Рішення

від 04.02.2025 по справі 520/31419/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

04 лютого 2025 року № 520/31419/24

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шляхова О.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 13, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61002, код ЄДРПОУ 40108599), Ізюмського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області (пров. Георгіївський, буд. 4, м. Ізюм, Харківська область, 64300, код ЄДРПОУ 08676671) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

УСТАНОВИВ:

Позивач - ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області, Ізюмського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Харківській області та Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області за запитом ОСОБА_1 від 19 жовтня 2024 року, яка полягає у ненаданні відповіді на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту, чим в черговий раз порушені права ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Харківській області та Ізюмське РУП ГУНП в Харківській області надати відповідь на запит ОСОБА_1 від 19 жовтня 2024 року, а саме: надати інформацію у формі постанови щодо результатів розгляду клопотання ОСОБА_1 від 22 серпня 2024 року на виконання ухвали Дзержинського районного суду м. Харкова від 22 липня 2024 року у справі № 638/12818/24, якою зобов`язано посадових осіб Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області організувати внесення у встановленому порядку до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань відомостей за заявою ОСОБА_1 про вчинення кримінального правопорушення від 06 липня 2024 року, визнати ОСОБА_1 потерпілим у кримінальному провадженні №12024221070000996, відкритому чомусь за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що відповідач допустив протиправну бездіяльність не надавши відповідь на його звернення відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації".

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 18.11.2024 відкрито спрощене провадження в порядку, передбаченому статтею 262 КАС України, та запропоновано відповідачам надати відзив на позов.

Відповідач, Головне управління Національної поліції в Харківській області подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що твердження позивача, що його звернення від 19.10.2024 не розглянуто Головним управлінням Національної поліції в Харківській області - спростовується доданими до відзиву доказами. З огляду на що, просить суд відмовити у задоволенні позову.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Статтею 258 КАС України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Справа розглянута, з урахуванням строків перебування судді на лікарняному.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши викладені сторонами обставини справи та надані на їх підтвердження докази, суд прийшов до наступного.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 22.07.2024 у справі №638/12818/24 зобов`язано посадових осіб Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області внести відомості до ЄРДР про вчинення кримінального правопорушення за його заявою від 06.07.2024.

Позивач 22.08.2024 до Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області подав клопотання про визнання його потерпілим у кримінальному провадженні №12024221070000996 та просив змінити правову кваліфікацію з ч. 1 ст. 246 КК України на ч. 2 ст. 246 КК України.

19.10.2024 до Головного управління Національної поліції в Харківській області та Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області ним поданий запит на отримання інформації в рамках Закону України "Про звернення громадян", "Про захист персональних даних", "Про доступ до публічної інформації", Кримінального процесуального кодексу України.

У своєму запиті, ОСОБА_1 , зокрема, просив надати інформацію у формі постанови щодо результатів розгляду його клопотання від 22.08.2024.

Для розгляду та надання відповіді вказаний запит скерований до Слідчого управління ГУНП в Харківській області (вх.89зі від 21.10.2024). Строк на виконання запиту 25.10.2024.

Листом заступника начальника СУ ГУНП в Харківській області від 22.10.2024 №89зі/119-24/03-2024 його запит від 19.10.2024 скеровано до Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області.

Проте, не отримавши відповідь на запит, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

За змістом ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес визначає Закон України "Про доступ до публічної інформації" від 13.01.2011 №2939-VI (далі - Закон № 2939).

Статтею 1 Закону №2939 визначено, що публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 2 Закону №2939 метою цього Закону є забезпечення прозорості та відкритості суб`єктів владних повноважень і створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації.

Цей Закон не поширюється на відносини щодо отримання інформації суб`єктами владних повноважень при здійсненні ними своїх функцій, а також на відносини у сфері звернень громадян, які регулюються спеціальним законом.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону №2939 доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію.

Частинами 1, 2 статті 19 Закону №2939 визначено, що запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

Суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації відповідно до ст. 12 Закону №2939 є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.

Згідно зі ст. 13 Закону №2939 розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються:

1) суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання;

2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів;

3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб`єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов`язаної з виконанням їхніх обов`язків;

4) суб`єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них;

5) юридичні особи публічного права, державні/комунальні підприємства або державні/комунальні організації, що мають на меті одержання прибутку, господарські товариства, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток, паїв) прямо чи опосередковано належать державі та/або територіальній громаді, - щодо інформації про структуру, принципи формування та розмір оплати праці, винагороди, додаткового блага їх керівника, заступника керівника, особи, яка постійно або тимчасово обіймає посаду члена виконавчого органу чи входить до складу наглядової ради.

До розпорядників інформації, зобов`язаних оприлюднювати та надавати за запитами інформацію, визначену в цій статті, у порядку, передбаченому цим Законом, прирівнюються суб`єкти господарювання, які володіють:

1) інформацією про стан довкілля;

2) інформацією про якість харчових продуктів і предметів побуту;

3) інформацією про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні події, що сталися або можуть статися і загрожують здоров`ю та безпеці громадян;

4) іншою інформацією, що становить суспільний інтерес (суспільно необхідною інформацією).

На розпорядників інформації, визначених у пунктах 2, 3, 4 частини першої та в частині другій цієї статті, юридичних осіб публічного права з числа розпорядників інформації, визначених у пункті 5 частини першої цієї статті, вимоги цього Закону поширюються лише в частині надання відповідної інформації за запитами.

Усі розпорядники інформації незалежно від нормативно-правового акта, на підставі якого вони діють, при вирішенні питань щодо доступу до інформації мають керуватися цим Законом.

Цей Закон не поширюється на відносини щодо отримання інформації суб`єктами владних повноважень при здійсненні ними своїх функцій, а також на відносини у сфері звернень громадян, які регулюються спеціальним законом (ч. 2 ст. 2 Закону № 2939).

Відповідно до ст. 20 Закону №2939-VI розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту. У разі якщо запит на інформацію стосується інформації, необхідної для захисту життя чи свободи особи, щодо стану довкілля, якості харчових продуктів і предметів побуту, аварій, катастроф, небезпечних природних явищ та інших надзвичайних подій, що сталися або можуть статись і загрожують безпеці громадян, відповідь має бути надана не пізніше 48 годин з дня отримання запиту. Клопотання про термінове опрацювання запиту має бути обґрунтованим. У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 22 Закону №2939-VI, розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках:

1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;

2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону;

3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком;

4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закону.

Відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації. Розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов`язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.

Відтак, Законом №2939-VI регламентовано такі варіанти поведінки розпорядника інформації у разі одержання запиту на інформацію:

- надання відповіді на запит на інформацію у строк, передбачений ст. 20 Закону № 2939-VI;

- прийняття рішення про відстрочку в задоволенні запиту на інформацію (частини шоста, сьома статті 22 Закону № 2939-VI);

- відмова в задоволенні запиту на інформацію;

- направлення запиту належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача.

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 22 Закону 2939-VI відмова у задоволенні запиту на інформацію повинна бути мотивованою.

Отже, відмова в доступі до публічної інформації можлива лише з підстав, встановлених законом. Розпорядник інформації зобов`язаний обґрунтувати наявність таких підстав шляхом застосування "трискладового тесту" відповідно до норм ч. 2 ст. 6 Закону №2939-VI. Відмова в наданні інформації з підстав, які не встановлені законом, так само, як і відмова без обґрунтування наявності таких підстав шляхом застосування "трискладового тесту" є неправомірною.

Позивач 22.08.2024 до Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області подав клопотання про визнання його потерпілим у кримінальному провадженні №12024221070000996 та просив змінити правову кваліфікацію з ч. 1 ст. 246 КК України на ч. 2 ст. 246 КК України.

19.10.2024 до Головного управління Національної поліції в Харківській області та Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області ним поданий запит на отримання інформації в рамках Закону України "Про звернення громадян", "Про захист персональних даних", "Про доступ до публічної інформації", Кримінального процесуального кодексу України.

У своєму запиті, ОСОБА_1 , зокрема, просив надати інформацію у формі постанови щодо результатів розгляду його клопотання від 22.08.2024.

Для розгляду та надання відповіді вказаний запит скерований до Слідчого управління ГУНП в Харківській області (вх.89зі від 21.10.2024). Строк на виконання запиту 25.10.2024.

Листом заступника начальника СУ ГУНП в Харківській області від 22.10.2024 №89зі/119-24/03-2024 його запит від 19.10.2024 скеровано до Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області.

У своєму листі СУ ГУНП в Харківській області також повідомлено, що 24.07.2024 слідчим відділенням № 2 СВ Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області відомості на підставі ухвали Дзержинського районного суду м. Харкова від 22.07.2024 у справі №638/12818/24 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024221070000996 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що Головне управління Національної поліції в Харківській області діяв на підставі, та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також з використанням повноважень та з метою, з якою ці повноваження йому надано.

У відзиві на позов, відповідач - Головне управління Національної поліції в Харківській області зазначає, що за результатами розгляду запиту, відділенням № 2 слідчого відділу Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області на адресу ОСОБА_1 направлена відповідь за № 1-аз/119-69/24 від 25.10.2024.

Утім, до матеріалів дану відповідь, Ізюмським районним управлінням поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області за № 1-аз/119-69/24 від 25.10.2024 не надано, що свідчить допущену протиправну бездіяльність.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Водночас, згідно п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права ст. 1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Аналіз вищенаведеної норми свідчить про безпосередній взаємозв`язок вимоги про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та вимоги про зобов`язання вчинення ним певних дій. Більш того, друга вимога є похідною та залежною від першої. Адже внаслідок визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною, можливим є зобов`язання до вчинення певних дій для відновлення порушених прав та інтересів сторони.

Як вже зазначалося, в матеріалах справи відсутні докази розгляду запиту позивача або надання будь-якої відповіді.

Тому, з огляду на те, що судом визнано протиправною бездіяльність Ізюмського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області щодо ненадання інформації на запит ОСОБА_1 від № 19.10.2024, відповідно з метою відновлення порушених прав та інтересів позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати Ізюмське районне управління поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області розглянути запит ОСОБА_1 від 19.10.2024 на отримання публічної інформації та надати відповідь.

Щодо позовних вимог в частині надати інформацію у формі постанови щодо результатів розгляду клопотання ОСОБА_1 від 22 серпня 2024 року на виконання ухвали Дзержинського районного суду м. Харкова від 22 липня 2024 року у справі № 638/12818/24, якою зобов`язано посадових осіб Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області організувати внесення у встановленому порядку до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань відомостей за заявою ОСОБА_1 про вчинення кримінального правопорушення від 06 липня 2024 року, визнати ОСОБА_1 потерпілим у кримінальному провадженні №12024221070000996, відкритому чомусь за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України, суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази розгляду запиту позивача або надання будь-якої відповіді, а отже такі вимоги заявлені передчасно та задоволенню не підлягають.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, враховуючи докази, надані позивачем, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Судовий збір підлягає розподілу відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

З огляду на вищевикладене, керуючись ст.ст. 243, 246, 255, 293, 295, 297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 13, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61002, код ЄДРПОУ 40108599), Ізюмського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області (пров. Георгіївський, буд. 4, м. Ізюм, Харківська область, 64300, код ЄДРПОУ 08676671) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправної бездіяльність Ізюмського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області щодо ненадання інформації на запит ОСОБА_1 від № 19.10.2024.

Зобов`язати Ізюмське районне управління поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області (пров. Георгіївський, буд. 4, м. Ізюм, Харківська область, 64300, код ЄДРПОУ 08676671) розглянути запит ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) від 19.10.2024 на отримання публічної інформації та надати відповідь.

В іншій частині позовній вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Шляхова