Рішення
від 31.01.2025 по справі 380/23352/24
ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2025 рокум. Львів

Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Коморного О.І. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Леополісбуд» про визнання протиправними та скасування рішень Львівської митниці.

Обставини справи:

До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного підприємства «Леополісбуд» з вимогами:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA209170/2024/000027/1 від 23.05.2024;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA209170/2024/000028/1 від 24.05.2024;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/900462/1 від 27.05.2024;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA209170/2024/900463/1 від 27.05.2024;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/900487/1 від 10.06.2024;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/900492/1 від 11.06.2024;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/900496/1 від 12.06.2024;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/900497/1 від 12.06.2024.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що оскаржені рішення про коригування митної вартості товарів є протиправними, так як декларантом під час митного оформлення товарів (керамічна плитка) для підтвердження митної вартості (за ціною договору) митному органу надано усі основні документи, які передбачені ч. 2 ст. 53 МК України. Ці документи повністю підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, не містять розбіжностей чи ознак підробки, а відтак у митниці не було правових підстав для витребування у декларанта додаткових документів. Однак, всупереч положенням ч. 3 ст. 53 МК України, відповідач витребував додаткові документи, вказавши на наявність надуманих розбіжностей та не підтвердження усіх складових митної вартості. Зважаючи на це, митний орган прийняв рішення про коригування митної вартості (за резервним методом згідно ст. 64 МК України). З огляду на вказане, вважає позовні вимоги обґрунтованими, просить суд позов задовольнити.

Ухвалою від 20 листопада 2024 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі.

Відповідач подав суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує, просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Зазначив, що під час здійснення митного контролю, а саме правильності визначення митної вартості товарів та перевірки документів, поданих декларантом для підтвердження митної вартості товарів, встановлено наявність розбіжностей в поданих документах. Також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, про що повідомлено декларанту та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів. Однак, відповідач вважає, що декларантом не спростовані наявні розбіжності у документах.

Представник позивача подав відповідь на відзив, в якому вказав, що відзив на позовну заяву не обґрунтовує законність прийняття оскаржуваних рішень, не доказано правомірності прийнятого ним рішення, а тому є всі підстави для задоволення позову.

Суд всебічно і повно з`ясував всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінив письмові та електронні докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та, -

встановив:

Приватне підприємство «Леополісбуд» здійснює діяльність у сфері оптової торгівлі будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням. Під час здійснення своєї діяльності позивач на підставі зовнішньоекономічних контрактів імпортує партії керамічної плитки.

Для здійснення своєї діяльності ПП «Леополісбуд» імпортує партії керамогранітної плитки. З цією метою між ПП «Леополісбуд» (покупець) та індійською компанією «RAVIRAJ PLASTICS PVT. LTD.» (продавець) було укладено Контракт №1505/18 від 15.05.2018 (далі Контракт №1505/18 від 15.05.2018).

На виконання вимог вказаного Контракту №1505/18 від 15.05.2018 позивач здійснив поставку 8 партій товарів, відносно яких відповідачем в подальшому в період з 23.05.2024 по 16.06.2024 було прийнято 8 оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів, з приводу яких суд послідовно встановив наступне.

1) Щодо оскаржуваного рішення № UA209170/2024/000027/1 від 23.05.2024

Згідно Рахунку-фактури (Інвойсу) № 267/23-24 від 29.02.2024 покупець придбав у продавця товар (плитка керамічна). З метою митного оформлення придбаного товару позивач 23.05.2024 подав до Львівської митниці електронну митну декларацію № 24UA209170042818U9 відповідно до якої у графі 31 задекларував товар: «плитка керамічна … для облицювання стін та підлоги» торговельної марки «Raviraj».

В якості підстави для застосування основного методу визначення митної вартості задекларованого товару, позивач до митного контролю, разом із згаданою вище митною декларацією, надав наступні документи які місять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації: Пакувальний лист (Packing list) №267/23-24 від 29.02.2024; Пакувальний лист (Packing list) №RPL/PI/163/23-24 від 30.01.2024; Рахунок-проформа (Proforma invoice) №RPL/PI/163/23-24 від 30.01.2024; Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) №267/23-24 від 29.02.2024; Коносамент (Bill of lading) №MAEU 236614599 від 06.03.2024; Накладна УМВС (SMGS consignment note (rail) 3129716660 від 11.05.2024; Автотранспортна накладна (Road consignment note) №421728-723 від 22.05.2024; Супровідний документ T1 (Dispatch note model T1) №24PL322080NS6MU1I9 від 03.05.2024; Декларацiя про походження товару (Declaration of origin) №267/23-24 від 29.02.2024; Банківський платіжний документ, що стосується товару « 15 % оплата» від 01.03.2024; Банківський платіжний документ, що стосується товару « 85 % оплата» від 13.05.2024; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №LS-4557819 від 26.04.2024; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) б/н від 29.12.2022; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №1505/18 від 15.05.2018; Договір (контракт) про перевезення №16-06 від 16.06.2020; Інші некласифіковані документи специфікація до інвойсу від 29.02.2024; Копія митної декларації країни відправлення INMUN1 7938333 від 29.02.2024; Копія митної декларації країни відправлення INMUN1 7938370 від 29.02.2024

Львівська митниця відмовила у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митним органом рішення про коригування митної вартості товарів № UA209170/2024/000027/1 від 23.05.2024, в графі 33 якого було вказано наступні зауваження:

« - відповідно до товаросупровідних документів продавець постачає товар на умовах FOB Mundra, Індія». Відповідно до Incoterms 2020 термін FOB Free on Board (Назва порту відвантаження) який означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати і ризики чи втрати ушкодження товару повинен нести покупець. Зважаючи на викладене та відповідно до ч. 10 ст. 58 МКУ до митної вартості включаються такі витрати зокрема витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, витрати на навантаження, вивантаження, перевантаження, складування та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України. Надані до митного оформлення товаросупровідні документи не містять усіх складових митної вартості (оформлення документів, портові збори, перевантаження контейнера, тощо);

- відповідно до п. 1.3 Договору про транспортно-експедиційне обслуговування № 16-06 від 16.06.2000 р., під кожне перевезення Клієнт надає Експедитору заявку, однак даний документ до митного оформлення декларантом не надано. Крім цього, згідно п.п 4.1.3 Договору, оплата здійснюється клієнтом протягом 3 банківських днів з моментом отримання клієнтом рахунку. Слід зазначити що рахунок - фактура № LS-4557819 складено 26.04.2024 року, однак документи що підтверджують оплату по вищевказаному рахунку до митного оформлення не надано;

- у гр. «країна призначення» та гр. «країна вивантаження» наданих до митного оформлення експортних декларацій № 7938333 від 29.02.2024 р. та № 7938370 від 29.02.2024 р. зазначено «POLAND», що суперечить умовам даної зовнішньоекономічної операції» .

З приводу застосованого методу коригування митної вартості відповідач у оскаржуваному рішенні зазначив наступне: « Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року № 4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала: МД № UA 209050/2024/387 від 04.04.2024 року, рівень митної вартості складає 0.5601 дол.США/кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось».

На виконання вимог вказаного Рішення про коригування декларантом подано нову митну декларацію, якій присвоєно номер № 24UA209170042959U3, яка була оформлена Львівською митницею у митному відношенні за якою в порядку ч. 7 ст. 55 МК України було додатково сплачено 39 841,56 грн. митних платежів (5 % ввізне митно за кодом 020 на загальну вартість 7661,84 грн та 20% ПДВ за кодом 028 на загальну вартість 32179,72 грн).

2) Щодо оскаржуваного рішення № UA209170/2024/000028/1 від 24.05.2024

Згідно Рахунку-фактури (Інвойсу) № 267/23-24 від 29.02.2024 покупець придбав у продавця товар (плитка керамічна). З метою митного оформлення придбаного товару позивач 24.05.2024 подав до Львівської митниці електронну митну декларацію № 24UA209170043038U3 відповідно до якої у графі 31 задекларував товар: «плитка керамічна … для облицювання стін та підлоги» торговельної марки «Raviraj».

В якості підстави для застосування основного методу визначення митної вартості задекларованого товару, позивач до митного контролю, разом із згаданою вище митною декларацією, надав наступні документи які місять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації: Пакувальний лист (Packing list) 267/23-24 від 29.02.2024; Пакувальний лист (Packing list) №RPL/PI/163/23-24 від 30.01.2024; Рахунок-проформа (Proforma invoice) RPL/PI/163/23-24 від 30.01.2024; Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) №267/23-24 від 29.02.2024; Коносамент (Bill of lading) MAEU 236614599 від 06.03.2024; Накладна УМВС (SMGS consignment note (rail)) №3129716660 від 11.05.2024; Автотранспортна накладна (Road consignment note) №421728-442 від 22.05.2024; Супровідний документ T1 (Dispatch note model T1) №24PL322080NS6MU1I9 від 03.05.2024; Декларацiя про походження товару (Declaration of origin) 267/23-24 від 29.02.2024; Банківський платіжний документ, що стосується товару « 15 % оплата» від 01.03.2024; Банківський платіжний документ, що стосується товару « 85 % оплата» від 13.05.2024; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги LS-4557819 від 26.04.2024; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) б/н від 29.12.2022; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №1505/18 від 15.05.2018; Договір (контракт) про перевезення №16-06 від 16.06.2020; Інші некласифіковані документи «специфікація до інвойсу» від 29.02.2024; Копія митної декларації країни відправлення INMUN1 7938333 від 29.02.2024; Копія митної декларації країни відправлення INMUN1 7938370 від 29.02.2024

Львівська митниця відмовила у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митним органом рішення про коригування митної вартості товарів № UA209170/2024/000028/1 від 24.05.2024, в графі 33 якого було вказано наступні зауваження:

« - відповідно до п. 1.3 Договору про транспортно-експедиційне обслуговування № 16-06 від 16.06.2020 р., під кожне перевезення Клієнт надає Експедитору заявку, однак даний документ до митного оформлення декларантом не надано;

- у гр. «країна призначення» та «країна вивантаження» митної декларації країни експорту від 29.02.2024 р. за INMUN1 7938333 , 29.02.2024 р. за INMUN1 7938370 вказано POLAND що суперечить умовам даної зовнішньоекономічної операції.» .

З приводу застосованого методу відповідач у оскаржуваному рішенні зазначив наступне: « Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року № 4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала: МД № UA 209050/2024/387 від 04.04.2024 року, рівень митної вартості складає 0.5601 дол.США/кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось».

На виконання вимог вказаного Рішення про коригування декларантом подано нову митну декларацію, якій присвоєно номер № 24UA209170043143U0, яка була оформлена Львівською митницею у митному відношенні за якою в порядку ч. 7 ст. 55 МК України було додатково сплачено 40046,86 грн. митних платежів (5 % ввізне митно за кодом 020 на загальну вартість 7701,32 грн та 20% ПДВ за кодом 028 на загальну вартість 32345,54 грн).

3) Щодо оскаржуваного рішення № UA209000/2024/900462/1 від 27.05.2024

Згідно Рахунку-фактури (Інвойсу) № 268/23-24 від 29.02.2024 покупець придбав у продавця товар (плитка керамічна). З метою митного оформлення придбаного товару позивач 27.05.2024 подав до Львівської митниці електронну митну декларацію № 24UA209170043532U5 відповідно до якої у графі 31 задекларував товар: «плитка керамічна … для облицювання стін та підлоги» торговельної марки «Raviraj».

В якості підстави для застосування основного методу визначення митної вартості задекларованого товару, позивач до митного контролю, разом із згаданою вище митною декларацією, надав наступні документи які місять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації: Пакувальний лист (Packing list) 268/23-24 від 29.02.2024; Пакувальний лист (Packing list) RPL/PI/163/23-24 від 30.01.2024; Рахунок-проформа (Proforma invoice) RPL/PI/163/23-24 від 30.01.2024; Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) №268/23-24 від 29.02.2024; Коносамент (Bill of lading) MAEU 236614599 від 06.03.2024; Накладна УМВС (SMGS consignment note (rail)) №3129716660 від 11.05.2024; Автотранспортна накладна (Road consignment note) №421728-004 від 26.05.2024; Супровідний документ T1 (Dispatch note model T1) 24PL322080NS6MU1I9 від 03.05.2024; Декларацiя про походження товару (Declaration of origin)№268/23-24 від 29.02.2024; Банківський платіжний документ, що стосується товару « 15 % оплата» від 01.03.2024; Банківський платіжний документ, що стосується товару « 85 % оплата» від 13.05.2024; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №LS-4557819 від 26.04.2024; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) б/н від 29.12.2022; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №1505/18 від 15.05.2018; Договір (контракт) про перевезення №16-06 від 16.06.2020; Інші некласифіковані документи «специфікація до інвойсу» від 29.02.2024; Копія митної декларації країни відправлення INMUN1 7938333 від 29.02.2024; Копія митної декларації країни відправлення INMUN1 7938370 від 29.02.2024

Львівська митниця відмовила у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митним органом рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/900462/1 від 27.05.2024, в графі 33 якого було вказано наступні зауваження:

- відповідно до п. 1.3 Договору про транспортно-експедиційне обслуговування № 16-06 від 16.06.2020 р., під кожне перевезення Клієнт надає Експедитору заявку, однак даний документ до митного оформлення декларантом не надано. Крім цього, згідно п.п 4.1.3 Договору, оплата здійснюється клієнтом протягом 3 банківських днів з моментом отримання клієнтом рахунку. Слід зазначити що рахунок - фактура № LS-4557819 складено 26.04.2024 року, однак документи що підтверджують оплату по вищевказаному рахунку до митного оформлення не надано;

На виконання вимог вказаного Рішення про коригування декларантом подано нову митну декларацію, якій присвоєно номер № 24UA209170044008U3, яка була оформлена Львівською митницею у митному відношенні за якою в порядку ч. 7 ст. 55 МК України було додатково сплачено 27012,84 грн. митних платежів (5 % ввізне митно за кодом 020 на загальну вартість 5194,77 грн та 20% ПДВ за кодом 028 на загальну вартість 21818,07 грн).

4) Щодо оскаржуваного рішення № UA209000/2024/900463/1 від 27.05.2024

Згідно Рахунку-фактури (Інвойсу) № 268/23-24 від 29.02.2024 покупець придбав у продавця товар (плитка керамічна). З метою митного оформлення придбаного товару позивач 24.05.2024 подав до Львівської митниці електронну митну декларацію № 24UA209170043578U8 відповідно до якої у графі 31 задекларував товар: «плитка керамічна … для облицювання стін та підлоги» торговельної марки «Raviraj».

В якості підстави для застосування основного методу визначення митної вартості задекларованого товару, позивач до митного контролю, разом із згаданою вище митною декларацією, надав наступні документи які місять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації: Пакувальний лист (Packing list)№268/23-24 від 29.02.2024; Пакувальний лист (Packing list)RPL/PI/163/23-24 від 30.01.2024; Рахунок-проформа (Proforma invoice) №RPL/PI/163/23-24 від 30.01.2024; Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice)№268/23-24 від 29.02.2024; Коносамент (Bill of lading) MAEU 236614599 від 06.03.2024; Накладна УМВС (SMGS consignment note (rail)) №3129716660 від 11.05.2024; Автотранспортна накладна (Road consignment note) №421728-892 від 26.05.2024; Супровідний документ T1 (Dispatch note model T1) №24PL322080NS6MU1I9 від 03.05.2024; Декларацiя про походження товару (Declaration of origin) №268/23-24 від 29.02.2024; Банківський платіжний документ, що стосується товару « 15 % оплата» від 01.03.2024; Банківський платіжний документ, що стосується товару « 85 % оплата від 13.05.2024; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №LS-4557819 від 26.04.2024; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) б/н від 29.12.2022; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №1505/18 від 15.05.2018; Договір (контракт) про перевезення №16-06 від 16.06.2020; Інші некласифіковані документи специфікація до інвойсу №29.02.2024; Копія митної декларації країни відправлення INMUN1 7938333 від 29.02.2024; Копія митної декларації країни відправлення INMUN1 7938370 від 29.02.2024.

Львівська митниця відмовила у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митним органом рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/900463/1 від 27.05.2024, в графі 33 якого було вказано наступні зауваження:

На виконання вимог вказаного Рішення про коригування декларантом подано нову митну декларацію, якій присвоєно номер № 24UA209170044013U2, яка була оформлена Львівською митницею у митному відношенні за якою в порядку ч. 7 ст. 55 МК України було додатково сплачено 37 485,75 грн митних платежів (5 % ввізне митно за кодом 020 на загальну вартість 7208,80 грн та 20% ПДВ за кодом 028 на загальну вартість 30276,95 грн).

5) Щодо оскаржуваного рішення № UA209000/2024/900487/1 від 10.06.2024

Згідно Рахунку-фактури (Інвойсу) № 006/24-25 від 10.04.2024 покупець придбав у продавця товар (плитка керамічна). З метою митного оформлення придбаного товару позивач 10.06.2024 подав до Львівської митниці електронну митну декларацію № 24UA209170047536U6 відповідно до якої у графі 31 задекларував товар: «плитка керамічна … для облицювання стін та підлоги» торговельної марки «Raviraj».

В якості підстави для застосування основного методу визначення митної вартості задекларованого товару, позивач до митного контролю, разом із згаданою вище митною декларацією, надав наступні документи які місять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації: Пакувальний лист (Packing list) 006/24-25 від 10.04.2024; Пакувальний лист (Packing list) №RPL/PI/173/23-24 від 07.03.2024; Рахунок-проформа (Proforma invoice) №RPL/PI/173/23-24 від 07.03.2024; Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) №006/24-25 від 10.04.2024; Коносамент (Bill of lading) MAEU 238068987 від 19.04.2024; Накладна УМВС (SMGS consignment note (rail)) №3129716698 від 03.06.2024; Автотранспортна накладна (Road consignment note) №431551-917 від 07.06.2024; Супровідний документ T1 (Dispatch note model T1) №24PL322080NS6Q7X90 від 31.05.2024; Декларацiя про походження товару (Declaration of origin) №006/24-25 від 10.04.2024; Банківський платіжний документ, що стосується товару б/н від 11.04.2024; Банківський платіжний документ, що стосується товару б/н від 03.06.2024; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №LS-4563535 від 28.05.2024; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) б/н від 29.12.2022; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №1505/18 від 15.05.2018; Договір (контракт) про перевезення №16-06 від 16.06.2020; Інші некласифіковані документи «специфікація до інвойсу» від 10.04.2024; Копія митної декларації країни відправлення №INMUN1 9034818 від 10.04.2024; Копія митної декларації країни відправлення INMUN1 9034834 від 10.04.2024

Львівська митниця відмовила у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митним органом рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/900487/1 від 10.06.2024, в графі 33 якого було вказано наступні зауваження:

- відповідно до п. 1.3 Договору про транспортно-експедиційне обслуговування № 16-06 від 16.06.2020 р., під кожне перевезення Клієнт надає Експедитору заявку, однак даний документ до митного оформлення декларантом не надано. Крім цього, згідно п.п 4.1.3 Договору, оплата здійснюється клієнтом протягом 3 банківських днів з моментом отримання клієнтом рахунку. Слід зазначити що рахунок - фактура № LS-4563535 складено 28.05.2024 року, однак документи що підтверджують оплату по вищевказаному рахунку до митного оформлення не надано;

- у гр. «країна призначення» та гр. «країна вивантаження» наданих до митного оформлення експортних декларацій № INMUN1 9034818 від 10.04.2024 р. та № INMUN1 9034834 від 10.04.2024 р. зазначено «POLAND», що суперечить умовам даної зовнішньоекономічної операції» .

З приводу застосованого методу відповідач у оскаржуваному рішенні зазначив наступне: « Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року № 4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала: МД № UA 209230/2024/44743 від 17.05.2024 року, рівень митної вартості складає 0.5601 дол.США/кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось».

На виконання вимог вказаного Рішення про коригування декларантом подано нову митну декларацію, якій присвоєно номер № 24UA209170042098U7, яка була оформлена Львівською митницею у митному відношенні за якою в порядку ч. 7 ст. 55 МК України було додатково сплачено 42575,63 грн. митних платежів (5 % ввізне митно за кодом 020 на загальну вартість 8187,62 грн та 20% ПДВ за кодом 028 на загальну вартість 34388,01 грн).

6) Щодо оскаржуваного рішення № UA209000/2024/900492/1 від 11.06.2024

Згідно Рахунку-фактури (Інвойсу) № 007/24-25 від 10.04.2024 покупець придбав у продавця товар (плитка керамічна). З метою митного оформлення придбаного товару позивач 10.06.2024 подав до Львівської митниці електронну митну декларацію № 24UA209170047562U3 відповідно до якої у графі 31 задекларував товар: «плитка керамічна … для облицювання стін та підлоги» торговельної марки «Raviraj».

В якості підстави для застосування основного методу визначення митної вартості задекларованого товару, позивач до митного контролю, разом із згаданою вище митною декларацією, надав наступні документи які місять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації: Пакувальний лист (Packing list) №007/24-25 від 10.04.2024; Пакувальний лист (Packing list) №RPL/PI/173/23-24 від 07.03.2024; Рахунок-проформа (Proforma invoice) №RPL/PI/173/23-24 від 07.03.2024; Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) №007/24-25 від 10.04.2024; Коносамент (Bill of lading) №MAEU 238068987 від 19.04.2024; Накладна УМВС (SMGS consignment note (rail)) №3129716698 від 03.06.2024; Автотранспортна накладна (Road consignment note) №431551-431 від 07.06.2024; Супровідний документ T1 (Dispatch note model T1) №24PL322080NS6Q7X90 від 31.05.2024; Декларацiя про походження товару (Declaration of origin) №007/24-25 від 10.04.2024; Банківський платіжний документ, що стосується товару б/н від 11.04.2024; Банківський платіжний документ, що стосується товару б/н від 03.06.2024; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №LS-4563535 від 28.05.2024; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) б/н від 29.12.2022; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №1505/18 від 15.05.2018; Договір (контракт) про перевезення №16-06 від 16.06.2020; Інші некласифіковані документи «специфікація до інвойсу» від 10.04.2024; Копія митної декларації країни відправлення INMUN1 9034818 від 10.04.2024; Копія митної декларації країни відправлення INMUN1 9034834 від 10.04.2024

Львівська митниця відмовила у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митним органом рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/900492/1 від 11.06.2024, в графі 33 якого було вказано наступні зауваження:

- відповідно до п. 1.3 Договору про транспортно-експедиційне обслуговування № 16-06 від 16.06.2020 р., під кожне перевезення Клієнт надає Експедитору заявку, однак даний документ до митного оформлення декларантом не надано. Крім цього, згідно п.п 4.1.3 Договору, оплата здійснюється клієнтом протягом 3 банківських днів з моментом отримання клієнтом рахунку. Слід зазначити що рахунок - фактура № LS-4563535 складено 28.05.2024 року, однак документи що підтверджують оплату по вищевказаному рахунку до митного оформлення не надано;

З приводу застосованого методу відповідач у оскаржуваному рішенні зазначив наступне: « Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року № 4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала: МД № UA 209230/2024/44743 від 17.05.2024 року, рівень митної вартості складає 0.5601 дол.США/кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось».

На виконання вимог вказаного Рішення про коригування декларантом подано нову митну декларацію, якій присвоєно номер № 24UA209170048120U1, яка була оформлена Львівською митницею у митному відношенні за якою в порядку ч. 7 ст. 55 МК України було додатково сплачено 42 451,44 грн. митних платежів (5 % ввізне митно за кодом 020 на загальну вартість 8163,74 грн та 20% ПДВ за кодом 028 на загальну вартість 34287,70 грн).

7) Щодо оскаржуваного рішення № UA209000/2024/900496/1 від 12.06.2024

Згідно Рахунку-фактури (Інвойсу) № 006/24-25 від 10.04.2024 покупець придбав у продавця товар (плитка керамічна). З метою митного оформлення придбаного товару позивач 12.06.2024 подав до Львівської митниці електронну митну декларацію № 24UA209170048357U3 відповідно до якої у графі 31 задекларував товар: «плитка керамічна … для облицювання стін та підлоги» торговельної марки «Raviraj».

В якості підстави для застосування основного методу визначення митної вартості задекларованого товару, позивач до митного контролю, разом із згаданою вище митною декларацією, надав наступні документи які місять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації: Пакувальний лист (Packing list) №006/24-25 від 10.04.2024; Пакувальний лист (Packing list) №RPL/PI/173/23-24 від 07.03.2024; Рахунок-проформа (Proforma invoice) №RPL/PI/173/23-24 від 07.03.2024; Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) №006/24-25 від 10.04.2024; Коносамент (Bill of lading) MAEU 238068987 від 19.04.2024; Накладна УМВС (SMGS consignment note (rail)) №3129716698 від 03.06.2024; Автотранспортна накладна (Road consignment note) №431551-687 від 07.06.2024; Супровідний документ T1 (Dispatch note model T1) №24PL322080NS6Q7X90 від 31.05.2024; Декларацiя про походження товару (Declaration of origin) №006/24-25 від 10.04.2024; Банківський платіжний документ, що стосується товару б/н 11.04.2024; Банківський платіжний документ, що стосується товару від б/н від 03.06.2024; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №LS-4563535 від 28.05.2024; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) б/н від 29.12.2022; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №1505/18 від 15.05.2018; Договір (контракт) про перевезення №16-06 від 16.06.2020; Інші некласифіковані документи «специфікація до інвойсу» від 10.04.2024; Копія митної декларації країни відправлення INMUN1 9034818 від 10.04.2024; Копія митної декларації країни відправлення INMUN1 9034834 від 10.04.2024

Львівська митниця відмовила у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митним органом рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/900496/1 від 12.06.2024, в графі 33 якого було вказано наступні зауваження:

« - відповідно до товаросупровідних документів продавець поставляє товар на умовах FOB Mundra, Індія». Відповідно до Incoterms 2020 термін FOB Free on Board (Назва порту відвантаження) який означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати і ризики чи втрати ушкодження товару повинен нести покупець. Зважаючи на викладене та відповідно до ч. 10 ст. 58 МКУ до митної вартості включаються такі витрати зокрема витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, витрати на навантаження, вивантаження, перевантаження, складування та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України. Надані до митного оформлення товаросупровідні документи не містять усіх складових митної вартості (оформлення документів, портові збори, перевантаження контейнера, тощо);

- відповідно до п. 1.3 Договору про транспортно-експедиційне обслуговування № 16-06 від 16.06.2020 р., під кожне перевезення Клієнт надає Експедитору заявку, однак даний документ до митного оформлення декларантом не надано; - відповідно до п. 4 договору про транспортно-експедиторське обслуговування від 16.06.2020 №16-06 при перевезенні вантажу морським та залізничним сполученням платежі за послуги перевезення та сопутні витрати повинні бути здійсненими протягом 3 банківських днів з моменту виставлення рахунку, але до вивозу вантажу з порту. Проте декларантом не подано жодних банківських - платіжних документів, які підтверджують факт оплати таких послуг.

- у гр. «країна призначення» та «країна вивантаження» митної декларації країни експорту від 10.04.2024 р. № INMUN1 9034818, 10.04.2024 р. № INMUN1 9034834 вказано POLAND що суперечить умовам даної зовнішньоекономічної операції» .

На виконання вимог вказаного Рішення про коригування декларантом подано нову митну декларацію, якій присвоєно номер № 24UA209170048625U3, яка була оформлена Львівською митницею у митному відношенні за якою в порядку ч. 7 ст. 55 МК України було додатково сплачено 43154,53 грн. митних платежів (5 % ввізне митно за кодом 020 на загальну вартість 8298,95 грн та 20% ПДВ за кодом 028 на загальну вартість 34855,58 грн).

8) Щодо оскаржуваного рішення № UA209000/2024/900497/1 від 12.06.2024

Згідно Рахунку-фактури (Інвойсу) № 007/24-25 від 10.04.2024 покупець придбав у продавця товар (плитка керамічна). З метою митного оформлення придбаного товару позивач 12.06.2024 подав до Львівської митниці електронну митну декларацію № 24UA209170048370U9 відповідно до якої у графі 31 задекларував товар: «плитка керамічна … для облицювання стін та підлоги» торговельної марки «Raviraj».

В якості підстави для застосування основного методу визначення митної вартості задекларованого товару, позивач до митного контролю, разом із згаданою вище митною декларацією, надав наступні документи які місять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації: Пакувальний лист (Packing list)№007/24-25 від 10.04.2024; Пакувальний лист (Packing list) №RPL/PI/173/23-24 від 07.03.2024; Рахунок-проформа (Proforma invoice) №RPL/PI/173/23-24 від 07.03.2024; Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) №007/24-25 від 10.04.2024; Коносамент (Bill of lading) MAEU 238068987 від 19.04.2024; Накладна УМВС (SMGS consignment note (rail)) №3129716698 від 03.06.2024; Автотранспортна накладна (Road consignment note) №431551-991 від 07.06.2024; Супровідний документ T1 (Dispatch note model T1) №24PL322080NS6Q7X90 від 31.05.2024; Декларацiя про походження товару (Declaration of origin) №007/24-25 від 10.04.2024; Банківський платіжний документ, що стосується товару б/н від 11.04.2024; Банківський платіжний документ, що стосується товару б/н від 03.06.2024; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №LS-4563535 від 28.05.2024; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) б/н від 29.12.2022; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №1505/18 від 15.05.2018; Договір (контракт) про перевезення №16-06 від 16.06.2020; Інші некласифіковані документи «специфікація до інвойсу» від 10.04.2024; Копія митної декларації країни відправлення INMUN1 9034818 від 10.04.2024; Копія митної декларації країни відправлення INMUN1 9034834 від 10.04.2024

Львівська митниця відмовила у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митним органом рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/900497/1 від 12.06.2024, в графі 33 якого було вказано наступні зауваження:

- відповідно до п. 1.3 Договору про транспортно-експедиційне обслуговування № 16-06 від 16.06.2020 р., під кожне перевезення Клієнт надає Експедитору заявку, однак даний документ до митного оформлення декларантом не надано; - відповідно до п. 4 договору про транспортно-експедиторське обслуговування від 16.06.2020 №16-06 при перевезенні вантажу морським та залізничним сполученням платежі за послуги перевезення та сопутні витрати повинні бути здійсненими протягом 3 банківських днів з моменту виставлення рахунку, але до вивозу вантажу з порту. Проте декларантом не подано жодних банківських - платіжних документів, які підтверджують факт оплати таких послуг.

На виконання вимог вказаного Рішення про коригування декларантом подано нову митну декларацію, якій присвоєно номер № 24UA209170048626U2, яка була оформлена Львівською митницею у митному відношенні за якою в порядку ч. 7 ст. 55 МК України було додатково сплачено 42741,01 грн. митних платежів (5 % ввізне митно за кодом 020 на загальну вартість 8219,43 грн та 20% ПДВ за кодом 028 на загальну вартість 34521,58 грн).

Не погоджуючись із рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п.4 ч.3 ст. 2 КАС України є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі.

У відповідності до вимог статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Митний Кодекс України (далі - МК України) визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб`єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Згідно з ст. 1 МК України законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Відповідно до ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів.

Відповідно до ч. 1 ст. 51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами першою та другою ст. 52 МК України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант зобов`язаний: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Відповідно до частин першої третьої ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій ст. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8)якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний:

1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;

3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування;

4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються:

у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з ст. 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

Кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Статтею 55 МК України встановлено порядок коригування митної вартості товарів.

Відповідно до частини другої цієї статті письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598 (далі - Правила), встановлено, що графа 33 рішення про коригування митної вартості товарів «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» має містити окрім зазначення номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, також пояснення щодо зроблених коригувань, зважаючи на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови та докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості.

При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (стаття 53) заборонено.

Наведені вище положення митного законодавства зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Суд з`ясував, що в усіх восьми випадках митного оформлення товарів відповідач згідно ст. 53 МК України витребовував у позивача додаткові документи, вважаючи, що надані ним документи на підтвердження митної вартості товарів за основним методом містять розбіжності, неточності або є неповними.

Позивач вважав, що митний орган, витребовуючи додаткові документи у всіх восьми випадках діяв не на підставі та не в межах, визначених законодавством. Відповідач натомість вважав, що в усіх випадках у нього були належні підстави діяти згідно ст. 53 МК України.

Суд погоджується з доводами позивача й відхиляє аргументи відповідача з огляду на наступне.

Приписи ч. 2 ст. 53 МК України визначають перелік документів як декларант в обов`язковому порядку повинен надати до митного оформлення на підтвердження заявлених числових значень складових митної вартості товарів за основним методом. Згідно ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Верховний Суд у постанові від 02.07.2020 у справі №826/23118/15 зазначив, що «приписи вказаних статей зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності».

Аналогічної правової позиції притримується Верховний суд і в постанові від 28.10.2020 у справі №1.380.2019.000724, вказавши, що: «… Суть виявлених митним органом недоліків знайшла своє відображення безпосередньо у рішеннях про коригування митної вартості, які у процедурі митного оформлення є кінцевими та позбавляють декларанта можливості подавати додаткові документи. В той же час у вимогах про надання додаткових документів відповідач не зазначив законодавчо визначених підстав для цього та не вказав, чому з наданих до митного оформлення документів неможливо визначитись з правильністю (неправильністю) визначення декларантом митної вартості товару, а виключно наведено пропозицію надання додаткових документів за переліком, встановленим частиною третьої статті 53 МК України. … встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника. Натомість, у цій справі декларант фактично був позбавлений можливості зрозуміти, які саме складові митної вартості викликали сумнів у митного органу та які належить усунути додатковими документами».

Суд, проаналізувавши зміст усіх двадцяти вимог в межах оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів констатує, що такі вимоги за своїм змістом є загальними й не відображають підстав, за яких митний орган вирішив витребовувати додаткові документи. Замість цього відповідач обмежився лише констатацією факту недостатності документів, неповноти відомостей й навів для подання перелік усіх документів, визначених ч. 2 та ч. 3 ст. 53 МК України, зокрема й тих, які позивач вже надав до митного оформлення.

З огляду на це суд вважає, що відповідач, вимагаючи від позивача додаткові документи діяв не в межах та не в спосіб, визначений ч. 3 ст. 53 МК України.

Також суд дійшов висновку, що викладені підстави відповідача для прийняття рішень про коригування митної вартості товарів, не заслуговують уваги, з огляду на таке.

Зміст усіх оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів дає змогу встановити, що відповідач як підставу для проведення коригування митної вартості товарів наводив наступні зауваження:

1) відповідно до товаросупровідних документів продавець поставляє товар на умовах FOB Mundra, Індія». Відповідно до Incoterms 2020 термін FOB Free on Board (Назва порту відвантаження) який означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати і ризики чи втрати ушкодження товару повинен нести покупець. Зважаючи на викладене та відповідно до ч. 10 ст. 58 МКУ до митної вартості включаються такі витрати зокрема витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, витрати на навантаження, вивантаження, перевантаження, складування та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України. Надані до митного оформлення товаросупровідні документи не містять усіх складових митної вартості (оформлення документів, портові збори, перевантаження контейнера, тощо);

2) відповідно до п. 1.3 Договору про транспортно-експедиційне обслуговування № 16-06 від 16.06.2020 р., під кожне перевезення Клієнт надає Експедитору заявку, однак даний документ до митного оформлення декларантом не надано;

3) у гр. «країна призначення» та «країна вивантаження» митної декларації країни експорту вказано POLAND що суперечить умовам даної зовнішньоекономічної операції.

З приводу наведених зауважень суд послідовно зазначає наступне.

Стосовно першого зауваження суд з`ясував, що відповідно до пункту 4.1 Контракту №1505/18 від 15.05.2018 поставка керамічної плитки здійснюватиметься на умовах торгової формули CIF Одеса згідно з Incoterms 2010. Водночас сторони залишили за собою право обумовлювати та змінювати торгову формулу безпосередньо перед самою поставкою товару, а остаточна торгова формула буде відображена у інвойсі на конкретну партію товару. Суд також з`ясував, що в цих випадках поставки партій товару, сторони (продавець та покупець) скористалися наданою нормами Контракту №1505/18 від 15.05.2018 можливістю й відступили від загальних правил поставки товару, а саме: змінили умови поставки з CIF Одеса на FOB Мундра згідно з Incoterms 2010. Вказівки на зміну цих умов містилися в комерційних інвойсах, та проформах-інвойсах, які позивач надавав до митного оформлення.

Оскільки поставка товару здійснювалась за правилами FOB Мундра, позивач надалі самостійно організовував транспортне перевезення товару з морського порту у місті Ґданськ, Польща, куди морським перевезенням прибував придбаний товар за Контрактом №1505/18 від 15.05.2018 до митної території України. Для цього позивач залучив єдиного перевізника: транспортного експедитора ТОВ «ЛАМАН ШИПІНГ» (Експедитор), про що було укладено Договір №16-06 про транспортно-експедиторське обслуговування від 16.06.2020 року (далі Договір №16-06).

Згідно з пунктом 1.1 Договору №16-06 Експедитор зобов`язується організувати за рахунок Клієнта транспортно-експедиторське обслуговування (ТЕО), перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів по території України і в міжнародному сполученні, а також надати інші-транспортно-експедиторські послуги Клієнту за згодою Сторін. При необхідності для виконання своїх зобов`язань за договором, Експедитор зобов`язується укладати від свого імені договори з транспортними організаціями, контейнерними лініями, автомобільними перевізниками, складами зберігання та іншими організаціями. Окрім цього, Експедитор зобов`язаний представляти інтереси Клієнта у взаєминах з перевізниками, портами, аеропортами, державними органами у зв`язку із перевезенням, перевалкою, ТЕО вантажів Клієнта (пункти 2.1.1-2.1.2 Договору №16-06). Під кожне перевезення Клієнт надає Експедитору заявку, в якій зазначається найменування та кількість вантажу, маршрут перевезення (порт завантаження, порт розвантаження, місце доставки вантажу) заплановану дату надання вантажу відправником, тип транспортного засобу, дані про вантажовідправника та вантажоодержувача, а також необхідна інформація, що стосується організації ТЕО (пункт 1.3 Договору №16-06). Для виконання своїх зобов`язань за цим Договором Експедитор має право здійснювати розрахунки з портами, транспортними, експедиторськими та іншими організаціями (пункт 2.2.1 Договору №16-06).

Порядок розрахунків за Договором №16-06 унормований положеннями розділу 4 цього договору згідно з пунктами 4.1.1-4.1.3 якого перелік послуг, а також вартість послуг Експедитора встановлюються за згодою Сторін. Додаткові витрати, пов`язані з будь-якими перевірками вантажу контролюючим державними органами оплачуються по факту надання таких послуг та підтвердження відповідними документами якщо вони є. Клієнт оплачує: А) при перевезенні вантажу морським сполученням в режимі імпорт платежі за послуги з перевезення вантажу та супутні витрати, пов`язані з таким перевезенням (навантаження та/або розвантаження вантажу, агентські, портові збори і т.п.), протягом трьох (3) банківських днів з моменту отримання Клієнтом рахунку, але до вивозу вантажу з порту; Б) перевезенні вантажу автомобільним та/або залізничним транспортом (при наземній доставці), оплата здійснюються Клієнтом протягом трьох (3) банківських днів з моменту отримання Клієнтом рахунку; Г) по виставленому рахунку Експедитора внутрішньопортове зберігання вантажу, використання інфраструктури порту, згідно з тарифами, офіційно встановленими портом та/або контейнерними операторами, що офіційно здійснюють свою діяльність на території зазначених портів. При цьому Експедитор залишає за собою право зобов`язати Клієнта, шляхом виставлення рахунку, здійснити передоплату за послуги, пов`язані з тривалим перебуванням вантажу у порту/на терміналі, які перебувають у порту/терміналі понад безоплатного періоду зберігання вантажу (у контейнерах), встановленого згідно з умовами порту/терміналу/агента контейнерної лінії, у тому числі за послуги за зберігання вантажу (в т.ч. у контейнері) та штраф за понаднормативне використання контейнера (демередж) тощо, до моменту вивезення вантажу з порту/терміналу.

Згідно з положеннями підпунктів 4.1.6 4.1.7 Договору №16-06 виконані послуги регламентуються актом виконаних робіт та рахунком Експедитора. Плата Експедиторові зазначається у додатку до договору. Такий додаток може мати вигляд додаткової угоди, заявки, акту виконаних робіт, рахунку експедитора, гарантійного листа Клієнта. Платою Експедиторові вважаються кошти оплачені Клієнтом Експедиторові за виконання цього Договору. У плату Експедиторові не включається його витрати на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання даного договору на оплату зборів (обов`язкових платежів), які платяться при виконанні даного договору (пункт 4.3 Договору №16-06). Експедитор сплачує за перевезення та інші послуги третіх осіб на користь та за рахунок Клієнта (вантажоодержувачів, вантажовідправників та інших осіб). Кошти, які перераховуються Клієнтом на рахунок експедитора не переходять у власність Експедитора і не є його прибутком, а є для сплати перевезення та інших послуг третіх осіб (портів, перевізників, терміналів, агентів ліній, брокерів, експедиторських організацій та ін.). У власності Експедитора залишається винятково експедиторська винагорода (пунтк 4.5 Договору №16-06).

Таким чином суд з`ясував, що в усіх випадках товар постачався на умовах FOB Мундра, Індія згідно Іncoterms, відповідно до яких усі ризики і витрати на поставку товару після фрахтування переходять до покупця; й що позивач як покупець, для подальшого транспортування товару залучив єдиного експедитора ТОВ «ЛАМАН ШИПІНГ» на підставі Договору №16-06. Згідно з положеннями Договору №16-06 Експедитор виступав представником Клієнта (позивача) у відносинах із портами та іншими перевізниками, а у вартість послуг згідно пунктом 4.1.3 Договору №16-06 входили послуги з перевезення вантажу та супутні витрати, пов`язані з таким перевезенням (навантаження та/або розвантаження вантажу, агентські, портові збори і т.п.).

На підтвердження витрат на транспортування товару позивач до позовної заяви долучив рахунки-фактури від ТОВ «ЛАМАН ШИПІНГ» (рахунок-фактура № № LS-4557819 від 26.04.2024 року; № LS-4563535 від 28.05.2024 року), кожен з яких складався із п`яти позицій, які чітко вказували на розмір витрат експедитора щодо: автотранспортних витрат на території України; міжнародного залізничного перевезення вантажу по території України; експедиторської винагороди; морського перевезення вантажу за межами державного кордону України; міжнародного залізничного перевезення вантажу за межами державного кордону України.

Окрім цього, суд зазначає, що згідно з приписами підпункту «Г» пункту 4.1.3 Договору №16-06 Експедитор має лише право вимагати від Клієнта передоплату за можливі простої товару, понад встановлені портом періоди безоплатного зберігання вантажу, а основним документом, що підтверджує вартість послуг, і є одночасно актом наданих послуг є рахунок-фактура.

Таким чином, оплачуючи за морське перевезення позивач одночасно сплачував і за усі супутні витрати пов`язані із цим перевезенням, що прямо передбачено приписами пункту 4.1.3 Договору №16-06, а отже зауваження митного органу, наданні до митного оформлення товаросупровідні документи, не містять усіх складових митної вартості (оформлення документів, портові збори, перевантаження контейнера, тощо) є безпідставними й такими, що спростовуються документами, наявними у матеріалах справи.

Відносно другого зауваження митного органу про ненадання до митного оформлення заявок на перевезення товарів суд зазначає, що приписи частин 2 та 3 статті 53 МК України визначають вичерпний перелік документів, які декларант може надати до митного оформлення товару. Відповідно до частини 5 статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Згідно з пунктом 6 частини 2 статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Суд встановив, що згідно з положеннями пунктів 4.1.6 4.1.7 Договору №16-06 виконані послуги регламентуються актом виконаних робіт та рахунком Експедитора. Плата Експедиторові зазначається у додатку до договору. Такий додаток може мати вигляд додаткової угоди, заявки, акту виконаних робіт, рахунку експедитора, гарантійного листа Клієнта. В усіх восьми випадках митного оформлення позивач долучав рахунки-фактури ТОВ «ЛАМАН ШИПІНГ», які водночас вважаються й актами наданих послуг. Таким чином, суд висновує, що позивач до митного оформлення надавав документи, які містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів й на підставі цих відомостей митний орган мав можливість належним чином перевірити заявлені числові значення складових митної вартості товарів.

Окремо суд також з`ясував, що в деяких оскаржуваних рішеннях № UA209170/2024/000027/1 від 23.05.2024; № UA209000/2024/900426/1 від 27.05.2024; № UA209000/2024/900463/1 від 27.05.2024; № UA209000/2024/900478/1 від 10.06.2024; № UA209000/2024/900492/1 від 11.06.2024; № UA209000/2024/900496/1 від 12.06.2024; UA209000/2024/900497/1 від 12.06.2024) митний орган також вказував, що згідно з наданого рахунку-фактури, оплата витрат на транспортування товару повинна була бути здійснена протягом 3 банківських днів з моментом отримання клієнтом рахунку однак до митного оформлення не надано жодних банківських платіжних документів. З приводу цього зауваження суд вказує, що згідно ст. 49 МК України митною вартістю товарів є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є, зокрема, транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Таким чином для визначення митної вартості не є важливим строк оплати декларантом складових митної вартості товарів, а сама наявність достовірних документів, на підставі яких можна перевірити та встановити числові значення складових митної, які позивач як декларант так чи інакше зобов`язується оплатити. Іншими словами те, яким чином здійснена оплата (чи з порушенням умов, визначених сторонами, чи з іншою затримкою) жодним чином не впливає не неможливість перевірити заявлені числові значення складових митної вартості товарів за основним методом, оскільки не створює невідповідностей у наданих документах. Подібні обставини могли б впливати лише на господарські відносини між позивачем та Експедитором.

Щодо зауваження митного органу про те, що у графах «країна призначення» та «країна вивантаження» митної декларації країни експорту вказано POLAND, що суперечить умовам даної зовнішньоекономічної операції, суд зазначає таке.

Експортна декларація країни експорту це документ, оформлений в країні експорту товару Польщі, відповідно до законодавства Польщі, без застосувань норм українського законодавства, а тому, правильність оформлення митних документів продавцем-експортером не може впливати на право покупця визначити митну вартість товарів при імпорті за ціною контракту і не може слугувати підставою для сумнівів у заявленій митній вартості. Більше того, експортна декларація країни відправлення не є основним документом, на підставі якого може визначатися та перевірятися заявлена митна вартість товарів, тому суд визнає ці аргументи відповідача помилковими.

Суд наголошує, що вказані обставини жодним чином не свідчать про наявність розбіжностей чи відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, або наявність ознак не автентичності поданих до митного оформлення документів.

Відповідачем не надано доказів на спростування визначеної позивачем вартості товару, а саме по собі зазначення митним органом у спірному рішенні про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу її визначення.

Встановлені судом фактичні обставини свідчать про відсутність у відповідача підстав для коригування заявленої декларантом митної вартості товарів, а саме коригування митної вартості є необґрунтованим.

З приводу обраного відповідачем методу коригування суд вказує наступне.

На думку позивача, відповідач протиправно й незаконно застосував метод коригування товару за статтею 64 МК України (метод « 2ґ» за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) оскільки в оскаржених рішеннях митний орган лише формально навів посилання на митну декларацію-джерело коригування (дата та номер), однак не навів пояснень щодо зроблених коригувань на обсяги партії, умови поставки, комерційні умови тощо та не зазначено докладної інформації.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 55 МК України рішення про коригування митної вартості товарів повинно містити обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно пункту 2.1 Правил заповнення рішень про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 при заповненні графи 33 рішення «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Обов`язковість чіткого визначення вказаної вище інформації, як обов`язкових реквізитів будь-якого рішення про коригування заявленої митної вартості товарів підтримується і наявною сталою судовою практикою, зокрема, відповідна правова позиція викладена в постановах Верховного суду від 14.08.2018 у справі №821/1617/17; від 21.08.2018 у справі №804/1755/17; від 25.05.2021 у справі №520/10386/2020; від 31.10.2019 у справі №820/9301/15.

Однак оскаржувані рішення не містять жодних пояснень щодо зроблених контролюючим органом коригувань на обсяги партій ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. Натомість оскаржувані рішення містять посилання лише на реквізити митної декларації-джерела коригування та вказівку на ціну одиниці ввезеного товару згідно з такою декларацією. Наведені обставини свідчать про необґрунтованість спірного рішення при визначенні митної вартості за другорядним методом 2ґ (резервний метод).

Враховуючи викладене суд висновує, що відповідачем безпідставно завищено митну вартість задекларованого позивачем товару, оскільки надані позивачем документи на підтвердження заявленої ним митної вартості задекларованого товару за ціною контракту, є належними, стосуються контракту, дають можливість ідентифікувати задекларований товар, визначити його характеристики та властивості, і на підставі цих документів, які не містять неточностей та розбіжностей, можливо визначити митну вартість задекларованого товару за ціною контракту.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, суд дійшов висновку, що митним органом не доведено наявність обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів, натомість позивач підтвердив заявлену митну вартість товарів необхідними документами. Зазначене, в свою чергу, свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого позивачем товару та протиправність прийнятого відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні критерії відповідачем не дотримані, що зумовило звернення позивача за захистом порушених прав та інтересів до суду.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.

Згідно із ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу згідно ст. 134 КАС України.

Відповідно до приписів вказаної статті за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивач надав до суду: Договір про надання правничої (правової) допомоги №516 від 26 січня 2023 року; Акт про надання правової допомоги №52 згідно Договору про надання правової допомоги на суму 21 000,00 грн..

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, зазначено, що підлягають розподілу та доказуванню судові витрати на правничу допомогу як ті, що вже сплачені адвокатові, так і ті, які фактично понесені, нараховані і підлягають оплаті.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з справ людини, як джерело права.

Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

У справі «Est/West Alliance Limited» проти України» (заява № 19336/04; остаточне рішення 02.06.2014) Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

При визначенні суми відшкодування суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг, що відповідає позиції Верховного Суду викладеній у постанові від 23.04.2019 у справі №826/9047/16 (касаційне провадження №К/9901/5750/19).

Також, суд зважає на характер та предмет позову, а саме незначну складність, велику кількість подібних справ.

Таким чином, з врахуванням принципу співмірності та розумності судових витрат, пропорційності до розміру судового збору, виходячи з конкретних обставин справи та змісту виконаних послуг, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, суд вважає за необхідне зменшити розмір судових витрат на професійну правничу допомогу до 8000 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судовий збір відповідно до ст. 139 КАС України слід стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці в сумі 3811,99 грн.

Керуючись ст. ст. 72, 73, 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд, -

ухвалив:

1.Позов задовольнити повністю;

2.Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA209170/2024/000027/1 від 23.05.2024;

3.Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA209170/2024/000028/1 від 24.05.2024;

4.Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/900462/1 від 27.05.2024;

5.Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA209170/2024/900463/1 від 27.05.2024;

6.Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/900487/1 від 10.06.2024;

7.Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/900492/1 від 11.06.2024;

8.Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/900496/1 від 12.06.2024;

9.Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/900497/1 від 12.06.2024.

10. Стягнути з Львівської митниці (79000, м. Львів, вул. Костюшка, буд. 1, код ЄДРПОУ 25551379) на користь Приватного підприємства «Леополісбуд» (вул. Городоцька, буд. 172, м. Львів 79022, код ЄДРПОУ 38008514) за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір в сумі 3 811,99 гривень (три тисячі вісімсот одинадцять гривень, 99 коп.).

11. Стягнути з Львівської митниці (79000, м. Львів, вул. Костюшка, буд. 1, код ЄДРПОУ 25551379) на користь Приватного підприємства «Леополісбуд» (вул. Городоцька, буд. 172, м. Львів 79022, код ЄДРПОУ 38008514) за рахунок бюджетних асигнувань витрати на правову допомогу в сумі 8000 (вісім тисяч) грн.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 31.01.2025.

Суддя Коморний О.І.


Суд	Львівський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення	31.01.2025
Оприлюднено	06.02.2025
Номер документу	124913732
Судочинство	Адміністративне
Категорія	Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо визначення митної вартості товару

Судовий реєстр по справі —380/23352/24

Рішення від 31.01.2025

Адміністративне

Львівський окружний адміністративний суд

Коморний Олександр Ігорович

Ухвала від 20.11.2024

Адміністративне

Львівський окружний адміністративний суд

Коморний Олександр Ігорович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 31.01.2025 по справі 380/23352/24ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —380/23352/24

Рішення від 31.01.2025

Ухвала від 20.11.2024

Рішення
від 31.01.2025 по справі 380/23352/24
ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД