Рішення

від 28.01.2025 по справі 914/2814/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.01.2025 Справа № 914/2814/24

За позовною заявою Західне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України, м.Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Воркбуд, м.Львів

про: стягнення 136000 грн штрафу та пені за порушення вимог законодавства про захист економічної конкуренції

Суддя Ділай У.І.

Секретар О.Старостенко

За участі представників:

Від позивача: не з`явився

Від відповідача: не з`явився

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.11.2024, справу №914/2814/24 розподілено судді У.І.Ділай.

Ухвалою від 19.11.2024 прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 10.12.2024.

Ухвалою від 10.12.2024 відкладено підготовче судове засідання на 02.01.2025.

Ухвалою від 02.01.2025 підготовче провадження закрито. Призначено справу до судового розгляду по суті на 28.01.2025.

09.01.2025 від позивача до суду надійшло клопотання, в якому позивач просить розглянути справу без участі повноважного представника. Також в клопотанні зазначено про підтримання позовних вимог.

Позивач в судове засідання 28.01.2025 явку повноважного представника не забезпечив.

У судове засідання 28.01.2025 відповідач явку повноважного представника не забезпечив, причин неявки не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Поштові конверти з ухвалами в цій справі, надіслані відповідачу на адресу, яка зазначена в позові та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.12.2020 у справі № 902/1025/19 cуд звернув увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Відповідач протягом розгляду справи не скористався своїм правом подання відзиву на позовну заяву та надання доказів в порядку статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, господарським судом виконані всі можливі заходи щодо сповіщення відповідача про час та місце судового засідання.

Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов`язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Враховуючи те, що норми статті 81 Господарського процесуального кодексу України щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції.

У зв`язку з тим, що відповідач не використав наданого законом права на подання відзиву на позов та доказів, а матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін і неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ч. 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України за наявними у ній матеріалами.

В процесі розгляду матеріалів справи суд

встановив:

Згідно з рішенням Адміністративної колегії Відділення від 02.12.2021 № 63/82-р/к (далі рішення) визнано, що відповідач вчинив порушення законодавство про захист економічної конкуренції, яке передбачене пунктом 13 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції». На відповідача накладено штраф у розмірі 68 000 грн.

Згідно з частиною першою статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» (надалі - Закон 2210-III) рішення органів Комітету подаються для виконання шляхом надсилання aбo вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.

Листом Відділення від 09.12.2021 № 63-02/6586 копію Рішення № 63/82-р/к було направлено відповідачу на адресу, що назначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Вказаний лист відповідачу було вручено 10.12.2021.

Позивач звернув увагу, що відповідач не оскаржував Рішення № 63/82-р/к до господарського суду. Станом на день подання позовної заяви Відділення не отримувало від відповідача документів, що підтверджують сплату штрафу, накладеного Рішенням.

Відповідно до частини п`ятої статті 56 Закону 2210-III, за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу.

Нарахування та стягнення пені, передбаченої частиною п`ятою статті 56 Закону 2210-III, має обов`язковий характер та не потребує прийняття будь-якого рішення органу державної влади про її застосування і в зв`язку з цим не підпадає під ознаки адміністративно-господарських санкцій.

Згідно з рішенням від 09.12.2021 для відповідача сума штрафу складає 68000 грн.

За розрахунком позивача сума пені за 67 днів прострочення становить 68340 грн.

Відповідно до частини п`ятої статті 56 Закону 2210-III розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням Відділення. Отже, розмір пені становить 68000грн.

Спір виник внаслідок порушення відповідачем антимонопольного законодавства. Відтак, позивач подав до Господарського суду Львівської області позов про стягнення з відповідача 68000грн штрафу та 68000грн пені в дохід державного бюджету.

При прийнятті рішення суд виходив з такого.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України) встановлено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з відносин, пов`язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції, в тому числі у спорах, пов`язаних з оскарженням рішень Антимонопольного комітету України, а також справи за заявами, клопотаннями органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законом до їх компетенції, крім спорів, які віднесені до юрисдикції Вищого суду з питань інтелектуальної власності.

Згідно з положеннями ст.1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері публічних закупівель. Особливості спеціального статусу Антимонопольного комітету України обумовлюються його завданнями та повноваженнями, в тому числі роллю у формуванні конкурентної політики, визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в особливому порядку призначення та звільнення Голови Антимонопольного комітету України, його заступників, державних уповноважених Антимонопольного комітету України, уповноважених з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель, голів територіальних відділень Антимонопольного комітету України, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Антимонопольного комітету України, наданні соціальних гарантій, охороні особистих і майнових прав працівників Антимонопольного комітету України на рівні з працівниками правоохоронних органів, в умовах оплати праці.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов`язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом. Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність.

За порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб`єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб`єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами (стаття 238 Господарського кодексу України).

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб`єктів господарювання такі адміністративно-господарські санкції: вилучення прибутку (доходу); адміністративно-господарський штраф; стягнення зборів (обов`язкових платежів); застосування антидемпінгових заходів; припинення експортно-імпортних операцій; застосування індивідуального режиму ліцензування на умовах та в порядку, визначених законом; зупинення дії ліцензії (патенту) на здійснення суб`єктом господарювання певних видів господарської діяльності; анулювання ліцензії (патенту) на здійснення суб`єктом господарювання окремих видів господарської діяльності; обмеження або зупинення діяльності суб`єкта господарювання; ліквідація суб`єкта господарювання; інші адміністративно-господарські санкції, встановлені цим Кодексом та іншими законами (стаття 239 Господарського кодексу України).

Положеннями ст. 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, зокрема, про накладення штрафу.

Відповідно до ч. 1 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.

Крім того, згідно з ч. 2, 3 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов`язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Згідно з матеріалами справи рішенням адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 02.12.2021 № 63/82-р/к у справі № 63/4-13-106-2021 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» визнано дії ТОВ «Воркбуд», які полягають у неподанні інформації Західному міжобласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України на вимогу від 19.05.2021 № 63-02/2700в у встановлений строк, порушенням, передбаченим пунктом 13 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді неподання інформації територіальному відділенню Антимонопольного комітету України у встановлений головою територіального відділення Антимонопольного комітету України строки та за вказане порушення на відповідача накладено штраф у розмірі 68000,00 грн.

Стаття 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» пов`язує початок перебігу строку для добровільної сплати штрафу особою, на яку його накладено, саме з днем одержання відповідного рішення органу АМК України.

Як встановлено судом, листом Відділення від 09.12.2021 № 63-02/6586 копію Рішення № 63/82-р/к було направлено відповідачу на адресу, що назначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Вказаний лист відповідачу було вручено 10.12.2021.

У суду відсутні відомості щодо оскарження відповідачем Рішення №63/82-р/к в судовому порядку.

За викладених обставин, позовні вимоги у справі про стягнення з відповідача штрафу в сумі 68000,00 грн на підставі чинного рішення - є законними, підтверджені наявними в матеріалах справи доказами, та такими, що підлягають задоволенню судом.

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Позивачем було здійснено нарахування пені за прострочення відповідачем сплати штрафу. За розрахунком позивача, строк добровільної сплати відповідачем штрафу накладеного рішенням №63/82-р/к від 02.12.2021 закінчився 11.02.2022.

Господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання у Господарського кодексу України визнаються штрафними санкціями (частина 1 статті 230 Господарського кодексу України).

Законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається (частина 1 статті 231 Господарського кодексу України).

За кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України (частина 5 статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції»).

Позивач нарахував суму пені з 13.02.2022 по 10.04.2022 (67 днів), яка складає 68340,00 грн. Проте, оскільки розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України, з відповідача підлягає стягненню пеня в розмірі 68000,00грн.

Судовий збір слід стягнути з відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Керуючись статтями 4, 7, 8, 73, 76-79, 129, 233, 236, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Воркбуд (79053, Львівська область, місто Львів, вулиця Володимира Великого, 18; ідентифікаційний код 40045335) в дохід загального фонду Державного бюджету України штраф у розмірі 68000 гривень 00 копійок та пеню у розмірі 68000 гривень 00 копійок.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю Воркбуд (79053, Львівська область, місто Львів, вулиця Володимира Великого, 18; ідентифікаційний код 40045335) на користь Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (79005, Львівська область, місто Львів, вулиця Коперника, 4, ідентифікаційний код 20812013) 2422,40грн судового збору.

4.Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки передбачені ст.ст. 241, 256, 257 ГПК України та може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.

Повне рішення складено 30.01.2025.

Суддя Уляна ДІЛАЙ