Рішення

від 05.02.2025 по справі 918/939/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" лютого 2025 р. м. РівнеСправа № 918/939/24

Господарський суд Рівненської області у складі судді Мовчуна А.І., розглянувши матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" в особі філії "Центр метрології та газорозподільних систем" акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до відповідача Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Рівнегаз"

про стягнення заборгованості в сумі 2 484 866,42 грн

Секретар судового засідання Коваль С.М.

В судовому засіданні взяли участь:

Від позивача: Голець Г.В. (в режимі відеоконференції);

Від відповідача: Янкевич Л.Д.

ВСТАНОВИВ:

Суть спору.

До Господарського суду Рівненської області 11.10.2024 надійшла позовна заява Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" в особі філії "Центр метрології та газорозподільних систем" акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до відповідача Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Рівнегаз" про стягнення заборгованості в сумі 2519773,00 грн.

Стислий виклад позицій позивача та відповідача.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 01.10.2004 між Національною акціонерною компанією "Нафтогаз Україна" (позивач/орендодавець) та Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Рівнегаз" (відповідач/орендар) укладено договір оренди газопроводів та споруд на них № 14/1291/04, за умовами якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно, перелік якого наведений у додатку, вартість якого визначена згідно з актом про оцінку вартості основних засобів і становить 3973122,00 грн.

В порушення взятих на себе зобов`язань згідно договору оренди газопроводів та споруд на них № 14/1291/04 від 01.10.2004 відповідач не здійснив сплату орендних платежів за період з липня 2021 року по грудень 2023 року у зв`язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 1988731,70 грн. За порушення умов договору позивачем нараховано 101078,51 грн пені, 327521,00 грн інфляційних втрат та 102441,70 грн 3% річних.

05.11.2024 через підсистему "Електронний суд" від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому вказує на відсутність у матеріалах справи первинних документів та інших доказів на підтвердження наявної заборгованості перед позивачем. Також відповідач вважає, що позивачем не правильно обрахована сума пені, виходячи за межі шестимісячного строку, за який може бути нарахована пеня. Крім того, позивачем не правильно проведено нарахування інфляційних втрат та 3% річних.

11.11.2024 через підсистему "Електронний суд" від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якій вказує, що умовами договору не визначено переліку двосторонніх документів на підтвердження факту надання послуг. Також представником визнано факт не правильного нарахування пені та надано її перерахунок.

18.11.2024 через підсистему "Електронний суд" від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, у якій просить в задоволенні позову відмовити.

09.12.2024 через підсистему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, за якою просив суд врахувати дану заяву та стягнути з відповідача 66 172,02 грн пені замість 101 078,51 грн.

10.12.2024 через підсистему "Електронний суд" від представника відповідача надійшли пояснення у справі.

08.01.2025 через підсистему "Електронний суд" від представника відповідача надійшло клопотання про зменшення розміру пені на 90%.

09.01.2025 через підсистему "Електронний суд" від представника позивача надійшло клопотання, у якому заперечує щодо зменшення розміру пені.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 16.10.2024 позовну заяву Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" в особі філії "Центр метрології та газорозподільних систем" акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишено без руху. Встановлено строк та спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду: заяви із зазначенням відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету позивача, представника позивача та відповідача.

18.10.2024 через підсистему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява, відповідно до якої усунуто недоліки, які зумовили залишення позовної заяви без руху.

Аналогічна заява надійшла від представника позивача 22.10.2024 засобами поштового зв`язку.

Ухвалою суду від 22.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 20.11.2024.

05.11.2024 через підсистему "Електронний суд" від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

11.11.2024 через підсистему "Електронний суд" від представника позивача надійшла відповідь на відзив.

18.11.2024 через підсистему "Електронний суд" від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

Ухвалою суду від 20.11.2024 підготовче засідання відкладено на 12.12.2024.

09.12.2024 через підсистему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог.

10.12.2024 через підсистему "Електронний суд" від представника відповідача надійшли пояснення у справі.

10.12.2024 через підсистему "Електронний суд" від представника відповідача надійшло клопотання про проведення судово - економічної експертизи.

11.12.2024 через підсистему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява про повернення судового збору у зв`язку із зменшенням розміру позовних вимог.

Ухвалою суду від 12.12.2024 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про призначення судово - економічної експертизи. Прийнято заяву представника позивача про зменшення розміру позовних вимог і в подальшому розглядати відповідно до викладених в заяві позовних вимог. Повернуто Акціонерному товариству "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" в особі філії "Центр метрології та газорозподільних систем" акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" з Державного бюджету України надмірно сплачений судовий збір в розмірі 523 грн 60 коп., сплаченого згідно платіжної інструкції № 0000047170 від 04.10.2024, оригінал якої знаходиться у матеріалах справи № 918/939/24. Підготовче засідання відкладено на 23.12.2024.

Ухвалою суду від 23.12.2024 продовжено строк підготовчого провадження у справі № 918/939/24 на 30 днів до 20.01.2025 включно. Підготовче засідання відкладено на 09.01.2025.

08.01.2025 через підсистему "Електронний суд" від представника відповідача надійшло клопотання про зменшення розміру пені на 90%.

09.01.2025 через підсистему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява, у якій заперечує щодо зменшення пені.

У судовому засіданні 09.01.2025 оголошено перерву до 15.01.2025.

Ухвалою суду від 15.01.2025 закрито підготовче провадження у справі № 918/939/24. Призначено справу до судового розгляду по суті на 05.02.2025.

В судовому засіданні 05.02.2025 представник позивача підтримала вимоги, викладені у позовній заяві та просила задоволити їх у повному обсязі. Також просила відмовити у задоволенні клопотання позивача про зменшення розміру пені.

В свою чергу, представник відповідача заперечила щодо задоволення позовних вимог та просила зменшити пеню на 90%.

Судом досліджені докази по справі.

Представники сторін виступили у судових дебатах.

Після виходу з нарадчої кімнати суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

01.10.2004 між Національною акціонерною компанією "Нафтогаз Україна" (надалі - позивач/орендодавець) та Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Рівнегаз" (надалі- відповідач/орендар) укладено договір оренди газопроводів та споруд на них № 14/1291/04 (надалі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору, орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно, перелік якого наведений у додатку, вартість якого визначена згідно з актом про оцінку вартості основних засобів і становить 3973122,00 грн. Майно передається в оренду з метою забезпечення безперебійного та безаварійного постачання природного газу споживачам Рівненської області та отримання на цій основі прибутку.

Згідно п. 2.1. договору, орендар вступає у строкове платне користування майном з дати підписання сторонами цього договору та акта приймання - передачі майна.

Пунктом 3.1. договору, орендна плата визначається на підставі розрахунку орендної плати та протоколу узгодження орендної плати, які є невід`ємною частиною цього договору, і становить без ПДВ за перший місяць оренди 6 621,87 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс за цей же місяць (п.3.2 договору).

Пунктом 3.3 договору передбачено, що орендна плата перераховується на поточний рахунок орендодавця щокварталу не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним кварталом.

Згідно п. 3.7 договору загальна ціна цього договору складається із сум орендної плати, нарахованої протягом дії договору.

Відповідно до п. 10.1 договору, цей договір укладено строком на 360 днів, що діє з 01.10.2004 до 25.09.2005 включно.

У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення дії цього договору або його зміну після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором (п.10.5 договору).

Вказаний договір підписаний повноважними представниками сторін та скріплено відтисками їх печаток.

На виконання умов договору відповідачу було передано майно. Відповідно до акту від 01.10.2004 приймання - передачі майна НАК "Нафтогаз України" передала, а ВАТ "Рівнегаз" прийняла наступні об`єкти:

"Підвідний газопровід від ГРС до смт. Клесів і с. Федорівка Сарненського району Рівненської області";

"Підвідний газопровід від ГРС до с. Яринівка Березнівського району Рівненської області";

"Підвідний газопровід до с. Бугрин Гощанського району Рівненської області";

"Підвідний газопровід до с.Білашів Здолбунівського району Рівненської області";

"Газові мережі с. Козак Корецького району Рівненської області";

"Газопровід-відвід для газопостачання об`єктів соціальної сфери м. Корець Рівненської області";

"Газові мережі с. Копитів Корецького району Рівненської області";

"Газові мережі с. Річки Корецького району Рівненської області";

"Газові мережі с. Ганнівка Корецького району Рівненської області".

У додатку до договору наведено перелік окремого індивідуально визначеного майна, що передається в оренду ВАТ "Рівнегаз", оціночна вартість якого становить 3973122,00 грн.

АТ "Рівнегаз" здійснювало ліцензійну діяльність з розподілу природного газу (як оператор ГРМ) на території Рівненської області до 31.12.2023.

Листом від 26.12.2023 АТ "Рівнегаз" повідомило позивача про припинення дії договору № 14/1291/04 від 01.10.2004 у зв`язку з постановою НКРЕКП про зупинення дії ліцензії з розподілу природного газу, виданої АТ "Рівнегаз", з 01.01.2024.

У зв`язку з тим, що відповідач не здійснив своєчасно сплату орендних платежів, зокрема за період з липня 2021 по грудень 2023, утворилась заборгованість перед позивачем по орендній платі у розмірі 1988731,70 грн.

Також позивачем нараховано 66172,02 грн пені (з урахуванням зменшення пені), 327521,00 грн інфляційних втрат та 102441,70 грн 3% річних.

Норми права, що підлягають до застосування, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів, наведених сторонами.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору оренди газопроводів та споруд на них № 14/1291/04 від 01.10.2004, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором оренди.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

У зв`язку з тим, що відповідач не здійснив своєчасно сплату орендних платежів, зокрема за період з липня 2021 по грудень 2023, утворилась заборгованість перед позивачем по орендній платі у розмірі 1 988 731,70 грн, що підтверджується довідкою про операції по договору № 14/1291/04 з АТ "Рівнегаз" з 07.2021 по 12.2023.

Факт наявної заборгованості відповідачем не спростовано.

Статтею 638 Цивільного кодексу України унормовано, що договір вважається укладеним, коли між сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов.

За змістом ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Пунктом 10.1. договору сторонами узгоджено, що договір укладено строком на 360 днів, що діє з 01.10.2004 до 25.09.2005 включно.

За умовами п. 10.5. договору у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення дії цього договору або його зміну після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий термін та на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

Листом від 26.12.2023 АТ "Рівнегаз" повідомило позивача про припинення дії договору № 14/1291/04 від 01.10.2004 у зв`язку з постановою НКРЕКП про зупинення дії ліцензії з розподілу природного газу, виданої АТ "Рівнегаз", з 01.01.2024.

Суд звертає увагу, що припинення дії договору не є підставою для припинення визначених ним зобов`язань, оскільки згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України та ч. 1 статті 202 Господарського кодексу Україні такою умовою є виконання, проведене належним чином. Отже, саме по собі припинення дії договору не припиняє зобов`язання, яке не було виконаним належним чином однією зі сторін (схожий висновок містить постанова Верховного Суду від 28.04.2021 у справі № 755/19205/17).

Таким чином, стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 1988731,70 грн є правомірною та підлягає задоволенню.

У зв`язку із простроченням оплати боргу позивачем остаточно заявлено до стягнення з відповідача 66 172,02 грн пені (з урахуванням заяви про зменшення розміру пені).

За умовами ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 1. ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Розмір штрафних санкцій відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пеня за прострочення платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України (ч. 2 ст. 343 ГК України).

Пунктом 3.5. договору передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і повинна бути сплачена орендодавцю з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Наданий позивачем виправлений розрахунок пені судом перевірено та визнано арифметично вірним.

Водночас, як вже зазначено вище відповідач просить суд зменшити розмір пені на 90%, позивач проти вказаного заперечує.

При цьому, суд зазначає, що ч. 3 ст. 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Суд враховує правову позицію, викладену в рішенні Конституційного Суду України №7-рп/2013 від 11.07.2013 про те, що наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Оскільки неустойка має на меті, в першу чергу, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може лягати непомірним тягарем для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

При цьому, зменшення суми неустойки є правом, а не обов`язком суду, яке може бути реалізовано ним у кожному конкретному випадку за наслідками оцінки обставин справи, наведених учасниками справи обґрунтувань та дослідження доказів (позиція Верховного суду, викладена в постановах від 01.08.2019 у справі № 922/2932/18, від 08.10.2019 у справі № 922/2930/18, від 08.10.2019 у справі № 923/142/19, від 09.10.2019 у справі №904/4083/18).

Відтак, суд, розглядаючи питання щодо зменшення розміру пені, бере до уваги доданий відповідачем до заяви про зменшення пені звіт про фінансові результати за 9 місяців 2024 року, з якого вбачається збитковість відповідача.

При вирішенні питання про наявність підстав для застосування до відповідача зменшення нарахованої Акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" в особі філії "Центр метрології та газорозподільних систем" акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" суми пені необхідно також врахувати, що Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Рівнегаз" є підприємством критичної інфраструктури. Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 9 Закону України "Про критичну інфраструктуру", до життєво важливих функцій та/або послуг, належать, зокрема енергозабезпечення.

Зважаючи на наведене, суд приходить висновку, що стягнення з відповідача пені у повному обсязі не є співмірним з можливими негативними наслідками від порушення відповідачем зобов`язання, а також з урахуванням того, що позивачем не було надано доказів понесення ним збитків через порушення відповідачем грошових зобов`язань у спірних правовідносинах.

Виходячи із загальних засад, встановлених у ст. 3 Цивільного кодексу України, а саме, справедливості, добросовісності та розумності, враховуючи інтереси обох сторін, статус відповідача, який має стратегічне значення для регіону, беручи до уваги, що окрім пені позивач нараховує 3% річних та інфляційні втрати, які в певній мірі компенсують знецінення несплачених вчасно коштів відповідачем, суд вважає за можливе застосувати ч. 3 ст. 551 ЦК України і ч. 1 ст. 233 ГК України та зменшити розмір нарахованої позивачем пені на 50% і стягнути з відповідача пеню у розмірі 33 086,01 грн.

Таке зменшення розміру пені суд вважає оптимальним балансом інтересів сторін у спорі та таким, що запобігатиме настанню негативних наслідків для сторін.

За таких обставин, враховуючи викладене, суд вбачає підстави для зменшення нарахованих позивачем сум пені на 50 відсотків та стягнення з відповідача 33 086,01 грн - пені.

Відносно заявлених до стягнення позивачем 327521,00 грн інфляційних втрат та 102441,70 грн 3% річних слід вказати наступне.

За ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок 3% річних, суд вважає, що наданий розрахунок позивача є арифметично вірним, відповідає положенням статті 625 ЦК України, а відтак позовні вимоги про стягнення 102 441,70 грн 3% річних підлягають до задоволення.

Щодо стягнення суми втрат від інфляції слід врахувати правовий висновок, викладений у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19, у якому роз`яснено, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

При цьому, Верховний Суд у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 05.07.2019 у справі № 905/600/18 дійшов висновку, що до розрахунку мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Перевіривши розрахунки інфляційних втрат, за допомогою системи комплексного інформаційного забезпечення ЛІГА:ЗАКОН в межах періоду визначеного позивачем, суд визнає нарахування 327 521,00 грн інфляційних втрат арифметично правильним.

Крім того, суд зауважує, що враховуючи наведені вище норми, позивач, як кредитор, вправі вимагати стягнення в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних до повного виконання грошового зобов`язання.

За своїми ознаками, 3% річних є платою за користування чужими коштами в період прострочення виконання відповідачем його договірного зобов`язання.

У свою чергу, індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому, в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

За своїми ознаками, індекс інфляції є збільшенням суми основного боргу у зв`язку з девальвацією грошової одиниці України.

За таких обставин, заявлені позивачем вимоги щодо стягнення інфляційного збільшення, трьох процентів річних відповідають умовам укладеного договору та чинного законодавства України, відтак є правомірними та обґрунтованими.

Згідно ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтями 76, 77, 79 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Висновки суду.

За результатами з`ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні судом під час розгляду справи, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст.ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, а саме в частині стягнення з відповідача на користь позивача: 1988731,70 грн основного боргу, 33086,01 грн пені, 327521,00 грн інфляційних втрат, та 102441,70 грн 3% річних. В частині стягнення 33086,01 грн пені слід відмовити.

Розподіл судових витрат.

Як роз`яснено в пункті 4.3. постанови Пленуму ВГСУ "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 21.02.2013, у разі коли господарський суд зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов`язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.129, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Рівнегаз" (33027, Рівненська обл., м. Рівне, вул.Івана Вишенського, буд/ 4, код ЄДРПОУ 03366701) на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 6, код ЄДРПОУ 20077720) в особі філії "Центр метрології та газорозподільних систем" акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (08153, Київська обл., Києво - Святошинський район, м. Боярка, вул.Маяковського, буд. 49, код ЄДРПОУ ВП 26025552) 1 988 731 (один мільйон дев`ятсот вісімдесят вісім тисяч сімсот тридцять одну) грн 70 коп основного боргу, 33 086 (тридцять три тисячі вісімдесят шість) грн 01 коп пені, 327 521 (триста двадцять сім тисяч п`ятсот двадцять одну) грн 00 коп інфляційних втрат, 102 441 (сто дві тисячі чотириста сорок одну) грн 70 коп 3% річних та 37 273 (тридцять сім тисяч двісті сімдесят три) грн 00 коп судового збору.

3. В частині стягнення пені у розмірі 33 086,01 грн відмовити.

4. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://rv.arbitr.gov.ua.

Повний текст рішення складено та підписано 05 лютого 2025 року.

Суддя А.І.Мовчун