Ухвала

від 05.02.2025 по справі 916/364/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

"05" лютого 2025 р. м. Одеса № 916/364/25

Господарський суд Одеської області у складі судді Сулімовської М.Б., розглянувши матеріали заяви

за позовом: Установи комунальної власності "Автотранспортне господарство Одеського міськвиконкому" (код ЄДРПОУ 23211567, 65013, м. Одеса, Миколаївська дорога, 126)

до відповідача: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 )

про стягнення 280240,67 грн.

в с т а н о в и в:

Позивач Установа комунальної власності "Автотранспортне господарство Одеського міськвиконкому" звернувся до Господарського суду Одеської області із позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення 280240,67 грн.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Згідно з ч. 5 ст. 164 ГПК України, до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

В даному випадку позовна заява Установи комунальної власності "Автотранспортне господарство Одеського міськвиконкому" підписана Ольгою Мукою (без зазначення посади або статусу представника).

Відповідно до відомостей, наявних в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, директором/керівником позивача Установи комунальної власності "Автотранспортне господарство Одеського міськвиконкому" є Лисий Олег Іванович.

21.01.2025 позивачем Установою комунальної власності "Автотранспортне господарство Одеського міськвиконкому" в особі директора позивача було видано довіреність на уповноваження Муки Ольги Андріївни представляти інтереси установи в судових, господарських, правоохоронних й інших органах всіх інстанцій з усіма правами, які надані законом позивачу, відповідачу, третій особі, потерпілій, отримувати оригінали документів на руки з будь-яких організацій (підприємств, установ) та надавати їх, а також робити всі інші дії, пов`язані з виконання цієї довіреності.

Сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника (частина 1, 2 статті 56 Господарського процесуального кодексу України).

Юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника (ч. 3 ст. 56 ГПК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 58 Господарського процесуального кодексу України, представником у суді може бути адвокат або законний представник. При розгляді справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених статтею 59 цього Кодексу.

Згідно з ч.ч.1-2 ст. 247 ГПК України, у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до п. 6 ч. 4 с. 247 ГПК України, у порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах між юридичною особою та її посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, заподіяних такою посадовою особою юридичній особі її діями (бездіяльністю).

Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 60 ГПК України, повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: 1) довіреністю фізичної або юридичної особи; 2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна. Довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або у визначених законом випадках іншою особою. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (кваліфікованим електронним підписом відповідно до вимог закону) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами. Повноваження адвоката як представника підтверджуються: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу".

В свою чергу, в порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких підтверджуються відповідно до ч. 3 ст. 56 ГПК України. Для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).

Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 08.06.2022 у справі №303/4297/20 вказано, що з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб`єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту).

У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов`язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень.

У вказаній ухвалі Велика Палата Верховного Суду також вказала, що зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва.

Крім того, суд зазначає, що законодавець не пов`язує момент набуття повноважень посадової особи із внесенням інформації до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та не передбачає прямого обов`язку внесення відомостей про осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, а тому відсутність таких даних не позбавляє особу його повноважень за посадою на підставі наказу. У цьому випадку основним є реалізація повноважень саме за фактом перебування особи на посаді, а не за фактом внесення відомостей про цю особу як про підписанта до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 19.02.2024 у справі №758/10170/20.

Тобто, представники сторін, третіх осіб, а також осіб, які за законом мають право звертатися до суду в інтересах інших, можуть діяти у судовому процесі або за правилами самопредставництва, або як власне представники. Останніми можуть бути: адвокати, законні представники, а у випадках, визначених у процесуальних законах, зокрема у малозначних справах, справах незначної складності, - інші особи (стаття 58 ГПК України).

Отже, діяти від імені юридичної особи у господарських судах можуть: представники - адвокати або в порядку самопредставництва - керівник чи інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), повноваження якої на самопредставництво мають підтверджуватись документами, з яких вбачається належність такої особи до керівника або суб`єкта, якому надано право на самопредставництво положеннями закону, або статутом, положенням, трудовим договором (контрактом).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20.11.2024 по справі № 910/16580/23 дійшла висновків, що у разі, якщо відповідні відомості щодо особи, яка має право вчиняти дії від імені юридичної особи на засадах самопредставництва, внесені до Реєстру, ці відомості є офіційним та достатнім підтвердженням того, що юридична особа діє в суді через певну особу на засадах самопредставництва (з урахуванням відповідних обмежень повноважень, якщо такі є). Отже, за наявності інформації щодо такої особи в Реєстрі, у разі подання її суду, відсутності стосовно цього спору, про який повідомлено суду, підстави додатково підтверджувати ці повноваження документами, які за своїм змістом є тими, що визначені частиною третьою статті 56 ГПК України, - статутом, положенням, трудовим договором (контрактом) - відсутні, оскільки суд може покладатись на відомості з реєстру як на достовірні.

Суд зазначає, що підписання та подання позовної заяви є процесуальною формою реалізації повноважень з представництва.

Як встановлено судом, предметом спору у цій справі є позовні вимоги про відшкодування збитків, заподіяних посадовою особою юридичній особі її діями.

Відповідно до п. 6 ч. 4 с. 247 ГПК України, у порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах між юридичною особою та її посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, заподіяних такою посадовою особою юридичній особі її діями (бездіяльністю).

Тобто, даний спір, в силу п. 6 ч. 4 ст. 247 ГПК України, підлягає розгляду лише за правилами загального позовного провадження, а тому участь у судовому процесі можлива лише в порядку самопредставництва юридичної особи, або через представника, яким у даному випадку може бути виключно адвокат.

Дослідивши матеріли позовної заяви суд встановив, що доказів наявності у Ольги Муки повноважень представляти інтереси позивача у порядку самопредставництва суду не надано, а додана до заяви довіреність № 68/02-05 від 21.01.2025 не є підтвердженням такого права відповідно до ч. 3 ст. 56 ГПК України. Разом з тим, до суду не подано і доказів наявності у Ольги Муки статусу адвоката для підтвердження повноважень представляти позивача у порядку представництва.

Відтак, суд дійшов висновку, що позовна заява від імені позивача підписана неуповноваженою на це особою.

Відповідно до п.1 ч. 5. ст.174 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

З огляду на наведене, оскільки позивачем не дотримано вимог ч.2 ст.162 Господарського процесуального кодексу України, що є імперативними нормами, стосовно підписання уповноваженим представником позовної заяви, яка ним подається, вказане є підставою для повернення позовної заяви на підставі п.1 ч.5 ст.174 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому суд зазначає, що відповідно до ч. 8 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

Керуючись п.1 ч.5 ст.174, ст.ст. 232, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

у х в а л и в:

1. Позовну заяву б/н від 30.01.2025 та додані до неї документи повернути Установі комунальної власності "Автотранспортне господарство Одеського міськвиконкому".

Додаток позивачу: позовна заява з додатками всього на 149 арк., конверт.

Суддя М.Б. Сулімовська

Ухвала набрала законної сили 05.02.2025 та може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст.ст 254-257 Господарського процесуального кодексу України.