Рішення

від 21.01.2025 по справі 910/12744/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.01.2025Справа № 910/12744/23За позовом Державного підприємства Міністерства оборони України "Київське управління механізації і будівництва", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-вишукувальний та конструкторсько-технологічний інститут транспортного будівництва "Київдіпротранс", м. Львів

про стягнення 42 282,56 грн, -

Суддя Морозов С.М.

За участю представників сторін:

від позивача: Романюк І.М. (адвокат за ордером серії АІ№1523708 від 08.01.2024 року);

від відповідача: не з`явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

11.08.2023 року Державне підприємство Міністерства оборони України "Київське управління механізації і будівництва" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовною заявою про зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-вишукувальний та конструкторсько-технологічний інститут транспортного будівництва "Київдіпротранс" (відповідач) виконати Договір на виконання проектних робіт від 28.07.2017 року в частині передачі позивачу результатів робіт з топо-геодезичної зйомки та інженерно-геологічного вишукування, генплану території за адресою: вул. Бориспільська, 15 та стягнення з відповідача пені у розмірі 30 675,58 грн і штрафу в розмірі 11 606,98 грн.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, матеріали №910/12744/23 передані на розгляд судді Морозову С.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.08.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 17.10.2023.

В підготовчому засіданні 17.10.2023 судом було продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та оголошено перерву до 05.12.2023.

В підготовчих засіданнях 05.12.2023 та 20.02.2024 судом оголошувались перерви до 20.02.2024 та до 23.04.2024 відповідно.

01.04.2024 до суду від відповідача надійшла заява про долучення доказів. У заяві зазначено, що позовні вимоги є безпідставними, оскільки всі роботи по Договору відповідачем виконано ще в 2017 році про що сторонами підписано відповідний акт.

В підготовчому засіданні 23.04.2024 судом було оголошено перерву до 02.07.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.07.2024 повідомлено сторін про те, що підготовче засідання, призначене на 02.07.2024 не відбулося у зв`язку з перебуванням судді Морозова С.М. у відпустці. Наступне засідання призначено на 10.09.2024.

11.09.2024 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів, а саме копію проектної роботи та технічного звіту.

В підготовчому засіданні 10.09.2024 судом було оголошено перерву до 05.11.2024.

19.09.2024 до суду від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів.

05.11.2024 до суду від позивача надійшло клопотання про закриття провадження у справі, повернення позивачеві судового збору та розгляд справи за відсутності його представника.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.11.2024 закрито провадження у справі №910/12744/23 в частині зобов`язання вчинити дії.

А також, ухвалою від 05.11.2024 року було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 21.01.2025 року.

В засіданні 21.01.2025 року судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У засіданнях здійснювалась фіксація судового процесу технічним засобами у відповідності до статті 222 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

28.07.2017 між позивачем (замовник) та відповідачем (підрядник) був укладений Договір на виконання проектних робіт (надалі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого підрядник зобов`язується виконати наступні роботи: «Топо-геодезична зйомка та інженерно-геологічні вишукування, генплан території за адресою вул. Бориспільська, 15 та 181, Дарницького району м. Київ».

Згідно п. 2.1 Договору ціна договору (вартість робіт за Договором) становить 165 813,96 грн, у т.ч. ПДВ 20%.

Повна оплата вартості виконання робіт, передбачених «Предметом договору» повинна бути здійснена рівними платежами протягом 4 місяців з дня виконання роботи. (п. 3.2. Договору).

Здача-приймання виконаних робіт здійснюється шляхом підписання сторонами акту здачі-приймання виконаних робіт після отримання робочого проекту в повному обсязі. (п. 5.1. Договору).

Відповідно до п. 6.1. Договору строк виконання робіт - до 31.12.2017 року.

Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2017 року, а в частині розрахунків до повного його виконання. (п. 11.1. Договору).

Додатком №1 до Договору сторони узгодили ціну робочого проекту, а Додатком №3 - завдання на проектування.

Як зазначає позивач, ним здійснено оплату вартості робіт відповідачу на суму в розмірі 165 813,96 грн (платіжні доручення: №650 від 10.06.2022 року на суму 25 000,00 грн, №662 від 14.06.2022 року на суму 25 000,00 грн, №663 від 14.06.2022 року на суму 25 000,00 грн, №892 від 29.07.2022 року на суму 25 000,00 грн, №894 від 29.07.2022 року на суму 25 000,00 грн, №886 від 29.07.2022 року на суму 25 000,00 грн, №895 від 01.08.2022 року на суму 15 813,96 грн.), однак відповідачем роботи не виконані та їх результат не переданий позивачу.

27.04.2023 року позивачем направлено відповідачу претензію №136, в якій позивач вимагав передати йому результати роботи: проекту документацію, яка залишено відповідачем без відповіді.

Звертаючись до суду і зданим позовом позивач просив суд зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Проектно-вишукувальний та конструкторсько-технологічний інститут транспортного будівництва "Київдіпротранс" (відповідач) виконати Договір на виконання проектних робіт від 28.07.2017 року в частині передачі позивачу результатів робіт з топо-геодезичної зйомки та інженерно-геологічного вишукування, генплану території за адресою: вул. Бориспільська, 15 та стягнути з відповідача пеню у розмірі 30 675,58 грн і штраф в розмірі 11 606,98 грн.

Відповідач, заперечуючи проти зазначених позовних вимог, вказав, що всі роботи по Договору відповідачем виконано ще в 2017 році і результат цих робіт передано позивачу, про що сторонами підписано Акт №1 від 19.10.2017 року.

На цій підставі від позивача до суду надійшло клопотання про закриття провадження у справі в частині зобов`язання відповідача вчинити дії щодо передачі позивачу результатів робіт з топо-геодезичної зйомки та інженерно-геологічного вишукування, генплану території за адресою: вул. Бориспільська, 15.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.11.2024 закрито провадження у справі №910/12744/23 в частині зобов`язання відповідача вчинити дії.

Таким чином, розгляд в справі відбувається за позовними вимогами про стягнення з відповідача суми пені у розмірі 30 675,58 грн і суми штрафу в розмірі 11 606,98 грн.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. (ст. 526 Цивільного кодексу України).

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до положень ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором підряду на проектні та пошукові роботи.

Статтею 887 ЦК України закріплено, що за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов`язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 890 ЦК України підрядник зобов`язаний передати замовникові готову проектно-кошторисну документацію та результати пошукових робіт.

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами у п. 5.1. Договору погоджено, що здача-приймання виконаних робіт здійснюється шляхом підписання сторонами акту здачі-приймання виконаних робіт після отримання робочого проекту в повному обсязі.

Таким чином, сторонами узгоджено, що після отримання робочого проекту в повному обсязі сторонами підписується акту здачі-приймання виконаних робіт.

Позивач в засіданні та позовній заяві вказував, що відповідач передав йому лише проектну документацію за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська 181, а проектну документацію за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 15 відповідач позивачу не передав.

Однак, як вбачається із наданого відповідачем до матеріалів справи Акту №1 прийому-передачі робіт: «Топо-геодезичних та інженерно-геологічні вишукування, генплан території, виготовлення землевпорядної документації за адресою вул. Бориспільська, 15 та 181, Дарницького району м. Київ» від 19.10.2017 року відповідач передав, а позивач прийняв виконані згідно Договору роботи у паперовому вигляді в трьох примірниках за адресами: м. Київ, вул. Бориспільська 15 та 181.

При цьому, пунктом 5-м вказаного Акту сторони зазначили, що роботи виконані повністю та завчасно, сторони претензій одна до одної не мають.

Також, відповідачем надано до матеріалів справи результат його робіт, виконаний згідно умов Договору, а саме: «Проектні роботи: «Топо-геодезичні та інженергл-геологічні вишукування, генплан території, колійний розвиток за адресою вул. Бориспільська, 15» та «Технічний звіт за результатами геологічних вишукувань за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 15».

Таким чином, матеріалами справи підтверджується обставина повного виконання відповідачем умов Договору щодо надання позивачу проектної документації за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська 181, та м. Київ, вул. Бориспільська, 15.

За приписами частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Доказами, за визначенням частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

При цьому, за приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Господарський суд звертає увагу учасників справи, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 Господарського процесуального кодексу України).

Отже, наданий відповідачем до матеріалів справи Акт №1 прийому-передачі робіт: «Топо-геодезичних та інженерно-геологічні вишукування, генплан території, виготовлення землевпорядної документації за адресою вул. Бориспільська, 15 та 181, Дарницького району м. Київ» від 19.10.2017 року свідчить про недоведення позивачем обставин невиконання відповідачем умов Договору, у зв`язку з чим, суд вважає, що при зазначених обставинах покладення відповідальності за неналежне невиконання зобов`язання на відповідача порушуватиме визначені статтею 3 Цивільного кодексу України засади цивільного законодавства що стосуються судового захисту цивільного права та інтересу, справедливості та добросовісності.

При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Згідно з пунктом 9 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 року №3-рп/2003 у справі №1-12/2003 правосуддя за своєю суттю визнається таким, лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

В процесі розгляду справи сторони доводили суду існування різних (протилежних) обставин, які, на їх думку, мали значення для справи і на які вони посилалися як на підставу своїх вимог або заперечень.

Втім, Суд дійшов висновку про те, що позивачем не доведено обставин, викладених у позовній заяві, хоч йому було створено усі можливості для цього, судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору.

Враховуючи викладене вище, оцінивши надані учасниками справи доказі в їх сукупності, господарський суд дійшов висновку про необґрунтованість доводів позивача та, відповідно, відсутність підстав для задоволення позовних вимог в справі №910/12744/23.

Судовий збір позивача, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, зважаючи на відмову в задоволенні позовних вимог, залишається за позивачем.

Керуючись статтями 73-74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 237-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Залишити за Державним підприємством Міністерства оборони України "Київське управління механізації і будівництва" судовий збір, сплачений до державного бюджету.

3. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

4. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складене 03.02.2025 року.

Суддя С. МОРОЗОВ