Рішення

від 03.02.2025 по справі 580/11908/24

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2025 року справа № 580/11908/24 м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд одноособово в складі головуючого судді Бабич А.М., розглянувши у спрощеному письмовому провадженні в залі суду адміністративну справу за позовною заявою УПРАВЛІННЯ БУДІВНИЦТВА, АРХІТЕКТУРИ ТА ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ СВЯТОШИНСЬКОЇ РАЙОННОЇ В МІСТІ КИЄВІ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ до УПРАВЛІННЯ ПІВНІЧНОГО ОФІСУ ДЕРЖАУДИТСЛУЖБИ В ЧЕРКАСЬКІЙ ОБЛАСТІ про визнання протиправним і скасування рішення,

УСТАНОВИВ:

06.12.2023 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов УПРАВЛІННЯ БУДІВНИЦТВА, АРХІТЕКТУРИ ТА ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ СВЯТОШИНСЬКОЇ РАЙОННОЇ В МІСТІ КИЄВІ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ (13115, місто Київ, проспект Берестейський, буд.97; код ЄДРПОУ 39408088) (далі позивач) до УПРАВЛІННЯ ПІВНІЧНОГО ОФІСУ ДЕРЖАУДИТСЛУЖБИ В ЧЕРКАСЬКІЙ ОБЛАСТІ (18000, Черкаська обл., місто Черкаси, вулиця Смілянська, будинок 120/1; код ЄДРПОУ 40919584) (далі відповідач) про визнання протиправним і скасування висновку Північного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі позивача UА-2024-08-02-007546-а від 18.11.2024 та стягнення судових витрат.

Обґрунтовуючи зазначив, що оскаржуване рішення не має достатньої аргументації наявності порушень. Вважає, що відповідач зробив помилковий висновок про наявність порушення. Також вказав третьою особою ТОВ «РУБІН-Україна», як учасника торгів.

Ухвалою від 04.12.2024 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив спрощене позовне провадження. Залучив до участі у справі третьою особою без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "РУБІН-УКРАЇНА" (02094, місто Київ, вулиця Гніздовського Якова, будинок 1, офіс 2/3; код ЄДРПОУ 21620706) (далі третя особа).

19.12.2024 на адресу суду надійшов відзив відповідача з проханням відмовити у задоволенні позовних вимог. У висновку, що оскаржується, встановлено порушення законодавства у сфері закупівель, а саме за результатами аналізу питання розгляду тендерної пропозиції третьої особи та визначення переможця процедури закупівлі встановлено порушення пункту 43 та підпункту 2 пункту 44 Особливостей, а за результатами аналізу питання дотримання вимог законодавства під час укладення договору про закупівлю встановлено порушення абзацу четвертого пункту 49 Особливостей. Оскаржуваний висновок не порушив права позивача, оскільки жодні санкції до нього відповідач не застосував, рішення про відхилення пропозицій замовник не приймав, відміни торгів також не здійснив. Договір від 02.09.2024 № 108 про здійснення закупівлі за державні кошти укладено терміном до 31.12.2024. Також до нього укладено 2 додаткові угоди від 15.10.2024 № 1 та від 02.12.2024 № 2. Договір виконується сторонами.

Оскільки обґрунтованих клопотань від учасників спору про розгляд справи у судовому засіданні з їх викликом суду не надійшло, зважаючи на відсутність необхідності призначити у справі експертизу або викликати та допитати свідків, суд дійшов висновку розглянути справу без виклику сторін у судове засідання за наявними письмовими доказами (у письмовому провадженні).

Дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову з огляду на таке.

Позивач розмістив на сайті Prozorro оголошення про проведення відкритих торгів за предметом «Капітальний ремонт підвальних приміщень для використання під найпростіші укриття, вулиця Рене Декарта, 4/2 у Святошинському районі м.Києва, 1848278.4 UAH, 45450000-6, ДК021, 1, робота».

За результатами розгляду пропозицій учасників торгів переможцем визначено третю особу.

02.09.2024 позивач (замовник) та третя особа (підрядник) уклали договір № 108 «Про здійснення закупівлі за державні кошти» (далі - Договір), предметом якого є капітальний ремонт підвальних приміщень для використання під найпростіші укриття за адресою: вулиця Рене Декарта, 4/2 у Святошинському районі м. Києва. Згідно з п. 3.1. зазначеного Договору строки виконання робіт визначаються календарним графіком виконання робіт, який є невід`ємною частиною Договору (Додаток №2). Календарний графік виконання робіт складає підрядник та передає замовнику до початку виконання робіт. Відповідно до п.4.4 Договору договірна ціна за цим договором визначається сторонами, як динамічна та може коригуватися у процесі виконання робіт у таких випадках: зміни обсягів та складу робіт, а також зміни номенклатури та кількості, якщо такі зміни сталися не з вини Підрядника та погоджені Замовником, виникнення обставин непереборної сили, внесення змін до кошторисної документації, після отримання позитивного висновку експертизи кошторисної документації. У додатку до Договору «Договірна ціна» зазначено вид ціни - тверда. У Додатку № 2 до Договору визначені терміни виконання робіт. Так, початком виконання робіт є 02.09.2024, а закінчення виконання робіт - 31.12.2024.

У подальшому сторони дійшли згоди щодо підписання додаткової угоди та приведення у відповідність договірної ціни. 11.10.2024 позивач та третя особа уклали Додаткову угоду № 1 до Договору щодо затвердження Додатку №1 до Договору, в якому вид договірної ціни визначили динамічним.

Відповідач на підставі наказу від 04.11.2024 № 75-3 розпочав моніторинг вказаної процедури закупівель.

18.11.2024 відповідач оприлюднив в електронній системі закупівель висновок про результати моніторингу процедури закупівлі від 18.11.2024 № UА-2024-08-02-007546-а (далі - Висновок).

У п.1 розділу ІІ «Констатуюча частина» Висновку зазначено, що предметом аналізу були питання: визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, повноти відображення/розміщення інформації про закупівлю, оприлюднення інформації про закупівлю, відповідності умов тендерної документації вимогам Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон) з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в України та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 у редакції станом на дату проведення торгів (далі - Особливості), розгляду тендерних пропозицій та визначення переможця процедури закупівлі, надання інформації, документів у випадках, передбачених законом, дотримання вимог законодавства під час укладення договору про закупівлю, внесення змін до договору про закупівлю.

Аналізом питання розгляду тендерних пропозицій та визначення переможця процедури закупівлі встановлено, що у порушення підпункту 2 пункту 44 Особливостей Замовник не відхилив тендерну пропозицію третьої особи як таку, що не відповідає вимогам, установленим у тендерній документації відповідно до абзацу першого частини третьої статті 22 Закону. Відповідно до підпункту 3.2 пункту 3 Додатку 1 до тендерної документації на підтвердження наявності документально підтвердженого досвіду виконання аналогічних договорів учасник повинен надати не менше однієї повної кольорової сканованої з оригіналу копії договору та акти наданих послуг із зазначенням назви, адреси Замовника, якому надавались послуги. Проте третя особа не надала в складі тендерної пропозиції актів наданих послуг. На запит Управління від 07.11.2024 Замовник в електронній системі закупівель надав відповідь: «...Спираючись на те, що було надано аналогічний досвід, по об`єкту закупівлі 2023 року від того ж самого Замовника, а саме Управління будівництва, архітектури та землекористування Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації, було прийнято віднести це до технічних помилок, так як в наявності є вся відповідна документація по даній закупівлі.». Крім того, пунктом 3 розділу VI «Результати тендеру та укладання договору про закупівлю» визначено, що проєкт договору про закупівлю заповнюється Учасником та додається в сканованому вигляді у складі тендерної пропозиції. Відповідно до пункту 4.4 розділу IV Проєкту договору, який наведений в Додатку 4 до тендерної документації, визначено договірну ціну, як динамічну. Однак третя особа надала проєкт договору, відповідно до якого ціна визначена, як тверда. Порушуючи п.43 Особливостей, Замовник не розмістив в електронній системі закупівель повідомлення із вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах, що подані третьою особою у складі тендерної пропозиції. Зокрема, щодо надання в складі тендерної пропозиції актів наданих послуг до аналогічного договору та проєкту договору про закупівлю відповідно до вимог, визначених Замовником у тендерній документації. Порушуючи підп.2 п.44 Особливостей, не відхилив тендерну пропозицію третьої особи. Також встановлено, що третя особа надала в складі тендерної пропозиції кошторисну документацію, зокрема Договірну ціну, яка визначена, як тверда, хоча відповідно до пункту 4.4 Проєкту договору про закупівлю Додатку 4 до тендерної документації Замовник визначив договірну ціну, як динамічну. Порушуючи підп.2 п.44 Особливостей, Замовник не відхилив тендерну пропозицію третьої особи. У результаті аналізу питання дотримання вимог законодавства під час укладення договору про закупівлю встановлено, що додаток №1, який є невід`ємною частиною до Договору від 02.09.2024 № 108, укладено не відповідно до вимог тендерної документації. Так, відповідно до пункту 4.4 Проєкту договору про закупівлю Додатку 4 до тендерної документації Замовник визначив договірну ціну, як динамічну. Проте відповідно до додатку 1 до Договору договірна ціна є твердою. Порушуючи абзац четвертий п.49 Особливостей, Замовник уклав з переможцем процедури закупівлі третьою особою Договір без дотримання вимог тендерної документації. Додатковою угодою від 15.10.2024 №1 Замовник виправив вказаний вище недолік та визначив договірну ціну, як динамічну.

У п.2 вказаної частини Висновку про наявність або відсутність порушення законодавства спірного рішення зазначено, що за результатами аналізу питання розгляду тендерної пропозиції третьої особи та визначення переможця процедури закупівлі встановлено порушення пункту 43 та підпункту 2 пункту 44 Особливостей. У результаті аналізу питання дотримання вимог законодавства під час укладення договору про закупівлю встановлено порушення абзацу четвертого пункту 49 Особливостей. У результаті аналізу інших питань порушень не встановлено.

У пункті 3 зазначеного розділу Висновку з приводу зобов`язання усунути порушення вказано вжити заходи щодо усунення виявлених порушень у встановленому законом порядку. Зокрема, шляхом припинення зобов`язань за договором з дотриманням вимог Господарського та Цивільного кодексів України, надалі не допускати таких порушень, та відповідно до частини восьмої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушень законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку.

Тому позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.

Суд урахував вимоги абзацу другого ст.19 Конституції України щодо обов`язку всіх органів державної влади та їх посадових і службових осіб діяти виключно в межах, порядку та спосіб, визначених законом.

Відповідно до ст.5 Закону України від 26 січня 1993 року №2939-ХІІ «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі - ЗУ №2939-ХІІ) контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Порядок та підстави проведення органом державного фінансового контролю перевірок закупівель встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об`єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель.

Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

Отже, застосований відповідачем спосіб державного контролю у заявлених спірних правовідносинах відповідає вимогам закону.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначає Закон України від 25 грудня 2015 року №922-VIII «Про публічні закупівлі» (далі - ЗУ №922-VIII).

Відповідно до п.14 ч.1 ст.1 ЗУ №922-VIII моніторинг процедури закупівлі- аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель. Державне регулювання, контроль у сфері закупівель та громадський контроль передбачені нормами ст.7 вказаного Закону. Його здійснюють в межах наданих повноважень центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері публічних закупівель (Уповноважений орган), Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, банки, Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Тобто, спірні правовідносини регулюються вказаним Законом з огляду на особу замовника та вартість процедури закупівлі.

Відповідно до ч.1 ст.7 ЗУ №922-VIII уповноважений орган здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель у межах повноважень, визначених цим Законом.

Уповноважений орган згідно з ч.2 ст.9 ЗУ №922-VIII має право здійснювати дії та вживати заходів, передбачені законодавством, для виконання покладених на нього функцій.

Відповідач діє в межах власного Положення та Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 лютого 2016 року №43 (далі - Положення №43).

Відповідно до п.3 Положення №43 основними завданнями Держаудитслужби є:

1) реалізація державної політики у сфері державного фінансового контролю;

2-1) внесення на розгляд Міністра фінансів пропозицій щодо забезпечення формування державної політики у сфері державного фінансового контролю;

3) здійснення державного фінансового контролю, спрямованого на оцінку ефективного, законного, цільового, результативного використання та збереження державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, досягнення економії бюджетних коштів;

4) надання у передбачених законом випадках адміністративних послуг.

Держаудитслужба відповідно до підп.4 п.4 Положення №43 здійснює контроль за:

цільовим, ефективним використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів;

досягненням економії бюджетних коштів і результативності в діяльності розпорядників бюджетних коштів;

цільовим використанням і своєчасним поверненням кредитів (позик), отриманих під державні (місцеві) гарантії;

достовірністю визначення потреби в бюджетних коштах під час складання планових бюджетних показників та відповідністю взятих розпорядниками бюджетних коштів бюджетних зобов`язань відповідним бюджетним асигнуванням, паспорту бюджетної програми (у разі застосування програмно-цільового методу в бюджетному процесі);

відповідністю взятих розпорядниками бюджетних коштів довгострокових зобов`язань за енергосервісом затвердженим в установленому порядку умовам закупівлі енергосервісу;

дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів;

дотриманням законодавства про закупівлі та ін.

Також відповідно до покладених на неї завдань згідно з підп.3 п.4 Положення №43 реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту, перевірки закупівель, інспектування (ревізії), моніторингу закупівель.

Держаудитслужба відповідно до 7 Положення №43 здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю) відповідно до ч.1 ст.8 ЗУ №922-VIII здійснюють моніторинг процедури закупівлі, який проводиться протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Моніторинг процедури закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону.

Моніторинг процедур закупівель здійснюється також щодо процедур закупівель, особливості яких передбачені у законах, що визначені у частинах восьмій та дев`ятій статті 3 цього Закону.

Абзац другий ч.3 ст.8 ЗУ №922-VIII встановлює, що повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі не зупиняє проведення процедур закупівель, визначених цим Законом.

Відповідно до ч.5 ст.8 ЗУ №922-VIII протягом строку проведення моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю, відповідальна за проведення моніторингу процедури закупівель, має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення (інформацію, документи) щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі. Усі такі запити про надання пояснень автоматично оприлюднюються електронною системою закупівель. Замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі, повинен надати відповідні пояснення (інформацію, документи) через електронну систему закупівель.

Замовник у межах строку здійснення моніторингу процедури закупівлі має право з власної ініціативи надавати пояснення щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі.

За результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю відповідно до ч.6 вказаної статті Закону складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

Щодо виявленого відповідачем порушення вимог п.43 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України Про публічні закупівлі, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 (далі Особливості). Вказана норма приписує, якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у тендерній пропозиції та/або подання яких передбачалося тендерною документацією, він розміщує у строк, який не може бути меншим, ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель.

Невідповідністю в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції та/або подання яких вимагається тендерною документацією, є у тому числі відсутність у складі тендерної пропозиції інформації та/або документів, подання яких передбачається тендерною документацією (крім випадків відсутності забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником, та/або відсутності інформації (та/або документів) про технічні та якісні характеристики предмета закупівлі, що пропонується учасником процедури в його тендерній пропозиції). Невідповідністю в інформації та/або документах, які надаються учасником процедури закупівлі на виконання вимог технічної специфікації до предмета закупівлі, вважаються помилки, виправлення яких не призводить до зміни предмета закупівлі, запропонованого учасником процедури закупівлі у складі його тендерної пропозиції, найменування товару, марки, моделі тощо.

Замовник не може розміщувати щодо одного і того ж учасника процедури закупівлі більше ніж один раз повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції, крім випадків, пов`язаних з виконанням рішення органу оскарження.

Підпунктом 2 п.44 Особливостей, який відповідно до оскаржуваного висновку позивач порушив, передбачено обов`язок замовника відхилити тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли тендерна пропозиція: не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації, крім невідповідності в інформації та/або документах, що може бути усунена учасником процедури закупівлі відповідно до пункту 43 цих особливостей, є такою, строк дії якої закінчився, є такою, ціна якої перевищує очікувану вартість предмета закупівлі, визначену замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів, якщо замовник у тендерній документації не зазначив про прийняття до розгляду тендерної пропозиції, ціна якої є вищою, ніж очікувана вартість предмета закупівлі, визначена замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів, та/або не зазначив прийнятний відсоток перевищення або відсоток перевищення є більшим, ніж зазначений замовником в тендерній документації, не відповідає вимогам, установленим у тендерній документації відповідно до абзацу першого частини третьої статті 22 Закону.

Відповідно до підп. 3.2 пункту 3 Додатку 1 до тендерної документації на підтвердження наявності документально підтвердженого досвіду виконання аналогічних договорів учасник повинен надати не менше однієї повної кольорової сканованої з оригіналу копії договору та акти наданих послуг із зазначенням назви, адреси Замовника, якому надавались послуги. Проте третя особа не надала в складі тендерної пропозиції актів наданих послуг. Хоча у п.3 розділу VI «Результати тендеру та укладання договору про закупівлю» вказано, що проєкт договору про закупівлю заповнюється Учасником та додається в сканованому вигляді у складі тендерної пропозиції.

Згідно з п. 4.4 розділу IV Проєкту договору, який наведений в Додатку 4 до тендерної документації, визначено договірну ціну як динамічну. Однак третя особа надала проєкт договору, відповідно до якого ціна визначена як тверда.

Порушенням вказаного вище п.43 Особливостей позивачем, як замовником тендерної документації, є невиконання обов`язку розмістити в електронній системі закупівель повідомлення із вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах, що подані третьою особою у складі тендерної пропозиції, зокрема, щодо надання в складі тендерної пропозиції актів наданих послуг до аналогічного договору та проєкту договору про закупівлю відповідно до вимог, визначених Замовником у тендерній документації. Також порушенням зазначеного вище підп.2 п. 44 Особливостей є невиконання обов`язку відхилити зі вказаних підстав тендерну пропозицію третьої особи.

Третя особа надала в складі тендерної пропозиції кошторисну документацію, в якій договірну ціну визначила твердою. Водночас відповідно до пункту 4.4 Проєкту договору про закупівлю Додатку 4 до тендерної документації позивач (Замовник) визначив договірну ціну, як динамічну. Отже, порушенням підп. 2 п. 44 Особливостей позивача (Замовника) є невиконання відхилення тендерної пропозиції третьої особи.

Абзацом 4 п. 49 Особливостей визначено, що замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 15 днів з дати прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі.

Порушивши вказану норму, позивач (Замовник) уклав з переможцем процедури закупівлі третьою особою Договір всупереч вимог тендерної документації.

Щодо доводів позивача, що при поданні тендерної пропозиції третя особою допустила технічну помилку.

Позивач (Замовник) в Додатку 2 «Специфікація (Технічні вимоги)» до тендерної документації до закупівлі встановив, що кошторисна документація (розроблена в програмному комплексі АВК-5), (пропечатана та підписана організацією учасником і підписом та печаткою сертифікованого інженера-проектувальника) (подається додатково у форматі word) у складі: дефектний акт, договірна ціна, зведений кошторисний розрахунок вартості ремонту з пояснювальною запискою, локальні кошториси, підсумкова відомість ресурсів до локального кошторисного розрахунку. Водночас п.4.4 Проєкту договору про закупівлю, викладений позивачем (Замовником) в Додатку 4 до тендерної документації, передбачав, що сторони визначили договірну ціну як динамічну. Тобто, позивач (Замовник) в тендерній документації установив чітку вимогу щодо виду договірної ціни вартості закупівлі, яка повинна бути динамічною. Проте учасник в складі тендерної пропозиції надав договірну ціну, яка є твердою, що не відповідає вимогам, встановленим позивачем (Замовником) у тендерній документації.

Пунктом 21 постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2002 № 668 «Про затвердження Загальних умов укладення договору та виконання договорів підряду в капітальному будівництві» встановлено, що договірна ціна у договорі підряду визначається на основі кошторису як приблизна або тверда. Договірна ціна вважається твердою, якщо інше не встановлено договором. У разі укладення договору підряду за результатами торгів (тендеру) вид договірної ціни та вимоги до кошторису визначаються у тендерній документації замовника. Договірна ціна у цьому випадку повинна відповідати ціні, зазначеній у тендерній пропозиції підрядника, визнаного переможцем торгів (тендеру).

Редакцією п. 4.4 Проєкту договору підтверджено, що замовник чітко встановив вид договірної ціни, як динамічний. Відповідь позивача на запит відповідача від 12.11.2024 підтверджує недотримання вимог тендерної документації у чинній на момент тендерних процедур закупівлі редакції. Тому не враховано доводи позивача про технічну помилку. Зазначення твердої договірної ціни стосується характеристики предмету закупівлі зважаючи, що предметом закупівлі є поточний ремонт та вид договірної ціни чітко встановлено замовником в тендерній документації.

Щодо доводів позивача про те, що вищезазначена технічна помилка виправлена шляхом підписання додаткових угод.

Урахувавши вказані вище норми законодавства, суд дійшов висновку, що приведення Додатку 1 до Договору у відповідність до вимог тендерної документації, зокрема, визначення договірної ціни, як динамічної, не є усуненням порушення, викладеного в оскаржуваному Висновку. У позивача відсутні підстави для укладення договору з третьою особою, зважаючи, що тендерна пропозиція третьої особи, як учасника, мала бути відхилена згідно з підп. 2 п. 44 Особливостей за невиконання вимог Додатку 4 до тендерної документації. Доводи відповідача в цій частині обґрунтовані.

Згідно з п. 31 ст. 1 ЗУ №922-VIII тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель.

Відповідно до п. 32 ст. 1 ЗУ №922-VIII тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.

Згідно з п. 14 ст. 1 ЗУ №922-VIII моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

Пунктом 18 ст. 1 ЗУ №922-VIII встановлено, що переможець процедури закупівлі - учасник, тендерна пропозиція якого відповідає всім критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації, і визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю, або учасник, якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі.

Відповідно до ч. 9 ст. 29 ЗУ №922-VIII замовник розглядає на відповідність вимогам тендерної документації пропозицію, яка визначена найбільш економічно вигідною.

Згідно з ч. 10 ст. 29 ЗУ №922-VIII строк розгляду тендерної пропозиції/пропозиції, що за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, не повинен перевищувати п`яти робочих днів з дня визначення найбільш економічно вигідної пропозиції. Такий строк може бути аргументовано продовжено замовником до 20 робочих днів. У разі продовження строку замовник оприлюднює повідомлення в електронній системі закупівель протягом одного дня з дня прийняття відповідного рішення.

Пунктом 4 ч. 10 ст.11 ЗУ №922-VIII визначено, що уповноважена особа забезпечує рівні умови для всіх учасників, об`єктивний та чесний вибір переможця процедури закупівлі.

Оскільки позивач, як замовник тендерних закупівель, у тендерній документації встановив вимогу щодо надання в складі тендерної пропозиції договірної ціни, яка є динамічною, його уповноважена особа мала забезпечити об`єктивний і чесний розгляд пропозиції учасників і, як наслідок, не відхилити тендерну пропозицію третьої особи за невиконання вимог тендерної документації.

Крім того, щодо решти зафіксованих в оскаржуваному Висновку порушень відповідно до підп. 3.2 п. 3 Додатку 1 до тендерної документації на підтвердження наявності документально підтвердженого досвіду виконання аналогічних договорів учасник повинен надати не менше однієї повної кольорової сканованої з оригіналу копії договору та акти наданих послуг із зазначенням назви, адреси Замовника, якому надавались послуги. Третя особа порушила цю вимогу не наданням у складі тендерної пропозиції актів наданих послуг.

Верховний Суд у постанові від 19 квітня 2024 року у справі № 500/4553/22 зауважив, що, беручи участь у публічній закупівлі, учасник повинен відповідати усім висунутим замовником критеріям та подати необхідні підтверджуючі документи, перелік яких міститься у тендерній документації з тим, щоб замовник мав можливість належним чином перевірити вказані критерії та визначити найвигіднішу пропозицію для відповідної закупівлі. Також колегія суддів Верховного Суду у вказаній вище постанові зазначила, що кваліфікаційні критерії є складовою тендерної документації, тобто невідповідність кваліфікаційному критерію, як складовій частині тендерної документації, є одночасно і невідповідністю тендерній документації замовника в цілому. При цьому, у разі недотримання учасником процедури закупівлі усіх кваліфікаційних вимог, зазначених у тендерній документації замовника, останній на вимогу Закону України «Про публічні закупівлі» повинен відхилити тендерну пропозицію учасника.

Положеннями ч. 2 ст.22 ЗУ №922-VIII передбачено, що тендерна документація може містити опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій. Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов`язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції, а саме - технічні помилки та описки.

Отже, ненадання учасником у складі пропозиції документа, надання якого прямо передбачена умовами тендерної документації, не може вважатися формальною помилкою, оскільки за своєю суттю є не технічною помилкою чи опискою, що пов`язана з оформленням тендерної пропозиції, а помилкою, яка впливає на зміст пропозиції. Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 14 липня 2022 року у справі № 640/2727/20.

Тому суд дійшов висновку, що ненадання третьою особою (учасником) у складі тендерної пропозиції актів наданих послуг із зазначенням назви, адреси Замовника, якому надавалися послуги, свідчить про його невідповідність кваліфікаційним критеріям, що мало бути наслідком відхилення його тендерної пропозиції позивачем (Замовником) на підставі підп. 2 п. 44 Особливостей.

Щодо обраного відповідачем оскаржуваного виду усунення порушення вимог закону.

Пунктом 8 ч.1 ст.10 ЗУ №2939-ХІІ передбачено право органу державного фінансового контролю порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства.

Обираючи такий спосіб усунення порушень, відповідач має керуватись, по-перше, метою вказаного Закону, за змістом якої наведений нормативний акт спрямований на забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції та, по-друге, принципами закупівель, вказаними у ч.1 ст.5 ЗУ №922-VIII: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія, ефективність та пропорційність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників та рівне ставлення до них; об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Відповідно до ч.1 ст.41 ЗУ №922-VIII договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Верховний Суд у постанові від 04 травня 2023 року у справі № 640/17543/20 зауважив, що усунення порушення шляхом розірвання договору є варіантом правомірної поведінки замовника при усунені порушень, що направлений на приведення відносин між сторонами у первісний стан, оскільки у разі недотримання учасником процедури закупівлі кваліфікаційних вимог, зазначених у тендерній документації замовника, останній повинен відхилити тендерну пропозицію учасника та відмінити закупівлю, що робить укладання договору взагалі неможливим.

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з ч. 2 ст.16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільного права може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Відповідно до ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою статті 203 цього Кодексу.

Оскільки укладення договорів є завершальною стадією проведення процедури закупівлі, не відхилення пропозиції учасника та як наслідок укладення договору є підставою для розірвання такого договору. Зі змісту оскаржуваного Висновку суд установив, що відповідач конкретизував, які саме заходи має вжити позивач, визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про його чіткість та визначеність.

За вказаних обставин Верховний Суд наголосив, що зазначені у спірному висновку про результати моніторингу процедури закупівлі заходи усунення виявлених порушень шляхом розірвання договору є такими, що визначені відповідно до правил законодавства, що регулює спірні правовідносини, а тому підлягали виконанню. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 01 лютого 2024 року у справі №640/18786/22, від 19 квітня 2024 року у справі № 500/4553/22. Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30 січня 2019 року у справі № 755/10947/17 зазначила, що незалежно від того чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступив Верховний Суд, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду.

Отже, оскаржуваний Висновок правомірний і не підлягає скасуванню, позовні вимоги не обґрунтовані та задоволенню не підлягають.

Зважаючи на результат вирішеного спору, відсутні підстави для розподілу судових витрат відповідно до ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст.2-20, 72-78, 132-139, 242-245, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Відмовити повністю у задоволенні адміністративного позову УПРАВЛІННЯ БУДІВНИЦТВА, АРХІТЕКТУРИ ТА ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ СВЯТОШИНСЬКОЇ РАЙОННОЇ В МІСТІ КИЄВІ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ (13115, місто Київ, проспект Берестейський, буд.97; код ЄДРПОУ 39408088) до УПРАВЛІННЯ ПІВНІЧНОГО ОФІСУ ДЕРЖАУДИТСЛУЖБИ В ЧЕРКАСЬКІЙ ОБЛАСТІ (18000, Черкаська обл., місто Черкаси, вулиця Смілянська, будинок 120/1; код ЄДРПОУ 40919584) про визнання протиправним і скасування висновку Північного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі позивача UА-2024-08-02-007546-а від 18.11.2023 та стягнення судових витрат.

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.

Суддя Анжеліка БАБИЧ Рішення ухвалене, складене у повному обсязі та підписане 03.02.2025.