Постанова
від 16.01.2025 по справі 910/5621/24
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" січня 2025 р. Справа№ 910/5621/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Остапенка О.М.

суддів: Отрюха Б.В.

Пантелієнка В.О.

за участю секретаря судового засідання Нечасного О.Л.

у присутності представника ОСОБА_1 адвоката Бабчук О.В. (в режимі відеоконференції)

розглянувши апеляційну скаргу розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ампір Капітал" арбітражного керуючого Литвиненка Сергія Сергійовича на ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.10.2024 року

за заявою розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ампір Капітал" арбітражного керуючого

Литвиненка Сергія Сергійовича

до осіб, які можуть отримати процесуальний статус відповідачів:

1.Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ампір Капітал"

2. ОСОБА_1

3. ОСОБА_2

про забезпечення позову до пред`явлення позову

в межах справи № 910/5621/24 (суддя Чеберяк П.П.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Онікс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія

"Ампір Капітал"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.10.2024 року у справі №910/5621/24 у задоволенні заяви розпорядника майна ТОВ "Фінансова компанія "Ампір Капітал" арбітражного керуючого Литвиненка С.С. про забезпечення позову до пред`явлення позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, розпорядник майна ТОВ "ФК "Ампір Капітал" арбітражний керуючий Литвиненко С.С. звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.10.2024 у справі №910/5621/24 та прийняти нове рішення, яким заяву про забезпечення позову до пред`явлення позову задовольнити в повному обсязі.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 21.10.2024 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Остапенко О.М., судді: Сотніков С.В., Отрюх Б.В.

Ухвалою суду від 28.10.2024 вищевказаною колегією суддів відкладено вирішення питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою розпорядника майна ТОВ "Фінансова компанія "Ампір Капітал" арбітражного керуючого Литвиненка С.С. на ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.10.2024 року у справі №910/5621/24, повернення даної апеляційної скарги або залишення її без руху до надходження матеріалів справи до Північного апеляційного господарського суду та витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/5621/24.

07.11.2024 року супровідним листом Господарського суду міста Києва №910/5621/24/6362/24 від 06.11.2024 року витребувані матеріали даної справи надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.11.2024 апеляційну скаргу розпорядника майна ТОВ "Фінансова компанія "Ампір Капітал" арбітражного керуючого Литвиненка С.С. на ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.10.2024 року у справі №910/5621/24 залишено без руху у зв`язку з неподанням доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі, а також доказів, які підтверджують відправлення копії цієї скарги і доданих до неї документів ОСОБА_2 з визначенням строку для усунення недоліків апеляційної скарги.

19.11.2024 через систему "Електронний суд", тобто у встановлений судом строк, скаржником на виконання вимог ухвали від 12.11.2024 надано докази сплати судового збору, а також докази на підтвердження відправлення копії апеляційної скарги і доданих до неї документів ОСОБА_2 .

Ухвалою суду 25.11.2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою розпорядника майна ТОВ "Фінансова компанія "Ампір Капітал" арбітражного керуючого Литвиненка С.С. на ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.10.2024 року у справі №910/5621/24, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до розгляду на 16.01.2024 року за участю повноважних представників учасників провадження у справі.

У поданому відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 просить залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін.

10.12.2024 року через систему "Електронний суд" від представника ОСОБА_1 Бабчук О.В. надійшло клопотання про долучення доказів.

10.01.2025 року через систему "Електронний суд" від представника ОСОБА_1 Бабчук О.В. надійшло клопотання про участь в судовому засіданні 16.01.2025 року в режимі відеоконференції, проведення якого просить забезпечити поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів.

У зв`язку з перебуванням судді Сотнікова С.В. у відпустці витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.01.2025 для розгляду справи №910/5621/24 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Остапенко О.М., судді:Пантелієнко В.О.,Отрюх Б.В.

Ухвалою суду від 14.01.2025 вищевказаною колегією суддів прийнято до провадження справу №910/5621/21 за апеляційною скаргою розпорядника майна ТОВ "Фінансова компанія "Ампір Капітал" арбітражного керуючого Литвиненка С.С. на ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.10.2024, а також задоволено клопотання представника ОСОБА_1 та призначено проведення судового засідання 16.01.2025 в режимі відеоконференції за участю повноважних представників учасників провадження у справі.

До початку судового засідання від ОСОБА_1 надійшли додаткові пояснення у справі.

Представник ОСОБА_1 в судовому засіданні 16.01.2025 в режимі відеоконференції проти доводів скаржника, викладених в апеляційній скарзі, заперечував, просив залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Представники скаржника та інших учасників провадження у справі в судове засідання не з`явились, причини неявки суду не повідомили. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи не направляли.

16.01.2025 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови Північного апеляційного господарського суду у даній справі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства та заслухавши пояснення представника ОСОБА_1 , колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.10.2024 року у даній справі - залишити без змін, виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, у провадженні Господарського суду міста Києва на стадії процедури розпорядження майном перебуває справа №910/5621/24 про банкрутство ТОВ "Фінансова компанія "Ампір Капітал", провадження у якій відкрито ухвалою господарського суду міста Києва від 10.07.2024 року за заявою ТОВ "Агрофірма "Онікс".

У жовтні 2024 року розпорядник майна ТОВ "Фінансова компанія "Ампір Капітал" арбітражний керуючий Литвиненко С.С. звернувся до Господарського суду міста Києва із заявою про забезпечення позову до пред`явлення позовної заяви.

У вказаній заяві розпорядник майна просив суд накласти арешт на рахунки у банках ОСОБА_1 в межах суми позову 25 000 000,00 грн.; накласти арешт на майно ОСОБА_1 , а саме: земельну ділянку кадастровий номер 3222487000:03:001:0060 площею 0,0559 га; земельну ділянку кадастровий номер 3222487000:03:001:0062 площею 0,0045 га; земельну ділянку кадастровий номер 3222487000:03:001:0749 площею 0,0044 га; земельну ділянку кадастровий номер 3222487000:03:001:0903 площею 0,0096 га; земельну ділянка кадастровий номер 3222487000:03:001:0914 площею 0,0677 га; земельну ділянку кадастровий номер 3222487000:03:001:1047 площею 0,055 га; будівлю складу площею 237,8 кв м. реєстраційний номер 1648340868108 адреса: АДРЕСА_1 ; будівлю складу площею 256,4 кв.м. реєстраційний номер 1648231568108, адреса АДРЕСА_2 ; майновий комплекс реєстраційний номер 933388768108, адреса АДРЕСА_3 ; квартира площею 119,3 кв. м. реєстраційний номер 2444455568101, адреса АДРЕСА_4 ; нежитлове приміщення площею 405, 1 кв.м. реєстраційний номер 153039368255, адреса АДРЕСА_5 .

Звертаючись із заявою про забезпечення позову до пред`явлення позову заявник вказав, що під час виконання своїх повноважень ним встановлено факт перерахування 06.11.2023 року ТОВ "Фінансова компанія "Ампір Капітал", як поручителем, 25 000 000,00 грн. на користь фізичної особи ОСОБА_1 в рахунок погашення заборгованості за ОСОБА_2 згідно договору поруки №4 від 01.09.2022.

Зі змісту призначення платежу платіжного доручення №494 від 06.11.2023 вбачається, що ТОВ "Фінансова компанія "Ампір Капітал" перерахувало на користь ОСОБА_1 25000000,00 грн. в рахунок погашення заборгованості поручителем за ОСОБА_2 згідно договору №4 від 01.09.2022 року.

Розпорядник майна має намір звернутися з позовом до ТОВ "Фінансова компанія "Ампір Капітал", ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання недійсним договору поруки від 01.09.2022 № 4, оскільки, за його переконанням, вказаний договір є фраудаторним на підставі абз. 3 ч.2 ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства, а тому має бути визнаний недійсним в судовому порядку із застосуванням наслідків недійсності.

Вищенаведене стало підставою звернення заявника до суду із відповідною заявою про забезпечення позову.

За наслідками розгляду вищевказаної заяви ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.10.2024 року у справі №910/5621/24 у задоволенні заяви розпорядника майна ТОВ "Фінансова компанія "Ампір Капітал" арбітражного керуючого Литвиненка С.С. про забезпечення позову до пред`явлення позову відмовлено.

Приймаючи дану ухвалу, місцевий господарський суд виходив з того, що заявником не обґрунтовано та не доведено за допомогою належних, допустимих та достатніх доказів, що невжиття заходів забезпечення позову, про вжиття яких просить заявник, унеможливить виконання судового рішення у випадку задоволення позовних вимог у майбутньому.

Переглядаючи в апеляційному порядку законність винесення оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, колегія суддів погоджується з висновками суду та не вбачає підстав для її скасування з огляду на наступне.

Так, предметом апеляційного перегляду є ухвала суду першої інстанції, якою відмовлено у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову, подану до звернення до суду. Тобто предметом розгляду є питання наявності або відсутності правових підстав для вжиття заходів забезпечення позову у цій справі.

Частиною 1 ст. 2 ГПК України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно з частиною першою статті 11 ГПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

Забезпечення позову за своєю правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Забезпечення позову - це, по суті, обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає стаття 136 ГПК України.

Згідно з положеннями цієї статті господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Виходячи з положень статей 136, 137 ГПК України, у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Згідно з пунктами 2,4,6 ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору.

За приписами ч. 4 ст. 137 ГІІК України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду та наслідків накладення арешту на майно та (або) грошові кошти відповідача або заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.

Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших осіб, не залучених до участі у справі. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову слід враховувати, що такими заходами не повинні порушуватися права осіб, що не є учасниками справи, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.

Аналогічні правові висновки щодо застосування статей 136, 137 ГПК України викладені у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 року у справі №910/19256/16, від 14.05.2018 року у справі №910/20479/17, від 14.06.2018 року у справі №916/10/18, від 23.06.2018 року у справі №916/2026/17, від 16.08.2018 року у справі №910/5916/18, від 11.09.2018 року у справі №922/1605/18, від 14.01.2019 року у справі №909/526/18, від 21.01.2019 року у справі №916/1278/18, від 25.01.2019 року у справі №925/288/17, від 26.09.2019 року у справі №904/1417/19.

За змістом статей 136, 137 ГПК України обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо).

Водночас, саме лише посилання заявника в заяві на потенційну можливість вчинення відповідачем 2 дій, які направлені на відчуження майна, без посилання на відповідні докази та без обґрунтування необхідності термінового вжиття заходів забезпечення позову не може бути достатньою підставою для винесення ухвали про забезпечення позову.

Згідно ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).

Отже, звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову, а докази мають відповідати вимогам встановленими статями 76-79,80, 91, 96 ГПК України.

При цьому, обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника. Близькі за змістом висновки викладені Верховним Судом, зокрема, у постановах від 21.01.2019 у справі № 902/483/18, від 28.08.2019 у справі №910/4491/19, від 12.05.2020 у справі № 910/14149/19, від 13.01.2020 у справі №922/2163/17.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Відповідні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18, у постанові Верховного Суду від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20.

У кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

Подібних висновків дотримується Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 15.09.2023 року у справі №917/453/23.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

При цьому, якщо позивач звертається до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду; а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

В таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (аналогічну правову позицію викладено у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 року у справі №910/1040/18 та у постановах Верховного Суду від 25.02.2019 року у справі №924/790/18, від 11.10.2019 року у справі №910/4762/19 та від 06.04.2020 року у справі №203/1491/19.

Як встановлено судом та було зазначено вище, обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення майбутнього позову, заявник вказує, що невжиття заходів забезпечення позову унеможливить виконання судового рішення у випадку задоволення позовних вимог розпорядника майна ТОВ "ФК "Ампір Капітал" арбітражного керуючого Литвиненка С.С.

Разом з тим, заявником у заяві не доведено суду, що невжиття заходів забезпечення позову, про вжиття яких просить заявник, унеможливить, як стверджує заявник, виконання судового рішення у випадку задоволення позовних вимог розпорядника майна ТОВ "ФК "Ампір Капітал" арбітражного керуючого Литвиненка С.С.

Жодних належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження викладених у заяві обставин розпорядником майна ТОВ "ФК "Ампір Капітал" арбітражного керуючого Литвиненком С.С. не надано та судом не встановлено.

При цьому, суд зазначає, що процесуальний інститут забезпечення позову спрямований на захист інтересів позивача проти несумлінних, недобросовісних дій відповідача.

Водночас, заявник не посилається, не обґрунтовує та не доводить відповідними доказами недобросовісні наміри (які мають бути реальними, а не потенційно можливими) чи недобросовісні дії визначених ним відповідачів.

Судова колегія наголошує, що саме лише посилання заявника в заяві на те, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до порушення його прав і охоронюваних законом інтересів, без посилання на відповідні докази та без обґрунтування необхідності термінового вжиття заходів забезпечення позову не може бути достатньою підставою для винесення ухвали про забезпечення позову.

Зі змісту поданої заяви судом не встановлено реальної загрози істотного ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він має намір звернутися до суду, а відповідні доводи заявника, якими мотивовано заяву про забезпечення позову, ґрунтуються лише на його припущеннях.

За таких обставин, оскільки заява про забезпечення позову не містить обґрунтованих мотивів та посилань на докази, на підставі яких суд міг би дійти висновку щодо доцільності та необхідності забезпечення позову із врахуванням дотримання збалансованості інтересів сторін, заявником не доведено те, що невжиття визначених ним заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він має намір звернутися до суду, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про відмову у задоволенні поданої заяви про забезпечення позову до його пред`явлення.

Більш того, як встановлено судом на підставі доказів, додатково доданих представником ОСОБА_1 суду апеляційної інстанції, 16.10.2024 року розпорядник майна ТОВ "Фінансова компанія "Ампір Капітал" арбітражний керуючий Литвиненко С.С. звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "Фінансова компанія "Ампір Капітал", ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання недійсним договору поруки та застосування наслідків недійсності правочину.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.10.2024 року у справі №910/5621/24 (910/12744/24) відмовлено в задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору, позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом:

- відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету;

- попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи;

- підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;

- надання суду належних доказів направлення (опис вкладення, фіскальний чек) позовної заяви та доданих до неї документів на адресу відповідача 3;

- здійснення оплати судового збору в розмірі 378 028,00 грн. та надання відповідного підтвердження суду.

12.11.2024 до Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.11.2024 року у справі №910/5621/24(910/12744/24) вказану позовну заяву повернуто позивачу.

Таким чином, на дату проведення судового засідання 16.01.2025 року позов розпорядника майна ТОВ "Фінансова компанія "Ампір Капітал" арбітражного керуючого Литвиненко С.С. до ТОВ "Фінансова компанія "Ампір Капітал", ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повернуто та не розглядається по суті, що додатково підтверджує відсутність підстав для задоволення заяви розпорядника майна боржника про вжиття заходів забезпечення такого позову.

Здійснивши оцінку доводів апеляційної скарги апеляційним судом не встановлено порушень місцевим господарським судом норм матеріального чи процесуального права, а відповідні твердження скаржника не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку.

За наведених вище обставин колегія суддів дійшла висновку, що ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.10.2024 року у даній справі прийнято відповідно до норм чинного законодавства, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими, безпідставними, недоведеними, спростовуються матеріалами справи та правильності висновків суду першої інстанції не спростовують, а відтак правових підстав для її задоволення та скасування оскаржуваної ухвали суду не вбачається.

Керуючись статтями 255, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-284 ГПК України та Кодексом України з процедур банкрутства, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ампір Капітал" арбітражного керуючого Литвиненка Сергія Сергійовича на ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.10.2024 у справі №910/5621/24 залишити без задоволення.

2.Ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.10.2024 року у справі №910/5621/24 залишити без змін.

3.Копію постанови суду надіслати учасникам провадження у справі.

4.Справу повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, строки та випадках, передбачених ст.ст. 286-291 ГПК України та ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.

Повний текст постанови підписано 05.02.2025 року.

Головуючий суддя О.М. Остапенко

Судді Б.В. Отрюх

В.О. Пантелієнко

СудПівнічний апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення16.01.2025
Оприлюднено06.02.2025
Номер документу124929162
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи про банкрутство, з них: банкрутство юридичної особи

Судовий реєстр по справі —910/5621/24

Ухвала від 03.02.2025

Господарське

Господарський суд міста Києва

Чеберяк П.П.

Ухвала від 03.02.2025

Господарське

Господарський суд міста Києва

Чеберяк П.П.

Постанова від 16.01.2025

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Остапенко О.М.

Постанова від 16.01.2025

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Остапенко О.М.

Постанова від 16.01.2025

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Остапенко О.М.

Постанова від 16.01.2025

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Остапенко О.М.

Ухвала від 15.01.2025

Господарське

Господарський суд міста Києва

Чеберяк П.П.

Ухвала від 21.01.2025

Господарське

Господарський суд міста Києва

Чеберяк П.П.

Ухвала від 15.01.2025

Господарське

Господарський суд міста Києва

Чеберяк П.П.

Ухвала від 15.01.2025

Господарське

Господарський суд міста Києва

Чеберяк П.П.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні