Ухвала

від 21.01.2025 по справі 761/45973/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №761/45973/24 Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/824/1005/2025 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2025 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді: ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 16 грудня 2024 року про накладення арешту на майно в межах кримінального провадження, яке внесене до ЄРДР за № 72023000410000030 від 08.08.2023 року,

за участю:

прокурора ОСОБА_6 ,

представника

ТОВ «Спеціалізована сервісна компанія» ОСОБА_7 ,

в с т а н о в и л а :

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 16 грудня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 про накладення арешту на майно в межах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 72023000410000030 від 08.08.2023 року.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, прокурор першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 16.12.2024 року у справі №761/45973/24, якою відмовлено у задоволенні клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , постановити нову ухвалу, якою вказане клопотання задовольнити та накласти арешт на предмети, вилучені під час проведення 21.11.2024 року обшуку за адресою: м. Полтава, вул. 9 Січня, 19.

Обгрунтовуючи доводи апеляційної скарги, прокурор зазначав, що вищевказана ухвала є незаконною, необґрунтованою та такою, що не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, а тому підлягає скасуванню судом апеляційної інстанції.

Зазначає про те, що за дорученням детектива від 22.11.2024 року оперативним працівником Служби безпеки України оглянуто мобільний телефон та ноутбуки, вилучені за адресою: м. Полтава, вул. 9 Січня, 19.

У ході огляду встановлено наявність у них електронних копій документів щодо діяльності ТОВ «Дрилінг Едвайзер», TOB «ССК» та інших підприємств, підконтрольних ОСОБА_8 , задіяних у схемі заволодіння грошовими коштами.

Крім того, вказані предмети підлягають обов`язковому експертному дослідженню на предмет видалення файлів, які мають значення для досудового розслідування та є доказами вчинення кримінального правопорушення.

Посилається і на те, що на даний час у кримінальному провадженні, з метою доведення винуватості причетних осіб у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, так як вказані тимчасово вилучені речі визнані речовими доказами у кримінальному провадженні та в подальшому в ході досудового розслідування необхідно забезпечити проведення ряду слідчих (розшукових) дій, в першу чергу, проведення відповідних оглядів та судових експертиз, виникла необхідність у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.

Таким чином, з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні, враховуючи, що існує сукупність підстав та розумних підозр вважати, що вказане майно зберегло на собі сліди злочину, задля проведення відповідних оглядів та судових експертиз, необхідно накласти арешт на предмети, вилучені під час проведення 21.11.2024 року обшуку за адресою: м. Полтава, вул. 9 Січня, 19.

У запереченнях на апеляційну скаргу, які надійшли до Київського апеляційного суду від представника ТОВ «Спеціалізована сервісна компанія» - адвоката ОСОБА_7 , останній просив апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 16.12.2024 року залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення прокурора ОСОБА_6 , який підтримав апеляційну скаргу і просив її задовольнити з наведених у ній підстав, пояснення представника ТОВ «Спеціалізована сервісна компанія» - адвоката ОСОБА_7 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як убачається із наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів, Головним підрозділом детективів Бюро економічної безпеки України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 72023000410000030 від 08.08.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що департаментом аналізу інформації та управління ризиками Бюро економічної безпеки України, складено аналітичний продукт № 9.3/3.3.3/5827-24 від 24.07.2024, щодо АТ «УКРГАЗВИДОБУВАННЯ» (код ЄДРПОУ 30019775) по взаємовідносинам з ТОВ «ДРИЛІНГ ЕДВАЙЗЕР» (код ЄДРПОУ 41153511) за період з 01.01.2023 по 01.07.2024, в результаті якого встановлено розтрату бюджетних коштів в розмірі 135 932 545 грн. внаслідок придбання товарів по завищеним цінам по ланцюгу постачання з контрагентами ТОВ «СІТІ ПОІНТ» (код ЄДРПОУ 44919111), ТОВ «АМІЛЕКС ПРО» (код ЄДРПОУ 45114937), ТОВ «АМІКОМП» (код ЄДРПОУ 45024346), ТОВ «МЕТАКОРП» (код ЄДРОУ 44457430), ТОВ «ГРАНДТЕКС-Я» (код ЄДРПОУ 40342036), ТОВ «ДЕЛЬТА ЛЕКС» (код ЄДРПОУ 45190908), ТОВ «НГ ТЕХНОЛОГІЯ» (код ЄДРОУ 40018076), ТОВ «ГРАНДБУД-1» (код ЄДРПОУ 40354193).

Також встановлено, що ТОВ «ДрилінгЕдвайзер» (код ЄДРПОУ 41153511) уклало договори з АТ «Укргазвидобування» (код ЄДРПОУ 30019775) про постачання хімічної продукції на загальну суму 203 млн. грн., а саме:

20 т цементного буферу Brentawet М1388 на загальну суму 16,6 млн. грн (831 грн/кг);

72,3 т хімічної домішки для тампонажних розчинів CEMR 10F на загальну суму 68,3 млн. грн. (950 грн/кг);

15,7 т хімічної домішки для тампонажних розчинів CEMR50F на загальну суму 17,9 млн. грн. (1124 грн/кг);

76,2 т хімічної домішки для тампонажних розчинів PolytrolFL на загальну суму 100,5 млн. грн. (1326 грн/кг).

З метою реалізації злочинної схеми по заволодінню коштами АТ «Укргазвидобування» посадові особи ТОВ «ДрилінгЕдвайзер», перебуваючи у змові з посадовими особами АТ «Укргазвидобування», штучно завищували очікувану вартість продукції, організували та реалізували ряд фіктивних фінансово-господарських операцій з суб`єктами господарювання, що мають ознаки фіктивності, а також, які підконтрольні посадовим особам ТОВ «ДрилінгЕдвайзер».

Так, між ТОВ «ДрилінгЕдвайзер» та АТ «Укргазвидобування» укладено договори (209/43-22 від 15.12.2022 та № УГВС/327/0206/23 від 20.10.2023) щодо поставки хімічної домішки для зменшення водовіддачі та міграції газу (PolytrolFL) на загальну суму 122,4 млн. грн. (1326 грн/кг).

З метою виконання договору посадові особи ТОВ «ДрилінгЕдвайзер» придбали 34,2 т хімічної домішки у ТОВ «БАСФ Т.О.В.» (код ЄДРПОУ 20068365) за 20,2 млн. грн. (590 грн/кг).

Крім того, посадові особи ТОВ «ДрилінгЕдвайзер» придбали хімічну домішку у підприємств з ознаками фіктивності, а саме:

10,7 т хімічної домішки у ТОВ «Сіті Поінт» (код ЄДРПОУ 44919111) за 12 млн. грн. (1112 грн/кг);

5,7 т хімічної домішки у ТОВ «Амілекс Про» (код ЄДРПОУ 45114937) за 6,9 млн. грн. (1116 грн/кг);

5,7 т хімічної домішки у ТОВ «Амікорп» (код ЄДРПОУ 45024346) за 6,9 млн. грн. (1116 грн/кг);

8,5 т хімічної домішки у ТОВ «Метакорп» (код ЄДРПОУ 44457430) за 9,5 млн. грн. (1112 грн/кг);

7,6 т хімічної домішки у ТОВ «Грандтекс-Я» (код ЄДРПОУ 40342036) за 9,5 млн. грн.;

5 т хімічної домішки у ТОВ «Дельта Лекс» (код ЄДРПОУ 45190908) за 5,6 млн. грн. (1113 грн/кг).

Вказані підприємства з ознаками фіктивності придбали хімічну домішку у наступних підприємств:

ТОВ «Грандтекс-Я» продав ТОВ «Метакорп» 4,4 т за 3,5 млн. грн (807 грн/кг) та ТОВ «Дельта Лекс» 5 т за 4 млн. грн. (807 грн/кг);

ТОВ «НГ Техноголія» (код ЄДРПОУ 40018076) продала ТОВ «Сіті Поінт» 10,7 хімічної домішки за 8,7 млн. грн (806 грн/кг), ТОВ «Амілекс Про» 5,7 т за 3,3 млн. грн. (591 грн/кг), ТОВ «Амікорп» 5,7 т за 3,3 млн. грн. (591 грн/кг) та ТОВ «Грандтекс-Я» 20,8 за 12,6 млн. грн (591 грн/кг).

Окрім того, посадові особи ТОВ «ДрилінгЕдвайзер» з метою формування надлишкової вартості продукції та мінімізації податкових навантажень здійснили фіктивні операції, а саме: ТОВ «ДрилінгЕдвайзер» продав ТОВ «Олден» (код ЄДРПОУ 21342294) 5 т хімічної домішки за 3,9 млн. грн (776 грн/кг);

ТОВ «ДрилінгЕдвайзер» продав ТОВ «Грандбуд-1» (код ЄДРПОУ 40354193) 2,5 т хімічної домішки за 1,9 млн. грн (776 грн/кг).

У подальшому, ТОВ «Олден» та ТОВ «Грандбуд-1» продали хімічну домішку ТОВ «НГ Техноголія» та ТОВ «Грандтекс-Я» за ціною 807 грн/кг, а останні продали продукції ТОВ «ДрилінгЕдвайзер» за ціною 1250 грн/кг.

Також, аналогічна схема завищення вартості товарів та виведення коштів здобутих злочинним шляхом посадові особи ТОВ «ДрилінгЕдвайзер» використовували при виконанні договорів №№ 200/0206-22 від 14.12.2022, 328/0206-23 від 20.10.2023 щодо постачання хімічної домішки CEMR 10F на загальну суму понад 70 млн. грн, договорів №№ 309/0206-23 від 02.10.2023 та 201/0206-22 від 14.12.2022 щодо постачання хімічної домішки CEMR50F на загальну суму понад 21 млн. грн. та договору № 80/0206-23 від 22.03.2023 щодо постачання цементного буферуBrentawet М1388 на загальну суму понад 19 млн. грн.

Таким чином, посадові особи ТОВ «ДрилінгЕдвайзер» заволоділи коштами АТ «Укргазвидобування» на загальну суму понад 110 млн. грн.

Встановлено, що ТОВ «Амілекс Про», ТОВ «Амікорп», ТОВ «Дельта Лекс» та ТОВ «Сіті Поінт» має одного керівника - ОСОБА_9 , який мешкає у Хмельницькій області, у вказаних підприємств відсутні складські та виробничі потужності, підприємства зареєстровані в місцях масової реєстрації. Власником ТОВ «Метакорп» є ОСОБА_10 , який за даними Державного реєстру фізичних осіб помер.

На даний час у слідства є достатні підстави вважати, що за місцем знаходження ТОВ «Спеціалізована сервісна компанія» за адресою: Полтавська область, м. Полтава, вул. 9 Січня, 19, (згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником приміщення являється ТОВ «Полтавське підприємство бурових робіт»), не можливо зафіксувати сліди вчинених злочинів та виявити і вилучити предмети та документи, які в подальшому будуть використані як докази.

21.11.2024 року детективом Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України за участю оперативних співробітників Служби безпеки України в ході проведення санкціонованого обшуку на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 14.11.2024 року за адресою: м. Полтава, вул. 9 Січня, 19, виявлено та вилучено телефон, ноутбуки, а саме: Ноутбук Dell sn: DM15RF2; Ноутбук Dell sn: 30FTZF2; Ноутбук Dell sn: CR245S2; Ноутбук Dell sn: 2NH6FV1; Ноутбук Dell sn: 996JKX1; Ноутбук Dell sn: BQBPXY1; Ноутбук Dell sn: 3VSPSY1; Ноутбук Dell sn: 6HX4JR2; Мобільний телефон SAMSUNG sn: R5CW920MGMF.

Постановою детектива Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_11 від 09.12.2024 року вищезазначені речі та предмети, а саме телефон та ноутбуки, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.

10.12.2024 року прокурор першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва із клопотанням про накладення арешту на речові докази, які були вилучені 21.11.2024 року на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 14.11.2024 року в ході проведення обшуку за адресою: м. Полтава, вул. 9 січня, 19, а саме на: Ноутбук Dell sn: DM15RF2; Ноутбук Dell sn: 30FTZF2; Ноутбук Dell sn: CR245S2; Ноутбук Dell sn: 2NH6FV1; Ноутбук Dell sn: 996JKX1; Ноутбук Dell sn: BQBPXY1; Ноутбук Dell sn: 3VSPSY1; Ноутбук Dell sn: 6HX4JR2; Мобільний телефон SAMSUNG sn: R5CW920MGMF.

Клопотання обґрунтоване посиланням на те, що телефон та ноутбуки, які були вилучені 21.11.2024 року під час проведення обшуку, мають суттєве значення для досудового розслідування, оскільки вказані речі (предмети) можуть бути засобами для документування злочинних дій винних осіб з метою ідентифікації осіб, причетних до цього кримінального правопорушення, встановлення повного кола осіб, причетних до вчинення злочину, та обсягу вини кожного з них, тощо.

Прокурор посилався на те, що усі вище перелічені речі фактично набуті внаслідок вчинення кримінального правопорушення та відповідають вимогам ст. 98 КПК України.

Також, на думку сторони обвинувачення, з огляду на положення ст. 98 та 99 КПК України, вилучені предмети можуть бути використані як докази у кримінальному провадженні, оскільки могли зберегти на собі сліди злочинів та використовувалися для вчинення кримінальних правопорушень.

Прокурор зазначив, що завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Отже, метою арешту майна є забезпечення збереження речових доказів.

Прокурор посилався на те, що на даний час у сторони обвинувачення достатньо підстав вважати, що у випадку незастосування заходу забезпечення кримінального провадження - арешту майна, не вдасться встановити істину в кримінальному провадженні та притягнути винних осіб до кримінальної відповідальності.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 16 грудня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , про накладення арешту на майно в межах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 72023000410000030 від 08.08.2023 року, з підстав недотримання слідчим строку, визначеного абз. 2 ч. 5 ст. 171 КПК України, для звернення до слідчого судді із клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна.

Так, слідчий суддя послався на те, що з протоколу обшуку від 21.11.2024 року вбачається, що проведення обшуку було закінчено о 15 год. 36 хв. 21.11.2024 року.

Враховуючи положення абз. 2 ч. 5 ст. 171 КПК України, тобто те, що майно вилучалось під час проведення слідчої дії - обшуку, у прокурора було 48 годин, для звернення до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно.

Тобто в даному випадку останнім строком для направлення клопотання про арешт майна до суду було 15 год. 36 хв. 23.11.2024 року.

З вхідного номеру, проставленого співробітником канцелярії Шевченківського районного суду м. Києва, вбачається, що клопотання прокурора ОСОБА_6 про накладення арешту було подано до суду 10.12.2024 року, тобто з пропущенням строку визначеного абз. 2 ч. 5 ст. 171 КПК України.

Слідим суддею зазначено, що прокурор не просив поновити пропущений строк на подачу клопотання, а тому слідчий суддя не вбачає підстав для поновлення строку на подання клопотання про накладення арешту.

Приймаючи до уваги вищевикладене, слідчий суддя вважав за необхідне відмовити у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна.

З такими висновками слідчого судді суду першої інстанції колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя згідно ст.ст. 94, 132, 173 КПК України повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому, закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

За правилами ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст. 98 КПК України.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно абзацу 2 ч. 5 ст. 171 КПК України у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

На переконання колегії суддів, недотримання органом досудового розслідування визначеного абзацом 2 ч. 5 ст. 171 КПК України строку звернення до слідчого судді із клопотанням про арешт вищевказаного майна, вочевидь свідчить про недотримання вимог КПК України, проте, таке порушення саме по собі не може бути безумовною підставою для відмови у задоволенні клопотання про арешт майна, а тому слідчий суддя дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні клопотання прокурора з цих підстав.

Дослідивши доводи клопотання прокурора та матеріали провадження, колегія суддів вважає, що встановлені у даному кримінальному провадженні фактичні обставини кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, за яким здійснюється досудове розслідування, містять сукупність підстав та розумних підозр вважати, що на даному етапі досудового розслідування є підстави для обґрунтованого висновку про те, що вилучені 21.11.2024 року в ході проведення обшуку за адресою: м. Полтава, вул. 9 Січня, буд. 19, вісімноутбуків та телефон, відповідають критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, оскільки вказане майно могло бути набутим кримінально протиправним шляхом, містити на собі сліди кримінального правопорушення або містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, що відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України дає підстави для їх арешту як речових доказів з метою збереження.

Крім того, постановою старшого детектива Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_11 від 09.12.2024 року вищезазначені предмети, а саме телефон та ноутбуки, визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні № 72023000410000030 від 08.08.2023 року.

На переконання колегії суддів, прокурором у клопотанні, у відповідності до вимог ст.ст. 132, 170 - 173 КПК України доведено те, що існують правові підстави для накладення арешту на вилучене 21.11.2024 року в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 ,майно з метою забезпечення збереження вказаного майна як речових доказів, оскільки у даному кримінальному провадженні є всі підстави вважати, що вказане майно може бути знищене, приховане, передане чи відчужене.

Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна.

Будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, які можуть суттєво позначитися на інтересах інших осіб, колегією суддів не встановлено.

Колегією суддів не встановлено і невідповідності клопотання прокурора про арешт майна вимогам ст.ст. 170, 171 КПК України, які б свідчили про наявність визначених законом підстав для відмови у задоволенні такого клопотання.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає обгрунтованими доводи апеляційної скарги прокурора про те, що слідчий суддя дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні клопотання про арешт майна, не перевіривши при цьому наведені у клопотанні мотиви та підстави щодо необхідності накладення арешту на майно, а тому апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладених обставин, які свідчать про однобічність, необ`єктивність та неповноту судового розгляду, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, а апеляційна скарга прокурора - задоволенню, з постановленням апеляційним судом нової ухвали про задоволення клопотання прокурора, оскільки останнім в повній мірі доведено необхідність накладення арешту на вищевказане майно з метою забезпечення його збереження, як речових доказів у кримінальному провадженні.

Керуючись ст.ст.170-173, 307, 309, 376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 - задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 16 грудня 2024 року -скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні № 72023000410000030 від 08.08.2023 року - задовольнити.

Накласти арешт на речові докази, які були вилучені 21.11.2024 року в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на:

- Ноутбук Dell sn: DM15RF2;

- Ноутбук Dell sn: 30FTZF2;

- Ноутбук Dell sn: CR245S2;

- Ноутбук Dell sn: 2NH6FV1;

- Ноутбук Dell sn: 996JKX1;

- Ноутбук Dell sn: BQBPXY1;

- Ноутбук Dell sn: 3VSPSY1;

- Ноутбук Dell sn: 6HX4JR2;

- Мобільний телефон SAMSUNG sn: R5CW920MGMF.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4