Ухвала

від 04.02.2025 по справі 240/134/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

04 лютого 2025 року

м. Київ

справа №240/134/24

адміністративне провадження № К/990/2129/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Мацедонської В.Е.,

суддів - Мельник-Томенко Ж. М., Мартинюк Н. М.,

перевіривши касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1

на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2024 року

у справі № 240/134/24 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, скасування наказу, зобов`язання вчинити дії,-

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду із позовом, в якому просив:

- визнати протиправними дії (бездіяльність) Військової частини НОМЕР_1 під час проведення службового розслідування, а також видання за його результатами наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 12 грудня 2023 року №75;

- скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 12 грудня 2023 року №75 про притягнення до дисциплінарної відповідальності;

- зобов"язати Військову частину НОМЕР_1 провести перерахунок та виплату грошового забезпечення, недоплаченого у зв"язку із виданням наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 12.12.2023 № 75.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2024 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано наказ командира Військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 12.12.2023 №75 "Про результати проведення службового розслідування".

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час воєнного стану" недоплаченої у зв"язку із винесенням наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 12.12.2023 №75 "Про результати проведення службового розслідування".

У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням першої інстанції, відповідач звернувся до апеляційного суду.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, скасування наказу, зобов`язання вчинити дії залишено без руху.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2024 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, скасування наказу, зобов`язання вчинити дії.

Не погоджуючись із ухвалою суду апеляційної інстанції, Військова частина НОМЕР_1 подала касаційну скаргу до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду 06 січня 2025 року касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 повернуто скаржнику.

15 січня 2025 року до Верховного Суду касаційна скарга надійшла повторно.

За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.

У силу пункту 8 частини 2 статті 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Вищезазначеному конституційному положенню щодо забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках кореспондують стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та стаття 13 КАС України.

Згідно з частиною третьою статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

З матеріалів касаційного провадження вбачається, що ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року відмовилено в задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2024 року, визнано неповажними причини пропуску Військовою частиною НОМЕР_1 строку на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2024 року та апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, скасування наказу, зобов`язання вчинити дії залишено без руху.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2024 року та відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, скасування наказу, зобов`язання вчинити дії.

Досліджуючи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, колегія суддів зазначила наступне.

Згідно із матеріалами справи, оскаржуване рішення прийняте 25.04.2024 року в порядку письмового провадження.

Відповідно до довідки про доставку електронного листа копію оскаржуваного рішення доставлено в "Електронний кабінет" військової частини НОМЕР_1 25.04.2024 о 11:46 (зв. а.с.111).

Враховуючи зазначене, останнім днем подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції є 27 травня 2024 року (з урахуванням вихідних днів).

Апеляційна скарга подана до суду засобами поштового зв`язку 12 липня 2024 року, тобто, з пропуском строку на її подання.

Так суд апеляційної інстанції виходив з принципу "належного урядування", відповідно до якого державні органи та органи місцевого самоврядування загалом, зобов`язані діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.

Крім того, введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

Введення воєнного стану, безумовно, є поважною причиною пропуску процесуального строку, оскільки впливає на життєдіяльність в державі в цілому. Але між пропуском процесуального строку і введенням воєнного стану повинен бути безпосередній, прямий, причинний зв`язок.

Оцінюючи доводи апелянта про неукомплектування юридичної служби військової частини, колегія суддів зазначила, що впорядкування внутрішніх процедур суб`єкта владних повноважень щодо реалізації права на апеляційне оскарження судових рішень, віднесено виключно до внутрішньо-управлінської діяльності відповідача, у зв`язку з чим не може бути визнано поважною причиною пропуску строку.

Неналежна організація процесу з оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб та невиконання відповідачем вимог процесуального закону не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов`язкового судового рішення після закінчення строку його апеляційного оскарження, а тому не підтверджує наявність поважних підстав для поновлення цього строку.

Суб`єкт владних повноважень не може та не повинен намагатись отримати вигоду від ситуації, яка склалася в державі, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі, і щодо вчасного подання апеляційної скарги.

Апелянт є суб`єктом владних повноважень і неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з його боку, виникнення організаційних складнощів для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.

Виходячи з наведеного, колегія суддів прийняла рішення, що апелянтом не доведено наявності обставин, що перешкоджали йому звернутись до суду в межах строку, визначеного статтею 295 КАС України та становили об`єктивно непереборні перешкоди, які пов`язані з дійсними істотними труднощами у реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення, причини пропуску строку апеляційного оскарження зазначені в заяві не є поважними, а тому суд не знайшов підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2024 року.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

У своїй касаційній скарзі скаржник зазначає ті самі причини пропуску строку на апеляційне оскарження. Тобто відповідач не спростовує висновки суду апеляційної інстанції щодо неусунення недоліків апеляційної скарги, а також не надає доказів щодо подання апеляційної скарги у строк або наявності поважних причин для пропуску строку на апеляційне оскарження.

З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, правильно застосував норми процесуального права (стаття 169, 299 КАС України), що є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, відповідно до частини другої статті 333 КАС України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.

Керуючись статтями 169, 296, 299, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2024 року у справі № 240/134/24 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, скасування наказу, зобов`язання вчинити дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська

Судді Н.М. Мартинюк

Ж.М. Мельник-Томенко