Постанова

від 03.02.2025 по справі 758/9811/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

03 лютого 2025 року

м. Київ

провадження №33/824/483/2025

Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Мазурик О. Ф.

за участю захисників особи, яка притягається до відповідальності за порушення митних правил, ОСОБА_1 - Повразюка Руслана Валерійовича, ОСОБА_2 , представників Енергетичної митниці Держмитслужби - Гереги Катерини Михайлівни та Холодкової Олени Сергіївни,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - Повразюка Руслана Валерійовича

на постанову Подільського районного суду м. Києва

від 06 листопада 2024 року

в складі судді Ларіонової Н. М.

у справі №758/9811/24 Подільського районного суду м. Києва

про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України,

керівника ТОВ «ЛПС ТРАНС ГРУП» (10006, м. Житомир, вул. 3-й Березівський провулок, буд. 3 кв. 7, ЄДРОУ: 44857548) - ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,

У С Т А Н О В И В:

27.02.2023, 04.03.2023 та 09.03.2023 через митний кордон України, пункт пропуску «Ягодин - Дорогуск» відділу митного оформлення №3-6 митного поста «Ягодин» Волинської митниці з Литовської Республіки транспортними засобами д.н.з. НОМЕР_2 (UA)/ АМ 0635 XF (UA) на митну територію України на адресу ТОВ «ЛПС ТРАНС ГРУП», ввезено товар «газ нафтовий скраплений для автомобільного транспорту, зимовий тип (клас А)» у кількості 19,540,00 кг, 19 999,00 кг та 20 000,00 кг відповідно, а разом 59 539,00 кг, 111 287,00 тис. л. при 15°C, вартістю 30 862,59 Євро.

Зазначений товар за кожною партією був заявлений до митного оформлення у відділі митного оформлення «Новоград-Волинський» митного поста «Західний» Енергетичної митниці та випущений у вільний обіг за митними деклараціями типу «ІМ40ЕА»: №23UA903080000230U4, №23UA903080000256U8 та за митною декларацією типу «ІМ40ДЕ» №23UA903080000252U1.

Поставка товару відбувалась в рамках зовнішньоекономічного контракту від 22.08.2022 №002 між литовським підприємством UAB «LPG LOGISTIKA», в особі директора Гинтарас Спрайнис та ТОВ «ЛПС ТРАНС ГРУП», в особі директора ОСОБА_1 .

В подальшому Енергетична митниця отримала лист Держмитслужби від 01.03.2023 №20/20-01-01/7.6/211 (з додатком листа компанії «Orlen Lietuva» від 17.02.2023 №62) щодо вжиття заходів стосовно можливого шахрайства з боку постачальників пального шляхом надання підроблених сертифікатів якості «Orlen Lietuva» з метою приховування походження нафтопродуктів, особливо вироблених в рф.

З метою перевірки законності ввезення на митну територію України паливо-мастильних матеріалів, Енергетичною митницею було направлено запит та отримано відповідь від публічної компанії «Orlen Lietuva» від 09.02.2024 щодо сертифікатів (паспортів) якості нафтопродуктів компанії «Orlen Lietuva» стосовно яких існує ризик.

За результатами опрацювання відповіді наданої публічною компанією «Orlen Lietuva» від 09.02.2024, вважали, що сертифікат (паспорт) якості №163060_4948172 був виданий на партію товару «газ нафтовий скраплений для автомобільного транспорту, зимовий тип (клас А)» у кількості 19 540,00 кг, покупцем/одержувачем було підприємство UAB «Naftos Dujos».

Як наслідок 10 червня 2024 року головним державним інспектором сектору аналітичної роботи управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Енергетичної митниці ОСОБА_3 складено протокол про порушення митних правил №0195/90300/24 за ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України відносно громадянина України ОСОБА_1 , який станом на дату переміщення товарів через митний кордон України (04.03.2023 та 09.03.2023) був директором ТОВ «ЛПС ТРАНС ГРУП», щодо вчинення ним порушення митних правил, а саме подання митному органу, як підстави для переміщення через митний кордон України та для митного оформлення товару, документів, що містили неправдиві відомості щодо ваги (кількості) товару.

Позиція енергетичної митниці полягає у тому, що сертифікат (паспорт) якості №163060_4948172 був виданий виключно на партію товару «газ нафтовий скраплений для автомобільного транспорту, зимовий тип (клас А)» у кількості 19 540,00 кг, однак фактично ТОВ «ЛПС ТРАНС ГРУП» за наданням цього ж сертифікату, у який внесено зміни, ввезено 59 539,00 кг, що на 39 999 кг більше ніж відвантажено компанією виробником «Orlen Lietuva» підприємству «Naftos Dujos». Крім того, у самих примірниках сертифікатів, які подавалися митним органам 03.03.2023 та 08.03.2023 стосовно ваги товару, яка відмінна від ваги, що була зазначена у оригінальному сертифікаті.

Постановою Подільського районного суду м. Києва від 06 листопада 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 804 417,18 грн без конфіскації предметів порушення митних правил.

Не погоджуючись з вказаною постановою Подільського районного суду м. Києва від 06.11.2024 захисник ОСОБА_1 - Повразюк Р. В. подав апеляційну скаргу, в якій посилалася на невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи, неправильним застосуванням норм матеріального права та порушення норм процесуального права судом першої інстанції.

В обґрунтування апеляційної скарги вказував, що суд не звернув увагу, що за контрактом саме продавець товару надає сертифікат якості, а тому саме він є відповідальною особою, за інформацію, зазначену у сертифікат, а не керівник підприємства покупця ОСОБА_1 .

Також вказував, що суд не звернув уваги, що лист попередження від компанії «Orlen Lietuva» стосувався дизельного палива, а перевірка сертифікатів відбувалася лише за березень та травень 2023 року, в той час як із протоколу вбачається, що переміщення відбувалося також 26.02.2023

Додав, що сама компанія «Orlen Lietuva» зазначила, що перевірка автентичності сертифіката можлива лише шляхом візуального його огляду, а матеріали справи не містять доказів проведення такої перевірки з метою встановлення його недійсності.

Посилався на те, що у протоколі не розкрито об`єктивну сторону правопорушення, що інкримінують ОСОБА_4 , тобто не вказано конкретно, що здійснив директор ТОВ «ЛПС ТРАНС ГРУП» ОСОБА_1 , стосовно приховування ваги товару, адже фактична маса товару, що переправлялася через митний кордон була задекларована та повністю відповідала зазначеним у митних деклараціях та усіх товаросупровідних документах.

Зазначив, що документи надавалися водіями перевізника, а не ОСОБА_1 , і останнього узагалі не було на території митниці під час оформлення вказаних документів.

Крім того, додав, що лист-відповідь компанії «Orlen Lietuva» не перекладений належним чином на українську мову, адже доказ, який містить інформацію про сертифікати, виготовлений самою Енергетичною митницею, а тому не може бути належним доказом недійсності чи підробки сертифікатів.

За вказаних обставин просив скасувати постанову Подільського районного суду м. Києва від 06.11.2024 та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу порушення митних правил.

Разом з апеляційною скаргою скаржник також подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Подільського районного суду м. Києва від 06.11.2024.

Обґрунтовуючи поважність причини пропуску строку на апеляційне оскарження, посилалася на те, що суд розглянув справу за відсутності ОСОБА_1 та його захисника. Копію оскаржуваної постанови захисник отримав на електронну адресу 13.11.2024, тому просив визнати причини пропуску строку поважними.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Згідно ст. 289 КУпАП, у разі пропуску строку на оскарження постанови суду з поважних причин, його може бути поновлено за заявою особи.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 285 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. Копія постанови в той же строк вручається або висилається потерпілому на його прохання.

Як вбачається з матеріалів справи, 06.11.2024 судом першої інстанції винесено оскаржувану постанову.

З апеляційною скаргою захисник ОСОБА_1 - Повразюк Р. В. звернувся 21.11.2024, тобто з пропуском строку, передбаченого ст. 294 КУпАП.

Разом з тим, як вже зазначалось вище, в клопотанні про поновлення строку скаржник зазначив, що розгляд справи відбувся за їх відсутності, а копію постанови захисник отримав 13.11.2024.

Дійсно, як вбачається з матеріалів справи, постанову винесено за відсутності ОСОБА_1 та його захисника Повразюка Р. В. З матеріалів справи вбачається, що копію постанови було надіслано на електронну адресу захисника 13.11.2024 (а. с. 137).

З огляду на викладене, суд вважає, що наведені скаржником причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду є поважними.

Також суд враховує, що частина перша статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (надалі - Конвенція) передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У своїй практиці Європейський суд з прав людини звертав увагу, що «стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права" (рішення від 4 грудня 1995 року у справі «Белле проти Франції» (Bellet v. France), Series A № 333-B, crop. 42, пункт 36).

Ураховуючи викладене та виходячи з принципу верховенства права, положень статей 21, 22 Конституції України щодо непорушності конституційних прав особи, положень ст. 6 Конвенції, яка гарантує права особи на доступ до суду і справедливий розгляд його справи судом, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання та поновлення захиснику ОСОБА_1 - Повразюку Р. В. строку на апеляційне оскарження постанови Подільського районного суду м. Києва від 06.11.2024.

У судове засідання 17.12.2024 представники Енергетичної митниці не з`явилися, про день, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені своєчасно та належним чином. У телефонному режимі представниця Енергетичної митниці повідомив, що вони разом з іншою представницею запізнюються у судове засідання. З у рахуванням того, що дане засідання було призначено вперше та відсутності заперечень зі сторони захисту та з метою забезпечення права сторони обвинуваченняна участь у судовому засіданні, суд відклав розгляд справи на 14.01.2025.

Судове засідання призначене на 14.01.2025 було знято з розгляду у зв`язку із перебуванням головуючого суддів у відпустці.

У судовому засіданні 03.02.2025 захисники ОСОБА_1 - Повразюк Р. В. та Тасліцький Г. І. надали пояснення, тотожні зазначеним в апеляційній скарзі, підтримали апеляційну скаргу та просили задовольнити з підстав, наведених в ній. Крім того, зазначили, що за відсутності результатів експертизи щодо достовірності сертифікатів (паспортів) якості, що подавалися 03.03.2023 та 08.03.2023 разом з попередніми митними деклараціями відсутні підстави вважати, що були подані документи у яких недостовірні дані щодо ваги товару. Також додали, що в матеріалах справи відсутні докази походження товару з Російської Федерації. Також зазначали, що у кожному випадку під час безпосереднього переміщення подавався пакет документів разом із сертифікатом якості водієм, який здійснював таке переміщення.

У судовому засіданні 03.02.2025 представники Енергетичної митниці - Холодкова О. С. та Герега К. М. надали пояснення та заперечували проти задоволення апеляційної скарги. Зважали на те, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою. Крім того, пояснили, що у даній справі не проводилася експертиза щодо дійсності (справжності) сертифікатів (паспортів) якості палива, які подавалися митному органу 04.03.2023 та 09.03.2023, однак завод виробник повідомив, що видав лише один сертифікат на партію товару, який було подано 27.02.2023, а за таких обставин, вважали, що фактично завезена вага товару за 3 партіями не відповідає відомостям щодо ваги, що зазначена у сертифікаті (паспорті) якості палива, виданому на партію товару, що завозилася 27.02.2023.

Апеляційний суд заслухав доповідь судді, пояснення захисників ОСОБА_1 - Повразюка Р. В., Тасліцького Г. І. пояснення представників Енергетичної митниці - Холодкової О. С. та ОСОБА_5 , вивчив та перевірив матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідив наявні у справі докази, перевірив доводи апеляційної скарги, викладені скаржником, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність прямого умислу ОСОБА_1 у поданні документів, які містять неправдиві відомості щодо ваги (кількості) товару, до митного органу з метою переміщення товарів через митний кордон України.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Диспозицією ч. 1 ст. 483 МК України передбачено настання адміністративної відповідальності за переміщення або дій, спрямованих на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

Зі змісту правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, випливає, що об`єктивною стороною правопорушення є дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України, тобто, розуміється активна поведінка (вчинок) особи.

Переміщення предметів із приховуванням від митного контролю - це їх переміщення через митний кордон різними шляхами, зокрема, шляхом подання до митного органу України підроблених документів, які містять неправдиві дані.

Суб`єктом правопорушення є декларант (ч. 1 ст. 257, ч. 2 ст. 259, ч. 8 ст. 264, ч. 2 ст. 259 МК України), тобто особа, яка подає відповідні документи митному органу з метою переміщення товарів через митний кордон.

Суб`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, передбачає наявність прямого умислу, тобто винний у скоєнні злочину чітко розуміє та усвідомлює обставини і характер незаконного переміщення товарів, предметів і речовин через митну територію України і прагне їх ввезти на територію України з порушенням встановленого порядку чи вивезти з України.

Таким чином, правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 483 МК України, може бути вчинено лише умисно, коли особа знає, що документи, які вона надає митному органу, як підставу для переміщення товару - є підробленими, чи, одержані незаконним шляхом або містять неправдиві дані, але бажає таким чином незаконно перемістити товар.

З матеріалів справи вбачається, що 22 серпня 2022 року укладений зовнішньоекономічний контракт №002 купівлі-продажу скрапленого вуглеводневого газу (далі - Контракт) між ТОВ «ЛПС ТРАНС ГРУП», в особі директора ОСОБА_1 (покупець), та UAB «LPG LOGISTIKA» (продавець).

Згідно п. 1.1 Контракту, продавець продає, а покупець покупає товар «газ зріджений вуглеводневий».

Якість товару підтверджується паспортом якості виданим Виробником при відвантаженні або незалежною інспекцією, специфікацією Продавця (п. 5.1 Контракту)

Згідно з п. 5.2 Контракту кількість поставленого продавцем товару визначається згідно з накладними (CMR).

Разом із товаром продавець передає покупцеві оригінали наступних документів: рахунок-фактура (інвойс); декларація на товар; міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR); паспорт якості, виданий заводом виробником при відвантаженні чи незалежною інспекціє, або специфікацією Продавця.

Отже, за умовами контракту ТОВ «ЛПС ТРАНС ГРУП» як покупець товару (скрапленого вуглеводневого газу) купує товар, при цьому згідно з договірними умовами контракту, саме на продавця UAB «LPG LOGISTIKA» покладено обов`язок забезпечити товар належної якості, на підтвердження чого продавець має надати сертифікат якості.

З матеріалів справи вбачається, що 27.02.2023, 04.03.2023 та 09.03.2023 через митний кордон України, пункт пропуску «Ягодин - Дорогуск» відділу митного оформлення №3-6 митного поста «Ягодин» Волинської митниці з Литовської Республіки транспортними засобами д.н.з. НОМЕР_2 (UA)/ НОМЕР_3 (UA) на митну територію України на адресу ТОВ «ЛПС ТРАНС ГРУП», ввезено товар «газ нафтовий скраплений для автомобільного транспорту, зимовий тип (клас А)» у кількості 19,540,00 кг, 19 999,00 кг та 20 000,00 кг відповідно, а разом 59 539,00 кг, 111 287,00 тис. л. при 15°C, вартістю 30 862,59 Євро.

Зазначена вага у митних деклараціях співпадала із вагою у товаросупровідних документах, а саме у міжнародних товаротранспортних накладних інвойсах та паспортах якості.

27.02.2023 митний брокер ТОВ «СІСТНМС ЛОГІСТИКС МЕНЕДЖМЕНТС» ОСОБА_6 пред`явив товар «Газ нафтовий, скраплений для автомобільного транспорту», за МД типу «ІМ40ЕА» №23UA903080000230U4, тобто за попередньою митною декларацією. Також про це свідчить графа 54 цієї митної декларації « ОСОБА_6 +380504404904 2684405590 ua.ІНФОРМАЦІЯ_2 ».У графі 44 МД зазначено, що, окрім іншого, додається паспорт №161540_4839686 від 26.02.2023 та інвойс «RVA 0063968».

З вказаної декларації також вбачається, що вказаний товар завозився транспортним засобом з д.н.з. НОМЕР_2 / НОМЕР_3 . Маса товару 19 540 кг (графі 18, 21 та 35, 38 МД № 23UA903080000230U4). Аналогічна вага товару зазначена і у сертифікаті (паспорті) якості №161540_4839686 від 26.02.2023.

З Інвойсу RVA0063968 від 26.02.2023 вбачаються відомості, зокрема щодо ваги товару, а саме 19 540 кг.

У графі 5 міжнародної товарно-транспортної накладної CMR RVA0063968 вказано відповідний сертифікат якості №161540_4839686 від 26.02.2023, що підтверджує передачу вказаного сертифіката перевізнику, і те, що покупцем було надано сертифікат якості №161540_4839686 від 26.02.2023 в пакеті товаросупровідних документів, який супроводжував товар при переміщенні через митний кордон України. У графі 11 вказані відомості щодо ваги, а саме 19 540 кг.

Відомості, заявлені у графах 35, 38 митної декларації №23UA903080000230U4, стосовно ваги товару, а саме 19 450 кг, відповідають відомостям, наявним у товаросупровідних документах: Контракту №002 від 22.08.2022, додаткової угоди №24 від 23.02.2023, сертифікату якості №161540_4839686 від 26.02.2023, рахунку (invoice) RVA 0063968 від 26.02.2023.

04.03.2023 митний брокер ТОВ «СІСТНМС ЛОГІСТИКС МЕНЕДЖМЕНТС» ОСОБА_6 пред`явив товар «Газ нафтовий, скраплений для автомобільного транспорту», за МД типу «ІМ40ЕА» №23UA903080000252U1, тобто за попередньою митною декларацією. Також про це свідчить графа 54 цієї митної декларації « ОСОБА_6 +380504404904 2684405590 ua.ІНФОРМАЦІЯ_2 ».У графі 44 МД зазначено, що, окрім іншого, додається паспорт №161540_4839686 від 03.03.2023 та інвойс «LPG24169 від 03.03.2023».

З вказаної декларації також вбачається, що вказаний товар завозився транспортним засобом з д.н.з. НОМЕР_2 / НОМЕР_3 . Маса товару 19 999 кг (графі 18, 21 та 35, 38 МД №23UA903080000252U1). Аналогічна вага товару зазначена і у сертифікаті (паспорті) якості №161540_4839686 від 03.03.2023.

З Інвойсу LPG24169 від 03.03.2023 вбачаються відомості, зокрема щодо ваги товару, а саме 19 999 кг.

У графі 5 міжнародної товарно-транспортної накладної CMR LPG24169 вказано відповідний сертифікат якості №161540_4839686 від 03.03.2023, який записаний ручкою і міститься підпис (№161540_4839686 від 26.02.2023 закреслений), що підтверджує передачу вказаного сертифіката перевізнику, і те, що покупцем було надано сертифікат якості №161540_4839686 від 03.03.2023 в пакеті товаросупровідних документів, який супроводжував товар при переміщенні через митний кордон України. У графі 11 вказані відомості щодо ваги, а саме 19 999 кг.

Відомості, заявлені у графах 35, 38 митної декларації №23UA903080000230U4, стосовно ваги товару, а саме 19 999 кг, відповідають відомостям, наявним у товаросупровідних документах: Контракту №002 від 22.08.2022, додаткової угоди №25 від 02.03.2023, сертифікату якості №161540_4839686 від 03.03.2023, рахунку (invoice) LPG24169 від 03.03.2023.

09.03.2023 митний брокер ТОВ «СІСТНМС ЛОГІСТИКС МЕНЕДЖМЕНТС» ОСОБА_6 пред`явив товар «Газ нафтовий, скраплений для автомобільного транспорту», за МД типу «ІМ40ЕА» №23UA903080000256U8, тобто за попередньою митною декларацією. Також про це свідчить графа 54 цієї митної декларації « ОСОБА_6 +380504404904 2684405590 ua.ІНФОРМАЦІЯ_2 ».У графі 44 МД зазначено, що, окрім іншого, додається паспорт №161540_4839686 від 08.03.2023 та інвойс «LPG24199 від 08.03.2023».

З вказаної декларації також вбачається, що вказаний товар завозився транспортним засобом з д.н.з. НОМЕР_2 / НОМЕР_3 . Маса товару 20 000 кг (графі 18, 21 та 35, 38 МД №23UA903080000256U8). Аналогічна вага товару зазначена і у сертифікаті (паспорті) якості №161540_4839686 від 08.03.2023.

З Інвойсу LPG24199 від 08.03.2023 вбачаються відомості, зокрема щодо ваги товару, а саме 20 000 кг.

У графі 5 міжнародної товарно-транспортної накладної CMR LPG24199 вказано відповідний сертифікат якості №161540_4839686 від 08.03.2023, що підтверджує передачу вказаного сертифіката перевізнику, і те, що покупцем було надано сертифікат якості №161540_4839686 від 08.03.2023 в пакеті товаросупровідних документів, який супроводжував товар при переміщенні через митний кордон України. У графі 11 вказані відомості щодо ваги, а саме 20 000 кг.

Відомості, заявлені у графах 35, 38 митної декларації №23UA903080000256U8, стосовно ваги товару, а саме 20 000 кг, відповідають відомостям, наявним у товаросупровідних документах: Контракту №002 від 22.08.2022, сертифікату якості №161540_4839686 від 08.03.2023, рахунку (invoice) LPG24199 від 08.03.2023.

Отже, з матеріалів справи вбачається, що 27.02.2023, 04.03.2023 та 09.03.2023 на митну територію України, транспортним засобом з д.н.з. НОМЕР_2 / НОМЕР_3 здійснювалося ввезення скрапленого автомобільного газу (пропан-бутан). При цьому 27.02.2023 було ввезено 19 540 кг, 04.03.2023 - 19 999 кг, а 09.03.2023 - 20 000 кг. При цьому вказані поставки відбувалися у рамках Контракту №002 від 22.08.2022 та оформлялися додатковими угодами, що було передбачено зміною №1 до контракту від 01.11.2022.

Кожного разу під час переміщення товару через митний кордон, митний брокер ОСОБА_6 заповнював митні декларації та серед іншого вказував відомості щодо ваги (кількості) товару, і як вбачається із матеріалів справи, відомості у митних деклараціях щодо ваги (кількості) товару кореспондуються відомостям щодо ваги (кількості) товару у товаросупровідних документах, зокрема у сертифікатах (паспортах) якості №161540_4839686 від 26.02.2023; від 03.03.2023 та від 08.03.2023.

З листа ТОВ «СІСТЕМС ЛОГІСТИКС МЕНЕДЖМЕНТ», адресованого Енергетичній митниці, вбачається, що митний брокер ОСОБА_6 особисто здійснював декларування товару на підставі документів, наданих ТОВ «ЛПС ТРАНС ГРУП».

Позиція Енергетичної митниці, викладена у протоколі відносно ОСОБА_1 , полягала у тому, що після отримання листа-відповіді від заводу-виробника товару «Orlen Lietuva», який повідомив, що сертифікат за №161540_4839686 видавався на партію товару 19 540 кг, яка була ввезена 27.02.2023, то ввезені партії 04 та 09 березня 2023 року по 19 999 кг та 20 000 кг відповідно, що загалом складає 39 999 кг, ввезені із приховуванням від митного контролю шляхом надання до митного органу, як підстави для переміщення документів, що містять неправдиві відомості щодо ваги (кількості) товару.

Разом з тим, апеляційний суд констатує, що з матеріалів справи вбачається, що ввезення скрапленого автомобільного газу на територію України, 04 та 09 березня 2023 року, відбувалося в межах додаткових угод по контракту із компанією продавцем UAB «LPG LOGISTIKA», який за контрактом зобов`язувався надавати покупцю ТОВ «ЛПС ТРАНС ГРУП» сертифікат (паспорт) якості на кожну партію товару. Оскільки 04 та 09 березня ввозилися окремі партії товару до митних декларацій долучалися сертифікати якості від 03.03.2023 та від 08.03.2023 відповідно. І як вже було установлено, відомості щодо ваги (кількості) товару, що вказані у митних деклараціях співпадають із товаросупровідними документами, у тому числі із відомостями у сертифікатах (паспортах) якості.

А тому представники Енергетичної митниці помилково вважають, що поставки 03 та 04 березня 2023 року у кількості 39 999 кг, не відповідають кількості, зазначеній в товаросупровідних документах, адже це різні поставки товару, а тому є помилковим співставляння відомостей із різних поставок партій товару, що оформлялися додатковими угодами, загальній кількості ввезеного товару за зовнішньоекономічним контрактом. Положення ст. 483 МК України у частині подання митному органу як підстави для переміщення товарів документів, що містять не правдиві відомості щодо ваги (кількості) товарів стосуються безпосередньо переміщення товарів, а отже під час їх декларування.

Представник Енергетичної митниці - Швед А. О. у своїх запереченнях у суді першої інстанції зазначала, що кожна партія газу, що ввозиться та вводиться в обіг в Україні повинна мати документ про якість (паспорт якості) палива, який підтверджує фізико хімічні характеристики товару. Також цей паспорт видається на конкретну парію товару (кількість товару) і тільки виробник може зазначати дані щодо кількості та іншу інформацію у цьому паспорті.

Оскільки представники митниці визнають, що 27.02.2023 було ввезено партію товару вагою 19 450 кг і така вага співпадала із вказаною в усіх товаросупровідних документах і таке переміщення було завершено, то відсутні підстави стверджувати, що у наступних поставках задекларована вага не співпадає із сертифікатом якості, який надавався у рамках поставки 27.02.2023, правомірність якої визнає сама Енергетична митниця у своїх поясненнях та прямо у протоколі, і яка була виконана в рамках додаткової угоди та була завершена на момент нових поставок 04 та 09 березня 2023 року до яких були долучені товаросупровідні документи у яких дані щодо ваги збігалися із задекларованими митним брокером, а саме 19 999 кг та 20 000 кг відповідно (разом 39 999 кг).

Митниця вважала, що сертифікати якості №161540_4839686 від 03.03.2023 та №161540_4839686 від 08.03.2023 не видалися заводом виробником, а підприємством Naftos Dujos внесено дані щодо ваги товару, а тому на товар «скраплений автомобільний газ» у кількості 39 999 кг узагалі не мав сертифікатів якості та був незрозумілого походження.

Разом з тим, вказана позиція свідчить про те, що Енергетична митниця, після отримання відповіді від заводу виробника про видані сертифікати, прийшла до висновку про несправжність сертифікатів щодо якості товару

Разом з тим, об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 483 МК України у частині подання митному органу як підстави для переміщення товарів документів передбачає подачу підроблених документів, чи документів, одержаних незаконним шляхом, однак протокол складено не за те, що 04 та 09 березня 2023 року було подано підроблені чи одержані незаконним шляхом сертифікати (паспорти) якості, а за подання митному органу як підстави для переміщення товарів документів, що містять не правдиві відомості щодо ваги (кількості) товарів.

За вказаних обставин суд не може виходити за межі обвинувачення, викладені у диспозиції протоколу, а тому відсутні підстави розглядати підробку сертифікатів якості ТОВ «ЛПС ТРАНС ГРУП».

Разом з тим, апеляційний суд надає оцінку таким доказам у рамках складеного протоколу.

Як уже зазначалось Енергетичною митницею отримано лист Держмитслужби від 01.03.2023 №20/20-01-01/7.6/211 (з додатком листа компанії «Orlen Lietuva» від 17.02.2023 № 62) щодо вжиття заходів стосовно можливого шахрайства з боку постачальників пального шляхом надання підроблених сертифікатів якості «Orlen Lietuva» з метою приховування походження нафтопродуктів, особливо вироблених в рф.

У листі компанії «Orlen Lietuva» від 17.02.2023 №62 остання зазначала, що разі виникнення сумніві щодо сертифікатів якості, виданих Компанією на продукцію, отриману від інших постачальників, компанія люб`язно просить надіслати копії сертифікатів для перевірки їх достовірності.

З метою перевірки законності ввезення на митну територію України паливо-мастильних матеріалів, Енергетичною митницею було направлено проект запиту від 15.01.2024 № 7.6/7.6-20.3/13/240 із додатком «файл Таблиця Орлен.xlsx» (а.с.59).

У відповідь публічна компанія «Orlen Lietuva» надіслала лист від 09.02.2024 №Д2(12.11-9)-339 (вх. ЕМ від 12.02.2024 №1039/13) щодо сертифікатів (паспортів) якості нафтопродуктів компанії «Orlen Lietuva» з березня по травень 2023 року зазначену у додатку до листа «Таблиця_Orlen в формате Exel.» (а.с. 60, 62 переклад).

Однак додатку «Таблиця_Orlen в формате Exel.» матеріали справи не містять. Натомість на а.с. 61 міститься документ з таблицею під назвою «Інформація про використання у березні-травні 2023 року сертифікатів якості товарів». При цьому кульковою ручкою зазначено, що це витяг з таблиці та завірений головним державним інспектором Енергетичної митниці Шевченком В. В. При цьому лист складений англійською мовою та міститься переклад, а витяг з таблиці з таблиці складений українською мовою.

За результатами опрацювання відповіді Енергетична митниця вважала, що сертифікат (паспорт) якості №163060_4948172 був виданий на партію товару «газ нафтовий скраплений для автомобільного транспорту, зимовий тип (клас А)» у кількості 19 540 кг, покупцем/одержувачем було підприємство UAB «Naftos Dujos».

Дійсно, як установлено, такий сертифікат було подано 27.02.2023 з метою переміщення автомобільного скрапленого газу на територію України у кількості 19 450 кг.

Разом з тим, у матеріалах справи відсутні будь-які відомості щодо підробки сертифікатів №163060_4948172 від 03.03.2023 та №163060_4948172 від 08.03.2023.

А з листа від 09.02.2024 №Д2(12.11-9)-339 публічної компанії «Orlen Lietuva» вбачається, що компанія просила Енергетичну митницю ретельно перевірити записи на наявність будь-яких помилок, які можуть призвести до того, що компанія не зможе отримати інформацію щодо конкретного сертифіката якості. Компанія наголошувала, що перевірка автентичності сертифіката якості можлива виключно шляхом візуального огляду копії сертифіката якості.

Однак матеріали справи не містять доказів, що прохання публічної компанії «Orlen Lietuva» у листі від 09.02.2024 №Д2(12.11-9)-339 щодо ретельної перевірки записів на наявність помилок було дотримано, як і відсутні докази на підтвердження надсилання Енергетичною митницею компанії виробнику товару (скрапленого автомобільного газу) копій сертифікатів (паспортів) якості від 03.03.2023 та від 08.03.2023 для візуального огляду з метою перевірки автентичності сертифіката.

Вищевказане породжує «розумний сумнів» у твердженнях Енергетичної митниці щодо недійсності вказаних сертифікатів.

Також матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про беззаперечну підробку вказаних сертифікатів покупцем товару, а саме ТОВ «ЛПС ТРАНС ГРУП».

З огляду на таке, неможливо встановити несправжність таких сертифікатів (паспортів) якості, а тому відсутні підстави вважати, що ОСОБА_1 передав митному брокеру документи, що містять недостовірні відомості щодо ваги (кількості) товару, зазначені у товаросупровідних документах, зокрема у паспорті якості від 26.02.2023, адже відсутні відомості про те, що паспорти якості від 03.03.2023 та від 08.03.2023 були підробленими, і ОСОБА_7 знаючи ці обставини, умисно надав такі документи Енергетичній митниці з метою переміщення товару через митний кордон України.

Матеріали справи про порушення митних правил не містять будь-яких відомостей та жодних доказів того, що ОСОБА_1 як директором ТОВ «ЛПС ТРАНС ГРУП» вчинялись будь-які умисні дії по складанню, підписанню, направленню, пред`явленню тощо товаросупровідних документів, які б були спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю.

До протоколу про порушення митних правил митним органом не долучено жодного належного доказу на підтвердження обставин, викладених в протоколі, у справі відсутні належні та допустимі докази, що в автоцистерні містилося товару у кількості відмінній, аніж вказаний у митній декларації та у паспорті якості при декларуванні кожної партії товару 27.02.2023 та 04 та 09 березня 2023 року.

При цьому представник Енергетичної митниці у своїх письмових запереченнях у суді першої інстанції вказувала, що продукція, придбана в Компанії «Orlen Lietuva» може бути перепродана покупцями третім особам за умови, що сертифікати якості, видані Компанією використовуються виключно для кількості придбаної продукції. Для кожного вантажу Компанія видає новий сертифікат якості, якому присвоюється унікальний номер. Покупці, які об?єднують різні продукти на свої терміналах і згодом продають ці продукти третім особам, зобов?язані надавати власні сертифікати якості та не мають права використовувати сертифікати, видані Компанією. Така поведінка порушує правові норми Литовської Республіки. Разом з тим, знаючи, що на кожну партію товару завод виробник видає сертифікат якості з унікальним номером, відповідність сертифікатів за 03.03.2023 та 08.03.2023 під сумнів не ставилась, внаслідок чого товар було випущено у вільний обіг, і в подальшому протокол про порушення митних правил складено лише на припущенні, яке неможливо ані перевірити, ані спростувати.

Слід зазначити, що ЄСПЛ неодноразово зазначав, що поняття «якість закону», зокрема, охоплює таких два складових елементи:

1. передбачуваність актів права (чи наслідки приписів права є передбачуваними? чи укладено акти права в зрозумілий спосіб? чи вказує нове законодавство чітко на те, що попередньо ухвалене (і яке саме) законодавство скасовано або змінено? чи зміни інкорпоровано до зведеної версії приписів актів права, припустимої для суспільства?);

2. сталість і послідовність приписів права (чи є приписи актів права сталими та послідовними? чи є приписи актів права сталими настільки, що вони зазнають змін лише за належного попередження про це? чи є їх застосування послідовним?).

Так, ЄСПЛ у справі «Щокін проти України» (заяви № 23759/03 та №37943/06, п. 50?56) зазначив, зокрема, що верховенство права, один із основоположних принципів демократичного суспільства, притаманний усім статтям Конвенції; відсутність в національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення…, порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника.

Так само уніфіковано ЄСПЛ інтерпретував «якість законодавства» і в іншому своєму рішенні, а саме, у справі «Сєрков проти України» (заява № 39766/05, п. 51; державні органи неправомірно зобов`язали заявника сплатити податок) «… якість законодавства … - доступне для зацікавлених осіб, чітке і передбачуване у застосуванні»; відсутність необхідної передбачуваності та чіткості національного законодавства з важливого питання, що призводило до його суперечливого тлумачення судом, стала причиною порушення вимог положень Конвенції щодо «якості закону».

Як зазначено у пункті 186 рішення ЄСПЛ у справі «Промислово-фінансовий Консорціум «Інвестиційно-металургійний Союз» проти України» (заява № 10640/05, п. 186) принцип законності передбачає, що чинні положення національного законодавства є достатньо доступними, чіткими та передбачуваними у своєму застосуванні (рішення у справі «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy), заява № 33202/96, пункти 109, 110). Аналогічно національне законодавство має надавати засіб юридичного захисту від свавільного втручання державних органів влади у права, захищені Конвенцією (рішення у справі «Хасан і Чауш проти Болгарії» [ВП] (Hasan and Chaush v. Bulgaria), заява № 30985/96, п. 84).

Аналогічні підходи застосовані цим Судом також у багатьох інших справах, зокрема, Hentrich v. France, заява № 13616/88, п. 42; Lithgow and Others v. the United Kingdom, заяви 9006/80, 9262/81 та ін., п. 110; Alisic and Others v. Bosnia and Herzegovina, Croatia, Serbia, Slovenia and the Former Yugoslav Republic of Macedonia [ВП], заява № 60642/08, п. 103; Centro Europa 7 S.R.L. and di Stefano v. Italy [ВП], заява № 38433/09, п. 187; Hutten-Czapska v. Poland [ВП], заява № 35014/97, п. 163.

Крім того, у справі «Новік проти України» (заява № 48068/06, п. 19) ЄСПЛ зробив висновок, що надзвичайно важливою умовою є забезпечення загального принципу юридичної визначеності. Вимога «якості закону» у розумінні пункту 1 статті 5 Конвенції означає, що закон має бути достатньо доступним, чітко сформульованим і передбачуваним у своєму застосуванні для убезпечення від будь-якого ризику свавілля.

Обов`язок суду щодо забезпечення презумпції невинуватості і права на справедливий судовий розгляд, які передбачені ст. 62 Конституції України, поєднуються з такими ж положеннями ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, яка відповідно до вимог ч. 1 ст. 9 Конституції України, ратифікована 17 липня 1997 року Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 р., Першого протоколу та протоколів 2, 4, 7 та 11 до Конвенції».

Положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

В той же час, у справі «Barbera, Messeguand Jabardov. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

З матеріалів справи також вбачається, що 04 та 09 березня 2023 року товари «Газ нафтовий, скраплений для автомобільного транспорту» заявлено до митного оформлення декларантом ТОВ «СІСТНМС ЛОГІСТИКС МЕНЕДЖМЕНТС» (код ЄДРПОУ 37208543, 08132, Київська обл., м. Вишневе, вул. Київська, буд. 8-В) ОСОБА_6 за митними деклараціями типу ІМ40ЕА №UA903080/2023/247, №UA903080/2023/256.

У відповідності до частини 1 статті 266 Митного кодексу України - декларант зобов'язаний: 1) здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; 2) на вимогу органу доходів і зборів пред'явити товари, транспорті засоби комерційного призначення для митного контролю і митного оформлення; 3) надати органу доходів і зборів передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей; 4) у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексам України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X цього кодексу; 5) у випадках, визначених цим Кодексом та іншими законами України, сплатити інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на органи доходів і зборів.

Декларантом може бути юридична або фізична особа, яка самостійно здійснює декларування або від імені якої здійснюється декларування.

В ст. 257 МК України зазначено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Заявлення таких відомостей здійснюється за встановленою законом формою в ході процедури декларування, повноваженнями щодо якого відповідно до положень ст. 265 МК України наділений декларант. Виходячи з аналізу цих положень, особа може брати участь у митних відносинах як декларант у двох випадках: коли вона особисто здійснює декларування товарів або як його власник, або як уповноважений власником. Декларант може здійснювати декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення самостійно або уповноважувати інших осіб на здійснення декларування від свого імені.

Пунктами 4, 5 статті 266 МК України передбачено, що у разі самостійного декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення декларантом передбачену цим Кодексом відповідальність за вчинення порушення митних правил у повному обсязі несе декларант. Особа, уповноважена на декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення від імені декларанта, має такі самі обов'язки, права і несе таку саму відповідальність, що й декларант.

Апеляційний суд зазначає, що у міжнародних товарно-транспортних накладних CMR: LPG24169 та LPG24169 у відомостях щодо ваги (кількості) товару зазначено 19 999 кг та 20 000 кг відповідно, та як уже встановлювалось вище даний документ був підставою за якою ТОВ «ЛПС ТРАНС ГРУП» прийняло товар, який згідно з п. 5 міжнародних товарно-транспортних накладних супроводжувалися сертифікатами якості від 03.03.2023 та від 08.03.2023 відповідно.

Тобто дані товарно-транспортні накладні CMR: LPG24169 та LPG24169, у яких вказані сертифікати (паспорти) якості товару ТОВ «ЛПС ТРАНС ГРУП», разом з іншими документами, необхідними для переміщення товару через митний кордон України, надавав митний брокер ТОВ «СІСТНМС ЛОГІСТИКС МЕНЕДЖМЕНТС» ОСОБА_6 . Матеріали справи не містять відомостей про наявність договірних відносин між митним брокером та ТОВ «ЛПС ТРАНС ГРУП». Опитаний митний Брокер ОСОБА_6 вказав, що отримував документі, які подавав митниці на електронну пошту від суб`єкта ЗЕД (ТОВ «ЛПС ТРАНС ГРУП»). Разом з тим, у протоколі опитування ОСОБА_1 відсутня інформація про надсилання останнім вказаних документів на ім`я митного брокера.

Наведене вказує на відсутність в діях ОСОБА_1 складу порушення митних правил, передбаченого частиною першою статті 483 МК України.

Таким чином, ОСОБА_1 підлягає відповідальності лише у тому випадку, коли «поза розумним сумнівом», належними та допустимим доказами, буде доведена його вина, в тому, що він здійснював декларування товару особисто з метою приховування від митного контролю та особисто вчиняв будь-які дії, що складають об`єктивну сторону такого порушення, або умисно надав митному брокеру документи, що містять неправдиві відомості щодо ваги (кількості) товару. А як встановлено судом на підставі доказів, наявних в матеріалах справи, за кожною митною декларацією зазначена вага відповідна вазі, переміщеній через митний кордон.

Саме по собі перебування ОСОБА_7 на час переміщення товарів через митний кордон України на посаді керівника ТОВ «ЛПС ТРАНС ГРУП» не може свідчити про наявність в його діях умислу на порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України, що виключає ознаку суб'єктивної сторони даного правопорушення.

Таким чином, у суду відсутні належні та достатні докази, які б слугували підставою для притягнення ОСОБА_7 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачене ч. 1 ст. 483 МК України.

Згідно ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Ураховуючи викладене, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 , зазначених в описовій частині протоколу, складу порушення митних правил, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.

За таких обставин, наявні підстави для скасування постанови суду першої інстанції та прийняття нової постанови про закриття провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 483 МК України, у зв`язку із відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного та керуючись ст. 483, 487, 526 МК України, ст. 289, 294 КУпАП

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання захисника ОСОБА_1 - Повразюка Руслана Валерійовича про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Подільського районного суду м. Києва від 06 листопада 2024 року - задовольнити.

Поновити захиснику ОСОБА_1 - Повразюку Руслану Валерійовичу строк на апеляційне оскарження постанови Подільського районного суду м. Києва від 06 листопада 2024 року.

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - Повразюка Руслана Валерійовича - задовольнити.

Постанову Подільського районного суду м. Києва від 06 листопада 2024 року стосовно ОСОБА_1 - скасувати.

Провадження у справі про притягнення до відповідальності за порушення митних правил ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 483 Митного Кодексу України за обставин, викладених у протоколі про порушення митних правил №0195/90300/24 від 10 червня 2024 року закрити на підставі п. 1. ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутності в діях ОСОБА_1 складу правопорушення.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя О. Ф. Мазурик