Ухвала

від 04.02.2025 по справі 638/1764/25

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 638/1764/25

Провадження № 2-з/638/44/25

УХВАЛА

Іменем України

04 лютого 2025 року м. Харків

Суддя Дзержинського районного суду міста Харкова Агапов Р.О., розглянувши заяву Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Фермерського господарства «Стельмахівське», ОСОБА_3 про визнання договорів недійсними,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» звернулось до Дзержинського районного суду міста Харкова з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Фермерського господарства «Стельмахівське», ОСОБА_3 , в якому просить:

- визнати недійсним договір купівлі-продажу транспортного засобу марки LAND ROVER, 2021 р.в. модель RANGE ROVER, VIN/номер кузова (рами, шасі) НОМЕР_1 укладений 26.08.2022 у ТСЦ 0741 РСЦ ГСЦ МВС в Рівненській, Волинській та Житомирській областях між ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 );

- визнати недійсним договір купівлі-продажу транспортного засобу марки TOYOTA, 2021 р.в. модель LAND CRUISER, VIN/номер кузова (рами, шасі) НОМЕР_4 укладений 03.09.2022 у ТСЦ 4646 РСЦ ГСЦ МВС в Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях між Фермерським господарством "Стельмахівське" (код ЄДРПОУ 34250278) та ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_5 ).

Також Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» звернулось до суду з заявою про забезпечення позову, в якій просить:

- забезпечити позов шляхом накладення арешту на транспортний засіб марки LAND ROVER, 2021 р.в. модель RANGE ROVER, VIN/номер кузова (рами, шасі) НОМЕР_1 зареєстрований за ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на підставі договору купівлі-продажу укладеного 26.08.2022 у ТСЦ 0741 РСЦ ГСЦ МВС в Рівненській, Волинській та Житомирській областях;

- забезпечити позов шляхом накладення арешту на транспортний засіб марки TOYOTA, 2021 р.в. модель LAND CRUISER, VIN/номер кузова (рами, шасі) НОМЕР_4 зареєстрований за ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_5 ) на підставі договору купівлі-продажу укладеного 03.09.2022 у ТСЦ 4646 РСЦ ГСЦ МВС в Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях.

В обґрунтування позовної заяви банк зазначив, що між Акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» та Фермерським господарством «Стельмахівське» укладено чотири кредитних договори, а саме: кредитний договір № 34250278-КД-1 на суму 2205586,80 грн.; кредитний договір №34250278-КД-2 на суму 1000000,00 грн.; кредитний договір №34250278-КД-3 на суму 5820587,52 грн. та кредитний договір №34250278-КД-4 на суму 4869111,28 грн.

З метою забезпечення виконання зобов`язань, що випливають з кредитних договорів, між Акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» та Фермерським господарством «Стельмахівське» щодо договорів кредиту № 34250278-КД-1, №34250278-КД-3 та №34250278-КД-4 укладено договори застави сільськогосподарської техніки, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Також, щодо всіх кредитних договорів між банком та ОСОБА_1 укладено договори поруки.

Рішеннями Господарського суду Луганської області позовні заяви банку до Фермерського господарства «Стельмахівське», ОСОБА_1 задоволено та стягнуто заборгованість за вказаними кредитними договорами.

Сватівським відділом державної виконавчої служби у Сватівському районі Луганської області Східного міжрегіонального управління з метою виконання судових наказів у справах про стягнення заборгованості за кредитними договорами № 34250278-КД-1, №34250278-КД-3 та №34250278-КД-4 відкриті виконавчі провадження боржником за яким є Фермерське господарство «Стельмахівське» та ОСОБА_1 .

Банк вказує, що на сьогоднішній день виконавчі провадження з примусового виконання наказів Господарського суду Луганської області щодо стягнення заборгованості з відповідачів тривають та заборгованість останніми не сплачується. Загальна заборгованість Фермерського господарства «Стельмахівське» за кредитними договорами, укладеними з АТ КБ «Приватбанк» складає 14 686 498,54 грн.

Також банк зазначає, що згідно інформації, наданої листом від 05.11.2024 Регіональним сервісним центром ГСЦ МВС в Донецькій, Луганській областях, АР Крим та м. Севастополі у 2022 році ОСОБА_1 були відчужені належні йому та Фермерському господарству «Стельмахівське» транспортні засоби.

Зокрема, 26.08.2022 проведена перереєстрація транспортного засобу марки LAND ROVER, 2021 р.в. модель RANGE ROVER, VIN/номер кузова (рами, шасі) НОМЕР_1 з ОСОБА_1 на нового власника ОСОБА_2 , за договором купівлі - продажу укладеному у ТСЦ 0741 РСЦ ГСЦ МВС в Рівненській, Волинській та Житомирській областях.

03.09.2022 проведена перереєстрація транспортного засобу марки TOYOTA, 2021 р.в. модель LAND CRUISER, VIN/номер кузова (рами, шасі) НОМЕР_4 з Фермерського господарства "Стельмахівське" на нового власника ОСОБА_3 (донька ОСОБА_1 ) за договором купівлі-продажу укладеному у ТСЦ 4646 РСЦ ГСЦ МВ С в Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях.

При цьому, на момент укладання договорів купівлі-продажу транспортних засобів Фермерське господарство «Стельмахівське» допустило порушення своїх зобов`язань за укладеними з банком кредитними договорами № 34250278-КД-1 та № 34250278-КД-3.

Банк вказує, що ОСОБА_1 виступає не лише поручителем за кредитними договорами № 34250278-КД-1, № 34250278-КД-2, № 34250278-КД-3, № 34250278-КД-4, а й власником Фермерського господарства "Стельмахівське", у зв`язку з чим на момент вчинення оспорюваних правочинів йому було відомо про зобов`язання Фермерського господарства «Стельмахівське» з погашення заборгованості за кредитними договорами № 34250278-КД-1, № 34250278-КД-2, № 34250278- КД-3, № 34250278-КД-4.

Як зазначено у позові, Стельмахівка Коломийської сільської територіальної громади з 24.02.2022 відноситься до переліку територій на яких ведуться активні бойові, Сватівська міська територіальна громада з 08.03.2022 належить до тимчасово окупованих Російською Федерацією територій.

Таким чином, на сьогоднішній день позивач позбавлений можливості звернутись до суду з позовною заявою про звернення стягнення на предмети застави шляхом проведення електронного аукціону в рахунок погашення заборгованості за кредитними договорами. Зазначений спосіб захисту буде неефективним, оскільки вивезти транспортні засоби та сільськогосподарську техніку з тимчасово окупованої Російською Федерацією території, або з території де ведуться активні бойові дії - неможливо.

З підстав наведених вище на зазначене майно не може бути звернуто стягнення і в рамках потенційних виконавчих проваджень.

При цьому, ОСОБА_1 та Фермерським господарством «Стельмахівське» були відчужені транспортні засоби, на які потенційно могло бути звернуто стягнення при примусовому виконанні рішень суду про стягнення заборгованості за кредитними договорами на користь АТ КБ «Приватбанк».

Враховуючи викладене, банк зазначив, що забезпечуючи позов у цій справі шляхом накладення арешту на майно, яке є предметом спірного правочину, суд забезпечить баланс інтересів позивача та відповідачів, оскільки, з одного боку, для позивача буде гарантовано реальне виконання рішення, а з іншого боку, для відповідачів протягом розгляду справи будуть відсутні будь-які обмеження щодо користування та володіння майном. Тобто негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення суттєво менше, ніж наслідки невжиття відповідних заходів, оскільки у разі відчуження відповідного майна за час розгляду справи Позивач буде вимушений повторно звертатися із аналогічним позовом.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

Отже, заяву про забезпечення позову розглянуто без повідомлення учасників справи.

Розглянувши вищенаведену заяву про забезпечення позову, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частини 1 статті 149 ЦПК Українисуд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150цього Кодексузаходів забезпечення позову.

Згідно з частиною 2 статті 149ЦПК Українизабезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до роз`яснень, що містяться у пункті 4Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. По суті забезпечення позову є встановленням судом обмежень суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених претензій позивача (заявника). Вжиття заходів забезпечення позову є правом суду, а не його обов`язком. Тому при вирішенні питання щодо заяви про забезпечення позову суд враховує не лише доводи, викладені у відповідній заяві, а й інші наявні матеріали цивільної справи.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист якого просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Умовою застосування заходів для забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі, грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо).

Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Отже, в кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

Відповідні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 19 квітня 2019 року у справі № 554/1893/17, від 26 квітня 2019 року у справі № 308/3824/16-ц, від 13 січня 2020 року у справі№922/2163/17, від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами немайнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод"Право на ефективний засіб юридичного захисту" встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи, або забезпечити ефективний захист чи поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, в разі задоволення позову.

Слід зазначити, що згідно рішення Європейського суду з прав людини від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" засіб юридичного захисту має бути ефективним як на практиці, так і за законом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії", було зазначено що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припинення порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеної у постанові від 16 серпня 2018 року у справі № 910/1040/18.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 13 травня 2019 року у справі №911/1551/18.

Пунктом 2 частини 1статті 150ЦПК Українипередбачено, що позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.

Листом Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Донецькій, Луганській областях, Автономній Республіці Крим та м. Севостополі (філія ГСЦ МВС) №31/27/06/131-аз/01-2024-130-2024 від 05.11.2024 надано інформацію станом на 04.11.2024 про власників, дату реєстрації та підстави реєстрації запитуваних транспортних засобів, а саме:

- марки LAND ROVER, модель RANGE ROVER, VIN/номер кузова (рами, шасі) НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проведена перереєстрація ТЗ на нового власника гр. ОСОБА_2 , за дог. купівлі- продажу (СГ), у ТСЦ 0741 РСЦ ГСЦ МВС в Рівненській, Волинській та Житомирській областях;

- марки TOYOTA, модель LAND CRUISER, VIN/номер кузова (рами, шасі) НОМЕР_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 проведена перереєстрація ТЗ на нового власника гр. ОСОБА_3 , за дог. купівлі-продажу (СГ), у ТСЦ 4646 РСЦ ГСЦ МВС в Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях.

Відповідно до правового висновку, викладеного у Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.03.2023 у cправі № 905/448/22, постанові Верховного Суду від 09.06.2023 у cправі № 37з-23, можливість відповідача в будь-який момент відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін (зазначені висновки викладено в постанові).

Таким чином, сам факт державної реєстрації за відповідачем права приватної власності на майно, яке знаходиться у його власності, формально наділяє його передбаченими законодавством необмеженими правомочностями власника (володіння, користування, розпорядження) щодо цієї ділянки, отже можливість відповідачів в будь-який момент відчужити спірні транспортні засоби є очевидною, беззаперечною та не потребує додаткового доведення.

Зазначене може призвести до необхідності залучення до участі у справі осіб, прав і інтересів яких стосуватиметься вирішення даного спору, неможливості виконання рішення суду у випадку задоволення позову у зв`язку з наявністю майнового інтересу цих осіб, а також може зумовити необхідність звернення позивача з іншим позовом для захисту порушених інтересів держави.

Безконтрольне розширення кола осіб, прав і інтересів яких стосується вирішення цього спору, та/або передача права власності на майно іншім особам, які не беруть участь у даному судовому процесі, може не лише утруднити, але й зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову прокурора.

Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/5916/18, від 19.12.2018 у справі № 910/9254/18.

Суд вважає обґрунтованим посилання позивача у заяві про забезпечення позову на те, що у разі відчуження відповідного майна за час розгляду справи позивач буде вимушений повторно звертатися із аналогічним позовом.

З матеріалів справи вбачається існування реального спору між сторонами, за вирішенням якого позивач звернувся з позовом до суду. Вищевказаний об`єкт забезпечення позову прямо пов`язаний з предметом спору, а захід забезпечення позову шляхом заборони відчуження майна є співмірним із заявленими позовними вимогами.

Також суд звертає увагу, що забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуальної рівноправності сторін. Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер. При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову.

Разом з тим, враховуючи мету застосування заходів забезпечення позову, їх вжиття щодо рухомого майна не вимагає обмеження в користуванні ним, оскільки для найменшого порушення інтересів відповідачів та збереження майна обґрунтованою може бути визнана лише заборона відчуження такого майна без позбавлення відповідачів та інших осіб права користування ним.

У даному випадку застосування судом заходу забезпечення позову у вигляді накладення арешту на транспортні засоби, на думку суду, є неспівмірним заявленим позовним вимогам, тому, враховуючи характер спірних правовідносин, обставини, викладені в заяві про забезпечення позову, а також долучені до неї документи, подану заяву про забезпечення позову слід задовольнити частково, а саме забезпечити позов шляхом заборони відчуження в будь-який спосіб транспортних засобів.

Керуючись ст.149-153,258-261,353-355ЦПК України,суд

УХВАЛИВ:

Заяву Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про забезпечення позову задовольнити частково.

Вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони відчуження в будь-який спосіб транспортного засобу марки LAND ROVER, 2021 р.в. модель RANGE ROVER, VIN/номер кузова (рами, шасі) НОМЕР_1 зареєстрований за ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на підставі договору купівлі-продажу укладеного 26.08.2022 у ТСЦ 0741 РСЦ ГСЦ МВС в Рівненській, Волинській та Житомирській областях.

Вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони відчуження в будь-який спосіб транспортного засобу марки TOYOTA, 2021 р.в. модель LAND CRUISER, VIN/номер кузова (рами, шасі) НОМЕР_4 зареєстрований за ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_5 ) на підставі договору купівлі-продажу укладеного 03.09.2022 у ТСЦ 4646 РСЦ ГСЦ МВС в Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях.

В іншій частині відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після підписання та підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Суддя Р.О. Агапов