Рішення

від 04.02.2025 по справі 225/1286/24

САМАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа 225/1286/24

Провадження 2/206/345/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

04 лютого 2025 року м. Дніпро

Самарський районнийсуд м.Дніпропетровська у складі:

головуючого - судді Плінської А.В.,

за участі секретаря Білої О.А.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро цивільну справу за позовом Кредитної спілки «Українська кредитна спілка» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

В липні 2024 року представник Кредитної спілки «Українська кредитна спілка» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи свої вимоги тим, що між Кредитною спілкою «Українська кредитна спілка» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №1449Д від 21.07.2021. На виконання умов вказаного вище кредитного договору №1449Д від 21.07.2021 , на підставі рішення Кредитного комітету №2018к від 21.07.2021 Кредитна спілка «Українська кредитна спілка» надала, а ОСОБА_1 отримав у тимчасове користування грошові кошти у безготівковій формі з дотриманням вимоги їх повернення та сплати процентів у визначені договором строки у загальному розмірі 80000,00 грн. строком на 36 місяців з 21.07.2021 по 21.07.2024 включно зі сплатою процентів у розмірі 39% річних. Перерахування визначених кредитним договором №1449Д від 21.07.2021 грошових коштів на банківський рахунок відповідача підтверджується належним чином завіреною копією платіжної інструкції №1935 від 21.07.2021 з відмітками банку про проведення даного платежу. Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором №1449Д від 21.07.2021 належним чином не виконував, передбачені кредитним договором щомісячні платежі не сплачував, внаслідок чого станом на 21.07.2024 у відповідача перед позивачем наявна заборгованість у розмірі 157652,08 грн., з яких: заборгованість за основною сумою кредиту 76590,76 грн., заборгованість за нарахованими, але несплаченими відсотками 81061,32 грн., що підтверджено довідкою-розрахунком заборгованості позичальника станом на 21.07.2024. Позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором, яка складається з отриманого кредиту та нарахованих процентів, суми нарахованого індексу інфляції за весь час прострочення, трьох процентів річних від простроченої суми та судових витрат.

Ухвалою суду від 04 грудня 2024 року після зміни територіальної підсудності справ Дзержинського міського суду Донецької області справу було прийнято до провадження Самарським районним судом м. Дніпропетровська та призначено до розгляду в судовому засіданні із викликом сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав суду письмову заяву, в якій просив розглянути справу у його відсутності, заявлені вимоги підтримує повністю, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Належно повідомлений відповідач в судове засідання не прибув з невідомих причин, про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений.

Приймаючи до уваги, що позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, тому суд розглядав справу на підставі ст.ст.208-283 ЦПК України заочно, у зв`язку з чим постановив ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч.2ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідив матеріали справи та надані докази в їх сукупності, суд вважає, що заявлені вимоги необхідно задовольнити частково з наступних підстав.

Між сторонами по справі виникли цивільно-правові відносини на підставі договору кредитування, які регулюються Цивільним кодексом України.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Судом встановлено, що між Кредитною спілкою «Українська кредитна спілка» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №1449Д від 21.07.2021.

На виконання умов вказаного вище кредитного договору №1449Д від 21.07.2021, на підставі рішення Кредитного комітету №2018к від 21.07.2021 Кредитна спілка «Українська кредитна спілка» надала, а ОСОБА_1 отримав у тимчасове користування грошові кошти у безготівковій формі з дотриманням вимоги їх повернення та сплати процентів у визначені договором строки у загальному розмірі 80000,00 гривень строком на 36 місяців 21.07.2021 по 21.07.2024 включно зі сплатою процентів у розмірі 39% річних.

Перерахування визначених кредитним договором №1449Д від 21.07.2021 грошових коштів на банківський рахунок відповідача підтверджується належним чином завіреною копією платіжної інструкції №1935 від 21.07.2021 з відмітками банку про проведення даного платежу.

Згідно із п.3.4 кредитного договору нарахування відсотків за користування кредитом здійснюється в національній валюті за фактичну кількість днів в періоді. Нарахування процентів за договорами кредиту відбувається за кожний фактичний строк користування кредитом і починається з наступного дня після отримання кредиту (дати списання з розрахунку кредитодавця), а припиняється в день остаточного розрахунку зі кредитом. Для цілей розрахунку процентів за кредитом використовується календарний рік.

Відповідно до п.3.6 кредитного договору прострочення сплати кредиту та/або процентів за користування кредитом (згідно графіка розрахунків) не зупиняє нарахування процентів, як протягом строку надання кредиту, визначеного п.1.1 цього Договору, так й після закінчення цього строку протягом подальшого користування позичальником наданими грошовими коштами, крім випадку прийняття окремого рішення про це кредитодавця.

Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором №1449Д від 21.07.2021 належним чином не виконував, передбачені кредитним договором щомісячні платежі не сплачував, внаслідок чого станом на 21.07.2024 у відповідача перед позивачем наявна заборгованість у розмірі 157652,08 грн., з яких: заборгованість за основною сумою кредиту 76590,76 грн., заборгованість за нарахованими, але несплаченими відсотками 81061,32 грн.

Отже, за вказаних обставин суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача належить стягнути вищевказану суму заборгованості.

Щодо вимог про стягнення сум інфляційних витрат та трьох відсотків річних на суму простроченого зобов`язання, суд приходить до висновку, що вони не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Положеннями статті 611 цього Кодексу передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.2ст.625 ЦК України в разі порушення грошового зобов`язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно дост.625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання.

Відповідно до ст.ст.12,81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч.1ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Позивачем заявлено вимоги про стягнення сум інфляційних витрат та трьох відсотків річних на суму простроченого зобов`язання, але розмір сум, що підлягають стягненню не зазначено, їх розрахунку суду не надано.

Отже, враховуючи, що суд не наділений правом самостійно визначати за позивача обсяг позовних вимог та нарахувати вказані суми, а лише може здійснити перевірку такого нарахування, то в цій частині позов не підлягає задоволенню у зв`язку з його недоведеністю.

Враховуючи викладене вище, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме: стягненню з відповідача на користь позивача основної суми кредиту у розмірі 76590,76 грн. та заборгованості за відсотками за період з 21.07.2021 по 21.07.2024 у розмірі 81061,32 грн., а всього: 157652,08 грн.

Також, відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати.

Керуючись ст.ст.259, 268, 273, 280,354 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов Кредитної спілки «Українська кредитна спілка» (вул. Голосіївська, буд. 13-а/216, м. Київ, код ЄДРПОУ 36512355) до ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 про стягнення заборгованостізадовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 на користь Кредитної спілки «Українська кредитна спілка» (код ЄДРПОУ 36512355) заборгованість за основною сумою кредиту у розмірі 76590,76 грн. заборгованість за відсотками за період з 21.07.2021 по 21.07.2024 у розмірі 81061,32 грн., а всього: 157652,08 грн., а також судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Це заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвали, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: Плінська А.В.