Ухвала

від 05.02.2025 по справі 643/1845/25

МОСКОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 643/1845/25

Провадження № 2/643/2320/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.02.2025 рокусуддя Московського районного суду м. Харкова Власенко М. В., перевіривши позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

04 лютого 2025 року керівник ТОВ «Кошельок» Крилов С. С. звернувся до Московського районного суду м.Харкова через систему «Електронний суд» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Суд, перевіривши заяву на її відповідність положенням ЦПК України, встановив таке.

Так, у позові зазначено адресою місця реєстрації/проживання відповідача ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 .

Згідно відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру № 1093719 від 05 лютого 2025 року відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно зареєстрована за указаною адресою, а саме: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Отже, місце реєстрації відповідача не входить в межі територіальної підсудності Московського районного суду м. Харкова.

Відповідно до ч. 9ст. 187 ЦПК України якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленомустаттею 31 цього Кодексу.

Згідно ст.55,124 Конституції Українитаст. 4 ЦПК Україниправа і свободи людини і громадянина захищаються судом. Правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Згідно ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

У пункті 2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ №3 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» зазначається, що підсудність визначає коло цивільних справ у спорах, вирішення яких належить до повноважень конкретного суду першої інстанції.

Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), а також практики Європейського суду з прав людини, які, відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.

За правилами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Одночасно судом приймається, що право на «суд, встановлений законом», охоплює не лише правову основу самого існування суду, але й дотримання таким судом певних норм, що регулюють його діяльність (рішення ЄСПЛ у справі «Сокуренко і Стригун проти України», заяви № 29458/04 та № 29465/04, § 24), у тому числі всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (рішення ЄСПЛ у справі Leo ZAND v. Austria, заява № 7360/76, § 68). Якщо суд не має юрисдикції судити підсудного відповідно до чинних положень національного права, він не є «встановленим законом» (рішення ЄСПЛ у справах Jorgic v. Germany, заява 74613/01, § 64).

Отже, під підсудністю у цивільному процесуальному праві розуміють інститут (тобто сукупність правових норм), який регулює віднесення справ, які підлягають розгляду судами цивільної юрисдикції, до відання конкретного суду судової системи України для розгляду по першій інстанції. Тобто, визначити підсудність цивільної справи означає встановити компетентний, належний суд у цій справі.

З сукупного аналізу вищенаведеного слід дійти висновку, що під порушенням правил підсудності розуміється відкриття провадження і розгляд цивільної справи тим судом першої інстанції, до повноважень якого не відноситься вирішення даного спору.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Так, місце реєстрації відповідача відноситься до територіальної підсудності Фрунзенського районного суду м. Харкова.

Відтак, суд вважає за необхідне передати справу до Фрунзенського районного суду м.Харкова, відповідно до визначених процесуальним законом правил підсудності, оскільки місце реєстрації відповідача не входить у межі територіальної підсудності Московського районного суду м. Харкова.

Керуючисьст. 27, 31, 32, 187, 260, 261, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Цивільну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором передати для розгляду до Фрунзенського районного суду м. Харкова.

Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою підсудністю з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1ст. 31 ЦПК України, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, може подати апеляційну скаргу протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Повний текст ухвали складено та підписано 05 лютого 2025 року.

Суддя Михайло ВЛАСЕНКО