Рішення

від 04.02.2025 по справі 400/6134/24

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 лютого 2025 р. № 400/6134/24 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Величка А.В., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомПриватного підприємства «УКРІНТЕРПОСТАЧА», вул. Одеська, 1А, с. Трикратне, Миколаївська обл., Вознесенський р-н, 56534, до відповідачаГоловного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Героїв Рятувальників, 6, м. Миколаїв, 54005, провизнання протиправним та скасування рішення від 25.04.2024 року №743, від 25.06.2024 року №1240 та зобов`язання вчинити певні дії,ВСТАНОВИВ:

До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява приватного підприємства "УКРІНТЕРПОСТАЧА" (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (далі - відповідач) про:

- визнання протиправними та скасування рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Миколаївській області про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №743 від 25.04.2024 року, №1240 від 25.06.2024 року;

- зобов`язання Головного управління ДПС у Миколаївській області виключити товариство з обмеженою відповідальністю ПП "УКРІНТЕРПОСТАЧА" з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 25.04.2024 року вперше у відношенні позивача було прийняте Комісією ГУ ДПС з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №743 про відповідність критеріям ризиковості платника податку. В електронному вигляді позивачем було подане повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку ПП "УКРІНТЕРПОСТАЧА" разом із зазначеною кількістю відсканованих первинних документів. Після подання повідомлення та копій первинних документів Комісією Головного управління ГУ ДПС в Миколаївській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних було прийняте рішення від №1240 про відповідність ПП "УКРІНТЕРПОСТАЧА" критеріям ризиковості платника податку. Так, у рішеннях від 25.04.2024 року №743 та від 25.06.2024 року №1240 зазначено про відповідність платника податку критеріям ризиковості, зокрема п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Однак, оскаржувані рішення, на думку позивача, не містять жодної конкретної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до вказаного пункту 8, як і не містить доказів наявності податкової інформації, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланням на відповідні документи, що і стало підставою для звернення позивача до суду з вказаним позовом.

Ухвалою суду від 22.07.2024 року, судом на підставі положень ч.1 ст.169 КАС України позовну заяву залишено без руху, та позивачу наданий десятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду документу, що підтверджує доплату судового збору у розмірі 3028,00 грн.

01.08.2024 року через канцелярію суду від позивача до суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви разом із доказами доплати судового збору.

Ухвалою від 06.08.2024 року Миколаївський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі №400/6134/24 та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ст. 262 КАС України.

До канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду від Головного управління ДПС у Миколаївській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що Комісією регіонального рівня ГУ ДПС у Миколаївській області було прийнято рішення про відповідність платника на додану вартість ПП "УКРІНТЕРПОСТАЧА" критеріям ризиковості платника від 25.04.2024 року №743 та від 25.06.2024 року №1240. Так, з метою визначення належності ПП "УКРІНТЕРПОСТАЧА" до категорії ризикових платників Комісією ГУ ДПС у Миколаївській області була використана та опрацьована інформація, яка міститься в базах даних інформаційних систем, що використовується контролюючими органами для виконання покладених на них функцій. Основний вид діяльності ПП "УКРІНТЕРПОСТАЧ" вирощування сільськогосподарських культур. За результатами проведення аналізу фінансово-господарської діяльності платника ПП "УКРІНТЕРПОСТАЧА" та відповідно до даних ЄРПН, по платнику встановлено придбання протягом лютого - березня 2024 року товарів, які не пов`язані з господарською діяльністю платника, а саме: придбання у значному обсязі щебеню у кількості 6300 т на загальну суму ПДВ 420 тис грн та послуг з його перевезення на загальну суму ПДВ 163,3 тис грн. Що стосується визначених кодів податкової інформації, слід зазначити, що за результатами аналізу податкових накладних/розрахунків коригування, які подані платником ПП "УКРІНТЕРПОСТАЧА" до ЄРПН, подальшу реалізацію та використання зазначеного вище товару не встановлено.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Приватне підприємство "УКРІНТЕРПОСТАЧА", код ЄДРПОУ 30526451, є платником податку на додану вартість (індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість 305264514162).

25.04.2024 року вперше у відношенні приватного підприємства "УКРІНТЕРПОСТАЧА" було прийняте рішення Комісією ГУ ДПС у Миколаївській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №743 про відповідність критеріям ризиковості платника податку.

Підстава: п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Коди податкової інформації, яка є підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку:

11 - накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності;

14 - постачання товарів/послуг за рахунок сформованого реєстраційного ліміту (СУМнакл) у зв`язку з придбанням товарів, не пов`язаних з господарською діяльністю платника податку.

Інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості, взята контролюючим органом за період 22.02.2024 року (придбання), 22.02.2024 року по 25.03.2024 року (придбання).

У графі "Ненадання платником податку копій документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку" не зазначено нічого.

У травні 2024 року в електронному вигляді позивачем було подане повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку ПП "УКРІНТЕРПОСТАЧА" разом із зазначеною кількістю відсканованих первинних документів.

На підставі цих пояснень та копій, поданих згідно додатку, первинних документів, позивач просив виключити ПП "УКРІНТЕРПОСТАЧА" з переліку ризикових підприємств у зв`язку з невідповідністю критеріям ризиковості платника податку.

25.06.2024 року Комісія ГУ ДПС в Миколаївській області прийняла рішення №1240 у відношенні ПП "УКРІНТЕРПОСТАЧА" про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податків.

У вказаному рішенні зазначено, що підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості є:

11- накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності;

14 - постачання товарів/послуг за рахунок сформованого реєстраційного ліміту (СУМнакл) у зв`язку з придбанням товарів, не пов`язаних з господарською діяльністю платника податку.

Інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості, взята контролюючим органом за період 22.02.2024 року (придбання), 22.02.2024 року по 25.03.2024 року (придбання).

У графі "Ненадання платником податку копій документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку" зазначено: Документи: в наданому платником повідомленні про надання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості відсутня інформація яка спростовує здійснення платником ризикових операцій.

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №743 від 25.04.2024 року та №1240 від 25.06.2024 року, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами ст.67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Так, контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку (пп.20.1.45 п.20.1 ст.20 ПК України).

Пунктом 61.1 ст.61 ПК України передбачено, що «податковий контроль» - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з п.п.62.1.2 п.62.1 ст.62 ПК України, податковий контроль здійснюється шляхом, серед іншого, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.

Відповідно до п.71.1 ст.71 ПК України, «інформаційно-аналітичним забезпеченням діяльності контролюючих органів» вважається комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

У силу вимог п.п.74.1 та 74.3 ст.74 ПК України, податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами.

Перелік же Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Таким чином, дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, незалежно від джерела її отримання, є службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків в порядку, передбаченому ПК України та прийнятими на виконання вимог цього Кодексу нормативно-правовими актами. Способом здійснення таких дій є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до норм ПК України, може зберігатися в інформаційних базах контролюючих органів та/або опрацьовуватися безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Як передбачено абз.1 п.201.1 ст.201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законом, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

За змістом п.201.10 ст.201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01.07.2017р. в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Згідно з п.201.16 ст.201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання вищезгаданої норми, Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову від 11.12.2019р. №1165 (набрала чинності 01.02.2020р.), якою затверджено «Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних». Цей Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів.

Згідно положень додатку 1 Порядку №1165, критерії ризиковості платника податку на додану вартість:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банку/небанківського надавача платіжних послуг, крім рахунків у Казначействі (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), з урахуванням вимог підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Кодексу.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Кодексу, з урахуванням вимог підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Кодексу.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Довідник кодів податкової інформації, що стала підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, визначається ДПС та затверджується відповідним наказом, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті ДПС.

Так, спірні рішення прийнято з огляду на відповідність підприємства позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, а саме зазначено, що: 11- накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності; 14 - постачання товарів/послуг за рахунок сформованого реєстраційного ліміту (СУМнакл) у зв`язку з придбанням товарів, не пов`язаних з господарською діяльністю платника податку.

Проте з урахуванням положень наведених норм, суд зауважує, що комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку за результатами розгляду інформації та копій документів платника податку. Отже контролюючий орган має зажадати від платника податку документів та пояснень на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітлити платнику податків у своїх поясненнях.

Також аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що рішення комісії контролюючого органу повинно містити чітку підставу для включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.

В оскаржуваних рішеннях відповідачем не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції.

Проте, спірні рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку не містить переліку конкретних фактичних даних про підприємство позивача, які б могли свідчити про наявність ознак ризиковості, ані відповідного законодавчого обґрунтування.

Разом з тим, відповідач не обґрунтовує та не надає суду доказів на підтвердження того, що саме викликало сумніви контролюючого органу щодо господарських операцій з контрагентом/контрагентами позивача, як і не зазначено в чому полягало порушення законодавства по таких операціях з боку підприємства позивача, що зумовило його віднесення до категорії ризикових.

Суд відхиляє доводи відповідача на те, що позивачем здійснюється накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності, то суд зазначає, що ні у оскаржуваному рішенні, ні протягом усього строку розгляду даної адміністративної справи відповідачем не зазначено, яка кількість товару знаходиться в залишках у позивача.

Судом встановлено, що позивачем надано пояснення та документи з яких вбачається, що ПП "УКРІНТЕРПОСТАЧА" згідно договору №83/22 від 19.08.2022 року придбано у ТОВ «Микитівський граніт» щебінь, який на даний час за домовленістю з контрагентом зберігається на складі продавця, згідно договору відповідального зберігання №19/24 від 01.02.2024 року та акту приймання передачі майна на відповідальне зберігання №1 від 01.02.2024 року. Оплата за щебінь підтверджується платіжними дорученнями №273 від 09.02.2024, №202 від 04.02.2024 року, №231 від 06.02.2024 року, №251 від 09.02.2024 року. ТОВ «Микитівський граніт» складено та зареєстровано в установленому законом порядку податкові накладні №279 від 04.02.2024 року, №280 від 06.02.2024 року, №282 від 09.02.2024 року. Вказані ТМЦ придбано для проведення ремонтних робіт комплексу нежитлових приміщень критого току, який знаходиться за юридичною адресою ПП «УКРІНТЕРПОСТАЧА», на балансі підприємства згідно договору користування майном від 01.01.2023, на праві власності належить засновнику ПП «УКРІНТЕРПОСТАЧА» ОСОБА_1 . Щодо наявності на балансі підприємства вказаного зернотоку податковому органу було подано звіт 20-ОПП.

Щодо постачання товарів/послуг за рахунок сформованого реєстраційного ліміту (СУМнакл) у зв`язку з придбанням товарів, не пов`язаних з господарською діяльністю платника податку, суд зазначає наступне.

Щодо придбання транспортних послуг у ТОВ «Микитівський граніт» встановлено, що згідно договору надання послуг №2/23 від 14.02.2023 року транспортними засобами ТОВ «Микитівський граніт» було здійснено перевезення сільськогосподарської іншим суб`єктам господарювання, для поставки яких платником придбано транспортні послуги, що підтверджується господарськими документами, а саме актом надання послуг №0103-00010 від 01.03.2024 року, товарно - транспортними накладними №251 від 29.02.2024 року, №249 від 29.02.2024 року, актом надання послуг №2702-00017 від 27.02.2024 року, актом надання послуг №2502-00003 від 25.02.2024 року, товарно транспортними накладними №237 від 24.02.2024 року, №236 від 24.02.2024 року, №235 від 24.02.2024 року, №234 від 24.02.2024 року, актом надання послуг №2002-00011 від 20.02.2024 року, товарно - транспортними накладними №224 від 19.02.2024 року, №223 від 19.02.2024 року, №222 від 19.02.2024 року, №221 від 19.02.2024 року, №220 від 19.02.2024 року, актом надання послуг №2302-00013 від 23.02.2024 року, товарно - транспортними накладними №230 від 22.02.2024 року, №231 від 22.02.2024 року, №229 від 22.02.2024 року, №228 від 22.02.2024 року, №227 від 22.02.2024 року, актом надання послуг №1702-00001 від 17.02.2024 року, товарно - транспортними накладними №215 від 16.02.2024 року, №214 від 16.02.2024 року, №212 від 16.02.2024 року, №210 від 16.02.2024 року, актом надання послуг №1402-00013 від 14.02.2024 року, товарно - транспортними накладними №200 від 13.02.2024 року, №199 від 13.02.2024 року, №198 від 13.02.2024 року, №197 від 13.02.2024 року, актом надання послуг №1002-00009 від 10.02.2024 року, товарно - транспортними накладними №186 від 09.02.2024 року, №185 від 09.02.2024 року, №184 від 09.02.2024 року, №180 від 09.02.2024 року, №181 від 09.02.2024 року, актом надання послуг №0802-00018 від 08.02.2024 року, товарно - транспортними накладними №176 від 07.02.2024 року, №175 від 07.02.2024 року, №174 від 07.02.2024 року, №173 від 07.02.2024 року, №172 від 07.02.2024 року, оплата за надані послуги підтверджується платіжними інструкціями №398 від 16.02.2024 року, №645 від 28.02.2024 року, 3803 від 12.03.2024 року. ТОВ «Микитівський граніт» складено та зареєстровано в установленому законом порядку податкові накладні №281 від 08.02.2024 року, №283 від 10.02.2024 року, №284 від 14.02.2024 року, №391 від 17.02.2024 року, 3392 від 20.02.2024 року, №393 від 23.02.2024 року, №394 від 25.02.2024 року, №395 від 27.02.2024 року, 3491 від 01.03.2024 року.

Суд зауважує, що будь-яких належних і допустимих доказів на підтвердження податкової інформації, на підставі якої прийнято рішення про включення позивача до переліку ризикових платників податків, відповідачем не надано, як і не надано доказів того, що контролюючий орган вчиняв будь-які дії, спрямовані на перевірку отриманої інформації шляхом направлення відповідного запиту платнику податку.

Суд критично оцінює підставу, зазначену у рішенні № 1240 від 25.06.2024 року, а саме, що відсутня інформація, яка спростовує здійснення платником ризикових операцій.

Суд зазначає, що формулювання « відсутня інформація, яка спростовує здійснення платником ризикових операцій» передбачає, що контролюючий орган має уявлення про те, які конкретно документи повинні бути надані «для відображення у повному обсязі провадження фінансово-господарської діяльності підприємства». Однак відповідачем у спірному рішення не вказано на жодний документ, який це підтверджував би, але позивачем не наданий. Відповідачем не надано оцінку тим документам та поясненням, які надавались позивачем, не вказано підстав їх неврахування/відхилення.

Відповідач не вказав, які саме документи, достатні для прийняття комісією рішення про виключення позивача з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, той мав надати на розгляд комісії, але не надав.

Рішення комісії ГУ ДПС в Миколаївській області про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості від 25.04.2024 року №743 та від 25.06.2024 року №1240 не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії, що породжує його неоднозначне трактування та впливає на можливість реалізації права та обов`язку позивача виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

У той же час, відповідачем не було надано жодних доказів, які досліджувалися в ході засідання комісії, як і не надано жодних доказів, які слугували підставою для прийняття оскаржуваних рішень та були покладені саме в основу їх прийняття. При цьому, відповідачем не було чітко ідентифіковано «ризикові операції» та номери податкових накладних або ж розрахунків коригування позивача, в яких були зафіксовані такі операції.

Таким чином, суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення №743 від 25.04.2024 року та №1240 від 25.06.2024 року про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку не містить належних обґрунтувань підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку, та суду не надано належних доказів, які б вказували на наявність ознак ризиковості здійснення операцій, що зумовило включення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Тобто, вказані рішення не містять належних та достатніх мотивів та обґрунтувань віднесення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, відповідач не довів належними та допустимими доказами наявність податкової інформації, яка є достатньою підставою для прийняття відносно позивача рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. З урахуванням наведеного, на підставі наданих частиною другою статті 245 КАС України повноважень, позовні вимоги про визнання протиправним та скасування вказаного рішення належить задовольнити.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до основних засад адміністративного судочинства, вимог законодавства України, що регулює спірні правовідносини, суд вважає, що позивач навів законні й обґрунтовані підстави для задоволення позову.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при поданні позову сплачено судовий збір у розмірі 6056,00 грн.

Позов поданий через систему "Електронний суд".

Згідно ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Враховуючи заявлені вимоги, позивач повинен був сплатити судовий збір із урахуванням коефіцієнту 0,8 для пониження ставки судового збору в розмірі 4844,80 грн.

За таких обставин, позивач надмірно сплатив 1211,20 грн. судового збору та відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" може бути повернутий судом за клопотанням позивача.

Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 4844,80 грн.

Керуючись статтями 2, 9, 72, 76, 77, 78, 80, 120, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов приватного підприємства «УКРІНТЕРПОСТАЧА» (вул. Одеська, 1А, с. Трикратне, Миколаївська обл., Вознесенський р-н, 56534, ідентифікаційний код 30526451) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Героїв Рятувальників, 6, м. Миколаїв, 54005, ідентифікаційний код 44104027) про визнання протиправним та скасування рішення від 25.04.2024 року №743, від 25.06.2024 року №1240 та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Миколаївській області про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №743 від 25.04.2024 року, №1240 від 25.06.2024 року.

3. Зобов`язати Головне управління ДПС у Миколаївській області виключити приватне підприємство "УКРІНТЕРПОСТАЧА" з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Героїв Рятувальників, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 44104027) на користь приватного підприємства «УКРІНТЕРПОСТАЧА» (вул. Одеська, 1А, с. Трикратне, Миколаївська обл., Вознесенський р-н, 56534, ідентифікаційний код 30526451) судові витрати в розмірі 4844,80 грн.

5. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А.В. Величко