Рішення

від 04.02.2025 по справі 910/13356/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

04.02.2025Справа № 910/13356/24

За позовом Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" (м. Київ) в особі філії "Бориспільське лісове господарство" (Київська область, с. Гора)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінтекс Плюс" (м. Київ)

про стягнення 180 109,20 грн,

Суддя Ващенко Т.М.

Секретар судового засідання Шаповалов А.М.

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" в особі філії "Бориспільське лісове господарство" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінтекс Плюс" про стягнення 180 109,20 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.11.2024 позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк і спосіб усунення виявлених недоліків.

06.11.2024 позивачем подано заяву про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.11.2024 відкрито провадження у справі, її розгляд вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, встановлено сторонам процесуальні строки для подання відзиву, відповіді на відзив, заперечень, заяв і клопотань.

Копія цієї ухвали була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, проте відповідний поштовий конверт було повернуто підприємством поштового зв`язку на адресу суду без вручення отримувачу у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.

Згідно з п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Частинами 1, 2 ст. 3 цього Закону визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 цього Закону).

Таким чином, відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись з ухвалою суду про відкриття провадження у даній справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Проте відповідач у встановлений строк відзиву на позовну заяву не подав; будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду від відповідача не надходило.

Частиною 9 ст. 165 ГПК України передбачено, що в разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідач належним чином повідомлений про розгляд даної справи, проте правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався. При цьому з моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк (з урахуванням воєнного стану на території України), для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо, у зв`язку з чим суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи по суті заявлених вимог.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

14.01.2019 між ДП "Переяслав- Хмельницький лісгосп", правонаступником якого є позивач (Продавець) та відповідачем (Покупець) укладено Договір поставки товару №8/2019 (далі - Договір), за умовами якого Продавець зобов`язався продати Покупцю лісопродукцію (далі-Товар) в обсягах та на умовах Договору, а Покупець зобов`язався його оплатити. Товар являє собою круглі лісоматеріали (за серединним діаметром) сосна (pins) клас С D2a (20-24) L2 0, загальна кількість товару становить 800 м.куб.

Згідно з п. п. 1.2. - 1.4. Договору по якості товар відповідає вимогам чинних стандартів та умовам Договору. Об`єм (кількість) товару визначається згідно ДСТУ 4020-2-2001 "Методи обмірювання та визначення об`ємів". Обмір товару здійснюється за верхнім діаметром згідно ГОСТ 2708. Загальна кількість поставленого товару складає сукупну кількість товару, поставленого за цим Договором, згідно товаро-транспортних накладних.

Відповідно до п. п. 2.1. - 2.4. Договору поставка товару здійснюється на умовах франко-склад Продавця (нижній, проміжний), в строк 1 квартал 2019 року. Право власності на товар переходить від Продавця до Покупця з моменту оформлення відповідних документів при умові зарахування грошових коштів за товар на розрахунковий рахунок Продавця. Продавець оформляє супровідні документи на кожну поставку, а саме: товаро-транспортна накладна, рахунок-фактура, податкова накладна. Приймання товару проводиться по кількості, якості, асортименту відповідно до товаросупровідних документів на складі Продавця.

Товар поставляється без упакування. Продавець вибирає товар власним транспортом на складі (нижній, проміжний) Продавця. У випадку виявлення нестачі, невідповідності якості, асортименту, інших характеристик товару, викликаються представники сторін, які складають відповідний акт. У разі недотримання даної процедури та/або не оформлення акту представниками обох сторін, вважається, що у Покупця не має зауважень до товару та виконання Продавцем умов Договору. Якщо в акті, підписаному представниками Сторін, буде встановлено невідповідність товару якості, асортименту чи кількості, Покупець має право вимагати від Продавця передання кількості товару, якої не вистачає. Якщо в такому ж порядку буде встановлено невідповідність товару якості та/або асортименту, Покупець вправі вимагати від Продавця поставки товару належної якості та асортименту. Усі витрати, пов`язані з додатковими поставками товару покладаються на Покупця. Строки додаткової поставки визначаються Продавцем ( п. п. 2.5. - 2.7. Договору).

Згідно з п. п. 3.1. - 3.4. Договору поставка товару здійснюється по цінах діючих на момент оплати товару Покупцем. Покупець здійснює оплату за товар шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця згідно виставленого рахунку на умовах 100% передоплати впродовж 3 банківських днів з моменту виставлення рахунку. Банківські витрати, пов`язані з перерахуванням коштів, оплачуються Покупцем. Оплата здійснюється у гривнях.

Як вказує позивач, він виконав узяті на себе зобов`язання з поставки товару на загальну суму 912 985,04 грн партіями за наступними товарно-транспортними накладними:

№ 152644 від 24.09.2018 на суму 40 389,24 грн;

№ 152677 від 28.09.2018 на суму 40 261,49 грн;

№ 152715 від 05.10.2018 на суму 39 014,83 грн;

№ 174774 від 10.12. 2018 на суму35 874,44 грн;

№ 230590 від 11.12.2018 на суму 41 835,84 грн;

№ 230629 від 22.12.2018 на суму37 160,81 грн;

№ 184784 від 27.12.2018 на суму 40 795,10 грн;

№ 162259 від 29.12.2018 на суму 14 334,58 грн;

№ 184803 від 29.12.2018 на суму 26 590,94 грн;

№ 174801від 15.01.2019 на суму 44 463,06 грн;

№ 174805 від 16.01.2019 на суму 43 346,70 грн;

№ 184871 від 22.01.2019 на суму 20 265,40 грн;

№ 230682 від 22.01.2019 на суму 29 818,22 грн;

№ 153200 від 23.01.2019 на суму 47 523,71 грн;

№ 212247 від 25.01.2019 на суму 52 486,25 грн;

№ 153246 від 31.01.2019 на суму 49 031,38 грн;

№ 230721 від 07.02.2019 на суму 47 440,92 грн;

№ 230727 від 08.02.2019 на суму 42 719,75 грн;

№ 230730 від 08.02.2019 на суму 42 697,65 грн;

№ 230806 від 07.03.2019 на суму 49 900,27 грн;

№ 230816 від 12.03.2019 на суму 47 936,12 грн;

№ 230837від 19.03.2019 на суму 39 521,81 грн;

№ 230850 від 23.03.2019 на суму 39 576,53 грн.

Натомість, покупець виконав свої зобов`язання з оплати Товару лише частково, на загальну суму 732 875,84 грн, у зв`язку з чим допустив заборгованість за поставлену лісопродукцію за в розмірі 180 109,20 грн.

ДП "Переяслав-Хмельницький лісгосп" та позивач протягом 2019, 2020, 2021 років надсилались відповідачу претензії з вимогою про погашення заборгованості, що виникла у ТОВ "Грінтекс Плюс" по договору від 14.01.2019 № 8/2019.

23.01.2024 позивачем повторно надіслано претензію на адресу відповідача про погашення заборгованості в розмірі 180 109,20 грн, рахунок на оплату заборгованості та акт звірки взаємних розрахунків, проте відповідач претензію залишив без відповіді та задоволення.

За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

У частині 2 статті 712 ЦК України зазначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Статтею 663 Цивільного Кодексу України передбачено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

У відповідності до ст. 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов`язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв`язку для доставки покупцеві.

Статтею 688 Цивільного кодексу України на покупця покладено обов`язок повідомити продавця про порушення умов договору щодо кількості, асортименту, якості, комплектності товару в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.

Згідно з ч. 1 ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

За ч. 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 3 ст. 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Згідно з ч. 2 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ч. 1 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

За наявними в матеріалах справи доказами розмір заборгованості відповідача перед позивачем за поставлений по Договору товар складає 180 109,20 грн.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, доводів і тверджень позивача у встановленому законом порядку не спростував.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд відзначає наступне.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. (ч. ч. 1, 2 ст. 73 ГПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. ст. 76, 77 ГПК України).

Положеннями ст. 86 ГПК України унормовано наступне. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Твердження позивача відповідачем належними доказами не спростовані.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними та не спростованими належним чином у встановленому законом порядку відповідачем, а відтак позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України понесені позивачем витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 165, 219, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінтекс Плюс" (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 52-А; ідентифікаційний код 41855239) на користь Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" (01601, м. Київ, вул. Руставелі Шота, буд. 9А; ідентифікаційний код 44768034) в особі філії "Бориспільське лісове господарство" (08324, Київська область, с. Гора, вул. Лісова, 1; ідентифікаційний код 45054758) 180 109 (сто вісімдесят тисяч сто дев`ять) грн 20 коп. заборгованості та 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Суддя Т.М. Ващенко