Ухвала

від 03.02.2025 по справі 9901/130/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

03 лютого 2025 року

м. Київ

справа №9901/130/21

адміністративне провадження №П/9901/130/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Соколова В.М.,

суддів: Уханенка С.А., Загороднюка А.Г., Білак М.В., Мацедонської В.Е.,

за участю:

секретаря судового засідання Кандиби Є.С.

представника позивача Васильєва П.П.,

представника відповідача Басая В.О.,

представника третьої особи Служби безпеки України Скрипникова Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання Служби безпеки України про поновлення процесуального строку та приєднання доказів до матеріалів справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Граніт-001» до Президента України Зеленського Володимира Олександровича, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Рада національної безпеки і оборони України, Служба безпеки України, про визнання протиправним та скасування Указу в частині,

УСТАНОВИВ:

У провадженні Верховного Суду перебуває адміністративна справа № 9901/130/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Граніт-001» (далі - ТОВ «Граніт-001», позивач) до Президента України Зеленського Володимира Олександровича, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Служба безпеки України (по тексту - СБУ), Рада національної безпеки і оборони України, про визнання протиправним та скасування Указу Президента України від 21 квітня 2021 року №169/2021 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15 квітня 2021 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» у частині введення в дію пункту 5 Додатку 2 до Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15 квітня 2021 року щодо ТОВ «Граніт-001».

24 грудня 2024 року до Верховного Суду надійшло клопотання СБУ від 17 грудня 2024 року щодо приєднання додаткових доказів, у якому її представник просить поновити процесуальний строк для подання до суду додаткових доказів та приєднати їх до матеріалів справи.

В обґрунтування клопотання представник СБУ зазначає, що окремі документальні матеріали, які підтверджують правомірність застосування санкцій до позивача не подано у встановлений судом строк у зв`язку із частковим знищенням таких матеріалів внаслідок повномасштабного вторгнення рф на територію України та необхідністю їх повторного отримання. Зазначені матеріали підтверджують факти участі позивача у публічних закупівлях, за результатами яких подавались скарги до Антимонопольного комітету України, що зі свого боку перешкоджало виконанню державних програм, які виливали на рівень забезпечення державної безпеки.

У судовому засіданні представник СБУ підтримав подане клопотання.

Представник позивача не заперечив проти приєднання документів до матеріалів справи.

Представник відповідача підтримав клопотання СБУ.

Розглянувши клопотання третьої особи та заслухавши з цього приводу думку представників сторін, Верховий Суд дійшов наступних висновків.

До основних засад (принципів) адміністративного судочинства, згідно з пунктами 4, 5, 9 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), належать, зокрема: змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі; обов`язковість судового рішення; неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Відповідно до частин першої, четвертої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Частинами першою-третьою статті 44 КАС України визначено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.

Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Учасники справи мають право, зокрема, подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Згідно з частиною першою, абзацами 1, 2 частини другої, частиною четвертою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

За правилами частин першої, третьої статті 79 КАС України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Відповідно до частини першої статті 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Відповідно до частин першої, четвертої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

Отже, законодавством регламентовано право суду поновити пропущений процесуальний строк, встановлений законом.

Зважаючи на те, що строк на подання доказів для підтвердження обставин, на яких ґрунтується позиція СБУ щодо правомірності застосування санкцій до позивача, встановлений судом, підстави для задоволення заяви третьої особи в частині поновлення такого строку відсутні.

Разом із цим, частиною другою статті 121 КАС України передбачено право суду з власної ініціативи продовжити пропущений процесуальний строк, встановлений судом, якщо визнає причини його пропуску поважними.

Зважаючи на поважність причин, через які СБУ не змогла реалізувати своє право на подання доказів у строк, встановлений судом, колегія суддів уважає за можливе продовжити СБУ строк для подання доказів у цій справі та приєднати їх до матеріалів справи.

Підсумовуючи наведене Суд уважає за необхідне у задоволенні клопотання СБУ від 17 грудня 2024 року про поновлення процесуального строку для подання до суду доказів та приєднання їх до матеріалів справи відмовити, поряд із цим продовжити третій особі строк для подання до суду доказів та приєднати до матеріалів справи докази, надані разом із клопотанням від 17 грудня 2024 року.

Керуючись статтями 79, 121, 165, 243, 248, 250, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Служби безпеки України від 17 грудня 2024 року про поновлення процесуального строку для подання до суду доказів та приєднання їх до матеріалів справи відмовити.

Продовжити Службі безпеки України строк для подання до суду доказів та приєднати до матеріалів справи № 9901/130/21 докази, надані разом із клопотанням Служби безпеки України від 17 грудня 2024 року.

Копію цієї ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

...........................

...........................

В.М. Соколов

С.А. Уханенко

А.Г. Загороднюк

М.В. Білак

В.Е. Мацедонська ,

Судді Верховного Суду