Рішення

від 28.01.2025 по справі 732/2084/24

ГОРОДНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 732/2084/24

Провадження 2/732/98/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 січня 2025 року м. Городня

Городнянський районний суд Чернігівської області у складі: головуючого судді Лиманської М.В., у присутності секретаря Дударенко Ю.П., за участі позивача ОСОБА_1 , представника позивача адвоката Слєпченка С.А., відповідачки ОСОБА_2 , представника відповідачки адвоката Хоминської О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_3 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) про визначення місця проживання дитини,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Служба у справах дітей Городнянської міської ради Чернігівської області (15100, Чернігівська область, м. Городня, вул. Троїцька, 11),

У С Т А Н О В И В:

Адвокат Слєпченко С.А., діючи на підставі ордера на надання правничої допомоги серії СВ № 1108449 від 28.11.2024 в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду із вказаним позовом до ОСОБА_4 , в якому просить суд визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_3 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Городнянського районного суду Чернігівської області від 09 вересня 2024 року шлюб між сторонами розірвано. Від шлюбу сторони мають спільну малолітню дочку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після розірвання шлюбу за домовленістю сторін їх малолітня дочка залишилася проживати разом з позивачем за місцем реєстрації останнього за адресою: АДРЕСА_3 . Позивачем створені всі належні умови для проживання, виховання і розвитку дитини. Вказує, що відповідачка не приділяє достатньої уваги здоров`ю малолітньої дитини, її фізичному, духовному і психологічному розвитку, зловживає спиртними напоями, у зв`язку із чим остання притягувалась до адміністративної відповідальності. Враховуючи всі ці обставини, діючи в інтересах дитини, позивач просить визначити місце проживання їх спільної з відповідачкою дочки ОСОБА_6 разом з ним.

Ухвалою судді від 05 грудня 2024 року провадження у зазначеній справі відкрито.

Позивач та його представник - адвокат Слєпченко С.А. у судовому засіданні позовні вимоги підтримали та наполягали на їх задоволені.

Позивач пояснив, що він перебував у шлюбі з відповідачкою, від шлюбу народилася дочка ОСОБА_6 . З народження дитина проживала з ним та відповідачкою в будинку його батьків за адресою АДРЕСА_3 . З початку літа 2024 року сторони припинили шлюбні відносини, відповідачка залишила сім`ю, стала проживати окремо. Дочка ОСОБА_6 залишилася проживати з ним та його батьками в будинку останніх. У зв`язку з неналежним виконанням відповідачкою своїх батьківських обов`язків він у серпні 2024 року пред`явив позов про позбавлення відповідачки батьківських прав відносно дочки ОСОБА_6 . У період серпня-вересня 2024 року відповідачка декілька разів виказувала бажання, щоб дочка проживала з нею, однак у жовтні 2024 року вони з відповідачкою дійшли згоди про те, що він подає до суду заяву про залишення без розгляду його позовної заяви про позбавлення відповідачки батьківських прав, у той же час відповідачка не претендує на те, щоб дочка ОСОБА_6 проживала з нею. Після досягнення указаної домовленості відповідачка не виказувала бажання, щоб дочка проживала з нею, за взаємною згодою сторін дитина продовжувала проживати з позивачем. Бажаючи засвідчити офіційно факт проживання з ним дитини, позивач восени 2024 року пропонував відповідачці підписати угоду про те, що місце проживання дочки за домовленістю визначене саме з ним. Відповідачка не відреагувала на його таку пропозицію, внаслідок чого він вирішив звернутися до суду із цим позовом. Указаний позов він заявив тому, що має побоювання, що в майбутньому відповідачка, яка, на його думку, є непередбачуваною людиною, зможе змінити свою позицію та почати претендувати на те, щоб дитина проживала з нею. Щоб упередити таку можливу поведінку відповідачки, позивач бажає, щоб факт проживання з ним дочки був підтверджений рішенням суду.

Відповідачка та її представник - адвокат Хоминська О.С. у судовому засіданні підтримали поданийвідзив напозов, заперечували проти задоволення заявлених ОСОБА_1 позовних вимог, просили відмовити у позові, оскільки спір між сторонами відсутній. Пояснили, що після розірвання шлюбу між сторонами спільна дочка сторін залишилася проживати з батьком за взаємною згодою між позивачем та відповідачкою. Починаючи з кінця вересня 2024 року, відповідачка не ставила питання про те, щоб дитина проживала з нею, не створювала позивачу перешкод у проживанні з ним дитини, не порушувала та не оспорювала права позивача на проживання з ним дочки ОСОБА_6 . Вважають, що оскільки як на момент пред`явлення цього позову, так і на момент вирішення справи судом дитина за взаємною згодою сторін проживала та проживає з позивачем, відповідачка не порушує такої домовленості, не оспорює права позивача проживати з дочкою в подальшому, то предмет спору відсутній.

Представник третьоїособи настороні відповідача,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмета спору, Служби у справах дітей Городнянської міської ради Чернігівської області у судовому засіданні не заперечувала проти заявлених позивачем вимог. Зазначила, що на засіданні комісії з прав дитини сторони підтвердили, що дитина ОСОБА_5 за взаємною згодою сторін проживає з батьком, відповідачка погодилася на те, щоб у подальшому дитина продовжувала проживати з батьком.

Заслухавши в судовому засіданні учасників процесу, допитавши свідків, дослідивши письмові докази справи, з`ясувавши думку дитини ОСОБА_5 по суті заявлених позивачем позовних вимог, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом установлено, що рішенням Городнянського районного суду Чернігівської області від 09 вересня 2024 року шлюб між сторонами розірвано. Рішення набрало законної сили 10.10.2024. (а.с.22-24)

Зі свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 установлено, що ОСОБА_5 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 у м.Чернігів, її батьками зазначені: ОСОБА_1 , ОСОБА_7 . (а.с. 13)

З довідки, виданої депутатом Городнянської міської ради Чернігівської області Воскобойник Ю.А. від 12.11.2024, установлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 , проте з дня свого народження і станом на момент видачі довідки фактично проживає в будинку свого батька ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3 . (а.с.21)

Судом установлено, що ОСОБА_1 працює у Філії Городнянське лісове господарство ДП «Ліси України», за місцем роботи характеризується виключно позитивно. (а.с.20)

Дослідженням свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 установлено, що ОСОБА_8 та ОСОБА_7 уклали шлюб 19 листопада 2024 року, спільне прізвище подружжя після реєстрації шлюбу - « ОСОБА_9 ». (а.с.54)

За місцем проживання ОСОБА_4 характеризується задовільно, працює у ФОП ОСОБА_10 на посаді прибиральниці службових приміщень, має стабільний дохід. (а.с.62,139)

З матеріалів справи убачається, що ОСОБА_4 за період з 2020 по 2024 рік притягувалась до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2, ч.1 ст.178, ч.2 ст.178, ст.183, ч.1 ст.184 КУпАП, а також у 2024 році до кримінальної відповідальності за ч.1 ст.126 КК України. (а.с.14,19, 25-27)

ОСОБА_4 з 01.08.2024 перебуває на обліку у лікаря нарколога, протягом 2024 року двічі перебувала на лікуванні у ЧОПНЛ, на обліку у лікаря психіатра не перебуває. (а.с.88,116,124)

Дослідженням психолого-педагогічної характеристики ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , складеної практичним психологом Городнянського ліцею №1 Шимончук К.О., установлено, що відповідно до проведеної психологічної діагностики психоемоційний стан дитини добрий, дитина відчуває себе спокійно та захищено в оточенні, в якому проживає, дитина у стосунках більш прихильна до батька, матір в коло сім`ї не включає. (а.с.16)

З висновку служби у справах дітей Городнянської міської ради Чернігівської області з приводу розв`язання спору про визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_5 , затвердженого рішенням виконавчого комітету Городнянської міської ради від 16.01.2025 №21, убачається, що вказане питання було предметом розгляду на засіданні комісії з прав захисту дитини 15.01.2025, під час якого як ОСОБА_1 , так і ОСОБА_2 висловили позицію щодо доцільності проживання їх спільної малолітньої дочки разом з батьком за адресою його реєстрації. Враховуючи найкращі інтереси дитини, яка висловила своє бажання жити з батьком, її особисту прихильність, позицію батьків цієї дитини, орган опіки та піклування вважає за доцільне визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з батьком ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3 . (а.с. 157,158).

У судовому засіданні дитина ОСОБА_5 пояснила, що проживає зі своїм батьком та батьками останнього. Її матір з ними не проживає. Дитина висловила бажання і в подальшому проживати з батьком.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 показав, що дитина ОСОБА_5 з народження проживала з відповідачкою та позивачем в будинку батьків останнього. Після розлучення сторін дитина залишилася проживати з батьком. У літку 2024 року відповідачка телефонувала йому та просила його про допомогу у вирішенні питання проживання з нею її дочки ОСОБА_6 . Як йому відомо, літом дитина 1-2 дні провела з відповідачкою, після чого дитину поклали у лікарню. Після цього дитина постійно проживає з батьком.

Свідок ОСОБА_12 у судовому засіданні надала показання, аналогічні показанням свідка ОСОБА_11 . Показала також, що відповідачка після розлучення з позивачем залишила сім`ю, проживає окремо, час від часу навідується до дочки в школу.

Свідок ОСОБА_13 у судовому засіданні показала, що як шкільний психолог вона на прохання класного керівника ОСОБА_5 проводила психологічну роботу з указаною дитиною. Зі спілкування з ОСОБА_6 вона зробила висновок про те, що матір дитини залишила сім`ю, проживає окремо. Дитина постійно проживає з батьком та батьками останнього, яких вважає своєю родиною. Матір в житті дитини активної участі не приймає.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_14 , яка є матір`ю позивача, підтвердила той факт, що її онука ОСОБА_5 проживає з її сином (позивачем) разом з нею та її чоловіком в їхньому будинку. Саме вони створюють всі належні умови для проживання дитини, спільно піклуються про дитину. Після розірвання шлюбу між сторонами відповідачка залишила сім`ю, проживає окремо. Свідок показала, що не чула від відповідачки висловлення її бажання забрати дочку до себе та проживати з нею разом. Свідок ОСОБА_15 , яка є рідною сестрою позивача, показала, що її племінниця ОСОБА_5 проживає з позивачем в будинку їхніх батьків. Позивач створює всі належні умови для проживання дитини, піклується про дочку. Після розірвання шлюбу між сторонами відповідачка залишила сім`ю, проживає окремо. Свідок показала, що вона не чула від відповідачки висловлення її бажання забрати дочку до себе та проживати з нею разом.

Положеннями ст.15,16ЦК Українизакріплене правокожної особина захистсвого цивільногоправа уразі йогопорушення,невизнання абооспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За змістом частини першоїстатті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Гарантованестаттею 55 Конституції Україний конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Таким чином, правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

Відтак суд повинен установити, чи були порушені (чи існує можливість порушення), не визнані або оспорювані права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові.

Порушенням вважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

При цьому позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.

У відповідності до положень частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

У цій справі предметом спору є визначення місця проживання малолітньої дитини.

У статті 51 Конституції України визначено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно зі статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї (стаття 7 Сімейного кодексу України).

У статті 141 СК України встановлено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

Згідно з абзацом першим частини першої статті 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо,не дійшли згодищодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Під час судового розгляду судом встановлено, що малолітня ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживає з позивачем, а матір дитини як на час подання позову, так і під час розгляду справи в суді не заперечувала проти цього, підтвердивши тим самим, що сторони дійшли домовленості щодо проживання доньки саме з позивачем.

Враховуючи встановлені судом обставини, суд приходить до висновку, що відповідачка надала добровільну згоду на те, що її малолітня дочка ОСОБА_6 буде проживати саме з позивачем, а тому вважає, що задоволення матеріально-правової вимоги позивача за такої ситуації є недоцільним і таким, що не призведе до виникнення бажаних позивачем наслідків, оскільки такі вже досягнуті сторонами з урахуванням їх домовленості між собою.

До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд під час розгляду подібної справи у Постанові КЦС ВС від 15 січня 2025 року у справі № 755/15383/23 (провадження № 61-14116св24).

За встановлених обставин суд дійшов висновку про те, що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_16 про визначення місця проживання малолітньої дитини слід відмовити повністю.

Оскільки суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позову, у силу ст.137,141 ЦПК України судові витрати відповідачки у сумі 6500,0 грн, які понесені останньою у зв`язку із отриманням професійної правничої допомоги, слід стягнути з позивача на користь відповідачки. Указані судові витрати відповідачки підтверджені належними та допуснимими доказами (договір про надання правничої допомоги від 17.12.2024; розрахунок оплати витрат на правничу допомогу від 17.12.2024; квитанції до прибуткових касових ордерів від 17.12.2024, 27.12.2024, 17.01.2025). (а.с.158-165) Розмір цих витрат є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

На підставі викладеного, керуючись ст.141, 150-155, 160, 161 СК України, ст. 15-16 ЦК України, ст.4-5, 11, 13, 83-89, 133, 137, 141, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визначення місця проживання дитини відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 6500,0 грн (шість тисяч п`ятсот грн. 00 коп.) на відшкодування судових витрат на правничу допомогу.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду або через суд першої інстанції в 30-денний строк з дня складання повного тексту рішення.

Повний текст рішення складений 31.01.2025.

Суддя Лиманська М.В.