Рішення

від 03.02.2025 по справі 580/11455/24

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2025 року справа № 580/11455/24 м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Янківської В.П.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю АТП-ОЙЛ 2020 до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

05 листопада 2024 року до Черкаського окружного адміністративного суду звернулося товариство з обмеженою відповідальністю АТП-ОЙЛ 2020 до Головного управління ДПС у Черкаській області, в якій просить:

1) визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у Черкаській області від 07 червня 2024 року №1352-п Про проведення фактичної перевірки в частині призначення фактичної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю АТП ОЙЛ 2020 (код ЄДРПОУ 43501731) за місцем фактичного провадження діяльності, за адресою: Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Луценка, буд. 12;

2) визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення форми С від 12.08.2024 №11634/23000901, яким ТОВ АТП ОЙЛ 2020 нараховано штраф в сумі 319 500 грн., за порушення п.2 ст. 29 Закону України від 18 червня 2024 року Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального;

3) визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення форми С від 12.08.2024 №11635/23000901, яким ТОВ АТП ОЙЛ 2020 нараховано штраф в сумі 94 000 грн., за порушення п.12 ст. 3 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг;

4) визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення форми С від 12.08.2024 №11636/23000901, яким ТОВ АТП ОЙЛ 2020 нараховано штраф в сумі 1020 грн., за порушення п.85.2 ст. 85 Податкового кодексу України.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що акт про результати фактичної перевірки не відповідає дійсним обставинам справи та нормам чинного законодавства, висновки податкового органу є помилковими, не узгоджуються з нормами Податкового кодексу України та Законодавства України, ґрунтуються на припущеннях осіб, які проводили перевірку, бездоказово, а прийняті на його підставі податкові повідомлення-рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Ухвалою суду від 02.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням учасників справи.

Відповідач подав суду відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Вказував, що факт порушення є доведеними, а податкові повідомлення-рішення від 12.08.2024 р. №11634/23000901 на суму 319 500,0 грн., № 11635/23000901 на суму 94 000.0 грн., № 11636/23000901 на суму 1020.0 грн., були сформовані та винесені контролюючим органом у межах та спосіб перебачений Податковим кодексом та іншими нормативно-правовими актами України. Вказані факти підтверджено висновками акту перевірки. Крім того, представник відповідача просив, поновити відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву та письмових доказів по справі, прийняти та врахувати їх під час розгляду справи.

Представником позивача подано до суду відповідь на відзив на позовну заяву, в якому просить клопотання Головного управління ДПС у Черкаській області про поновлення строку на подання відзиву на позовну заяву та письмових доказів у справі повернути заявнику без розгляду та не брати його до уваги як безпідставний, а справу вирішити за наявними матеріалами.

Щодо поданого відзиву суд зазначає таке.

Порядок поновлення та продовження процесуальних строків врегульовано статтею 121 КАС України.

Так, відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Згідно з частиною четвертою цієї статті одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою (ч. 6 ст. 121 КАС України).

Враховуючи аргументи, наведені у заяві про поновлення строку на подання відзиву, задля повного та всебічного встановлення обставин справи, дотримання принципу рівності сторін у процесі, суд дійшов висновку про визнання поважними причин пропуску строку подання відзиву та про його поновлення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

На підставі пп. 20.1.2, 20.1.4, 20.1.8 - 20.1.11 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.3 п. 75.1 ст.75, пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями), (далі по тексту ПКУ), ст. 16 Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» зі змінами та доповненнями, з метою контролю за обігом спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, пального та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, відповідно до наказу ГУ ДПС у Черкаській області від 07.06.2024 №1352-п та направлень виданих Головним управлінням ДПС у Черкаській області.

Проведена фактична перевірка діяльності ТОВ "АТП ОЙЛ 2020" (код за ЄДРПОУ 43501731) щодо контролю за дотримання вимог законодавства з питань обліку, ліцензування, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, цільового використання пального та спирту етилового платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/ або рівномірами-лічильниками, здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, відображення та правильності обрахунку акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів в розрахункових документах та фіскальних звітах, наявності документів, що підтверджують походження підакцизних товарів за місцем фактичного здійснення діяльності, а саме: м. Черкаси, вул. Луценка, буд. 12 за період діяльності з 11.02.2024 по 23.06.2024.

За наслідками перевірки складено акт про результати фактичної перевірки ТОВ «АТП Ойл 2020» (код за ЄДРПОУ 43501731) №7567/23-00-09-01-016/43501731 від 24.06.2024, в якому встановлено порушення:

1) ч. 23 ст.15 Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального»;

2) п. 12 ст. 3 Закону України №265/95-ВР від 06.07.1995 року «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зі змінами та доповненнями, а саме: зберігання та реалізація необлікованого у встановленому законодавством порядку підакцизних товарів на загальну суму 94 000 грн;

- п.85.2 ст. 85 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ, із змінами і доповненнями.

На підставі висновку Акту фактичної перевірки ГУ ДПС у Черкаській області прийнято податкові повідомлення-рішення форми «С» від 12.08.2024:

1) №11634/23000901, яким Позивачу було нараховано штраф в сумі 319 500 грн., за порушення п.2 ст. 29 Закону України від 18 червня 2024 року «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального»;

2) №11635/23000901, яким Позивачу було нараховано штраф в сумі 94 000 грн., за порушення п.12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»;

3) №11636/23000901, яким Позивачу було нараховано штраф в сумі 1020 грн., за порушення п.85.2 ст. 85 Податкового кодексу України.

Не погодившись із прийнятими відповідачем податковим повідомленням-рішенням та наказом Головного управління ДПС у Черкаській області від 07 червня 2024 року №1352-п «Про проведення фактичної перевірки» в частині призначення фактичної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП ОЙЛ 2020», позивач звернувся з вказаним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає таке.

Щодо правомірності наказу Головного управління ДПС у Черкаській області від 07 червня 2024 року №1352-п «Про проведення фактичної перевірки» в частині призначення фактичної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП ОЙЛ 2020», суд зазначає таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі ПК України, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно з пунктом 61.1 статті 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Отже, проведення камеральних, документальних (планових або позапланових; виїзних або невиїзних) та фактичних перевірок є правом ГУ ДПС у Чернівецькій області, як податкового органу.

Відповідно до підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) (пункт 80.1 статті 80 ПК України).

Згідно з пунктом 81.1 статті 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

- службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Пунктом 80.2 статті 80 ПК України встановлено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з підстав, визначених в підпунктах 80.2.1-80.2.7 пункту 80.2 статті 80 ПК України.

З оскаржуваного наказу вбачається, що підставою для перевірки відповідачем зазначено підпункту 80.2.2, 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, якими передбачено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:

- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів (підпункт 80.2.2);

- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального (підпункт 80.2.5).

Тобто, фактична перевірка може проводитись на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом за обов`язкової наявності хоча б однієї з підстав, визначених підпунктами 80.2.2, 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України. Відтак, для проведення фактичної перевірки мають існувати вказані вище фактичні обставини та передумови, які дозволяють податковому органу керуватись вказаною правовою нормою при призначенні (проведенні) такої перевірки.

Верховний Суд у своїй постанові від 26.03.2024 року, справа №420/9909/23 (адміністративне провадження № К/990/67/24) сформував такий висновок щодо застосування права:

«… 56. Якщо систематизувати цю судову практику щодо виявлених під час розгляду справи порушень норм податкового законодавства, допущених контролюючим органом під час призначення і проведення перевірки і обрання їх наслідків, вона полягає в тому, що кожне заявлене в межах конкретної справи порушення оцінюється судом на предмет його «істотності» чи «не істотності». Виявлення під час розгляду справ допущення контролюючим органом істотних порушень норм податкового законодавства (до прикладу, встановлення факту відсутності законних підстав для призначення перевірки), це за висновками Верховного Суду може спричиняти наслідки у вигляді скасування наказу про призначення перевірки та/або рішень, прийнятих за її наслідками. Водночас, ті процедурні порушення, які за своїм змістом не є істотними за практикою Верховного Суду таких наслідків не спричиняють.

З огляду на викладене, Судова палата акцентує увагу на наявності істотної різниці у критеріях оцінки правомірності наказу на предмет його підставності та/або оформлення, як наслідок, необхідності відмежування у спорах цієї категорії питання «наявності підстав для проведення перевірки» від питання «достатності відображення підстав для проведення перевірки у наказі» та/або «недоліків в оформленні рішення про проведення перевірки». Підстави для призначення будь-якої перевірки чітко закріплені у нормах ПК України, за наявності яких у контролюючих органів виникає безпосередньо право на проведення перевірки, тоді як відображення цих підстав у наказі про призначення перевірки фактично є формалізацією у письмовій формі права на проведення перевірки, яке вже виникло. Безумовно, формалізація підстави для проведення перевірки у наказі має відповідати вимогам абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України. Під час вирішення питання щодо правомірності призначення і проведення перевірки, зокрема фактичної, необхідно надавати оцінку достатності змісту наказу в контексті чіткого визначення у ньому правової (юридичної) підстави проведення такої перевірки та існування відповідної фактичної підстави, яка є передумовою для її проведення.

Реалізуючи мету, з якою ця справа розглядається у складі Судової палати, Верховний Суд формулює такий правовий висновок, який має забезпечити єдині підходи до оцінки правомірності наказів про призначення фактичних перевірок. У спорах цієї категорії перевірці підлягають як питання наявності обґрунтованих підстав для призначення перевірки, так і дотримання контролюючим органом вимог абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України під час оформлення рішення про призначення перевірки у формі наказу, їх узгодженість між собою. У випадку наявності обґрунтованих підстав для призначення фактичної перевірки, не можна вважати протиправним наказ про її призначення, у якому наявне покликання на вимоги підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України, але не розкрито зміст наявної/отриманої інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування про можливі порушення податкового законодавства, не конкретизовано норми права, які ймовірно порушив платник, із зазначенням доказів такого порушення. Покликання у наказі на підпункт 80.2.2 пункт 80.2 статті 80 ПК України, що утримує в собі весь спектр необхідних елементів для визначення підстави для призначення перевірки (як правової, так і фактичної), можна вважати мінімально допустимим обсягом інформації в розумінні абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України. Тому відсутні підстави вважати, що такий наказ породжує його неоднозначне трактування та/або невизначеність із фактичною підставою перевірки. Тому такий наказ не можна вважати протиправним.

Отже, якщо правовою підставою для проведення перевірки є відповідний підпункт пункту 80.2 статті 80 ПК України, якій містить лише одну фактичну підставу для цього, то зазначення у наказі лише цього підпункту без розкриття його змісту та деталізації обставин не є істотним недоліком наказу, який давав би підстави вважати його протиправним.».

Аналізуючи наведене у своїй сукупності, слід прийти до висновку, що законодавство та судова практика Верховного Суду розрізняє такі категорії, як «правова (юридична) підстава» проведення перевірки та «фактична підстава» проведення перевірки.

При цьому перелік правових підстав визначений у пункті 80.2 статті 80 Податкового кодексу України. Однак реалізація таких підстав має місце виключно за наявності фактичної підстави, яка є тією рушійною силою, що породжує перевірку.

Верховний Суд у своїй постанові від 26.03.2024 року, справа №420/9909/23 (адміністративне провадження № К/990/67/24), виснував наступне:

« 46. Отже, єдиною передумовою та підставою для призначення фактичної перевірки з питання дотримання платником податків податкової дисципліни, передбаченою підпунктом 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України, є наявна та/або отримана в установленому законодавством порядку інформація від визначеного у цій же нормі кола суб`єктів: державних органів або органів місцевого самоврядування. Жодних інших підстав ця норма не встановлює.

47. Відповідно, саме наявність та/або отримання інформації є тією фактичною підставою для прийняття рішення про призначення фактичної перевірки, яке оформлюється у формі наказу і надає право контролюючому органу на його реалізацію шляхом проведення перевірки, за наслідками якої контролюючий орган має повноваження на прийняття відповідного рішення.»

Аналізуючи наведене вище, суд вважає, що покликання у наказі на підпункти 80.2.2, 80.2.5 пункт 80.2 статті 80 ПК України, що утримує в собі весь спектр необхідних елементів для визначення підстави для призначення перевірки (як правової, так і фактичної), можна вважати мінімально допустимим обсягом інформації в розумінні абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України. Тому відсутні підстави вважати, що оскаржуваний наказ породжує його неоднозначне трактування та/або невизначеність із фактичною підставою перевірки. Тому такий наказ не можна вважати протиправним.

Наведений наказ не містить істотних порушень, які могли бути підставою для визнання його незаконним, а отже перевірка ТОВ «АТП ОЙЛ» відповідачем призначена правомірно.

Під час розгляду справи судом встановлено таке..

17.06.2024 о 12 годин 30 хвилин на АЗС «NEON», що розташована за адресою: Черкаська область, м. Черкаси, вул. Луценка, буд. 12, де здійснює свою господарську діяльність ТОВ "АТП ОЙЛ 2020" (код за ЄДРПОУ 43501731) встановлено факт продажу 4,08 літрів бензину марки А-95 по ціні 49 грн за 1 л. на загальну суму 200 грн: Після заправки автомобіля оператор заправної станції ОСОБА_1 отримав готівкові кошти, розрахункову операцію через реєстратор розрахункових операцій не провів та не видав фіскальний чек.

В подальшому, працівниками ГУ ДПС у Черкаській області було ознайомлено вищезазначену особу з службовими посвідченнями, направленнями на перевірку та копією наказу ГУ ДПС у Черкаській області від 07 червня 2024 року №1352-п.

В ході проведення фактичної перевірки працівниками ГУ ДПС у Черкаській області встановлено факт роздрібної торгівлі пальним без наявності відповідної ліцензії на право роздрібної пальним за адресою: Черкаська область, м. Черкаси, вул. Луценка, буд. 12, (розпорядження №571-рл від 17.04.2024 про анулювання ліцензії), про що було повідомлено працівників поліції за номером гарячої лінії 102. До приїзду працівників поліції оператор АЗС ОСОБА_1 зник з місця події в невідомому напрямку.

Під час візуального огляду АЗС працівниками ГУ ДПС у Черкаській області разом з працівниками поліції встановлено наявність резервуара для зберігання скрапленого газу об`ємом 9,83 м* заповнений згідно пристрою для вимірювання відсотка пального у резервуарі на 40 відсотків, про що складено акт ТМЦ в кількості 4000 літрів газу скрапленого по ціні 23,50. згідно прейскуранта на операторській АЗС на загальну суму 94 000 грн.

Щодо правомірності податкового повідомлення рішення від 12.08.2024 № 11635/23000901 на суму 319 500.0 грн, суд зазначає таке.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначає Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" від 19 грудня 1995 року 481/95-ВР /надалі - Закон №481/95-ВР/.

Статтею 16 цього Закону встановлено, що контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

Відповідно до ст. 1 Закону № 481/95-ВР ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ, що засвідчує право суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку;

анулювання ліцензії - позбавлення суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) права на провадження діяльності, зазначеної в ліцензії.

Ліцензії на право виробництва пального видаються, призупиняються та анулюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику (ст. 3 Закону №481/95-ВР).

Судом встановлено, що рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 27.06.2024 №580/4081/24 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП ОЙЛ 2020» до Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області про визнання протиправним і скасування задоволено, визнано протиправним та скасовано розпорядження Головного управління ДПС у Черкаській області № 571-рл від 17 квітня 2024 року в частині анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним товариству з обмеженою відповідальністю «АТП ОЙЛ 2020» (код ЄДРПОУ 43501731), за реєстраційним номером 23010314202100002, терміном дії з 05.01.2021 до 05.01.2026, за адресою: Черкаська область, м. Черкаси, вул. Луценка 12, зобов`язано Головне управління ДПС у Черкаській області (вул. Хрещатик 235, м. Черкаси, 18002, код ЄДРПОУ 44131663) видалити з Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним інформацію щодо анулювання ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним за реєстраційним номером 23010314202100002, за адресою: Україна, Черкаська область, м. Черкаси, вул. Луценка 12, терміном дії з 05.01.2021 до 05.01.2026, та поновити інформацію (внести відомості) до Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним про ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним за реєстраційним номером 23010314202100002, за адресою: Україна, Черкаська область, м. Черкаси, вул. Луценка 12, терміном дії з 05.01.2021 до 05.01.2026, яка видана товариству з обмеженою відповідальністю «АТП ОЙЛ 2020» (вул. Луценка 12, м. Черкаси, 18007, код ЄДРПОУ 43501731).

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду 01.10.2024 апеляційна скарга ГУ ДПС у Черкаській області залишено без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 27.06.2024 залишено без змін.

Таким чином, під час проведення фактичної перевірки та підчас здійснення працівниками ГУ ДПС у Черкаській області контрольної закупку 17.06.2024, розпорядження ГУ ДПС від 17.04.2024 №571-рл «Про анулювання ліцензії на пальне», ще не було оскаржене в судовому порядку, рішення судів які набрали законної сили відсутні, а тому оскаржуване 12.08.2024 № 11635/23000901 є правомірним та скасуванню не підлягає.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 12.08.2024 №11636/23000901, яким ТОВ АТП ОЙЛ 2020 нараховано штраф в сумі 1020 грн., за порушення п.85.2 ст. 85 Податкового кодексу України, суд зазначає таке.

Відповідно до п. 85.2. ст. 85 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

При проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності) (п. 85.4 ст. 85 Податкового кодексу України).

У разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис (п. 85.6 ст. 85 Податкового кодексу України).

Отримання копій документів оформляється описом. Копія опису, складеного посадовими (службовими) особами контролюючого органу, вручається під підпис платнику податків або його законному представнику. Якщо платник податків або його законний представник відмовляється від засвідчення опису або від підпису про отримання копії опису, то посадові (службові) особи контролюючого органу, які отримують копії, роблять відмітку про відмову від підпису (п. 85.7 ст. 85 Податкового кодексу України).

Посадова (службова) особа контролюючого органу, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності) (п. 85,8 ст. 85 Податкового кодексу України).

У разі коли до початку або під час проведення перевірки оригінали первинних документів, облікових та інших регістрів, фінансової та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, а також виконання вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, були вилучені правоохоронними та іншими органами, зазначені органи зобов`язані надати для проведення перевірки контролюючому органу копії зазначених документів або забезпечити доступ до перевірки таких документів (п. 85.9. ст. 85 Податкового кодексу України).

Відповідальність в разі ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, встановлена статтею 121 Податкового кодексу України у вигляді штрафу.

Як встановлено судом, перевіряючими 17.06.2024 сформовано письмове звернення про отримання документів (їх належним чином завірених копій), проте від отримання зазначеного звернення оператор АЗС ОСОБА_1 відмовився.

Таким чином суд зазначає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним та скасуванню не підлягає.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 12.08.2024 №11635/23000901, яким ТОВ АТП ОЙЛ 2020 нараховано штраф в сумі 94 000 грн., за порушення п.12 ст. 3 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, суд зазначає таке.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі визначає Закон України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі Закон №265/95-ВР).

Відповідно до п.12 ч.1 ст.3 Закону №265/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку. Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому суб`єкт господарювання зобов`язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб`єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті).

Суд звертає увагу на те, що у акті перевірки зазначено, що під час візуального огляду АЗС працівниками ГУ ДПС у Черкаській області разом з працівниками поліції встановлено наявність резервуара для зберігання скрапленого газу об`ємом 9,83 м* заповнений згідно пристрою для вимірювання відсотка пального у резервуарі на 40 відсотків, про що складено акт ТМЦ в кількості 4000 літрів газу скрапленого по ціні 23,50. згідно прейскуранта на операторській АЗС на загальну суму 94 000 грн.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що вищевказане порушення під час розгляду справи позивачем не спростоване.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною 1 статті 94 КАС України встановлено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до частини 1 статті 73 КАС України належними є докази, що містять інформацію щодо предмета доказування.

Частиною 2 статті 73 КАС України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з частиною 4 статті 73 КАС України суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 Кодексу адміністративного судочинства України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, не встановивши під час розгляду справи факту порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача та встановивши, що дії відповідача є такими, що відповідають вимогам частини 2 статті 2 КАС України, приймаючи оскаржувані ППР відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому суд не вбачає правових підстав для задоволення заявленого адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки в задоволенні адміністративного позову відмовлено, суд не вирішує питання про понесені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 72, 76, 90, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд

вирішив:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Валентина ЯНКІВСЬКА