Постанова
від 03.02.2025 по справі 320/36114/23
ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01010, м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6apladm.ki.court.gov.ua

Головуючий суддя у першій інстанції - Лисенко В.І.

Суддя-доповідач - Епель О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2025 року Справа № 320/36114/23

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Епель О.В.,

суддів: Карпушової О.В., Мєзєнцева Є.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2024 року у справі

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТВМ ХОЛДІНГ»

до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві,

Державної податкової служби України

про визнання протиправним та скасування рішення і зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Історія справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТВМ ХОЛДІНГ» (далі - Позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (далі - Відповідач-1), Державної податкової служби України (далі - Відповідач-2), в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві № 9057595/41027846 від 26.06.2023 про відмову в реєстрації податкової накладної № 1 від 05.12.2022;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну ТОВ «ТВМ ХОЛДІНГ» № 1 від 05.12.2022, датою її фактичного подання - 13.12.2022.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2024 року адміністративний позов було задоволено повністю.

Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що в податкового органу не було достатніх правових підстав для відмови Позивачу в реєстрації поданої ним податкової накладної в ЄРПН, що товариством були надані документи, які підтверджують операцій, за якими складено відповідну податкову накладну, а також з того, що оскаржуване рішення про відмову в її реєстрації не містить обґрунтованих підстав, з яких воно прийнято.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, Відповідач - ГУ ДПС у м. Києві подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити постанову про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, зазначаючи, що копії первинних документів щодо придбання/постачання товарів/послуг, надані ТОВ «ТВМ ХОЛДІНГ», складені з порушенням законодавства. Відсутність таких документів не дала можливості підтвердити реальність здійснення господарської операції, згідно якої виписано податкову накладну.

З цих та інших підстав Апелянт вважає, що оскаржуване ним рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.11.2024 та від 18.12.2024 відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до судового розгляду в порядку письмового провадження.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу у якому він просить таку скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, стверджуючи, що доводи апеляційної скарги висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Також Позивачем подано клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу у якому просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань із Головного управління Державної податкової служби в місті Києві, Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВМ ХОЛДІНГ» витрати на правничу допомогу в розмірі 5 000,00 гривень.

Апелянтом подано заперечення у якому він просить відмовити Позивачу в задоволенні зазначеного клопотання.

Відповідно до частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін з наступних підстав.

Обставини справи, установлені судом першої інстанції.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, TOB "TBM XOЛДІНГ" (код 41027846) зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, як юридична особа 14.12.2016 року за адресою: 04070, місто Київ, вул. Спаська, 31-Б, к 302.

Основним видом діяльності позивача є надання консультаційних послуг (Основний код КВЕД - 70.22 консультування з питань комерційної діяльності й керування).

Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «ЮФ АНДЕРСОН ПАРТНЕРС» було укладено договір від 01.11.2022 року № 22/11-01.

За умовами договору (пункти 1.1) Позивач зобов`язується надати комплекс консультаційних та юридичних послуг, а замовник зобов`язується сплатити вартість послуг на умовах, викладених в договорі. Вартість послуг за договором становила 72 000,00 грн. в т.ч. ПДВ - 12 000,00 грн.

На підтвердження виконання договірних зобов`язань з надання послуг сторонами договору складено та підписано акт надання послуг №1 від 05.12.2022 на суму 72 000,00 грн. в т.ч. ПДВ - 12 000,00 грн.

Окремо, пунктом 4.2 договору передбачено, що винагорода за надані послуги сплачується протягом 2 місяців після підписання сторонами акту приймання-передачі наданих послуг.

31.01.2023 року вказана винагорода в сумі 12 000,00 грн. за договором від 01.11.2022 року № 22/11-01. була сплачена в повному обсязі на користь позивача.

Відповідно п. 201.10 статті 201 ПК України за фактом першої події, а саме на дату оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг, з урахуванням п. 187.1 статті 187 Податкового кодексу України у позивача виникли податкові зобов`язання, у зв`язку з чим позивачем 13.12.2022 року було направлено на реєстрацію відповідну податкову накладну №1 від 05.12.2022 на суму 72 000,00 грн. в т.ч. ПДВ - 12 000,00 грн.

За результатами обробки вказаної податкової накладної позивачем від контролюючого органу отримано квитанцію від 13.12.2022, у яких зазначено, що відповідно до п. 201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної від 05.12.2022 року № 1 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН складена та подана платником податку, який відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку та запропоновано надати пояснення та колії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На виконання п. 4 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 12 грудня 2019 року №520 (далі - Порядок №520) позивачем 20.06.2023 року подано до контролюючого органу повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, а також Пояснення та опис господарської операції.

Крім того, позивачем подано податковому органу документи на підтвердження дійсності господарської операції, зокрема: Штатний розпис ТОВ "ТВМ ХОЛДІНГ" № 22/12-01 від 01.12.2022 та № 23/01-01 від 01.01.2023; копії податкової накладної №1 від 05.12.2022 та квитанції про зупинення реєстрації; копія Договору з ФОП ОСОБА_1 № 23/01-02 від 02.01.2023; копія Договору з ФОП ОСОБА_2 № 23-02 від 02.01.2023; копія договору оренди № 6 від 01.03.2023 р.; копія договору суборенди №2212/01 від 01.12.2022; витяг; копія договору з ТОВ "ЮФ АНДЕРСОН ПАРТНЕРС" № 22/11-01 від 01.11.2022; копія акту виконаних робіт № 1 від 05.12.2022; платіжне доручення № 17 від 31.01.2023; копії накладних по марках та канцтоварах; копія оборотно-сальдової відомості по рахунку 10; копія Договору № K.U.-57640 від 31.03.2023; копія Договору №26061130/П1 від 01.04.2023; копія довіреності на Вергалюк М.М. № 22/01-17 від 17.01.2022, копія форми 20-ОПП та квитанція; оборотно-сальдова відомість по рахунку 361, 631; повідомлення про подання інформації та колій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості від 09.06.2023.

Однак 26.06.2023 комісія Головного управління ДПС у м. Києві прийняла рішення № 9057595/41027846 про відмову у реєстрації податкової накладної від 05.12.2022 №1.

Підставою прийняття вказаного рішення № 9057595/41027846 від 26.06.2023 зазначено «надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства». При цьому контролюючим органом не було зазначено які саме документи складені із порушенням законодавства та в чому саме полягає порушення.

Не погодившись з вказаними рішеннями позивач подав скаргу в адміністративному порядку із поясненнями та додатками, проте відповідач 2 10.07.2023 прийняв рішення за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, якими залишив скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін. Вказане рішення також не містить належного обґрунтування, носить лише формальний характер та фактично дублює рішення комісії регіонального рівня. Підставою залишення вказаної скарги без задоволення є: ненадання платником податків копій первинних документів.

Нормативно-правове обґрунтування.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Податковим кодексом України (далі - ПК України), постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» (далі - Постанова № 1246), Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (далі - Порядок № 1165), Порядком прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 (далі - Порядок № 520).

Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

У пункті 188.1 статті 188 ПК України визначено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) та надати покупцю за його вимогою (п. 201.10 ст. 201 ПК України).

У пп. 14.1.60 п. 14 ст. 14 ПК України визначено, що ЄРПН - це реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Згідно з п.п. 12, 13 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених п.192.1. ст.192 та п.201.10. ст.201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до п.201.1. ст.201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3. і 200-1.9. ст.200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01.07.2015); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до п.201.16. ст.201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами перевірок, визначених п. 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Відповідно до п.п. 74.2, 74.3 ст. 74 ПК України в ЄРПН забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

У пп. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПК України встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до п. 74.2 ст. 74 цього Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування;

в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до пп.201.16.2. цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику (пп. 201.16.3 п. 201.16 ст. 201 ПК України).

Зазначена комісія приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

Згідно з п.п. 10, 11 Порядку № 1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (пункт 25 Порядку № 1165).

Пунктом 5 Порядку № 1165 визначено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 7 Порядку № 1165).

Згідно з п. 8 додатку 1 Порядку № 1165 «Критерії ризиковості платника податку на додану вартість» У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Пунктами 2-7 Порядку № 520 передбачено, що прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Згідно з пунктами 9-11 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

У пункті 6 Порядку № 1165 передбачено, що інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Висновки суду апеляційної інстанції.

1. Системний аналіз викладених правових норм свідчить про те, що законодавством регламентовано чіткий порядок реєстрації податкових накладних в ЄРПН та правові підстави для зупинення їх реєстрації і для відмови у її здійсненні.

2. При цьому, у разі зупинення реєстрації податкової накладної платника у зв`язку зі встановленням його ризиковості за вищевказаними Критеріями, податковий орган зобов`язаний не лише зазначити загальний пункт таких Критеріїв, а які документи йому слід подати.

Невиконання контролюючим органом зазначеної вимоги призводить до обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких документів на власний розсуд.

3. Разом з тим, слід враховувати, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства.

Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

4. Аналогічні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 23.10.2018 у справі № 822/1817/18, від 04.12.2018 у справі № 821/1173/17, від 21.05.2019 у справі № 0940/1240/18, від 12.11.2019 у справі № 816/2183/18.

5. Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на те, що реєстрацію поданих Позивачем податкових накладних зупинено (як зазначено у квитанції) на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника ПДВ, тобто з огляду на наявність податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування. Втім, без визначення, які конкретно документи Позивачу слід подати та/або пояснення для усунення виниклих сумнівів щодо задекларованих ним операцій.

6. Разом з тим, суд апеляційної інстанції зазначає, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як до акту правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

7. Водночас, у спірному рішенні контролюючого органу підставою для відмови в реєстрації поданої Позивачем накладної зазначено «надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства». При цьому контролюючим органом не було зазначено які саме документи складені із порушенням законодавства та в чому саме полягає порушення.

8. Разом з тим, колегія суддів відзначає, що Позивачем подано податковому органу документи на підтвердження дійсності господарської операції, зокрема: штатний розпис ТОВ "ТВМ ХОЛДІНГ" № 22/12-01 від 01.12.2022 та № 23/01-01 від 01.01.2023; копія договору оренди № 6 від 01.03.2023 р.; копія договору суборенди №2212/01 від 01.12.2022; витяг; копія договору з ТОВ "ЮФ АНДЕРСОН ПАРТНЕРС" № 22/11-01 від 01.11.2022; копія акту виконаних робіт № 1 від 05.12.2022; платіжне доручення № 17 від 31.01.2023 та інші документи.

9. Отже, судова колегія відзначає, що Позивачем було подано контролюючому органу відповідні пояснення та первинні документи на підтвердження спірних операцій, що відповідають п. 5 Порядку № 520.

10. При цьому, апеляційний суд звертає увагу на те, що при вирішенні цього спору судом не встановлюється товарність відповідних операцій за спірною накладною, а лише перевіряється наявність підстав для її реєстрації в ЄРПН.

11. Тож, перевіряючи оскаржуване Позивачем рішення Комісії ГУ ДПС у Чернігівській області, колегія суддів зазначає, що воно не містить чіткої підстави для відмови в реєстрації поданої Позивачем податкової накладної.

12. Отже, оспорюване в цій справі рішення про відмову в реєстрації поданої Позивачем податкової накладної прийнято за умови формального та неповного дослідження Комісією пояснень і документів, що подавалися Позивачем, не відповідають вимогам щодо обґрунтованості, виваженості та об`єктивності рішення суб`єкта владних повноважень.

13. Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції щодо протиправності оскаржуваних у цій справі рішень Комісії ГУ ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, необхідності їх скасування та відновлення порушеного права Позивача шляхом зобов`язання ДПС України зареєструвати подану ним податкову накладну в ЄРПН датою їх подання.

14. Перевіряючи рішення суду першої інстанції у межах апеляційної скарги, судова колегія також зазначає, що відповідно до Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 р. на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

15. Тож, застосування в цій справі способу захисту порушеного права Позивача шляхом зобов`язання ДПС зареєструвати подані Позивачем податкові накладні в ЄРПН не є втручанням в його дискреційні повноваження, як на тому наполягає Апелянт, та відповідає завданням адміністративного судочинства, регламентованим ст. 2 КАС України.

16. Аналогічний підхід щодо обрання способу захисту порушеного права застосовано Верховним Судом у постановах від 31.01.2018 у справі № 825/849/17 та від 06.03.2018 у справі № 826/4475/16.

17. Разом з тим, у рішенні від 30.01.2003 N 3-рп/2003 Конституційний Суд України зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

18. Крім того, у рішенні від 10.04.2008 у справі «Вассерман проти Росії» Європейський суд з прав людини також наголосив на тому, що засіб юридичного захисту, якого вимагає стаття 13, має бути «ефективним» як з практичної, так і з правової точки зору, тобто таким, що або запобігає стверджуваному порушенню чи його повторенню в подальшому, або забезпечує адекватне відшкодування за те чи інше порушення, яке вже відбулося.

19. Надаючи оцінку всім доводам апеляційної скарги, колегія суддів також приймає до уваги рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому Суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…».

20. Отже, доводи апеляційної не спростовують висновків суду і Апелянт, який є суб`єктом владних повноважень, всупереч вимогам ч. 2 ст. 77 КАС України, не довів тих обставин, на які він посилається, а судом першої інстанції повно та правильно встановлено обставини справи і ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

21. Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

22. Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга Головного управління Державної податкової служби у м. Києві підлягає залишенню без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2024 року - без змін.

23. Розподіл судових витрат.

Так, відповідно до частин першої, другої статті 16 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частинами першою, другою, третьою, четвертою, п`ятою статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У пунктах 4, 6, 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.05.2012 № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Системний аналіз викладених правових норм дозволяє стверджувати, що витрати на правничу допомогу є одним з видів судових витрат і адміністративним процесуальним законодавством регламентовано право позивача на відшкодування понесених документально підтверджених ним витрат на правничу допомогу.

Разом з тим, апеляційний суд враховує правові висновки Європейського суду з прав людини, викладені в рішеннях від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України», у справі «East/West Alliance Limited» проти України» та «Ботацці проти Італії» (заява № 34884/97, п. 30), в яких ЄСПЛ, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Перевіряючи доводи Позивача, викладені у його клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу, а також доводи контролюючого органу, викладені у його запереченнях, колегія суддів звертає увагу на те, що Позивачем заявлені витрати на правничу допомогу, понесені при розгляді цієї справи в суді апеляційної інстанції, у розмірі 5000,00 грн на підставі договору про надання правничої допомоги № 24/11/23 від 23.11.2024.

У зазначеному договорі чітко визначено порядок розрахунків між сторонами та розмір гонорару адвоката.

На підтвердження таких витрат Позивачем, окрім вказаного договору, надано звіт про надану правничу допомогу вих.№2024/12/16-5 від 16.12.2024 з детальними розрахунками витрат до них, в яких деталізовано, які саме послуги були надані Позивачу, скільки часу на кожну з них витрачено адвокатом, акт наданих послуг від №59 від 16.12.2024 та платіжну інструкцію №369 від 16.12.2024.

Отже, заявлені Позивачем у цій справі витрати на правничу допомогу підтверджуються документально та є пропорційними зі складністю цієї справи і обсягом робіт, виконаним адвокатом.

Разом з тим, колегія суддів відзначає, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС України).

Отже, саме заінтересована сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з неї витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

Разом з тим, Відповідач, стверджуючи, що заявлені Позивачкою до відшкодування витрати (5000,00 грн) не є розумними, не зазначає в чому саме полягає неспівмірність заявлених витрат з огляду на ціну позову, обсяг матеріалів у справі, кількість та обсяг підготовлених процесуальних документів, натомість посилається лише на правові висновки Верховного Суду.

Отже, заявлені Позивачем у цій справі витрати на правничу допомогу підлягають стягненню на користь Позивача з рахунок бюджетних асигнувань Відповідачів, солідарно з кожного з них у рівних частинах, тобто по 2500,0 грн.

Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2024 року - без змін.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВМ ХОЛДІНГ» (код ЄДРПОУ 41027846, адреса 04070, м. Київ, вул. Спаська, 31б, к. 302) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2500,00 (дві тисячі п`ятсот гривень) гривень за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в місті Києві (код ЄДРПОУ 44116011, адреса 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19).

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВМ ХОЛДІНГ» (код ЄДРПОУ 41027846, адреса 04070, м. Київ, вул. Спаська, 31б, к. 302) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2500,00 (дві тисячі п`ятсот гривень) гривень за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби (пл. Львівська, 8,м. Київ 53, 04053 код ЄДРПОУ: 43005393).

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Судове рішення виготовлено 03 лютого 2025 року.

Головуючий суддя О.В. Епель

Судді: О.В. Карпушова

Є.І. Мєзєнцев

СудШостий апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення03.02.2025
Оприлюднено06.02.2025
Номер документу124919100
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них зупинення реєстрації податкових накладних

Судовий реєстр по справі —320/36114/23

Постанова від 03.02.2025

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Епель Оксана Володимирівна

Ухвала від 18.12.2024

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Епель Оксана Володимирівна

Ухвала від 28.11.2024

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Епель Оксана Володимирівна

Ухвала від 20.11.2024

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Епель Оксана Володимирівна

Рішення від 21.10.2024

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Лисенко В.І.

Ухвала від 26.10.2023

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Лисенко В.І.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні