Рішення

від 04.02.2025 по справі 914/1071/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.02.2025 Справа № 914/1071/24

Господарський суд Львівської області у складі судді Долінської О.З., за участю секретаря судового засідання Плаксій В.В.,

розглянувши матеріали справи за позовом: Комунального підприємства Київтранспарксервіс, м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Відіар Авто, м. Львів

про: стягнення заборгованості в розмірі 860 197,24 грн.

Представники сторін:

від позивача: Волосюк Т.С. представник згідно повноважень, які містяться в матеріалах справи

від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

На адресу Господарського суду Львівської області в систему Електронний суд надійшла позовна заява Комунального підприємства Київтранспарксервіс до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Відіар Авто про стягнення заборгованості в розмірі 856 296,60 грн.

У позовній заяві позивач просив суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Договором № ДНП-2019-12/15 від 23.12.2019 у розмірі 856 296,60 грн., з яких 582 930,00 грн. основний борг, 227 448,07 грн. пеня, 29 323,18 грн. інфляційні витрати, 16 595,35 грн. 3% річних.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.04.2024 р., справу № 914/1071/24 розподілено для розгляду судді Долінській О.З.

Вирішуючи питання про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, судом встановлено наявність підстав для залишення її без руху.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 29.04.2024 р., позовну заяву Комунального підприємства Київтранспарксервіс до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Відіар Авто про стягнення заборгованості в розмірі 856 296,60 грн. залишено без руху. Надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині цієї ухвали, а саме: 10 днів з дня вручення цієї ухвали про залишення позовної заяви без руху.

02.05.2024 р. представником позивача, на виконання вимог ухвали суду від 29.04.2024 р. про залишення позовної заяви без руху, подано на адресу суду в систему Електронний суд заяву з додатками за вх. № 11959/24.

Ухвалою Господарського суду Львівської області суду від 02.05.2024 р., прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Судом постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 04.06.2024 р.

Ухвалою Господарського суду Львівської області суду від 04.06.2024, підготовче судове засідання призначено на 19.06.2024.

Протокольною ухвалою суду від 19.06.2024 продовжено строк підготовчого провадження у справі № 914/1071/24 на тридцять днів, з ініціативи суду.

Ухвалою Господарського суду Львівської області суду від 19.06.2024, підготовче судове засідання призначено на 10.07.2024.

Ухвалою Господарського суду Львівської області суду від 10.07.2024, підготовче судове засідання призначено на 14.08.2024.

Судове засідання, призначене на 14.08.2024 не відбулося, у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю судді Долінської О.З. з 09.08.2024 р. по 16.08.2024 р. включно.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 19.08.2024 р., підготовче судове засідання у даній справі призначено на 18.09.2024 р.

30.08.2024 представником позивача подано на адресу суду в систему Електронний суд клопотання про долучення доказів з додатками за вх. № 21308/24.

Судове засідання, призначене на 18.09.2024 р. не відбулося, у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю та продовженням додаткової відпустки судді Долінській О.З. з 22.08.2024 по 14.12.2024 включно.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 16.12.2024, підготовче судове засідання призначено на 22.01.2025.

Як вбачається з матеріалів справи, 17.07.2024 представником позивача подано на адресу суду в систему Електронний суд заяву про збільшення розміру позовних вимог за вх. № 2728/24, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 860 197,24 грн., з яких: 582 930,00 грн. основний борг, 228 119,01 грн. пеня, 32 486,08 грн. інфляційні витрати та 16 662,15 грн. 3% річних.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 22.01.2025, заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог за вх. № 2728/24 від 17.07.2024 прийнято до розгляду та постановлено подальший розгляд справи здійснювати з її врахуванням; закрито підготовче провадження та призначено справу № 914/1071/24 до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 04.02.2025.

27.05.2024 р. представником позивача подано на адресу суду в систему Електронний суд заяву (за вх. № 14059/24) про участь в судовому засіданні 04.06.2024 р. на 09:30 год. та усіх наступних засідань у даній справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 28.05.2024 заяву представника позивача про участь в судовому засіданні 04.06.2024 року та усіх наступних засідань у даній справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за вх. № 14059/24 від 27.05.2024 задоволено та постановлено забезпечити участь представника позивача в судовому засіданні, призначеного на 04.06.2024 на 09:30 год., та усіх наступних засідань у справі № 914/1071/24 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів відповідно до Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого Рішенням Вищої ради правосуддя 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21.

04.02.2025 представник позивача в судове засідання з розгляду справи по суті, яке проводилось в режимі відеоконференції, з`явився, позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві із врахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог за вх. № 2728/24 від 17.07.2024 та поясненнях, наданих в судовому засіданні. Просив позов задоволити повністю.

04.02.2025 представник відповідача в судове засідання з розгляду справи по суті не з`явився, вимог ухвали суду від 02.05.2024 не виконав, письмового відзиву на адресу суду не подав, хоча належно був повідомлений про час, дату та місце судового засідання (докази містяться в матеріалах справи).

Частиною 1 ст. 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Згідно частин третьої та сьомої статті 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Ухвали суду у даній справі скеровувались відповідачу за адресою: 79035, м. Львів, вул. Зелена, буд. 149, тобто за його місцезнаходженням, зазначеному у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, який міститься в матеріалах справи.

Поштові конверти з ухвалами суду у даній справі, які направлялися судом на адресу відповідача - 79035, м. Львів, вул. Зелена, буд. 149, повернуті Укрпоштою на адресу суду з відміткою в довідці про причини повернення «За закінченням терміну зберігання» (містяться в матеріалах справи).

Крім того, ухвали суду у даній справі від 04.06.2024, 19.06.2024, 10.07.2024 направлялась на адресу засновника та керівника відповідача ОСОБА_1 АДРЕСА_1 .

Поштові конверти з ухвалами суду у даній справі, які направлялися судом на адресу засновника та керівника відповідача ОСОБА_1 АДРЕСА_1 , повернуті Укрпоштою на адресу суду з відміткою «За закінченням терміну зберігання» (містяться в матеріалах справи).

Заяв про зміну відповідачем місцезнаходження на адресу суду в процесі розгляду даної справи, не поступало.

До того ж, судом здійснено оприлюднення на сайт Господарського суду Львівської області про те, що в провадженні Господарського суду Львівської області (суддя Долінська О.З.) перебуває справа № 914/1071/24 за позовом: Комунального підприємства Київтранспарксервіс до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Відіар Авто про стягнення заборгованості в розмірі 856 296,60 грн.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду викладеної у постанові від 15.05.2018 у справі № 904/6063/17, отримання поштової кореспонденції залежить від волевиявлення юридичної особи і на неї, як на суб`єкта господарської діяльності покладається обов`язок належної організації отримання поштової кореспонденції пов`язаної із здійснюваною господарською діяльністю. Сам лише факт неотримання скаржником кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу (аналогічна позиція викладена в постановах КГС ВС від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17, від 10.09.2018 у справі № 910/23064/17, від 24.07.2018 у справі № 906/587/17).

Як звернув увагу Верховний суд у складі колегії Касаційного господарського суду в постанові від 19.02.2020р. у справі №910/16409/15: свідоме неотримання судової кореспонденції, яка направлялася за офіційною юридичною адресою, є порушенням норм процесуального права та може бути розцінено судом як дії, спрямовані на затягування розгляду справи та свідчити про зловживання процесуальними правами учасника справи, які направлені на перешкоджання здійснення своєчасного розгляду справи. З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що, сторона була обізнана про розгляд справи в суді, повідомлялася про дату, час та місце судових засідань за вказаною адресою, однак не скористався правом участі у судових засіданнях, тому відсутні підстави вважати, що судом під час розгляду справи було порушено норми процесуального права щодо повідомлення останнього про час та місце судового розгляду.

З огляду на вказане вище, відповідач повідомлявся завчасно та належним чином про час, дату та місце розгляду справи № 914/1071/24 Господарським судом Львівської області, проте, своїми процесуальними правами відповідач не скористався, явки представника в судові засідання не забезпечив, причин неявки не повідомив, відзиву не подав.

При цьому, суд враховує, що у разі, якщо ухвалу про відкриття провадження у справі було надіслано за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Крім того, процесуальні документи щодо розгляду спору у даній справі, офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua, та знаходяться у вільному доступі.

Таким чином, в розумінні ст. ст. 120, 122, 242 ГПК України, відповідач повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином.

З огляду на викладене, суд встановив, що з моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк для подання сторонами своїх доводів, заперечень, відзиву, доказів тощо, у зв`язку з чим, суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи по суті заявлених вимог.

За змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі (Постанова Верховного Суду від 11.12.18р. у справі № 921/6/18).

Згідно ч. 2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Беручи до уваги те, що відповідач, будучи належним чином повідомлений про день, час і місце розгляду даної справи, що підтверджується наявними у справі доказами, не скористався своїм правом на подання відзиву, не заперечив у визначеному Законом порядку проти розгляду справи за його відсутності, справа розглядається за наявними матеріалами, у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Стаття 43 ГПК України зобов`язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Враховуючи вищенаведене, судом, згідно вимог ГПК України, надавалась в повному обсязі можливість учасникам справи щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів.

Враховуючи те, що норми ст.81 ГПК України щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом учасників справи подавати докази, а п.4 ч.3 ст.129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції у справі.

Отже, судом було забезпечено принцип змагальності сторін, рівність сторін, що полягає у наданні їм однакових можливостей для реалізації ними своїх процесуальних прав, з огляду на сплив строків для подання доказів, з метою дотримання прав позивача на своєчасне вирішення спору.

В силу приписів ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Одним із основних принципів (засад) господарського судочинства є, зокрема, розумність строків розгляду справи.

Крім того, суд враховує, що пунктом 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справ упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейського суду з прав людини у справах проти України.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення Європейського суд з прав людини від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України).

Водночас, необґрунтоване відкладення розгляду справи призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що може призвести до порушення положень ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.

Враховуючи те, що подані сторонами у цій справі докази, дозволяють суду встановити та оцінити конкретні обставини (факти), які мають суттєве значення для вирішення цього спору, а отже, розглянути та вирішити спір по суті й здійснити розподіл судових витрат у цій справі, що в свою чергу, вказує на можливість виконання завдань господарського судочинства та з урахуванням необхідності дотримання розумних строків розгляду справи і те, що явка повноважного представника відповідача не визнавалась судом обов`язковою ухвалами суду у даній справі, суд вважає, що в матеріалах справи доказів достатньо для з`ясування обставин справи і прийняття судового рішення у справі № 914/1071/24.

В судовому засіданні 04.02.2025 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позиція позивача.

Позивач, стверджує, що у зв`язку з неналежним виконанням Договору про надання майданчика для експлуатації, утримання та облаштування № ДНП-2019-12/15 від 23.12.2019, Відповідачем та нездійсненням ним оплат за період з травня 2022 року по лютий 2024 року, у ТзОВ Відіар Авто перед КП Київтранспарксервіс утворилася заборгованість у розмірі 582 930,00 грн.

Відповідно до Актів надання послуг за період з травня 2022 року по лютий 2024 рік, які позивачем долучено до матеріалів справи, загальна сума наданих послуг з надання майданчика для експлуатації, утримання та облаштування, 2-зона, становить 582 930,00 грн.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх обов`язків щодо своєчасної та повної оплати вартості наданих послуг, позивачем із врахуванням заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог за вх. № 2728/24 від 17.07.2024, нараховано відповідачу 228 119,01 грн. пені, 32 486,08 грн. інфляційних втрат та 16 662,15 грн. 3% річних

Відтак, позивач просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за Договором про надання майданчика для експлуатації, утримання та облаштування № ДНП-2019-12/15 від 23.12.2019, а саме у розмірі 582 930,00 грн. основної заборгованості, 228 119,01 грн. пені, 32 486,08 грн. інфляційних втрат, 16 662,15 грн. 3% річних, а також просить суд покласти на відповідача судові витрати зі сплати судового збору.

Позиція відповідача.

В судові засідання з розгляду даної справи відповідач явки свого представника не забезпечив, вимог ухвали суду від 02.05.2024 не виконав, письмового відзиву на адресу суду не подав, хоча належно був повідомлений про час, дату та місце судового засідання (докази містяться в матеріалах справи).

Ухвали суду у даній справі скеровувались відповідачу за адресою: 79035, м. Львів, вул. Зелена, буд. 149, тобто за його місцезнаходженням, зазначеному у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, який міститься в матеріалах справи.

Поштові конверти з ухвалами суду у даній справі, які направлялися судом на адресу відповідача - 79035, м. Львів, вул. Зелена, буд. 149, повернуті Укрпоштою на адресу суду з відміткою в довідці про причини повернення «За закінченням терміну зберігання» (містяться в матеріалах справи).

Крім того, ухвали суду у даній справі від 04.06.2024, 19.06.2024, 10.07.2024 направлялась на адресу засновника та керівника відповідача ОСОБА_1 АДРЕСА_1 .

Поштові конверти з ухвалами суду у даній справі, які направлялися судом на адресу засновника та керівника відповідача ОСОБА_1 АДРЕСА_1 , повернуті Укрпоштою на адресу суду з відміткою «За закінченням терміну зберігання» (містяться в матеріалах справи).

До того ж, судом здійснено оприлюднення на сайт Господарського суду Львівської області про те, що в провадженні Господарського суду Львівської області (суддя Долінська О.З.) перебуває справа № 914/1071/24 за позовом: Комунального підприємства Київтранспарксервіс до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Відіар Авто про стягнення заборгованості в розмірі 856 296,60 грн.

Відтак, відповідач належно повідомлений про розгляд справи № 914/1071/24 Господарським судом Львівської області.

Заяв про зміну відповідачем місцезнаходження на адресу суду в процесі розгляду даної справи, не поступало.

Таким чином, відповідач у даній справі повідомлявся судом завчасно та належним чином про дату, час і місце розгляду даної справи, в розумінні ст.ст. 120, 122, 242 ГПК України.

Відповідач у визначеному законом порядку не заперечив проти позову, відзиву не подав, не скористався своїми процесуальними правами, визначеними ГПК України.

Крім того, явка учасників справи не визнавалась судом обов`язковою, як вбачається із ухвал Господарського суду Львівської області, що постановлені у даній справі.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані суду документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, заслухавши пояснення представника позивача, здійснивши огляд документів, суд встановив наступне.

23.12.2019 між Комунальним підприємством «Київтранспарксервіс» (за договором Сторона-1) та Товариством з обмеженою відповідальності «ІННОВАЦІЙНІ РІШЕННЯ 2» (за договором Сторона-2) укладено Договір про надання майданчика для експлуатації, утримання та облаштування № ДНП-2019-12/15 (надалі Договір). Відповідно до п. 1.1. Договору, Сторона-1 передає за плату Стороні-2 для експлуатації, утримання та облаштування майданчика для паркування транспортних засобів за адресою: м. Київ, Шевченківський район, вул. Златоустівська, 11, в межах ІІ територіальної зони паркування м. Києва (надалі майданчик для паркування), що включає 30 (тридцять) місць для платного паркування транспортних засобів, а також 3 (три) спеціальних місця для безкоштовного паркування транспортних засобів, які перевозять осіб з інвалідністю, для ведення діяльності з паркування транспортних засобів та здійснення розрахунків з юридичними та фізичними особами за паркування їхніх транспортних засобів.

15.01.2020 Сторонами було підписано Акт приймання-передачі паркувального майданчика, передбаченого п 1.1. Договору.

Відповідно до акту приймання-передачі паркувального майданчика від 15.01.2020, який долучено позивачем до матеріалів справи, КП «Київтранспарксервіс» передало, а ТзОВ «ІННОВАЦІЙНІ РІШЕННЯ 2» прийняло в експлуатацію паркувальний майданчик на 33 машино-місця за адресою: Київ, Шевченківський район, вул. Златоустівська, 11, в межах ІІ територіальної зони паркування м. Києва, з 16.01.2020.

Вказаний акт приймання-передачі паркувального майданчика від 15.01.2020 підписаний повноважними представниками сторін та підписи засвідчені печатками юридичних осіб.

Згідно з п. 7.2. Договору, цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту підписання його Сторонами і діє до 15 січня 2026 року. Пункт 7.2. Договору викладено в редакції Додаткової угоди № 2 від 15 грудня 2022 року.

Відповідно до п. 4.5. Договору, оплата вартості експлуатації починається з дня підписання акту приймання передачі Стороною-1 в експлуатацію Стороні-2 майданчика для паркування транспортних засобів та здійснюється Стороною-2 щомісячно шляхом перерахування коштів на рахунок Сторони-1 у розмірі 100% місячної вартості експлуатації майданчика з урахування кількості календарних днів в місці, за який проводиться оплата не пізніше 15 (п`ятнадцятого) числа місяця, за яким здійснюється розрахунок. Плата за місяць в якому підписано акт приймання- передачі здійснюється пропорційно до кількості днів експлуатації майданчика для паркування в даному місяці. Якщо акт приймання-передачі майданчика в експлуатацію підписано після 15 числа місяця, платіж вноситься до 1 першого Відповідно до п. 4.6. Договору: «Сторона -1 не пізніше 5го числа місяця готує та направляє на адресу електронної пошти Сторони-2 рахунок на оплату.

З травня 2022 року ТОВ «ІННОВАЦІЙНІ РІШЕННЯ 2», в порушення п. 4.5. Договору, не здійснило своєчасну оплату вартості експлуатації паркувального майданчика до 15 травня 2022 року.

Часткову оплату за травень 2022 ТОВ «ІННОВАЦІЙНІ РІШЕННЯ 2» було сплачено 20.09.2023 в сумі 1 570,00 грн. та 13.10.2023 в сумі 5 000,00 грн., що підтверджується карткою рахунку 3614 за період з 20.09.2023 по 18.03.2024, яка долучена до матеріалів справи.

28.11.2023 між КП «Київтранспарксервіс» (Сторона -1), ТОВ «ІННОВАЦІЙНІ РІШЕННЯ 2» (сторона -2) та ТОВ «Відіар Авто» (Сторона-3) укладено додаткову угоду про зміну сторони, а саме всі права та обов`язки за договором № ДНП-2019-12/15 від ТОВ «ІННОВАЦІЙНІ РІШЕННЯ 2» переходять до ТОВ «Відіар Авто», тобто до відповідача у даній справі.

Дана додаткова угода набирає чинності з 01.12.2023.

Відповідно до п.п. 1-3 Додаткової угоди № 3 від 28.11.2023, Сторони погодилися замінити одну із Сторін Договору, що укладений між КП «Київтранспарксервіс» та ТОВ «ІННОВАЦІЙНІ РІШЕННЯ 2», а саме передати Стороні-3 усі права та обов`язки Сторони - 2 по Договору. З моменту набрання чинності Додаткової угоди, Сторона - 3 змінює Сторону - 2 за Договором, Сторона - 2 втрачає право вимагати від Сторони - 1 виконання своїх обов`язків, що виникають з Договору, а Сторона - 3 набуває прав та починає нести обов`язки та відповідальність за їх невиконання за Договором. Права, обов`язки та відповідальність Сторони - 2 по Договору переходять до Сторони - 3 в тому обсязі, в якому вони належали Стороні - 2 до набрання чинності Додатковою угодою.

У п. 4.2. Договору про надання майданчика для експлуатації, утримання та облаштування № ДНП-2019-12/15 від 23.12.2019 передбачено, що вартість експлуатації 1 машиномісця за 1 день в гривнях, визначена за результатами аукціону та становить 30,00 грн. у т.ч. ПДВ в сумі 5,00 грн.

Відповідно до п. 4.7. Договору, відсутність рахунку на дату оплати, визначену п. 4.5. цього Договору, не звільняє Сторону-2 від зобов`язань щодо оплати.

Пунктом 4.9 Договору визначено, що оплата сторони-2 стороні-1 згідно умов даного договору проводиться за період з дати підписання акту приймання-передачі майданчика для паркування в експлуатацію по дату фактичного повернення з експлуатації стороні-1 майданчика для паркування.

15.01.2020 року сторонами підписано Акт приймання-передачі паркувального майданчика, передбаченого п 1.1. Договору. Докази фактичного повернення з експлуатації позивачу майданчика для паркування, в матеріалах справи відсутні.

В матеріалах справи наявні Акти надання послуг за період з червня 2022 року по лютий 2024 рік, загальна сума наданих послуг по яких становить 582 930,00 грн.

У зв`язку з невиконанням відповідачем свого обов`язку по оплаті, згідно умов Договору, позивач звернувся до відповідача з листом за вих. №053/05/-425 від 01.02.2024 та повідомляв про наявний борг та необхідність його сплати. Вказаний лист позивача залишився без відповіді та реагування із сторони відповідача.

Позивач, стверджує, що у зв`язку з неналежним виконанням Договору Відповідачем та нездійсненням оплати за період з травня 2022 року по лютий 2024 року, у ТзОВ Відіар Авто перед КП Київтранспарксервіс утворилася основна заборгованість у розмірі 582 930,00 грн., згідно розрахунку, який долучено до матеріалів справи.

Станом на день подачі позову, Відповідачем не здійснено оплату за передані фіксовані місця для паркування, а відтак основна заборгованість відповідача перед позивачем становить 582 930,00 грн.

Відповідно до п. 5.2. Договору, у разі порушення Стороною-2 строків здійснення оплати щомісячних платежів, встановлених цим Договором, Сторона-1 набуває право вимоги у Сторони-2 сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, за кожен день прострочення від суми несплати.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх обов`язків щодо своєчасної та повної оплати вартості наданих послуг, позивачем нараховано відповідачу, із врахуванням заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог за вх. № 2728/24 від 17.07.2024, 228 119,01 грн. пені, 32 486,08 грн. інфляційних втрат та 16 662,15 грн. 3% річних, згідно приведених ним розрахунків.

Враховуючи наведене, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за укладеним Договором, позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь 582 930,00 грн. основної заборгованості, 228 119,01 грн. пені, 32 486,08 грн. інфляційних втрат, 16 662,15 грн. 3% річних, а також понесені судові витрати зі сплати судового збору.

Оцінка суду.

Між сторонами у справі виникли зобов`язання на підставі договору в силу пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України.

Згідно зі статтею 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до вимог ч.ч.1, 2 ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

У п.1 ч.2 ст.11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 903 ЦК України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як встановлено судом, на виконання умов укладеного між сторонами 23 грудня 2019 року Договору про надання майданчика для експлуатації, утримання та облаштування № ДНП-2019-12/15 та додаткової угоди №3 про зміну сторони від 28.11.2023 року, відповідно до якої всі права та обов`язки за договором № ДНП-2019-12/15 від ТзОВ Інноваційні рішення 2 переходять до ТзОВ Відіар Авто, у відповідача у даній справі виникла заборгованість в сумі 582 930,00 грн., що також підтверджується наявними в матеріалах справи Актами надання послуг за період з червня 2022 року по лютий 2024 рік, загальна сума наданих послуг по яких становить 582 930,00 грн.

Згідно з ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов`язань містяться і у ч.ч.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Слід зазначити, що оцінка господарських операцій повинна проводитися на підставі комплексного, всебічного аналізу специфіки та умов вчинення конкретного правочину, з обов`язковим урахуванням його господарської мети, економічної доцільності, а також використання отриманих товарів чи послуг у подальшій діяльності підприємства. Обов`язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у сторін договору первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв`язок між фактом придбання послуги і подальшою господарською діяльністю (аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду від 05.07.2019 у справі № 910/4994/18 та у постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18.03.2020 року у справі №927/986/17 ).

Згідно з вимогами ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Разом з тим, відповідач вказану суму боргу по наданих послугах не оплатив.

15.01.2020 року сторонами підписано Акт приймання-передачі паркувального майданчика, передбаченого п 1.1. Договору. Доказів фактичного повернення з експлуатації Комунальному підприємству Київтранспарксервіс майданчика для паркування, в матеріалах справи відсутні. В матеріалах справи наявні Акти надання послуг за період з червня 2022 року по лютий 2024 рік на підставі Договору про надання майданчика для експлуатації, утримання та облаштування № ДНП-2019-12/15 від 23.12.2019 та додаткової угоди № 3 про зміну сторони від 28.11.2023 року, загальна сума наданих послуг по яких становить 582 930,00 грн.

Відповідно до актів наданих послуг, які складені на підставі договору №ДНП-2019-12/15 від 23.12.2019 року та рахунків на оплату, відповідач отримав з травня 2022 року по лютий 2024 рік послуги з надання майданчиків для експлуатації, утримання та облаштування, загальна сума яких становить 582 930,00 грн.

Відтак, в розумінні ст.11, 13, 628, 629 ЦК України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов"язків, цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. Відповідач не реалізував свої права у межах договору, а тому не спростував факт ненадання послуг.

Враховуючи, що відповідач своїх зобов`язань щодо здійснення розрахунку за надані послуги з надання майданчика для експлуатації, утримання та облаштування за період з травня 2022 року по лютий 2024 рік, у встановлений договором строк не виконав, то за ним рахується основний борг в розмірі 582 930,00 грн. Доказів протилежного суду не надано на час ухвалення рішення у справі.

Оскільки доказів повної чи часткової сплати вказаної суми заборгованості відповідачем до суду подано не було, суд доходить висновку, що вимога позивача про стягнення із відповідача 582 930,00 грн. основного боргу є законною, обґрунтованою та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Крім суми основного боргу, позивач просить суд стягнути з відповідача 32 486,08 грн. інфляційних втрат та 16 662,15 грн. 3% річних за період з 16.05.2022 по 18.03.2024 згідно приведених ним розрахунків.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (п.4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 року № 14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань).

Відповідно до постанови Пленум Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань нарахування інфляційних втрат здійснюється окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому до розрахунку мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Перевіривши розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат, здійснений позивачем, з урахуванням прострочення відповідачем сплати грошового зобов`язання та порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 3 % річних та інфляційних втрат підлягають задоволенню повністю, а саме, у розмірі 32 486,08 грн. інфляційних втрат та 16 662,15 грн. 3% річних, відповідно, за визначений позивачем період.

Щодо стягнення з відповідача 228 119,01 грн. нарахованої пені, суд зазначає наступне.

Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором (ст. 216 ГК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ст.ст. 546, 549 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватись, зокрема, неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2. ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

В силу ст.ст. 525, 526, 599 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов Договору та вимог Цивільного Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином. За неналежне виконання зобов`язань сторона повинна нести господарсько-правову відповідальність за наявності її вини, а у випадку нанесення збитків вони повинні бути відшкодовані в повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються у розмірі, передбаченому договором.

У пункті п. 5.2. Договору про надання майданчика для експлуатації, утримання та облаштування № ДНП-2019-12/15 від 23.12.2019 зазначено, що у разі порушення Стороною-2 строків здійснення оплати щомісячних платежів, встановлених цим Договором, Сторона-1 набуває право вимоги у Сторони-2 сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, за кожен день прострочення від суми несплати.

Згідно із ч.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

За умовами ч. 2 ст. 343 ГК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Статтею 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань, встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Перевіривши розрахунок розміру пені, який позивачем долучено до матеріалів справи, суд встановив, що такий проведений вірно, а позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення і стягненню з відповідача на користь позивача в розмірі 228 119,01 грн. пені.

Станом на день ухвалення рішення у даній справі, доказів оплати відповідачем позивачу зазначених вище сум, як основної заборгованості, так і 3% річних, втрат від інфляції та пені, а також доказів в спростування наведених обставин, сторонами, суду не надано.

Відповідач проти наявності зазначеної заборгованості за договором не заперечив, не спростував доводів позовної заяви, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, які досліджені в ході судового розгляду.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, а судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту статті 77 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно статті 78 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

У відповідності до статті 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стандарт доказування вірогідності доказів на відміну від достатності доказів, підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного суду у справі № 904/2357/20 від 21.08.2020.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи наведені норми законодавства та встановлені судом обставини, перевіривши розрахунок позовних вимог, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 582 930,00 грн. основної заборгованості, 228 119,01 грн. пені, 32 486,08 грн. інфляційних втрат, 16 662,15 грн. 3% річних є обгрунтованими та підтверджені матеріалами справи, не спростовані відповідачем, а тому підлягають до задоволення в даному розмірі і стягненню з відповідача на користь позивача.

Судові витрати.

Щодо стягнення судових витрат, то сплачений позивачем судовий збір покладається на відповідача в сумі 10 322,37 грн., відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Докази про сплату учасниками справи інших судових витрат чи докази судових витрат, які сторона має сплатити у зв`язку з розглядом даної справи, суду не надано, і такі в матеріалах справи відсутні.

Керуючись ст. ст. 2, 13, 43, 46, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 120, 122, 123, 129, ч. 9 ст. 165, ч.2 ст. 178, ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 202, ст.ст. 236-241, 242, 327 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Відіар Авто, (79035, м. Львів, вул. Зелена, буд. 149; код ЄДРПОУ № 40867128) на користь позивача: Комунального підприємства Київтранспарксервіс (01030, м. Київ, вул. Леонтовича, 6; код ЄДРПОУ № 35210739) 582 930,00 грн. основної заборгованості, 228 119,01 грн. пені, 32 486,08 грн. інфляційних втрат, 16 662,15 грн. 3% річних та 10 322,37 грн. понесених витрат на сплату судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст. 327 ГПК України.

4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено 05.02.2025.

СуддяДолінська О.З.