Рішення

від 05.02.2025 по справі 939/102/25

БОРОДЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 939/102/25

РІШЕННЯ

Іменем України

05 лютого 2025 рокуБородянський районний суд

Київської області у складі головуючої судді Міланіч А.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Бородянської державної нотаріальної контори, третя особа ОСОБА_2 про скасування заборони про відчуження нерухомого майна,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідно до договору дарування від 26 серпня 2005 року став власником земельної ділянки по АДРЕСА_1 , та у 2006 році переоформив Державний акт на право власності на вказану земельну ділянку площею 0,0800 га, цільве призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд кадастровий номер 3221055500:02:039:0057. Коли він у 2024 році почав оформляти документи для продажу цієї земельної ділянки з`ясувалося, що в кадастровій карті земельна ділянка відсутня, тому йому довелось вносити дані про вказану земельну ділянку. При цьому змінився її кадастровий номер на 3221055500:02:039:0037, але площа, конфігурація, адреса земельної ділянки не змінились.

Для оформлення договору купівлі-продажу земельної ділянки він в грудні 2024 року звернувся до приватного нотаріуса Гринюка П.Д., який при перевірці обтяжень, які можуть перешкоджати оформленню договору виявив у Державному реєстрі інформацію про заборону (архівний запис) №74350, внесену 21 липня 2004 року реєстратором Бородянською районною державною нотаріальною конторою на підставі повідомлення АКБ «Україна», Бородянське відділення від 21 квітня 1993 року, на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , власником якого зазначено ОСОБА_2 .

Вважав, що вказана заборона накладена помилково, оскільки боржниом він не являється, на його земельній ділянці немає ніякого будинку, тим більше який належав би сторонній особі. Тому просив скасувати заборону, зареєстровану 21 липня 2004 року №74350 за повідомленням АКБ «Україна» від 21 квітня 1993 року щодо житлового будинку по АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 16 січня 2025 року відкрито провадження у справі за вказаним позовом, ухвалено провести розгляд справи в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, відповідачу роз`яснено право на подання відзиву на позов.

20 січня 2025 року до суду надійшов відзив на позов, в якому завідувач Бородянської державної нотаріальної контори зазначила, що нотаріус, як відповідач у цивільному процесі притягується у справах про незаконність вчинених нотаріальних дій або відмови у їх вчиненні (ст. 50 ЗУ «Про нотаріат») та у справах про відшкодування шкоди, заподіяної особі, внаслідок незаконних дій або недбалості нотаріуса (ст. 27 ЗУ «Про нотаріат»). Нотаріус є публічною особою якій державою надано повноваження щодо посвідчення прав і фактів, які мають юридичне значення, та вчинення інших нотаріальних дій з метою надання їм юридичної вірогідності. Вчиняючи нотаріальні дії, нотаріус діє неупереджено, він не може діяти в інтересах жодної з осіб учасника нотаріальної дії. Нотаріус не стає учасником цивільних правовідносин між цими особами, а отже не може порушувати цивільні права, які є змістом цих відносин. Відсутня і процесуальна заінтересованість нотаріуса в предметі спору та реалізації прийнятого рішення. Таким чином нотаріус не є відповідачем у спорах, що виникають із цивільних відносин, пов`язаних з нотаріальною дією.

Бородянською державною нотаріальною конторою відповідно до повідомлення Бородянського відділення АКБ «Україна» б/н від 21.04.1993 була проведена реєстрація заборони на об`єкт нерухомого майна, який був вказаний у зазначеному повідомленні. Державна нотаріальна контора (державний нотаріус) є тільки реєстратором арештів. Для отримання інформації коли та на підставі яких документів був накладений арешт/заборона необхідно звернутися до органу який накладав арешт, а не до реєстратора. Тому з урахуванням викладеного просила у позові відмовити.

27 січня 2025 року до суду надійшла заява третої особи ОСОБА_2 , в якій він зазначив, що з позовними вимогами ОСОБА_1 повністю згоден, оскільки за вказаною адресою він будинку не має. Свій житловий будинок він збудував в АДРЕСА_2 , який три роки назад продав.

Дослідивши письмові докази у справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що 26 серпня 2005 року ОСОБА_3 подарувала ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,0800 га, що розташована в АДРЕСА_1 , що підтверджується копією договору дарування земельної ділянки (а.с. 8).

На підставі договору дарування земельної ділянки від 26 серпня 2005 року ОСОБА_1 20 жовтня 2006 року оформив право власності на земельну ділянку площею 0,0800 га, яка розташована по АДРЕСА_1 , цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд, кадастровий номер 3221055500:02:039:0057, що підтверджується копією державного акту на право власності на земельну ділянку (а.с. 9).

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, в АДРЕСА_1 знаходиться земельна ділянка площею 0,0800 га з кадастровим номером 3221055500:02:039:0037 цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), власником якої на підставі цивільно-правового договору нотаріуса від 26 серпня 2005 року № 2314 являється ОСОБА_1 (а.с. 11-17).

З інформаційного листа фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 від 26 листопада 2024 року № 58 вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером 3221055500:02:039:0057 площею 0,0800 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка перебуває у власності ОСОБА_1 згідно державного акту на землю серія ЯД 662325 від 20 жовтня 2006 року, було виявлено дублювання кадастрового номера.

Кадастровий номер 3221055500:02:039:0057 змінено і вищевказаній земельній ділянці присвоєно новий (унікальний) кадастровий номер 3221055500:02:039:0037.

Земельна ділянка площею 0,0800 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка перебуває у власності ОСОБА_1 з кадастровим номером 3221055500:02:039:0057 та земельна ділянка площею 0,0800 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 з кадастровим номером 3221055500:02:039:0037 являються ідентичними (а.с.18, 19).

Як вбачається з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 17 грудня 2024 року Бородянською районною державною нотаріальною конторою 21 липня 2004 року за № 74350 на підставі повідомлення Бородянського відділення АКБ "Україна" від 21 квітня 1993 року було зареєстровано обтяження у вигляді заборони на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , власником якого є ОСОБА_2 (а.с.10).

Відповідно до довідки Клавдієво-Тарасівського старостинського округу Немішаївської селищної ради Бучанського району Київської області від 09 грудня 2024 року №829, на приватизованій земельній ділянці кадастровий номер 3221055500:02:039:0037 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,080 га, за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_1 (згідно витягу з Державного реєстру речових прав індексний номер 406734774 від 05.12.2024) ніяких забудов немає (а.с. 20).

З листа Департаменту реорганізації та припинення діяльності банків Національного банку України від 16 квітня 2009 року № 44-012/4506 вбачається, що рішенням комісії Національного банку України з питань нагляду та регулювання діяльності банків від 13.04.2009 №167 Акціонерний комерційний агропромисловий банк «Україна» виключено з Державного реєстру банків у зв`язку з завершенням ліквідаційної процедури банку (а.с. 21).

За змістом положень ст. ст.15,16 ЦК України, ст. 4 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способом захисту цивільних прав та інтересів є припинення дії, яка порушує право.

Уст. 41 Конституції України, ст.321ЦК України закріплено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

За змістом ч. 1 ст. 316, ч. ч. 1, 2 ст. 319ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 2 постанови № 5 від 03 червня 2016 року Про судову практику в справах про зняття арешту з майна роз`яснив, що позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Відповідно до ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до п.4 ч.1ст.4 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державній реєстрації прав підлягають: заборона відчуження та арешт нерухомого майна, податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.

Згідно ч.3ст.26 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.

Відповідно до ч.1ст.31-1 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", реєстраційні дії на підставі рішень судів проводяться виключно на підставі рішень, отриманих у результаті інформаційної взаємодії Державного реєстру прав та Єдиного державного реєстру судових рішень, без подання відповідної заяви заявником.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки відсутні підстави для існування такого виду обтяження щодо майна позивача, а тому визнає за необхідне скасувати дане обтяження.

Керуючись ст. ст.16,317,319,321,391 ЦК України, ст. 10-13, 141, 259, 263-265, 268, 279 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Бородянської державної нотаріальної контори, третя особа ОСОБА_2 про скасування заборони про відчуження нерухомого майна задовольнити.

Скасувати обтяження у вигляді заборони, зареєстрованої Бородянською районною державною нотаріальною конторою Київської області 21 липня 2004 року за № 74350 на підставі повідомлення Акціонерного комерційного банку «Україна» від 21 квітня 1993 року, відносно житлового будинку по АДРЕСА_1 .

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення суду складено 05 лютого 2025 року.

Головуюча-суддяА.Міланіч