Постанова

від 04.02.2025 по справі 520/14162/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2025 р. Справа № 520/14162/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Макаренко Я.М.,

Суддів: Любчич Л.В. , Жигилія С.П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.10.2024, головуючий суддя І інстанції: Рубан В.В., м. Харків, по справі № 520/14162/23

за позовом Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СІТІРЕЙЛ ТЕХНОЛОДЖІ"

про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Харківське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «СІТІРЕЙЛ ТЕХНОЛОДЖІ», в якому просить суд:

- стягнути з ТОВ «СІТІРЕЙЛ ТЕХНОЛОДЖІ» (вул. Ярослава Мудрого, буд.5, поверх 3, оф.3-22, м. Харків. 61002 ЄДРПОУ:34630678) на користь Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (майдан Свободи, буд. 5, Держпром. 1 під.,16 офіс., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14070760, отримувач: ГУК Харків обл/МТГ Харків/50070000, код: 37874947. р/р ІВАN: ІМ658999980313171230000020649, Банк отримувача: Казначейство України) адміністративно-господарські санкції за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування осіб з інвалідністю та пеню за порушення термінів сплати адміністративно господарських санкцій у розмірі 92 281 грн. 25 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 10 квітня 2023 року Харківським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів за допомогою програмного комплексу «Реєстр роботодавців щодо виконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю» Централізованого банку даних з проблем інвалідності, сформовано та підписано розрахунок адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю. Відповідачу, за формою, затвердженою Порядком, відповідно до якого середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за рік становила 23 особи, з них: середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність, 0 особи; норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю (кількість осіб з інвалідністю штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, творених відповідно до вимог ст.19 Закону) 1 особа.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2024 р. адміністративний позов залишено без задоволення.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2024 року по справі № 520/14162/23 та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити адміністративний позов.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач посилається на п. 4.3 Рекомендації Президії Вищого адміністративного суду України від 14.04.2008 року № 07.2-10/2 та Довідки Вищого адміністративного суду України від 23.08.2007 року про результати вивчення та узагальнення судової практики застосування статей 19, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні». Також зазначив, що на підприємство покладається обов`язок по створенню та самостійному працевлаштуванню осіб з інвалідністю. Вказав, що обов`язок здійснити розрахунок та сплатити адміністративно-господарські санкції в строк до 15 квітня року не залежить від направлення Відповідачу оскаржуваного Розрахунку Відповідачем, а наявний або відсутній у силу приписів Закону залежно від виконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю, встановленого частиною першою статті 19 Закону. Розрахунок створюється, підписується та надсилається Відповідачу незалежно від проведення позапланової перевірки територіальним органом Держпраці.

Відповідач надіслав відзив на апеляційну скаргу Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, в якому просив відмовити в задоволені апеляційної скарги, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.10.2024 №520/14162/23 залишити в силі.

На підставі положень п.3 ч.1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що 17.04.2023 через електронний кабінет на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України позивачем було отримано розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв?язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, який підписано керівником (заступником керівника) територіального відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю Лещенко Н.О.

Згідно з даним розрахунком сума коштів адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю становить 89006,05 грн.

Оскільки сума адміністративно-господарських санкцій у розмірі 89006,05 грн. відповідачем у визначений термін не була сплачена, йому було нараховано пеню на підставі ч. 2 ст. 20 Закону та Порядку нарахування пені та її сплати, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 15.05.2007 № 233 (зі змінами).

Зважаючи на те, шо сума адміністративно-господарських санкцій і пені відповідачем сплачена була, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Залишаючи позов без задоволення, суд першої інстанції виходив з того, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 14.08.2023 року в справі №520/13506/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СІТІРЕЙЛ ТЕХНОЛОДЖІ» до Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними дії Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів щодо нарахування адміністративно-господарських санкцій в розмірі 89006,05 грн., за невиконання нормативу створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2022 році. Відтак, суд дійшов висновку, що підстави для стягнення з відповідача адміністративно- господарської санкції в даному випадку відсутні.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов?язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантії їх рівних з усіма іншими громадянами можливостей для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами визначає Закон України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.1991 №875-ХІІ (далі Закон №875-XII) (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до положень частини 1 статті 18 Закону №875-XII забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Частиною 3 статті 18 Закону №875-XII передбачено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов?язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для таких осіб умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частиною 1 статті 19 Закону №875 для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, у кількості одного робочого місця.

Частиною 2 статті 19 Закону №875 передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті та з урахуванням вимог статті 18 цього Закону, і здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативу робочих місць. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Відповідно до частини 4 статті 19 Закону №875-XII виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських об?єднань осіб з інвалідністю, фізичною особою, яка використовує найману працю, осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним.

Частинами 12 та 13 статті 19 Закону №875-XII передбачено, що Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю щороку до 10 березня в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності здійснює визначення підприємств, установ та організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об?єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, які не забезпечили виконання у попередньому році нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, та надсилає їм розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв?язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, обчислених відповідно до статті 20 цього Закону.

Розрахунок надсилається у формі електронного документа через електронні кабінети підприємств, установ та організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України у формі та порядку, визначених Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю спільно з Пенсійним фондом України.

Згідно з частинами 1-2 статті 20 Закону №875-XII підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Відповідно до частин 4, 5 статті 20 Закону №875-XII адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських об?єднань осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

У разі несплати адміністративно-господарських санкцій або пені чи неможливості їх сплати за рішенням суду їх стягнення в примусовому порядку може бути звернено на майно підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об?єднань осіб з інвалідністю, фізичної особи, яка використовує найману працю, в порядку, передбаченому законом.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для залишення судом першої інстанції адміністративного позову про стягнення з відповідача адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування осіб з інвалідністю та пеню за порушення термінів сплати адміністративно господарських санкцій у розмірі 92 281 грн. 25 коп. без задоволення стало прийняття Харківським окружним адміністративним судом рішення від 14.08.2023 року по справі №520/13506/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СІТІРЕЙЛ ТЕХНОЛОДЖІ» до Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, яким визнано протиправними дії Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів щодо нарахування адміністративно-господарських санкцій в розмірі 89006,05 грн., за невиконання нормативу створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2022 році. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2024 р. апеляційну скаргу Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю залишено без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.08.2023 по справі № 520/13506/23 залишено без змін.

Тобто, предметом розгляду в судовій справі № 520/13506/23 була правомірність дій Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів щодо нарахування адміністративно-господарських санкцій в розмірі 89006,05 грн. за невиконання ТОВ «СІТІРЕЙЛ ТЕХНОЛОДЖІ» нормативу створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2022 році.

За підсумком розгляду вказаної справи суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, враховуючи порушення відповідачем положень норм права та порядку надсилання розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв?язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, про обґрунтованість заявленого адміністративного позову та як наслідок визнання протиправними дій Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів щодо нарахування адміністративно-господарських санкцій в розмірі 89006 (вісімдесят дев?ять тисяч шість) грн 05 коп., за невиконання нормативу створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2022 році.

Означені рішення, що набрали законної сили мають преюдиційне значення для вирішення даних спірних правовідносин.

Колегія суддів зазначає, що встановлення судом факту правомірності чи протиправності дій суб?єкта владних повноважень щодо необхідності застосування до суб?єкта господарювання адміністративно-господарських санкцій за відповідні порушення має преюдиційне значення і впливає на результати вирішення спору про стягнення санкцій у зв?язку із їх застосуванням.

Враховуючи вказані обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «СІТІРЕЙЛ ТЕХНОЛОДЖІ» адміністративно-господарських санкцій та пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 92 281 грн. 25 коп.

Колегія також суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про можливість створення, підписання і надсилання відповідачу розрахунку незалежно від проведення позапланової перевірки територіальним органом Держпраці та зазначає, що означеному питанню була надана правова оцінка в постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2024 р. по справі № 520/13506/23, який констатував, що сукупність допущених відповідачем під час реалізації своїх функцій, як суб?єктом владних повноважень, порушень не забезпечили послідовність дій, спрямованих на забезпечення принципу законності, при цьому недотримання позивачем виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю не доведено належними доказами. Отже, Фонд соціального захисту інвалідів передчасно, не маючи встановлених актом перевірки органами Держпраці доказів про недотримання відповідачем нормативу працевлаштування інвалідів, посилаючись лише на інформаційно-аналітичні бази даних, здійснив нарахування позивачу адміністративно-господарських санкцій в розмірі 89006 грн. 05 коп.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Колегія суддів також визнає необґрунтованими доводи скаржника з посиланням на п. 4.3 Рекомендації Президії Вищого адміністративного суду України від 14.04.2008 року № 07.2-10/2 та Довідки Вищого адміністративного суду України від 23.08.2007 року про результати вивчення та узагальнення судової практики застосування статей 19, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» і зазначає, що в силу приписів ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Інші доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об?єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.10.2024 по справі № 520/14162/23 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Я.М. Макаренко Судді Л.В. Любчич С.П. Жигилій