Постанова

від 04.02.2025 по справі 523/21325/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 лютого 2025 р.м. ОдесаСправа № 523/21325/23

Головуючий в 1 інстанції: Дяченко М.В. Дата і місце ухвалення: 18.12.2024 р., м. Одеса Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого Ступакової І.Г.

суддів Бітова А.І.

Лук`янчук О.В.

(у зв`язку із неявкою сторін у судове засідання,

справу розглянуто в порядку п.2 ч.1 ст. 311 КАС України)

розглянувши у порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 18 грудня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,-

В С Т А Н О В И Л А :

В листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Суворовського районного суду м.Одеси з позовом до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції в якому просив:

- постановити рішення, яким зобов`язати начальника УПП в Одеській області притягнути до дисциплінарної відповідальності молодшого лейтенанта поліції Медведь Владислава Олеговича;

- скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАТ №8097692 від 07.11.2023 року.

- скасувати адміністративне стягнення, на підставі постанови серії ЕАТ №8097692 07.11.2023 року у вигляді штрафу в розмірі 1190 грн.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції позивач підтримав позовні вимоги в частині оскарження лише постанови серії ЕАТ №8097692 від 07.11.2023 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що перед виїздом позивач перевірив справність освітлення номерного знаку, а також його чистоту, будь-яких несправностей ним виявлено не було.

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 18 грудня 2024 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволеною.

Не погоджуючись з вказаним рішенням Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на не правильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення від 18.12.2024 р. та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити.

В своїй скарзі апелянт зазначає, що інспектором патрульної поліції правомірна винесено оскаржувану постанову, оскільки факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення зафіксовано на відеозаписі.

Апелянт зазначає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Також, апелянт зазначає, факт вчинення адміністративного правопорушення підтверджується відеозаписами з відеореєстратора службового транспортного засобу, відеозаписами патрульних поліцейських та скріншотами з них. Докази чого надано до апеляційної скарги. В свою чергу апелянт звертає увагу, що був позбавлений можливості надати відповідні докази та відзив до суду першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 07.11.2023 року о 20 год. 48 хв. поліцейським Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції здійснено розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , за наслідком чого винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАТ №8097692, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.121-3 КУпАП, застосовано до останнього адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 1190,00 грн.

Як вбачається з вказаної постанови, суть правопорушення полягає в тому, що 07.11.2023 року о 20 годині 48 хвилин ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «TOYOTA CAMRY», реєстраційний номер НОМЕР_1 з неосвітленим заднім номерним знаком, чим порушив п.п.2.9.в ПДР, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.121-3 КУпАП.

Не погоджуючись з такою постановою, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції зазначив про відсутність умислу у вчинені інкримінованого позивачу адміністративного правопорушення.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до положень частини другої статті 19 Конституції України, пункту 1 частини другої статті 2 та частини першої статті 7 КАС України, суд при вирішенні справи повинен керуватися принципом законності, відповідно до якого має перевіряти чи діяли органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи лише на підставі закону в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (частина перша статті 9 КУпАП).

Положеннями статті 245 КУпАП зазначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Як випливає з положень пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.

Частиною першою статті 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

В силу положень статті 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають, в тому числі, справи про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту (зокрема, передбачені частинами першою та другою статті 121-3 КУпАП тощо. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Згідно статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (із змінами та доповненнями).

Пункт 1.3 Правил дорожнього руху (далі - ПДР), передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

В п. 1.9 ПДР встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до п. 30.2 ПДР на механічних транспортних засобах (за винятком трамваїв і тролейбусів) і причепах у передбачених для цього місцях встановлюються номерні знаки відповідного зразка.

Забороняється змінювати розміри, форму, позначення, колір і розміщення номерних знаків, крім випадку закріплення заднього номерного знака на додатковому обладнанні, що призначене для тимчасового перевезення багажу або вантажу, наносити на них додаткові позначення або закривати їх, вони повинні бути чисті і достатньо освітлені.

Згідно з п. 2.9 "в" водієві забороняється: керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов`язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що: не належить цьому засобу; не відповідає вимогам стандартів; закріплений не в установленому для цього місці; закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м; неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.

Згідно визначень, які містяться п. 1.10 ПДР, під темною порою доби розуміється частина доби від заходу до сходу сонця, а недостатня видимість це видимість дороги в напрямку руху менше ніж 300 м у сутінках, в умовах туману, дощу, снігопаду тощо.

Частиною першою статті 121-3 КУпАП встановлено відповідальність за керування або експлуатацію транспортного засобу без номерного знака, з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знака.

Тобто, керування транспортним засобом з номерним знаком, що неосвітлений у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості є порушенням ПДР та створює об`єктивну сторону правопорушення, передбаченого частиною першою статті 121-3 КУпАП.

Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «TOYOTA CAMRY», реєстраційний номер НОМЕР_1 з неосвітленим заднім номерним знаком, чим порушив п. 2.9 в ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.

В свою чергу, під час ознайомлення з матеріалами справи та апеляційного розгляду, дослідивши надані відповідачем відеозаписи з відеореєстратора службового транспортного засобу, відеозаписи патрульних поліцейських та скріншоти з них, колегія суддів встановила, що на відеозаписі IMG_8539.MP4 зафіксовано, що транспортний засіб марки «TOYOTA CAMRY», реєстраційний номер НОМЕР_1 рухається по вулиці в темну пору доби та на ньому не освітлений задній номерний знак.

Зазначені обставини також підтвердив сам позивач під час розгляду справи про притягнення його до адміністративної відповідальності та намагався його увімкнути, зазначаючи, що не увімкнув підсвітку номера, проте коли його увімкнути не вийшло, позивач зазначив, що сів акумулятор.

Отже, з приведеного відеозапису колегією суддів встановлено, що позивач дійсно керував транспортним засобом, на якому в темну пору доби взагалі не працювала підсвітка заднього номерного знаку (номерний знак не був освітлений).

Таким чином, з наданих відповідачем доказів судом апеляційної інстанції встановлено доведеність правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 121-3 КУпАП.

Отже, колегія суддів погоджується з позицією апелянта про те, що факт порушення позивачем вимог п. 2.9 «в» Правил дорожнього руху підтверджено наявними у справі доказами.

Що стосується висновків суду першої інстанції про відсутність умислу у вчинені інкримінованого позивачу адміністративного правопорушення, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 9 КУпАП України, адміністративним правопорушенням (проступком) визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Вина основна й обов`язкова ознака суб`єктивної сторони будь-якого адміністративного проступку. Це психічне ставлення особи до вчиненого нею суспільно шкідливого діяння та його наслідків, яке виявляється у формі умислу або необережності.

Адміністративне правопорушення визнають вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії (бездіяльності), передбачала її шкідливі наслідки й бажала їх або свідомо допускала їх настання. Усвідомлення протиправного характеру діяння та передбачення шкідливих наслідків становлять інтелектуальні ознаки умислу, а бажання або свідоме допущення наслідків вольову ознаку.

Адміністративне правопорушення визнають вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії (бездіяльності), але легковажно розраховувала на їх відвернення (самовпевненість), або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоча повинна була й могла передбачити (недбалість). Якщо поняття умислу пов`язано з психічним ставленням особи до свого діяння та його наслідків, то під час визначення необережності до уваги беруть лише ставлення до шкідливих наслідків.

Виходячи з аналізу вище зазначених норм, колегія суддів зауважує, що до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 121-3 КУпАП може бути притягнута особа, яка вчинила правопорушення як умисно, так і з необережності.

Крім іншого колегія суддів звертає увагу, що номерний знак освітлюється двома лампами, однак з відеозапису вбачається, що жодна з ламп не працювала, тому суд вважає сумнівним факт одночасного перегорання двох ламп освітлення заднього номерного знаку, що свідчить про те, що позивач допустив необережність та здійснював рух на транспортному засобі, в якому не був освітлений номерний знак в темну пору доби.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на не вірному встановлені всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, а тому рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Згідно з положеннями ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення є, зокрема, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Керуючись ст.ст. 272, 286, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції задовольнити.

Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 18 грудня 2024 року скасувати.

Ухвалити по справі нове судове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст судового рішення виготовлений 04 лютого 2025 року.

Головуючий: І.Г. Ступакова

Судді: А.І. Бітов

О.В. Лук`янчук