Рішення
від 27.01.2025 по справі 904/4575/24
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.01.2025м. ДніпроСправа № 904/4575/24

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Назаренко Н.Г., за участю секретаря судового засідання Кшенської Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали справи

за первісним позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк", м. Київ

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Рерікс", м. Дніпро

відповідача-2: ОСОБА_1 , м. Дніпро

про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 154 884,32 грн.

та за зустрічним позовом ОСОБА_1 , м. Дніпро

до Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк", м. Київ

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Рерікс", м. Дніпро

про визнання пункту договору недійсним та визнання договору припиненим

Представники:

від позивача за первісним позовом: Гордієнко Валентина Андріївна, посвідчення № 000131 від 10.04.2018, адвокат

від відповідача-1 за первісним позовом : не з`явився

від відповідача-2 за первісним позовом: ОСОБА_2 , посвідчення № 2462 від 13.02.2020, адвокат

РУХ СПРАВИ В СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Рерікс", відповідача-2: ОСОБА_1 , в якому просить стягнути солідарно заборгованість за кредитним договором № б/н від 01.07.2019 р. в розмірі 154884,32 грн. яка складається з:

- 139483,59 грн. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тiлом кредиту), в т.ч. залишок простроченої заборгованості за наданим кредитом;

- 15400,73 грн. - загальний залишок заборгованості за процентами в, т.ч. залишок заборгованості за простроченими процентами.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем-1 умов кредитного договору № б/н від 01.07.2019 та відповідачем-2 умов договору поруки № Р1627977262304586420 від 03.08.2021 в частині повного та своєчасного погашення кредиту.

Ухвалою від 21.10.2024 надано запит Головному управлінню ДМС у Дніпропетровській області протягом 5 (п`яти) днів з моменту отримання цієї ухвали суду надіслати на поштову адресу Господарського суду Дніпропетровської області у паперовій формі інформацію про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 (відома суду адреса: АДРЕСА_1 ).

05.11.2024 від Головного управління ДМС у Дніпропетровській області надійшла інформація щодо зареєстрованого місця проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_1 .

Ухвалою від 07.11.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 25.11.2024.

21.11.2024 через систему "Електронний суд" від Відповідача-2 надійшло повідомлення № 62860 про надання адвокату доступу до справи.

25.11.2024 через систему "Електронний суд" від Відповідача-2 надійшло клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи.

25.11.2024 через систему "Електронний суд" від Позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні 25.11.2024 Позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач-1 в судове засідання свого представника не направив, пояснень щодо неможливості бути присутнім в судовому засіданні суду не надав, про дату та час повідомлений належним чином.

Відповідач -2 в судове засідання свого представника не направив, про дату та час повідомлений належним чином.

Ухвалою від 25.11.2024 відкладено судове засідання з розгляду справи по суті на 09.12.2024.

09.12.2024 позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги.

Відповідач-2 в судове засідання не з`явився, через систему "Електронний суд" надав відзив на позов, в якому проти позовних вимог до нього заперечив.

Крім того, відповідач-2 через систему "Електронний суд" надав зустрічний позов, в якому просить:

1. Визнати недійсним пункт 1.4. Договору поруки № P1627977262304586420 від 03.08.2021 року укладеного між Акціонерним товариством Комерційний банк "ПриватБанк" та ОСОБА_1 .

3. Визнати припиненим Договір поруки № P1627977262304586420 від 03.08.2021 року укладений між Акціонерним товариством Комерційний банк "ПриватБанк" та ОСОБА_1 .

Ухвалою від 09.12.2024 зазначену зустрічну позовну заяву прийнято до спільного розгляду з первісним позовом.

17.12.2024 через систему "Електронний суд" від Позивача за первісним позовом надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, в якій просить:

- врахувати надану відповідь на відзив.

- долучити до матеріалів справи:

- копію Пропозиції про зміну істотних умов кредитування за договором, яким є Заява про приєднання б/н від 2019-07-01 року разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк, що розміщені в мережі Інтернет на офіційному сайті АТ КБ „ПриватБанк за адресою https://privatbank.ua/terms від 29.06.2022 року (оригінал наявний у позивача),

- копію Пропозиції про зміну істотних умов кредитування за договором, яким є Заява про приєднання б/н від 2019-07-01 року разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк, що розміщені в мережі Інтернет на офіційному сайті АТ КБ „ПриватБанк за адресою https://privatbank.ua/terms від 01.02.2023 року (оригінал наявний у позивача).

23.12.2024 через систему "Електронний суд" від Позивача за первісним позовом надійшов відзив на зустрічну позовну заяву, в якому просить:

- в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" про визнання пункту договору недійсним та визнання договору припиненим - відмовити в повному обсязі.

27.12.2024 через систему "Електронний суд" від Відповідача-2 надійшли заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву.

В судовому засіданні 13.01.2025 представники сторін Позивача та Відповідача-2 проти закриття підготовчого провадження та призначення розгляду справи по суті не заперечили.

Відповідач-1 свого представника в судове засідання не направив, пояснень щодо неможливості бути присутнім в судовому засіданні суду не надав, про дату та час повідомлений належним чином.

Ухвалою від 13.01.2025 залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача за зустрічним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Рерікс". Закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні на 27.01.2025.

27.01.2025 в судовому засіданні розпочато розгляд справи по суті.

Позивач за первісним позовом підтримав первісний позов, проти зустрічного заперечив.

Відповідач-2 за первісним позовом проти первісного позову заперечив, зустрічний позов підтримав.

Відповідач-1 за первісним позовом в судове засідання свого представника не направив, пояснень щодо неможливості бути присутнім в судовому засіданні суду не надав, про дату та час судового засідання повідомлений належним чином.

ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА ЗА ПЕРВІСНИМ ПОЗОВОМ.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем-1 порушені зобов`язання за кредитним договором від 01.07.2021 щодо своєчасного та повного повернення кредиту. З урахуванням договору поруки № P1627977262304586420 від 03.08.2021 заборгованість підлягає стягненню з відповідачів солідарно.

ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА-1 ЗА ПЕРВІСНИМ ПОЗОВОМ.

З приводу дотримання прав відповідача-1 за первісним позовом під час розгляду даної справи судом, слід зазначити таке.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Статтею 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" визначено перелік відомостей, про юридичну особу, які вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Зокрема, передбачено, що до Єдиного державного реєстру вноситься інформація для здійснення зв`язку з юридичною особою: телефон, адреса електронної пошти (пункт 18 частини 2 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань").

Частиною 1 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" встановлено, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Слід також відзначити, що місцезнаходження юридичної особи при здійсненні державної реєстрації, відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" вноситься до відомостей про цю юридичну особу. За змістом частини 4 статті 17 вказаного Закону, державній реєстрації підлягають зміни до відомостей про юридичну особу, що містяться у Єдиному державному реєстрі, тобто і зміна місцезнаходження, про що юридична особа має звернутись із відповідною заявою. Не вживши заходів для внесення до Єдиного державного реєстру відомостей про зміну свого місцезнаходження (в разі такої зміни), юридична особа повинна передбачати або свідомо допускати можливість настання певних негативних ризиків (зокрема щодо неотримання поштової кореспонденції).

Слід відзначити, що поштові відправлення на адресу відповідача-1 за первісним позовом, в яких містилися ухвали суду, в тому числі ухвала про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі від 07.11.2024, було повернуто за зворотною адресою з довідкою АТ "Укрпошта" форми 20 від 26.11.2023 За закінченням терміну зберігання .

Відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, в розумінні частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України відповідач-1 за первісним позовом є належним чином повідомлений про розгляд даної справи судом; ухвала суду від 07.11.2024 вважається врученою відповідачу-1 за первісним позовом у паперовому вигляді - 26.11.2024.

При цьому, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов`язує й сторону у справі, зокрема позивача, з`ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її офіційним місцезнаходженням, визначеним у відповідному державному реєстрі) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

Крім того, частиною 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Отже, в разі коли фактичне місцезнаходження особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Також судом враховані положення Правил надання послуг поштового зв`язку, визначені постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 (далі Правила).

Так, порядок доставки поштових відправлень, поштових переказів, повідомлень про вручення поштових відправлень, поштових переказів, періодичних друкованих видань юридичним особам узгоджується оператором поштового зв`язку разом з юридичною особою. Для отримання поштових відправлень юридична особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України "Про поштовий зв`язок", цих Правил (пункт 94 Правил).

Відтак, повна відповідальність за достовірність інформації про місцезнаходження, а також щодо наслідків неотримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням покладається саме на юридичну особу (фізичну особу-підприємця).

У разі якщо копію прийнятого судового рішення (ухвали, постанови, рішення) направлено судом листом за належною поштовою адресою, тобто повідомленою суду учасником справи, і повернено підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання чи закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про прийняте судове рішення.

Вказана правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 923/1432/15.

Враховуючи викладене, неперебування відповідача за місцем його державної реєстрації чи небажання отримати поштову кореспонденцію та, як наслідок, ненадання відзиву, не є перешкодою розгляду справи судом за наявними матеріалами і не свідчить про порушення норм процесуального права саме зі сторони суду.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 03.03.2018 у справі № 911/1163/17 та від 10.05.2018 у справі № 923/441/17.

За таких обставин можна дійти висновку, що невручення ухвали суду відбулось через недотримання відповідачем вимог законодавства щодо забезпечення отримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням (поштовою адресою), що розцінюється судом як фактична відмова від отримання адресованих йому судових рішень (ухвал). Відповідач, у разі незнаходження за своєю офіційною (юридичною) адресою, повинен був докласти зусиль щодо отримання поштових відправлень за цією адресою або повідомлення суду про зміну свого місцезнаходження.

Також, суд наголошує, що за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" вбачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

Так, згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень, зокрема, ухвалу про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі від 07.11.2024 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/122865699) надіслано судом 07.11.2024, зареєстровано в реєстрі 08.11.2024 та оприлюднено 11.11.2024, тобто завчасно; отже у позивача за первісним позовом та відповідача-1 за первісним позовом були всі дані, необхідні для пошуку та відстеження руху справи, а також поданими у ній заявами по суті справи, а також реальна можливість отримання такої інформації також із вказаного відкритого джерела (у Єдиному державному реєстрі судових рішень).

З урахуванням наведеного, відповідач-1 за первісним позовом не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області по даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Більше того, права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись судом за рахунок порушення прав позивача на своєчасне вирішення спору судом, що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Так, ухвалою суду від 15.11.2023, з урахуванням вимог частини 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, судом було запропоновано відповідачам подати відзив на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Судом також враховані Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України № 958 від 28.11.2013, на випадок направлення відповідачем відзиву на позовну заяву або клопотання до суду поштовим зв`язком.

Слід наголосити, що у зв`язку з запровадженням на території України з 24.02.2022 (в період строку для надання відзиву на позовну заяву) воєнного стану, господарським судом був наданий додатковий час для надання можливості сторонам, зокрема відповідачу, реалізувати свої права під час розгляду даної справи судом та висловлення своєї правової позиції щодо позовних вимог позивача. У даному випадку додатково наданий один місяць господарський суд вважає достатнім та розумним строком для вчинення необхідних процесуальних дій за існуючих обставин воєнного стану та ситуації у Дніпропетровській області (місцезнаходження відповідача та суду), а отже, вважає за доцільне здійснити розгляд даної справи за наявними матеріалами.

Слід також наголосити, що відповідних змін до законів України щодо автоматичного продовження чи зупинення процесуального строку на вчинення тих чи інших дій внесено не внесено.

Отже, станом на 27.01.2025 строк на подання відзиву на первісну позовну заяву, з урахуванням додаткового строку на поштовий перебіг та враховуючи обмеження, пов`язані з запровадженням воєнного стану, закінчився.

Будь-яких клопотань про продовження вказаного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідача не надходило; поважних причин пропуску вказаного строку суду також не повідомлено.

Згідно із частиною 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

Суд вважає, що відповідач-1 за первісним позовом не скористався своїм правом на надання відзиву на первісну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА-2 ЗА ПЕРВІСНИМ ПОЗОВОМ.

Відповідач-2 за первісним позовом проти первісного позову заперечив, зазначив, що Договір поруки підписано 03.08.2021року. На час підписання договору поруки заборгованість була відсутня.

На день строку повернення кредитних коштів 22.12.2021 року сума заборгованості складала 187812,61 грн., на наступний день 23.12.2021 року сума заборгованості була повністю погашена у розмірі 187812,61 грн., заборгованість була відсутня.

Тобто, у строк вказаний у договорі поруки сума заборгованості була повністю погашена.

В свою чергу позивач продовжив надавати кредитні кошти Відповідачу-1 за первісним позовом, проте за договором поруки нової дати/строку повернення кредитних коштів не погоджувалось, з Відповідачем-2 за первісним позовом, не здійснювалось погодження наступної дати повернення кредитних коштів, погодження здійснювалось лише між Відповідачем-1 за первісним позовом, та Позивачем за первісним позовом, за зверненням Відповідача-1 за первісним позовом.

Відповідач-2 за первісним позовом вважає, що не несе відповідальності як поручитель за подальше надання кредитних коштів Позивачем Відповідачу-1 за первісним позовом.

Також відповідач-2 за первісним позовом вказує, що істотні зміни умов кредитування, підписані між кредитором та позичальником, з ОСОБА_1 як з поручителем не погоджувались, відповідно до істотних змін змінювались також і строки кредитування, проводилась реструктуризація боргу, був складених графік повернення кредиту, який не був погоджений з поручителем.

Погоджена дата повернення кредиту зазначено строк до 22.12.2021 року, відповідно до п.1.1. Договору поруки, при цьому Позичальник та Кредитор між собою вносили зміни без погодження з Позичальником продовження кредитування, за останньою датою строк повернення кредиту зазначено до 01-01-2025 року (включно).

Зміна строку повернення кредиту, як і зміна грошової відповідальності, є істотними умовами договору та не можуть бути змінені без згоди поручителя.

ВІДПОВІДЬ ПОЗИВАЧА ЗА ПЕРВІСНИМ ПОЗОВОМ НА ВІДЗИВ ВІДПОВІДАЧА-2 ЗА ПЕРВІСНИМ ПОЗОВОМ.

Позивач за первісним позовом зазначає, що договір поруки № P1627977262304586420 був укладений між АТ КБ ПриватБанк та ОСОБА_1 03.08.2021 р.

Таким чином, посилання Відповідача-2 на те, що договір поруки № P1627977262304586420 від 03.08.2021 року припиняється у разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності на підставі ч. 1 ст. 559 Цивільного кодексу України не відповідає дійсності.

Позивач за первісним позовом також вказує, що, оскільки 22.12.2021 року у Клієнта не було простроченої заборгованості (тобто своєчасно і повно виконувались умови Договору) строк користування Кредитом був автоматично пролонгований та Відповідачем-1 отримано нові кредитні кошти в межах кредитного ліміту.

Пунктом. 1.1. Договору поруки передбачена автоматична пролонгація кредиту кожні 12 (дванадцять) місяців на термін 12 місяців за умови своєчасного і повного виконання Позичальником умов Кредитного договору.

Таким чином, посилання Відповідача-2 за первісним позовом на припинення договору поруки в зв`язку з виконанням зобов`язань 23.12.2021 року, на думку позивача за первісним позовом не відповідає дійсності.

ЗАПЕРЕЧЕННЯ ВІДПОВІДАЧА-2 ЗА ПЕРВІСНИМ ПОЗОВОМ НА ВІДПОВІДЬ НА ВІДЗИВ ЗА ПЕРВІСНИМ ПОЗОВОМ.

Відповідач-2 за первісним позовом вказав, що зміна строку, продовження кредитування, надання розстрочення без погодження з Поручителем є істотною зміною умов договору, що є збільшенням обсягу відповідальності. Оскільки строк з 2021 року продовжився по 2025 рік, за домовленістю лише між Позивачем за первісним позовом та Відповідачем-1 за первісним позовом .

Пролонгація як продовження строків як нових строків кредитування є істотними умовами договору, і є збільшенням обсягу відповідальності поручителя, що потребують обов`язкового погодження з поручителем.

На час підписання договору поруки в Україні не було воєнного стану, Відповідач-2 за первісним позовом мав стабільний дохід. З 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан, Відповідач-2 за первісним позовом має на утриманні дружину та трьох неповнолітніх дітей, його фінансовий значно погіршився. Тому внесення змін до кредитного договору є значним збільшенням обсягу відповідальності Поручителя.

Відповідач-2 за первісним позовом наполягає, що нова редакція статті не змінює того, що умови договору не повинні суперечити чинному законодавству. Ч. 1 ст. 559 ЦКУ зазначено, що не погодження істотних змін договору з поручителем є порушенням.

ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА ЗА ЗУСТРІЧНИМ ПОЗОВОМ.

Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані тим, що істотні зміни умов кредитування, підписані між кредитором та позичальником, з ОСОБА_1 як з поручителем не погоджувались, відповідно до істотних змін змінювались також і строки кредитування, проводилась реструктуризація боргу, був складених графік повернення кредиту, який не був погоджений з поручителем.

Пунктом 1.4. договору поруки встановлено, що при укладанні цього Договору Поручитель дає свою згоду на збільшення зобов`язань за Кредитним договором в розмірі таких збільшень. Згода Поручителя, що зазначена в цьому пункті, стосується щодо збільшення кредиту до максимального розміру кредитного ліміту, вказаного в п. 1.1. цього Договору, розміру процентної ставки, в тому числі, підвищеного розміру процентної ставки у разі прострочення повернення кредиту, строку кредиту, розміру комісії, штрафу, неустойки. Додаткові узгодження про такі зміни та укладення окремої угоди з Поручителем не потрібні. Про зміни Кредитного договору, на які Поручитель дав свою згоду згідно цього пункту Договору, Кредитор інформує Поручителя в порядку, передбаченому п.4.2 цього Договору. У разі будь-яких змін, які не стосуються тих, що встановлені цим пунктом, Сторони діють в порядку, передбаченому п. 4.2. цього Договору.

Таким чином, позивач за зустрічним позовом вважає, що сторони не можуть погодити умови у договорі, які суперечать чинному законодавству. Тобто п.1.4. договору поруки, де поручитель дає згоду не погоджувати з ним збільшення кредиту, строк кредиту, процентні ставки і т.п. є таким, що не відповідає чинному законодавству та порушує права поручителя, а тому може бути визнано недійсним на підставі ст. 559 ЦК України.

Збільшення кредиту до максимального розміру кредитного ліміту, розміру процентної ставки, в тому числі, підвищеного розміру процентної ставки у разі прострочення повернення кредиту, строку кредиту, розміру комісії, штрафу, неустойки є істотними умовами договору та повинні бути погоджені з Поручителем.

ВІДЗИВ НА ЗУСТРІЧНИЙ ПОЗОВ.

Щодо посилання позивача за зустрічним позовом на ч. 1 ст. 559 Цивільного кодексу України, а також позицію, викладену в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2019 року у справі № 523/3082/14-ц (провадження № 14-243цс19), в якій зазначено, що відповідно до частини першої статті 559 ЦК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання, а також у разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності, відповідач за зустрічним позовом вказує, що, предметом розгляду були саме договори поруки від 21 грудня 2007 року, укладеними між ПАТ Родовід Банк та ОСОБА_1 і ОСОБА_2, з кожним окремо. Приймаючи постанову у вищезазначеній справі, Велика Палата Верховного Суду застосовувала законодавство, що діяло на час виникнення спірних правовідносин, тобто Цивільний кодекс України в редакції від 14.06.2007 року.

Частина 1 ст. 559 Цивільного кодексу України в редакції від 14.06.2007 року прописана наступним чином: Порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання, а також у разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Відповідач за зустрічним позовом вказав, що саме тому, застосувавши відповідну норму, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про припинення договору поруки за наявності факту зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Аналогічні обставини була також і під час ухвалення Великою Палатою Верховного Суду постанови від 26 травня 2020 року у справі № 910/13109/18,

Відповідач за зустрічним позовом вказує, що договір поруки № P1627977262304586420 був укладений між АТ КБ ПриватБанк та ОСОБА_1 03.08.2021 р.

Таким чином, на думку відповідача за зустрічним позовом, посилання позивача за зустрічним позовом на те, що договір поруки № P1627977262304586420 від 03.08.2021 року припиняється у разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності на підставі ч. 1 ст. 559 Цивільного кодексу України, на думку відповідача за зустрічним позовом, не відповідає дійсності, оскільки навіть у разі зміни істотних умов договору, відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України договір поруки не припиняється, а поручитель несе відповідальність за порушення зобов`язання боржником в обсязі, що існував до такої зміни.

Щодо вимоги позивача за зустрічним позовом визнати недійсним пункт 1.4 Договору поруки P1627977262304586420 від 03.08.2021 року, відповідач за зустрічним позовом зазначив, що п. 1.4 Договору поруки передбачено: 1.4. При укладанні цього Договору Поручитель дає свою згоду на збільшення зобов`язань за Кредитним договором в розмірі таких збільшень. Згода Поручителя, що зазначена в цьому пункті, стосується щодо збільшення кредиту до максимального розміру кредитного ліміту, вказаного в п. 1.1. цього Договору, розміру процентної ставки, в тому числі, підвищеного розміру процентної ставки у разі прострочення повернення кредиту, строку кредиту, розміру комісії, штрафу, неустойки. Додаткові узгодження про такі зміни та укладення окремої угоди з Поручителем не потрібні. Про зміни Кредитного договору, на які Поручитель дав свою згоду згідно цього пункту Договору, Кредитор інформує Поручителя в порядку, передбаченому п.4.2 цього Договору. У разі будь-яких змін, які не стосуються тих, що встановлені цим пунктом, Сторони діють в порядку, передбаченому п. 4.2. цього Договору..

Тобто, укладаючи відповідний договір сторона дає згоду на подальші збільшення зобов`язань за Кредитним договором в розмірі таких збільшень у викладених в пункті договору випадках.

ОБСТАВИНИ, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Предметом доказування, відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Отже, обставинами, які входять до предмету доказування у даній справі є наявність підстав для стягнення заборгованості за кредитним договором від 01.07.2019 та договором поруки № P1627977262304586420 від 03.08.2021, наявність підстав для визнання недійсним пункту 1.4. Договору поруки № P1627977262304586420 від 03.08.2021 та визнання припиненим Договору поруки № P1627977262304586420 від 03.08.2021.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

Як убачається з матеріалів справи, 24.06.2019 між Акціонерним товариством комерційний банк "ПриватБанк" (Банк, позивач за первісним позовом) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рерікс" (Клієнт, відповідач-1 за первісним позовом), було підписано Анкету-заяву клієнта юридичної особи-резидента про приєднання до умов і правил надання банківських послуг, відповідно до якої 01.07.2019 року було відкрито рахунком № НОМЕР_2 .

22.12.2020 р. між Акціонерним товариством комерційний банк "ПриватБанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рерікс" було підписано Заявку на отримання послуг Кредитний ліміт на поточний рахунок та Гарантовані платежі шляхом встановлення кредитного ліміту на рахунок НОМЕР_2 .

Підписанням цієї Заявки Клієнт на підставі ст. 634 Цивільного кодексу України у повному обсязі приєднується до розділу 1.1. Загальні положення та підрозділу 3.2.1. Кредитний ліміт на поточний рахунок Умов та Правил надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті АТ КБ ПРИВАТБАНК у мережі Інтернет за адресою https://privatbank.ua/terms, та які разом із анкетою- заявою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, цією Заявкою становлять кредитний договір від 01.07.2019 р. (надалі - Договір) між Банком та Клієнтом, примірник якого Клієнт отримав шляхом самостійного роздрукування.

Таким чином, між сторонами було укладено кредитний договір від 01.07.2019 року.

Відповідно до Договору Відповідачу-1 за первісним позовом було встановлено кредитний ліміт, на поточний рахунок № НОМЕР_2 .

Відповідно до Договору, сторони домовились: Підписанням цієї Заявки Клієнт висловлює свою пряму і безумовну згоду на встановлення Банком будь-якого розміру Кредитного ліміту за послугою Кредитний ліміт на поточний рахунок. Розмір Ліміту може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку. Кредитний договір вступає в силу з моменту підписання Клієнтом цієї Заявки шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису у Приват24 для бізнесу.

Примірник цієї Заяви приєднання (цього Договору) направлено Клієнту у системі Приват24 для бізнесу. Клієнт підтверджує ознайомлення із розділом 1.1. Загальні положення, а також підрозділом 3.2.1. Кредитний ліміт на поточний рахунок Умов та Правил надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті Банку за адресою https://privatbank.ua/terms, у редакції, чинній на дату підписання цієї Заяви, а саме: 3.2.1. Кредитний ліміт

Відповідно до п. 3.2.1.1.1. договору, сторони визначили, що Банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати Клієнту овердрафтовий кредит шляхом встановлення кредитного ліміту (далі Ліміт) на поточний рахунок Клієнта (далі Кредит) на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів Клієнта в порядку та на умовах, визначених Умовами та Правилами надання банківських послуг (далі Умови або Договір) в обмін на зобов`язання Клієнта з повернення Кредиту, сплати комісії, процентів в обумовлені цим Договором терміни.

В п. 3.2.1.1.2. сторони погодили, що розмір Кредиту, який може бути наданий Клієнту, складає від 10 000 до 2 000 000 гривень.

Згідно п. 3.2.1.1.3. Банк здійснює обслуговування Ліміту Клієнта, що полягає у проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку Клієнта, за рахунок кредитних коштів в межах Ліміту шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо. Дебетове сальдо по поточному рахунку Клієнта це сума грошових коштів, перерахованих Банком на підставі розрахункових документів Клієнта з його поточного рахунку протягом операційного дня понад його залишок на поточному рахунку з урахуванням вхідного залишку на початок банківського дня.

Відповідно до п. 3.2.1.2.2.2. Відповідач-1 зобов`язався перед Позивачем сплатити Банку проценти за весь час фактичного користування Кредитом, комісії та інші платежі в порядку та на умовах, визначених цим Договором та Тарифами Банку..

Відповідно до договору розмір відсоткової ставки становить 16,5% річних, що вказано на першому аркуші договору.

Згідно п. 3.2.1.4.1. за управління фінансовим інструментом Клієнт сплачує Банку комісію, розмір якої визначено Тарифами Банку, яка розраховується на суму максимального дебетового сальдо, що існувало на кінець будь-якого банківського дня на поточному рахунку Клієнта за звітній місяць. Банк може на свій розсуд не стягувати зазначені розмір комісії в разі, якщо максимальне сальдо Кредиту за попередній календарний місяць не перевищувало 100 гривень. Комісія за управління фінансовим інструментом нараховується щомісячно та сплачується Клієнтом першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому виникло дебетове сальдо.

Відповідно до п. 3.2.1.2.1.2. Сторони погодили, що обслуговування Ліміту на поточному рахунку Клієнта відбудеться згідно з наступним порядком: При надходженні розрахункових документів Клієнта в Банк протягом операційного дня та відсутності грошових коштів на поточному рахунку Клієнта, Банк здійснює їх оплату відповідно до цих Умов в межах встановленого Ліміту. Розрахункові документи подаються Клієнтом з дотриманням порядку розрахунково-касового обслуговування, передбаченого Умовами та Правилами надання банківських послуг. При закритті Банківського дня сформоване дебетове сальдо на поточному рахунку Клієнта фактично є сумою використаного Клієнтом Кредиту в цей день.

Згідно п. 3.2.1.1.5. Ліміт встановлюється Банком на кожний операційний день. Розмір Ліміту розраховується відповідно до затвердженої внутрішньобанківської методики на підставі даних про рух грошових коштів по поточному рахунку, платоспроможності, кредитної історії та інших показників відповідно до внутрішньобанківських нормативів та положень і нормативних актів Національного банку України. Для розрахунку розміру Ліміту державні/комунальні підприємств надають також рішення органу виконавчої влади/ органу місцевого самоврядування. У випадку зниження Банком Ліміту в порядку, передбаченому цими Умовами, Клієнт зобов`язується здійснювати погашення Кредиту в порядку, передбаченому п.п. 3.2.1.4.1 - 3.2.1.4.15 цього Договору.

Свої зобов`язання за договором Позивач виконав в повному обсязі, надавши Відповідачу-1 кредитний ліміт в розмірі, який в подальшому змінювався, що підтверджується довідкою про розміри встановлених кредитних лімітів (т.1 ,а.с. 40).

Відповідно до розділу 3.2.1.4. Договору затверджений вартість Кредиту та порядок розрахунків.

Пунктом 3.2.1.4.7. договору, Сторони погодились, що погашення Кредиту, сплата процентів, комісії, пені здійснюється в гривні, відповідно до цих Умов.

Відповідно до п. 3.2.1.4.4. сторони погодили, що сума заборгованості по Кредиту, нараховані проценти та комісія, непогашені у строки, встановлені в п.п. 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2, 3.2.1.4.3 цього Договору з наступного дня вважаються простроченими.

В п. 3.2.1.6.1. договору, сторони погодились, що строк користування Кредитом становить 12 місяців, з автоматичною пролонгацією за умови своєчасного і повного виконання Клієнтом умов Договору.

Пунктом 3.2.1.6.2. договору передбачено, що цей Договір набирає чинності з моменту підписання Клієнтом Заявки та діє до повного виконання Сторонами зобов`язань за цим Договором.

Згідно п. 3.2.1.5.6. договору, сторони домовились та встановили, що терміни позовної давності щодо вимоги про стягнення кредиту, процентів за користування кредитом, комісії, стягнень - пені, штрафів, встановлюються Сторонами тривалістю в 15 років.

В подальшому 29.06.2022 року ТОВ РЕРІКС звернулось до АТ КБ ПРИВАТБАНК із Заявою-анкетою про зміну умов договору, відповідно до якого просив надати реструктуризацію кредитного договору від 01-07-2019 року.

Розглянувши відповідну Заяву-анкету, АТ КБ ПРИВАТБАНКОМ було погоджено зміну умов договору, які були направлені Пропозицією про зміну істотних умов кредитування за договором, яким є Заява про приєднання б/н від 2019-07-01 року разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк, що розміщені в мережі Інтернет на офіційному сайті АТ КБ „ПриватБанк за адресою https://privatbank.ua/terms.

Відповідно до Пропозиції про зміну істотних умов кредитування за договором, було встановлено:

1. Сума заборгованості Позичальника за неповернутими кредитними коштами по Кредитному договору (далі - Кредит) становить 170144.57 грн. (сто сімдесят тисяч сто сорок чотири гривні 57 копійок), при цьому подальше надання Банком Позичальнику кредитних коштів за Кредитним договором не здійснюється. Тип кредиту за Кредитним договором переводиться в режим невідновлюваної кредитної лінії, при цьому заборгованість за Кредитом та нарахованими процентами за користування кредитними коштами підлягає поверненню Позичальником в порядку та на умовах передбачених Кредитним договором з урахуванням його змін визначених в цій пропозиції про зміну істотних умов кредитування за Кредитним договором.

2. Кінцевий термін повернення Кредиту встановлюється до 28-06-2023 року (включно). Погашення заборгованості за Кредитом (повернення кредиту) здійснюється Позичальником відповідно до графіку наведеного в п. 4 цієї пропозиції про зміну істотних умов кредитування за Кредитним договором.

3. Проценти за користування Кредитом. Тип процентної ставки фіксований.

3.1. За користування кредитом Позичальник сплачує проценти у розмірі 25 % річних.

3.2. Проценти за користування кредитом нараховуються на непогашений залишок суми Кредиту та сплачуються щомісяця, не пізніше 29 числа кожного місяця.

В подальшому 01.02.2023 року ТОВ РЕРІКС повторно звернулось до АТ КБ ПРИВАТБАНК з Заявою-анкетою про зміну умов договору, відповідно до якого просив надати реструктуризацію кредитного договору від 01-07-2019 року.

Відповідно до Пропозиції про зміну істотних умов кредитування за договором, було встановлено:

1. Сума заборгованості Позичальника за неповернутими кредитними коштами по Кредитному договору (далі - Кредит) становить 167728.45 грн. (сто шістдесят сім тисяч сімсот двадцять вісім гривень 45 копійок), при цьому подальше надання Банком Позичальнику кредитних коштів за Кредитним договором не здійснюється. Тип кредиту за Кредитним договором переводиться в режим невідновлюваної кредитної лінії, при цьому заборгованість за Кредитом та нарахованими процентами за користування кредитними коштами підлягає поверненню Позичальником в порядку та на умовах передбачених Кредитним договором з урахуванням його змін визначених в цій пропозиції про зміну істотних умов кредитування за Кредитним договором.

2. Кінцевий термін повернення Кредиту встановлюється до 01-01-2025 року (включно). Погашення заборгованості за Кредитом (повернення кредиту) здійснюється Позичальником відповідно до графіку наведеного в п. 4 цієї пропозиції про зміну істотних умов кредитування за Кредитним договором.

3. Проценти за користування Кредитом. Тип процентної ставки фіксований.

3.1. За користування Кредитом Позичальник сплачує проценти у наступному розмірі, що застосовується при відсутності порушення Позичальником умов Кредитного договору: починаючи з 01.02.2023 року за ставкою 25 % річних.

3.2. У випадку порушення Позичальником термінів/строків погашення заборгованості за Кредитом, встановлених умовами Кредитного договору, з урахуванням його змін визначених в цій пропозиції про зміну істотних умов кредитування за Кредитним договором, Позичальник сплачує Банку проценти від суми простроченої заборгованості за Кредитом в наступних розмірах: починаючи з 01.02.2023 року за ставкою 33 % річних, починаючи з 1-го дня прострочення.

3.3. Нарахування процентів та їх сплата Позичальником здійснюється на умовах, як це визначено Кредитним договором, з урахуванням його змін визначених в цій пропозиції про зміну істотних умов кредитування за Кредитним договором.

03.08.2021 р. між АТ КБ ПриватБанк та ОСОБА_1 було укладено договір поруки № P1627977262304586420 (далі - Договір поруки), предметом якого є надання поруки Відповідачем-2 за виконання зобов`язань Відповідача-1, які випливають з Заявки на отримання послуг Кредитний ліміт на поточний рахунок № Б/Н від 22.12.2020 року , якою Позичальник на підставі ст. 634 Цивільного кодексу України у повному обсязі приєднався до розділу 1.1. Загальні положення та підрозділу 3.2.1. Кредитний ліміт на поточний рахунок Умов та Правил надання банківських послуг (далі Умови та Правила), що розміщені на офіційному сайті АТ КБ ПриватБанк у мережі Інтернет за адресою https://privatbank.ua/terms, в редакції, чинній на дату підписання Заявки на отримання послуг та які разом із Заявою на відкриття рахунку та Заявкою на отримання послуг становлять Кредитний договір, укладений між Банком та Позичальником, в забезпечення виконання зобов`язань якого укладається цей Договір поруки.

Відповідно п. 3.2.1.2.3.9. Заявки на отримання послуг Кредитний ліміт на поточний рахунок та Гарантовані платежі при настанні будь-якої з наступних подій - порушенні Позичальником будь-якого із зобов`язань, передбачених умовами цього Договору.

Банк, на свій розсуд, має право: а) змінити умови кредитування - зажадати від Клієнта дострокового повернення кредиту, сплати процентів за його користування, виконання інших зобов`язань за Договором в повному обсязі шляхом подання відповідного повідомлення. При цьому, згідно ст. 212, 611, 651 Цивільного кодексу України, за зобов`язаннями, терміни виконання яких не настали, терміни вважаються такими, що настали в зазначену в повідомленні дату. На цю дату Клієнт зобов`язується повернути Банку суму кредиту в повному обсязі, проценти за фактичний термін його використання, повністю виконати інші зобов`язання. В разі невиконання Клієнтом вимог Банку у термін, зазначений у повідомленні, вся заборгованість, починаючи з наступного дня дати, зазначеної в повідомленні Банку, вважається простроченою;

18.07.2024 року Позивачем за первісним позовом було направлено до ТОВ РЕРІКС та ОСОБА_1 на поштову адресу Повідомлення-Вимогу Вих. № 90701DNLJS06Q від 26.06.2024 з вимогою до 26.07.2024 року погасити заборгованість.

Проте, станом на дату подання первісного позову заборгованість Відповідачами за первісним позовом добровільно не сплачена.

У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за договором Відповідач-1 за первісним позовом станом на 07.10.2024 року має заборгованість - 154884.32 грн. яка складається з наступного: - 139483.59 грн. - загальний залишок заборгованостi за наданим кредитом (тiлом кредиту) в т.ч. залишок простроченої заборгованостi за наданим кредитом; - 15400.73 грн. - загальний залишок заборгованостi за процентами в т.ч. залишок заборгованостi за простроченими процентами.

Вказане стало причиною звернення позивача за первісним позовом з первісною позовною заявою до суду.

Позивач за зустрічним позовом зазначає, що відповідно до п. 1.1. Договору поруки: Поручитель солідарно відповідає перед Кредитором за виконання Позичальником зобов`язань у повному обсязі за Кредитним договором: - по поверненню кредиту, який наданий Позичальнику шляхом встановлення кредитного ліміту на поточний рахунку НОМЕР_2 (IBAN - НОМЕР_3 ) у розмірі 200000.00 ( двiстi тисяч ) гривень, максимальний розмір кредитного ліміту за Кредитним договором становить - 2 000 000,00 грн. (два мільйона) гривень; - по поверненню Кредитору кредиту у строк до 22.12.2021 року, з автоматичною пролонгацією кредита кожні 12 (дванадцять) місяців на термін 12 місяців за умови своєчасного і повного виконання Позичальником умов Кредитного договору.

Тобто, відповідно до п. 1.1. Договору поруки, Поручитель несе солідарне зобов`язання по поверненню кредиту перед АТ КБ Приватбанк у строк до 22.12.2021 року, при цьому автоматична пролонгація здійснюється лише за умови своєчасного і повного виконання Позичальника умов Кредитного договору.

Після укладення договору поруки, АТ КБ Приватбанк не звертався до ОСОБА_1 щодо виконання зобов`язань за договором поруки та сплати заборгованості за позичальника.

Після укладення договору поруки, АТ КБ Приватбанк не звертався до ОСОБА_1 щодо внесення змін до договору поруки або погодження з поручителем будь-яких істотних змін до умов договору.

Позивач за зустрічним позовом вказує, що з матеріалів справи первісного позову вбачається, 29.06.2022 року ТОВ РЕРІКС, позичальник та третя особа за зустрічним позовом, звернулось до АТ КБ ПРИВАТБАНК (Відповідач за зустрічним позовом) з Заявою-анкетою про істотну зміну умов договору, яка була погоджена АТ КБ ПРИВАТБАНК та внесено зміни до умов договору

Відповідно до Пропозиції про зміну істотних умов кредитування за договором, було встановлено:

1. Сума заборгованості Позичальника за неповернутими кредитними коштами по Кредитному договору (далі - Кредит) становить 170144.57 грн.

2. Кінцевий термін повернення Кредиту встановлюється до 28-06-2023 року (включно).

3. Проценти за користування Кредитом. Тип процентної ставки фіксований.

3.1. За користування кредитом Позичальник сплачує проценти у розмірі 25 % річних.

01.02.2023 року ТОВ РЕРІКС повторно звернулось до АТ КБ ПРИВАТБАНК з Заявою-анкетою про зміну умов договору, АТ КБ ПРИВАТБАНКОМ було погоджено зміну умов договору, які були направлені Пропозицією про зміну істотних умов кредитування за договором.

Відповідно до Пропозиції про зміну істотних умов кредитування за договором, було встановлено:

1. Сума заборгованості Позичальника за неповернутими кредитними коштами по Кредитному договору (далі - Кредит) становить 167728.45 грн.

2. Кінцевий термін повернення Кредиту встановлюється до 01-01-2025 року (включно).

Погашення заборгованості за Кредитом (повернення кредиту) здійснюється Позичальником відповідно до графіку наведеного в п. 4 цієї пропозиції про зміну істотних умов кредитування за Кредитним договором.

3. Проценти за користування Кредитом. Тип процентної ставки фіксований.

Дані істотні зміни умов кредитування, підписані між кредитором та позичальником, з ОСОБА_1 як з поручителем не погоджувались, відповідно до істотних змін змінювались також і строки кредитування, проводилась реструктуризація боргу, був складених графік повернення кредиту, який не був погоджений з поручителем.

Позивач за зустрічним позовом вказує, що в п.4.2. договору поруки вказано, що зміни та доповнення до цього Договору вносяться за згодою Сторін, в письмовому вигляді, шляхом укладення відповідної додаткової угоди, окрім змін, які встановлені п. 1.4 цього Договору. Сторони узгодили, що зміни, передбачені п.1.4 цього Договору, окрім змін що стосуються збільшення кредиту до максимального розміру кредитного ліміту, вказаного в п. 1.1. цього Договору, здійснюються шляхом інформування поручителя на розсуд Банку способами комунікацій, а саме: на електронну пошту Поручителя, смс-повідомлення на фінансовий номер телефону Поручителя; інформування у Системі Приват24 або Приват24 для бізнесу; месенджери (Telegram, Viber та ін.), шляхом направлення листа поштою тощо. Поручитель, погодився з тим, що зміни, які стосуються збільшення кредиту до максимального розміру кредитного ліміту, вказаного в п. 1.1. цього Договору не потребують додаткового інформування.

В п. 1.4. договору поруки зазначено, що при укладанні цього Договору Поручитель дає свою згоду на збільшення зобов`язань за Кредитним договором в розмірі таких збільшень. Згода Поручителя, що зазначена в цьому пункті, стосується щодо збільшення кредиту до максимального розміру кредитного ліміту, вказаного в п. 1.1. цього Договору, розміру процентної ставки, в тому числі, підвищеного розміру процентної ставки у разі прострочення повернення кредиту, строку кредиту, розміру комісії, штрафу, неустойки. Додаткові узгодження про такі зміни та укладення окремої угоди з Поручителем не потрібні.

Про зміни Кредитного договору, на які Поручитель дав свою згоду згідно цього пункту Договору, Кредитор інформує Поручителя в порядку, передбаченому п.4.2 цього Договору. У разі будь-яких змін, які не стосуються тих, що встановлені цим пунктом, Сторони діють в порядку, передбаченому п. 4.2. цього Договору.

Позивач за зустрічним позовом вважає, що п.1.4. договору поруки, де поручитель дає згоду не погоджувати з ним збільшення кредиту, строк кредиту, процентні ставки і т.п. є таким, що не відповідає чинному законодавству та порушує права поручителя, а тому може бути визнано недійсним.

Вказане стало причиною звернення позивача за зустрічним позовом до суду із зустрічною позовною заявою про визнання недійсним пункту 1.4. Договору поруки № P1627977262304586420 від 03.08.2021 та визнання припиненим Договору поруки № P1627977262304586420 від 03.08.2021.

Пунктом 1 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу Україн передбачено, що господарські суди розглядають справи у спорах, які виникають, зокрема, при виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці

Предметом розгляду за даним позовом є стягнення заборгованості за кредитним договором, сторонами якого є суб`єкти господарювання. Крім цього, позивачем заявлена позовна вимога до поручителя - фізичної особи, який зазначений стороною правочину в забезпечення виконання зобов`язання відповідача-1 (суб`єкта господарської діяльності). За таких обставин, враховуючи приписи статей 4, 20, 45 Господарського процесуального кодексу України, даний позов підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Викладене узгоджується із позицією Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2018 у справі № 415/2542/15-ц.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає первісні позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, зустрічні позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Згідно з ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування, тощо).

Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Згідно із ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).

У відповідності до ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно абз. 1 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Щодо первісного позову.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач-1 за первісним позовом взяті на себе зобов`язання по погашенню кредиту, сплаті відсотків за користування кредитними коштами та комісію у встановлені строки не виконав, а відтак, заборгованість відповідача-1 за первісним позовом перед позивачем становить 154884.32 грн., яка складається з наступного: - 139483.59 грн. - загальний залишок заборгованостi за наданим кредитом (тiлом кредиту) в т.ч. залишок простроченої заборгованостi за наданим кредитом; - 15400.73 грн. - загальний залишок заборгованостi за процентами в т.ч. залишок заборгованостi за простроченими процентами..

У зв`язку з порушенням боржником виконання зобов`язання за кредитним договором, в силу вимог статті 1050 ЦК України банк не позбавлений можливості реалізувати своє право на дострокове повернення кредиту, в тому числі, як в позасудовому порядку, шляхом направлення відповідної вимоги, так і безпосереднього в судовому порядку шляхом подання відповідного позову.

Відсутність або наявність письмової досудової вимоги про усунення порушень зобов`язання не є перешкодою для реалізації права звернутись до суду за захистом своїх порушених прав (постанова Верховного Суду від 06.12.2019 у справі №756/2996/17).

Відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані частиною першою статті 1048 ЦК України. Такі проценти є звичайною платою боржника за право тимчасово користуватися наданими йому коштами на визначених договором та законодавством умовах, тобто у межах належного та добросовісного виконання сторонами договірних зобов`язань, а не у випадку їх порушення.

Натомість наслідки прострочення грошового зобов`язання (коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх) також урегульовані законодавством. У випадках, коли боржник порушив умови договору, прострочивши виконання грошового зобов`язання, за частиною першою статті 1050 ЦК України застосуванню у таких правовідносинах підлягає положення статті 625 цього Кодексу.

За наведеним у цій статті регулюванням відповідальності за прострочення грошового зобов`язання на боржника за прострочення виконання грошового зобов`язання покладається обов`язок сплатити кредитору на його вимогу суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Проценти, встановлені статтею 625 ЦК України, підлягають стягненню саме при наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов`язання.

Тобто, проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов`язання за частиною другою статті 625 ЦК України є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов`язання. На відміну від процентів, які є звичайною платою за користування грошима, зокрема за договором позики, до них застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність. (пункти 6.23. - 6.26. постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі №912/1120/16).

Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини першої статті 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до частини другої статті 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання (п. 6.28. постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі №912/1120/16).

Банк не позбавляється права на отримання належних йому процентів за неправомірне користування кредитом, нарахованих за підвищеною ставкою на підставі умов договору у зв`язку з простроченням виконання позичальником грошового зобов`язання, оскільки ці проценти охоплюються диспозицією норми частини 2 статті 625 ЦК України (п. 50. постанови Верховного Суду від 05.03.2019 у справі №5017/1987/2012).

Доказів того, що відповідачем-1 за первісним позовом виконано зобов`язання по сплаті кредиту, відсотків позивачу за первісним позовом до суду не надано.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача за первісним позовом про стягнення 139483.59 грн. - загальний залишок заборгованостi за наданим кредитом (тiлом кредиту) в т.ч. залишок простроченої заборгованостi за наданим кредитом; - 15400.73 грн. - загальний залишок заборгованостi за процентами в т.ч. залишок заборгованостi за простроченими процентами є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно зі статтями 546, 547 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, в тому числі порукою. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі.

Судом встановлено, що 03.08.2021 між Позивачем та ОСОБА_1 було укладено договір поруки №P1627977262304586420 (далі Договір поруки), відповідно до п. 1.1. якого Поручитель солідарно відповідає перед Кредитором за виконання Позичальником зобов`язань у повному обсязі за Кредитним договором: по поверненню кредиту, який наданий Позичальнику шляхом встановлення кредитного ліміту на поточний рахунку НОМЕР_2 (IBAN - НОМЕР_3 ) у розмірі 200000.00 ( двiстi тисяч ) гривень, максимальний розмір кредитного ліміту за Кредитним договором становить - 2 000 000,00 грн. (два мільйона) гривень; по поверненню Кредитору кредиту у строк до 22.12.2021 року, з автоматичною пролонгацією кредита кожні 12 (дванадцять) місяців на термін 12 місяців за умови своєчасного і повного виконання Позичальником умов Кредитного договору; по сплаті Кредитору процентів за користування кредитом: в розмірі 16.5% (шістнадцять цілих п`ять десятих) річних, відповідно до Заявки на отримання послуг Кредитний ліміт на поточний рахунок Кредитного договору, за період користування кредитом згідно п. 3.2.1.4.2. Умов та Правил; по сплаті процентів за користування кредитами у разі прострочення повернення кредиту, у розмірі 33% (тридцять три) річних, які діяли на дату такого прострочення, відповідно до п. 3.2.1.4.5. Умов та Правил; по сплаті комісії за управління фінансовим інструментом, в розмірі 0,3% від максимального дебетового сальдо, що існувало на кінець будь-якого банківського дня на поточному рахунку Позичальника за звітній місяць, в порядку, встановленому п. 3.2.1.4. -Умов та Правил; по-сплаті процентів у розмірі 33% (тридцять три) річних від простроченої суми заборгованості, які у відповідності до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю Сторін у разі порушення строку повернення кредиту, визначеного п. 3.2.1.6.1. Умов та Правил, починаючи з дня, що є наступним за днем спливу строку, настання обставин, передбачених п. 3.2.1.2.3.9. Умов та Правил, починаючи з дня, що є наступним за днем спливу строку повернення кредиту, відповідно до п. 3.2.1.5.1 Умов та Правил; по сплаті пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожний день прострочення виконання, відповідно до п. 3.2.1.5.2 Умов та Правил; по сплаті штрафу в розмірі 1 % від суми максимального дебетового сальдо, що виникло на поточному рахунку Клієнта за звітній місяць, при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов`язань, передбачених п.п. 3.2.1.2.2.4, 3.2.1.2.2.7 Умов та Правил, відповідно до п.3.2.1.5.3. Умов та Правил; по сплаті штрафу у розмірі 5% відсотків від суми кредиту, використаної не за цільовим призначенням, відповідно до п. 3.2.1.5.4. Умов та Правил; по сплаті штрафу, який розраховується за такою формулою: 1 000,00 гривень + 5% від суми використаного ліміту, при порушенні Клієнтом строків платежів по будь-якому з грошових зобов`язань по Кредиту більш ніж на 30 днів, що спричинило за собою звернення Банку в судові органи, відповідно до п. 3.2.1.5.5. Умов та Правил; по відшкодуванню Кредитору витрат, що передбачені законодавством, Кредитним договором та цим Договором; а також по сплаті всіх інших платежів в порядку та на умовах, що визначені Кредитним договором, який було укладено між Кредитором та Позичальником, які укладені та/або можуть бути укладені в майбутньому (в подальшому по тексту цього Договору Кредитний договір).

Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання зобов`язань за Кредитним договором в тому ж розмірі, що і Позичальник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту Поручитель відповідає перед Кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності. (п. 1.2. договору поруки).

Згідно п. 1.4. договору поруки при укладанні цього Договору Поручитель дає свою згоду на збільшення зобов`язань за Кредитним договором в розмірі таких збільшень. Згода Поручителя, що зазначена в цьому пункті, стосується щодо збільшення кредиту до максимального розміру кредитного ліміту, вказаного в п. 1.1. цього Договору, розміру процентної ставки, в тому числі, підвищеного розміру процентної ставки у разі прострочення повернення кредиту, строку кредиту, розміру комісії, штрафу, неустойки. Додаткові узгодження про такі зміни та укладення окремої угоди з Поручителем не потрібні. Про зміни Кредитного договору, на які Поручитель дав свою згоду згідно цього пункту Договору, Кредитор інформує Поручителя в порядку, передбаченому п.4.2 цього Договору. У разі будь-яких змін, які не стосуються тих, що встановлені цим пунктом, Сторони діють в порядку, передбаченому п. 4.2. цього Договору.

Поручитель свідчить, що він ознайомлений зі змістом Кредитного договору і заперечень щодо нього не має. Поручитель з умовами Кредитного договору ознайомлений. (п. 1.5. договору поруки).

Пунктом 4.1. договору поруки встановлено, що сторони взаємно домовились, що порука за цим Договором припиняється через 15 (п`ятнадцять) років після укладення цього Договору. У випадку виконання Позичальником та/або поручителем всіх зобов`язань за Кредитним договором цей Договір припиняє свою дію.

Відповідно до п. 4.2 Договору поруки сторони узгодили, що зміни та доповнення до цього Договору вносяться за згодою Сторін, в письмовому вигляді, шляхом укладення відповідної додаткової угоди, окрім змін, які встановлені п. 1.4 цього Договору. Сторони узгодили, що зміни, передбачені п.1.4 цього Договору, окрім змін що стосуються збільшення кредиту до максимального розміру кредитного ліміту, вказаного в п. 1.1. цього Договору, здійснюються шляхом інформування поручителя на розсуд Банку способами комунікацій, а саме: на електронну пошту Поручителя, смс-повідомлення на фінансовий номер телефону Поручителя; інформування у Системі Приват24 або Приват24 для бізнесу; месенджери (Telegram, Viber та ін.), шляхом направлення листа поштою тощо. Поручитель, погодився з тим, що зміни, які стосуються збільшення кредиту до максимального розміру кредитного ліміту, вказаного в п. 1.1. цього Договору не потребують додаткового інформування.

Для доказу вручення повідомлення буде достатнім довести, що повідомлення мало вірно вказану адресу і було отримане Поручителем, або що повідомлення електронною поштою було відправлено на адресу електронної пошти відповідної сторони та наявний звіт у Банку щодо отримання такого повідомлення Поручителем. Сторони домовились, що після отримання повідомлення про зміну умов Договору Поручитель в разі незгоди із такою зміною зобов`язаний направити Кредитору відповідь щодо незгоди протягом одного дня. З моменту отримання Банком такого повідомлення Поручитель несе відповідальність за порушення зобов`язання Позичальником в обсязі, що існував до такої зміни зобов`язання.

Відсутність відповіді Поручителя щодо його незгоди із запропонованими змінами є фактом надання Поручителем згоди на зміни та доповнення до цього Договору та їх погодженням шляхом мовчазної згоди.

Оригінали юридично важливої кореспонденції і документації повинні передаватися на Адресу Банка визнаною в Україні кур`єрською службою або вручатися особисто.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Частинами 1, 2 статті 554 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

У разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі (ч. ч. 1, 2 ст. 543 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 4.1.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 1 від 24.11.2014 Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з кредитних договорів у розгляді справ за позовом кредитора до боржника та поручителя як солідарних боржників господарським судам слід враховувати, що відповідно до статті 543 Цивільного кодексу України кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від боржника та поручителя разом, так і від будь-кого з них окремо.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідачі за первісним позовом мають відповідати перед позивачем за первісним позовом як солідарні боржники.

Зважаючи на вищевказане, позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо зустрічного позову.

Як вже зазначалося, відповідно до п. 1.1. Договору поруки Поручитель солідарно відповідає перед Кредитором за виконання Позичальником зобов`язань у повному обсязі за Кредитним договором: по поверненню кредиту, який наданий Позичальнику шляхом встановлення кредитного ліміту на поточний рахунок НОМЕР_2 (IBAN - НОМЕР_3 ) у розмірі 200000.00, максимальний розмір кредитного ліміту за Кредитним договором становить - 2 000 000,00грн.

Відповідно до статті 553 ЦК України, у редакції, чинній на момент укладення договору поруки, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Згідно зі статтею 554 ЦК України, у редакції, чинній на момент укладення договору поруки, у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов`язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Порука є спеціальним додатковим майновим заходом впливу, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов`язання.

Підставою для поруки є договір, що встановлює зобов`язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов`язання боржника, та кредитором боржника.

Висновок про припинення поруки на підставі частини першої статті 559 ЦК України залежить від установлених судом обставин щодо обсягу зобов`язання, на виконання якого надано поруку, та збільшення обсягу відповідальності поручителя внаслідок зміни без його згоди забезпеченого зобов`язання. Для цього судам необхідно дослідити відповідні умови кредитного договору та договору поруки щодо порядку погодження поручителем змін до основного зобов`язання.

Такі правові висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 755/18438/16-ц (провадження № 14-275цс19), а також у постанові Верховного Суду від 22 вересня 2021 року у справі № 489/6127/15-ц (провадження № 61-16083св20).

Слід зазначити, що частина 1 ст. 559 Цивільного кодексу України в редакції від 14.06.2007 року прописана в наступній редакції: Порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання, а також у разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Починаючи з 04.02.2019 року ч. 1 ст. 559 Цивільного кодексу України діє в наступній редакції: Порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання. У разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності боржника, такий поручитель несе відповідальність за порушення зобов`язання боржником в обсязі, що існував до такої зміни зобов`язання {Частина перша статті 559 в редакції Закону № 2478-VIII від 03.07.2018}

Договір же поруки № P1627977262304586420 був укладений між АТ КБ ПриватБанк та ОСОБА_1 03.08.2021 р.

Таким чином, посилання позивача за зустрічним позовом на те, що договір поруки № P1627977262304586420 від 03.08.2021 року припиняється у разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності на підставі ч. 1 ст. 559 Цивільного кодексу України не відповідає дійсності, оскільки навіть у разі зміни істотних умов договору, відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України договір поруки не припиняється, а поручитель несе відповідальність за порушення зобов`язання боржником в обсязі, що існував до такої зміни.

Щодо вимоги позивача за зустрічним позовом визнати недійсним пункт 1.4 Договору поруки P1627977262304586420 від 03.08.2021 року, суд зазначає таке.

Позивач за зустрічним позовом зазначає, що пункт 1.4 Договору поруки має бути визнаний недійсним, оскільки умова договору, де поручитель дає згоду не погоджувати з ним збільшення кредиту, строк кредиту, процентні ставки і т.п. є таким, що не відповідає чинному законодавству та порушує права поручителя, а тому може бути визнано недійсним.

Відповідно до частини першої статті 559 ЦК України Порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання. У разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності боржника, такий поручитель несе відповідальність за порушення зобов`язання боржником в обсязі, що існував до такої зміни зобов`язання.

До припинення поруки призводять такі зміни умов основного зобов`язання без згоди поручителя, які призвели до збільшення обсягу відповідальності останнього. Збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов`язання виникає у разі: підвищення розміру процентів; відстрочення, розстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування чужими грошовими коштами; установлення (збільшення розміру) неустойки; встановлення нових умов щодо порядку зміни процентної ставки в бік збільшення тощо.

Таким чином, у зобов`язаннях, у яких беруть участь поручителі, збільшення кредитної процентної ставки та періоду її нарахування, навіть за згодою банку та боржника, але без згоди поручителя або за відсутності відповідної умови в договорі поруки, не дає підстав для покладення на останнього відповідальності за невиконання або неналежне виконання позичальником своїх зобов`язань перед банком.

Висновок про припинення поруки на підставі частини першої статті 559 ЦК України залежить від установлених судом обставин щодо обсягу зобов`язання, на виконання якого надано поруку, та збільшення обсягу відповідальності поручителя внаслідок зміни без його згоди забезпеченого зобов`язання. Для цього необхідно дослідити відповідні умови кредитного договору та договору поруки щодо порядку погодження поручителем змін до основного зобов`язання.

У разі, якщо в договорі поруки передбачена, зокрема, можливість зміни розміру процентів за основним зобов`язанням і строків їх виплати без додаткового повідомлення поручителя та укладення окремої угоди, то ця умова договору є результатом досягнення певної домовленості між сторонами (банком і поручителем), а отже, поручитель дав згоду на зміну у майбутньому основного зобов`язання. Зазначене узгоджується із правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 26 вересня 2012 року у справі № 6-100цс12 і ця позиція не змінювалася.

Суд зазначає, що п. 1.4 Договору поруки передбачено: При укладанні цього Договору Поручитель дає свою згоду на збільшення зобов`язань за Кредитним договором в розмірі таких збільшень. Згода Поручителя, що зазначена в цьому пункті, стосується щодо збільшення кредиту до максимального розміру кредитного ліміту, вказаного в п. 1.1. цього Договору, розміру процентної ставки, в тому числі, підвищеного розміру процентної ставки у разі прострочення повернення кредиту, строку кредиту, розміру комісії, штрафу, неустойки. Додаткові узгодження про такі зміни та укладення окремої угоди з Поручителем не потрібні. Про зміни Кредитного договору, на які Поручитель дав свою згоду згідно цього пункту Договору, Кредитор інформує Поручителя в порядку, передбаченому п.4.2 цього Договору. У разі будь-яких змін, які не стосуються тих, що встановлені цим пунктом, Сторони діють в порядку, передбаченому п. 4.2. цього Договору.

Оригінали юридично важливої кореспонденції і документації повинні передаватися на Адресу Банка визнаною в Україні кур`єрською службою або вручатися особисто.(п. 4.2. договору поруки).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала про необхідність повідомлення поручителя про зміну основного зобов`язання, якщо сторони не узгодили, що зміна відбувається автоматично і не потребує укладення між сторонами будь-якої додаткової угоди/договору про внесення змін до цього договору (див. постанови від 26 травня 2020 року у справі № 910/13109/18 (провадження № 12-7гс20), від 18 січня 2022 року у справі № 910/17048/17 (провадження № 12-85гс20)).

У разі якщо в договорі поруки передбачена, зокрема, можливість зміни розміру процентів за основним зобов`язанням і строків їх виплати без додаткового повідомлення поручителя та укладення окремої угоди, то ця умова договору є результатом досягнення певної домовленості між сторонами (банком і поручителем), а отже, поручитель дав згоду на зміну у майбутньому основного зобов`язання.

Вказане узгоджується з висновками викладеними у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 17 лютого 2020 року у справі № 757/4111/13-ц (провадження № 61-37688сво18).

Відповідно до ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Отже, зважаючи на те, що, укладаючи відповідний договір поруки, поручитель усвідомлював, що сам дає згоду на подальші збільшення зобов`язань за Кредитним договором в розмірі таких збільшень у викладених в пункті договору випадках без його повідомлення, вимога позивача за зустрічним позовом про визнання недійсним п 1.4 Договору поруки P1627977262304586420 від 03.08.2021 року не підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, у суду відсутні підстави для задоволення зустрічного позову про визнання недійсним пункту 1.4. Договору поруки № P1627977262304586420 від 03.08.2021 та визнання припиненим Договору поруки № P1627977262304586420 від 03.08.2021.

Щодо обґрунтування кожного доказу суд зазначає наступне.

Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.

Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.

Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.

На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

За змістом статті 129 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи здійснюється розподіл судових витрат.

Щодо первісного позову.

З урахуванням положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір за первісним позовом покладається на відповідачів порівну.

Щодо зустрічного позову.

З урахуванням положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір за зустрічним позовом покладається на позивача за зустрічним позовом.

Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Первісний позов Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Рерікс", відповідача-2: ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 154 884,32 грн. - задовольнити.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рерікс" (49000, місто Дніпро, вул. Березинська, будинок 70, ідентифікаційний код: 43071735) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, ідентифікаційний код: 14360570) 139483,59 грн. - загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тiлом кредиту), в т.ч. залишку простроченої заборгованості за наданим кредитом, 15400,73 грн. - загального залишку заборгованості за процентами, в т.ч. залишку заборгованості за простроченими процентами, про що видати наказ.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, ідентифікаційний код: 14360570) 139483,59 грн. - загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тiлом кредиту), в т.ч. залишку простроченої заборгованості за наданим кредитом, 15400,73 грн. - загального залишку заборгованості за процентами, в т.ч. залишку заборгованості за простроченими процентами, про що видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рерікс" (49000, місто Дніпро, вул. Березинська, будинок 70, ідентифікаційний код: 43071735) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, ідентифікаційний код: 14360570) судовий збір у розмірі 1 211,20 грн., про що видати наказ.

Стягнути з ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, ідентифікаційний код: 14360570) судовий збір у розмірі 1 211,20 грн., про що видати наказ.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" про визнання пункту договору недійсним та визнання договору припиненим - відмовити.

Судові витрати за зустрічним позовом покласти на позивача за зустрічним позовом.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 05.02.2025.

Суддя Н.Г. Назаренко


Суд	Господарський суд Дніпропетровської області
Дата ухвалення рішення	27.01.2025
Оприлюднено	06.02.2025
Номер документу	124929473
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі банківської діяльності, з них

Назаренко Наталія Григорівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 27.01.2025 по справі 904/4575/24ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Судовий реєстр по справі —904/4575/24

Рішення від 27.01.2025

Рішення
від 27.01.2025 по справі 904/4575/24
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ