Рішення

від 28.01.2025 по справі 905/1597/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28.01.2025 Справа №905/1597/24

Господарський суд Донецької області у складі судді Аксьонової К.І. за участю секретаря судового засідання Вологжаніної К.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства «Сенс банк», м. Київ,

до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю «Даниил-логістік», м.Маріуполь, Донецька область,

відповідача-2 Приватного підприємства «Даниил», м. Маріуполь, Донецька область,

про солідарне стягнення заборгованості за кредитом у сумі 6000000,00грн, заборгованості за відсотками у сумі 2444022,24грн, всього 8444022,24грн,

За участю:

від позивача: представник не з`явився

від відповідача-1: представник не з`явився

від відповідача-2: представник не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Акціонерне товариство «Сенс банк», м. Київ, звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом до відповідача-1, Товариства з обмеженою відповідальністю «Даниил-логістік», м. Маріуполь, Донецька область, та відповідача-2, Приватного підприємства «Даниил», м. Маріуполь, Донецька область, про солідарне стягнення заборгованості за кредитом у сумі 6000000,00грн, заборгованості за відсотками у сумі 2444022,24грн, всього 8444022,24грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконання відповідачем-1 прийнятих на себе зобов`язань за кредитним договором №PSMB000138/579 від 17.03.2021 в частині повернення кредитних коштів та сплати відсотків, а також неналежним виконанням відповідачем-2 прийнятих на себе зобов`язань за договорами поруки №PSMB000138/579/1 від 17.03.2021, укладеним у забезпечення виконання відповідачем-1 зобов`язань за кредитним договором №PSMB000138/579 від 17.03.2021.

Правом на подання відзиву на позовну заяву відповідачі не скористались.

Провадження у справі відкрито ухвалою від 20.12.2024; розгляд справи здійснено в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання проведено 14.01.2025; ухвалою від 14.01.2025 суд закрив підготовче провадження, справу призначив до судового розгляду по суті на 28.01.2025.

У судове засідання 28.01.2025 сторони представників не направили; позивач просив здійснити розгляд справи без участі його представника, про що подав відповідну заяву.

Відповідачі всупереч положенням ч.6 ст.6 Господарського процесуального кодексу України не зареєстрували електронні кабінети в системі «Електронний суд».

Повідомлення відповідачів про відкриття провадження у справі та дату, час та місце судових засідань повідомлялись судом в порядку ст.12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» шляхом розміщення оголошень на офіційному вебсайті судової влади України.

З метою повідомлення відповідачів про судове провадження суд за власною ініціативою здійснив направлення ухвал по справі на електронні адреси відповідачів, вказаних в анкетах-заявах та ЄДРПОУ.

Зв`язок з відповідачем за телефонним номером згідно з даними ЄДРПОУ не встановлений.

Отже суд вчинив всі можливі дії з метою повідомлення відповідачів про судове провадження у справі та дату, час та місце судових засідань. Відповідачі також мали можливість ознайомитись з процесуальними документами у справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua), який є відкритим для доступу на офіційному вебпорталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Враховуючи ненадання відповідачами відзивів у встановлений судом строк та відсутність звернень відповідачів про продовження цього строку, суд згідно з положеннями ст.178 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

17.03.2021 між Акціонерним товариством «Альфа-Банк» (банк) (згідно з відомостями ЄДРПОУ 30.11.2022 назву змінено на Акціонерне товариство «Сенс Банк») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Даниил-логістік» (позичальник) укладено договір про відкриття відновлювальної кредитної лінії PSMB000138/579, відповідно до умов якого банк відкриває позичальнику відновлювану кредитну лінію у національній валюті та на підставі відповідних заяв на видачу кредитних коштів (траншу) надає позичальнику кредит у порядку і на умовах, визначених цим договором. Позичальник у свою чергу зобов`язується своєчасно та у повному обсязі виплачувати банку проценти за користування кредитом, виконувати інші умови договору та повернути банку кредит у терміни, встановлені договором (п.11 кредитного договору).

Згідно з п. 1.2 кредитного договору ліміт кредитної лінії (граничний розмір кредиту) в період з дати набуття чинності договором по 16.12.2022 (включно) становить 6000000,00грн; в період з 17.12.2022 по 16.01.2023 (включно) становить 4200000,00грн; в період з 17.01.2023 по 16.02.2023 (включно) становить 2400000,00грн; в період з 17.02.2023 по дату закінчення строку дії кредитної лінії (включно) становить 600000,00грн.

Відповідно до п. 1.4 кредитного договору строк дії кредитної лінії закінчується 16.03.2023.

Пунктом 1.3 кредитного договору сторони узгодили розмір процентної ставки наступним чином. Банк нараховує проценти на залишок строкової заборгованості позичальника за кредитною лінією (базова процентна ставка) у розмірі, визначеному за формулою: індекс UIRD (ЗМ) (змінна величина) +5% річних (фіксована маржа) (пп.1.3.1). На день укладення договору розмір базової процентної ставки складає 7,33% річних плюс 5% річних = 12,33% річних, при цьому застосовано розмір індексу UIRD станом на 16.03.2021 (пп.1.3.2). Сторони погодили, що базова процентна ставка за цим договором є змінюваною (за типом) та переглядається банком щоквартально 01 січня, 01 квітня, 01 липня, 01 жовтня або у разі, якщо вони припадають на вихідний або неробочий день, наступного банківського дня, виходячи зі значення Індексу UIRD станом на останній банківський день, що передує даті розрахунку нової Базової процентної ставки, та розміру фіксованої маржі, зазначеного в п.п. 1.3.1 цього договору, протягом всього строку кредитування позичальника (пп.1.3.3). Розрахунок та перегляд базової процентної ставки здійснюється без укладення окремої додаткової угоди до договору (пп.1.3.5).

Приписами п. 1.3.6 договору передбачено, що про зміну розміру базової процентної ставки Банк повідомляє позичальника (а у разі збільшення також поручителя, майнового поручителя та інших зобов`язаних за цим договором осіб) протягом 15 календарних днів, що настають з днем, з якого застосовується нова базова процентна ставка, шляхом направлення поштового повідомлення або вручення представнику під розпис, та/або за допомогою системи клієнт-банк (за умови, якщо позичальника/поручителя/майнового поручителя підключено до зазначеної системи) та/або засобами комунікаційного зв`язку (смс-повідомлення, Telegram, Viber тощо). Повідомлення обов`язково має містити значення нової базової процентної ставки та період, протягом якого вона застосовується. Позичальник вважається повідомленим про зміну процентної ставки, якщо він отримав відповідне повідомлення банку про зміну процентної ставки.

Згідно з п. 1.6 кредитного договору належне виконання позичальником зобов`язань за цим договором забезпечується порукою Приватного підприємства «Даниил».

У день укладання договору банк відкриває позичальнику кредитну лінію та позичковий рахунок для обліку кредиту (п.4.1 кредитного договору).

Відповідно до п.п. 4.2-4.3 кредитного договору надання кредиту здійснюється шляхом переказу суми траншу з позичкового рахунку, зазначеного у пункті 12.3 цього договору, на відкритий у банку поточних рахунок позичальника № НОМЕР_1 , відкритий у банку. Банк надає позичальнику кредит лише у межах строку дії кредитної лінії окремими частинами (траншами) шляхом надання одного траншу, що дорівнює ліміту кредитної лінії, або декількох траншів, але так, щоб у будь-який момент розмір кредиту не перевищував ліміт кредитної лінії.

Пунктом 6.2 кредитного договору встановлено, що проценти нараховуються щомісячно, не рідше одного разу на місяць на суму кожного траншу протягом усього строку користування ним, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та у році. Для цілей визначення періоду для нарахування процентів на суму кожного з траншів день його надання враховується, а день повернення не враховується.

Проценти, нараховані за місяць, позичальник зобов`язаний сплачувати у строк з 1-го числа по 5-те число (включно) місяця, наступного за тим, за який вони нараховані. У разі повного повернення траншу, в тому числі, але не виключно, дострокового, проценти, нараховані за користування траншем, повинні бути сплачені до моменту такого повернення. При цьому, якщо кошти, що направляються на повне повернення траншу, недостатньо для повної сплати процентів за його користування, то вважається, що строк сплати таких процентів настав, і кошти в першу чергу направляються на повернення цих процентів з урахуванням черговості, передбаченої н. 9.4. цього договору (п. 6.3. кредитного договору).

У разі, якщо мало місце порушення позичальником умов цього договору (виникнення простроченої заборгованості за кредитом), а саме прострочення виконання зобов`язання зі сплати частини/повної суми основної заборгованості за кредитом (відповідно до встановленого графіку згідно п. 1.2 цього договору або у терміни, що визначені у відповідній додатковій угоді/заяві на надання траншу, на підставі якої/яких цей транш наданий) та/або прострочення виконання зобов`язання зі сплати частини нарахованих процентів за користування кредитом (за компенсаційною процентною ставкою, що підлягає застосуванню протягом місяця, за який сплачуються проценти), всі нараховані проценти за календарний місяць, протягом якого строк існування будь-якого із вищезазначених порушень умов цього договору перевищував 15 календарних днів, відповідно до умов цього договору визнаються простроченими та підлягають сплаті позичальником за базовою процентною ставкою згідно п/п. 1.3.1 цього договору (пп. 6.4.2 п.6.4 кредитного договору).

Відповідно до п.8.1 кредитного договору позичальник зобов`язаний повернути банку кредит шляхом повернення кожного траншу у терміни, що визначені у відповідній додатковій угоді/заяві про надання траншу, на підставі якої/яких цей транш наданий, але не пізніше, ніж у день закінчення строку дії кредитної лінії. Повернення кредиту або його частини до настання зазначеного терміну вважається достроковим.

Згідно з п. 8.3 кредитного договору при зменшенні ліміту кредитної лінії у відповідності з пунктом 1.2 цього договору позичальник, незалежно від того, чи настав термін повернення траншів, визначений згідно з пунктом 8.1 цього договору, зобов`язаний здійснювати часткове повернення кредиту таким чином, щоб він не перевищував: станом на 17.12.2022 4200000,00грн; станом на 17.01.2023 2400000,00грн; станом на 17.02.2023 600000,00грн. Сума заборгованості за кредитом, що не повернена у будь-який зі строків, зазначених в п. 8.1 та/або 8.3 цього договору, на наступний банківський день за днем закінчення відповідного строку вважається простроченою. Якщо день закінчення зазначених вище строків припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до чинного законодавства України, то днем погашення суми фактичної заборгованості за кредитом є перший банківський день, що слідує за таким днем.

Договір вважається укладеним з дати його підписання сторонами і діє до повного виконання зобов`язань позичальника за цим договором (п.11.3 кредитного договору).

У забезпечення виконання кредитного договору між Акціонерним товариством «Альфа Банк» (банк, кредитор) (нова назва Акціонерне товариство «Сенс Банк») та Приватним підприємством «Даниил» (поручитель) укладено договір поруки PSMB000138/579/1 від 17.03.2021.

Відповідно до п.1.1 договору поруки поручитель поручається за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Даниил-логістік», код ЄДРПОУ 37426126, зобов`язання, що виникло на підставі Договору про відкриття невідновлювальної кредитної лінії № PSMB000138/579, укладеного між банком та боржником 17.03.2021 (основний договір) або можуть виникнути на підставі нього у майбутньому: обов`язку повернути банку частину наданого на підставі основного договору кредиту таким чином, щоб кредит не перевищував станом на 17.12.2022 4200000,00грн; станом на 17.01.2023 2400000,00 грн; станом на 17.02.2023 600000,00грн; обов`язку повернути банку наданий на підставі основного договору кредит у загальній сумі, що у будь-який момент часу не перевищуватиме ліміт кредитної лінії. Кожен з траншів, шляхом надання яких наданий кредит, повинен бути повернутий у строк, визначений у заяві, на підставі якої цей трати надано, але не пізніше, ніж у день закінчення строку дії Кредитної лінії; обов`язку щомісяця сплачувати банку проценти за користування кредитом, наданим за кредитною лінією, у розмірі, який є базовою процентною ставкою та обчислюється за формулою: індекс UIRD (ЗМ) (змінна величина) +5% річних (фіксована маржа), з урахуванням компенсаційної процентної ставки, яка обчислюється згідно основного договору та застосовується за кредитом до дати його погашення, за умови вчасного та у повному обсязі виконання боржником своїх зобов`язань за основним договором, або у будь-якому іншому (більшому або меншому) розмірі, якщо такий буде встановлений шляхом зміни основного договору , у строк визначений в основному договорі; обов`язку сплачувати банку комісію у строки і розмірі, визначені в основному договорі; обов`язку у випадках, передбачених основним договором або законодавством України, достроково (до настання термінів або строків повернення / сплати, зазначених вище у цьому пункті), повернути банку кредит, сплатити проценти за користування ним і виконати інші обов`язки, що виникають із основного договору; обов`язку сплатити банку неустойку (пеню, штрафи) та понад суму неустойки (пені, штрафів) відшкодувати збитки, заподіяні банку невиконанням або неналежним виконанням боржником своїх зобов`язань за Основним договором; обов`язку сплачувати банку проценти від простроченої суми кредиту (його частини), наданого за кредитною лінією, у розмірі, який є базовою процентною ставкою та обчислюється за формулою: індекс UIRD (ЗМ) (змінна величина) +5% річних (фіксована маржа), з урахуванням компенсаційної процентної ставки, яка обчислюється згідно основного договору, якщо прострочена складає не більше 15 календарних днів), яка застосовується за кредитом до дати його погашення.

Згідно з п. 3.1 договору поруки боржник та поручитель відповідають перед банком за порушення обов`язків, передбачених пунктом 1.1. цього договору, як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед банком у тому ж обсязі, що і боржник.

Передбачена пунктом 3.1 цього договору відповідальність поручителя наступає у випадку, якщо боржник допустить повне або часткове невиконання обов`язків у встановлені основним договором та/або законодавством України строки (прострочення виконання обов`язку), зазначених у пункті 1.1 цього договору (п.3.2 договору поруки).

Відповідно до п. 5.1 договору поруки поручитель підтверджує, що він повністю ознайомлений з умовами основного договору та обов`язками боржника за ним, порука надана без мети отримання поручителем прибутку. Поручитель підтверджує, що він відмовився від права на оплату його послуг, наданих боржникові, і ця відмова є безумовною та безвідкличною.

Договір діє до повного виконання зобов`язань боржника за основним договором. Порука припиняється через п`ять років з дати набуття чинності договором (п.5.2 договору поруки).

Позивачем у виконання умов кредитного договору 18.03.2021 та 19.03.2021 здійснено перерахування грошових коштів відповідачу-1 в загальній сумі 6000000,00грн, що підтверджується виписками з особового рахунку відповідача-1.

Докази повернення позичальником або поручителем вказаної суми кредиту в матеріалах справи відсутні.

Крім того за розрахунком позивача відповідач-1 має заборгованість по відсоткам за період з 01.07.2022 по 27.10.2024 у сумі 2444022,24грн.

Розглядаючи спір по суті, суд виходить з такого.

Згідно з ст.129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.

Відповідно до ч.1 ст.2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Частиною другою цієї статті встановлено, що суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

З огляду на вимоги ч.ч.1, 3 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами ч.1 ст.76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Згідно з ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність та взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до вимог ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, платити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. ст.11 Цивільного кодексу України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір.

Відповідно до приписів ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч.1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Як визначено ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Згідно з ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 Цивільного кодексу України).

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави /§1. Позика/, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч.2 ст.1054 Цивільного кодексу України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі, а недодержанням письмової форми договору зумовлює його нікчемність (ст.1055 Цивільного кодексу України).

За змістом ч.1 ст.1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч.3 ст.1049 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За приписами ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. ст. 525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов`язань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 Цивільного кодексу України.

З наявних в матеріалах справи банківських виписок вбачається, що позивач у виконання кредитного договору PSMB000138/579 від 17.03.2021 надав відповідачу-1 кредит у сумі 6000000,00грн шляхом перерахування грошових коштів на зазначений в договорі рахунок відповідача-1. Між тим відповідач-1 не повернув отримані кредитні кошти у встановлений кредитним договором PSMB000138/579 від 17.03.2021 кінцевий строк кредитування до 16.03.2023, чим порушив прийняті на себе договірні зобов`язання за кредитним договором, у зв`язку з чим у відповідача-1 утворилась заборгованість перед позивачем у сумі 6000000,00грн.

Виходячи з таких обставин, суд визнає обґрунтованою заявлену позивачем суму заборгованості за тілом кредиту в сумі 6000000,00грн.

Невиконання відповідачем-1, Товариством з обмеженою відповідальністю «Даниил-логістік», зобов`язань з повного повернення кредиту є порушенням зобов`язання (неналежним виконанням) в розумінні ст.610 Цивільного кодексу України.

Вказане зумовлює висновок, що відповідач-1 згідно з ч. 1 ст.612 Цивільного кодексу України є боржником, який прострочив виконання зобов`язання.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача-1 заборгованості за тілом кредиту у сумі 6000000,00грн з мотивів їх правомірності та доведеності матеріалами справи.

Розглядаючи позов в частині стягнення заборгованості за відсотками у сумі 2444022,24грн, суд зазначає таке.

Відповідно до ч.1 ст.1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.1056-1 Цивільного кодексу України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Розмір узгодженої сторонами процентної ставки визначений п.1.3 кредитного договору наступним чином. Банк нараховує проценти на залишок строкової заборгованості позичальника за кредитною лінією (базова процентна ставка) у розмірі, визначеному за формулою: індекс UIRD (ЗМ) (змінна величина) +5% річних (фіксована маржа) (пп.1.3.1). На день укладення договору розмір базової процентної ставки складає 7,33% річних та 5% річних = 12,33% річних, при цьому застосовано розмір індексу UIRD станом на 23.03.2021 (пп.1.3.2). Сторони погодили, що базова процентна ставка за цим договором є змінюваною (за типом) та переглядається банком щоквартально 01 січня, 01 квітня, 01 липня, 01 жовтня або у разі, якщо вони припадають на вихідний або неробочий день, наступного банківського дня, виходячи зі значення Індексу UIRD станом на останній банківський день, що передує даті розрахунку нової Базової процентної ставки, та розміру фіксованої маржі, зазначеного в п.п. 1.3.1 цього договору, протягом всього строку кредитування позичальника (пп.1.3.3). Розрахунок та перегляд базової процентної ставки здійснюється без укладення окремої додаткової угоди до договору (пп.1.3.5).

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку заявлені до стягнення в межах позову відсотки нараховані за період з 01.07.2022 по 27.10.2024.

При цьому відповідно до п.1.4 кредитного договору строк дії кредитної лінії сплинув 16.03.2023 (останній день строку).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.03.2018 у справі №444/9519/12 навела висновок про те, що положення абз. 2 ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі №912/1120/16 наведено висновки про те, що відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані ч.1 ст. 1048 Цивільного кодексу України. Такі проценти є звичайною платою боржника за право тимчасово користуватися наданими йому коштами на визначених договором та законодавством умовах, тобто у межах належного та добросовісного виконання сторонами договірних зобов`язань, а не у випадку їх порушення. Натомість наслідки прострочення грошового зобов`язання (коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх) також урегульовані законодавством. У випадках, коли боржник порушив умови договору, прострочивши виконання грошового зобов`язання, за ч. 1 ст.1050 Цивільного кодексу України застосуванню у таких правовідносинах підлягає положення ст.625 цього Кодексу. За наведеним у цій статті регулюванням відповідальності за прострочення грошового зобов`язання на боржника за прострочення виконання грошового зобов`язання покладається обов`язок сплатити кредитору на його вимогу суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Проценти, встановлені ст.625 Цивільного кодексу України, підлягають стягненню саме при наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов`язання. Тобто проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов`язання за ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов`язання. На відміну від процентів, які є звичайною платою за користування грошима, зокрема за договором позики, до них застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність. Велика Палата Верховного Суду наголосила, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Подібні висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц.

Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України і охоронна норма ч. 2 ст. 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до ч. 2 ст.625 Цивільного кодексу України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Отже за правомірне користування кредитними коштами (в межах строку дії кредитного договору) стягуються проценти на підставі ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України, а за неправомірне користування кредитними коштами (поза межами строку дії кредитного договору) на підставі положень ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.ч.5, 6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Враховуючи п. 1.4 кредитного договору №PSMB000138/579 від 17.03.2021, відповідач-1 мав обов`язок повернути всю заборгованість за кредитним договором до 16.03.2023 включно.

24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, в подальшому воєнний стан неодноразово було продовжено.

Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Отже з 24.02.2022 включно і до припинення воєнного стану в Україні, позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 Цивільного кодексу України в силу п.18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України.

Враховуючи, що позичальник відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України звільняється від відповідальності, визначеної ст.625 цього Кодексу, беручи до уваги те, що кінцевий термін погашення кредиту 16.03.2023 (за умовами кредитного договору), належним є нарахування відсотків за період до 16.03.2023 (включно), а нарахування процентів як плати за користування кредитом після визначеного договором строку кредитування, тобто після 16.03.2023, є безпідставним.

Згідно з ч. 4 ст. 1056-1 Цивільного кодексу України якщо інше не встановлено законом, у разі застосування змінюваної процентної ставки кредитодавець самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов`язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов`язаний письмово повідомити позичальника, а в разі збільшення процентної ставки поручителя та інших зобов`язаних за договором осіб про зміну процентної ставки протягом 15 календарних днів, що настають за днем, з якого застосовується нова ставка.

За умовами пп. 1.3.6 п.1.3 кредитного договору про зміну розміру базової процентної ставки Банк повідомляє позичальника (а у разі збільшення також поручителя, майнового поручителя та інших зобов`язаних за цим договором осіб) протягом 15 календарних днів, що настають з днем, з якого застосовується нова базова процентна ставка, шляхом направлення поштового повідомлення або вручення представнику під розпис, та/або за допомогою системи клієнт-банк (за умови, якщо позичальника/поручителя/майнового поручителя підключено до зазначеної системи) та/або засобами комунікаційного зв`язку (смс-повідомлення, Telegram, Viber тощо). Повідомлення обов`язково має містити значення нової базової процентної ставки та період, протягом якого вона застосовується. Позичальник вважається повідомленим про зміну процентної ставки, якщо він отримав відповідне повідомлення банку про зміну процентної ставки.

З наданого позивачем розрахунку процентів за користування кредитом вбачається, що позивач неодноразово змінював процентну ставку як в сторону зменшення так і в сторону збільшення.

Зокрема за заявлений період з 01.07.2022 відбувалось збільшення розміру базової процентної ставки, однак матеріали справи не містять жодних доказів повідомлення у спосіб, визначений пп.1.3.6 п.1.3 кредитного договору, ані позичальника, ані поручителя про зміну розміру базової процентної ставки. Іншого суду не доведено.

За відсутності належних доказів повідомлення відповідача-1 про зміну базової процентної ставки з 01.07.2022, суд дійшов висновку про відсутність у позивача правових підстав для нарахування відсотків за зміненою процентною ставкою у спірний період з 01.07.2022. Правомірним є нарахування процентів у розмірі 12,33% (7,33%+5%), яка діяла станом на час укладення кредитного договору №PSMB000138/579 від 17.03.2021.

За розрахунком суду належний розмір заборгованості за процентами за період з 01.07.2022 по 16.03.2023 за процентною ставкою 12,33% становить 524953,97грн, розрахунок здійснено за формулою (процентна ставка * кількість днів у періоді нарахування * залишок боргу за кредитом / 365 / 100).

Отже розмір процентів, який підлягає сплаті позивачу за заявлений період користування кредитом з 01.07.2022 по 16.03.2023 становить в загальному розмірі 524953,97грн, з огляду на що, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості за процентами у сумі 2444022,24грн частково у сумі 524953,97грн. Решта вимог щодо стягнення процентів з відповідача-1 задоволенню не підлягає.

Розглядаючи позов в частині стягнення заборгованості з відповідача-2, Приватного підприємством «Даниил», суд зазначає таке.

Положеннями Цивільного кодексу України передбачені спеціальні способи захисту майнових інтересів кредитора на випадок невиконання чи неналежного виконання своїх зобов`язань боржником, які є видами забезпечення виконання зобов`язання. Одним із видів такого акцесорного зобов`язання є порука (ч.1 ст. 546 Цивільного кодексу України).

В силу ст.553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно зі ст.543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі.

Відповідно до ч.4 ст.559 Цивільного кодексу України порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки. Якщо такий строк не встановлено, порука припиняється у разі виконання основного зобов`язання у повному обсязі або якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов`язання не пред`явить позову до поручителя. Якщо строк (термін) виконання основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня укладення договору поруки не пред`явить позову до поручителя. Для зобов`язань, виконання яких здійснюється частинами, строк поруки обчислюється окремо за кожною частиною зобов`язання, починаючи з дня закінчення строку або настання терміну виконання відповідної частини такого зобов`язання.

Строк звернення з позовом до поручителя обмежується строком поруки відповідно до ч.4 ст.559 Цивільного кодексу України.

Як встановлено судом з матеріалів справи у забезпечення виконання зобов`язань Товариства з обмеженою відповідальністю «Даниил-логістік» за кредитним договором №PSMB000138/579 від 17.03.2021 між позивачем та відповідачем-2, Приватним підприємством «Даниил», укладено договір поруки №PSMB000138/579/1 від 17.03.2021.

Враховуючи умови розділу 1 договору поруки, сторонами визначено обсяг зобов`язань відповідача-2 як поручителя за всіма зобов`язаннями за кредитним договором №PSMB000138/579 від 17.03.2021.

Пунктом 5.2 договору поруки передбачено, що порука припиняється через п`ять років з дати набуття чинності договором.

З урахуванням умов договору поруки позивач набув право вимоги до поручителя, яким є відповідач-2, як солідарного з відповідачем-1 боржником щодо погашення заборгованості за кредитним договором №PSMB000138/579 від 17.03.2021.

Позивач реалізував права кредитора за договором поруки як видом забезпечення основного зобов`язання у строк дії поруки шляхом пред`явлення позовної заяви з вимогою до поручителя протягом зазначеного у п.5.2 договору поруки строку.

Приймаючи до уваги положення договору поруки щодо повної солідарної відповідальності поручителів за виконання боржником зобов`язання за кредитним договором, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про солідарне стягнення з поручителя відповідача-2, заборгованості за кредитом у сумі 6000000,00грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Разом з тим, з огляду на часткове задоволення судом позовних вимог в частині стягнення з відповідача-1 відсотків за користування кредитом у сумі 524953,97грн, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача-2, як поручителя заявленої до стягнення заборгованості за відсотками у сумі 2444022,24грн також підлягають частковому задоволенню у сумі 524953,97грн. Решта вимог щодо стягнення процентів з відповідача-2 задоволенню не підлягає.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає, що з огляду на часткове задоволення позовних вимог за приписами п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача зі сплати судового збору, сплаченого згідно з положеннями ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір», покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інших судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, до розподілу між сторонами заявлено не було.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 210, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Даниил-логістік» (87512, Донецька область, м. Маріуполь, Запорізьке шосе, б.23, код ЄДРПОУ 37426126) та солідарного з ним боржника Приватного підприємства «Даниил» (87512, Донецька область, м. Маріуполь, Запорізьке шосе, б.23, код ЄДРПОУ 31191079) на користь Акціонерного товариства «Сенс банк» (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, б.100, код ЄДРПОУ 23494714) заборгованість за кредитом у сумі 6000000,00грн та заборгованість за відсотками в сумі 524953,97грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Даниил-логістік» (87512, Донецька область, м. Маріуполь, Запорізьке шосе, б.23, код ЄДРПОУ 37426126) на користь Акціонерного товариства «Сенс банк» (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, б.100, код ЄДРПОУ 23494714) витрати зі сплати судового збору в сумі 39149,73грн.

Стягнути з Приватного підприємства «Даниил» (87512, Донецька область, м.Маріуполь, Запорізьке шосе, б.23, код ЄДРПОУ 31191079) на користь Акціонерного товариства «Сенс банк» (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, б.100, код ЄДРПОУ 23494714) витрати зі сплати судового збору в сумі 39149,73грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 28.01.2025 суд склав та підписав вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення суд склав та підписав 05.02.2025.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів; зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається в порядку, визначеному ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя К.І. Аксьонова