Ухвала

від 04.02.2025 по справі 175/4340/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 175/4340/24

провадження 2/175/706/24

УХВАЛА

04 лютого 2025 року Дніпропетровський районний суд

Дніпропетровської області

у складі: головуючого

судді Васюченка О.Г.,

з секретарем Кульпіною Л.Г..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області в смт. Слобожанське цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кодацьке-Агро» про внесення змін до договору оренди землі,

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області 28 березня 2024 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кодацьке-Агро» про внесення змін до договору оренди землі.

Ухвалою від 16 квітня 2024 року постановлено ухвалу про відкриття провадження за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою від 02 серпня 2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

27 січня 2025 року позивач надав до суду заяву в якій просив прийняти відмову від позову та закрити провадження по справі, а також вирішити питання про повернення з державного бюджету 50 відсотків судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Згідно з ч. 3 ст. 206 ЦПК України у разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Перевіривши матеріали справи та заяви, враховуючи право і повноваження на таке клопотання, враховуючи обґрунтованість такої заяви, зважуючи на вище вказані обставини і на те, що заява не порушує інтереси учасників справи та інших осіб, суд вважає можливим клопотання задовольнити з огляду на наступне.

Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних і юридичних осіб, державних та суспільних інтересів. Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різні види судочинства - цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне.

Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України в редакції від 03 жовтня 2017 року провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. На час вирішення питання про відкриття провадження у справі процесуальне законодавство містило критерії розмежування справ за предметною та суб`єктною підсудністю відповідно до ЦПК України та ін.

Також слід зазначити, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. У зв`язку з наведеним, закриття провадження в справі з підстав, передбачених законом, не є порушенням права на справедливий судовий захист. Разом з тим, Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним.

Слід звернути увагу і на те, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Приймаючи до уваги вказане, суд приходить до висновку про те, що таке питання (закриття провадження) не порушує інтереси учасників справи та інших осіб, тому суд вважає можливим прийняти відмову від позову і провадження по справі закрити.

Відповідно до ч. 2 ст. 255 ЦПК України, суд вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

Згідно ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Таким чином, враховуючи те, що позивач відмовився від позову та провадження по справі закрито, судовий збір у розмірі 1 211,20 грн., у відповідності до ч. 1 ст. 142 ЦПК України підлягає поверненню у розмірі 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 261 ЦПК України ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

На підставі викладеного, керуючись ст. 142, ч. 1, 3 ст. 206, ст.ст. 200, 222, 255, 256, 258-261, 353, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву позивача про відмову від позову задовольнити.

Прийняти відмову ОСОБА_1 від позову та провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кодацьке-Агро» про внесення змін до договору оренди землі закрити.

Повернути ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), 50% судового збору у розмірі 605,60 гривень відповідно до квитанції № ПН867 від 21 березня 2024 року.

Ухвала набрала законної сили 04 лютого 2025 року.

Ухвалу може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 354 ЦПК України з урахуванням положень п. 3 Розділу XII ПРИКІНЦЕВИХ ПОЛОЖЕНЬ ЦПК України.

Суддя О.Г. Васюченко