Рішення від 04.02.2025 по справі 303/8197/24

Справа №303/8197/24

2/303/1680/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2025 року м.Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в особі головуючого судді Монич В.О.

за участю секретаря судових засідань Галамба Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Мукачево в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Кольчинської селищної ради Мукачівського, товариства з додатковою відповідальністю «Мукачівський машинобудівний завод» про визнання права власності на квартиру за набувальною давністю, -

В С Т А Н О В И В:

03.10.2024 року позивач звернулася до суду з позовом до виконавчого комітету Кольчинської селищної ради Мукачівського, товариства з додатковою відповідальністю «Мукачівський машинобудівний завод» про визнання права власності на квартиру за набувальною давністю.

Позовні вимоги мотивує тим, що з 1967 року позивач почала свою трудову діяльність на Верстатобудівельному заводі імені Кірова, який розташований в селищі Кольчино, Мукачівського району.

З 22.04.1976 року позивача взяли на квартирний облік з можливістю в майбутньому та згідно черги, яка була встановлена на заводі отримати квартиру.

В 1987 році рішенням профспілкового комітету Верстатобудівельного заводу імені Кірова згідно черги позивачу кладовщиці заводу, крім інших також було виділено трикімнатну квартиру в квартирному будинку, який будувався поряд з заводом. Копія такого рішення та список було знайдено в архівних документах заводу.

Після прийнятого рішення профспілкового комітету позивач разом зі своєю сім`єю вселились, до квартири АДРЕСА_1 , де проживає до тепер.

Жодних документів позивачу на квартиру АДРЕСА_1 профспілковим комітетом Верстатобудівельного заводу імені Кірова тоді не надавалось. В подальшому наскільки на початку 2000 років при передачі вище вказаного будинку на баланс Кольчинської сільської ради, була сформована комісія по приватизації квартир, мешканцями квартир, але позивач тоді хворіла і пропустила період дії такої комісії.

Відповідно до архівного витягу отриманого з профспілкового комітету ТДВ «Мукачівський машинобудівний завод» (назва та форма власності заводу змінена в 1997 р.) надано копію «виписки з книги обліку громадян, взятих на чергу для отримання житлових квартир» від 1982 року, затвердженого директором заводу про взяття на квартирний облік в тому числі і позивача ОСОБА_1 .

В квартирі позивач разом з сім`єю проживають з 1987 року до тепер. Відповідно до довідки № 830 від 11.07.2024 р. виданої виконавчим комітетом Кольчинської селищної ради, про склад зареєстрованих і проживаючих в житловому приміщенні. Довідка видана мені ОСОБА_1 , мешканці АДРЕСА_2 в тому, що склад сім`ї такий: ОСОБА_2 , внук, ОСОБА_3 , дочка, проживає в АДРЕСА_3 , ОСОБА_4 , внук, проживає в АДРЕСА_3 .

Тому в квартирі позивач проживає одна, сплачує квартплату за всі комунальні платежі, робить ремонти.

Згідно технічного паспорта квартира АДРЕСА_4 складається в трьох житлових кімнат, загальною площею 68.80 кв.м., житловою площею 40.50 кв.м., прихожої, кухні, ванни, комори, вбиральні, балкона, лоджії.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з положенням ч.1, ч.4 ст.344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.

Проте, не будь-який об`єкт може бути предметом такого набуття права власності. Право власності за набувальною давністю можна набути виключно на майно, не вилучене із цивільного обороту, тобто об`єкт володіння має бути законним.

Поняття добросовісності заволодіння майном як підстави для набуття права власності за набувальною власністю відповідно до ст. 344 ЦК, слід виходити з того, що добросовісність як одна із загальних засад цивільного судочинства означає фактичну чесність суб`єктів у їх поведінці, прагнення сумлінно захистити свої цивільні права та забезпечити виконання цивільни: обов`язків. При вирішенні спорів має значення факт добросовісності заявника саме на момент отримання ним майна (заволодіння майном), тобто на той початковий момент, який включається в повний давнісний строк володіння майном, визначений законом. Володілець майна в момент його заволодіння не знає (і не повинен знати) про неправомірність заволодіння майном. Крім того, позивач як володілець майна повинен бути впевнений у тому, що на це майно не претендують інші особи і він отримав це майно за таких обставин і з таких підстав, як є достатніми для отримання права власності на нього.

З огляду на предмет позову, зокрема, те що дана справа є малозначною справою, яка підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Обставини справи, що згідно ч. 3ст. 274 ЦПК України, мають значення для вирішення питання про можливість розгляду справи в порядку спрощеного провадження, також свідчать про наявність підстав для розгляду цієї справи в спрощеному порядку.

Враховуючи викладене, ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 07.10.2024 року, суд вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

25.11.2024 року від представника відповідача ТОВ «Мукачівський машинобудівний завод» надійшов відзив на позовну заяву, який мотивував наступним.

За змістом наведених норм цивільного процесуального права, з урахуванням принципу диспозитивності цивільного судочинства та принципу змагальності сторін, на позивача покладено обов`язок визначати відповідача у справі.

Позивач одним із відповідачів визначила ТДВ «Мукачівський машинобудівний завод», водночас серед поданих письмових доказів немає таких, які б свідчили про безпосередній зв`язок Товариства із об`єктом позову квартирою, право власності на яку просить визнати за собою. Позивач не наводить відомостей про те, коли, протягом якого часу та у який спосіб ТДВ «Мукачівський машинобудівний завод» мав відношення до об`єкту позову. Крім цього, текст позову, всупереч вимогам законодавства, не містить конкретних позовних вимог до ТДВ «Мукачівський машинобудівний завод», так само як і не містить обґрунтувань цих вимог конкретно до Товариства. За таких обставин ТДВ «Мукачівський машинобудівний завод» не є належним відповідачем даній справі.

Водночас матеріали позову містять копію відповіді Кольчинської селищної ради від 02.02.2024 р. про те, що буд. АДРЕСА_5 знаходиться на балансі Кольчинської селищної ради.

25.11.2024 року від представника відповідача Кольчинської селищної ради надійшла заява, якій просив розглядати дану справу без участі їх представника, не заперечують проти задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд приходить до наступного висновку.

Згідно частинистатті 13 ЦПК Українисуд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів поданих учасниками справи.

Відповідно до вимогст.81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що в 1987 році рішенням профспілкового комітету Верстатобудівельного заводу імені Кірова згідно черги позивачу кладовщиці заводу, крім інших також було виділено трикімнатну квартиру в квартирному будинку, який будувався поряд з заводом. Копія такого рішення та список було знайдено в архівних документах заводу.

Після прийнятого рішення профспілкового комітету позивач разом зі своєю сім`єю вселились, до квартири АДРЕСА_1 , де проживає до тепер.

Відповідно до архівного витягу отриманого з профспілкового комітету ТДВ «Мукачівський машинобудівний завод» (назва та форма власності заводу змінена в 1997 р.) надано копію «виписки з книги обліку громадян, взятих на чергу для отримання житлових квартир» від 1982 року, затвердженого директором заводу про взяття на квартирний облік в тому числі і позивача ОСОБА_1 .

В квартирі позивач разом з сім`єю проживають з 1987 року до тепер. Відповідно до довідки № 830 від 11.07.2024 р. виданої виконавчим комітетом Кольчинської селищної ради, про склад зареєстрованих і проживаючих в житловому приміщенні. Довідка видана мені ОСОБА_1 , мешканці АДРЕСА_2 в тому, що склад сім`ї такий: ОСОБА_2 , внук, ОСОБА_3 , дочка, проживає в АДРЕСА_3 , ОСОБА_4 , внук, проживає в АДРЕСА_3 .

Відповідно до ч. 4ст. 344 ЦК Україниправо власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Згідно п.п.9, 13 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 07.02.2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», відповідно до ч.1ст.344ЦК особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановленоЦК.

При вирішенні спорів, пов`язаних з набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке:

- володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності;

- володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна;

- володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. У разі втрати не із своєї волі майна його давнісним володільцем та повернення цього майна протягом одного року або пред`явлення протягом цього строку позову про його витребування набувальна давність не переривається (ч.3ст. 344 ЦК). Не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є сингулярним чи універсальним правонаступником, оскільки в цьому разі вона може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (ч.2ст. 344 ЦК).

З огляду на положення статті та роз`яснення, викладені в постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 07.02.2014 року, набуття права власності на чужі речі за набувальною давністю здійснюється за умови, що річ, яка опинилася у володінні особи, є об`єктивно чужою, володілець суб`єктивно вважає майно своїм, володілець майна має бути добросовісним набувачем, володіння здійснюється протягом усього строку відкрито та продовжувалось безперервно, строк такого володіння нерухомим майном складає 10 років.

Позивачем доведено факт добросовісного заволодіння майном, оскільки при заволодінні спірним житловим будинком не знав і не міг знати про відсутність у нього підстав для набуття права власності.

Разом з цим, велика Палата Верховного Суду в постанові від 14 травня 2019 року у справі №910/17274/17 наголосила на тому, що набуття права власності за набувальною давністю можливе лише за наявності усіх вказаних умов у сукупності. При вирішенні спорів має значення факт добросовісності заявника саме на момент отримання ним майна (заволодіння майном), тобто на той початковий момент, який включається в повний давнісний строк володіння майном, визначений законом. Володілець майна в момент заволодіння ним не знає (і не повинен знати) про неправомірність заволодіння майном. Водночас він повинен бути впевнений у тому, що на це майно не претендують інші особи і він отримав це майно за таких обставин і з таких підстав, які є достатніми для отримання права власності на нього.

Отже, йдеться про добросовісне, але неправомірне, в тому числі безтитульне, заволодіння майном особою, яка надалі претендуватиме на набуття цього майна у власність за набувальною давністю. Підставою добросовісного заволодіння майном не може бути, зокрема, будь-який договір, що опосередковує передання майна особі у володіння (володіння та користування), проте не у власність.

Таким чином, Велика Палата ВС дійшла висновку, що після заволодіння чужим майном подальше володіння особою таким майном має бути безтитульним, тобто таким фактичним володінням, яке не спирається на будь-яку правову підставу володіння чужим майном. Володіння майном на підставі певного юридичного титулу виключає застосування набувальної давності.

Враховуючи положення статей 335 і 344 ЦК, право власності за набувальною давністю може бути набуто на майно, яке належить на праві власності іншій особі (а не особі, яка заявляє про давність володіння), а також на безхазяйну річ. Отже, встановлення власника майна або безхазяйності речі є однією з обставин, що має юридичне значення, і підлягає доведенню під час ухвалення рішення суду (стаття 214 ЦПК).

Відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або його правонаступник. У разі якщо попередній власник нерухомого майна не був і не міг бути відомим давньому володільцю, то відповідачем є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади. (п. 13 Постанови).

Тлумаченнястатті 344 ЦК Українисвідчить, що для набуття права власності на чужі речі за набувальною давністю необхідні такі умови: річ, що опинилася у володінні особи, є об`єктивно чужою; володілець суб`єктивно вважає майно своїм; володілець майна має бути добросовісним; володіння здійснювалось протягом усього строку відкрито; володіння майном продовжувалось безперервно.

Враховуючи положення пункту 8Прикінцевих та перехідних положень ЦКпро те, що правиластатті 344 ЦКпро набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом, та беручи до уваги, щоЦКнабрав чинності з 1 січня 2004 року, положеннястатті 344 ЦКпоширюються на правовідносини, що виникли з 1 січня 2001 року. Отже, визнання судом права власності на нерухоме майно за набувальною давністю може мати місце не раніше 1 січня 2001 року.

При цьому суди мають виходити з того, що коли строк давнісного володіння почався раніше 1 січня 2001 року, то до строку, який дає право на набуття права власності за набувальною давністю, зараховується лише строк з 1 січня 2001 року. Разом із тим, якщо перебіг строку володіння за давністю почався після цієї дати, то до строку набувальної давності цей період зараховується повністю. (п. 11 Постанови).

Враховуючи, що позивач ОСОБА_1 відкрито, безперервно володіє спірним житловим квартирою більше десяти років, добросовісно ним заволодів, наявні всі правові підстави для визнання за ним в судовому порядку права власності на житловий будинок за набувальною давністю.

Судові витрати слід понести за рахунок позивача.

Керуючись ст.ст.12, 19, 81, 141, 263-265 ЦПК України, ст.344 ЦК України, п.п.9, 13, 14 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 07.02.2014 року, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до виконавчого комітету Кольчинської селищної ради Мукачівського, товариства з додатковою відповідальністю «Мукачівський машинобудівний завод» про визнання права власності на квартиру за набувальною давністю задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 за набувальною даністю.

Судовий збір віднести за рахунок позивача.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляцйної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , мешканка АДРЕСА_2 .

Відповідач: виконавчий комітет Кольчинської селищної ради Мукачівського міської ради, код ЄДРПОУ: 04350524, смт. Кольчино, вул. Корятовича, 13 Мукачівського району.

Відповідач: товариство з додатковою відповідальністю «Мукачівський машинобудівний завод», код ЄДРПОУ: 05723430, смт.Кольчино, вул. Фрідешівська, 1 Мукачівського району.

Головуючий В.О.Монич