Рішення

від 05.02.2025 по справі 910/12755/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.02.2025м. ДніпроСправа № 910/12755/24За позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лемтранс", м. Київ

про стягнення 122 267,13грн

Суддя Євстигнеєва Н.М.

Без виклику (повідомлення) учасників

С У Т Ь С П О Р У:

Акціонерне товариство "Українська залізниця" звернулося до Господарського суду м. Києва із позовом, в якому з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог (вх. 0710/11242/24 від 19.11.2024) просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лемтранс" орендну плату у розмірі 122 267,13грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди нерухомого майна №ПР/ВЧД-16-2019-005/НКМ-дч від 24.07.2019 в частині повного та своєчасного повернення орендованого майна та внесення орендних платежів.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує та зазначає, що правовідносини сторін за договором оренди майна у разі (після) припинення договору не можуть бути врегульовані іншим чином, ніж визначено ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України. Зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 785 ЦК України та п. 8.6 договору товариство сплатило неустойку у подвійному розмірі орендної плати за період з 24.07.2024 по 31.10.2024 на загальну суму 190188,96грн, з яких:

за період з 24.07.2024 по 31.08.2024 на загальну суму 73 439,34грн (15 064,48грн + 58 374,86грн);

за період з 01.09.2024 по 30.09.2024 на загальну суму 58 374,86грн;

за період з 01.10.2024 по 31.10.2024 на загальну суму 58 374,86грн.

У відповіді на відзив позивач не погоджується із запереченнями відповідача та наголошує на невиконанні орендарем зобов`язання по сплаті орендної плати за весь час фактичного користування майном, як це передбачено п. 3.6, 3.10 договору, та вважає, що за період з 24.07.2024 по 31.10.2024 відповідач має сплатити орендну плату у загальному розмірі 122 267,13грн.

Відповідач надав до суду заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву.

У додаткових поясненнях позивач зазначив, що сторонами в договорі передбачено строки внесення орендної плати та подію, з якою пов`язане припинення внесення орендної плати (дата фактичного повернення майна за Актом приймання-передачі майна), у зв`язку з чим доводи відповідача про неможливість нарахування орендної плати після закінчення строку дії договору, позивач вважає безпідставними.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.11.2024 матеріали справи №910/12755/24 за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лемтранс" про стягнення 46 487,51грн передано за підсудністю до Господарського суду Дніпропетровської області.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.12.2024 справу №910/12755/24 передано на розгляд судді Євстигнеєвої Н.М.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.12.2024 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи приписи частини четвертої статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення підписано без його проголошення.

Розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

24 липня 2019 року між Акціонерним товариством "Українська залізниця" (орендодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лемтранс" (орендар, відповідач) укладено договір оренди нерухомого майна №ПР/ВЧД-16-2019-005/НКМ-дч (а.с. 6-10).

На умовах та в порядку, визначених цим договором, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно, загальною площею 263,3кв.м, а саме: частину будівлі допоміжного корпусу першого поверху (літ. Б-2, прим. №№ 1-21, І, ІІ) Структурного підрозділу "Вагонне депо Кам`янське" Регіональної філії "Придніпровська залізниця" АТ "Укрзалізниця", розташовану у м. Кам`янське Дніпропетровської області за адресою: вул. Енергетиків, будинок 28 б (двадцять вісім літера "б"), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 1593940312245, двоповерхового будинку загальною площею 716,9кв.м (далі майно), в тому числі коефіцієнт загальних площ 36,7% згідно з планом за поверхами, відповідно до викопіювання з поповерхового плану, що складає невід`ємну частину цього договору (п. 1.1 договору).

Майно належить орендодавцю на праві власності (п. 1.2 договору).

Майно надається орендарю для його використання за цільовим призначенням - виробнича діяльність (проведення ремонту залізничного рухомого складу) (п. 1.3 договору).

Вартість майна згідно довідки про балансову вартість 01 квітня 2019 року становить 265 860,32грн (двісті шістдесят п`ять тисяч вісімсот шістдесят гривень 32 коп.) (п. 1.4 договору).

Використання майна для цілей, не зазначених у пункті 1.3 цього договору визнається користуванням майна всупереч цільовому призначенню (п. 1.5 договору).

Згідно пункту 2.1 договору передача орендареві майна в користування здійснюється на підставі Акта приймання-передачі майна від орендодавця до орендаря, складеного згідно з формою, що є невід`ємною частиною цього договору (додаток 1). Майно вважається переданим орендодавцем орендарю з дати підписання Акта приймання - передачі майна від орендодавця до орендаря уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками (у разі наявності). При цьому ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження майна переходить до орендаря з дати підписання Акта приймання-передачі майна від орендодавця до орендаря.

Передача майна в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на це майно. Власником орендованого майна залишається орендодавець, а орендар користується ним протягом строку дії цього договору (п. 2.3 договору).

За умовами пункту 2.4 договору орендар не пізніше останнього дня строку дії цього договору зобов`язаний повернути, а орендодавець прийняти майно за актом приймання передачі майна від орендаря до орендодавця, що складається сторонами відповідно до форми (додатку 2 до цього договору). Майно має бути повернуто з усіма поліпшеннями, які неможливо відокремити від майна без нанесення шкоди цьому майну, в стані не гіршому, ніж на момент прийняття майна в оренду за актом приймання передачі майна від орендодавця до орендаря, з урахуванням його нормального зносу.

Розмір орендної плати визначається за результатами електронних торгів (аукціону) і становить за 1 (один) календарний місяць користування 1кв.м. майна 54,87грн (п`ятдесят чотири гривні 87 коп.), крім того ПДВ - 10,97грн (десять гривень 97 коп.), а всього з ПДВ - 65,84 грн (шістдесят п`ять гривень 84 коп.) (п. 3.1 договору).

Загальний розмір орендної плати за 1 (один) календарний місяць користування майном становить 14 447,00грн (чотирнадцять тисяч чотириста сорок сім), крім того ПДВ - 2 889,40грн (дві тисячі вісімсот вісімдесят дев`ять грн 40 коп.), а всього з ПДВ - 17 336,40грн (сімнадцять тисяч триста тридцять шість грн 40 коп.) (надалі орендна плата) (п. 3.2 договору).

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Оперативна інформація про індекси інфляції, розраховані Державною службою статистики України, розміщується на веб-сайті Фонду державного майна України.

Орендна плата щороку автоматично збільшується на 5% (п`ять відсотків) від ставок, що діяли за попередній рік оренди через рік з дати укладення договору. При цьому сторони погодилися, що така зміна розміру орендної плати відбуватиметься без укладення будь-яких змін та доповнень до цього договору (п. 3.3 договору).

Орендна плата нараховується починаючи з дати передачі майна за Актом приймання-передачі майна від орендодавця до орендаря та сплачується орендарем щомісяця, шляхом перерахування у безготівковій формі на поточний банківський рахунок орендодавця до 20 числа місяця, що передує місяцю, за який здійснюється розрахунок. Невиставлення рахунку орендодавцем не звільняє орендаря від сплати орендної плати за договором (п. 3.4 договору).

Нарахування орендної плати здійснюється за весь час фактичного користування майном (п. 3.6 договору).

У разі припинення (розірвання) цього договору орендар сплачує орендну плату до дати фактичного повернення майна за Актом приймання-передачі майна від орендаря до орендодавця включно. Закінчення строку дії цього договору не звільняє орендаря від обов`язку сплатити орендодавцю заборгованість з орендної плати, якщо така виникла, у повному обсязі, враховуючи штрафні санкції (п. 3.10 договору).

Згідно пункту 4.1 договору орендар зобов`язаний перерахувати на рахунок орендодавця зазначений у цьому договорі гарантійний платіж у розмірі орендної плати за два місяці - 34 672,80грн (тридцять чотири тисячі шістсот сімдесят дві гривень 80 коп.) (далі - гарантійний платіж) протягом 10 (десяти) банківських днів з дня укладення цього договору, але у будь-якому разі не пізніше дня підписання Акта приймання-передачі майна від орендодавця до орендаря.

У разі невиконання орендарем протягом строку дії цього договору будь-якого грошового зобов`язання перед орендодавцем, орендодавець має право, за умови письмового попередження орендаря не менше, ніж за 7 (сім) календарних днів, здійснити погашення грошової заборгованості орендаря за рахунок гарантійного платежу без необхідності укладення будь-яких додаткових угод до цього договору (п. 4.3 договору).

У разі здійснення погашення орендодавцем за рахунок гарантійного платежу грошової заборгованості орендаря, орендар протягом 5 (п`яти) банківських днів з дати отримання від орендодавця відповідної вимоги зобов`язаний поповнити гарантійний платіж до розміру, встановленого у пункті 4.1 цього договору (п. 4.4 договору).

У разі повного та належного виконання орендарем усіх грошових зобов`язань за цим договором за наявності у орендодавця гарантійного платежу, а також у разі дострокового розірвання договору з ініціативи орендодавця, гарантійний платіж зараховується у якості плати за останні два місяці оренди (п. 4.5 договору).

За пунктом 7.1 договору орендар зобов`язаний, зокрема, використовувати майно згідно з цільовим призначенням відповідно до умов цього договору (п. 7.1.2), своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату та інші платежі, передбачені договором (п. 7.1.3), у разі припинення цього договору повернути орендодавцю майно в належному стані, не гіршому, ніж на час передачі його в оренду, з урахуванням нормального зносу (п. 7.1.20).

У разі невиконання або неналежного виконання своїх обов`язків за цим договором, сторони несуть відповідальність згідно із цим договором та чинним законодавством України (п. 8.1 договору).

У разі порушення строків виконання грошових зобов`язань за цим договором, орендар сплачує пеню від суми простроченого зобов`язання в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення (п. 8.2 договору).

У разі невиконання обов`язку щодо повернення майна орендар сплачує неустойку у подвійному розмірі орендної плати за час прострочення зобов`язання щодо повернення (п. 8.6 договору).

За пунктом 11.1 договору договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів відбитками печаток сторін з 24.07.2019 (двадцять четвертого липня дві тисячі дев`ятнадцятого року) і діє до 23.07.2024 (двадцять третього липня дві тисячі двадцять четвертого року) включно та до повного виконання зобов`язань у частині здійснення розрахунків.

Договір припиняється в разі: припинення орендодавця або орендаря; закінчення строку, на який його було укладено; загибелі майна; у разі смерті орендаря (якщо орендарем є фізична особа); в інших випадках, передбачених законом (п. 11.7 договору).

У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов не менше ніж за один місяць до закінчення строку дії договору, договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. Зазначені дії оформляються додатковою угодою, яка є невід`ємною частиною цього договору (п. 11.10 договору).

Сторони погодились, що на їх відносини не поширюються норми Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786 (п. 13.5 договору).

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками без зауважень та заперечень до нього.

За приписами статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

В матеріалах справи відсутні докази того, що спірний договір визнавався недійсним у судовому порядку.

За актом приймання передачі (додаток 1 до договору) від 27.07.2019 орендодавець передав, а орендар прийняв відповідно до умов договору №ПР/ВЧД-16-2019-005/НКМ-дч від 24.07.2019 у будинку за адресою: м. Кам`янське, вул. Енергетиків, 28 б, частину будівлі допоміжного корпусу першого поверху (літ. Б-2, прим. №№ 1-21, І, ІІ) площею 263,3кв.м, згідно з планом за поверхами. Загальна площа приміщень, прийнятих в оренду: 263,3кв.м. Дата приймання-передачі майна в користування: 24 липня 2019 року (а.с. 11).

Позивач зазначає, що строк дії договору закінчився 23 липня 2024 року.

23.07.2024 уповноваженими представника позивача складено Акт № 1 про неявку орендаря для підписання актів приймання-передачі майна від орендаря до орендодавця за договорами оренди нерухомого майна від 24.07.2019 № ПР/ВЧД-16-2019-001/НКМ-дч, ПР/ВЧД-16-2019-002/НКМ-дч, ПР/ВЧД-16-2019-003/НКМ-дч, ПР/ВЧД-16-2019-004/НКМ-дч, ПР/ВЧД-16-2019-005/НКМ-дч, ПР/ВЧД-16-2019-006/НКМ-дч, ПР/ВЧД-16-2019-007/НКМ-дч (а.с. 15).

Цей Акт складено внаслідок припинення договорів оренди нерухомого майна та неявки орендаря - ТОВ "Лемтранс" для повернення орендодавцю - АТ "Укрзалізниця" в особі Регіональної Філії "Придніпровська залізниця" майна та підписання Актів приймання-передачі майна від орендаря до орендодавця.

У липні 2024 року позивач направив на адресу відповідача лист за вих. №НГ-3/554 від 29.07.2024, в якому зазначив, що листом від 21.05.2024 № НГ-2-3/361 Регіональна філія "Придніпровська залізниця" АТ "Укрзалізниця" повідомила про свій намір непродовження з ТОВ "Лемтранс" договірних відносин по вищезазначених договорах та необхідності направлення 23.07.2024 уповноваженої особи орендаря за адресою розташування майна для підписання Актів приймання-передачі майна від орендаря до орендодавця. Враховуючи припинення дії договорів та неповернення орендованого майна, позивач повідомив, що починаючи з 24.07.2024 ТОВ "Лемтранс" необхідно здійснювати оплату відповідно до п. 3.10 та 8.6 договорів (а.с. 16).

У відповіді за вих. №405 від 08.08.2024 на лист №НГ-3/554 від 29.07.2024 відповідач повідомив, що орендодавцем заявлено вимогу про сплату орендарем потрійного розміру орендної плати. Однак, сплата орендарем орендної плати згідно п. 3.10 договорів на вимогу орендодавця має розглядатися як фактичне продовження орендних правовідносин між сторонами, за відповідними договорами оренди, після закінчення строку їх дії. Додатково повідомлено про зацікавленість стосовно продовження та/або встановлення нових орендних правовідносин (а.с. 17).

У серпні 2024 року позивач направив на адресу відповідача претензію за вих. № ВПридн-02/2448 від 22.08.2024 про сплату заборгованості щодо сплати орендної плати за період з 24.07.2024 по 31.07.2024 у розмірі 9 038,69грн. Також запропоновано добровільно виконати умови п. 2.4 договору щодо повернення орендованого майна за актом приймання передачі та сплатити орендну плату (а.с. 20).

У відповіді за вих. №338-В від 10.09.2024 на претензію № ВПридн-02/2448 від 22.08.2024 відповідач зазначив, що претензійні вимоги про сплату орендної плати відповідно до п. 3.10 договору є безпідставними, враховуючи відсутність з боку орендодавця підтвердження продовження строку дії договору після 23.07.2024 (а.с. 18).

У серпні 2024 року позивач направив на адресу відповідача претензію за вих. № ВПридн-02/2499 від 30.08.2024 про сплату заборгованості щодо сплати орендної плати за період з 24.07.2024 по 31.07.2024 у розмірі 451,93грн (а.с. 21 на звороті - 22).

У вересні 2024 року позивач направив на адресу відповідача претензію за вих. № ВПридн-04/14 від 17.09.2024 про сплату заборгованості щодо сплати орендної плати за період з 01.08.2024.2024 по 31.08.2024 у розмірі 36 996,89грн (а.с. 24).

Поряд із цим, у серпні 2024 року позивач направив на адресу відповідача претензію за вих. № ВПридн-02/2422 від 19.08.2024 про сплату неустойки у розмірі подвійної плати за період з 24.07.2024 по 31.07.2024 у розмірі 15 064,48грн (а.с. 66).

Листом за вих. №330-В від 10.09.2024 Товариство повідомило про визнання претензійної вимоги та перерахувало грошові кошти у розмірі 15 064,48грн, згідно платіжної інструкції №7110 від 09.09.2024. Призначення платежу: оплата неустойки за оренду майна за претензією №ВПридн-02/2422 від 19.08.2024 за договором № ПР/ВЧД-16-2019-005/НКМ-дч від 24.07.2019 (а.с. 65, 62).

У вересні 2024 року позивач направив на адресу відповідача претензію за вих. № ВПридн-04/19 від 17.09.2024 про сплату заборгованості щодо сплати неустойки у розмірі подвійної плати за період з 01.08.2024 по 01.08.2024 у розмірі 61 661,48грн (а.с. 61).

Листом за вих. №386-В від 14.10.2024 товариство повідомило, що задовольняє вимоги претензії частково та перерахувало грошові кошти у розмірі 58 374,86грн, згідно платіжної інструкції №7893 від 11.10.2024. Призначення платежу: оплата неустойки за оренду майна за претензією №ВПридн-04/19 від 17.09.2024 за договором № ПР/ВЧД-16-2019-005/НКМ-дч від 24.07.2019 (а.с. 60, 68).

У жовтні 2024 року позивач направив на адресу відповідача претензію за вих. № ВПридн-04/36 від 17.10.2024 про сплату заборгованості щодо сплати неустойки у розмірі подвійної орендної плати за період з 01.09.2024 по 30.09.2024 у розмірі 62 586,40грн (а.с. 113).

Листом за вих. №433-В від 06.11.2024 товариство повідомило, що задовольняє вимоги претензії частково та перерахувало грошові кошти у розмірі 58 374,86грн, згідно платіжної інструкції №8376 від 05.11.2024. Призначення платежу: оплата неустойки за оренду майна за претензією №ВПридн-04/36 від 17.10.2024 за договором № ПР/ВЧД-16-2019-005/НКМ-дч від 24.07.2019 (а.с. 114, 117).

У листопаді 2024 року позивач направив на адресу відповідача претензію за вих. № ВПридн-04/48 від 13.11.2024 про сплату заборгованості щодо сплати неустойки у розмірі подвійної орендної плати за період з 01.10.2024 по 31.10.2024 у розмірі 63 712,96грн (а.с. 118).

Листом за вих. №482-В від 29.11.2024 товариство повідомило, що задовольняє вимоги претензії частково та перерахувало грошові кошти у розмірі 58 374,86грн, згідно платіжної інструкції №8863 від 27.11.2024. Призначення платежу: оплата неустойки за оренду майна за претензією №ВПридн-04/48 від 13.11.2024 за договором № ПР/ВЧД-16-2019-005/НКМ-дч від 24.07.2019 (а.с. 120, 122).

Позивач просить стягнути заборгованість по орендній платі за період з 24.07.2024 по 31.10.2024 у розмірі 122 267,13грн, проти чого заперечує відповідач, що і є причиною виникнення спору.

Правовідносини сторін виникли з договору оренди нерухомого майна.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші угоди.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору (стаття 626 Цивільного кодексу України).

Частинами першою та шостою статті 283 ГК України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Договір оренди є підставою виникнення права наймача (орендаря) користуватися орендованим майном упродовж строку його дії зі сплатою наймодавцю (орендодавцю) орендної плати, погодженої умовами договору.

Частиною першою статті 286 Господарського кодексу України передбачено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Як передбачено ч. 1, 3 та 5 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Договір оренди є підставою виникнення права наймача (орендаря) користуватися орендованим майном упродовж строку його дії зі сплатою наймодавцю (орендодавцю) орендної плати, погодженої умовами договору; а припинення такого договору є підставою виникнення обов`язку наймача негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Користування майном за договором оренди є правомірним, якщо воно відповідає його умовам та положенням чинного законодавства, які регулюють такі правовідносини з урахуванням особливостей предмета найму та суб`єктів договірних правовідносин.

Відносини найму (оренди) у разі неправомірного користування майном можуть регулюватися умовами договору, що визначають наслідки неправомірного користування майном, та нормами законодавства, які застосовуються до осіб, які порушили зобов`язання у сфері орендних відносин

Відносини, що виникли між сторонами по справі на підставі договору оренди, є господарськими зобов`язаннями і згідно з приписами статті 193 Господарського кодексу України, статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У частині першій статті 284 ГК України законодавець як істотні умови договору оренди, визначив, зокрема, строк, на який укладається договір оренди; орендну плату з урахуванням її індексації; умови повернення орендованого майна або викупу.

За частиною першою статті 773 ЦК України на наймача покладений обов`язок користуватися річчю відповідно до її призначення та умов договору.

Частина перша статті 763 ЦК України встановлене загальне правило, за яким договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Закінчення строку, на який було укладено договір оренди, є однією з підстав його припинення (частина четверта статті 291 ГК України).

Так, листом від 21.05.2024 № НГ-2-3/361 Регіональна філія "Придніпровська залізниця" АТ "Укрзалізниця" повідомила відповідача про відсутність наміру продовжувати з ТОВ "Лемтранс" договірні відносини після припинення строку дії договору.

Судом встановлено, що договір оренди нерухомого майна № ПР/ВЧД-16-2019-005/НКМ-дч від 24.07.2019, укладений між Акціонерним товариством "Українська залізниця" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лемтранс", припинив свою дію 23.07.2024.

Частиною першою статті 785 ЦК України передбачено, що в разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Аналогічні положення щодо повернення майна передбачені пунктом 2.4 договору оренди, за яким орендар не пізніше останнього дня строку дії цього договору зобов`язаний повернути, а орендодавець прийняти майно за актом приймання передачі майна від орендаря до орендодавця, що складається сторонами відповідно до форми (додатку 2 до цього договору).

Згідно з частиною другою статті 795 Цивільного кодексу України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Отже, виходячи із змісту частини першої статті 759 та частини першої статті 785 Цивільного кодексу України, договір найму (оренди) зумовлює право наймача (орендаря) користуватися орендованим майном упродовж строку дії договору зі сплатою наймодавцю (орендодавцю) орендної плати, погодженої умовами договору оренди; припинення договору найму зумовлює обов`язок наймача негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Наведене узгоджується з правовою позицією Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеною у постанові від 24.10.2019 у справі № 904/3315/18, у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.12.2019 у справі № 910/20370/17.

Як встановлено судом, після закінчення строку дії договору (23.07.2024) та станом на час розгляду справи, відповідач не повернув орендоване майно позивачу.

Доказів вжиття заходів щодо своєчасного повернення об`єкта з оренди після закінченням строку договору, а саме: у спірний період з 24.07.2024 до 31.10.2024, чи вчинення позивачем перешкод у його поверненні, відповідачем до суду не надано.

Тобто, відповідачем не доведено відсутність своєї вини в порушенні зобов`язань орендаря негайно повернути орендодавцю майно, яке є предметом оренди, після закінчення строку дії відповідного договору оренди.

А відтак, відсутні підстави для звільнення відповідача від цивільно-правової відповідальності за таке порушення.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Відповідно до статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення (ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України).

В пункті 8.6 договору сторони погодили, що у разі невиконання обов`язку щодо повернення майна орендар сплачує неустойку у подвійному розмірі орендної плати за час прострочення зобов`язання щодо повернення.

Відповідно до статті 614 ЦК України для застосування наслідків, передбачених частиною 2 статті 785 ЦК України, необхідна наявність вини в особи, яка порушила зобов`язання. Тобто судам потрібно встановити обставини, за яких орендар мав можливість передати майно, що було предметом оренди, але умисно цього обов`язку не виконав.

Аналогічні за змістом правові позиції викладені у постановах Верховного Суду від 11.04.2018 у справі №914/4238/15, від 24.04.2018 у справі №910/14032/17 та від 09.09.2019 у справі №910/16362/18 (пункт 51), від 13.12.2019 у справі №910/20370/17, від 06.07.2021 у справі №906/562/20.

Відповідач доказів прийняття ним заходів до повернення об`єкта оренди за закінченням строку договору чи вчинення позивачем перешкод у його поверненні суду не надав.

Отже, неповернення об`єкта оренди за договором у період після закінчення строку дії договору відбулося виключно з вини самого орендаря (відповідача).

Правова природа плати за користування річчю (орендної плати) безпосередньо пов`язана із правомірним користуванням річчю протягом певного строку, і обов`язок здійснення такого платежу є істотною ознакою орендних правовідносин, що випливає зі змісту регулятивних норм статей 759, 762, 763 Цивільного кодексу України, статей 283, 284, 286 Господарського кодексу України. Із припиненням договірних (зобов`язальних) відносин за договором у наймача (орендаря) виникає новий обов`язок - негайно повернути наймодавцеві річ.

Після спливу строку дії договору оренди невиконання чи неналежне виконання обов`язку з негайного повернення речі свідчить про неправомірне користування майном, яке було передане в найм (оренду). Тому права та обов`язки наймодавця і наймача, що перебували у сфері регулятивних правовідносин, переходять у сферу охоронних правовідносин та охоплюються правовим регулюванням за частиною другою статті 785 Цивільного кодексу України, яка регламентує наслідки невиконання майнового обов`язку щодо негайного повернення речі наймодавцеві.

Відтак, користування майном після припинення договору оренди є таким, що здійснюється не відповідно до його умов - неправомірне користування майном, у зв`язку з чим вимога щодо орендної плати за користування майном за умовами договору, що припинився (у разі закінчення строку, на який його було укладено тощо), суперечить змісту правовідносин за договором найму (оренди) і регулятивним нормам Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма статті 762 Цивільного кодексу України ("Плата за користування майном") і охоронна норма частини другої статті 785 Цивільного кодексу України ("Обов`язки наймача у разі припинення договору найму") не можуть застосовуватися одночасно, адже орендар не може мати одночасно два обов`язки, які суперечать один одному: сплачувати орендну плату, що здійснюється за правомірне користування майном, і негайно повернути майно.

Отже, положення пункту 3 частини першої статті 3 та статті 627 Цивільного кодексу України про свободу договору не застосовуються до договорів оренди в тій їх частині, якою передбачені умови щодо здійснення орендної плати за період від моменту припинення дії договору до моменту повернення орендованого майна, оскільки сторони в такому випадку відступають від положень актів цивільного законодавства (стаття 6 Цивільного кодексу України).

З викладеного вбачається, що обов`язок орендаря сплачувати орендну плату за користування орендованим майном зберігається до припинення договору оренди (до спливу строку його дії), оскільки орендна плата є платою орендаря за користування належним орендодавцю майном та відповідає суті орендних правовідносин, що полягають у строковому користуванні орендарем об`єктом оренди на платній основі.

Водночас, неустойка, стягнення якої передбачено частиною другою статті 785 Цивільного кодексу України, є самостійною формою майнової відповідальності у сфері орендних правовідносин, яка застосовується у разі (після) припинення договору оренди - якщо наймач не виконує обов`язку щодо негайного повернення речі, і є належним способом захисту прав та інтересів орендодавця після припинення вказаного договору, коли користування майном стає неправомірним. Для притягнення орендаря, що порушив зобов`язання, до зазначеної відповідальності необхідна наявність вини (умислу або необережності) відповідно до вимог статті 614 Цивільного кодексу України.

Тому, яким би способом у договорі оренди не регламентувалися правовідносини між сторонами у разі невиконання (несвоєчасного виконання) наймачем (орендарем) обов`язку щодо повернення речі з найму (оренди) з її подальшим користуванням після припинення такого договору, проте ці правовідносини не можуть врегульовуватись іншим чином, ніж визначено частиною другою статті 785 Цивільний кодекс України (зокрема, з установленням для наймача (орендаря) будь-якого іншого (додаткового) зобов`язання, окрім того, що передбачений вказаною нормою).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.04.2021 у справі № 910/11131/19.

Неврахування таких висновків щодо застосування положень цивільного та господарського законодавства на практиці призводить до того, що з орендаря, який після припинення строку дії договору оренди не повернув майно орендодавцю на його вимогу, фактично стягується потрійний розмір орендної плати, а саме: безпосередньо орендна плата, а також неустойка у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення. Наведений підхід у регулюванні орендних правовідносин, вочевидь, не узгоджується з такими загальними засадами цивільного законодавства, як справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України).

Як встановлено судом, Товариство з обмеженою відповідальністю "Лемтранс" перерахувало на розрахунковий рахунок позивача неустойку у загальному розмірі 190 189,06грн, що підтверджується платіжними інструкціями:

№7110 від 09.09.2024 на суму 15 064,48грн. Призначення платежу: оплата неустойки за оренду майна за претензією №ВПридн-02/2422 від 19.08.2024 за договором № ПР/ВЧД-16-2019-005/НКМ-дч від 24.07.2019 (а.с. 62);

№7893 від 11.10.2024 на суму 58 374,86грн. Призначення платежу: оплата неустойки за оренду майна за претензією №ВПридн-04/19 від 17.09.2024 за договором № ПР/ВЧД-16-2019-005/НКМ-дч від 24.07.2019 (а.с. 68);

№8376 від 05.11.2024 на суму 58 374,86грн. Призначення платежу: оплата неустойки за оренду майна за претензією №ВПридн-04/36 від 17.10.2024 за договором № ПР/ВЧД-16-2019-005/НКМ-дч від 24.07.2019 (а.с. 117);

№8863 від 27.11.2024 на суму 58 374,86грн. Призначення платежу: оплата неустойки за оренду майна за претензією №ВПридн-04/48 від 13.11.2024 за договором № ПР/ВЧД-16-2019-005/НКМ-дч від 24.07.2019 (а.с. 122).

Враховуючи викладене, суд визнає обґрунтованими заперечення відповідача в частині неправомірності сплати в період з 24.07.2024 до 31.10.2024 потрійної орендної плати, а саме: орендної плати, розрахованої та заявленої до стягнення у даній справі, а також неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення, розрахованої на підставі частини 2 статті 785 Цивільного кодексу України (яка у даній справі була сплачена відповідачем у повному обсязі).

Суд звертає увагу, що розрахунок неустойки щомісяця за період з 24.07.2024 до 31.10.2024 здійснювався самим позивачем та зазначався ним у претензіях, які щомісяця надсилались відповідачу.

При цьому, судом приймаються до уваги заперечення відповідача в частині безпідставності застосування положень пунктів 3.2 та 3.3 договору під час розрахунку неустойки за період з 24.07.2024 до 31.10.2024, оскільки договір є припиненим 23.07.2024, а вказані положення договору регулюють відносини правомірного користування річчю.

Так, орендна плата за липень 2024 року складає 29 187,57грн.

Отже, розмір неустойки становить:

за липень 2024 року - 15 064,54грн (29 187,57грн /31 (день) = 941,53грн (за день) * 8 днів (з 24.07.2024 до 31.07.2024) = 7 532,27грн *2);

за серпень 2024 року - 58 375,14грн (29 187,57грн*2);

за вересень 2024 року - 58 375,14грн (29 187,57грн*2);

за жовтень 2024 року - 58 375,14грн (29 187,57грн*2).

Відтак, судом визнається правомірною сплата відповідачем неустойки у зазначеному вище розмірі, підстави для стягнення нарахованої позивачем заборгованості з орендної плати - відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Враховуючи вищевикладене, з урахуванням всіх наявних у справі доказів в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами правомірність вимог щодо стягнення орендної плати за договором №ПР/ВЧД-16-2019-005/НКМ-дч від 24.07.2019 у розмірі 122 267,13грн, у зв`язку з чим відсутні правові підстави для задоволення позову.

Згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на позивача у сумі 2 422,40грн.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лемтранс" про стягнення 122 267,13грн - відмовити.

Судові витрати віднести на позивача.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення підписано 05.02.2025

Суддя Н.М. Євстигнеєва