Рішення

від 22.01.2025 по справі 143/251/24

ПОГРЕБИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 143/251/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.01.2025 року м. Погребище

Погребищенський районний суд Вінницької області у складі:

головуючого - судді Бойка А.В.

з участю секретаря Шуваріної В. А.,

представника позивача за первісним позовом - адвоката Покоєвича А. О.,

представника відповідача за первісним позовом - адвоката Маковія В. В.,

представника третьої особи Жмурчук О. М.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні, у залі суду м. Погребище, в режимі відеоконференції, цивільну справу за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Служба у справах дітей Погребищенської міської ради про надання дозволу на реєстрацію місця проживання малолітньої дитини, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Служба у справах дітей Погребищенської міської ради про визначення місця проживання дитини,-

Встановив:

У березні 2024 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до відповідачки ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Служба у справах дітей Погребищенської міської ради, в якому просив надати дозвіл на реєстрацію місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою місця реєстрації батька ОСОБА_1 та матері ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 .

Позов мотивований тим, що між сторонами 11.09.2018 був зареєстрований шлюб, який 30.11.2023 за рішенням суду був розірваний.

Від вказаного шлюбу у сторін народилася дитина - дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка після розірвання шлюбу, згідно їхньої домовленості, залишилася проживати з матір`ю.

Незважаючи на розірвання шлюбу, відповідачка ОСОБА_2 продовжує бути зареєстрованою разом з позивачем у будинку його матері за адресою: АДРЕСА_1 .

Проте їхня спільна дочка на теперішній час не має реєстрації місця проживання, так як від самого свого народження разом з матір`ю знаходилася в Польщі.

На неодноразові пропозиції позивача зареєструвати місце проживання їхньої спільної дочки, відповідачка відмовляла позивачу у цьому та надалі чинить перешкоди у здійсненні реєстрації місця проживання дитини, не надаючи такого дозволу та не надаючи оригіналу свідоцтва про народження дитини, чим порушує його права як батька дитини.

18.03.2024 суддею ухвалено відкрити провадження у справі та її розгляд проводити за правилами загального позовного провадження (а.с. 21).

23.04.2024 до канцелярії суду через систему «Електронний суд» від представника відповідачки ОСОБА_2 - адвоката Маковія В.В. надійшла зустрічна позовна заява про визначення місця проживання дитини, в якій просив поновити строк для подання зустрічної позовної заяви та прийняти її до спільного провадження; у задоволенні первісного позову відмовити; зустрічний позов задовольнити та надати ОСОБА_2 дозвіл на реєстрацію місця проживання малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за місцем реєстрації матері за адресою: АДРЕСА_2 , без згоди батька дитини ОСОБА_1 .

Зустрічний позов мотивований тим, що 18.09.2023 між сторонами укладено нотаріально посвідчений Договір про визначення місця проживання дитини, про сплату аліментів на дитину та порядок здійснення батьківських прав, у зв`язку з прийняттям спільного рішення щодо подання до суду заяви про розірвання шлюбу.

Реєстрація місця проживання малолітньої дочки ОСОБА_3 не здійснена з причини її народження у Республіці Польща.

Після повернення в Україну з серпня 2023 року сторони вирішували питання про розлучення, у зв`язку з тим, що позивач за первісним позовом проживав уже з іншою сім`єю.

З моменту народження ОСОБА_3 батько дитини не ставив питання реєстрації місця проживання їхньої спільної дочки.

Наразі ОСОБА_2 інвестувала в будівництво власного житлового майна, зокрема нею укладено договір про спільну участь у будівництві об`єкта від 02.03.2024. Строк завершення будівництва 30.09.2024. Після здачі вказаного об`єкта нерухомості в експлуатацію відповідачка за первісним позовом має намір проживати там із дочкою та зареєструвати їхнє місце проживання.

Оскільки укладеним між сторонами Договором про визначення місця проживання дитини від 18.09.2023 визначено місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 з матір`ю, вважає, що реєстрація місця її проживання має бути разом з нею.

Ухвалою суду від 03.05.2024 клопотання представника відповідачки - адвоката Маковія В. В. про поновлення процесуального строку задоволено, зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Служба у справах дітей Погребищенської міської ради про визначення місця проживання дитини прийнято до розгляду та об`єднано з первісним позовом ОСОБА_1 а до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Служба у справах дітей Погребищенської міської ради про надання дозволу на реєстрацію місця проживання малолітньої дитини.

23.05.2024 представником відповідача за зустрічним позовом подано відзив на зустрічну позовну заяву, який ухвалою суду від 18.06.2024 залишений без розгляду.

16.07.2024 представник позивача за первісним позовом - адвокат Покоєвич А. О. подав письмові пояснення, а також клопотання про витребування доказів та визнання явки відповідача за первісним позовом - позивача за зустрічним ОСОБА_2 обов`язковою.

Ухвалою суду від 25.09.2024 у задоволенні клопотань про витребування доказів та визнання явки ОСОБА_2 обов`язковою було відмовлено.

Ухвалою суду від 14.11.2024 підготовче судове засідання закрито, справа призначена до розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивача за первісним позовом - адвокат Покоєвич А. О. первісні позовні вимоги підтримав, просив надати дозвіл на реєстрацію місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою місця реєстрації батька ОСОБА_1 . Щодо задоволення зустрічних позовних вимог заперечував.

Представник відповідача за первісним позовом - адвокат Маковій В. В. щодо задоволення первісного позову заперечив. Просив задовольнити зустрічний позов та надати ОСОБА_2 дозвіл на реєстрацію місця проживання малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за місцем реєстрації матері.

Представник Служба у справах дітей Погребищенської міської ради Жмурчук О. М. у вирішенні спору покладалася на розсуд суду.

Суд, з`ясувавши позицію сторін, дослідивши наявні у справі матеріали та оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку, що у задоволенні як первісних позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Служба у справах дітей Погребищенської міської ради про надання дозволу на реєстрацію місця проживання малолітньої дитини, так і у задоволенні зустрічних позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Служба у справах дітей Погребищенської міської ради про визначення місця проживання дитини слід відмовити, враховуючи наступне.

Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до положень ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що позивач за первісним позовом ОСОБА_1 та відповідачка за первісним позовом - позивачка за зустрічним ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Погребищенського районного суду Вінницької області від 30.11.2023 був розірваний (а. с. 11-12).

Від цього шлюбу у сторін ІНФОРМАЦІЯ_2 в Республіка Польща народилася дочка ОСОБА_3 . За місцем її народження Управлінням реєстрації актів цивільного стану Дзержонюв 07.06.2022 було видане свідоцтво про народження НОМЕР_1 (а. с. 13-17).

Згідно з витягом №781 про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб, з 2019 року та станом на 04.03.2024 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 18). Малолітня дитини за місцем реєстрації батьків зареєстрована не була.

18.09.2023 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений Договір між батьками про визначення місця проживання дитини, про сплату аліментів на дитину та порядок здійснення батьківських прав, посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Кметюк С. А. та зареєстрований в реєстрі за №1745 (а. с. 41-42).

Відповідно до п.2 вказаного Договору, батьки досягли згоди і підписанням цього договору засвідчили своє волевиявлення щодо того, що після розірвання шлюбу між ними, ОСОБА_3 , яка на момент підписання цього Договору є малолітньою дитиною, буде проживати разом з матір`ю за адресою: АДРЕСА_3 . У разі зміни місця проживання дитини, мати зобов`язується попереджувати батька письмово із вказівкою точного місця проживання.

Пунктом 3 Договору визначено, що батько після розірвання шлюбу буде проживати окремо від матері та дитини, що за домовленістю батьків не може вважатися перешкодою для реалізації батьком прав і обов`язків з виховання та утримання дитини.

Згідно з п.13 Договору, кожна сторона зобов`язується виконувати обов`язки, покладені на неї цим Договором, та сприяти іншій стороні у виконанні її обов`язків. Сторона, що порушила зобов`язання за цим Договором, повинна їх усунути.

Як вбачається з Витягу з реєстру територіальної громади від 29.03.2024 №2024/003166707, з 29.03.2024 відповідачка за первісним позовом - позивачка за зустрічним ОСОБА_2 змінила своє місце реєстрації та зареєструвалася за адресою: АДРЕСА_2 (а. с. 37).

Частиною 1 ст.242 ЦК України визначено, що батьки є законними представниками своїх малолітніх та неповнолітніх дітей.

За приписами частини четвертої статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.

Згідно з ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Частиною 1 ст.160 СК України визначено, що місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

Згідно з частиною першою статті 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Положеннями ч. 2 ст. 7 СК України передбачено, що сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками.

Відповідно до ст. 9 СК України подружжя, батьки дитини, батьки та діти, інші члени сім`ї та родичі, відносини між якими регулює цей Кодекс, можуть врегулювати свої відносини за домовленістю (договором), якщо це не суперечить вимогам цього Кодексу, інших законів та моральним засадам суспільства. Особи, які проживають однією сім`єю, а також родичі за походженням, відносини яких не врегульовані цим Кодексом, можуть врегулювати свої сімейні (родинні) відносини за договором, який має бути укладений у письмовій формі. Такий договір є обов`язковим до виконання, якщо він не суперечить вимогам цього Кодексу, інших законів України та моральним засадам суспільства.

Частиною 4 ст. 157 СК України визначено, що батьки мають право укласти договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов`язків тим з них, хто проживає окремо від дитини. Договір укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.

Той з батьків, хто проживає з дитиною, у разі його ухилення від виконання договору зобов`язаний відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану другому з батьків.

Згідно з умовами ч. 4 ст. 15 СК України невиконання або ухилення від виконання сімейного обов`язку може бути підставою для застосування наслідків, встановлених цим Кодексом або домовленістю (договором) сторін.

Положеннями СК України прямо не передбачено підстави розірвання договору між батьками щодо здійснення батьківських прав та визначення місця проживання дитини.

Разом з тим відповідно до ч. 1 ст. 8 СК України якщо особисті немайнові та майнові відносини між подружжям, батьками та дітьми, іншими членами сім`ї та родичами не врегульовані цим Кодексом, вони регулюються відповідними нормами Цивільного кодексу України, якщо це не суперечить суті сімейних відносин.

Частиною першою ст.629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положеннями ч. 1 ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 652 ЦК України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Вирішуючи спір між сторонами, суд виходить із того, що 18.09.2023 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений Договір між батьками про визначення місця проживання дитини, про сплату аліментів на дитину та порядок здійснення батьківських прав, яким, зокрема, визначено місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з матір`ю за адресою: АДРЕСА_3 . При цьому, мати має право змінити місце проживання дитини за умови повідомлення про це батька протягом місяця з дня зміни адреси проживання.

Укладаючи вказаний Договір батьки визначили на свій розсуд умови цього договору і погодили їх. При цьому, матеріалами справи встановлено, що під час посвідчення нотаріусом спірного правочину сторони були присутні особисто. Відповідно до п. 15, п.18 Договору, сторони підтвердили, що цей договір не має характеру удаваного правочину та відповідає дійсним намірам сторін, а нотаріусом їм роз`яснено зміст статей 141, 142, 150-155, 157-162, 171 СК України.

Таким чином, питання місця проживання малолітньої дитини сторін визначено вищезазначеним Договором, який на час розгляду справи є чинним.

Відмова одного з батьків від виконання своїх батьківських обов`язків взятих на себе щодо малолітньої дитини на підставі договору є істотним порушенням його умов, що є підставою для зміни чи розірвання такого договору, однак таких вимог ні батьком дитини, ні її матір`ю не заявлено.

Враховуючи зазначене, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності суд приходить до висновку, що сторонами невірно обраний спосіб захисту порушеного права, а тому позовні вимоги як за первісним позовом, так і за зустрічним, задоволенню не підлягають.

За приписами п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі відмови в позові, покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 10-13, 141, 258, 259, 263 - 265, 268 ЦПК України, суд -

Вирішив:

У задоволенні первісного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Служба у справах дітей Погребищенської міської ради про надання дозволу на реєстрацію місця проживання малолітньої дитини, відмовити повністю.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Служба у справах дітей Погребищенської міської ради про визначення місця проживання дитини, відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлено 31.01.2025.

Суддя