Постанова

від 04.02.2025 по справі 560/6086/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2025 року

м. Київ

справа № 560/6086/24

адміністративне провадження № К/990/32121/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Стародуба О.П., Стеценка С.Г.,

розглянув у порядку письмового провадження

касаційну скаргу Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Хмельницькій області

на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 26.04.2024 (суддя Салюк П.Л.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24.07.2024 (колегія у складі суддів Сторчака В. Ю., Мойсюка М.І., Граб Л.С.)

у справі № 560/6086/24

за позовом Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Хмельницькій області

до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області,

про скасування державної реєстрації.

І. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

1. Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Хмельницькій області (далі також - позивач, скаржник) звернулася до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області (далі - ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області, відповідач), в якому просила:

- скасувати державну реєстрацію земельної ділянки у Державному земельному кадастрі України з кадастровим номером 6825089600:03:010:0171 площею 0,678 га, цільове призначення: 003.07. Для будівництва та обслуговування будівель торгівлі;

- скасувати державну реєстрацію земельної ділянки у Державному земельному кадастрі України з кадастровим номером 6825089600:03:010:0172 площею 0,822 га, цільове призначення: 003.07. Для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

2. Суди попередніх інстанцій встановили, що листом відповідача від 16.04.2024 №1635/281-24 позивачеві відмовлено у скасуванні державної реєстрації земельних ділянок з кадастровим номером 6825089600:03:010:0171 площею 0,678 га та 6825089600:03:010:0172 площею 0,822 га в Держгеокадастрі.

3. Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 6825089600:03:010:0171, 6825089600:03:010:0172 скасовано на підставі рішення Хмельницького міськрайонного суду від 11.04.2017, ухвали Хмельницького міськрайонного суду від 13.04.2018 у справі №686/24111/15-ц, обтяження припинено на підставі вироку (справа №686/5749/16-к) від 26.04.2021.

IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

4. Хмельницький окружний адміністративний суд ухвалою від 26.04.2024, залишеною без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24.07.2024, відмовив у відкритті провадження за вказаним позовом відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України.

5. Суди дійшли висновку, що спір за позовом Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Хмельницькій області до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про скасування державної реєстрації земельних ділянок, підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки стосується та пов`язаний з вирішенням питання щодо набуття права власності на земельну ділянку. Розгляд таких позовних вимог не належить до юрисдикції адміністративних судів, що виключає можливість їх розгляду Хмельницьким окружним адміністративним судом.

ІV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

6. 16.08.2024 позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 26.04.2024 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24.07.2024, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

7. Скаржник вважає, що не оскаржує право власності на земельні ділянки. У позовній заяві відсутні вимоги щодо визнання права власності, встановлення чи набуття такого права. Основна позовна вимога - скасування записів у Державному земельному кадастрі про державну реєстрацію земельних ділянок із кадастровими номерами 6825089600:03:010:0171 та 6825089600:03:010:0172. Спір виник через те, що Головне управління Держгеокадастру відмовило у скасуванні цих записів (рішення про відмову викладено у листі від 16.04.2024 №1635/281-24). Право позивача на користування землею не припинялося і не є спірним питанням у межах цієї справи.

Відповідно, спір полягає не у визначенні або підтвердженні права власності на земельні ділянки, а у скасуванні рішення суб`єкта владних повноважень про державну реєстрацію земельних ділянок в Державному земельному кадастрі України. Цей спір є публічно-правовим і підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а не в цивільному чи господарському порядку.

8. Ухвалою від 25.09.2024 Верховний Суд відкрив касаційне провадження у справі. Підставами для відкриття касаційного провадження є доводи скаржника про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права (а саме положень ч. 2 ст. 116 Земельного кодексу України) та порушення ними приписів процесуального права при вирішенні питання щодо відкриття провадження за поданим позовом.

9. Відзив від відповідача не надходив. Водночас відповідно до довідки про доставку електронного листа ухвала про відкриття касаційного провадження від 25.09.2024 була доставлена до електронного кабінету відповідача 25.09.2024 о 22 год. 40 хв.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

10. Верховний Суд перевірив правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у межах доводів касаційної скарги.

11. Положеннями ст. 2, 4, 19 КАС України закріплюють завдання адміністративного судочинства, визначення понять публічно-правового спору та суб`єкта владних повноважень, а також межі юрисдикції адміністративних судів.

12. Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб`єкт владних повноважень" позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України).

13. Водночас неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

14. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

15. При цьому визначальною ознакою приватноправових відносин є наявність майнового чи особистого немайнового інтересу. Оспорювані або невизнані майнові або права та інтереси підлягають захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення такого права або інтересу призвели дії чи бездіяльність органу місцевого самоврядування.

16. Отже, сама по собі участь органу державної влади чи місцевого самоврядування у спірних правовідносинах не дає підстав для віднесення такого спору до категорії публічно-правових, оскільки визначальною ознакою для встановлення юрисдикції, до якої має бути віднесено спір, є суть права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа.

17. Предметом спору у цій справі є скасування державної реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі України

18. Спірні у справі, що розглядається, спірні правовідносини врегульовані, зокрема Законом України від 07.07.2011 №3613-VI "Про Державний земельний кадастр".

19. Частинами 1-2 ст. 6 Закону України "Про Державний земельний кадастр" передбачено, що ведення та адміністрування Державного земельного кадастру забезпечуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Держателем Державного земельного кадастру є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

20. Абз. 1-2 ст. 9 Закону України "Про Державний земельний кадастр" визначено, що внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Надання відомостей з Державного земельного кадастру у визначених частиною першою статті 38 цього Закону випадках може здійснюватися також адміністраторами центрів надання адміністративних послуг у порядку, встановленому Законом України "Про адміністративні послуги", або уповноваженими посадовими особами виконавчих органів місцевого самоврядування, які успішно пройшли стажування у сфері земельних відносин.

21. Статтею 16 Закону України "Про Державний земельний кадастр" встановлено, що земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер.

Кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі. Система кадастрової нумерації земельних ділянок є єдиною на всій території України. Структура кадастрових номерів земельної ділянки визначається Кабінетом Міністрів України. Кадастрові номери земельних ділянок зазначаються у рішеннях органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування про передачу цих ділянок у власність чи користування, зміну їх цільового призначення, визначення їх грошової оцінки, про затвердження документації із землеустрою та оцінки земель щодо конкретних земельних ділянок.

Кадастровий номер скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки. Зміна власника чи користувача земельної ділянки, зміна відомостей про неї не є підставою для скасування кадастрового номера.

Скасований кадастровий номер земельної ділянки не може бути присвоєний іншій земельній ділянці. Інформація про скасовані кадастрові номери земельних ділянок зберігається у Державному земельному кадастрі постійно.

22. Відповідно до ч.1, абз. 1-2 ч. 2, ч.ч. 9-10 ст. 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється, зокрема, у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності.

Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

23. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (ч. 2 ст. 116 Земельного кодексу України)

24. Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 Земельного кодексу України).

25. Державна реєстрація земельної ділянки шляхом внесення до Державного земельного кадастру передбачених законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера є результатом реалізації органами Держгеокадастру належних їм контрольних функцій у сфері управлінської діяльності.

26. Отже, державна реєстрація земельної ділянки у Державному земельному кадастрі не є тотожним поняттю "державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", вжитому у пункті 1 ст. 1 Закону України від 01.07.2004 №1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Така правова позиція відображена у постанові Верховного Суду від 27.07.2022 у справі № 640/10412/21.

27. Рішення щодо державної реєстрації земельної ділянки або відмови у здійсненні такої реєстрації саме собою не породжує виникнення жодних речових прав на цю земельну ділянку (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 04.05.2022 у справі №817/154/18).

28. Верховний Суд у постанові від 20.05.2022 у справі № 802/1840/18-а сформував схожий висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах про те, що дії стосовно державної реєстрації земельної ділянки спрямовані для визначення земельної ділянки як об`єкта цивільних прав та не стосуються реєстрації речових прав на неї.

29. Адміністративні суди розглядають спори, що мають в основі публічно-правовий характер, тобто випливають із владно-розпорядчих функцій або виконавчо-розпорядчої діяльності публічних органів.

30. Якщо в результаті прийняття рішення особа набуває речового права на земельну ділянку, то спір стосується приватноправових відносин і підлягає розгляду в порядку цивільного чи господарського судочинства залежно від суб`єктного складу сторін спору.

31. Зазначений висновок узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 13.11.2019 у справі № 823/1984/16.

32. Відповідно до висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2019 у справі №128/3751/14-а, якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених неправомірними, на думку особи, рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.

33. Як встановлено судами попередніх інстанцій, на земельні ділянки, державну реєстрацію яких просить скасувати позивач, згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності ОСОБА_1 скасовано на підставі рішення Хмельницького міськрайонного суду від 11.04.2017, ухвали Хмельницького міськрайонного суду від 13.04.2018 у справі №686/24111/15-ц, обтяження припинено на підставі вироку (справа № 686/5749/16-к) від 26.04.2021.

34. Враховуючи вищезазначене, Суд дійшов висновку, що заявлені у цій справі позовні вимоги не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, а справу слід розглядати в порядку адміністративного провадження, що свідчить про помилковість і необґрунтованість висновків судів першої та апеляційної інстанцій.

35. Аналогічного висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах Верховний Суд дійшов у постанові від 11.03.2024 у справі №480/749/23.

36. Згідно з положенням ч. 4 ст. 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

37. Відповідно до ч. 1-3 ст. 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

38. Крім того, ст. 2 та ч. 4 ст. 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

39. Частиною 1 ст. 353 КАС України передбачено, що підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

40. З огляду на викладене, оскаржувані ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції підлягають скасуванню як такі, що прийняті з неправильним застосуванням норм процесуального права, а справа - направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. 243, 341, 345, 349, 350, 356, 359 КАС України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Хмельницькій області задовольнити.

Ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 квітня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2024 року у справі №560/6086/24 скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.

Суддя В.М. Кравчук

Суддя С.Г. Стеценко

Суддя О.П. Стародуб