Ухвала

від 04.02.2025 по справі 757/47006/24-ц

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 757/47006/24-ц

провадження № 2-з/753/30/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" лютого 2025 р. суддя Дарницького районного суду міста Києва Мицик Ю.С., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі №757/47006/24,-

ВСТАНОВИЛА:

09.10.2024 ОСОБА_1 звернулась до Печерського районного суду м. Києва із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вуд сервіс енерго» у якій просить суд визнати недійсним договір про відступлення права вимоги №1-13/11/23 від 13.11.2023, застосувати наслідки недійсності правочину та привести сторони договору у попередній стан.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 23.05.2023 заочним рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області у справі №369/2961/23 стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 488 322, 72 грн, яка складається з: 297 570,00 грн - сума основного боргу; 157 514, 56 грн - інфляційні витрати; 33 238,16 грн - три відсотки річних; судовий збір та витрати на правничу допомогу. Позивачкою отримано виконавчий лист №369/2961/23 та пред`явлено його до виконання.

13.11.2023 між ОСОБА_3 та керівником Товариства з обмеженою відповідальністю «Вуд сервіс енерго» в особі Мулєнкова О.В. укладено договір про відступлення права вимоги №1-13/11/23, відповідно до якого, ОСОБА_3 передала Товариству з обмеженою відповідальністю «Вуд сервіс енерго» права та обов`язки за попереднім договором купівлі-продажу квартири посвідченого 06.10.2018 нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Київської області Михальченко М.М.

Відповідно до договору №1-13/11/23 від 13.11.2023 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вуд сервіс енерго» перейшло право вимоги грошових коштів боржника ОСОБА_2 в розмірі 501 298, 42 грн, що в подальшому є підставою для заміни стягувача у виконавчому провадженні НОМЕР_2 по виконанню заочного рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23.05.2023 у справі №369/2961/23.

Разом з тим, Товариство з обмеженою відповідальністю «Вуд сервіс енерго» не виконало свого зобов`язання по договору про відступлення права вимоги та не перерахувало позивачці залишок домовленої суми відповідно до вимог п. 2.3. зазначеного договору. У зв`язку із чим, ОСОБА_1 була вимушена звернутись до суду для захисту свого порушеного права.

Разом із позовом позивачка подала до суду заяву у якій просить суд забезпечити позов шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні, відкритого 21.03.2024 приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Мойсеєм І.М. за НОМЕР_1 на підставі виконавчого листа №369/2961/23.

На обґрунтування заяви про забезпечення позову зазначила, що на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Київської області Мойсея І.М. перебуває виконавче провадження № АСВП НОМЕР_1, яке відкрито на підставі виконавчого листа №369/2961/23 де стягувачем є Товариство з обмеженою відповідальністю «Вуд сервіс енерго», а боржником ОСОБА_2 .

Позивачці стало відомо, що в рамках цього виконавчого провадження приватним виконавцем вчиняються дії щодо відчуження майна боржника та стягнення грошових коштів на користь стягувача. На думку позивачки існує реальна загроза того, що вона може позбутись можливості отримання належних їй коштів через недобросовісні дії Товариства з обмеженою відповідальністю «Вуд сервіс енерго», у разі невжиття заходів забезпечення позову.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 15.10.2024 цивільну справу №757/47006/24-ц за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вуд сервіс енерго» про визнання договору недійсним направлено за підсудністю до Дарницького районного суду м. Києва.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 31.01.2025 для розгляду справи визначено суд у складі головуючого судді Мицик Ю.С. Фактично справу передано судді згідно реєстру передачі справ 31.01.2025.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 04.02.2025 заяву про забезпечення позову передано в провадження судді Мицик Ю.С.

Вивчивши заяву про забезпечення позову та додані до неї матеріали, суд дійшов наступного висновку.

У ч. 2 ст. 149 ЦПК України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову (пункт 3 частини першої статті 151 ЦПК України).

У частині першій статті 150 ЦПК України визначено перелік видів забезпечення позову, зокрема позов забезпечується: забороною вчиняти певні дії (пункт 2); зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту (пункт 5).

Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Верховний Суд у постанові від 06.12.2023 у справі № 199/5431/20 виклав висновок про те, що «метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Суд застосовує заходи забезпечення позову у разі, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в справі. Забезпечення позову - це тимчасове обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову».

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має пересвідчитися, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів».

Верховним Судом у постанові від 03 квітня 2019 року у справі № 211/129/18-ц викладено правову позицію, згідно з якою «суд не може заборонити державному виконавцеві вживати необхідних заходів щодо своєчасного й повного виконання рішення. Вжиті заходи не повинні перешкоджати іншим особам здійснювати покладені на них згідно із законодавством повноваження. Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що заява не підлягає задоволенню, оскільки не обґрунтована заявником у контексті необхідності застосування таких заходів, а також у контексті їх співмірності та відповідності до заявлених позовних вимог».

У постанові від 06 грудня 2023 року у справі № 361/8953/21 Верховний Суд вказував, що «недопустимо забезпечувати позов шляхом зупинення виконання судових рішень, що набрали законної сили».

Обраний позивачем у цій справі спосіб забезпечення шляхом зупинення стягнення, перешкоджає виконанню судового рішення у іншій справі з приводу іншого спору, що виходить за межі мети забезпечення позову.

Згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Зупинення стягнення порушує права Товариства з обмеженою відповідальністю «Вуд сервіс енерго» у виконавчому провадженні, відтак обраний позивачем спосіб забезпечення позову не відповідає його меті і завданням цивільного судочинства.

З урахуванням вищевикладеного суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 149, 150, 151, 153, 157, 353-354 ЦПК України, суддя -

ПОСТАНОВИЛА:

Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі №757/47006/24.

Ухвала набирає законної сили з дня її підписання, але може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Ю.С. Мицик