Повістка

від 03.02.2025 по справі 400/9481/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Д О Д А Т К О В А П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 лютого 2025 р.м. ОдесаСправа № 400/9481/23

Категорія:112030300Головуючий в 1 інстанції: Мороз А.О.

Місце ухвалення: м. Миколаїв

Дата складання повного тексту: 26.03.2024 р.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Бітова А.І.

суддів Лук`янчук О.В.

Ступакової І.Г.

розглянувши у порядку письмового провадження в місті Одесі заяву товариства з обмеженою відповідальністю "АВАТАА" про ухвалення додаткового судового рішення у справі за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "АВАТАА" на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 березня 2024 року за позовом Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до товариства з обмеженою відповідальністю "АВАТАА" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,

В С Т А Н О В И Л А :

У липні 2023 року Миколаївське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (далі Миколаївське ОВФСЗОІ) звернулося до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) "АВАТАА" про стягнення заборгованості в сумі 114 543,12 грн. за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2022 році, з яких адміністративно-господарські санкції в сумі 107 250,12 грн. та пеня за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій в сумі 7 293 грн.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 березня 2024 року позов Миколаївського ОВФСЗОІ до ТОВ "АВАТАА" задоволено.

Стягнуто з ТОВ "АВАТАА" на користь Миколаївського ОВФСЗОІ загальну суму заборгованості 114 543,12 грн., з яких: адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу з працевлаштування осіб з інвалідністю в сумі 107 250,12 грн., та пеня за порушення термінів сплати в сумі 7 293 грн.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2025 року апеляційну скаргу ТОВ "АВАТАА" задоволено.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 березня 2024 року скасовано.

Ухвалено у справі нове судове рішення, яким відмовлено Миколаївському ОВФСЗОІ у задоволенні позову до ТОВ "АВАТАА" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені в розмірі 114 543,12 грн.

20 січня 2025 року на адресу суду апеляційної інстанції надійшла заява з додатками ТОВ "АВАТАА" про ухвалення додаткового рішення справі про стягнення з Миколаївського ОВФСЗОІ на користь ТОВ "АВАТАА" витрат на професійну правничу допомогу в сумі 13 500 грн., та судового збору в розмірі 4 026 грн.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів при вирішенні питання про винесення додаткового рішення у справі дійшла наступного висновку.

Щодо наявності підстав для стягнення з Миколаївського ОВФСЗОІ на користь ТОВ "АВАТАА" судового збору за звернення до суду з апеляційною скаргою, колегія суддів вказує наступне.

При подачі апеляційної скарги ТОВ "АВАТАА" було сплачено судовий збір у розмірі 4 026 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №358.

Відповідно ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Згідно із ч.ч.1, 6, 7, 9 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, слід враховувати, що за змістом ст. 139 КАС України, розподілу підлягають усі здійснені документально підтверджені судові витрати.

Колегія суддів констатує, що в судовому рішенні суду апеляційної інстанції не вирішено питання про стягнення з відповідача судового збору у розмірі 4 026 грн.

Відповідно ч.1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне прийняти додаткове рішення, у якому вирішити питання, щодо розподілу судових витрат та стягнути сплачений судовий збір з Миколаївського ОВФСЗОІ на користь позивача у розмірі 4 026 грн.

Щодо наявності підстав для стягнення з Миколаївського ОВФСЗОІ на користь ТОВ "АВАТАА" судових витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів вказує наступне.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, слід враховувати, що за змістом ст. 139 КАС України, розподілу підлягають усі здійснені документально підтверджені судові витрати.

Згідно ч.7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно ч.ч.1 та 3 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

За правилами ст. 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Положення ст. 59 Конституції України закріплюють, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно п.4 ч.1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05 грудня 2012 року №5076-VI (далі Закон №5076-VI) договір про надання правової допомоги домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пункт 9 ч.1 ст. 1 Закону №5076-VІ встановлює, що представництво вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Згідно п.6 ч.1 ст. 1 Закону №5076-VI інші види правової допомоги види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Згідно ч.ч.4, 5 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Колегією суддів встановлено, що професійна правнича допомога у даній справі надавалася позивачу адвокатом Єрмоленко А.В. на підставі договору від 05 квітня 2024 року, яким передбачено дії які може вчиняти адвокат від імені позивача по справі.

На підтвердження понесених судових витрат на правничу допомогу у загальному розмірі 13 500 грн. адвокатом Єрмоленко А.В. надано:

-Договір про надання правової (правничої) допомоги від 05 квітня 2024 року;

-акт №1 надання послуг/виконаних робіт за договором про надання правової (правничої) допомоги від 05 квітня 2024 року;

-розрахунок №1 наданих послуг і витрат від 15 квітня 2024 року.

Дослідивши вищевказаний акт №1 надання послуг/виконаних робіт за договором про надання правової (правничої) допомоги від 05 квітня 2024 року колегією суддів встановлено, що адвокатом Єрмоленко А.В. надано наступний вид правничої допомоги:

-консультацію щодо апеляційного оскарження 2 год 2 000 грн.;

-опрацювання наданих клієнтом матеріалів 2 год. 2 000 грн.;

-вивчення судової практики, аналіз норм права 2 год. 2 000 грн.;

-формування правової позиції, готування та подання апеляційної скарги 4 год. 4 000 грн.;

-представництво в суді (подання/отримання документів) 1 500 грн.;

-представництво в суді (участь в судовому засіданні) 1 500 грн.;

-складання розрахунку наданих послуг 0,5 год. 500 грн.

Клієнт підтвердив отримання вказаної правничої допомоги. Жодних претензій щодо обсягу, якості, строків надання такої допомоги та її вартість клієнт до бюро не мав.

Разом з тим, згідно ст. 12 КАС України, дана справа відноситься до категорії справ незначної складності.

Колегія суддів констатує, згідно матеріалів справи судом апеляційної інстанції розгляд справи було здійснено у порядку письмового провадження. Протягом розгляду справи адвокатом Єрмоленко А.В. було підготовлено лише апеляційну скаргу (7 аркуші), заяву про виконання ухвали суду (2 аркушів).

Колегія суддів зазначає, що дійсно надані стороною позивача докази підтверджують, що витрати на професійну правничу допомогу фактично були понесені.

В той же час, у постановах Верховного Суду від 28 квітня 2023 року по справі №640/8003/20, від 25 травня 2023 року по справі №440/7120/20, від 20 червня 2023 року по справі №280/5922/21 викладено правову позицію, згідно якої визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

У постанові Верховного Суду від 17 травня 2023 року по справі №560/3073/20 зазначено, що судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим, суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі Баришевський проти України (заява №71660/11), п.80 рішення у справі Двойних проти України (заява №72277/01), п.88 рішення у справі Меріт проти України (заява №66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у п.154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява №58442/00) зазначено, що згідно зі ст.41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Так, Верховний Суд у постанові від 17 вересня 2019 року у справі №810/3806/18 дійшов висновку про те, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на правову допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості і верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним, враховуючи такі критерії як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторін.

Дослідивши матеріали справи, надані представником позивача на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу письмові докази, а також врахувавши доводи клопотання (заяви) Миколаївського ОВФСЗОІ про зменшення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів дійшла висновку про неспівмірність заявлених позивачем до відшкодування коштів із складністю справи, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

У зв`язку з викладеним, колегія суддів, вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, приходить до висновку про зменшення розміру стягнення таких витрат до 5 000 грн., що буде за даних обставин справи справедливим і співмірним відшкодуванням таких витрат саме в зазначеному розмірі, про що ухвалити відповідну додаткове судове рішення.

Керуючись ст.ст. ст.ст. 139, 252, 311, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Заяву товариства з обмеженою відповідальністю "АВАТАА" про ухвалення додаткового судового рішення задовольнити частково.

Ухвалити додаткову постанову у справі №400/9481/23.

Стягнути з рахунку бюджетних асигнувань Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (вул. Потьомкінська, 17, м. Миколаїв, 54005, код ЄДРПОУ 20917114) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АВАТАА" (вул. Надії, буд. 24-а, м. Первомайськ, Миколаївська область, 55202, код ЄДРПОУ 44735805) судовий збір у розмірі 4 026 грн. (чотири тисячі двадцять шість грн.) за подачу апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції та 5 000 грн. (п`ять тисяч грн.) за надання професійної правничої допомоги.

Додаткова постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повне судове рішення складено 03 лютого 2025 року.

Головуючий: Бітов А.І.

Суддя: Лук`янчук О.В.

Суддя: Ступакова І.Г.