ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"22" січня 2025 р. м. Житомир Справа № 906/739/24
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Кудряшової Ю.В.
секретар судового засідання: Сенькіна Л.А.
за участю представників сторін:
прокурор: Бондарчук Л.Г. - діє на підставі службового посвідчення №071147 від 01.03.2023,
від позивача: не прибув;
від відповідача-1: не прибув;
від відповідача-2: не прибув.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Керівника Коростишівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Північного офісу Держаудитслужби
до 1)Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут"
2) Квітневої сільської ради Житомирського району Житомирської області
про визнання недійсним договору та застосування наслідків недійсності,
Прокурор в інтересах держави в особі позивачів звернувся до суду з позовом до відповідачів про визнання недійсним договору про постачання природного газу для потреб неприбуткових споживачів від 30.01.2024 № 41B200-4251-23-b, укладеного між Квітневою сільською радою Житомирського району Житомирської області (ід. код 04345925) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут" (ід. код 43965848).
Також прокурор просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут" на користь Квітневої сільської ради Житомирського району Житомирської області грошові кошти в сумі 98 007,44 грн., а з Квітневої сільської ради Житомирського району Житомирської області одержані нею за рішенням суду грошові кошти в сумі 98 007,44 грн. стягнути в дохід держави на рахунок, наведений в прохальній частині позову.
В обґрунтування позовних вимог прокурор стверджує, що оспорюваний договір, укладений за результатом проведення процедури публічних закупівель, суперечить інтересам держави і суспільства.
Так, прокурором у позові відзначено, що згідно п. 11 ч. 1 ст. 17 Закону України „Про публічні закупівлі" передбачено, що замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов`язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо учасник процедури закупівлі є особою, до якої застосовано санкцію у виді заборони на здійснення у неї публічних закупівель товарів, робіт і послуг згідно із Законом України "Про санкції".
Також прокурор посилається на те, що згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадський формувань кінцевим бенефіціарним власником ТОВ "Твій Газзбут" є громадянин України ОСОБА_1 , який знаходиться під санкціями РНБО відповідно до державного реєстру головної бази даних про санкції.
Тому, прокурор стверджує, що оспорюваний договір № 41B200-4251-23-b від 30.01.2024 про постачання природного газу для потреб неприбуткових споживачів, укладений між Квітневою сільською радою Житомирського району Житомирської області (ід. код 04345925) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут" (ід. код 43965848), укладений за результатами закупівлі підлягає визнанню недійсним, а сплачені грошові кошти поверненню.
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 08.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання.
11.07.2024 через систему "Електронний кабінет" від позивача надійшли письмові пояснення, відповідно до якого відзначив, що прокурором не доведено ні факту бездіяльності позивача, ні права Офісу звертатися до суду з відповідним предметом позову.
Також позивач просив розглядати справу без участі його представника за наявними матеріалами.
10.09.2024 через систему "Електронний кабінет" до суду від відповідача-1 ТОВ "Твій Газзбут" надійшов відзив на позов, відповідно до якого просить суд відмовити в задоволенні позову.
В обґрунтування своїх заперечень відповідач-1 посилався на те, що визнання договору недійсним за позовом третьої особи, тобто не сторони договору, є суттєвим втручанням держави у принципи свободи договору та підприємницької діяльності.
На думку відповідача-1 при розгляді позову про визнання недійсним оспорюваного правочину, судом повинно вирішуватися питання про спростування презумпції правомірності правочину та має бути встановлено не лише наявність підстав, з якими закон пов`язує визнання правочину недійсним, але й чи було порушене цивільне право або інтерес особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право (інтерес) порушене та в чому полягає порушення. Оскільки, прокурор не надав будь-яких змістовних та належних доказів вини відповідача-1, не навів доводів, яким чином виконаний у повному обсязі сторонами договір порушив публічний порядок, доводи позивача щодо порушення публічного порядку договором, укладеним між відповідачем-1 та відповідачем-2, не мають братися до уваги судом, оскільки є безпідставними та необґрунтованими. Указом Президента України від 24.06.2021 №266/2021 затверджено рішення Ради національної безпеки і оборони України від 18.06.2021 "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)", п.538 якого накладено обмежувальні заходи (санкції) на фізичну особу, громадянина України ОСОБА_1 строком на три роки. При цьому, жодних санкцій, які б забороняли участь у процедурі публічних закупівель як ТОВ "Твій Газзбут", так і його кінцевому бенефіціарному власнику, в даному рішенні РНБО України не міститься, у зв`язку з чим відсутні будь-які підстави для застосування замовником пп.11 п.47 Постанови КМУ від 12.10.2022 №1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників". Вказує, що з тендерної документації вбачається, що учасником процедури закупівлі виступає ТОВ "Твій Газзбут", що не є особою, на яку б були покладені відповідні обмежувальні заходи (санкції). Водночас, на кінцевого бенефіціарного власника ТОВ "Твій Газзбут" також не було покладено аналогічного обмежувального заходу. Таким чином, замовник не мав підстав для відмови учаснику процедури закупівлі в участі у відкритих торгах та не мав підстав для відхилення тендерної пропозиції учасника. Відповідач-1 доводить, що аргументи позивача, викладені у позовній заяві, гуртуються на неправильному застосуванні норм права та їх довільному тлумаченні, що робить позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не можуть підлягати задоволенню.
30.09.2024 до суду від прокуратури надійшла відповідь на відзив, в якому звертали увагу на те, що у переліку санкцій, застосованих рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 18.06.2021 до ОСОБА_1 наявні види обмежувальних заходів: "Обмеження торговельних операцій" та "Зупинення виконання економічних та фінансових зобов`язань", що виключають можливість укладення правочинів, наслідком яких є виникнення економічних і фінансових зобов`язань. Виконання ж зазначених зобов`язань за оспорюваним Договором призводить до отримання прибутку ТОВ "Твій Газзбут", контрольований особою, до якої застосовані санкції, а відтак і збагачення цієї особи, що суперечить меті та завданню застосування таких санкцій.
Також прокурор звертав увагу суду на те, що відмежування юридичної особи від її бенефіціарного власника, до якого застосовано санкції за здійснення діяльності, спрямованої на заподіяння шкоди державним інтересам, є штучним та становить собою прояв надмірного формалізму, оскільки не враховує правової та майнової залежності юридичної особи від її власника.
Отже, участь ТОВ "Твій Газзбут" у публічних закупівлях є формою уникнення ОСОБА_1 обмежень, застосованих до нього накладенням відповідних санкцій, шляхом діяльності через підконтрольну юридичну особу. При цьому ОСОБА_1 є бенефіціарним власником більше 40 підприємств різних юрисдикцій , у тому числі зареєстрованих в офшорних зонах та тих, які причетні до постачання сировини на військові підприємства рф, має можливість діяти через такі юридичні особи, та у такий спосіб здійснювати економічну діяльність на території України.
З урахуванням наведеного прокурор дійшов висновку, що положення Особливостей розповсюджуються на правовідносини щодо закупівлі Квітневою сільською радою у ТОВ "Твій Газзбут" газового палива за договором про постачання природного газу для потреб неприбуткових споживачів від 30.01.2024 № 41B200-4251-23-b.
Таким чином, ТОВ "Твій Газзбут" в умовах воєнного стану, знаючи про види та дату застосованих до кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи ( ОСОБА_1 ) обмежувальних заходів (санкцій), маючи намір на укладення договору за для одержання прибутку, прийняло участь у процедурі закупівлі.
Крім того, прокурор зауважив, що виконання зобов`язань за укладеними договорами з порушенням вимог Закону України "Про санкції", Особливостей, неодмінно призводить до економічного збагачення "підсанкційної особи", як кінцевого одержувача визначених вигод, що стають результатом реалізації умов відповідного договору, фінансування за яким здійснюється за бюджетні кошти.
Також прокурор відзначив, що доводи, наведені представником відповідача ТОВ "Твій Газзбут" у відзиві щодо відсутності порушення оспорюваним договором публічного порядку жодним чином не спростовують правової позиції прокурора, підтвердженої доказами та численною судовою практикою застосування положень ч. З ст. 228 ЦК України щодо правових наслідків укладання недійсного правочину, який було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, порушення у зв`язку з цим інтересів держави.
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 08.10.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.
Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити в повному обсязі.
Позивач в судове засідання уповноваженого представника не направив.
Як зазначалося раніше, в письмових поясненнях просив розглядати справу без участі його представника за наявними матеріалами.
Відповідач-1 ТОВ "Твій Газзбут" уповноваженого представника в судове засідання не направив, про час та місце розгляду справи повідомлявся вчасно та належним чином, на підтвердження чого в матеріалах справи міститься довідка про доставку електронного листа.
Відповідач-2, в свою чергу, не скористався своїм правом надання письмового відзиву на позовну заяву та правом на участь в судовому засіданні: повноважного представника в судові засідання не направляв, про причини неявки суд не повідомляв, хоча про місце, дату та час судового засідання повідомлявся належним чином, на підтвердження чого в матеріалах справи містяться довідки про доставку електронних листів.
Оскільки явка представника відповідача в судове засідання не визнана обов`язковою, а надання письмового відзиву є правом відповідача, а не його обов`язком, суд вважає, що неявка представника відповідача та неподання відзиву не перешкоджатиме розгляду справи за наявними в ній матеріалами.
Заслухавши пояснення прокурора, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
30.01.2024 Квітневою сільською радою Житомирського району Житомирської області в електронній системі публічних закупівель "ProZorro" проведено закупівлю без використання електронної системи за рахунок коштів місцевого бюджету газового палива обсягом 4524 м куб. (ідентифікатор закупівлі UA-2024-01-30-009102-а). Очікувана вартість предмета закупівлі становила 98 007,44 грн.
Згідно звіту про договір про закупівлю, укладеного без використання електронної системи закупівель джерелом фінансування вищевказаної закупівель є місцевий бюджет. Єдиним учасником закупівлі стало Товариство з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут".
За результатом проведеної закупівлі 30.01.2024 між Квітневою сільською радою (споживач/відповідач-2) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут" (постачальник/відповідач-1) укладено договір про постачання природного газу для потреб неприбуткових споживачів №41В200-4251-23-b, умови якого розроблені відповідно до Закону України "Про ринок природного газу" та Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2496, Закону України "Про публічні закупівлі", Постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (зі змінами) (п. 1.1. договору).
Згідно п. 1.2. договору постачальник зобов`язується передати у власність споживачу у 2024 році природний газ (код ДК 021:2015 - 09123000-6)- Газове паливо (Природний газ), а споживач зобов`язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені договором.
Річний плановий обсяг постачання газу - 4524 куб. м (п. 1.3. договору).
Пунктом 3.1. договору сторони визначили, що ціна цього договору становить 81 672,89 грн., крім того ПДВ - 16334,57 грн., разом з ПДВ - 98 007,44 грн.
Відповідно до п. 10.1. договору останній набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін (за наявності) і діє в частині постачання газу з газової доби, з якої споживач включений до реєстру споживачів ТОВ "Твій Газзбут" в інформаційній платформі оператора ГТС до 29 лютого 2024 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.
За наслідками укладання договору Квітневою сільською радою сплачено на користь ТОВ "Твій Газзбут" - 98 007,44 грн., що підтверджується відповідними копіями платіжних інструкції (а.с. 36-40).
30.05.2024 Коростенською окружною прокуратурою скеровано лист на адресу Управління Північного офісу Держаудислужби у Житомирській області за вих. №53/1-59111480вих.-24 із повідомленням про виявлені порушення при визначені ТОВ "Твій Газзбут" переможцем відкритих торгів UA-2024-01-30-009102-b, укладанні договору про постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41В200-4251-23-b від 30.01.2024 та необхідністю вжиття заходів щодо усунення порушень шляхом звернення до суду із позовом (а.с. 55-62).
Згідно відповіді Управління Північного офісу Держаудитслужби України у Житомирській області (лист за вих. № 260615-17/1521-2024 від 04.06.2024) вбачається, що в Управління відсутні правові підстави вжиття заходів на захист порушених інтересів держави шляхом звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним та стягнення з ТОВ "Твій Газзбут" коштів (а.с. 63-64).
Звертаючись до суду з даним позовом, прокурор вказує на те, що договір №41В200-4251-23-b має бути визнано недійсним, оскільки укладений з порушенням вимог Закону України "Про публічні закупівлі", Закону України "Про санкції", Указу Президента України №266/2021 від 24.06.2021, яким затверджено рішення Ради національної безпеки і оборони України від 18.06.2021 "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)", а сплачені Квітневою сільською радою за ним кошти в розмірі 98 007,44 грн. стягнуті до державного бюджету на підставі ст. 228 Цивільного кодексу України.
Статтею 15 Цивільного кодексу України закріплено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Частиною 2 статті 2 Кодексу передбачено, що одним з учасників цивільних відносин є держава Україна, яка згідно зі ст.ст. 167, 170 Цивільного кодексу України набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом, та діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.
У судовому процесі, зокрема у господарському, держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах. Отже, під час розгляду справи у суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган.
Аналогічний за змістом висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019р. у справі № 587/430/16-ц та від 27.02.2019р. у справі № 761/3884/18.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Тобто зазначене конституційне положення встановлює обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу.
Як підкреслив Конституційний Суд України у своєму рішенні №4-рп/2008 від 01.04.2008р., неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої і судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі.
Ст.1 Закону України "Про прокуратуру" встановлено, що прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту, зокрема, загальних інтересів суспільства та держави.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 2 Закону на прокуратуру покладається функція з представництва інтересів держави в суді у випадках, визначених цим Законом.
Згідно з ч. 3 ст. 23 Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
За приписами ч. 4 ст. 23 Закону наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень.
За приписами ст. 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених ст. 174 цього Кодексу.
Аналіз положень ст. 53 Кодексу у взаємозв`язку зі змістом ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави вважати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді у випадках, зокрема, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження.
Таким чином, прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Отже, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Зазначену правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020р. у справі №912/2385/18.
На підтвердження вжиття заходів, які передують зверненню прокурора до суду для здійснення представництва інтересів держави, передбачених ч.ч. 3, 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурором додані до позовної зави повідомлення.
Так, матеріалами справи підтверджено, що Коростенською окружною прокуратурою на адресу позивачів направлялись листи з інформацією про виявлені порушення та про відповідне реагування на вказані порушення, що свідчить про нездійснення захисту інтересів держави вказаними органами та наявність підстав, передбачених ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", для здійснення прокурором представництва в суді законних інтересів держави.
Отже, суд дійшов до висновку, що керівник окружної прокуратури, дотримавшись вимог ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", правомірно звернувся з позовом до суду.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог з огляду на таке.
Відповідно до гідно ст. 64-1 ГК України підприємства, крім державних та комунальних підприємств, зобов`язані встановлювати свого кінцевого бенефіціарного власника (контролера), регулярно оновлювати і зберігати інформацію про нього та надавати її державному реєстратору у випадках та в обсязі, передбачених законом.
У цій же статті зазначено, що термін "кінцевий бенефіціарний власник (контролер)" розуміється у значенні, що вживається в Законі України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" (далі - Закон № 1702-VII).
В силу абз. 2 ч. 1 ст. 5-1 Закону №1702-VІІ юридичні особи зобов`язані подавати інформацію про кінцевого бенефіціарного власника або про його відсутність та структуру власності для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань у порядку, визначеному Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".
Ці ж дані вносяться до Форми 1 для реєстрації юридичної особи (за Наказом Міністерства юстиції України від 18.11.2016 року № 3268/5).
Як вбачається з відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, кінцевим бенефіціарним власником ТОВ "Твій Газзбут", якому належить 100% статутного капіталу в юридичній особі та право голосу в юридичній особі, є ОСОБА_1 , громадянство: АДРЕСА_1 . Тип бенефіціарного володіння: Непрямий вирішальний вплив. Відсоток частки статутного капіталу або відсоток права голосу:100 (а.с. 96-106).
Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України "Про санкції" з метою захисту національних інтересів, національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України, протидії терористичній діяльності, а також запобігання порушенню, відновлення порушених прав, свобод та законних інтересів громадян України, суспільства та держави можуть застосовуватися спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (далі - санкції).
У п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про санкції" підставами для застосування санкцій, серед іншого, є дії іноземної держави, іноземної юридичної чи фізичної особи, інших суб`єктів, які створюють реальні та/або потенційні загрози національним, інтересам, національній безпеці, суверенітету і територіальній цілісності України, сприяють терористичній діяльності та/або порушують права і свободи людини і громадянина, інтереси суспільства та держави, призводять до окупації території, експропріації чи обмеження права власності, завдання майнових втрат, створення перешкод для сталого економічного розвитку, повноцінного здійснення громадянами України належних їм прав і свобод.
Відповідно до п.п. 9, 10 ст. 1 Закону України "Про національну безпеку України" національна безпека України захищеність державного суверенітету, територіальної цілісності, демократичного конституційного ладу та інших національних інтересів України від реальних та потенційних загроз. Національні інтереси України життєво важливі інтереси людини, суспільства і держави, реалізація яких забезпечує державний суверенітет України, її прогресивний демократичний розвиток, а також безпечні умови життєдіяльності і добробут її громадян.
Одним з нових аспектів публічного порядку в Україні є санкційне регулювання, яке з`явилося із прийняттям Закону "Про санкції" від 14.08.2014 № 1644-VII внаслідок збройної агресії Російської Федерації щодо України (постанови Верховного Суду від 30.03.2023 у справі №910/13/21 та від 21.06.2023 у справі №910/2529/22) Україна є об`єктом збройної агресії з боку Російської Федерації (далі - РФ), яку остання здійснює, серед іншого, і через підтримку та забезпечення масштабних терористичних атак (абзац перший затвердженого постановою від 27.01.2015 № 129-VIII Звернення Верховної Ради України до Організації Об`єднаних Націй (далі - ООН), Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання Російської Федерації державою-агресором (далі - Звернення)).
З 20.02.2014 тривають силові дії РФ, які є актами збройної агресії відповідно до пунктів "а", "b", "c", "d" та "g" статті 3 Резолюції 3314 (ХХIХ) Генеральної Асамблеї ООН "Визначення агресії" від 14 грудня 1974 року (абзац сімнадцятий пункту 1, схваленої постановою від 21 квітня 2015 року № 337-VIII, Заяви Верховної Ради України "Про відсіч збройній агресії Російської Федерації та подолання її наслідків" (далі - Заява). Беручи до уваги Статут ООН і Резолюцію Генеральної Асамблеї ООН 3314 "Визначення агресії" від 14 грудня 1974 року, Верховна Рада України визнала РФ державою-агресором (абзац шостий Звернення).
У резолюції ES-11/1 "Агресія проти України" 02 березня 2022 року збройну агресію РФ проти України визнала Генеральна Асамблея ООН. Вона вимагає від РФ негайного припинення застосування сили проти України, утримання від погроз чи застосування сили проти будь-якої держави ООН, повного та безумовного виведення збройних сил з території України у межах її міжнародно-визнаних кордонів, а також забезпечення повного захисту цивільних осіб, включаючи гуманітарний персонал, журналістів та осіб, які перебувають у вразливому становищі, у тому числі жінок і дітей.
Верховна Рада України 14.04.2022 визнала дії, вчинені збройними силами РФ та її політичним і військовим керівництвом під час останньої фази збройної агресії проти України, яка розпочалася 24.02.2022, геноцидом Українського народу (пункт 1 Заяви Верховної Ради України "Про вчинення Російською Федерацією геноциду в Україні", схваленої згідно з Постановою Верховної Ради України №2188-IX).
Парламентська Асамблея Ради Європи 27 квітня 2022 року ухвалила резолюцію "Наслідки продовження агресії Російської Федерації проти України: роль і відповідь Ради Європи" №2433. Визнала, що агресія РФ проти України є безпрецедентним актом як сама по собі, так і за її далекосяжними наслідками, бо провокує найважчу гуманітарну кризу в Європі з найбільшою кількістю жертв, наймасштабнішим внутрішнім і зовнішнім переміщенням населення з часів Другої світової війни.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 106 Конституції України Президент забезпечує серед іншого, національну безпеку Держави, відповідно до частини третьої цієї статті на основі та на виконання Конституції і законів України видає укази і розпорядження, які є обов`язковими до виконання на території України.
Положеннями ст. 107 Конституції України визначено, що РНБО є координаційним органом з питань національної безпеки і оборони при Президентові. РНБО координує і контролює діяльність органів виконавчої влади у сфері національної безпеки і оборони. Головою РНБО є Президент. Рішення РНБО вводяться в дію указами Президента.
Указом Президента України від 24.06.2021 №266/2021 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 18.06.2021 "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)" введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 18.06.2021 "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)".
Згідно з ч. 4 ст. 10 Закону України "Про Раду національної безпеки і оборони України" рішення РНБО, введені в дію указами Президента, є обов`язковими до виконання органами виконавчої влади.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.07.2022 у справі №9901/348/21 з опису у Законі України "Про санкції" підстав, умов, мети застосування санкцій виснувала, що суб`єкт, до якого вони можливо будуть застосовані, не може не розуміти і не передбачити, що ці обмежувальні заходи потенційно (ймовірно) використовуватимуться стосовно нього насамперед через те, що він є "репрезентантом" країни, яка в умовах збройного конфлікту ставить під загрозу національні інтереси, національну безпеку України, втрату української державності, а його діяльність на території України за умов збройного конфлікту може підпадати під ознаки реалізації такої загрози.
Види санкцій застосовані вищезазначеним Указом та їх кількість визначається безпосередньо органом застосування, який, відповідно до частини четвертої преамбули Закону України "Про санкції", задля невідкладного та ефективного реагування на наявні і потенційні загрози національним інтересам і національній безпеці України, використовує всі передбачені законом заходи з метою захисту цих інтересів, в тому числі щодо недопущення завдання майнових втрат та створення перешкод для сталого економічного розвитку, а також щодо запобігання порушенню прав, свобод та законних інтересів громадян України.
При цьому, уводячи в дію рішення РНБО про застосування до Фірташа Дмитра Васильовича санкцій, Президент як гарант Конституції України, якому народом України надано представницький мандат та якому Конституцією України надано повноваження вводити в дію рішення РНБО, самостійно оцінив наявність та достатність підстав для введення відповідних санкцій, зокрема, інших санкцій, що відповідають принципам їх застосування, встановленим Законом України "Про санкції".
Рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 18.06.2021 "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)" передбачено, зокрема застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) до фізичних осіб згідно з додатком.
Додатком 1 до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 18.06.2021 "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)" визначено фізичну особу: ОСОБА_1 ; ( ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, уродженець с. Бересток Заліщицького району Тернопільської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_1 .
Крім цього визначено наступні види обмежувального заходів (відповідно до Закону України "Про санкції"): блокування активів - тимчасове обмеження права особи користуватися та розпоряджатися належним їй майном; обмеження торговельних операцій; обмеження, часткове чи повне припинення транзиту ресурсів, польотів та перевезень територією України (повне припинення); запобігання виведенню капіталів за межі України; зупинення виконання економічних та фінансових зобов`язань; інші санкції, що відповідають принципам їх застосування, встановленим Законом України "Про санкції", тощо.
Указ Президента України від 24.06.2021 № 266/2021 набрав чинності 03.07.2021, отже з вказаної дати щодо ОСОБА_1 , який є кінцевим бенефіціарним власником ТОВ "Твій Газзбут", застосовані обмежувальні заходи, що визначені Законом України "Про санкції".
З 01.02.2024 у державі запрацював Державний реєстр санкцій (https://drs.nsdc.gov.ua), ведення якого забезпечує апарат Ради національної безпеки і оборони України. Указаний реєстр надає можливість отримати доступ до актуальної та достовірної інформації про підсанкційних юридичних і фізичних осіб.
Опрацюванням Державного реєстру санкцій з`ясовано, що у ньому наявні відомості про застосування вищенаведених санкцій до ОСОБА_1 .
Прокурор, не заперечуючи відсутність ТОВ "Твій Газзбут" в переліку юридичних осіб, до яких застосовано спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкцій) доводить, що винагородоодержувачем (кінцевим бенефеціаром) ТОВ "Твій Газзбут" є ОСОБА_1 , до якого рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 18.06.2021 "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)" застосовано персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи.
Стаття 17 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачає, що замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов`язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої статті 40 цього Закону) в разі, якщо учасник процедури закупівлі є особою, до якої застосовано санкцію у виді заборони на здійснення у неї публічних закупівель товарів, робіт і послуг згідно із Законом України "Про санкції" (п.11).
Вибірковий підхід та надмірна формалізація вимог ст. 17 Закону України "Про публічні закупівлі" дозволяє підсанкційним фізичним особам нівелювати вищевказаними вимогами Закону та продовжувати отримувати дохід через підконтрольні їм юридичні особи. Вказане стає наслідком прямого порушення основних засад, визначених Законом України "Про санкції" та надає можливість уникнути виконання Указу Президента України від 24.06.2021 № 266/2021 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 18.06.2021 "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)".
Таким чином, виключно з метою врегулювання недопустимості "двоякого тлумачення" вимог статті 17 Закону України "Про публічні закупівлі", що мало місце з боку "зацікавлених "підсанкційних осіб" та створених/підконтрольних ними юридичних осіб, постановою Кабінету Міністрів України від 17 лютого 2023 №157 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. №1178" пункт 44 Особливостей викладено в такій редакції (чинній на момент укладення договору та проведення торгів): Замовник приймає рішення про відмову учаснику процедури закупівлі в участі у відкритих торгах та зобов`язаний відхилити тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі в разі, коли, зокрема:
11) учасник процедури закупівлі або кінцевий бенефіціарний власник, член або учасник (акціонер) юридичної особи - учасника процедури закупівлі є особою, до якої застосовано санкцію у вигляді заборони на здійснення у неї публічних закупівель товарів, робіт і послуг згідно із Законом України "Про санкції".
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 р. №471 "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 і від 21 березня 2023 р. № 253 та визнання такими, що втратили чинність деяких постанов Кабінету Міністрів України" визнано такою, що втратила чинність постанову Кабінету Міністрів України від 17 лютого 2023 р. № 157 Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. №1178.
Разом з тим, пункт 44 Особливостей викладено в такій редакції: замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли учасник процедури закупівлі підпадає під підстави, встановлені пунктом 47 цих особливостей.
Пунктом 47 Особливостей передбачено, що замовник приймає рішення про відмову учаснику процедури закупівлі в участі у відкритих торгах та зобов`язаний відхилити тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі в разі, коли учасник процедури закупівлі або кінцевий бенефіціарний власник, член або учасник (акціонер) юридичної особи - учасника процедури закупівлі є особою, до якої застосовано санкцію у вигляді заборони на здійснення нею публічних закупівель товарів, робіт і послуг згідно із Законом України "Про санкції".
Отже, з огляду на те, що учасник процедури закупівлі Товариство з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут" підпадав під підстави, встановлені п.п. 11 п. 47 Особливостей, замовник повинен був прийняти рішення про відмову учаснику процедури закупівлі в участі у відкритих торгах та зобов`язаний був відхилити тендерну пропозицію вказаного учасника.
Також, враховуючи, що учасник у своїй тендерній пропозиції зазначив недостовірну інформацію, яка була суттєвою для визначення результатів відкритих торгів, замовник на підставі абз. 2 п. 42, абз. 2, 3 п.п. 1 п. 44 Особливостей зобов`язаний був відхилити тендерну пропозицію вказаного учасника.
За доводами прокуратури, незважаючи на наведені вимоги законодавства відповідач-1 - Квітнева сільська рада провела закупівлю без використання електронної системи за рахунок коштів місцевого бюджету UA-2023-01-30-009102-а, за результатами яких уклав договір №40B200-4251-23-b про постачання природного газу для потреб неприбуткових споживачів від 30.01.2024 з ТОВ "Твій Газзбут", кінцевим бенефіціарним власником якого є особа, яка перебуває під вищезгаданими санкціями РНБО.
У переліку санкцій, застосованих рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 18 червня 2021 року до Фірташа Дмитра Васильовича терміном на три роки, наявні такі види обмежувальних заходів (відповідно до Закону України "Про санкції"), як "Обмеження торговельних операцій" (п.2); "Зупинення виконання економічних та фінансових зобов`язань" (п.5); "Інші санкції, що відповідають принципам їх застосування, встановленим Законом України "Про санкції" (п.13) Додатку 1 до вказаного Рішення РНБО.
Відповідно до статті 3 Закону України "Про санкції" принципами застосування санкцій в Україні є законність, прозорість, об`єктивність, відповідність меті та ефективності.
Положеннями частин 1, 2 статті 44 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників, службові (посадові) особи та члени органу оскарження, службові (посадові) особи Уповноваженого органу, службові (посадові) особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, службові (посадові) особи органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (обслуговуючого банку), несуть відповідальність згідно із законами України.
За придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/ спрощених закупівель, відповідно до вимог цього Закону, та укладення договорів, що передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених цим Законом, та за порушення вимог цього Закону службові (посадові) особи, уповноважена особа замовника та керівники замовників несуть відповідальність згідно із законами України.
Окрім того, в умовах сьогодення, у даних спірних правовідносинах питання укладення договору із учасником, кінцевим бенефіціарним власником якого являється "підсанкційна особа", оскільки виконання зобов`язань за спірним договором, неодмінно призведе до економічного його збагачення, як кінцевого одержувача визначених вигод.
Вказане не відповідає меті Закону України "Про публічні закупівлі" та принципам, за якими мають здійснюватися публічні закупівлі, закріпленими в статті 5 даного Закону.
Зазначене також підриває фінансово-економічні інтереси держави, оскільки введені в дію указами Президента України рішення РНБО України про запровадження персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкції) відносно окремих фізичних та юридичних осіб переслідують мету створення механізму невідкладного та ефективного реагування на наявні і потенційні загрози національним інтересам і безпеці України, включаючи збройний напад РФ, завдання майнових втрат та створення перешкод для сталого економічного розвитку, повноцінного здійснення громадянами України належних їм прав і свобод.
Очевидним є той факт, що фізична особа ОСОБА_1 безпосередньо не мала наміру та мети вступати у господарські правовідносин, як сторона правочину, однак відповідно до ресурсу YоuСontrol, є засновником та кінцевим бенефіціарним власником більше 40 компаній, у тому числі зареєстрованих в офшорних зонах та тих, що причетні до постачання сировини на військові підприємства РФ; прямо чи непрямо володіє цими компаніями, впливає на всі рішення, що ними ухвалюються.
Причетність ОСОБА_1 до виведення українського титанового бізнесу під російську юрисдикцію, стала наслідком застосування щодо останнього персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) згідно рішення РНБО від 18.06.2021.
Саме тому, можливість застосування з боку України спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) до відповідних суб`єктів, які створюють реальні та/або потенційні загрози національним інтересам, національній безпеці, суверенітету і територіальній цілісності України, порушують інтереси суспільства та держави, призводять до окупації території чи завдання майнових втрат, врегульована прийнятим Законом України "Про санкції" №1644-VII від 14.08.2014, який забезпечує потребу держави у невідкладному та ефективному реагуванні на такі загрози та недопущення завдання майнових втрат та створення перешкод для сталого економічного розвитку.
Виконання зобов`язань за укладеним договором з порушенням вимог Закону України "Про санкції", Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, неодмінно призводить до економічного збагачення "підсанкційної особи", як кінцевого одержувача визначених вигод, що стають результатом реалізації умов відповідних договорів, фінансування за якими здійснюється за бюджетні кошти.
Неправомірна поведінка ТОВ "Твій Газбут", що мала місце на стадії проведення процедури закупівлі та прийняття уповноваженою особою Квітневої сільської ради рішення про намір укласти договір на постачання природного газу з ТОВ "Твій Газзбут" не може мати правомірного наслідку - укладення договору.
Доводи відповідача-1 відносно того, що саме ТОВ "Твій Газбут" не перебуває під санкціями, судом оцінюється критично та до уваги не приймаються.
Судом враховано, що винагородоодержувачем (кінцевим бенефеціаром) ТОВ "Твій Газзбут" є громадянин України ОСОБА_1 , до якого рішенням Ради НБО України від 18.06.2021 "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)" було застосовано персональні спеціальні економічні санкції та інші обмежувальні заходи.
Зазначене не відповідає меті Закону України "Про публічні закупівлі" та встановленим ст. 5 вказаного Закону принципам.
Отже, обставини справи свідчать про недотримання вимог Закону України "Про публічні закупівлі" при обрані ТОВ "Твій Газзбут" переможцем процедури закупівлі UA-2024-01-30-009102-а та укладенні договору від 30.01.2024 №40B200-4251-23-b, оскільки з боку вказаного учасника мало місце надання недостовірної інформації, що була суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі та укладення договору.
Згідно ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч. 1 ст. 203 ЦК України).
Частинами 1, 3 статті 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Згідно ч. 3 ст. 228 ЦК України, у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.
Аналогічна норма викладена у ч. 1 ст. 208 Господарського кодексу України.
Статтею 236 ЦК України передбачено, що правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов`язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.
Згідно правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 20.03.2019 №922/1391/18, ознаками недійсного господарського договору, що суперечить інтересам держави і суспільства, є спрямованість цього правочину на порушення правового господарського порядку та наявність умислу (наміру) його сторін, які усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеного договору. Метою такого правочину є його кінцевий результат, якого бажають досягти сторони. Мета завідомо суперечить інтересам держави та суспільства.
Отже, для правильного вирішення спору необхідно встановити, у чому конкретно полягала завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення господарського договору, якою зі сторін і якою мірою виконано зобов`язання, а також з`ясувати наявність наміру (умислу), який означає, що сторони (сторона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеного договору і суперечність його мети інтересам держави і суспільства та прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків. Необхідною умовою для визнання господарського договору недійсним як такого, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, є наявність наміру хоча б в однієї зі сторін щодо настання відповідних наслідків.
Питання про те, чи мало місце протиправне діяння та чи вчинене воно відповідною особою, як і спрямованість умислу особи, може доводитися іншими наявними в матеріалах справи доказами в їх сукупності з урахуванням вимог, визначених процесуальним законом. При цьому вирок суду, постановлений у кримінальній справі, не є єдиним та обов`язковим доказом вини.
Аналогічні правові висновки щодо застосування вказаних норм матеріального права викладено і в постановах Верховного Суду від 13.02.2018 у справі №910/1421/16, від 15.02.2018 у справі №911/1023/17, від 17.04.2018 у справі №910/1424/16, від 31.05.2018 у справі №911/639/17, від 09.07.2019 у справі №911/1113/18, від 10.06.2021 у справі №910/114/19, від 15.12.2021 у справі №910/6271/17 від 13.01.2022 у справі №908/3736/15, №905/121/19 від 06.10.2020.
До загальних засад цивільного законодавства належать справедливість, добросовісність та розумність (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України).
У постанові об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10.04.2019 у справі №390/34/17 Верховний Суд зазначив, що добросовісність - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
При цьому ч. 5 ст. 13 ЦК України, якою регламентовано цілі реалізації цивільних прав, не допускає їх використання з метою неправомірного обмеження конкуренції, а також недобросовісну конкуренцію.
Закон України "Про публічні закупівлі", як указано в його преамбулі, визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад. Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 указаного Закону України "Про публічні закупівлі" закупівлі здійснюються за принципом добросовісної конкуренції серед учасників.
Верховний Суд у п.п. 32, 33 постанови від 10.06.2021 у справі №910/114/19 виклав таку правову позицію: визначене положеннями Закону України "Про публічні закупівлі" спеціальне законодавче регламентування процедури закупівлі товарів, робіт і послуг для потреб держави хоч і має на меті створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, розвиток добросовісної конкуренції і запобігання проявам корупції, проте одночасно слугує захисту інтересів держави, а тому така процедура спрямована, перш за все, на задоволення потреб держави у певних групах товарів, робіт і послуг в особі конкретних замовників, які фінансуються за рахунок бюджетних коштів. Відтак, прямий інтерес держави полягає у неухильному дотриманні учасниками процедури закупівлі та замовником встановлених Законом України "Про публічні закупівлі" вимог.
Частиною 1 статті 216 ЦК України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Договір від 30 01 2024 № 40B200-4251-23-b оспорюється з підстав його невідповідності вимогам ч. 1 ст. 203 ЦК України, а саме у зв`язку з їх невідповідністю інтересам держави та суспільства за наявності умислу ТОВ "Твій Газзбут".
Отже, ТОВ "Твій Газзбут", маючи намір щодо отримання незаконного права на укладення договору від 30.01.2024 №40B200-4251-23-b, з метою одержання прибутку, порушуючи інтереси держави та суспільства, а також інших учасників ринкових відносин, усвідомлюючи протиправність таких дій, їх суперечність інтересам держави і суспільства, прагнучи та свідомо допускаючи настання протиправних наслідків, узяв участь в проведенні конкурентної процедури закупівлі, знаючи що до кінцевого бенефіціарного власника ТОВ "Твій Газзбут" ОСОБА_1 застосовано спеціальні економічні санкції терміном на три роки.
Вищенаведене свідчить про наявність у ТОВ "Твій Газзбут" умислу на укладення спірного договору, який суперечить інтересам держави і суспільства, з метою отримання прибутку.
Таким чином, договір №40B200-4251-23-b від 30.01.2024 про постачання природного газу для потреб неприбуткових споживачів, укладений між Квітневою сільською радою та ТОВ "Твій Газзбут" підлягає визнанню недійсним, відповідно до частини першої статті 203 та частини першої статті 215 ЦК України, як такий, що укладений без додержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам та порушує правові та економічні засади держави, а також приписи санкційного регулювання. Відповідно, вимоги прокуратури в цій частині є правомірними та підлягають задоволенню.
Велика Палата Верховного Суду в пункті 154 постанови від 01.03.2023 у справі №522/22473/15-ц звернула увагу на те, що у разі, якщо на виконання оспорюваного правочину товариством сплачено кошти або передано інше майно, то задоволення позовної вимоги про визнання оспорюваного правочину недійсним не призводить до ефективного захисту права, бо таке задоволення саме по собі не є підставою для повернення коштів або іншого майна. У таких випадках позовна вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути ефективним способом захисту, лише якщо вона поєднується з позовною вимогою про стягнення коштів на користь товариства або про витребування майна з володіння відповідача (зокрема, на підставі частини першої статті 216, статті 387, частин першої, третьої статті 1212 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Як було встановлено судом, договір №40B200-4251-23-b від 30.01.2024 є виконаним та оплаченим на суму 98 007,44 грн.
Між тим, незважаючи на те, що правовідносини між відповідачем-1 та відповідачем-2 станом на дату розгляду справи припинені, негативні наслідки укладеного правочину не усунуті.
Враховуючи викладене вище та наявність умислу лише у ТОВ "Твій Газзбут", як сторони оспорюваного договору, одержані ним 98 007,44 грн. за цим правочином повинні бути повернуті іншій стороні договору - Квітневій сільській раді, а отримані нею за рішенням суду кошти - стягнуті в дохід держави. Відповідно, вимоги прокурора в цій частині обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Згідно із частинами 2, 3 ст. 13, частиною 1 ст. 74 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Частиною 4 статті 13 ГПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З огляду на вищезазначене в сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог прокурора в цілому, а тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідачів в рівних частинах.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Визнати недійсним договір про постачання природного газу для потреб неприбуткових споживачів від 30.01.2024 № 41B200-4251-23-b, укладений між Квітневою сільською радою Житомирського району Житомирської області (код ЄДРПОУ 04345925) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут" (код ЄДРПОУ 43965848).
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут" (01010, м. Київ, вул. Острозьких Князів, буд. 32/2, код ЄДРПОУ 43965848)
- на користь Квітневої сільської ради Житомирського району Житомирської області (13532, Житомирська область, Житомирський район, с. Квітневе, площа Героїв Небесної Сотні, 1, код ЄДРПОУ 04345925) грошові кошти в сумі 98 007,44 грн., а з Квітневої сільської ради Житомирського району Житомирської області (13532, Житомирська область, Житомирський район, с. Квітневе, площа Героїв Небесної Сотні, 1, код ЄДРПОУ 04345925) одержані нею за рішенням суду грошові кошти в сумі 98 007,44 грн. стягнути в дохід держави шляхом зарахування на рахунок UA518999980313060102000006747 (отримувач ГУК у Жит.обл/ТГ с. Квітневе/21080600; код ЄДРПОУ отримувача 37976485; банк отримувача Казначейство України (ел. адм. Податк.), код класифікації доходів бюджету 21080600).
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут" (01010, м. Київ, вул. Острозьких Князів, буд. 32/2, код ЄДРПОУ 43965848)
- в дохід Державного бюджету України (отримувач коштів: ГУК у м. Києві / м. Київ / 22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір в сумі 3028,00 грн.
5. Стягнути з Квітневої сільської ради Житомирського району Житомирської області (13532, Житомирська область, Житомирський район, с. Квітневе, площа Героїв Небесної Сотні, 1, код ЄДРПОУ 04345925)
- в дохід Державного бюджету України (отримувач коштів: ГУК у м. Києві / м. Київ / 22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір в сумі 3028,00 грн.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 03.02.25
Суддя Кудряшова Ю.В.
Список розсилки:
1 - позивачу в Електронний кабінет
2, 3 - відповідачам в Електронні кабінети
4- представнику ТОВ "Твій Газзбут" - адвокату Шароварському В.В. в Електронний кабінет
5- Коростишівській окружній прокуратурі в Електронний кабінет
6 - Житомирській обласній прокуратурі на ел. пошту: prokzt@zhit.gp.gov.ua
Суд | Господарський суд Житомирської області |
Дата ухвалення рішення | 22.01.2025 |
Оприлюднено | 06.02.2025 |
Номер документу | 124929597 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі купівлі-продажу, з них поставки товарів, робіт, послуг, з них енергоносіїв |
Господарське
Господарський суд Житомирської області
Кудряшова Ю.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні