Рішення

від 05.02.2025 по справі 724/2455/24

ХОТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 724/2455/24 Провадження № 2/724/30/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 січня 2025 року Хотинський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді: Єфтеньєва О.Г.,

за участі секретаря судового засідання: Банарюк К.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в місті Хотин Чернівецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Топорівської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області про визнання права власності на спадкове майно,-

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Топорівської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області про визнання права власності на спадкове майно, в якій позивач просить суд визнати за нею право власності на спадкове майно, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

16.12.2024 року на адресу суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Топорівської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області про визнання права власності на спадкове майно в новій редакції.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_2 . Вона є спадкоємцем першої черги за законом. Крім неї спадкоємцями є діти померлого: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які подали до нотаріуса заяви про відмову від спадщини. На протязі шести місяців, а саме 20.07.2021 нею була подана заява до приватного нотаріуса з приводу прийняття спадщини після смерті чоловіка. Нотаріусом була заведена спадкова справа № 82/2021 щодо майна ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . 30.05.2024 вона отримала постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії у спадковій справі № 82/2021, через відсутність у неї правовстановлюючих документів на спадкове майно, а саме житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказує, що даний житловий будинок належав до колгоспного двору та до складу сім`ї померлого входили: ОСОБА_6 , 1898 р.н., ОСОБА_2 , 1958 р.н., ОСОБА_1 , 1970 р.н., ОСОБА_4 , 1990 р.н., ОСОБА_3 , 1988 р.н. Тобто станом на 15.04.1990 року кожен мав право на 1/5 колгоспного двору. ІНФОРМАЦІЯ_2 помер дід ОСОБА_2 ОСОБА_6 , після смерті якого залишилась спадщина у вигляді 1/5 частини колгоспного двору. Після смерті ОСОБА_6 спадщину прийняв онук ОСОБА_2 , оскільки син померлого ОСОБА_6 ОСОБА_7 спадщину після смерті батька не прийняв, членом колгоспного двору не був та помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Враховуючи вище викладене позивач просить суд визнати за нею право власності на спадкове майно, яке складається з 2/5 частин: житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, а саме: житлового будинку літ. А, 1975 року побудови, загальною площею 73,0 кв.м., в тому числі житловою 54,40 кв.м., Б, В. літньої кухні, Г, Е сараю, Д навісу, Є вбиральні, № 1 колодець, № 2-4 огорожі, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою суду від 31.07.2024 р. відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи у порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 05.11.2024 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті в загальному порядку.

Позивач та її представник в судове засідання не з`явилися, представник позивача подала до суду заяву в якій просить суд слухати справу у її відсутності, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлений про дату час та місце розгляду справи.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Так, судом встановлено, що згідно погосподарської книги № 31 особовий рахунок № НОМЕР_1 за 1991-1995 роки Колінковецької сільської ради Хотинського району Чернівецької області господарство по АДРЕСА_1 відносилось до колгоспного двору та в ньому били зареєстровані та проживали: ОСОБА_6 , 1898 року народження, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_1 , 1970 року народження. ОСОБА_4 , 1990 року народження, ОСОБА_3 , 1988 року народження.

ІНФОРМАЦІЯ_5 помер ОСОБА_6 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_2 .

Після смерті ОСОБА_6 спадкова справа не заводилась, що підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру № 79633108 від 03.01.2025 року.

Згідно відповіді Колінковецького старостинського округу Топорівської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області № 44 від 06.06.2024 року вбачається, що ОСОБА_2 був спадкоємцем будинковолодіння після смерті ОСОБА_6 .

Відповідно до ч.1,2 ст.123 ЦК УРСР (1963 року) - доля члена колгоспного двору в майні двору визначається при виході його зі складу двору без утворення нового двору (виділ). Розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток всіх членів двору, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.

Відповідно до пункту 6 Постанови Пленуму Верховного суду України №20 від 22.12.1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» - право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15.04.1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору ( в цей час не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба). Розмір частки члена двору визначається, виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних (ст.123 ЦК УРСР, 1963 року). Крім того, до введення в дію Закону України «Про власність», частка майна померлого члена колгоспного двору з майна колгоспного двору не виділялась, а залишалась в спільній власності решти членів колгоспного двору. Майно колгоспного двору спадкувалось тільки в разі смерті останнього члена колгоспного двору. Відповідно спори, щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватись за нормами, що регулюють правовідносини колгоспного двору, а саме: право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, які до 15.04.1991 року не втратили права на частку у його майні.

15.04.1991р. набрав чинності Закон УРСР «Про власність», який припинив існування колгоспних дворів.

Відповідно до роз`яснень, що викладені в п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995р. № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15.04.1991р., мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15.04.1991 року не втратили права на частку у його майні.

Відповідно до ст.120 ЦК УРСР майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності.

Відповідно до ст.123 ЦК УРСР розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

Таким чином житловий будинок з господарськими спорудами, що розташований по АДРЕСА_2 є спільною сумісною власністю усіх його членів, кожен з яких мав рівну частку у цьому будинку - по 1/5 частці.

Відповідно до ст. 524 ЦК УРСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.

Статтею 527 ЦК УРСР встановлено, що спадкоємцями можуть бути особи, що були живими на момент смерті спадкодавця, а також діти померлого, зачаті при його житті і народженні після його смерті.

Відповідно до ст. 548 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Згідно ст. 526 ЦК УРСР місцем відкриття спадщини визнається останнє постійне місце проживання спадкодавця (стаття 17 цього Кодексу), а якщо воно невідоме, місцезнаходження майна або його основної частини.

Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_2 прийняв спадщину у вигляді 1/5 частини колишнього колгоспного двору після смерті ОСОБА_6 .

Крім цього, судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 є дружиною ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_3 .

ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_2 , помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_4 .

Згідно довідок виданих Колінковецьким старостинським округом Топорівської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області № 772 та № 883, вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 дійсно був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з померлим проживали та були зареєстровані на момент його смерті: дружина ОСОБА_1 , дочка ОСОБА_4 , дочка ОСОБА_5 , онук ОСОБА_8 . ОСОБА_2 на день смерті мав у власності земельну ділянку 0,8456 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд (в користуванні); 0,50 га для ведення особистого селянського господарства (в користуванні).

Як вбачається із копії спадкової справи № 82/2021, заведеної після смерті ОСОБА_2 , спадкоємцями після його смерті, є його дружинна ОСОБА_1 , яка прийняла спадщину та діти ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , які відмовилися від спадщини, зазначене підтверджується заявами про відмову від спадщини.

30.05.2024 року ОСОБА_1 звернулася до нотаріуса для отримання свідоцтва про право на спадщин, однак нотаріус відмовив у видачі свідоцтва у зв`язку із відсутністю документів, що посвідчуються право власності на нерухоме майно, що підтверджується постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 206/02-31 від 30.05.2024 року.

Згідно відповіді Новоселицького бюро технічної інвентаризації № 304 від 24.05.2024, вбачається, що в Новоселицькому БТІ за ОСОБА_2 в АДРЕСА_1 , право власності на нерухоме майно не зареєстровано.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру права власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна № 380816164 від 30.05.2024, вбачається що інформація щодо об`єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 відсутня.

Відповідно до технічного паспорту на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами та довідки про технічний стан нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , до складу нерухомого майна входить: житловий будинок літ. «А», загальною площею 73,00 м.кв. та житловою площею 53,40 м.кв., літ. Б літня кухня; літ. В літня кухня; літ. Г сарай; літ. Д навіс; літ. Е сарай; літ. Є вбиральня; літ. № 1 колодязь; літ. № 2-4 огорожа.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України - спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За ст. 1223 ЦК України - Право на спадкування мають особи визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1,3 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Частина 1 ст. 1270 ЦК України - Строки прийняття спадщини - Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

За ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Частиною першою статті 182 ЦК України, передбачено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відповідно до ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеним законом. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (стаття 392 ЦК України).

Відповідно до роз`яснень, викладених в абзаці другому пункту 23 постанови Пленумом Верховного Суду України від 30 травня 2008року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», судам роз`яснено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до статті 67 Закону України «Про нотаріат» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством.

Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розгляду в позовному провадженні.

Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 16 січня2019 року у справі № 2-390/2006 (провадження № 61-5088св18), від 26 серпня 2020 року у справі № 636/4329/16-ц (провадження № 61-22570св18).

З матеріалів справи вбачається, що у позивача існують перешкоди в оформленні права власності в нотаріальному порядку на спадкове майно, яке належало покійному ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме 2/5 частини: житлового будинку літ. «А», загальною площею 73,00 м.кв. та житловою площею 53,40 м.кв., літ. Б літньої кухні; літ. В літньої кухні; літ. Г сараю; літ. Д навісу; літ. Е сараю; літ. Є вбиральні; літ. № 1 колодязя; літ. № 2-4 огорожі через відсутність правовстановлюючих документів на вищевказаний житловий будинок.

Отже, фактична відсутність правовстановлюючих документів на спадкове майно позбавляє нотаріуса можливості видати свідоцтво про право на спадщину спадкоємцю.

З метою захисту своїх прав, позивач звернувся до суду із позовом про визнання права власності на спадкове майно.

Таким чином, на думку суду, право на отримання правовстановлюючого документу на нерухоме майно, має особа, яка є власником цього майна, дане право нерозривно пов`язане з особою спадкодавця, а тому після його смерті спадкоємець не має можливості отримати правовстановлюючий документ на спадкове майно в позасудовому порядку.

Враховуючи, що визнання права власності на спадкове майно є винятковим способом захисту, який має застосовуватися якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторін пропорційно задоволених позовних вимог у разі задоволення позовну на відповідача, таким чином з відповідача на користь позивача слід стягнути іншу частину судового збору у розмірі 1211,20 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 328, 346, 392, 1217, 1223, ч. 3 ст.1268, 1270 ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 76-81, 142, 200, 206, 247, 258, 259, 263 - 265 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Топорівської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області про визнання права власності на спадкове майно задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) право власності на 2/5 частини: житлового будиноку літ. «А», загальною площею 73,00 м.кв. та житловою площею 53,40 м.кв., літ. Б літньої кухні; літ. В літньої кухні; літ. Г сараю; літ. Д навісу; літ. Е сараю; літ. Є вбиральні; літ. № 1 колодязя; літ. № 2-4 огорожі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною вартістю 55703,41 грн., в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з Топорівської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області (зареєстроване місце знаходження: вул. Топорівська, 60, , с Топорівці Чернівецького району Чернівецької області, код ЄДРПОУ 04417398) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) судовий збір в розмірі 1211,2083 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 05.02.2025 року.

Суддя: Олександр Георгійович ЄФТЕНЬЄВ