Рішення

від 03.02.2025 по справі 580/11765/24

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2025 року справа № 580/11765/24 м. Черкаси Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Паламаря П.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства «Фрау Марта» до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

ПрАТ «Фрау Марта» (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 169) звернулося до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Черкаській області (18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235) в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення від 21.08.2024 №12129/23-00-07-04-01, №12127/23-00-07-04-01.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки акту перевірки є безпідставними, та такими, що не грунтуються на вимогах податкового та бухгалтерського законодавства, відповідно оскаржувані податкові повідомлення-рішення, що прийняті на підстав акту перевірки, є протиправними та підлягають скасуванню. Наголошено, що здійснені господарські операції між ПРАТ «ФРАУ МАРТА» та ТОВ «ПРО МОТОРС» у липні 2019 року повністю підтверджуються первинними документами.

Представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому заперечував щодо задоволення позовних вимог та вказав, що позивачем лише документально оформлено господарську операцію без фактичного її виконання з ТОВ «Про Моторс».

У відповіді на відзив позивач наголошував на викладених у позові аргументах та просив задовольнити позовні вимоги.

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Посадовими особами ГУ ДПС у Черкаській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПрАТ «Фрау Марта» щодо дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Про Моторс» за липень 2019 року, за результатами якої складено акт перевірки від 04.07.2024 №7926/23-00-07-04-01/32653955.

Зі змісту висновків акту перевірки вбачається, що в ході проведення перевірки встановлено порушення позивачем:

-вимог пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, ст. 1, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 №88, норм п. 6 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 65057 грн.;

-вимог п. 198.1, 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, 201.7 ст. 201 ПК України, ст. 1, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 2.15, п. 2.16, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 №88, в результаті чого завищено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (ряд. 21 декларації) за липень 2019 року на суму 124713 грн.

Позивачем подано заперечення на акт перевірки, за результатом розгляду якого відповідачем залишено без задоволення висновком №361/7926/23-00-07-04-01 від 20.08.2024 року.

На підставі акту перевірки та з урахуванням заперечень позивача відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення:

- від 21.08.2024 №12129/23-00-07-04-01, яким зменшено розмір від`ємного значення з ПДВ в сумі на 124713,00грн.;

- від 21.08.2024 №12127/23-00-07-04-01, яким збільшено грошове зобов`язання з податку на прибуток в сумі65057грн. та застосовано штрафну санкцію в сумі 16264 грн.

Не погодившись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями товариство звернулося зі скаргою до ДПС України, за результатами розгляду якої рішенням ДПС України залишено спірні ППР без змін, а скаргу без задоволення.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

25.06.2019 між ПрАТ «Фрау Марта» та ТОВ «Про Моторс» укладений Договір про надання послуг з технічного обслуговування та ремонту тракторів та іншої техніки №25/06/2-2019 з урахуванням додаткової угоди щодо виконання ремонту двох двигунів JOHN DEERE 6068 HF 275 та навісного обладнання двигунів комбайну BOURGOIN.

26.06.2019 згідно акта прийому-передачі двигуна внутрішнього згоряння в ремонт ТОВ «Про Моторс» у с. Мошни здійснено передачу двох двигунів комбайнів JOHN DEERE 6068 HF 275 з номерами №G044494 та №H897491.

На виконання п. 3.4 Договору №25/06/2-2019 транспортування двигунів JOHN DEERE 6068 HF 275 з номерами № Н897491 та №G044494 на ремонт та після ремонту (05.08.2019 та 14.08.2019 акт прийому-передачі) проводилось силами і транспортом ТОВ «Про Моторс» за рахунок замовника.

При чому, згідно актів надання послуг №1908053 від 05.08.2019 та №190814 від 14.08.2019, відображені складові послуги «Ремонт двигуна внутрішнього згорання JOHN DEERE 6068 HF 275», які включають транспортні послуги з транспортування ДВЗ до сервісного центру та з сервісного центру.

Сума робіт з ремонту двигуна внутрішнього згорання JOHN DEERE 6068 HF 275 на комбайн BOURGOIN JLD 610Р реєстраційний номер НОМЕР_1 двигун № НОМЕР_2 по Акту надання послуг №1908053 від 05.08.2019 склала 433715,23 грн. з ПДВ.

Сума робіт з ремонту двигуна внутрішнього згорання JOHN DEERE 6068 HF 275 на комбайн BOURGOIN JLD 610Р реєстраційний номер НОМЕР_3 двигун № НОМЕР_4 по Акту надання послуг №190814 від 14.08.2019 року склала 428762,26 грн. з ПДВ.

Загальна сума послуги «Ремонт двигуна внутрішнього згорання JOHN DEERE 6068 HF 275» з номерами двигунів №Н897491 та № О044494 склала 862477,49 грн., в тому числі ПДВ 143746,27 грн.

При чому, в декларації з податку на додану вартість за липень 2019 року відображено, що у липні 2019 року на виконання умов Договору № 25/06/2-2019 (розділ 2) провела передоплату на ТОВ «Про Моторс» згідно отриманих рахунків, що підтверджується банківськими виписками, а саме: 08.07.2019 на суму 200000,00гри. (по рах.№401 від 05.07.2019 p.); 11.07.2019 на суму 237504,15грн.(по рах.№401 від 05.07.2019p.); 11.07.2019 на суму 100000,00грн.(по рах.№405 від 05.07.2019p.); 15.07.2019 на суму 210776,14 грн. (по рах.№405 від 05.07.2019 p.).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (далі - ПК України).

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Також відповідно п. 135.1 ст. 135 ПК України, базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Відповідно до ст. 137 ПК України, податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Платники податку, які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об`єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.

Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 "Дохід" визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи підприємства та її розкриття у фінансовій звітності.

Пунктом 5 названого НП(С)БО передбачено, що дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Критерії визнання доходу, наведені в цьому Національному положенні (стандарті), застосовуються окремо до кожної операції. Проте ці критерії потрібно застосовувати до окремих елементів однієї операції або до двох чи більше операцій разом, якщо це випливає із суті такої господарської операції (операцій).

Пунктом 7 НП(С)БО15 "Дохід" встановлено, що визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами: дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); інші операційні доходи; фінансові доходи; інші доходи.

Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - загальний дохід виручка) від реалізації продукції, товарів, робіт або послуг без вирахування наданих знижок, повернення раніше проданих товарів та непрямих податків і зборів (податку на додану вартість, акцизного збору тощо).

Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) визначається шляхом вирахування з доходу від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг наданих знижок, вартості повернутих раніше проданих товарів, доходів, що за договорами належать комітентам (принципалам тощо), та податків і зборів.

До складу інших операційних доходів включаються суми інших доходів від операційної діяльності підприємства, крім чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).

Проведення господарських операцій суб`єкта господарювання, за змістом статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Згідно частини 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» на даних бухгалтерського обліку базується фінансова, податкова, статистична та інша звітність.

Таким чином первинні документи по відображенню господарчих операцій є основою для податкового обліку.

Згідно частини 2 статті 9 названого Закону неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Зважаючи на вимоги вищенаведених норм, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування фінансового результату та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів, робіт та послуг з метою їх використання у власній господарській діяльності, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами, які містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Суд, перевіряючи первинні документи, погоджується з висновком позивача про дотримання останнім спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум, що сформували фінансовий результат.

Надані позивачем первинні документи містять достатньо обов`язкових реквізитів, які дозволяють ідентифікувати учасників і суть господарських правовідносин, оформлених ними.

При цьому, наведені податковим органом обставини, з огляду на правила формування фінансового результату та податкового кредиту, регламентовані положеннями Податкового кодексу України не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання спірних правочинів за умови наявності первинних документів або інших доказів, які спростовують такі доводи.

Слід також зауважити, що доводи відповідача в акті перевірки щодо фактичної нереальності господарських з посиланням на податкову інформацію з інформаційних баз даних податкового органу, є неприйнятними в даному випадку.

Відповідно до позиції, яку зазначив Верховний суд у постанові від 27 червня 2023 року, ухваленій у справі №520/18518/21, вказано, що Верховний Суд неодноразово в своїх постановах наголошував, що податкова інформація не є безумовною підставою для висновків про нездійснення господарських операції за умови наявності інших документів, що підтверджують реальність постачання товарів чи надання послуг і не є безперечним доказом на підтвердження доводів податкової інспекції про нереальність/безтоварність господарських операцій. Податкова інформація носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального закону і сама по собі не доводить наявності податкових правопорушень. Процес аналізу інформаційних баз даних ДГІС України та ЄРПН є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов`язань й податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці. Враховуючи наявність лише загальної податкової інформації, колегія суддів Верховного Суду погоджується з судом апеляційної інстанції, що висновки контролюючого щодо невідповідності номенклатури придбаних товарів у номенклатурі поставлених товарів, відсутності інформації щодо виробника продукції, відсутність у контрагентів складських, виробничих приміщень та неможливість фізичного і технологічного здійснення операцій, не підтверджені належними, достовірними і достатніми доказами.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 7 липня 2022 року у справі № 160/3364/19 також зазначила, що відсутність у контрагентів трудових чи матеріальних ресурсів для здійснення господарської діяльності не виключає можливість виконання господарської операції, не спростовує обставин поставки товару, адже така діяльність може здійснюватися не лише за рахунок власних ресурсів, але й за рахунок ресурсів, що належать іншим особам (найманих ресурсів).

При цьому, в акті перевірки відсутні будь-який обґрунтування щодо того, який обсяг трудових та матеріальних ресурсів необхідно мати підприємству для здійснення такої господарської діяльності та чим це підтверджується.

Окрім цього, норми права не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами постачальниками, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення платником податку на прибуток (покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат, тому цей платник не повинен зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на зменшення об`єкта оподаткування на суму витрат, які він фактично поніс у зв`язку з отриманням доходу, за можливу неправомірну діяльність контрагента в ланцюгу поставок за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність цього платника щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Наведені висновки зокрема узгоджуються з правовою позицією, що викладена у Постанові Верховного суду від 25 листопада 2022 року у справі № 826/22832/15.

Таким чином, оскільки позивач надав всі первинні документи, що стосуються господарських операцій за участю контрагента, які фактично підтверджують реальне здійснення правочину і досягнення позивачем законної мети їх здійснення для провадження господарської статутної діяльності, направленої на отримання прибутку, відтак суд дійшов висновку про правомірність формування позивачем фінансового результату на підставі розрахунків, проведених за наслідками господарських операцій з ТОВ «Про Моторс».

Як наслідок, прийняте відповідачем на підставі наведених вище висновків акту перевірки податкове повідомлення-рішення від 21.08.2024 №12127/23-00-07-04-01 є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту, суд виходить з наступного.

В акті перевірки посадові особи контролюючого органу зазначають, що перевіркою повноти визначення податкових зобов`язань з податку на додану вартість встановлено завищення від`ємного значення, в наслідок вчинення порушень та зокрема нереальності господарської операції.

Положеннями пункту 198.1 статті 198 ПК України визначено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до п. 198.3 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

При цьому, Податковий кодекс України (пп. 198.5 статті 198 ПК України) зобов`язує платника ПДВ нараховувати податкові зобов`язання відповідно до бази оподаткування, згідно з пп. 189.1 ПК України до закінчення звітного періоду, а також скласти й зареєструвати зведену податкову накладну в ЄРПН у визначений термін щодо товарів (послуг), необоротних активів, що були придбані чи виготовлені з ПДВ. Це стосується товарів (послуги) чи необоротних активів, що призначені для їх використання в операціях, що не пов`язані з господарською діяльністю такого платника ПДВ. Крім випадків, що зазначені пп. 189.9 статті 189 ПК України.

Для застосування пп. 198.5 ПК України податкові зобов`язання визначають по вартості товарів (послуг) та вартості необоротних активах, що були: придбані для використання в операціях, що не будуть оподатковуватись на дату їх придбання; придбані для використання в оподатковуваних операціях, які будуть використовувати в неоподатковуваних операціях на дату їх використання; при цьому має бути визначено в первинних документах, що складені згідно з Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Під час перевірки відповідачем не встановлено факту відсутності господарської операції з огляду на матеріали справи та встановлені судом обставини, а тому прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

.Решта доводів та посилань сторін у справі висновків суду не спростовують.

Судом враховується, що, згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно положень ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи встановлені судом обставини справи, суд доходить висновку про задоволення позову.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 6, 9, 14, 242-245, 255, 295, 370 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Черкаській області від 21.08.2024 №12129/23-00-07-04-01, №12127/23-00-07-04-01.

Стягнути з Головного управління ДПС у Черкаській області (код ЄДРПОУ 44131663) на користь приватного акціонерного товариства «Фрау Марта» (код ЄДРПОУ 32653955) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 3090 (три тисячі дев`яносто одна) грн. 51 коп.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Суддя Петро ПАЛАМАР