Рішення

від 30.01.2025 по справі 389/4567/23

ЗНАМ’ЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

30.01.2025

ЄУН 389/4567/23

провадження №2/389/1005/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2025 року Знам`янський міськрайонний суд

Кіровоградської області

у складі: головуючого судді - Українського В.В.,

за участю секретаря судового засідання - Гой І.С.

представника позивача - Данільченка Ю.В.

відповідача - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні залу суду в місті Знам`янка Кіровоградської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Знам`янської міської територіальної громади до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Знам`янської міської територіальної громади звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь бюджету Знам`янської міської територіальної громади заподіяну матеріальну шкоду в розмірі 127658,08 гривень.

Свої вимоги мотивував тим, що відповідач по справі ОСОБА_1 рішенням виконавчого комітету Знам`янської міської ради Кіровоградської області №233 від 24.06.2010 призначена на посаду директора територіального центру соціального обслуговування м. Знам`янка. 15.10.2019 відповідачем видано наказ №79-к, відповідно до якого робітника з комплексного обслуговування і ремонту будинків відділення організації надання адресної натуральної та грошової допомоги ОСОБА_3 звільнено з посади за п.2 ст. 40 КЗпПУ у зв`язку з виявленою невідповідністю займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок стану здоров`я, що перешкоджає продовженню займаній роботі.

Рішенням Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 05 січня 2021 року визнано незаконним та скасовано наказ директора Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) м. Знам`янка Костікової Т.М. «Про звільнення ОСОБА_3 » від 15.10.2019 №79-к та стягнуто з Територіального центру соціального обслуговування середній заробіток за весь час вимушеного прогулу в сумі 65859, 64 грн, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката в сумі 12500 грн.

Позивачем виплачені за рішенням суду кошти ОСОБА_3 частинам в період з 16 січня 2021 року по 05 липня 2021 року.

Також, рішенням Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 13 жовтня 2022 року стягнуто з Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Знам`янської міської територіальної громади на користь ОСОБА_3 50000 (п`ятдесят тисяч) грн на відшкодування моральної шкоди, завданої незаконним звільненням та судові витрати в сумі 2314 (дві тисячі триста чотирнадцять) грн.

Позивачем також за вказаним рішенням суду виплачені кошти ОСОБА_3 12 травня 2023 року.

Відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадку, передбаченому пунктом 8 ст.134 КЗпП України, у разі незаконного звільнення або переведення працівника на іншу роботу.

Таким чином, з вини відповідача ОСОБА_1 територіальному центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Знам`янської міської територіальної громади нанесені збитки на загальну суму 127658 гривень 08 коп.

Представник відповідача по справі надав відзиви на позов, відповідно до яких вимоги за позовом не визнав та просив відмовити у їх задоволенні. В обґрунтування своїх заперечень зазначив, що сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу була завищена не з вини відповідача, а тому що справа була розглянута з перевищенням двомісячного строку, передбаченого цивільним процесуальним законодавством. Принципи справедливості та розумності вимагає розподілу відповідальності за фінансові наслідки між усіма сторонами, що причетні до затягування розгляду справи. Відповідальність за відшкодування збитків має бути пропорційною до ступеня вини кожної зі сторін у затягуванні процесу. Покладення на ОСОБА_1 відповідальності на всю суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу не відповідатиме принципам справедливості, добросовісності та розумності, передбаченим п. 6 ч. 1 ст. З ЦК України, адже призведе до покладення на неї усієї відповідальності. Також, представник відповідача вважає, що позов подано неналежним позивачем, так як в прохальній частині позову вказано стягнути з відповідача шкоду, заподіяну міському бюджету, а не безпосередньо позивачеві. Крім того, до позовних вимог включено суми, які не підлягають стягненню згідно законодавства, окрім суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Також, представник позивача вказує на пропущення позивачем строку звернення до суду, передбаченого ч.3 ст.233 КЗпП України, що є підставою для відмови в задоволенні позову.

Представник позивача надав відповідь на відзив, відповідно до якої пояснив, що підставою регресного позову є відповідальність заподіювача шкоди за завдану шкоду та факт виплати позивачем, що пред`явив регресну вимогу, певної грошової суми в рахунок відшкодування завданої шкоди. Право зворотної вимоги виникає лише після того, як відбулася виплата. Строк позовної давності при регресі починає обчислюватися з того моменту, коли страховик виплатив відшкодування. Такий висновок зробив Верховний Суд у постанові від 10 січня 2019 року у справі № 200/13392/13-ц. Регресна вимога може бути пред`явлена протягом трьох років, з дня виконання зобов`язання про відшкодування шкоди.

Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Знам`янської міської територіальної громади є бюджетною установою комунальної власності Знам 'янської міської територіальної громади. Знам`янська міська рада щорічно затверджує бюджет Знам`янської міської територіальної громади в тому числі і на фінансування Територіального центру соціального обслуговування. Тобто, міська рада розподіляє кошти міського бюджету по своїм бюджетним установам, а установи здійснюють фінансування різних напрямків видатків як розпорядники бюджетних коштів.

Оскільки територіальним центром соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Знам`янської міської територіальної громади здійснювалися виплати ОСОБА_3 за рішеннями судів які набрали законну силу в 2021 році та 2023 році тому регресний позов пред`явлений від імені Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Знам`янської міської територіальної громади

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав, викладених у позові.

Відповідач та її представник в судовому засіданні заперечили проти задоволення позовних вимог та просять відмовити в їх задоволенні з урахуванням позиції викладеної у відзиві до позовної заяви.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню підлягають частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням виконавчого комітету Знам`янської міської ради Кіровоградської області №233 від 24.06.2010 відповідача по справі ОСОБА_1 призначена на посаду директора територіального центру соціального обслуговування м. Знам`янка. Розпорядженням виконавчого комітету Знам`янської міської ради Кіровоградської області №557-к від 15.08.2023 ОСОБА_1 звільнено з посади директора територіального центру соціального обслуговування з 16 серпня 2023 року за угодою сторін. Відповідно до наказу від 15.10.2019 №79-к робітника з комплексного обслуговування і ремонту будинків відділення організації надання адресної натуральної та грошової допомоги ОСОБА_3 звільнено з посади за п.2 ст. 40 КЗпПУ у зв`язку з виявленою невідповідністю займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок стану здоров`я, що перешкоджає продовженню займаній роботі.

Рішенням Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 05 січня 2021 року (справа №389/3327/19) визнано незаконним та скасовано наказ директора Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) м. Знам`янка Костікової Т.М. «Про звільнення ОСОБА_3 » від 15.10.2019 №79-к. Стягнуто з Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) м. Знам`янка, код ЄДРПОУ - 35205472, на користь ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , середній заробіток з дати звільнення 15.10.2019 по день ухвалення рішення судом, тобто по 05.01.2021, з рахунку середньоденної заробітної плати 213 грн 83 коп. за весь час вимушеного прогулу в сумі 65859 гривень 64 коп. Стягнуто з територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) м. Знам`янка на користь ОСОБА_3 витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката в сумі 12500 грн.

Постановою Кропивницького апеляційного суду від 20 квітня 2021 року апеляційну скаргу Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) м. Знам`янка залишено без задоволення, а рішення Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 05 січня 2021 року без змін.

Відповідно до платіжного доручення №5 від 16 січня 2021 року територіальним центром соціального обслуговування (надання соціальних послуг) м. Знам`янка на рахунок ОСОБА_3 виплачено кошти в сумі 4131 грн 21 коп.- стягнення середнього заробітку згідно рішення суду №389/3327/19 Провадження №2/389/784/19 від 05.01.2021.

Відповідно до платіжного доручення №36 від 29 квітня 2021 рокц територіальним центром соціального обслуговування на рахунок ОСОБА_3 з урахуванням відрахувань податків та зборів виплачено 48712 грн. 87 коп. - стягнення середнього заробітку згідно рішення суду №2/389/784/19 від 05.01.2021.

Відповідно до меморіального ордеру №6 (№171896094) від 05 липня 2021 року територіальним центром соціального обслуговування (надання соціальних послуг) м. Знам`янка на рахунок ОСОБА_3 виплачено кошти в сумі 12500 грн. - відшкодування витрат пов`язаних з наданням правової допомоги у справі №389/3327/19 від 25.05.2021 на користь ОСОБА_3 .

Відповідно до Меморіального ордеру №5 (171890677) від 05 липня 2021 року територіальним центром соціального обслуговування (надання соціальних послуг) м. Знам`янка на рахунок ОСОБА_3 виплачено кошти в сумі 10000 грн. за надання правничої допомоги відповідно до виконавчого листа Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області.

Крім того, рішенням Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 13 жовтня 2022 року (справа №389/1702/21) стягнуто з Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Знам`янської міської територіальної громади на користь ОСОБА_3 50000 грн 00коп. на відшкодування моральної шкоди, завданої незаконним звільненням. Стягнуто з Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Знам`янської міської територіальної громади на користь ОСОБА_3 судові витрати в сумі 2314 грн 00 коп.

Постановою Кропивницького апеляційного суду 01 березня 2023 року залишено рішення Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 13 жовтня 2022 року без змін.

Відповідно до платіжної інструкції №2 (№355753657) від 12 травня 2023 року територіальним центром соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Знам`янської міської територіальної громади на рахунок ОСОБА_3 перераховано кошти в сумі 50000 грн - відшкодування моральної шкоди за незаконне звільнення у справі №389/1702/21.

Відповідно до платіжної інструкції №3 (№355866886) від 12 травня 2021 року територіальним центром соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Знам`янської міської територіальної громади на рахунок ОСОБА_3 перераховано кошти в сумі 2314 грн згідно виконавчого листа від 03.05.2023 року по справі №389/1702/21.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій, незалежно від форм власності, виду діяльності й галузевої незалежності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Загальні правила щодо матеріальної відповідальності працівників визначаються главою ІХ КЗпП України, де закріплено як підстави й умови покладення матеріальної відповідальності на працівників, так і розмір такої матеріальної відповідальності.

Так, згідно зі статтею 138 КЗпП України для покладення на працівника матеріальної відповідальності за шкоду власник або уповноважений ним орган повинен довести наявність умов, передбачених статтею 130 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої статті 130 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов`язків.

Випадки повної матеріальної відповідальності визначені статтею 134 КЗпП України.

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 134 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли службова особа є винною в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу.

При цьому, відповідно до ст.237 КЗпП України суд покладає на службову особу, винну в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу, обов`язок покрити шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації у зв`язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижчеоплачуваної роботи. Такий обов`язок покладається, якщо звільнення чи переведення здійснено з порушенням закону або якщо власник чи уповноважений ним орган затримав виконання рішення суду про поновлення на роботі.

Суд покладає на службову особу, винну в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу, обов`язок покрити шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації у зв`язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижчеоплачуваної роботи. Такий обов`язок покладається, якщо звільнення чи переведення відбулося з порушенням закону або якщо власник чи уповноважений ним орган затримав виконання рішення суду про поновлення на роботі ( ст. 237 КЗпП України).

Згідно із пунктами 13, 20 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 29.12.1992 року «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками» роз`яснено, що, застосовуючи матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди на підставі п.8 ст. 134 КЗпП України, суди повинні мати на увазі, що за цим законом покладається обов`язок по відшкодуванню шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації у зв`язку з оплатою незаконно звільненому чи незаконно переведеному працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижче оплачуваної роботи, на винних службових осіб, за наказом або розпорядженням яких звільнення чи переведення здійснено з порушенням закону або яким затримано виконання рішення суду про поновлення на роботі. Відповідальність в цих випадках настає незалежно від форми вини.

Відповідно до ч.4 та ч.5 ст.82ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Враховуючи, що наказ директора Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) м. Знам`янка Костікової Т.М. «Про звільнення ОСОБА_3 » від 15.10.2019 №79-к визнано незаконним та скасовано, з Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Знам`янської міської територіальної громади на користь ОСОБА_3 стягнутий середній заробіток за час вимушеного прогулу та моральну шкоду, завдану незаконним звільненням, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими.

Разом з тим, щодо строку звернення власника або уповноваженого ним органу до суду в питаннях стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації, суд звертає увагу на наступне.

Згідно з ч. 3 ст. 233 КЗпП України, для звернення власника або уповноваженого ним органу до суду в питаннях стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації, встановлюється строк в один рік з дня виявлення заподіяної працівником шкоди. Встановлений частиною третьою цієї статті строк застосовується і при зверненні до суду вищестоящого органу.

Забезпечення дотримання принципу правової визначеності потребує чіткого виконання сторонами та іншими учасниками справи вимог щодо строків звернення до суду, а від судів вимагається дотримуватися встановлених законом правил при прийнятті процесуальних рішень.

У постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі № 758/9773/15-ц зазначено, що «установлені статтею 233 КЗпП України строки звернення до суду застосовуються незалежно від заяви сторін. Ці строки не перериваються і не зупиняються. Відповідно до статті 234 КЗпП у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд може поновити ці строки. Разом з тим, якщо строк звернення до суду, установлений статтею 233 КЗпП, пропущено без поважних причин, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог у зв`язку з пропуском зазначеного строку».

У постанові Верховного Суду України від 06 квітня 2016 року у справі № 6-409цс16 зазначено, що «передбачені ст. 233 КЗпП України строки звернення до суду застосовуються незалежно від заяви сторін. У кожному випадку суд зобов`язаний перевірити і обговорити причини пропуску цих строків, а також навести у рішенні мотиви, чому він поновлює або вважає неможливим поновити порушений строк».

Аналіз положень ч. 3 ст. 233 КЗпП України свідчить, що строк звернення до суду в питаннях стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації, починається з дня виявлення заподіяної шкоди.

Право регресної вимоги до працівника виникає з часу виплати підприємством, організацією, установою сум третій особі і з цього ж часу обчислюється термін на пред`явлення регресного позову.

З матеріалів справи вбачається, що позивач виплатив ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу 16.01.2021 у сумі 4 131,21 грн; 29 04.2021 середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 48712,87 грн, а до суду із позовом звернувся 25.12.2023, тобто з пропуском встановленого законом строку для стягнення вказаних виплат. Вимоги про виплату шкоди в розмірі 50000 гривень, яка виплачена ОСОБА_3 12.05.2023, заявлені в період вказаного строку.

Разом з тим, позивач при зверненні до суду вказав, що він вважає, що в таких правовідносинах підлягає застосуванню загальний строк звернення до суду за регресною вимогою в три роки, визначений цивільним кодексом України.

Суд не погоджується з такими доводами позивача та вважає, що він помилково посилається, крім норм трудового законодавства, також і на положення ЦК України щодо регресної вимоги, оскільки правовідносини сторін регулюються нормами трудового, а не цивільного законодавства.

Крім іншого, позивач просить стягнути з відповідача понесені ним витрати зі сплати судового збору та витрати на професійну правничу допомогу, які сплачені територіальним центром на виконання судового рішення.

Відповідно до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу. Згідно зі ст.ст.141, 142 ЦПК України питання щодо судових витрат вирішується судом у рішенні або ухвалі.

Судові витрати можна визначити як законодавчо врегульовану сплату грошових коштів за рахунок сторін по справі, що пов`язана з вимушеними матеріальними втратами, які особа зазнала у зв`язку зі зверненням за судовим захистом, необхідністю розгляду та вирішення певного спору в суді. За змістом зазначених норм, за своєю правовою природою судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу можуть бути відшкодовані виключно у спосіб, передбачений процесуальним законодавством.

Так, суд відзначає, що витрати, зокрема, пов`язані зі сплатою судового збору та з оплатою праничої допомоги, є такими, що понесені особою у зв`язку з реалізацією своїх процесуальних прав при розгляді певної справи в суді. Такі витрати процесуальним законом віднесено до судових витрат і вони відшкодовуються в порядку, передбаченому відповідним процесуальним законом. Їх не можна визнати збитками чи шкодою в розумінні положень цивільного чи трудового законодавства України і вони не можуть бути стягнуті за позовною вимогою в іншому провадженні.

В п.6.19 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі №925/1196/18 зазначено, що процесуальні витрати, понесені в судовому провадженні, не є збитками, що можуть бути стягнуті шляхом подання цивільного позову; такі витрати розподіляються виключно за правилами, встановленими процесуальним законодавством.

Отже, витрати, пов`язані зі сплатою судового збору та з наданням правничої допомоги не є тотожними завданню матеріальної шкоди та не набувають відповідних ознак. Законодавством не передбачено можливості стягнення судових витрат за позовною вимогою в іншому провадженні, як і відсутні правові підстави для ототожнення таких витрат і шкоди в розумінні положень чинного законодавства.

Таким чином, заявлена позивачем до стягнення сума судових витрат не є шкодою, оскільки такі витрати за правовою природою не є заходом цивільно-правової відповідальності, не мають ознак матеріальної шкоди відповідно до приписів чинного законодавства, а їх наявність та розмір не перебувають у безпосередньому причинному зв`язку з протиправною поведінкоювідповідача.

Також суд не приймає до уваги заперечення відповідача про нарахування судом при розгляді справи 389/3327/19 розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу, то суд звертає увагу на те, що вказаний розмір не є предметом даного спору та така незгода може бути підставою для оскарження рішення суду.

Також суд вважає, що позов поданий належним відповідачем Територіальним центром соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Знам`янської міської територіальної громади, який є бюджетною установою комунальної власності Знам`янської міської територіальної громади.

Таким чином, з огляду на викладене суд приходить до висновку про часткове задоволення позову в частині стягнення шкоди в розмірі 50000 гривень.

Відповідно до ч 1, 2 ст.141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставівикладеного,керуючись ст.259,263,265,273,353 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Знам`янської міської територіальної громади задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Знам`янської міської територіальної громади матеріальну шкоду в розмірі 50000 (п`ятдесят) тисяч гривень.

В задоволенні інших вимог позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Знам`янської міської територіальної громади судовий збір в розмірі 1046 (одну тисячу соток шість) гривень 76 коп.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Кропивницького апеляційного суду в тридцятиденний строк з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Знам`янської міської територіальної громади місце знаходження м. Знам`янка Кропивницького району Кіровоградської області вул. Варшавська, 28А, код ЄРДПОУ 35205472.

Відповідач ОСОБА_1 місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Представник відповідача адвокат Федоров Захар Федорович місце знаходження м. Кропивницький вул. Архітектора Паученка, 69, РНОКПП НОМЕР_3 .

Повний текст рішення складений 04.02.2025.

Суддя В.В. Український