Рішення

від 09.12.2024 по справі 354/1652/21

ЯРЕМЧАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 

Справа № 354/1652/21

Провадження по справі № 2/354/74/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2024 року м. Яремче

Яремчанський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді: Остап`юк М.В.

при секретарях судового засідання: Андрійків А.Я., Купчак І.Р., Солоджук Б.В., Бабаєвої Є.М., Крицкалюк Я.М.

за участю:

позивача: ОСОБА_1

представника позивача: адвоката Бачинської Н.О.

представника відповідача: адвоката Качура С.В.

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Яремче цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Тернопільського відділу Державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Державного підприємства «СЕТАМ», ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Надвірнянського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Фріс Павла Львовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4 про визнання недійсними електронних торгів, про визнання недійсним протоколу про проведення електронних торгів з реалізації арештованого майна, про скасування акта про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу у виконавчому провадженні, про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та припинення права власності,

ВСТАНОВИВ:

29.12.2021 ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаною позовною заявою. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 30 вересня 1989 року між нею та ОСОБА_3 (далі - Третя особа) було укладено шлюб. За час шлюбу ними набуто спільне майно, у тому числі житлового будинку, загальною площею 603.2 м. кв., житловою площею 400.6 м. кв. під літ. «А»; кафе-бар загальною площею 159, 0 м. кв. під літ. «А1», що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . Вказане майно є спільною сумісною власністю подружжя. 28 грудня 2010 року шлюб між нею та Третьою особою розірвано. 07.12.2021 року на її адресу від Третьої особи надійшло письмове повідомлення про те, що спільно набутий об?єкт реалізовано на електронних торгах без її згоди. Реалізація спільно набутого об?єкту відбувалась в межах відкритого у Тернопільському районному відділі державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) виконавчого провадження № 59406637 з виконання виконавчого листа № 607/12426/181. Боржником у цьому виконавчому провадженні є Третя особа - ОСОБА_3 , а стягувачем відповідач ОСОБА_2 . 18.08.2020 року ДП «СЕТАМ» проведена процедура електронних торгів з реалізації частки житлового будинку, складова частина об`єкта нерухомого майна: житловий будинок, загальною площею 603,2 м.кв, житловою площею 400, 6 м.кв під літ «А»; кафе-бар загальною площею 159,0 м.кв. під літ. «А1» за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до Акту про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу від 18.08.2020 року та постанови про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу від 18.08.2020 року вказане майно передано відповідачу ОСОБА_2 . Згідно протоколу №496124 від 10.08.2020 торги не відбулись, оскільки від жодного учасника не надійшла цінова пропозиція. Відповідач ОСОБА_2 надав згоду на залишення нереалізованого майна за собою в рахунок погашення заборгованості згідно відкритого виконавчого провадження. Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, ОСОБА_2 є власником вказаного об?єкту, що продавався на електронних торгах. Позивачка вважає, що проведення вищезазначених дій в межах виконавчого провадження №59406637 призвели до порушення її права власності, яке підлягає судом до поновлення. Оскільки було реалізовано також і її майно в межах цього виконавчого провадження, в якому вона не є боржником. Вказує, що реалізований об?єкт було зареєстровано на праві власності лише за чоловіком ОСОБА_3 , однак факт реєстрації спірного нерухомого майна на ім?я одного з подружжя не означає, що воно належить лише цій особі. Майно в цьому разі є спільною сумісною власністю подружжя та належить чоловікові та дружині в рівних частках з моменту його придбання. Вважає, що відчуження належної їй частки в житловому будинку на публічних торгах без її згоди порушує її право як співвласника цього майна на вільне користування і розпорядження ним. Виконавець Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) тільки пересвідчився в тому, що спірний об`єкт зареєстрований за боржником ОСОБА_3 , і не з`ясував його сімейного стану та не встановив чи придбаний об`єкт нерухомості в період шлюбу, тобто порушив статтю 50 Закону України «Про виконавче провадження». Оскільки спірний об`єкт є спільною сумісною власністю Позивачки та третьої особи ОСОБА_3 , як такий, що набутий ними у період шлюбу, відчуження належної Позивачці частки у об`єкті в межах виконавчого провадження без її згоди є порушення прав Позивачки як співвласника вказаного майна. Продажу на електронних торгах та передачу в рахунок погашення боргу в межах виконавчого провадження підлягала лише частина об`єкту, що належала її чоловіку на праві спільної сумісної власності подружжя. Враховуючи, що згідно із судовою практикою відчуження майна з прилюдних торгів відноситься до угод купівлі-продажу, то така угода може визнаватись недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою, шостою статті 203 ЦК України. Здійснення продажу з електронних торгів та передача в рахунок погашення боргу в межах виконавчого провадження №59406637 частини майна Позивачки без вирішення питання щодо визначення її частки у цьому майні не відповідає вимогам закону і тягне за собою недійсність та скасування проведеного відчуження в цілому. Враховуючи незаконність електронних торгів за лотом 431988, то і рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 58733056 від 14.06.2021 підлягає скасуванню, як похідне. Також позивачка зазначає, що вартість майна на час реалізації була суттєво занижена. Як співвласник майна, вона не була повідомлена про результати визначення оцінки майна і відповідно була позбавлена права оскаржити оцінку майна в судовому порядку. Враховуючи те, що Позивачка, не будучи учасником виконавчого провадження, не має права на оскарження дій державного виконавця, натомість, вважає, що має право скористатися одним із способів захисту свого права власності, визначеного статями 15, 16 ЦК України, звернувшись до суду з позовом про визнання правочину недійсним. З огляду на це, Позивачка просить визнати недійсними електронні торги за лотом № 431988 від 10.08.2020 року, визнати недійсним протокол №496124 про проведення електронних торгів від 10.08.2020 року з реалізації арештованого майна за лотом № 431988, скасувати Акт про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу від 18.08.2020 року у виконавчому провадженні № 59406637, скасувати постанову про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу від 18.08.2020 року у виконавчому провадженні №59406637, скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 58733056 від 14.06.2021 приватного нотаріуса Фріс Павла Львовича, Надвірнянського районного нотаріального округу Івано-Франківської області та припинити право власності ОСОБА_2 на житлового будинку, загальною площею 603.2 м. кв., житловою площею 400.6 м. кв. під літ. «А»; кафе-бар, загальною площею 159,0 м. кв. під літ. «А1», що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 2611093001:16:004:0002, реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 1658525826110 .

Ухвалою Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 31.12.2021 вжито заходи забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_2 здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо житлового будинку, загальною площею 603, 2 кв. м., житловою площею 400, 6 кв. м. під літ.«А» зі складовою частиною: кафе-бар, загальною площею 159 кв. м. під літ. «А1», що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1658525826110, а також заборони суб`єктам державної реєстрації прав здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо вказаного об`єкта нерухомості (т.1, а.с. 44-46).

Ухвалою Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 04.01.2022 відкрито провадження у справі, справу призначено розглядати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 21.03.2022 витребувано від Тернопільського районного відділу Державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) належним чином завірену копію підписаного протоколу №496124 та належним чином завірену копію матеріалів виконавчого провадження №59406637 з примусового виконання виконавчого листа, виданого 07.05.2019 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області за №607/12426/18, а також від приватного нотаріуса Яремчанського міського нотаріального округу Фріс П.Л. належним чином завірену копію свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, серія та номер: 39, виданий 14.06.2021, виданого приватним нотаріусом Яремчанського МНО Фріс П.Л. (т.1, а.с. 112-113).

Ухвалою суду від 04.11.2022 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4 (т.2, а. с. 183-184).

Ухвалою суду від 04.11.2022 року підготовче провадження у справі закрито, призначено справу до судового розгляду по суті. Визнано явку позивачки ОСОБА_1 обов`язковою (т.2, а. с. 185).

Ухвалою суду від 25.07.2023 року повторно визнано явку позивачки ОСОБА_1 обов`язковою (т.3, а.с. 60-61).

Ухвалою суду від 13.12.2023 року витребувано від Яремчанського міського суду Івано-Франківської області матеріали цивільної справи №607/15841/2022 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя (т. 3, а.с. 236-237).

У судовому засіданні позивачка та її представник позовні вимоги підтримали з підстав, зазначених у позовній заяві. Додатково просили звернути також увагу на те, що 15.09.2023 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області було ухвалено рішення по справі №607/1467/23 за позовом головного державного виконавця Тернопільського ВДВС у Тернопільському районі Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в інтересах ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення частки майна боржника в майні, яким він володіє спільно з іншими особами. Цим рішенням визначено частку майна боржника ОСОБА_3 у домоволодінні, розташованого у смт. Велика Березовиця Тернопільської області, яке було набуто за час спільного майна подружжя. Вказане рішення залишено без змін постановою Тернопільського апеляційного суду від 03.01.2024 року. Зазначене свідчить про вибірковий підхід державного виконавця в рамках оспорюваного виконавчого провадження, адже відносно цього домоволодіння останній звертався до суду для визначення частки у спільному майні подружжя, а щодо будинку та кафе-бару у с. Яблуниця, які реалізовані за результатами оскаржуваних торгів не звертався. Такі дії свідчать про неправомірність рішень державного виконавця з приводу реалізації майна, яке являлося спільною сумісною власністю подружжя без вчинення дій з приводу визначення частки майна боржника в майні, яким він володіє спільно з іншими особами. Просили також звернути увагу на те, що об`єкт нерухомості у селі Яблуниці реалізований на торгах за заниженою ціною, його дійсна вартість може погасити повністю борги ОСОБА_3 . Також при реалізації об`єкта нерухомості не враховано майно, яке знаходиться в житловому будинку та у кафе-барі, зокрема, меблі, сантехніка тощо. На даний час ОСОБА_3 не має можливості забрати належне йому майно, оскільки вже не є власником цих об`єктів. Просили задовольнити позов у повному обсязі.

Третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3 та його представник у судовому засідання участі не брали, подали заяву про рогляд справи у відсутності ОСОБА_3 . У відзиві на позов ОСОБА_3 підтримав позовні вимоги позивачки та просив задовольнити позов. Зазначив, що житлового будинку, загальною площею 603.2 м. кв., житловою площею 400.6 м. кв. під літ. «А»; кафе-бар загальною площею 159, 0 м. кв. під літ. «А1», що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 придбані за час його подружнього життя із позивачкою та є спільною сумісною власністю подружжя. А тому реалізація цього майна шляхом продажу на електронних торгах порушує права його колишньої дружини на частку у цьому майні. Стверджує, що про оцінку майна, про постанову державного виконавця та про свідоцтво, видане приватним нотаріусом та реєстрацію майна за ОСОБА_2 він дізнався лише у жовтні 2021 року, коли його син ОСОБА_5 отримав постанову судді Яремчанського міського суду про накладення арешту на його земельну ділянку. При цьому, боржник вказав, що сповіщення про оцінку майна, про організацію торгів, про проведення торгів, про винесення інших процесуальних документів з даного приводу державним виконавцем йому не направлялися, відтак він не мав можливості своєчасно оскаржити його, чи звернутися із заявою про рецензування . ОСОБА_3 звертає увагу на те що, визначена оцінювачем вартість переданого ОСОБА_2 майна не відповідає його реальній вартості, штучно занижена з метою надання стягувачу ОСОБА_2 можливості продовжувати стягнення на інше майно ОСОБА_3 . Доказом цього являється висновок експерта Тернопільського відділення Київського НДІ судових експертиз Переймибіди В.М. №347-350/20 від 17 серпня 2020 року, згідно якого дійсна (ринкова) вартість спірного майна складала 5195 155.00 гривень, що в три рази перевищує вартість, яка визначена оцінювачем ОСОБА_6 . Вказана експертиза проводилася в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12019210010000984 від 25 березня 2019 року за заявою ОСОБА_3 з приводу вчинення ОСОБА_7 та ОСОБА_8 шахрайських дій, направлених на заволодіння його коштами. Надалі, протягом червня-серпня 2020 року проводилися електронні торги по продажу майна боржника за вартістю, визначеною оцінювачем 1881 600,00 гривень, які були визнані такими, що не відбулися. На підставі цього були складені акти про уцінку майна, в кінцевому результаті вартість майна оцінена у 1317 120.00 гривень і про ці дії скаржника також не було повідомлено. Таким чином, загальна вартість майна, переданого ОСОБА_2 державною виконавчою службою на підставі оцінки майна ОСОБА_6 становила 1317 120,00 гривень, що виявилось недостатньо для остаточного погашення боргу (сума боргу, яка залишилась непогашеною, становила 1058 044,80 грн.). Аналогічний висновок було зроблено експертом Івано-Франківського відділення Київського НДІ судових експертиз А. Максимчиним від 29.09.2022р., №2204/22-28, згідно якого ринкова вартість частини спірного майна станом на квітень-травень 2020 року становила 5 282 427 гр. За таких обставин, у випадку проведення електронних торгів та уцінки майна при торгах, які не відбулися, виходячи із вартості 5 195 155гр., вартість спірного майна становила би 3 636 608, 5 грн. І тому у випадку передачі майна стягувачу ОСОБА_2 на суму 3636 608,5 грн, державний виконавець мав би законні підстави для закриття виконавчого провадження та припинення вчинення дій щодо звернення стягнення на інше майно боржника. Зокрема, і не вчиняв би дій щодо стягнення на частину житлового будинку ОСОБА_9 . Просив задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 .

У судовізасідання представниквідповідача Тернопільськоговідділу Державноївиконавчої службиу Тернопільськомурайоні Тернопільськоїобласті Південно-Західногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиціїне з`являвся. У відзиві на позов представник відповідача заперечив відносно задоволення позовних вимог повністю. Зазначив, що згідно з Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності номер: 139998623 від 03.10.2018 (доданому до позовної заяви) майно, що є предметом спору (1/2 житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 ) 02.10.2018 зареєстроване за боржником ОСОБА_3 на підставі повідомлення про втрату свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 28.09.2018. Тобто в офіційному реєстрі прав власності на нерухоме майно були відсутні будь-які посилання на набуття даного майна боржником в період з 1989 по 2010 роки. Відповідно державним виконавцем звернення проводилося як на майно, яке повністю належить боржнику, адже згідно з положеннями Закону України «Про виконавче провадження», після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об?єкта нерухомого майна виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку. Звернув увагу, що після накладання арешту на майно боржника, позивач не звертався до суду з відповідним позовом. Хоча про відповідні обставини мав дізнатися, оскільки після розлучення Позивачка продовжує фактично проживати з колишнім чоловіком за однією адресою, що випливає із однакових адрес проживання позивача і третьої особи, зазначених у позовній заяві. Зазначає, що боржник проти якого ухвалено судове рішення про стягнення боргу та накладено арешт на його майно, та його дружина, які здійснюють поділ майна, діють очевидно недобросовісно та зловживають правами стосовно кредитора, оскільки поділ майна порушує майнові інтереси кредитора і направлений на недопущення звернення стягнення на майно боржника. Просили відмовити у задоволенні позову.

У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 категорично заперечив позовні вимоги. Зазначає, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22 березня 2019 року по справі №607/12426/18 позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_2 кошти в розмірі 96999, 20 доларів США. У Тернопільському ВДВС у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління юстиції перебуває виконавче провадження №59406637 від 25.06.2019 з виконання вищевказаного рішення суду. Постановою від 18.08.2020 року та актом від 18.08.2020 року передано ОСОБА_2 в рахунок погашення заборгованості за виконавчим листом №607/12426/18 від 07.05.2019 року, що виданий Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області наступне майно: житлового будинку, загальною площею 603.2 м. кв., житловою площею 400.6 м. кв. під літ. «А»; кафе-бар загальною площею 159, 0 м. кв. під літ. «А1», що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . В подальшому ОСОБА_2 отримав свідоцтво серії НОМЕР_1 від 14 червня 2021 року, зареєстроване приватним нотаріусом Яремчанського міського нотаріального округу Фріс П.Л. в реєстрі за №39, відповідно до статті 61 Закону України «Про виконавче провадження» та на підставі Акта ВП №59406637 «Про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу» від 18.08.2020 року, яким засвідчується право власності ОСОБА_2 на зазначений вище об`єкт нерухомості. Представник відповідача стверджує, що положеннями Закону України «Про виконавче провадження» передбачено право особи, яка вважає, що майно на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, звернутися до суду з позовом про визнання права власносі на це майно і про зняття з нього арешту. Однак, позивачка таким право не скористалася. Також і сам ОСОБА_3 мав можливість повідомити державного виконавця про те, що спірний об`єкт є спільною сумісною власністю подружжя, якби так вважав, ще на стадії виконавчого провадження. Державні виконавці не мають доступу до реєстру актів цивільного стану, відповідно і те, чи одружений боржник, чи перебував у шлюбі, чи розлучений і коли розлучений. Державний виконавець не може знати за які кошти було придбано майно, яким боржник володіє згідно даних державного реєстру. Відповідно до інформації з Державного реєстру, яку мав державний виконавець, спірне майно належало на праві власності ОСОБА_3 , про позивачку ніде не зазначалося. ОСОБА_3 не повідомив державного виконавця про правовий режим спірного майна, а навпаки ігнорував все, що стосувалося виконавчого провадження. Тому вважає, що позивачка обрала неналежний спосіб захисту своїх прав. Належним способом захисту її прав буде звернення до ОСОБА_3 з вимогою про виплату компенсації суми належної їй частки спірного майна, за умови що доведе наявність у неї права на спірне майно. Крім того, зазначає, що позивачка ОСОБА_1 не надала жодних доказів про належність їй на праві власності спірного майна. Позивачка у даній справі не просить вирішити питання щодо свого майна, тобто визнати за нею частки спірного об`єкта, а намагається захистити інтереси ОСОБА_3 , який прагне повернути все собі назад, з метою не виконувати рішення суду про стягнення з нього коштів в користь ОСОБА_2 .

Відносно посилань на постанову Тернопільського апеляційного суду від 22.02.2023 по справі № 607/12426/18, якою визнано недійсним Висновок (Звіт) про ринкову вартість спірного майна, то вказане рішення скасовано судом касаційної інстанції, відтак, зазначений Висновок є дійсним. Крім того, звернув увагу, що станом на момент підписання заявки на реалізацію арештованого майна (29 квітня 2020 року) та станом на день проведення електронних торгів не було відомо про Висновки експертів від 17.08.2020 та від 29.09.2020, на які посилається позивачка як на такі, що визначають іншу вартість цього спірного майна. А тому просив відмовити у задоволенні позову повністю.

Відповідачі ДП «СЕТАМ», приватний нотаріус Надвірнянського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Фріс П.Л. та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4 у судові засідання не з`являлися, повідомлялися завчасно, згідно вимог законодавства, письмових пояснень щодо позовних вимог не подавали.

Суд, вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов таких висновків.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі статтею 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду відповідно до частини першої статті 16 ЦК України.

За змістом положень статті 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.

Таким чином, якщо особа вважає, що її права порушуються, не визнаються чи оспорюються, має право на звернення до суду за захистом, а Суд повинен установити, чи порушуються або не визнаються права, свободи чи інтереси особи, яка звернулася до суду за їх захистом, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або про відмову у їх задоволенні.

Судом встановлено наступні обставини.

Позивачка ОСОБА_10 та третя особа ОСОБА_3 перебували з 30.09.1989 року по 28 грудня 2010 року у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується Свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 від 30.09.1989 року (т.1, а. с. 26).

Згідно зі Свідоцтвами про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_3 від 12.05.2005 року та серії НОМЕР_4 від 08.06.2004, третя особа ОСОБА_3 , перебуваючи у шлюбі із позивачкою, на підставі рішення Яремчанської міської ради від 17.02.2004 року, набув право власності на частки житлового будинку «А», загальною площею 603, 2 кв.м, та частки кафе-бару, загальною площею 159, 0 кв.м, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 (т.1, а.с. 27, 28).

28 грудня 2010 року шлюб між позивачкою та третьою особою ОСОБА_3 розірвано (Свідоцтво про розірвання шлюбу серії НОМЕР_5 від 28.12.2010 року (т.1, а.с. 29).

Поділ зазначеного вище майна після розірвання шлюбу ні в договірному, ні у судовому порядку подружжя не здійснювало.

07.12.2021 року позивачка отримала повідомлення від колишнього чоловіка ОСОБА_3 про те, що спільно нажите ними за час шлюбу майно, в тому числі частка житлового будинку «А» та частки кафе-бару, розташованих у АДРЕСА_1 , реалізовано без її згоди на електронних торгах (т.1, а. с. 32).

У зв`язку з цим позивачка звернулася до суду за захистом свого права, оскільки вважає, що на електронних торгах реалізовано об`єкт нерухомості, який є спільною сумісною власністю подружжя, а відтак порушено її право власності як одного із подружжя.

В ході розгляду справи з`ясовано, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22 березня 2019 року (справа 607/12426/18) стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 заборгованість за договором позики в розмірі 96 000.00 доларів США.

На виконання вказаного рішення суду 07.05.2019 року видано виконавчий лист № 607/12426/18 (т.2, а.с. 2).

25.06.2019 головним державним виконавцем Тернопільського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області Лірук І.П. відкрито виконавче провадження №59406637 з примусового виконання зазначеного виконавчого листа №607/12426/18 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 коштів у розмірі 96 000, 20 доларів США та судового збору у розмірі 8 810 грн (т. 2 с. 6).

25.06.2019 винесено постанову про арешт майна боржника у вказаному виконавчому провадженні № 59406637, якою накладений арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_3 (т. 2 с. 8).

Цією ж датою внесено відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про арешт нерухомого майна ОСОБА_3 в рамках цього виконавчого провадження (т.2, а.с. 12).

Постановою головного державного виконавця Лірука І.П. від 03 липня 2019 року (ВП №59406637) звернуто стягнення на доходи боржника ОСОБА_3 (т.2, с. 11).

Дорученням головного державного виконавця Лірука І.П. від 06 березня 2020 року (ВП №59406637) доручено Яремчанському МВ ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) провести опис та арешт майна боржника, а саме частини житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Житловий будинок розташований на земельній ділянці, кадастровий номер земельної ділянки: 2611093001:16:004:0001, реєстраційний номер земельної ділянки 1658426226110, цільове призначення земельної ділянки для житлової та громадської забудови, площа 0.0272 га, що належить боржнику на праві власності (т.2 а.с. 17-18).

На виконання вказаного вище доручення постановою старшого державного виконавця Яремчанського міського ВДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Павлюком А.П. від 19.03.2020 (ВП № 59406637) описано та накладено арешт на частини житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та розташований на земельній ділянці, кадастровий номер земельної ділянки: 2611093001:16:004:0001, реєстраційний номер земельної ділянки 1658426226110, цільове призначення земельної ділянки для житлової та громадської забудови, площа 0.0272 га, що належить боржнику на праві власності (т.2 а.с. 21, 23).

Постановою головного державного виконавця Лірука І.П. від 06 березня 2020 року (ВП №59406637) призначено суб`єкта оціночної діяльності суб`єкта господарювання ОСОБА_6 для надання висновку про вартість описаного майна частини житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , житловий будинок розташований на земельній ділянці, кадастровий номер земельної ділянки: 2611093001:16:004:0001, реєстраційний номер земельної ділянки 1658426226110, цільове призначення земельної ділянки житлової та громадської забудови, площа 0,0272 га (т.2 а.с. 20).

Згідно з Висновком (Звіту) про оцінку майна суб`єкта оціночної діяльності ОСОБА_6 від 10 квітня 2020 року про вартість 1/2 частини житлового будинку з кафе-баром, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартість вказаної частини житлового будинку становить 1 881 600.00 гривень (т.2 а.с.82-133).

Як вбачається з виклику державного виконавця від 22.04.2020 № 18041 державний виконавець викликав ОСОБА_3 з`явитися до виконавця 27.04.2020 о 10 год 30 хв щодо сплати боргу за вищевказаним виконавчим документом з одночасним зобов`язанням надати серед іншого достовірні відомості про майно, у тому числі про майно, що перебуває у спільній власності (т.2, а.с. 23).

У матеріалах виконавчого провадження, витребуваних на підставі ухвали суду, відсутня інформація про те, чи ОСОБА_3 подавав державному виконавцю відомості про майно, яке перебуває у спільній власності (т.2, а.с. 1-133).

29.04.2020 державний виконавець І.Лірук звернувся до Тернопільської філії ДП «СЕТАМ» із заявкою на реалізацію арештованого майна відповідно до Порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2831/15. А саме: ідеальної частки житлового будинку, складова частина об`єкта нерухомого майна: житловий будинок загальною площею 603, 2 м. кв, жилою площею 400, 6 м. кв під літ. «А»; кафе-бар загальною площею 159, 0 м.кв під літ. «А1». Боржник ОСОБА_3 , Стягувач ОСОБА_2 (т.2, а.с. 27-28).

05.06.2020 ДП «СЕТАМ» проведено перші електронні торги (т.2 , а.с. 30).

Відповідно до Протоколу № 483350 від 05.06.2020 торги не відбулися у зв`язку з відсутністю допущених учасників торгів (т.2, а.с. 30, 29).

Вподальшому двічі здійснювалася уцінка майна та двічі призначалися електронні торги : 09.07.2020 та 10.08.2020 (т.2, а.с. 30-31).

Відповідно до Протоколу № 496124 від 10.08.2020 треті торги не відбулися оскільки від жодного учасника не надійшла цінова пропозиція (т.2, а.с. 34).

Листом від 11.08.2020 № 32476 Тернопільський районний відділ ДВС звернувся до ОСОБА_2 у якому повідомило, що після проведення перших електронних торгів та двох торгів після уцінки майно боржника не реалізовано. З огляду на це, керуючись статтею 61 Закону України «Про виконавче провадження» запропонувало йому залишити за собою нереалізоване майно, а саме: частки житлового будинку, загальною площею 603, 2 м2 за адресою: АДРЕСА_1 .

У відповідь на вказаний лист ОСОБА_2 надав згоду залишити нерухоме нереалізоване майно в рамках виконавчого провадження №59406637 з виконання виконавчого листа №607/124226/19 від 07.05.2019, виданого Тернопільським міськрайонним судом про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 кошти в розмірі 96000, 20 доларів США та судовий збір в сумі 8810 грн 00 коп, а саме частки житлового будинку, загальною площею 603, 2 м. кв за адресою: АДРЕСА_1 (заява від 11.08.2020, т.2, а.с. 33).

18.08.2020 постановою старшого державного виконавця Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) Легус Т.М. від 18.08.2020 року (ВП №59406637) передано стягувачу ОСОБА_2 у рахунок погашення заборгованості на виконання виконавчого листа №607/12426/18 від 07 травня 2020 року наступне майно: частки житлового будинку, загальною площею 603, 2 м. кв, кафе-бар, загальною площею 159, 0 м2 під літ «А1», які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , де вартість майна за ціною третіх торгів становить 1 317 120.00 грн. (т.2 а.с.38).

18.08.2020 року, на підставі Акту про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу, стягувачу ОСОБА_2 передано у власність частки вказаних вище об`єктів нерухомості, які належать на праві спільної часткової власності ОСОБА_3 (т.2, а.с. 46).

14.06.2021 року ОСОБА_2 отримав Свідоцтво про набуття права власності у зв`язку із передачею майна боржника в рахунок погашення боргу від 14.06.2021 року, нотаріально посвідчене приватним нотаріусом Яремчанського міського нотаріального округу Фріс П.Л., зареєстровано в реєстрі за №39 (т.1, а.с. 163).

На підставі рішення про державну реєстрацію прав на їх обтяжень №58733056 від 14.06.2021 внесено запис про право власності ОСОБА_2 на частину вказаного об`єкта нерухомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно (т.1, а.с. 31).

04.12.2021 року ОСОБА_3 звернувся із письмовим повідомленням до ОСОБА_1 , про те, що набуте спільне майно за час шлюбу, у тому числі житлового будинку з кафе-баром, що знаходяться у АДРЕСА_1 , реалізовано на електронних торгах без її згоди (т.1, а.с. 32).

Відповідно 29.12.2021 року позивачка звернулася до суду з позовом про визнання недійсними електронних торгів, про визнання недійсним протоколу про проведення електронних торгів, про скасування акту про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу у виконавчому провадженні, про скасування постанови про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу, про скасування рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень та припинення права власності ОСОБА_2 на вказаний об`єкт нерухомості. Оскільки вважає, що державний виконавець порушив статтю 50 Закону України «Про виконавче провадження», а саме не пересвідчився в тому, що спірний об`єкт нерухомості придбаний в період шлюбу, що призвело до відчуження належної їй частки у об`єкті в межах виконавчого провадження, учасником якого вона не є, без її згоди, та порушило її право власності як співвласника вказаного майна.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.

Згідно з положеннями статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, серед іншого, захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно, виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з частиною шостою статті 48 Закону України «Про виконавче провадження», стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця.

Відповідно до частин першої та шостої статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Позивачка вважає, що державним виконавцем було допущено порушення її майнових прав під час виконання рішення суду, оскільки ним не було перевірено, що частка житлового будинку та кафе-бару, які знаходяться в АДРЕСА_1 , належать їй на праві спільної сумісної власності із боржником ОСОБА_3 , як другому із подружжя, що призвело до реалізації її частки майна на електронних торгах в рамках виконавчого провадження, учасником якого вона не є.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» у разі звернення стягнення на об`єкт нерухомого майна, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з`ясування належності майна боржнику на праві власності/спеціальному майновому праві, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом.

Разом з тим, аналіз положень зазначеного Закону України «Про виконавче провадження» свідчить, що вказаному обов`язку державного виконавця передує обов`язок боржника надати інформацію про своє майно, зокрема про майно, яким він володіє спільно із іншими особами.

Так, відповідно до пункту 3 частини п`ятої статті 19 Закону України «Про виконавче провадження». боржник зобов`язаний за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п`яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами.

Згідно з частиною шостою статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.

З матеріалів виконавчого провадження, витребуваного на підставі ухвалу суду вбачається, що державний виконавець викликав ОСОБА_3 з`явитися до виконавця 27.04.2020 о 10 год 30 хв щодо сплати боргу за вищевказаним виконавчим документом з одночасним зобов`язанням надати серед іншого достовірні відомості про майно, у тому числі про майно, що перебуває у спільній власності (виклик державного виконавця від 22.04.2020 № 18041, т.2, а.с. 23).

Однак, у матеріалах виконавчого провадження відсутня інформація про те, що ОСОБА_3 надавав будь-яку інформацію відносно свого майна, зокрема, що повідомляв державного виконавця про те, що спірний об`єкт нажитий за час шлюбу.

Такі докази не подані і в судовому засіданні, не долучено до матеріалів справи.

Згідно зі Свідоцтвами про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_3 від 12.05.2005 року та серії НОМЕР_4 від 08.06.2004, вбачається, що третій особі ОСОБА_3 належить на праві приватної спільної часткової власності житловий будинок «А», загальною площею 603, 2 кв.м, та кафе-бар, загальною площею 159, 0 кв.м, розташованих в АДРЕСА_1 у розмірі частки. Інша половина об`єкту нерухомості належить ОСОБА_4 (т.1, а.с. 27, 28).

Будь-яких доказів того, що на час здійснення виконавчого провадження у державного виконавця була офіційна інформація про те, що позивачка ОСОБА_1 є також співвласником належної частки у об`єкті нерухомості ОСОБА_3 , - не подано.

Тому суд не вбачає порушення у діях державного виконавця.

Відповідно до частини четвертої статті 50 Закону України «Про виконавче провадженя» після документального підтвердження належності боржнику на праві власності/спеціальному майновому праві об`єкта нерухомого майна, об`єкта незавершеного будівництва, майбутнього об`єкта нерухомості виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку. Про накладення арешту на об`єкт нерухомого майна, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості, заставлений третім особам, виконавець невідкладно повідомляє таким особам.

Згідно зі статтею 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Арешт накладаєтьсяу розмірісуми стягненняз урахуваннямвиконавчого збору,витрат виконавчогопровадження,штрафів таосновної винагородиприватного виконавцяна всемайно боржникаабо наокремі речі. Про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника.

У разі прийняття виконавцем рішення про обмеження права користування майном, здійснення опечатування або вилучення його у боржника та передачі на зберігання іншим особам проведення опису є обов`язковим.

Копія постанови про опис та арешт майна (коштів) надається сторонам виконавчого провадження.

Вилучення арештованого майна з передачею його для реалізації здійснюється у строк, встановлений виконавцем, але не раніше ніж через п`ять робочих днів після накладення арешту.

З матералів справи вбачається, що 25.06.2019 винесено постанову про арешт майна боржника у вказаному виконавчому провадженні № 59406637, якою накладений арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_3 (т. 2 а.с. 8).

Цією ж датою внесено відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про арешт нерухомого майна ОСОБА_3 в рамках цього виконавчого провадження (т.2, а.с. 12).

25.06.2019 року головний державний виконавець Лірук І.П. надіслав постанову про арешт майна боржника від 25.06.2019 року (ВП №59406637) ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та Регіональному сервісному центру МВС в Тернопільській області (супровідний лист від 25.06.2019 №23668, т.2, а.с. 2).

На виконання доручення головного державного виконавця Лірука І.П. від 06 березня 2020 року (ВП №59406637) постановою старшого державного виконавця Яремчанського міського ВДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Павлюком А.П. від 19.03.2020 (ВП № 59406637) описано та накладено арешт на частини житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 (т.2 а.с. 21, 23).

Позивачка зазначає, що спірне майно було реалізоване за надто низькою ціною, яка не відповідає його дійсній вартості.

Відповідно до статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження.

У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна.

Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання.

У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна.

Виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення.

Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом.

З матеріалів справи вбачається, що постановою головного державного виконавця Лірука І.П. від 06 березня 2020 року (ВП №59406637) призначено суб`єкта оціночної діяльності суб`єкта господарювання ОСОБА_6 для надання висновку про вартість описаного майна частини житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , житловий будинок розташований на земельній ділянці, кадастровий номер земельної ділянки: 2611093001:16:004:0001, реєстраційний номер земельної ділянки 1658426226110, цільове призначення земельної ділянки житлової та громадської забудови, площа 0,0272 га (т.2 а.с.1-20).

Згідно з Висновком (Звіту) про оцінку майна суб`єкта оціночної діяльності ОСОБА_6 від 10 квітня 2020 року про вартість 1/2 частини житлового будинку з кафе-баром, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартість вказаної частини житлового будинку становить 1 881 600.00 гривень (т.2 а.с.26).

Вказаний висновок оскаржувався боржником ОСОБА_3 , як такий, що не відповідає дійсній вартості об`єкта, у судовому порядку. Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду від 16 серпня 2022 року, яка залишена без змін постановою Верховного Суду від 07.02.2024 року (справа №6-7/12426/18, провадження №61-4767св23) у задоволенні позову ОСОБА_11 відмовлено.

Оскільки дійсність висновку (Звіту) про оцінку спірного майна уже було предметом судових розглядів, Верховний Суд ухвалив кінцеве рішення з цього питання, то суд не має права повторно надавати оцінку тим обставинам, з приводу яких уже є рішення суду.

Згідно з частиною першою статті 61 Закону України «Про виконавче провадження» реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом проведення електронних аукціонів або за фіксованою ціною.

Реалізація за фіксованою ціною не застосовується до нерухомого майна, об`єктів незавершеного будівництва, майбутніх об`єктів нерухомості, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден незалежно від вартості такого майна.

Порядок проведення електронних аукціонів затверджений наказом Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2831/5 (далі - Порядок).

За змістом положень Порядку реалізація майна здійснюється після визначення його вартості (оцінки) відповідно до статті 57 Закону України «Про виконавче провадження».

Вартість майна, що передається на реалізацію, зазначається в заявці на реалізацію арештованого майна відділу державної виконавчої служби або приватного виконавця.

Вартість майна, визначена у звіті про оцінку майна, є дійсною на період реалізації арештованого майна.

Датою передачі майна на реалізацію вважається дата внесення в Систему інформаційного повідомлення про електронний аукціон (аукціон за фіксованою ціною).

Організатор здійснює внесення до Системи інформації про арештоване майно (формування лота) за заявкою відділу державної виконавчої служби або приватного виконавця.

Електронний аукціон розпочинається у визначений в інформаційному повідомленні про електронний аукціон день. Електронний аукціон проводиться протягом одного робочого дня з 9-ї до 18-ї години.

Після закінчення електронного аукціону (закінчення строку аукціону з урахуванням його можливого продовження) на Веб-сайті відображаються відомості про завершення електронного аукціону. Не пізніше наступного робочого дня Система автоматично формує та розміщує на Веб-сайті протокол електронного аукціону за лотом. До протоколу вноситься така інформація:

дата і час початку та завершення електронного аукціону;

реєстраційний номер лота;

назва лота;

стартова ціна та ціна продажу лота, цінові пропозиції учасників, особливі ставки купівлі лота учасників, якщо вони мали місце;

сума сплаченого гарантійного внеску;

розмір винагороди за організацію та проведення електронного аукціону, яку повинен сплатити переможець електронного аукціону, та реквізити рахунку для її сплати;

сума податку на додану вартість за ставками, визначеними Податковим кодексом України, ураховуючи фактичну ціну реалізації лота на аукціоні (у разі якщо боржник, майно якого реалізується, є платником податку на додану вартість), яку повинен сплатити переможець електронного аукціону, та реквізити рахунку боржника у банку / небанківському надавачу платіжних послуг для його сплати;

відомості про переможця електронного аукціону (унікальний реєстраційний номер учасника, прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - переможця аукціону, найменування юридичної особи, якщо переможцем є юридична особа);

дата, до якої переможець електронного аукціону повинен повністю сплатити ціну лота;

реквізити рахунку відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця), на який необхідно перерахувати кошти за придбане майно.

Не пізніше наступного робочого дня Система розміщує аналогічний протокол електронного аукціону за лотом з повною інформацією про переможця електронного аукціону в особистому кабінеті переможця.

У протоколі зазначаються серія та номер документа, що посвідчує фізичну особу - переможця, місце проживання та номер контактного телефону (за наявності). У разі якщо переможцем електронного аукціону є юридична особа, зазначаються її код за ЄДРПОУ, місцезнаходження та номер контактного телефону (за наявності).

У разі визнання електронного аукціону таким, що не відбувся, у протокол електронного аукціону вноситься відповідна підстава.

До протоколу електронного аукціону можуть бути внесені й інші відомості.

Не реалізоване на електронному аукціоні нерухоме майно виставляється Організатором на повторний електронний аукціон за ціною, що становить 85 відсотків, а рухоме майно - 75 відсотків його вартості, визначеної в порядку, встановленому статтею 57 Закону України «Про виконавче провадження».

У разі повторної нереалізації майна нерухоме майно виставляється Організатором на третій електронний аукціон за ціною, що становить 70 відсотків, а рухоме майно - 50 відсотків його вартості, визначеної в порядку, встановленому статтею 57 Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно з пунктом 1 розділу ХІ Порядку електронний аукціон вважається таким, що не відбувся, у разі:

відсутності учасників електронного аукціону; несплати всіма учасниками, що надали цінові пропозиції й поетапно були визначені переможцями електронного аукціону, належної грошової суми в строки, передбачені пунктом 1 розділу X цього Порядку; ненадходження від жодного учасника цінової пропозиції.

Відповідно до частин шостої-дев`ятої статті 61 Закону України «Про виконавче провадження» у разі нереалізації майна на третьому електронному аукціоні виконавець повідомляє про це стягувачу і пропонує йому вирішити питання про залишення за собою нереалізованого майна, крім майна, конфіскованого за рішенням суду.

У разі якщо стягувач протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця письмово не заявив про своє бажання залишити за собою нереалізоване майно, арешт з майна знімається і воно повертається боржникові. За відсутності у боржника іншого майна, на яке може бути звернено стягнення, виконавчий документ повертається стягувачу без виконання.

У разі якщо стягувач виявив бажання залишити за собою нереалізоване майно, він зобов`язаний протягом 10 робочих днів з дня надходження від виконавця відповідного повідомлення внести на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби або рахунок приватного виконавця різницю між вартістю нереалізованого майна та сумою коштів, що підлягають стягненню на його користь, якщо вартість нереалізованого майна перевищує суму боргу, яка підлягає стягненню за виконавчим документом. За рахунок перерахованих стягувачем коштів оплачуються витрати виконавчого провадження, задовольняються вимоги інших стягувачів та стягуються виконавчий збір і штрафи, а залишок коштів повертається боржникові.

Майно передається стягувачу за ціною третього електронного аукціону або за фіксованою ціною. Про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу виконавець виносить постанову. За фактом такої передачі виконавець складає акт. Постанова та акт є підставами для подальшого оформлення стягувачем права власності на таке майно.

В ході судового розгляду встановлено, що ДП «СЕТАМ» тричі проводилися електронні торги спірного об`єкту нерухомості, які не відбулися.

Первісна ціна частки житлового будинку у АДРЕСА_1 становила 1881600 грн 00 коп.

Двічі проводился уцінка майна у відповідності до частини п`ятої статті 61 Закону України «Про виконавче провадження»: перша уцінка на 85 відсотків, та друга на 70 відсотків.

Згідно з Актами уцінки майна вартість об`єкта після першої уцінки складала 1599360, 00 грн, а після другої 1317120, 00 грн (т.2, с. 30-31).

Згідно з Протоколом №496124 від 10.08.2020 треті електронні торги не відбулися, оскільки від жодного учасника не надійшла цінова пропозиція (т.2, а.с. 34).

Відповідач ОСОБА_2 заявою від 11.08.2020 на пропозицію державного виконавця від 11.08.2020 №32476 надав згоду залишити нерухоме нереалізоване майно в рамках цього виконавчого провадження, яке належить боржнику ОСОБА_3 в розмрі частки за ціною третіх електронних торгів 1317120, 00 грн (т.2, а.с. 32-33).

18.08.2020 державним виконавцем прийнято Постанову та Акт про передачу ОСОБА_2 частки житлового будинку з кафе-баром у АДРЕСА_1 , що належать на праві власності боржнику ОСОБА_3 , у рахунок погашення боргу (т.2, а.с. 38).

Вказані вище процесуальні ріщення державного виконавця відповідають статті 61 Закону України «Про виконавче провадження» та Порядку проведення електронних аукціонів, затвердженому наказом Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2831/5.

Підстави для визнання Протоколу третіх електронні торги №496124 від 10.08.2020 та скасування постанови про передачу майна стягувану у рахунок погашення боргу від 18.08.2020 та Акту про передачу майна стягувану у рахунок погашення боргу від 18.08.2020 відсутні.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані, зокрема, на примусове виконання рішень судів, які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших Законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Гарантією прав фізичних і юридичних осіб у виконавчому провадженні є можливість оскарження дій або бездіяльності державних виконавців.

Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи (стаття 447 ЦПК України).

Для осіб, які не є учасниками виконавчого провадження Законом України «Про виконавче провадження» також гарантується захист.

Так, зі змісту статті 59 Закону вбачається, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Однак, в ході судового розгляду не встановлено, що позивачка скористалася наданим їй статтею 59 Закону України «Про виконавче провадження» правом.

Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З урахуванням вищенаведених положень Закону України «Про виконавче провадження», Порядку проведення електронних аукціонів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2831/5, за результатами оцінки доказів, наявних у матеріалах справи, суд не знайшов порушень у діях державного виконавця в рамках виконавчого провадження ВП №59406637, які є підставою для визнання недійсним Протоколу електронних торгів №496124 від 10.08.2020 та скасування процесуальних документів, прийнятих за результатами проведення процедури реалізації спірного майна боржника на яке звернено стягнення, та інших реєстраційних дій і рішень.

А тому, у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись статтями 4, 5, 12, 56, 76, 81, 80, 128, 259 ЦПК України, Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Тернопільського відділу Державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Державного підприємства «СЕТАМ», ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Надвірнянського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Фріс Павла Львовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4 про визнання недійсними електронних торгів, про визнання недійсним протоколу про проведення електронних торгів з реалізації арештованого майна, про скасування акта про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу у виконавчому провадженні, про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та припинення права власності відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене учасниками справи, а також особами, що не брали участі у справі (якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки) - повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення; учасником справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - з дня отримання копії повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі його пропуску й з інших поважних причин.

Законної сили рішення суду набирає після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

В разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 );

Відповідач 1: Тернопільський відділ Державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, зареєстроване місцезнаходження: 46016, м.Тернопіль, вул. Київська, буд.3А, Тернопільської області, ЄДРПОУ 34905338;

Відповідач 2: Державне підприємство «СЕТАМ», зареєстроване місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Стрілецька, буд.4-6, Київської області, ЄДРПОУ 39958500;

Відповідач 3: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_7 ;

Відповідач 4: Приватний нотаріус Надвірнянського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Фріс Павло Львович, зареєстроване місцезнаходження: 78500, м.Яремче, вул. Свободи, 264-А, Надвірнянського району, Івано-Франківської області;

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: ОСОБА_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_8 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП суду не надано.

Повний текст рішення складено 05.02.2025.

Суддя: М. В. Остап`юк