Рішення

від 31.01.2025 по справі 396/663/24

НОВОУКРАЇНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 396/663/24

Провадження № 2/396/14/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.01.2025 року м. Новоукраїнка

Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого - судді Цесельської О.С., за участю секретаря судового засідання Кравченко І.В., представника позивача - адвоката Єльнікової Н.О., представника відповідача - адвоката Дмитруха Д.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні під час судового розгляду в залі суду в м. Новоукраїнка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представник позивача адвокат Єльнікова Наталя Олександрівна до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Новоукраїнська районна військова адміністрація, СТОВ «Новий час» про визнання недійсним Державного акта на землю, про скасування державної реєстрації права власності та права оренди земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 через представника адвоката Єльнікову Н.О. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання недійсним та скасування Державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом 15.12.2009 року, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 27770220 від 06.01.2016 року, на підставі якого було зроблено запис про реєстрацію речового права на земельну ділянку площею 7,0486 га кадастровий № 35240870000:02:000:0155 та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний № 27770408 від 06.01.2016, на підставі якого було внесено запис про реєстрацію іншого речового права (права оренди).

Позов обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є спадкоємцями першої черги за законом після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та після смерті якого відкрилася спадщина на земельну ділянку з кадастровим № 35240870000:02:000:0155 площею 7,0487 га на території Фурманівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області. При оформленні спадщини після смерті батька ОСОБА_3 державний нотаріус Новоукраїнської районної державної нотаріальної контори Кіровоградської області Шевченко Н.Г. безпідставно видала свідоцтво про право на спадщину за законом ОСОБА_4 на вищевказану земельну ділянку, у зв`язку з чим ОСОБА_2 оформила право власності на цілу земельну ділянку. Рішенням Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 06.10.2022 року визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 21.11.2008 року державним нотаріусом Новоукраїнської районної державної нотаріальної контори Кіровоградської області Ладчук Мар`яні Миколаївні після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 на земельну ділянку площею 7,05 га, переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Фурманівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, виключене з Спадкового реєстру як недійсне.

Отже, вищевказаний Державний акт на право приватної власності на землю від 15.12.2009 року видано Новоукраїнською районною державною адміністрацією помилково, тобто даний документ є недійсним і підлягає скасуванню. З вказаних підстав представник позивача звернулася до суду.

Представник відповідача адвокат Дмитрух Д.М. надав до суду відзив, прохав у позові відмовити, зазначаючи що матеріали справи не містять даних про звернення позивача до нотаріуса у передбачений ст. 1270 ЦК України строк із заявою про прийняття спадщини, а його доводи про постійне проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини спростовуються встановленими у рішенні обставинами.

Представник третьої особи Новоукраїнської районної військової адміністрації надав письмові пояснення, відповідно до яких зазначає про відсутність доказів звернення позивача до нотаріуса шляхом подання заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до рішення Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 06.10.2022 року, визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 21.11.2008 року державним нотаріусом Новоукраїнської районної державної нотаріальної контори Кіровоградської області Ладчук Мар`яні Миколаївні після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 на земельну ділянку площею 7,05 га, переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Фурманівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, виключене з Спадкового реєстру як недійсне. (а.с.17-20)

Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 7,0486 га виданий ОСОБА_4 на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом від 21.11.2008 р. (а.с.14).

Відповідно до Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 10.04.2023 року, свідоцтво про право на спадщину, спадкодавець ОСОБА_3 , винано недійсним - № у Спадковому реєстрі 45880866. (а.с.22)

Відповідно до Інвормації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зареєстровано інше речове право стосовно земельної ділянки кадастровий № 3524087000:02:000:0155 - право оренди земельної ділянки СТОВ "Новий час". (а.с.24).

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Правилами ст.12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 5ст. 81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно ч. 1ст. 153 ЗК України власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно зі ст.78 ЗК України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ч.2 ст.90 ЗК України порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Згідно ст.152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

У пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року №7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» роз`яснено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно з частиною третьою статті 152 ЗК України шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів захисту (стаття 16 ЦК України).

Згідно ч. 1ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01 липня 2004 року державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно ч. 1ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01 липня 2004 року за результатом розгляду документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор на підставі прийнятого ним рішення про державну реєстрацію прав вносить відомості про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру прав.

Згідно ч.3ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01липня 2004 рокувідомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомоїстатті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

У відповідності до ч. 10 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» від 03 липня 2011 року державна реєстрація земельної ділянки скасовується державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі, зокрема, але не виключно - ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки. Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень). Ухвалення судом рішення про визнання нечинним рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, за якою була сформована земельна ділянка, щодо якої виникли речові права, а також про скасування державної реєстрації такої земельної ділянки, що допускається за умови визнання нечинним рішення про затвердження такої документації (за його наявності) та припинення таких прав (за їх наявності).

Проаналізувавши обставини справи, оцінивши надані докази за власним переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному та безпосередньому їх дослідженні, кожен окремо та в сукупності, суд приходить до висновку про наявність підстав для частково задоволення позовних вимог.

Відповідно до правової позиції, яка викладена в постанові Верховного суду України від 22 травня 2013 року в справі № 6-33цс13, державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності й видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. У спорах, пов`язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки. Визнання недійсними державних актів на право власності вважається законним, належним та окремим способом поновлення порушених прав у судовому порядку.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що порушене право позивача підлягає захисту в судовому порядку шляхом визнання недійсним та скасування помилково виданого державного акту на право власності на земельну ділянку. Тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

Щодо позовних вимог про скасування рішень про державну реєстрацію земельної ділянки -права власності та іншого речового права - права оренди.

Відповідно до частини першої статті 6 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» систему органів державної реєстрації прав становлять: Міністерство юстиції України та його територіальні органи; суб`єкти державної реєстрації прав: виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації; державні реєстратори прав на нерухоме майно.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Суд при розгляді справи має виходити із складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем. У разі пред`явлення позову не до всіх належних відповідачів, суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів та зобов`язується вирішити справу за тим позовом, що пред`явлений, і відносно тих відповідачів, які зазначені в ньому.

Якщо позивач не заявляє клопотання про заміну неналежного відповідача (або залучення інших співвідповідачів в окремих справах згідно специфіки спірних правовідносин), суд повинен відмовляти у задоволенні позову.

Отже, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Разом з тим установлення належності відповідачів й обґрунтованості позову є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. Встановивши, що позов пред`явлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача.

Такі правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження№ 14-61цс18);від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц (провадження № 14-178цс18); від 21 листопада 2018 року у справі№ 127/93/17-ц (провадження № 14-392цс18); від 12 грудня 2018 року у справі № 570/3439/16-ц (провадження № 14-512цс18); від 12 грудня2018 року у справі № 372/51/16-ц (провадження № 14-511цс18),від 05 травня 2019 року у справі № 554/10058/17 (провадження№ 14-20цс19).

Позивачем заявлено вимогу про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 27770220 від 06.01.2016 року, на підставі якого було зроблено запис про реєстрацію речового права на земельну ділянку площею 7,0486 га кадастровий № 35240870000:02:000:0155 та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний № 27770408 від 06.01.2016, на підставі якого було внесено запис про реєстрацію іншого речового права (права оренди), разом з тим відповідачем залучено в якості позивача лише ОСОБА_2 .

Клопотань про залучення до участі у справі як співвідповідачів юридичних осіб, які б були уповноважені здійснювати державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, позивач не заявляв, то суд доходить до висновку, що пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову в цій частині.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82ЦПК України.

За викладених обставин суд доходить до висновку прозадоволення позову частково.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п.2 ч.2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови у позові - на позивача.

В обгрунтування витрат на правову допомогу, представник позивача надала договір про надання правничої допомоги № 31 від 24.11.2020 року, додаткову угоду до договору про надання правничої допомоги № 2 від 11.06.2024 року, акт про виконання послуг з надання правничої допомоги від 21.10.2024 року, відповідно до якого, загальна вартість послуг становить 19000 гривень та квитанцію про сплату 19000 гривень. (а.с.146-153)

Представником відповідача, в обгрунтування витрат на правову допомогу, надано договір про надання правової допомоги № 20 від 18.07.2024 року, додаток до договору № 1 від 18.07.2024 року, відповідно умов якого, загальна вартість послуг становить 19000 гривень, акт приймання виконаних робіт від 04.12.2024 року на загальну суму 19000 гривень, зазначено, що винагорода є фіксованою. Відповідно до п.3.2 Договору про надання правової допомоги № 20 від 18.07.2024 року, замовник сплачує гонорар на протязі 90 календарних днів, з дня набрання законної сили рішенням у справі.(а.с.178-181)

Враховуючи, що суд прийшов до висновку про необхідність задоволення однієї позовної вимоги немайнового характеру, судові витрати необхідно стягнути пропорційно - стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1211 гривень 20 копійок витрат по сплаті судового збору та 6327 гривень витрат на правову допомогу. Також необхідно стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 12654 гривень витрат на правову допомогу.

Керуючись статтями 12, 81, 259, 263 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 017080 від 30.04.2010 року, виданий ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 21.11.2008 року, реєстр. № 3820, ВМВ № 002435, Новоукраїнською районною державною нотаріальною конторою Кіровоградської області.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1211 гривень 20 копійок витрат по сплаті судового збору та 6327 гривень витрат на правову допомогу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 12654 гривень витрат на правову допомогу.

В іншій частині позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення суду складено 31 січня 2025 року.

Суддя: О. С. Цесельська