ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.02.2025м. ДніпроСправа № 904/5130/24
Господарський суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Перової О.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрфаворіт", 04050, м.Київ, вул.Іллєнка Юрія, буд.81, корпус 20 (літ.Б), кімн.427, код ЄДРПОУ 35951704
про стягнення заборгованості
Представники сторін:
від позивача: не з`явився
від відповідача: не з`явився
ОБСТАВИНИ СПРАВИ :
Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрфаворіт" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовною заявою, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог від 20.12.2024, про стягнення з Акціонерного товариства "Дніпроважмаш" заборгованості за договором поставки № 421 від 06.02.2012 у розмірі 1 260 776,90грн, пені у розмірі 169 833,07грн, 3 % річних у розмірі 19 534,00грн, інфляційних втрат у розмірі 54 911,77грн та судового збору у розмірі 22 575,84грн.
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.11.2024 справу № 904/5130/24 передано на розгляд судді Перовій О.В.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 25.11.2024 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрфаворіт" залишено без руху. Встановлено позивачу строк для усунення недоліків терміном 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, а саме: зазначити відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у позивача та відповідача.
03.12.2024 до суду від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків, якою додана виправлена позовна заява, а також інформація про наявність електронних кабінетів у позивача та відповідача.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 24.12.2024 об 11:00год.
20.12.2024 до канцелярії суду через систему Електронний суд від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, якою просить суд стягнути основний борг у розмірі 1 260 776,90грн, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України у розмірі 169 833,07грн, 3 % річних у розмірі 19 534,00грн, інфляційні втрати у розмірі 54 911,77грн та судовий збір у розмірі 22 575,84грн.
23.12.2024 до канцелярії суду через систему Електронний суд від позивача надійшла заява, якою просить суд розглянути справу за відсутності позивача Товариства з обмеженою відповідальністю Укрфаворіт.
У підготовче засідання позивач не з`явився, явку повноважного представника не забезпечив, про причини неявки суду повідомив.
Відповідач у підготовче засідання не з`явився, явку повноважного представника не забезпечив, про день, час, місце розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом направлення копії ухвали суду від 04.12.2024 до його електронного кабінету, про що свідчить довідка суду.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.12.2024 у справі № 904/5130/24 прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрфаворіт" про збільшення розміру позовних вимог, подальший розгляд справи вирішено здійснювати з урахуванням збільшених позовних вимог, продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у судове засідання на 22.01.2025 о 16:30 год.
15.01.2025 до канцелярії суду через систему «Електронний суд» від позивача надійшла заява про проведення засідання без його участі.
22.01.2025 судове засідання не відбулось у зв`язку з перебуванням судді Перової О.В. на лікарняному з 20.01.2025 по 24.01.2025.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.01.2025 розгляд справи призначено на 05.02.2025 о 10:30.
Щодо дотримання прав відповідача під час розгляду даної справи судом.
Відповідно до частини третьої статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Частиною сьомою статті 6 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Судом було з`ясовано, що відповідач має зареєстрований електронний кабінет в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, тому ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 04.12.2024, 24.12.2024 та 27.01.2025 були направлені відповідачу до його електронного кабінету, про що свідчать довідки про доставку електронного листа від 04.12.2024, 25.12.2024 та 27.01.2025.
За змістом частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є:
1) день вручення судового рішення під розписку;
2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи;
3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;
4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;
5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Суд з`ясував, що відповідно до довідок про доставку електронного листа ухвала суду від 04.12.2024 була доставлена до електронного кабінету відповідача 04.12.2024 о 21:15 (а.с.52), ухвала суду від 24.12.2024 - 25.12.2024 о 12:11 (а.с.69), ухвала суду від 27.01.2025 28.01.2025 о 9:43.
З урахуванням положень частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України 05.12.2024 відповідач отримав ухвалу суду від 04.12.2024, 25.12.2024 - ухвалу суду від 24.12.2024, 28.01.2025 - ухвалу суду від 27.01.2025.
Крім того, суд наголошує, що за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" убачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.
Так, згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень, зокрема, ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 04.12.2024 (https://reyestr.court. gov.ua/Review/123495562) надіслано судом 04.12.2024, зареєстровано в реєстрі 05.12.2024 та забезпечено надання загального доступу 06.12.2024; ухвалу суду від 24.12.2024 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/124018280) надіслано судом 24.12.2024, зареєстровано в реєстрі 25.12.2024 та забезпечено надання загального доступу 26.12.2024, ухвалу суду від 27.01.2025 (https://reyestr.court.gov.ua/ Review/124685507) надіслано судом 27.01.2025, зареєстровано в реєстрі 27.01.2025 та забезпечено надання загального доступу 28.01.2025, тобто завчасно; отже у позивача та відповідача були всі дані, необхідні для пошуку та відстеження руху справи, а також поданими у ній заявами по суті справи, а також реальна можливість отримання такої інформації також із вказаного відкритого джерела (у Єдиному державному реєстрі судових рішень).
Отже відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами Господарського суду Дніпропетровської області по даній справі.
Так, ухвалою суду від 04.12.2024, з урахуванням вимог частини восьмої статті 165 Господарського процесуального кодексу України, судом було запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Ураховуючи встановлену судом вище дату отримання ухвали суду відповідачем (05.12.2024), граничним строком для подання відзиву на позовну заяву було 20.12.2024.
Також судом були враховані положення, встановлені Нормативами і нормативними строками пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затвердженими наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 28.01.2014 за № 173/24950, відповідно до яких нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв`язку (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку) місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1; у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2; між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+3; між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної - Д+4, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об`єкті поштового зв`язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення. При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.
У підготовчому засіданні 24.12.2024 відповідно до вимог статті 182 Господарського процесуального кодексу України судом були здійснені всі дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.
Суд звертає увагу на те, що ухвалою суду від 24.12.2024 суд прийняв до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрфаворіт" про збільшення розміру позовних вимог, подальший розгляд справи вирішив здійснювати з урахуванням збільшених позовних вимог, продовжив строк проведення підготовчого провадження на 30 днів, закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті у судове засідання на 22.01.2025 о 16:30 год.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.01.2025 розгляд справи призначено на 05.02.2025 о 10:30, а також роз`яснено учасникам судового процесу, що до першого засідання по суті (до 05.02.2025) вони можуть подати додаткові пояснення та докази.
Отже відповідач мав право до першого засідання по суті, до 05.02.2025, подати свої додаткові пояснення, докази, тощо.
Станом на 05.02.2025 строк на подання відзиву на позовну заяву, додаткових пояснень, доказів закінчився.
Будь-яких клопотань про продовження вказаного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною другою статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідача не надходило; поважних причин пропуску вказаного строку суду також не повідомлено.
Згідно із частиною першою статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина третя статті 13 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву, тому суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами.
Більше того, права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись за рахунок порушення права позивача на розумність строків розгляду справи судом (на своєчасне вирішення спору судом), що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини другої статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно із частиною другою статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
У судове засідання позивач та відповідач не з`явилися, явку повноважних представників не забезпечили, про причини неявки суду не повідомили, про день, час, місце розгляду справи повідомлялися належним чином шляхом направлення копії ухвали суду від 04.12.2024 до електронних кабінетів позивача та відповідача, про що свідчить довідки суду.
У судовому засіданні 05.02.2025 прийнято рішення.
Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,
ВСТАНОВИВ:
06.02.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрфаворіт" далі позивач, постачальник) та Акціонерним товариством "Дніпроважмаш" (далі відповідач, покупець) був укладений договір поставки № 421.
Відповідно до пункту 1.1. договору постачальник зобов`язується передати у власність покупцю товар згідно специфікацій до договору, а покупець зобов`язується прийняти зазначений товар та сплатити його на умовах, визначених даним договором.
Найменування товару, асортимент (номенклатура), кількість, зазначається у специфікаціях до договору, які з дати підписання сторонами є невід`ємною частиною договору (пункт 2.1. договору).
Датою поставки вважається дата отримання товару покупцем, яка зазначена у товаросупровідній накладній (пункт 3.2 договору).
Поставка товару здійснюється партіями протягом строку дії договору. Конкретні об`єми та строки поставки товару затверджуються постачальником на підставі заявок покупця (пункт 3.4. договору).
Загальна сума договору визначається як вартість товару (партії товару) поставка якого здійснюється згідно до специфікацій (пункт 4.4. договору).
У випадку порушення покупцем строків оплати (крім предоплати та авансового платежу) за поставлений товар, покупець сплачує на користь постачальника пеню у розмірі 0,03 % від простроченої до оплати суми за кожен день прострочки, але не більше подвійної ставки НБУ, яка діяла в період прострочки (пункт 9.2. договору).
Договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами та діє до 31.12.2024 року. Закінчення терміну дії договору не звільняє сторони від виконання зобов`язань, які залишилися невиконаними (пункт 11.3. договору в редакції додаткової угоди № 26 від 22.11.2022)
Договір та додаткова угода № 26 від 23.11.2022 підписані сторонами та скріплені печатками без зауважень та заперечень до нього.
Згідно статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Матеріали справи не містять доказів того, що спірний договір визнавався недійсним у судовому порядку.
Предметом доказування у даній справі є встановлення обставин укладення договору поставки, строк дії договору, умови поставки, факт поставки/непоставки товару, загальна вартість поставленого/непоставленого товару, наявність прострочення поставки товару, правомірність заявлених до стягнення основної заборгованості, пені, інфляційних втрат та 3 % річних.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи у їх сукупності, ураховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона покликається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд доходить висновку про задоволенню позовних вимог з огляду на таке.
Згідно із частиною першою статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.
Відповідно до частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є:
1) договори та інші правочини;
2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;
3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;
4) інші юридичні факти.
Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів (частина перша статті 181 Господарського кодексу України).
Згідно зі статтею 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
У відповідності до приписів статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною першою статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною першою статті 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина сьома статті 193 ГК України).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору (ст. 626 ЦК України).
Відповідно до вимог статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно із частиною першою статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрфаворіт" поставлено товар Акціонерному товариству "Дніпроважмаш" на загальну суму 1 617 985,08грн, що підтверджується видатковими накладними, а саме:
-№ 177 від 16.05.2024 у розмірі 50 950,08грн (а.с.16);
- № 181 від 22.05.2024 у розмірі 580 980,60грн (а.с.18);
- № 195 від 03.06.2024 у розмірі 228 679,20грн (а.с.21);
- № 206 від 11.06.2024 у розмірі 361 807,20грн (а.с.24);
- № 176 від 16.05.2024 у розмірі 395 568,00грн (а.с.27).
Відповідач частково сплатив заборгованість за товар у розмірі 357 208,18грн.
Відповідно до акта звірки взаємних розрахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрфаворіт" за період з 01.01.2024 по 12.11.2024 станом на 12.11.2024 заборгованість Акціонерного товариства "Дніпроважмаш" складає 1 260 776,90грн. Зазначений акт звірки підписаний сторонами без будь-яких заперечень (а.с.30).
Станом на день прийняття рішення у справі заборгованість за договором поставки № 421 від 06.02.2012 складає 1 260 776,90грн, що підтверджується матеріалами справи, тому підлягає до стягнення.
Щодо стягнення пені у розмірі 169 833,07 грн за період з 16.05.2024 по 04.12.2024, 3 % річних у розмірі 19 534,00грн за період з 16.05.2024 по 04.12.2024 та інфляційних втрат у розмірі 54 911,77грн за період з червня 2024 по листопад 2024.
Положеннями статті 611 ЦК України встановлено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За приписами статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.
Статтею 617 ЦК України встановлено підстави звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання, а саме: особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Норми статей 614, 617 ЦК України кореспондуються із нормами статті 218 ГК України, згідно з якими учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Особливості регулювання грошових зобов`язань встановлено статтею 625 ЦК України, відповідно до якої боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Формулювання статті 625 ЦК України, коли нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів.
Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (стаття 548 ЦК України). Виконання зобов`язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми не своєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).
Як зазначено в частині першій статті 230 та частині шостій статті 231 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
Відповідно до частини другої статті 343 ГК України та статей 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня.
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (частина шоста статті 232 ГК України).
Згідно пункту 9.2. договору у випадку порушення покупцем строків оплати (крім предоплати та авансового платежу) за поставлений товар, покупець сплачує на користь постачальника пеню у розмірі 0,03 % від простроченої до оплати суми за кожен день прострочки, але не більше подвійної ставки НБУ, яка діяла в період прострочки.
Приймаючи до уваги встановлений факт прострочення відповідачем виконання основного грошового зобов`язання, вимоги про стягнення з нього пені за період з 16.05.2024 по 04.12.2024, 3 % річних за період з 16.05.2024 по 04.12.2024 та інфляційних втрат за період з червня 2024 по листопад 2024 заявлено позивачем обґрунтовано.
Контррозрахунок відповідач суду не надав.
Перевіривши розрахунок позивача, суд доходить висновку, що він є правомірним, обґрунтованим, відповідає вимогам чинного законодавства, тому в цій частині позов підлягає задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (статті 76-79 ГПК України).
Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За викладеного, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором поставки № 421 від 06.02.2012 у розмірі 1 260 776,90грн, пені у розмірі 169 833,07 грн за період з 16.05.2024 по 04.12.2024, 3 % річних у розмірі 19 534,00грн за період з 16.05.2024 по 04.12.2024 та інфляційних втрат у розмірі 54 911,77грн за період з червня 2024 по листопад 2024.
Щодо судових витрат.
Згідно із частиною першою статті 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Закон України "Про судовий збір" визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно із частиною третьою статті 4 Закону України Про судовий збір при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 916/228/22 зазначено про те, що особи, які після 04.10.2021 подають до суду документи в електронній формі з використанням системи "Електронний суд", мають правомірні очікування, що розмір судового збору, який підлягає сплаті ними, у такому разі буде розрахований із застосуванням понижуючого коефіцієнта, що прямо передбачено в Законі України "Про судовий збір" (п.8.23).
Судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (ст. 9 Закону України "Про судовий збір").
Оскільки при зверненні до Господарського суду Дніпропетровської області заявлено вимогу майнового характеру (1 505 055,74грн), то позивач повинен був сплатити судовий збір у розмірі 18 060,67грн.
За подання позовної заяви через систему Електронний суд позивач сплатив судовий збір у розмірі 22 575,84грн, про що свідчать платіжні інструкції № 562 від 19.11.2024 у розмірі 18 911,66грн та № 646 від 17.12.2024 у розмірі 3 664,18грн. Тому поверненню з Державного бюджету України підлягає 4 515,17грн.
Отже позивачем під час звернення з позовом до суду сплачена сума судового збору у більшому розмірі, яка повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду (пункт 1 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір").
Суд не вирішує питання повернення судового збору, оскільки клопотання про його повернення позивачем не надавалось.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у справі покладається на відповідача у розмірі 18 060,67грн.
Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрфаворіт" до Акціонерного товариства "Дніпроважмаш" про стягнення заборгованості задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Акціонерного товариства "Дніпроважмаш", 49000, м.Дніпро, вул.Сухий Острів, буд.3, код ЄДРПОУ 00168076 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрфаворіт", 04050, м.Київ, вул.Іллєнка Юрія, буд.81, корпус 20 (літ.Б), кімн.427, код ЄДРПОУ 35951704 заборгованість у розмірі 1 260 776,90грн (один мільйон двісті шістдесят тисяч сімсот сімдесят шість гривень 90 копійок), пеню у розмірі 169 833,07грн (сто шістдесят дев`ять тисяч вісімсот тридцять три гривні 07 копійок), 3 % річних у розмірі 19 534,00грн (дев`ятнадцять тисяч п`ятсот тридцять чотири гривні 00 копійок), інфляційні втрати у розмірі 54 911,77грн (п`ятдесят чотири тисячі дев`ятсот одинадцять гривень 77 копійок) та судовий збір у розмірі 18 060,67грн (вісімнадцять тисяч шістдесят гривень 67 копійок).
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 05.02.2025
Суддя О.В. Перова
Суд | Господарський суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 05.02.2025 |
Оприлюднено | 06.02.2025 |
Номер документу | 124929470 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі купівлі-продажу, з них поставки товарів, робіт, послуг, з них |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Перова Олена Володимирівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Перова Олена Володимирівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Перова Олена Володимирівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Перова Олена Володимирівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Перова Олена Володимирівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні