Постанова

від 22.01.2025 по справі 756/8004/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2025 року

м. Київ

справа № 756/8004/21

провадження № 61-13551св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «ЦЕНТАРІС»,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , приватне акціонерне товариство «Трест Київміськбуд-1»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦЕНТАРІС» - адвоката Петренко Ірини Леонідівни на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 26 жовтня 2023 року у складі судді Яценко Н. О., додаткове рішення Оболонського районного суду міста Києва від 28 листопада 2023 року, постанову Київського апеляційного суду від 24 вересня 2024 року, ухвалу Київського апеляційного суду від 24 вересня 2024 року (про виправлення описки) у складі колегії суддів: Кирилюк Г. М., Рейнарт І. М., Ящук Т. І.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

1. У травні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «ЦЕНТАРІС» (далі - ТОВ «ЦЕНТАРІС»), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору:

ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , приватне акціонерне товариство «Трест Київміськбуд-1» (далі - ПрАТ «Трест Київміськбуд-1»), про визнання недійсним свідоцтва, витребування майна з чужого незаконного володіння, скасування запису про державну реєстрацію речових прав.

2. Позовна заява мотивована тим, що 25 грудня 2014 року на підставі договору купівлі-продажу квартири, укладеного між нею та ОСОБА_4 , вона придбала квартиру АДРЕСА_1 . Вказаний договір не визнаний недійсним, є чинним. Вона разом з неповнолітньою дитиною проживають у вказаній квартирі з моменту її придбання, за цією адресою зареєстровано їх місце проживання.

3. У листопаді 2015 року ПрАТ «Трест Київміськбуд-1» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_4 про витребування квартири АДРЕСА_1 з її володіння. Постановою Київського апеляційного суду від 10 вересня 2019 року у справі №756/15285/15-ц в задоволенні вказаного позову відмовлено.

4. При вирішенні даного спору вона дізналась, що ухвалою Голопристанського районного суду Херсонської області від 06 грудня 2018 року у справі № 654/3787/18 затверджено мирову угоду, за умовами якої з ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3 стягнуто суму боргу в розмірі 9 850 000,00 грн. Встановлено спосіб та порядок виконання рішення шляхом визнання права власності, в тому числі на квартиру АДРЕСА_1 , за ОСОБА_3 .

5. Постановою Херсонського апеляційного суду від 27 червня 2019 року ухвалу Голопристанського районного суду Херсонської області від 06 грудня 2018 року скасовано та направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

6. При розгляді справи № 654/3787/18 в апеляційному порядку

ОСОБА_7 дізналась, що 17 листопада 2018 року комунальне підприємство Київської обласної ради «Аквабіоресурси» за зверненням невідомого їй

ОСОБА_2 провело реєстраційні дії щодо припинення обтяження та реєстрації права власності ОСОБА_7 на спірну квартиру. Підставою для державної реєстрації припинення арешту квартири зазначено заочне рішення Оболонського районного суду міста Києва від 10 травня 2016 року, яке на цей момент вже було скасовано. Підставою для державної реєстрації права власності ОСОБА_2 на спірну квартиру зазначено свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів

№1-355 від 10 квітня 2012 року, видане державним нотаріусом Сніжнянської державної нотаріальної контори Донецької області Таранцовим О. А.

7. В подальшому, на підставі рішення про державну реєстрацію від 10 грудня 2018 року, прийнятого філією комунального підприємства Київської обласної ради «Аквабіоресурси», право власності на спірну квартиру зареєстровано за ОСОБА_3 .

8. 13 грудня 2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайком Є. В. посвідчено договір купівлі-продажу квартири, зареєстрований в реєстрі за №9962, укладений між ОСОБА_3 (продавець) та ТОВ «ЦЕНТАРІС» (покупець).

9. Зазначає, що фізичних осіб ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які зареєстровані у м. Донецьку та постійного місця реєстрації на підконтрольній території України не мають, вона ніколи не бачила та не знала. Юридична особа - ТОВ «ЦЕНТАРІС» їй також не відома. З моменту придбання спірної квартири вона нікому її будь-яким способом не відчужувала.

10. Враховуючи відсутність її волевиявлення на відчуження спірного нерухомого майна, вважає, що воно підлягає витребуванню у теперішнього володільця - ТОВ «ЦЕНТАРІС».

11. Зазначає, що волевиявлення власника спірної квартири на відчуження на підставі свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів № 1-355 від 10 квітня 2012 року, виданого Державним нотаріусом Сніжнянської державної нотаріальної контори Донецької області ОСОБА_8 , було відсутнім виходячи з того, що станом на дату видачі зазначеного вище свідоцтва спірне майно було предметом попереднього договору, укладеного між ТОВ «Трест Київміськбуд-1 в якості продавця та ОСОБА_4 в якості покупця.

12. Вперше спірне майно пройшло державну реєстрацію як новостворене та внесене до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі рішення Апеляційного суду м. Києва від 27 травня 2014 року у справі

№ 22-3313/2014. Ані «Трест Київміськбуд-1», ані ОСОБА_4 не були сторонами виконавчого провадження, не були в стані банкрутства, а спірне майно ніколи не перебувало в іпотеці, що виключає, на думку позивача, наявність правових підстав для видачі свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів 1-355 від 10 квітня 2012 року.

13. Вважає, що свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів № 1-355 від 10 квітня 2012 року має ознаки підробленого документу, що виключає статус добросовісності у будь-якого із зазначених вище набувачів майна - ОСОБА_2 , ОСОБА_9 , ТОВ «ЦЕНТАРІС».

14. Посилаючись на вказані обставини ОСОБА_1 просила суд:

- визнати недійсним свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів № 1-355 від 10 квітня 2012 року, видане Державним нотаріусом Сніжнянської державної нотаріальної контори Донецької області Таранцовим О. А.;

- витребувати з чужого незаконного володіння ТОВ «ЦЕНТАРІС» на користь ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 145,4 кв. м, житловою площею 73,2 кв. м;

- скасувати запис, вчинений державним реєстратором - приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайком Є. В., про право власності номер: 29735446, зареєстрований 30 грудня 2018 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 145,4 кв. м, житловою площею 73,2 кв. м, яка складається із трьох кімнат, реєстраційний номер нерухомого майна 1696813880000.

Короткий зміст рішення судів першої та апеляційної інстанцій

15. Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 26 жовтня

2023 року, з урахуванням додаткового рішення цього ж суду від 28 листопада

2023 року, позов задоволено частково.

Витребувано з чужого незаконного володіння ТОВ «ЦЕНТАРІС» на користь ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_1 .

В іншій частині позову відмовлено.

Здійснено розподіл судових витрат.

16. Постановою Київського апеляційного суду від 24 вересня 2024 року, з урахуванням ухвали цього ж суду від 24 вересня 2024 року про виправлення описки, апеляційну скаргу ТОВ «ЦЕНТАРІС» залишено без задоволення, рішення Оболонського районного суду міста Києва від 26 жовтня 2023 року та додаткове рішення цього ж суду від 28 листопада 2023 року залишено без змін.

17. Ухвалюючи рішення про витребування з чужого незаконного володіння ТОВ «ЦЕНТАРІС» квартири АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що вказана квартира вибула з володіння останньої поза її волею. При цьому, суд взяв до уваги такі чинники, як справедливість і розумність в рамках застосування принципу верховенства права, права дитини, яка проживає в спірній квартирі, та недоведеність ТОВ «ЦЕНТАРІС» добросовісності набуття зазначеної квартири у власність. Суд зазначив, що правомірність вибуття вказаної квартири від ПрАТ «Трест Київміськбуд-1» в межах даної справи не розглядалась, судом в даному провадженні вирішуються правовідносини виключно між ОСОБА_1 та ТОВ «ЦЕНТАРІС», який не довів добросовісність набуття зазначеної квартири.

18. Враховуючи обставини, за яких спірне нерухоме майно було зареєстровано на праві власності за ТОВ «ЦЕНТАРІС», апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про можливість його витребування на користь

ОСОБА_1 , враховуючи також відсутність заперечень з боку ПрАТ «Трест Київміськбуд-1» з приводу заявлених позовних вимог.

19. При цьому суд першої інстанції відмовив у задоволенні вимоги про скасування запису, вчиненого державним реєстратором, оскільки обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не відповідає вимогам закону, в тому числі і нормі статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майна та їх обтяжень».

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

20. У жовтні 2024 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ТОВ «ЦЕНТАРІС» - адвоката

Петренко І. Л. на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 26 жовтня 2023 року, додаткове рішення Оболонського районного суду міста Києва

від 28 листопада 2023 року, постанову Київського апеляційного суду від 24 вересня 2024 року, ухвалу Київського апеляційного суду від 24 вересня 2024 року (про виправлення описки).

21. Ухвалою Верховного Суду від 10 жовтня 2024 рокувідкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

22. Ухвалою Верховного Суду від 16 січня 2025 року справу призначено до розгляду у складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

23. У касаційній скарзі заявник, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення.

24. Підставою касаційного оскарження заявник зазначає неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 1612/2343/12, від 19 червня 2019 року у справі № 643/17966/14-ц, від 15 червня 2021 року в справі

№ 922/2416/17, 02 листопада 2021 року у справі № 925/1351/19, від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

25. Також, підставою касаційного оскарження заявник зазначає відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).

26. Касаційна скарга мотивована тим, щосудами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права, зокрема, положення статей 387, 388 ЦК України щодо можливості витребування квартири у добросовісного набувача ТОВ «ЦЕНТАРІС» не власником, а третьою особою - позивачем ОСОБА_1 , яка за жодних обставин не є власником спірного об`єкта нерухомого майна в розумінні чинного законодавства з урахуванням раніше встановлених судами обставин в ході судового розгляду інших справ щодо спірного об`єкта нерухомого майна.

27. Судами встановлено, що правовстановлюючий документ, за яким попередній власник ОСОБА_4 відчужив на користь ОСОБА_1 спірний об`єкт нерухомого майна - рішення Апеляційного суду м. Києва від 27 травня

2014 року, скасовано ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 жовтня 2015 року, проте суди безпідставно виходили з того, що позивач є власником майна, яка може скористатись правовим механізмом, передбаченим статтями 387, 388 ЦК України, на витребування майна у добросовісного набувача - ТОВ «ЦЕНТАРІС», що свідчить про неправильне застосування судами норм матеріального права.

28. Вважає, що позивачка, звернувшись до суду з віндикаційним позовом про витребування майна, за жодних обставин не є і не може вважатися його власником, оскільки вона не набула права власності на спірну квартиру від попереднього власника ОСОБА_4 з огляду на скасування в судовому порядку правовстановлюючого документа.

29. Водночас, на підставі статей 387, 388 ЦК України майно може бути витребуване виключно власником спірного майна.

30. ТОВ «ЦЕНТАРІС» набуло право власності на спірну квартиру на підставі нотаріально посвідченого договору в порядку, встановленому чинним законодавством, а тому відповідач є добросовісним набувачем спірної квартири, що судами першої та апеляційної інстанцій не взято до уваги та без встановлення відповідних фактичних та правових передумов витребувано у нього спірний об`єкт нерухомого майна на користь ОСОБА_1 , чим безумовно покладено на нього надмірний тягар у вигляді безпідставного позбавлення належного йому майна.

31. Крім того, відповідач також вважає незаконним і необґрунтованим додаткове рішення суду першої інстанції, оскільки воно є наслідком розподілу судом першої інстанції судових витрат за результатом вирішення позовних вимог в основному рішенні, є похідним від основного рішення.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

32. У листопаді 2024 року до Верховного Суду надійшов відзив представника ОСОБА_1 на касаційну скаргу, в якому вона просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін, посилаючись на те, що рішення ухвалено на підставі належним чином оцінених доказів, з дотриманням норм матеріального і процесуального права і доводи скарги висновків судів не спростовують.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

33. Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до свідоцтва про право власності, виданого Головним управлінням житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації 24 грудня 2007 року, ПАТ «Трест Київміськбуд-1» набуло право власності на квартиру

АДРЕСА_1 , загальною площею

730,60 кв. м.

34. 28 травня 2010 року ПАТ «Трест Київміськбуд-1» отримало дозвіл на перепланування жилого приміщення, внаслідок чого вказана квартира розподілена на дві квартири, загальною площею 145,4 кв. м та 378,7 кв. м.

35. Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 27 травня 2014 року, залишеним без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 вересня 2014 року, ухваленим у справі за позовом ОСОБА_4 до ПАТ «Трест Київміськбуд-1», Відділу державної виконавчої служби України, третя особа - ТОВ «Віта Верітас», про визнання права власності та звільнення майна з-під арешту, визнано за ОСОБА_4 право власності на квартиру АДРЕСА_2 ; звільнено вказані квартири з-під арешту та виключено з акта опису й арешту майна.

36. Право власності ОСОБА_4 на квартиру

АДРЕСА_3 , зареєстроване в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 08 жовтня 2014 року Реєстраційною службою Головного управління юстиції у м. Києві, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 481329080000.

37. 25 грудня 2014 року ОСОБА_4 укладено договір купівлі-продажу спірної квартири з ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пальорою Г. Ю.

38. Право власності ОСОБА_1 на квартиру

АДРЕСА_3 , зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер :18357198 від 25 грудня 2014 року.

39. 28 лютого 2015 року проведена державна реєстрація місця проживання ОСОБА_1 за вищевказаною адресою.

40. 18 червня 2016 року в спірній квартирі зареєстрована неповнолітня ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

41. За час проживання у спірній квартирі витрати по її утриманню несе ОСОБА_1 .

42. Постановою Верховного Суду України від 02 вересня 2015 року ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 вересня 2014 року скасовано, справу було передано на новий касаційний розгляд.

43. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 жовтня 2015 року скасовано рішення Апеляційного суду м. Києва від 27 травня 2014 року із залишенням в силі рішення Оболонського районного суду м. Києва від 15 січня 2014 року, яким у задоволенні позову ОСОБА_4 про визнання права власності на квартири відмовлено.

44. Заочним рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 10 травня 2016 року позов ПрАТ «Трест Київсміськбуд-1» задоволено. Ухвалою того ж суду від 22 червня 2016 року задоволено заяву ОСОБА_4 та скасовано зазначене заочне рішення, справу призначено до розгляду в загальному порядку.

45. Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 12 квітня 2019 року позов задоволено та витребувано у ОСОБА_1 з її володіння квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 145,40 кв. м, житлова площа 73,20 кв. м, на користь ПрАТ «Трест Київміськбуд-1».

Скасовано рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Пальори Г. Ю. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 18357198 від 25 грудня 2014 року 18:01:01 щодо об`єкту нерухомого майна: квартири АДРЕСА_4 , загальною площею 145, 4 кв. м, житловою площею 73,2 кв. м, яка складається із трьох кімнат, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 481329080000.

Скасовано запис, вчинений державний реєстратором - приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пальорою Г. Ю. про право власності номер: 8252981, зареєстрований 25 грудня 2014 року 16:55:33 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: квартиру АДРЕСА_4 загальною площею 145,4 кв. м, житловою площею 73,2 кв. м, яка складається із трьох кімнат, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 481329080000.

Скасовано рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Чуйко Г. Г. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 16532995 від 16 жовтня 2014 року 15:44:23 щодо об`єкту нерухомого майна: квартири АДРЕСА_4 , загальною площею 145,4 кв. м, житловою площею 73,2 кв. м, яка складається із трьох кімнат, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 481329080000.

Скасовано запис про право власності, вчинений державним реєстратором Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Чуйко Г. Г. за номером: 7398535, зареєстрований 08 жовтня 2014 року 12:26:45 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: квартири АДРЕСА_4 , загальною площею 145, 4 кв. м, житловою площею 73, 2 кв. м, яка складається із трьох кімнат, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 481329080000.

46. Постановою Київського апеляційного суду від 10 вересня 2019 року зазначене рішення суду першої інстанції скасовано й ухвалено нове судове рішення, яким позов задоволено частково.

Скасовано рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Пальори Г. Ю. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер:18357198 від 25 грудня 2014 року 18:01:01 щодо об`єкту нерухомого майна: квартири АДРЕСА_4 , загальною площею 145, 4 кв. м, житловою площею 73, 2 кв. м, яка складається із трьох кімнат, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 481329080000.

Скасовано запис, вчинений державний реєстратором - приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пальорою Г. Ю. про право власності номер: 8252981, зареєстрований 25 грудня 2014 року 16:55:33 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: квартиру АДРЕСА_4 , загальною площею 145, 4 кв. м, житловою площею 73, 2 кв. м, яка складається із трьох кімнат, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 481329080000.

Скасовано рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Чуйко Г. Г. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 16532995 від 16 жовтня 2014 року 15:44:23 щодо об`єкту нерухомого майна: квартири АДРЕСА_4 , загальною площею 145, 4 кв. м, житловою площею 73, 2 кв. м, яка складається із трьох кімнат, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 481329080000.

Скасовано запис про право власності, вчинений державним реєстратором Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Чуйко Г. Г. за номером: 7398535, зареєстрований 08 жовтня 2014 року 12:26:45 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: квартири АДРЕСА_4 , загальною площею 145, 4 кв. м, житловою площею 73, 2 кв. м, яка складається із трьох кімнат, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 481329080000.

У задоволенні позову в іншій частини відмовлено.

47. Постановою Верховного Суду від 14 квітня 2021 року рішення Оболонського районного суду міста Києва від 12 квітня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 10 вересня 2019 року в частині задоволених позовних вимог ПрАТ «Трест Київміськбуд -1» до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень і записів про право власності скасовано. В задоволенні позовних вимог ПрАТ «Трест Київміськбуд» до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень і записів про право власності відмовлено.

48. Ухвалою Голопристанського районного суду Херсонської області

від 06 грудня 2018 року у справі №654/3787/18 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_11 , ОСОБА_6 про стягнення грошових коштів затверджено мирову угоду, укладену між ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_11 . За умовами мирової угоди суд стягнув з ОСОБА_2 , ОСОБА_11 , ОСОБА_5 на користь

ОСОБА_3 суму боргу у розмірі 9 850 000,00 грн; встановив спосіб та порядок виконання рішення шляхом визнання права власності за ОСОБА_3 на нерухоме майно - семикімнатну квартиру АДРЕСА_5 , загальною площею 378,7 кв. м, житловою площею 180,3 кв. м; трикімнатну квартиру АДРЕСА_4 , загальною площе. 145, 4 кв. м, житловою площею 75,3 кв. м; сторонами досягнута домовленість про те, що витрати з оплати судових зборів, послуг за надання правової допомоги та будь-яких інших послуг не відшкодовуються одна одній та покладаються виключно на ту сторону, яка їх понесла; провадження у справі №654/3787/18 закрито.

49. Постановою Херсонського апеляційного суду від 27 червня 2019 року апеляційні скарги ОСОБА_12 та ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалу Голопристанського районного суду Херсонської області від 06 грудня

2018 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції зі стадії відкриття провадження у справі.

50. 10 грудня 2018 року реєстратор КП Київської обласної ради «Аквабіоресурси» Ісаєв В. В. провів реєстраційні дії щодо державної реєстрації права власності ОСОБА_3 на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 , на підставі ухвали Голопристанського районного суду Херсонської області від 06 грудня 2018 року у справі №654/3787/18.

51. 30 грудня 2018 року між ОСОБА_3 (продавець) та ТОВ «ЦЕНТАРІС» (покупець) укладено договір купівлі-продажу квартири, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайком Є. В.

52. За цим договором продавець передає у власність покупця квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 .

53. Вказана квартира складається з трьох кімнат, загальною площею

145,4 кв. м, житловою площею 73,2 кв. м, та належить продавцю на підставі ухвали Голопристанського районного суду Херсонської області від 06 грудня 2018 року (справа №654/3787/18).

54. Право власності на квартиру, що відчужується за цим договором, зареєстровано за продавцем Філією комунального підприємства Київської обласної ради «Аквабіоресурси» м. Київ 10 грудня 2018 року, номер запису про право власності 29362659 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1696813880000.

55. Відповідно до пункту 4. 5 договору квартира візуально оглянута покупцем до оформлення цього договору. Недоліки або дефекти, які перешкоджали б її використанню за призначенням самочинні переобладнання та перепланування на момент огляду ним виявлені не були.

56. Пунктами 4.1 та 4.2 договору встановлено, що продавець гарантує, що неповнолітні дії в квартирі не мають реєстрацію місця проживання та не мають права користування нею та стверджує, що вказана квартира продається вільною від проживання третіх осіб, що мають за законом право користування цією квартирою.

57. За твердженнями представника ТОВ «ЦЕНТАРІС» інформація щодо обставини укладення вказаного договору крім тієї, що зазначена в самому договорі, у товариства відсутня. Директор, який займався організаційними питаннями укладення цього договору - ОСОБА_13 в товаристві вже не працює.

58. 30 грудня 2018 року право власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_6 , зареєстровано за ТОВ «ЦЕНТАРІС».

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

59. Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

60. Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

61. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

62. Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

63. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

64. Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

65. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

66. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

67. Розглянувши справу в межах доводів касаційної скарги, суд дійшов висновку, що зазначеним вимогам закону рішення судів попередніх інстанцій відповідають.

68. За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

69. Відповідно до частини другої статті 16 цього Кодексу способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

70. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем, і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

71. Під час оцінки обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення та забезпечити поновлення порушеного права.

72. У випадку порушення права власності власник відповідно до статті 387 ЦК України має право витребувати майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

73. Частиною першою статті 388 ЦК України встановлено, що якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

74. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16 (провадження № 14-2цс21) зазначила, що власник з дотриманням вимог статті 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, ланцюга договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними.

75. Такі висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18), від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17 (провадження

№ 12-97гс19), від 22 січня 2020 року у справі № 910/1809/18 (провадження

№ 12-148гс19), від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (провадження

№ 14-125цс20).

76. У цій справі судами установлено, що спірна квартира була зареєстрована на праві власності за ОСОБА_1 на підставі укладеного 25 грудня 2014 року договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пальорою Г. Ю., який є чинним та в судовому порядку недійсним не визнавався.

77. З витягу з реєстру територіальної громади м. Києва судами установлено, що позивач ОСОБА_1 з 28 лютого 2015 року зареєстрована в спірній квартирі, а її донька ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована у спірній квартирі з 18 червня 2016 року.

78. Також, судами попередніх інстанцій установлено, що ОСОБА_1 є добросовісним набувачем спірної квартири.

79. Зважаючи на те, що позивачка на час вчинення відповідачем договору купівлі-продажу 30 грудня 2018 року мала зареєстроване право власності на предмет правочину, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що остання правомірно використала правовий механізм витребування цього майна з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України, оскільки спірне майно вибуло з її володіння поза її волею.

80. Водночас, судами також установлено, що ТОВ «ЦЕНТАРІС» набув право власності на вказану квартиру на підставі договору купівлі-продажу від 30 грудня 2018 року, право власності продавця на яку зареєстровано на підставі ухвали Голопристанського районного суду Херсонської області від 06 грудня 2018 року у справі №654/3787/18, яка була згодом скасована.

81. Згідно з договором купівлі-продажу від 30 грудня 2018 року, укладеного між ОСОБА_3 та ТОВ «ЦЕНТАРІС» продаж предмету договору вчиняється за узгодженою сторонами ціною у розмірі 9 043 880,00 грн без ПДВ, проте відповідачем - юридичною особою не надано належних доказів відплатного придбання спірної квартири у ОСОБА_3 .

82. Апеляційним судом також обґрунтовано зазначено, що на час укладення вказаного договору купівлі-продажу у спірній квартирі були зареєстровані позивачка разом зі своєю дочкою, а відповідач мав об`єктивну можливість, міг і повинен був проявити звичайну обачливість, отримати у власника квартири інформацію про зареєстрованих в ній осіб та перевірити обставини, на які посилався продавець при укладенні з ним договору купівлі-продажу.

83. Відповідачем не спростовано обставини, що можуть свідчити про недобросовісність дій набувача спірної квартири, враховуючи, що в квартирі тривалий час зареєстрована та мешкає неповнолітня дитина разом зі своєю матір`ю, а також наявність обґрунтованих сумнівів щодо можливості її огляду покупцем до оформлення договору купівлі-продажу.

84. З огляду на вказане вище у сукупності, враховуючи обставини, за яких спірне нерухоме майно було зареєстровано на праві власності за ТОВ «ЦЕНТАРІС», а також відсутність заперечень з боку Приватного акціонерного товариства «Трест Київміськбуд-1» з приводу заявлених позовних вимог, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що в даному випадку витребування майна на користь ОСОБА_1 є виправданим, переслідує легітимну мету та є необхідним у демократичному суспільстві.

85. Доводи касаційної скарги про те, що позивачка не може звертатися до суду з віндикаційним позовом про витребування майна, оскільки не є належним власником спірного майна є безпідставними, оскільки остання є добросовісним набувачем цього майна на підставі чинного договору купівлі-продажу, який в судовому порядку не скасований.

86. Щодо оскарження додаткового рішення суду першої інстанції, то тлумачення положень статті 270 ЦПК України дає змогу дійти висновку, що додаткове судове рішення є похідним від первісного судового акта, його невід`ємною складовою, ухвалюється в тому самому складі та порядку, що й первісне судове рішення. Додаткове судове рішення - засіб усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої, зокрема, залишилося невирішеним питання про судові витрати, складовою частиною яких є компенсація стороні витрат правничої допомоги.

87. Так, додатковим рішенням Оболонського районного суду м. Києва

від 28 листопада 2023 року стягнуто з ТОВ «ЦЕНТАРІС» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 20 000,00 грн. та судового збору в сумі 11 804,00 грн.

88. Доводів щодо незгоди з визначеним судом розміром судових витрат касаційна скарга не містить.

89. Інші доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а у значній мірі зводяться до переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

90. Слід зазначити, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц, провадження

№ 14-446цс18).

91. Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

92. Оскільки доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують, на законність та обґрунтованість судових рішень не впливають, то колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

93. Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, то підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у судах першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400, 402, 410, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦЕНТАРІС» - адвоката Петренко Ірини Леонідівни залишити без задоволення.

2. Рішення Оболонського районного суду міста Києва від 26 жовтня 2023 року, додаткове рішення Оболонського районного суду міста Києва від 28 листопада 2023 року, постанову Київського апеляційного суду від 24 вересня 2024 року, ухвалу Київського апеляційного суду від 24 вересня 2024 року (про виправлення описки) залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

В. В. Шипович