Ухвала

від 03.02.2025 по справі 445/716/24

ЗОЛОЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 445/716/24

Провадження № 1-кп/445/105/25

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

03.02.2025 Золочівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

секретаря судового засідання ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

представника потерпілого ОСОБА_6

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024141210000050 від 11.01.2024 про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , згідно ст. 89 КК України раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні суду знаходиться кримінальне провадження по обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.185 КК України.

Як вбачається з обвинувального акту 08.01.2024, о 02 год. 27 хв., в умовах воєнного стану оголошеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв?язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався у порядку, передбаченому законодавством України, востаннє, згідно з Указом Президента N?49/2024 від 05.02.2024, до 13.05.2024, ОСОБА_4 умисно, таємно, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливою метою та з корисливих мотивів, знаходячись на площі Незалежності м. Золочів Львівської області, шляхом вільного доступу, викрав встановлену біля сцени дерев?яну скриньку для пожертв для бідних, вартістю 575,00 (п?ятсот сімдесят п?ять гривень 00 копійок) гривень, в якій знаходилось 54 (п?ятдесят чотири) гривні, що належать релігійній організації «Релігійна громада Української Греко-Католицької Церкви парафії Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього у м. Золочеві Львівської області», якими розпорядився на власний розсуд, завдавши своїми протиправними діями збитків релігійній організації «Релігійна громада Української Греко-Католицької Церкви парафії Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього у м. Золочеві Львівської області» на загальну суму 629 (шістсот двадцять дев?ять) гривень.

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчинене в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

В судовому засіданні захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 просив відмовити у затвердженні угоди про визнання винуватості та клопотав про закриття кримінального провадження на підставі п.4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Прокурор просив суд закрити кримінальне провадження з підстав п.4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України та, відповідно, відмовити в затверджені угоди про визнання винуватості.

Обвинувачений ОСОБА_4 не заперечила відносно заяви свого захисника.

Представник потерпілого ОСОБА_6 не заперечував щодо закриття кримінального провадження.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд прийшов до наступних висновків.

Щодо затвердження угоди про визнання винуватості.

Відповідно до ч. 3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти, зокрема, такі рішення: затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому ст. ст. 468-475 цього Кодексу; призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта.

Згідно із п. 2 ч. 1 ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Суд перевіряє угоду на відповідність вимогам Кримінального процесуального кодексу України та закону. Суд відмовляє в затвердженні угоди, якщо умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону, в тому числі допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди; умови угоди не відповідають інтересам суспільства; умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб; існують обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не примирилися; очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов`язань; відсутні фактичні підстави для визнання винуватості. У такому разі досудове розслідування або судове провадження продовжуються у загальному порядку.

За наявності однієї з підстав, передбачених ч. 7 ст. 474 КПК України, або за наявності кількох підстав у їх сукупності суд зобов`язаний відмовити у затвердженні угоди. Угода не є обов`язковою для суду. Суд вправі не затвердити угоду, якщо має обґрунтовані сумніви щодо відповідності угоди вимогам закону, фактичним обставинам справи або сумніви стосовно справедливості запропонованої в угоді міри покарання чи юридичній кваліфікації діяння.

Законом України від 18 липня 2024 року №3886-IX Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів».

В даному провадженні суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Згідно ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти, що пом`якшують або скасовують відповідальність, мають зворотну дію в часі.

Перевіривши угоду про визнання винуватості, суд не вбачає підстав для її затвердження, оскільки:

- умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.

Згідно з підпункту «б» пункту 18 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11.12.2015 року № 13 «Про практику здійснення судами кримінального провадження на підставі угод», за наслідками розгляду угоди в судовому засіданні (під час підготовчого судового провадження або під час судового розгляду) суд, перевіривши відповідність угоди вимогам кримінального процесуального закону і закону про кримінальну відповідальність, врахувавши доводи сторін кримінального провадження та інших учасників судового провадження, має відмовити у затвердженні угоди в разі встановлення підстав, передбачених частиною 7 ст. 474 КПК та повернути кримінальне провадження прокурору, якщо угоди досягнуто під час досудового розслідування, для його продовження у порядку, передбаченому розділом III КПК.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду або відмовити у затверджені угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування.

В той же час, згідно абзацу частини 7 статті 474 КПК України у випадку відмови суду в затвердженні угоди про визнання винуватості досудове розслідування або судове провадження продовжуються у загальному порядку.

За наявних обставин, враховуючи відмову сторін від укладеної угоди, виключена можливість затвердження такої угоди судом, що є безумовною підставою для відмови в її затвердженні.

Згідно з пункту 24 частини 1 статті 3 КПК України судове провадження - кримінальне провадження у суді першої інстанції, яке включає підготовче судове провадження, судовий розгляд і ухвалення та проголошення судового рішення, провадження з перегляду судових рішень в апеляційному, касаційному порядку, а також за нововиявленими або виключними обставинами.

Враховуючи передбачені частиною 3 статті 314 КПК України повноваження суду, та наявність клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, визначених ст. 284 КПК України, суд, відмовляючи у затвердженні угоди, вважає за необхідне продовжити підготовче засідання та вирішити клопотання про закриття кримінального провадження.

З огляду на викладене, суд вважає, що для затвердження угоди про визнання винуватості та винесення вироку на підставі угоди відсутні правові підстави, у зв`язку з чим у затвердженні угоди про визнання винуватості від 28.03.2024 слід відмовити.

Щодо закриття провадження.

Відповідно до ч.6 ст.3 КК України, зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-ХІ від 18.07.2024 року, який набрав чинності 09.08.2024 року, внесено зміни до КУпАП, а саме ст. 51 КУпАП викладено в редакції, яка визначає, що дрібною крадіжкою є викрадення майна вартістю від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів громадян.

Таким чином, розмір вартості майна за яким розмежовується адміністративне правопорушення та кримінальне правопорушення з 0,2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян визначених ст. 51 в редакції Закону № 1449-VI від 04.06.2009 року, що становило 302 грн. 80 коп. збільшено до 2 неоподатковуваних мінімумів громадян, що становить 3028 грн., тобто кримінальна відповідальність настає у випадку викрадення майна вартістю понад 3028 грн.

Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.185 КК України надійшло до суду 29.03.2024, однак на момент розгляду цього кримінального провадження судом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, оскільки Законом України № 3886-ХІ від 18.07.2024 року внесено зміни до ст. 51 КУпАП та збільшено розмір вартості майна, який впливає на розмежування адміністративного правопорушення та кримінального правопорушення та кваліфікацію дій особи.

Так, в обвинувальному акті вказано, що протиправними діями ОСОБА_4 заподіяна майнова шкода релігійній організації "Релігійна громада Української Греко-Католицької Церкви парафії Воздвиження Чесного і Животворящого Хрест Господнього у м. Золочеві Львівської області" на загальну суму 629,00 грн. тобто встановлена досудовим розслідуванням заподіяна шкода обвинуваченим не перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів громадян 3028 грн. 00 коп.

Положення п. 4-1 ч.1 ст. 284 КПК України передбачають, що кримінальне провадження закривається у разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 479-2 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої п. 4-1 ч. 1ст. 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує.

В судовому засіданні обвинувачений надав згоду на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої п.4-1 ч.1ст. 284 КПК України.

При цьому суд враховує приписи ч.1 ст.5 КК України, якими визначено, що закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.185 КК України слід закрити на підставі п. 4-1 ч.1 ст. 284 КПК України, у зв`язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Арешт накладений згідно ухвали слідчого судді Золочівського районного суду Львівської області від 17.01.2024 слід скасувати.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись п. 4 ст.284, ст.ст.314, 372, 376, 378, 474 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

у затвердженні угоди про визнання винуватості від 28.03.2024 у кримінальному провадженні №12024141210000050 від 11.01.2024, укладеної між прокурором Золочівської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_4 , за участі захисника ОСОБА_5 - відмовити.

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 - задовольнити.

Кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024141210000050 від 11.01.2024, про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України - закрити з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої статті 284 КПК України, у зв`язку з втратою чинністю закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Скасувати арешт на майно, накладений ухвалою слідчого судді Золочівського районного суду Львівської області від 17.01.2024, а саме на: дерев`яну скриньку для пожертв та ламіновану таблицю із написами.

Речові докази: дерев`яну скриньку для пожертв та ламіновану таблицю із написами, яка упакована в сейф пакет № 3430457 повернути власнику.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя ОСОБА_1