Постанова

від 23.01.2025 по справі 340/3294/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

23 січня 2025 року м. Дніпросправа № 340/3294/24

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач),

суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області

на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09.09.2024 року (головуючий суддя Петренко О.С.)

в адміністративній справі №340/3294/24 за позовом ОСОБА_1 до відповідача Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся 20.05.2024 до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідача Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області щодо не проведення йому нарахування та виплати, на підставі Закону України "Про компенсацію громадян втрати частини доходів, у зв`язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 №2050-ІІІ та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових коштів, в зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затв. постановою КМУ від 21.02.2001 №159, компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 за весь час затримки;

- зобов`язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області, у відповідності до Закону України "Про компенсацію громадян втрати частини доходів, у зв`язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 №2050-ІІІ та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових коштів, в зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затв. постановою КМУ від 21.02.2001 №159 нарахувати та виплатити йому компенсацію втрати частини доходів, в зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 , за весь час затримки виплати, а саме за період з 01.01.2016 по 25.02.2024.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилалася на протиправну бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми невиплаченої індексації.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09.09.2024 року позов задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області щодо не проведення ОСОБА_1 нарахування та виплати, на підставі Закону України від 19.10.2000 №2050-ІІІ "Про компенсацію громадян втрати частини доходів, у зв`язку з порушенням строків їх виплати" та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових коштів, в зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затв. постановою КМУ від 21.02.2001 №159, компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 за весь час затримки.

Зобов`язано Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів, у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018, за весь час затримки виплати з 01.01.2016 по день фактичної виплати - 25.02.2024.

Рішення суду першої інстанції обґрунтовано тим, що оскільки індексація грошового забезпечення належить до доходу, який позивач одержує на території України і який не має разового характеру, та враховуючи те, що відповідач здійснив виплату індексації грошового забезпечення з порушенням строків виплати, суд доходить висновку про наявність у позивача права на отримання компенсації за втрату частини доходу у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по день фактичної виплати 25.02.2024 року. Відтак, дійшов висновку про протиправність бездіяльності відповідача щодо нарахування та виплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати з 01 січня 2016 року по день фактичної виплати 25.02.2024

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Вказує, що зобов`язання відповідача виплатити компенсацію за весь час затримки за період з 01.01.2016 по 25.02.2024 у цій справі охоплює період зобов`язання судом першої інстанції компенсації грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 20.01.2024 у справі №340/1307/24, відтак спір щодо частини вказаного періоду вже вирішено судом. Також зазначив, що позивач не звертався до відповідача з заявою про виплату компенсації, а відповідач не відмовляв позивачу у виплаті компенсації, тому право позивача не було порушено відповідачем і звернення до суду з такими вимогами є передчасним. Водночас вважає, що відсутні підстави для виплати такої компенсації.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що наказом начальника Управління ДСНС України у Кіровоградській області від 30.09.2020 за №366 позивача звільнено зі служби в запас за пп. 3 п.176 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу /за станом здоров`я/ з виключенням зі списків особового складу кадрів ДСНС України.

В період з 01.01.2016 по 28.02.2016 позивачу не було нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення, з чим він не погодився.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29.08.2023 у справі №340/3145/23, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 16.01.2024 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено та зобов`язано Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області нарахувати ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з січня 2016 року по лютий 2018 року (включно) зі застосуванням індексу споживчих цін з наростаючим підсумком, починаючи з базового місяця, яким є січень 2008 року, і виплатити додаткові кошти з урахуванням сплачених.

На виконання рішення суду у справі №340/3145/23, відповідачем 25.02.2024 на картковий рахунок позивача переховано суму індексації в розмірі 83 575,23 грн.

Позивач вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми невиплаченої індексації. Суд першої інстанції позов задовольнив.

Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини та обставини справи.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що до даних правовідносин слід застосовувати норми Конституції України, Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 року №2050-ІІІ, норми постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159, якою затверджено Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, суб`єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України.

Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 №2050-ІІІ.

Статтею 1 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" №2050-ІІІ передбачено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема, серед іншого заробітна плата (грошове забезпечення) та сума індексації грошових доходів громадян (абз. 2, 5, 6 статті 2 ЗУ №2050-ІІІ).

Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться) (ст.3 ЗУ №2050-ІІІ).

Згідно статті 6 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" №2050-ІІІ компенсацію виплачують за рахунок:

власних коштів - підприємства, установи і організації, які не фінансуються і не дотуються з бюджету, а також об`єднання громадян;

коштів відповідного бюджету - підприємства, установи і організації, що фінансуються чи дотуються з бюджету;

коштів Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування України, Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, інших цільових соціальних фондів, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету.

Слід взяти до уваги, що метою реалізації Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" №2050-ІІІ Кабінет Міністрів України постановою від 21.02.2001 року №159 затвердив Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 159 компенсації підлягають такі грошові доходи, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, в тому числі, заробітна плата (грошове забезпечення).

Аналіз наведених положень дає підстави вважати, що основною умовою для виплати громадянину, передбаченої статтею 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" №2050-ІІІ та Порядком №159, компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів, що не мають разового характеру, зокрема заробітної плати (грошового забезпечення).

У зв`язку з цим, виплата компенсації проводиться незалежно від порядку і підстав нарахування грошового доходу: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема у постановах від 14.04.2021 у справі № 465/322/17, від 21.09.2022 у справі № 816/1627/18.

Крім того, у постанові від 05.03.2020 у справі №140/1547/19 Верховний Суд зазначив, що «згідно з положеннями статті 4 Закону №2050-III виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць. Відповідно до статті 6 Закону № 2050-III компенсацію виплачують за рахунок коштів Пенсійного фонду України, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету.

З системного аналізу правових норм вбачається, що основними умовами для виплати суми компенсації є:

1) порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії) та

2) виплата нарахованих доходів.

При цьому виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу».

Також Верховний Суд, розглядаючи справу №240/11882/19, вказав, що, враховуючи наявність факту невиплати позивачу сум індексації грошового забезпечення з 01.01.2016 по 12.01.2018, позивач має право на компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення з 01.01.2016 по 12.01.2018.

Так, у випадку бездіяльності власника або уповноваженого ним органу щодо нарахування та виплати громадянину індексації заробітної плати, така особа має право на компенсацію втрати доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати за умови зобов`язання власника або уповноваженого ним органу здійснити донарахування належних громадянину сум доходів.

Аналогічна правова позиція уже висловлювалася Верховним Судом у постанові від 04.04.2018 у справі №822/1110/16, від 20.12.2019 у справі № 822/1731/16, від 13.03.2020 у справі № 803/1565/17.

Отже, в разі наявності факту невиплати сум індексації грошового забезпечення працівник має право на компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення.

Відповідач зазначає, що позивач не звертався до відповідача із заявою про нарахування та виплати йому компенсації втрати частини доходів, у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення відповідно до Закону № 2050-ІІІ та Порядку №159, своєю чергою, відповідач не відмовляв позивачу своїм рішенням у виплаті відповідної компенсації, вказує, що за змістом статті 7 Закону №2050-ІІІ саме відмова від виплати компенсації може бути оскаржена у судовому порядку.

Відповідач вважає, що тільки в разі відмови виплатити таку компенсацію особа набуває право на звернення до суду з позовом про зобов`язання у судовому порядку виплатити відповідну компенсацію, тому право позивача ще не було порушено суб`єктом владних повноважень, а звернення позивача до суду з цим позовом є передчасним.

З цього приводу колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.

Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 02.04.2024 у справі №560/8194/20 (касаційне провадження № К/990/129/22) вирішив питання неоднакового застосування норм статті 7 Закону №2050-ІІІ та зазначив, що відмова відповідача у виплаті компенсації громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати у розумінні статті 7 Закону № 2050-ІІІ не обов`язково має висловлюватися через ухвалення окремого акту індивідуальної дії, оскільки це не передбачено законодавством.

Згідно із ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції спростовує доводи відповідача, що тільки в разі відмови виплатити компенсацію особа набуває право на звернення до суду з позовом про виплату компенсації, а також, що право позивача ще не було порушено, а звернення позивача до суду з цим позовом є передчасним

Також слід зазначити, що в постанові від 02.04.2024 у справі №560/8194/20 Верховний Суд, серед іншого, сформулював висновки, відповідно до яких нарахування і виплата компенсації втрати частини доходів у випадку порушення строку їх виплати, проводиться у чітко визначений Законом № 2050-ІІІ строк - у тому ж місяці, в якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць, отримання відмови власника або уповноваженого ним органу (особи) виплатити таку компенсацію у відповідь на заяву особи про виплату відповідної компенсації на підставі Закону № 2050-ІІІ не змінює час, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить про час, коли особа почала вчиняти активні дії щодо реалізації свого права на отримання компенсації у позасудовому чи судовому порядку, та відповідно з вказаної дати не може розпочинатись відлік строку звернення з позовом до суду.

Отже, вказана компенсація відповідачем мала бути виплачена позивачу у тому ж місяці, в якому здійснювалася виплата заборгованості індексації грошового забезпечення.

Матеріалами справи підтверджується, що індексацію грошового забезпечення за період з січня 2016 по лютий 2018, відповідач виплатив позивачу на виконання рішення суду у справі №340/3145/23 від 29.08.2023.

При цьому, нарахування та виплата індексації грошового забезпечення мала бути здійснена відповідачем саме з моменту набуття позивачем права на її отримання відповідно до вимог Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.

Ураховуючи періоди, за які індексація грошового забезпечення мала бути виплачена позивачу, та час її фактичної виплати, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідач порушив строки виплати позивачу індексації грошового забезпечення та не здійснив компенсацію суми індексації грошових доходів.

Оскільки індексація грошового забезпечення належить до доходу, який позивач одержує на території України і який не має разового характеру, та враховуючи те, що відповідач здійснив виплату індексації грошового забезпечення з порушенням строків виплати, суд доходить висновку про наявність у позивача права на отримання компенсації за втрату частини доходу у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по день фактичної виплати 25.02.2024 року.

Зважаючи на викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про протиправність бездіяльності відповідача щодо нарахування та виплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати з 01 січня 2016 року по день фактичної виплати 25.02.2024Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правове обґрунтування, покладене в основу рішення суду першої інстанції, тому не можуть бути підставою для його скасування.

Дана справа є справою незначної складності, тому рішення суду апеляційної інстанції не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, зазначених в підпунктах: «а», «б», «в», «г» пункту 2 ч. 5 статті 328 КАС України.

Керуючись ст. 241-245, 250, 311, 316, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09.09.2024 року залишити без змін.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття 23.01.2025 та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, зазначених в підпунктах: «а», «б», «в», «г» пункту 2 ч. 5 статті 328 КАС України.

В силу п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів згідно ст. 329 КАС України з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом 30-ти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Головуючий - суддяЮ. В. Дурасова

суддяЛ.А. Божко

суддяО.М. Лукманова