Вирок

від 05.02.2025 по справі 522/9200/24

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/9200/24

Провадження № 1-кп/522/973/25

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.02.2025 м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі: головуючогосудді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілої ОСОБА_4 ,

представника потерпілої ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

розглянувши кримінальне провадження за ЄРДР № 12024162510000435 від 01.04.2024, відносно:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, громадянина України, з професійно технічною освітою, одруженого, на утриманні малолітніх чи неповнолітніх дітей не має, тимчасово не працевлаштованого, місце проживання: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

31.03.2024 приблизно о 11:38 год у денний час доби, в умовах необмеженої видимості і сухого дорожнього покриття, водій ОСОБА_6 , керуючи технічно справним автомобілем «ChevroletBolt EV», p.н. НОМЕР_1 , здійснював рух по лівій смузі свого напрямку руху проїзної частини вул. Середньофонтанська у Приморському районі м. Одеси, з боку провулку Садового, в напрямку вул. Пироговська, на якій організовано двосторонній рух по двом смугам руху у кожному напрямку, які поділені дорожньою розміткою 1.3, а також наявною на проїзній частині дорожньою розміткою 1.5, 1.14.1, 1.12 згідно Правил дорожнього руху України.

Під`їжджаючи до нерегульованого перехрестя вул. Середньофонтанська вул. Семінарська, на якому на момент пригоди світлофори не працювали, водій ОСОБА_6 , під`їжджав до пішохідного переходу, який розміщений перед вказаним перехрестям, по головній дорозі, тобто по вул. Середньофонтанська для проїзду перехрестя у прямому напрямку руху.

При в`їзді автомобіля «Chevrolet Bolt EV», p.н. НОМЕР_1 на перехрестя, з права від даного автомобіля у крайній правій смузі руху проїзної частини вул. Середньофонтанська, у попутному напрямку руху здійснював рух інший легковий автомобіль марки «Volkswagen ID.6», р.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_8 , який при русi розміщувався дещо попереду автомобіля «ChevroletBolt EV», р.н. НОМЕР_3 , і який своїми габаритами обмежував оглядовість водієві автомобіля «ChevroletBolt EV» р.н. НОМЕР_4 ОСОБА_6 правої половини проїзної частинивул. Середньофонтанської, тобто обмежував водієві ОСОБА_6 оглядовість крайньої правої смуги руху проїзної частини вул. Середньофонтанської.

При проїзді нерегульованого перехрестя вул. Середньофонтанська та вул. Семінарська та при наближенні до нерегульованого пішохідного переходу, відзначеного дорожньою розміткою 1.14.1 відповідно до Правил дорожнього руху України, який розміщений на даному перехресті безпосередньо перед перетином з проїзною частиною вул. Семінарська який призначений для переходу пішоходами проїзної частини вул. Середньофонтанська, водій ОСОБА_6 проявив злочинну недбалість, був не уважним, не слідкував за дорожньою обстановкою і при під`їзді до пішохідного переходу в умовах обмеженої оглядовості правої частини пішохідного переходу із-за габаритів рухомого попутного автомобіля марки «Volkswagen ID.6», р.н. НОМЕР_5 , не обрав тієї безпечної швидкості свого руху, яка б дозволяла безпечно керувати транспортним засобом, постійно контролювати його рух та вчасно реагувати на можливу зміну для нього дорожньої обстановки, в тому числі на пішохідному переході.

При під`їзді до вказаного нерегульованого пішохідного переходу та наступного проїзду через пішохідний перехід водій ОСОБА_6 не переконався що це буде безпечним і не створить перешкод чи небезпеки для інших учасників дорожнього руху, не знизив своєчасно швидкість руху керованого ним автомобіля аж до зупинки транспортного засобу та без зупинки почав проїжджати пішохідний перехід, перед яким у попутній крайній правій смузі руху водій автомобіля марки «Volkswagen ID.6», р.н. НОМЕР_6 , почав зменшувати швидкість руху перед пішохідним переходом, реагуючи на перетин пішоходом проїзної частини вул. Середньофонтанська, не переконавшись при цьому у відсутності на пішохідному переході пішохода, який має перевагу в русі при переході проїзної частини по ньому і для якого могла бути створена перешкода чи небезпека, в результаті чого на пішохідному переході передньою лівою частиною кузова автомобіля «ChevroletBolt EV», p.н. НОМЕР_1 допустив наїзд на пішохода ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка перетинала проїзну частину вул. Середньофонтанська по вказаному пішохідному переході з права наліво по ходу напрямку руху автомобіля «ChevroletBolt EV», р.н. НОМЕР_4 .

В результаті дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_9 отримала тілесні ушкодження, з якими була госпіталізована до КНП «Міська клінічна лікарня № 1» ОМР, де ІНФОРМАЦІЯ_3 померла в результаті отриманих травм.

При судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_9 виявлено такі тілесні ушкодження: а) закрита черепно-мозкова травма: садна обличчя та голови зліва крововилив у м`які тканини лобово-тімяної ділянки зліва, крововилив у м`які тканини тім`яної ділянки справа, крововиливи під м`які мозкові оболонки на випуклій поверхні великих півкуль головного мозку та півкуль мозочка, забій випуклої поверхні лівих лобової та тім`яної часток, забій випуклої поверхні правих лобової та тім`яної часток, забій нижньої поверхні правої скроневої частки, внутрішньошлуночкові крововиливи;

б) закрита травма хребта: осколковий перелом тіла 2-го шийного хребця з крововиливом у навколишні м`які тканини, повні поперечні переломи дужки 2-го шийного хребця справа та зліва з крововиливами у навколишні м`які тканини, повні поперечні переломи правих поперечних відростків 3-5-го поперекових хребців біля основи з крововиливами у навколишні м`які тканини;

в) закрита травма тазу: осколкові переломи передніх країв обох вертлюжкових западин, з переходом на зовнішні третини верхніх гілок обох лобкових кісток, з крововиливами у навколишні

м`якітканини, повний вертикальний перелом крила правої клубової кістки по всій довжині з крововиливому навколишні м`які тканини, осколкові переломи нижніх країв обох сідничних кісток з крововиливами у навколишні м`які тканини;

г) синці верхніх та нижніх кінцівок, крововилив у м`які тканини задньозовнішньої поверхні лівої гомілки в верхній третині, крововилив у м`які тканини задньої поверхні правої гомілки середній третині.

Зазначені ушкодження, з урахуванням їх масивності, поєднаності, локалізації та механізму утворення (ударна лінія) могли бути заподіяні в результаті дії тупих, твердих предметів, якими могли бути деталі і поверхні рухомого транспортного засобу, яким було скоєно наїзд на ОСОБА_9 , а також за рахунок подальшого відкидання і співудару тіла з поверхнею дорожнього покриття.

Всі ушкодження у ОСОБА_9 з урахуванням їх морфологічних особливостей (синці блідо-зеленувато-жовті, слабко виражені), а також даних судово-гістологічного дослідження (ушкодження з вираженою клінічною реакцією та проліферацією), заподіяні прижиттєво, перед госпіталізацією ОСОБА_9 у КНП «МКЛ № 1» ОМР 31.03.2024.

Смерть ОСОБА_9 перебуває у прямому причинному зв`язку з наявною у неї поєднаною травмою голови, хребта та тазу у вигляді крововиливу під м`які оболонки головного мозку, забоїв головного мозку, внутрішньошлуночкових крововиливів, переломів тіла та дужки 2-го шийного хребця, переломів правих поперечних відростків 3-5-го поперекових хребців, переломів кісток тазу. Перебіг травми ускладнився розвитком двобічної, нижньодольової зливної посттравматичної пневмонії з крововиливами у плеврі, тканині легенів, вогнищами некрозу та абсцедування, центролобулярних некрозів печінки. Безпосередньою причиною смерті ОСОБА_9 з`явилась поліорганна недостатність, яка розвинулась внаслідок отриманої поєднаної травми тіла.

У даній дорожньо-транспортній ситуації дії водія автомобіля «Chevrolet Bolt EV», p.н. НОМЕР_1 регламентувалися вимогами п.п. 18.1, 18.4 Правил дорожнього руху України.

Водій автомобіля «Chevrolet Bolt EV», p.н. НОМЕР_1 мав технічну можливість запобігти наїзду на пішохода належним чином виконуючи вимоги п.п. 18.1, 18.4 Правил дорожнього руху України.

Дії водія автомобіля «Chevrolet Bolt EV», p.н. НОМЕР_1 не відповідали вимогам п.п. 18.1, 18.4 Правил дорожнього руху України та знаходяться у причинному зв`язку з настанням даної дорожньо-транспортної події.

Водій ОСОБА_6 своїми необережними діями у формі злочинної недбалості допустив порушення вимог п. п. 2.3 (б); 4.16 (а), 10.1; 12.1, 18.1, 18.4 Правил дорожнього руху України, які вказують на те, що:

п. 2.3 ПДР «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»;

п. 4.16 ПДР «Пішохід має право: а) на перевагу під час переходу проїзної частини позначеними нерегульованими пішохідними переходами, а також регульованими переходами за наявності на те відповідного сигналу регулювальника чи світлофора»;

п. 10.1 ПДР «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху»;

п. 12.1 ПДР «Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним»;

п. 18.1 ПДР «Водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а при необхідності зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам для яких може бути створена перешкода чи небезпека»;

п. 18.4 ПДР «Якщо перед нерегульованим пішохідним переходом зменшує швидкість чи зупинився транспортний засіб, водії інших транспортних засобів, що рухаються по сусідніх смугах, повинні зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися і можуть продовжити (відновити) рух лише переконавшись, що на пішохідному переході немає пішоходів, для яких може бути створена перешкода чи небезпека», - чим спричинив смерть потерпілої ОСОБА_9 .

Дії ОСОБА_6 стороною обвинувачення кваліфіковано за ч. 2 ст. 286 КК України, як: порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілої.

Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_6 заявив про визнання винуватості у вчиненні кримінального правопорушення за обставин викладених у обвинувальному акті, разом з цим надав показання, у яких зазначив, що ДТП мало місце у тому числі у зв`язку з тим, що транспортний засіб «Volkswagen ID.6», який рухався у попутному напрямку у смузі праворуч, перекрив йому оглядовість та не дозволив своєчасно побачити потерпілу, яка почала переходити дорогу по пішохідному переходу. У ситуації, що склалася, ніхто не міг би побачити потерпілу. Обвинувачений заявив про щире каяття та, що одразу після події намагався зустрітися із родичами потерпілої та надати матеріальну допомогу для здійснення лікування потерпілої, проте мати останньої уникала спілкування та отримання допомоги від нього. Цивільний позов прокурора в інтересах КНП «Міська клінічна лікарня №1» ОМР про відшкодування шкоди завданої кримінальним правопорушенням на суму 86844, 18 грн., обвинувачений визнав у повному обсязі. Цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди завданої кримінальним правопорушенням на суму 2000 000 грн. визнав частково на суму 500000 грн.

З урахуванням позиції та показань обвинуваченого ОСОБА_6 , пояснень потерпілої ОСОБА_4 , яка заперечила факт пропонування обвинуваченим матеріальної допомоги на лікування її доньки потерпілої ОСОБА_9 , за відсутності заперечень учасників судового провадження, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, судом визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, і обмежено їх дослідження, лише дослідженням документів кримінального провадження, допитом обвинуваченого та потерпілої ОСОБА_4 . При цьому, судом з`ясовано правильність розуміння учасниками кримінального провадження змісту обставин встановлених обставин, добровільність їх позицій та роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Крім визнання винуватості, вчинення обвинуваченим ОСОБА_6 за визнаних доведеними судом обставин підтверджується наступними дослідженими в ході судового розгляду доказами:

- показами допитаної у судовому засіданні потерпілої ОСОБА_4 , згідно з якими, вона є матір`ю потерпілої ОСОБА_9 31.03.2024 їй зателефонував чоловік її доньки ОСОБА_9 та повідомив, що остання потрапила в ДТП у м. Одесі, її збив автомобіль. Оскільки ОСОБА_4 проживала в с. Воєводіне, Миколаївської області, а повідомлення про подію вона отримала у другій половині доби, дістатись до Одеси змогла лише наступного дня. ОСОБА_4 приїхала до лікарні та почала з`ясовувати стан потерпілої ОСОБА_9 . В цей час вона побачила ОСОБА_6 , який пропонував якусь допомогу, проте оскільки донька була у важкому стані і ОСОБА_4 була зайнята питаннями забезпечення надання належної медичної допомоги, вона сказала обвинуваченому, що поговорить про це з ним пізніше. Проте у подальшому обвинувачений більше не звертався до ОСОБА_4 з пропозицією допомоги. Не зважаючи на надану медичну допомогу та лікування, через деякий час ОСОБА_9 померла у лікарні;

-даними протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 31.03.2024, проведеного старшим слідчим СВ ВП № 2 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_10 зі схемою і фотозображеннями до нього (далі - протокол ОМП), згідно з якими місцем ДТП є перехрестя вул. Середньофонтанськоїта вул. Семінарської у м. Одесі, виявлено транспортний засіб «Chevrolet Bolt EV», p.н. НОМЕР_1 з пошкодженою передньою частиною, а саме: бамперу, деформації капоту, лобового скла, лівої фари та «пластику над крилом». В ході огляду зазначений транспортний засіб вилучено;

-даними протоколу огляду відеозапису від 17.04.2024 проведеного старшим слідчим СВ ВП № 1 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_10 , згідно з яким оглянуто DVD накопичувач з двома відеозаписами у форматі mp4 з камер відеоспостереження КУ «ЦЕНТР-«077», зокрема під час огляду відеозапису під назвою «Середньофонтанська - Семінарська 2 20240331113455 to 20240331114955» встановлено, що на камерах відеоспостереження зображена проїзна частина вул. Середньофонтанська, а саме: перехрестя з вул. Семінарська, з регульованим пішохідним переходом. Світлофор знаходиться у непрацюючому стані, на вулиці світла пора доби, дорожнє покриття сухе (чисте). Згідно з часом відображеним на відеозаписі 31.03.2024 о 11:38:48 зафіксовано, як пішохід ОСОБА_9 підходить до проїжджої частини. О 11:38:48 ОСОБА_9 дивиться в ліву сторону та розпочинає рух через проїзну частину. О 11:38:50 зафіксовано наближення автомобіля марки «Фольксваген» темного кольору, що рухається у крайній правій смузі для руху транспортних засобів. Зазначений автомобіль призупиняється та пропускає пішохода ОСОБА_9 , вона прямує далі, у цей час у лівій смузі з`являється автомобіль марки «Шевроле Болт», який здійснює наїзд на пішохода ОСОБА_9 , після чого автомобіль «Шевроле Болт» зупиняється;

-даними оглянутих відеозаписів, що містяться на доданому до протоколу огляду відеозапису від 17.04.2024 DVD-диску, а саме: двох відео файлах під назвами: «Середньофонтанська - Семінарська 2 20240331113455 to 20240331114955.mp4» та «Середньофонтанська - Семінарська 1 20240331113500 to 20240331115000.mp4». Згідно з часом відображеним на відеозаписах, відеофіксація відбувається 31.03.2024. На відеозаписах видно перехрестя доріг з улаштованим регульованим пішохідним переходом зі світлофором та розміткою 1.14.1 Правил дорожнього руху на проїжджій частині. Світлофор не працює, видимість добра, дорожнє покриття сухе (чисте). О 11:38:48 видно, як пішохід, зовні схожий на потерпілу ОСОБА_9 (далі ОСОБА_9 ) підходить до пішохідного переходу; о 11:38:48 ОСОБА_9 дивиться в ліву сторону та розпочинає рух по пішохідному переходу через проїжджу частину; о 11:38:50 видно, як до пішохідного переходу наближається автомобіль марки «Фольксваген» темного кольору, що рухається у крайній правій смузі для руху транспортних засобів. Зазначений автомобіль призупиняється та пропускає пішохода ОСОБА_9 , вона прямує далі, у цей час у лівій смузі з`являється автомобіль марки Chevrolet Bolt», який здійснює наїзд на пішохода ОСОБА_9 , після чого автомобіль «Chevrolet Bolt зупиняється;

-даними висновку експерта Миколаївського НДЕКЦ МВС № СЕ-19/115-24/6197-IT від 08.05.2024 судової експертизи технічного стану транспортного засобу «Chevrolet Bolt EV», p.н. НОМЕР_1 , згідно з яким на момент ДТП рульове керування, гальмівна система, ходова частина зазначеного транспортного засобу перебували в працездатному стані та не мали невідповідностей вимогам ПДР України і ДСТУ 3649:2010 щодо технічного стану транспортних засобів, які могли б виникнути до ДТП та стати причиною ДТП або привести до втрати керування автомобілем в процесі руху;

-даними висновку експерта Миколаївського НДЕКЦ МВС від 15.04.2024 № СЕ-19/115-24/6226-IT судової інженерно-транспортної експертизи, згідно з яким автомобіль Chevrolet Bolt EV д.н. НОМЕР_4 має сліди та пошкодження ударно механічного характеру, які зосереджені вздовж передньої лівої частини автомобіля; з причин викладених в дослідницькій частині даного висновку можна вказати лише те, що контактування автомобіля Chevrolet Bolt EV д.н. НОМЕР_4 із перешкодою (тілом пішохода) імовірно відбувалось передньою лівою частиною даного автомобіля, а саме: передньою лівою торцевою частиною капоту, лівою частиною декоративної накладки решітки радіатора та лівою частиною панелі переднього бампера. Більш детально встановити якими частинами контактував даний автомобіль з тілом пішохода, з причин викладених в дослідницькій частині, не є можливим.;в даному випадку однозначно та об`єктивно встановити де саме відносно меж проїзної частини, в цифровому значенні, стався наїзд на пішохода, не є можливим, оскільки на схемі відсутня слідова інформація, що необхідна для вирішення поставленого перед експертом питання. Але з причин викладених в дослідницькій частині а також за умови того, що на схемі зображено сам автомобіль Chevrolet Bolt EV д.н. НОМЕР_4 і наявний осип та сліди гальмування належать даному автомобілю, можна вказати лише те, що наїзд автомобіля ChevroletBolt EV д.н. НОМЕР_4 відбувався в межах лівої смуги руху перед початком виявленої слідової інформації, а саме осипу пластику від даного автомобіля;

-даними висновку експертів ОНДІСЕ № 24-2193 від 17.04.2024 судової комп`ютерно-технічної та автотехнічної експертизи обставин наїзду автомобіля ChevroletBolt EV д.н. НОМЕР_4 на пішохода, згідно з яким: 1. Наданий на дослідження оптичний носій DVD-R з маркуванням «ЦЕНТР-077» та написом «01.1-13/108з» дозволяє зчитувати записану на ньому інформацію; 2. На оптичному носії DVD-R з маркуванням «ЦЕНТР-077» та написом «01.1-13/108з» були виявлені мультимедійні файли. Параметр fps відеозаписів у файлі «Середньофонтанська Семінарська 1_20240331113500_to_20240331115000.mp4», «Середньофонтанська Семінарська 2 20240331113455_to_20240331114955.mp4» - відповідно до отриманих експертом метаданих становить 25 кадрів на секунду; 3. Час руху пішохода по нерегульованому пішохідному переходу з моменту її виходу на проїзну частину до моменту наїзду на неї згідно з файлом відеозапису «Середньофонтанська Семінарська 2 20240331113455_to_20240331114955.mp4» становить величину 3 секунди; 4. В даній дорожній обстановці, та при заданих вихідних даних водій автомобіля ChevroletBolt EV р/н НОМЕР_4 при наближенні до нерегульованого пішохідного сусідніх смугах, був повинен зменшити швидкість руху керованого автомобіля, а при переходу, на якому перебував пішохід, а також знижували швидкість транспортні засоби необхідності зупинитися, для того щоб дати дорогу пішоходу, для якого могла бути створена перешкода чи небезпека, тобто діяти відповідно до вимог п.п. 18.1, 18.4 Правил дорожнього руху України; 5 Оцінка дій пішохода не потребує спеціальних експертних пізнань, тому повинна здійснюватися слідством самостійно; 6. В даній дорожній обстановці, та при заданих вихідних даних в діях водія автомобіля ChevroletBolt EV р/н НОМЕР_4 вбачаються невідповідності вимогам п.п.18.1, 18.4 Правил дорожнього руху України, які з технічної точки зору знаходяться у причинному зв`язку з настанням даної дорожньо-транспортної події; 7. В даній дорожній обстановці, та при заданих вихідних даних водій автомобіля ChevroletBolt EV р/н НОМЕР_4 , мав технічну можливість запобігти події, шляхом виконання вимог п.п. 18.1,18.4 Правил дорожнього руху України;

-даними протоколу огляду місця події від 16.04.2024 проведеного слідчим СВ ВП № 3 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_11 , згідно з яким в приміщенні КНП «Міської клінічної лікарні № 1» ОМР за адресою: м. Одеса, вул. М`ясоїдівська, 32 оглянуто труп ОСОБА_9 ;

-даними висновку експерта КУ «ООБСЕ» № 1237 від 17.04.2024 судово медичної експертизи трупа ОСОБА_9 , 1991 року народження, відповідно до якого у останньої виявлені наступні тілесні ушкодження: а) закрита черепно-мозкова травма: садна обличчя та голови зліва крововилив у м`які тканини лобово-тім`яної ділянки зліва, крововилив у м`які тканини тім`яної ділянки справа, крововиливи під м`які мозкові оболонки на випуклій поверхні великих півкуль головного мозку та півкуль мозочка, забій випуклої поверхні лівих лобової та тім`яної часток, забій випуклої поверхні правих лобової та тім`яної часток, забій нижньої поверхні правої скроневої частки, внутрішньошлуночкові крововиливи; б) закрита травма хребта: осколковий перелом тіла 2-го шийного хребця з крововиливом у навколишні м`які тканини, повні поперечні переломи дужки 2-го шийного хребця справа та зліва з крововиливами у навколишні м`які тканини, повні поперечні переломи правих поперечних відростків 3-5-го поперекових хребців біля основи з крововиливами у навколишні м`які тканини; в) закрита травма тазу: осколкові переломи передніх країв обох вертлюжкових западин, з переходом на зовнішні третини верхніх гілок обох лобкових кісток, з крововиливами у навколишні м`які тканини, повний вертикальний перелом крила правої клубової кістки по всій довжині з крововиливом у навколишні м`які тканини, осколкові переломи нижніх країв обох сідничних кісток з крововиливами у навколишні м`які тканини; г) синці верхніх та нижніх кінцівок, крововилив у м`які тканини задньозовнішньої поверхні лівої гомілки в верхній третині, крововилив у м`які тканини задньої поверхні правої гомілки середній третині.

Зазначені ушкодження, з урахуванням їх масивності, поєднаності локалізації та механізму утворення (ударна лінія) могли бути заподіяні в результаті дії тупих, твердих предметів, якими могли бути деталі і поверхні рухомого транспортного засобу, яким було скоєно наїзд на ОСОБА_9 , а також за рахунок подальшого відкидання і співудару тіла з поверхнею дорожнього покриття.

Всі ушкодження у ОСОБА_9 з урахуванням їх морфологічних особливостей (синці - блідо-зеленувато-жовті, слабко виражені), а також даних судово-гістологічного дослідження (ушкодження з вираженою клінічною реакцією та проліферацією), заподіяні прижиттєво, перед госпіталізацією ОСОБА_9 у КНП «МКЛ №1» ОМР 31.03.2024.

Смерть ОСОБА_9 перебуває у прямому причинному зв`язку з наявною у неї поєднаною травмою голови, хребта та тазу у вигляді крововиливу під м`які оболонки головного мозку, забоїв головного мозку, внутрішньошлуночкових крововиливів, переломів тіла та дужки 2-го шийного хребця, переломів правих поперечних відростків 3-5-го поперекових хребців, переломів кіток тазу. Перебіг травми ускладнився розвитком двобічної, нижньодольової зливної посттравматичної пневмонії з крововиливами у плеврі, тканині легенів, вогнищами некрозу та абсцедування, центролобулярних некрозів печінки. Безпосередньою причиною смерті ОСОБА_9 з`явилась поліорганна недостатність, яка розвинулась внаслідок отриманої поєднаної травми тіла;

-даними висновку експертів КУ «ООБСЕ» № 180 від 28.05.2024 комісійної судово медичної експертизи за фактом смерті ОСОБА_9 , 1991 року народження, згідно з якими підтверджено правильність висновків експерта КУ «ООБСЕ» за результатами проведення судово медичної експертизи трупа ОСОБА_9 (№ 1237 від 17.04.2024);

-даними копії паспорта громадянина України, НОМЕР_7 , виданим Київським РВ УМВС України в Одеській області 21.07.1997 на ім`я обвинуваченого ОСОБА_6 , згідно з якими останній 04.09.1966 р.н., уродженець м. Одеси;

-даними копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_8 , згідно з якими 25.05.2021 зареєстровано право власності на транспортний засіб Chevrolet Bolt EV, д.н. НОМЕР_4 за ОСОБА_6 ;

-даними посвідчення водія НОМЕР_9 на ім`я ОСОБА_6 , згідно з якими останній має право керування транспортними засобами категорій: В, В1 з 15.07.2004.

Оцінюючи досліджені докази у відповідності до приписів ст. 94 КПК України, суд приходить до висновку про їх належність, допустимість та достатність для висновку про доведеність, поза розумним сумнівом, вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення за викладених обставин і кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 286 КК України, як: порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого.

Відомостей, які б вказувати на неосудність або обмежену осудність обвинуваченого ОСОБА_6 в ході судового розгляду - не встановлено.

Статтею 50 КК України визначено, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті є не тільки кару, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до ч. 1 ст. 65 КПК України суд призначаєпокарання: 1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті)Особливої частиницього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбаченихчастиною другоюстатті 53цього Кодексу; 2) відповідно до положеньЗагальної частиницього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Згідно з роз`ясненням наданим в абз. 2 п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Відповідно до п. п. 20, 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» у ході призначення покарання за відповідною частиною ст. 286 КК суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв транспортних засобів, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію останніх, тощо), а також обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання, та особу винного.

Так, при визначені виду і міри покарання ОСОБА_6 , у відповідності до положень ст. 50, 66 КК України, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів, наслідки у виді смерті потерпілої ОСОБА_9 , дані про особу винного, який одружений, на утриманні малолітніх чи неповнолітніх дітей не має, тимчасово не працевлаштований, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, раніше не судимий.

Обставин, які б відповідно до ст. 67 КК України обтяжували покарання - не встановлено.

Разом з цим, з урахуванням досліджених доказів суд приходить до висновку про відсутність і обставин, які відповідно до ст. 66 КК України,пом`якшували бпокарання обвинуваченого ОСОБА_6 ,зокрема щирого каяття, з огляду на наступне.

Так, у п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України №12 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» зазначено, що щире розкаяння характеризує суб`єктивне ставлення винної особи до вчинення злочину, яке виявляться в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася.

Згідно з послідовною практикою Верховного Суду, розкаяння передбачає, окрім визнання собою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне(удаване) визнання своєї провини у вчиненому злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого та готовність нести покарання. Щире каяття- це не формальна вказівка на визнання свої вини, а відповідне ставлення до скоєного, яке передбачає належну критичну оцінку винним своєї протиправної поведінки, її осуд та бажання залагодити провину, що має підтверджуватися конкретними діями, спрямованими на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації (див. постанови ККС у складі ВС від 15.11.2021 справа № 199/6365/19, від 04.10.22 № 523/4890/19).

З урахуванням досліджених доказів, суд дійшов висновку, що заява обвинуваченого ОСОБА_6 про щире каяття носить формальний характер, за відсутності належного усвідомлення спричинених його протиправним діянням наслідків. На переконання суду, зазначена заява обвинуваченого зроблена насамперед з метою врахування її судом у якості обставини, що пом`якшує покарання та створення умов для звільнення від призначеного покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.

До вказаного висновку суд дійшов оцінюючи показання обвинуваченого ОСОБА_6 , який хоча і заявив про повне визнання винуватості у кримінальному правопорушенні, проте під час допиту весь час намагався виправдатися, створити враження, що подія ДТП стала наслідком несприятливої дорожньої обстановки та обставин, що не залежали від його волі.

Також, формальний характер, на думку суду, носив направлений, вже під час судового розгляду, обвинуваченим ОСОБА_6 на адресу потерпілої ОСОБА_4 лист з вибаченнями з приводу спричинення смерті ОСОБА_9 та пропозицією отримати, у якості часткового відшкодування завданої злочином шкоди, грошові кошти в сумі 20 000 грн., що вочевидь була не спів мірною завданій шкоді, навіть з точки зору її часткового відшкодування. При цьому здійснені на прикінці судового розгляду 21.11.2024 та 15.01.2025 обвинуваченим ОСОБА_6 потерпілій (цивільному позивачу) ОСОБА_4 виплати в загальні сумі 200 000 грн., не переконання суду, викликані не щирим каяттям, а бажанням отримати більш м`яке покарання.

З урахуванням викладеного, зокрема характеру і тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, його наслідків у виді смерті особи, даних про особу винного ОСОБА_6 , його відношення до вчиненого, суд дійшов висновку, що необхідним і достатнім для виправлення та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень буде призначення останньому покарання в межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України у виді позбавлення волі на мінімальний строк з позбавленням права керування транспортними засобами на певний строк. Саме таке покарання, на думку суду, здатне досягти його мети.

Положеннями ч. 1 ст.75ККУкраїни визначено, що якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, катування, передбачене частиною третьою статті 127 цього Кодексу, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

При цьому, стаття 75 КК України застосовується лише у тому разі, коли для цього є достатні приводи і підстави. Рішення суду щодо звільнення від відбування покарання з випробуванням має бути належним чином мотивоване.

Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя та здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

З урахуваннямвикладених обставин,зокрема тяжкості вчиненогозлочину іспричинених нимнаслідків увиді смертіпотерпілої ОСОБА_9 ,особи обвинуваченого ОСОБА_6 , суд приходить до висновку про неможливість виправлення останнього без відбування покарання та не знаходить підстав для застосування ст. 75 КК України.

Зазначені висновки суду, крім того, узгоджуються з позицією викладеною Касаційним кримінальним судом у складі Верховного Суду у постанові від 08.08.2023 (справа №599/1247/22).

При вирішенні цивільного позову Приморської окружної прокуратури м. Одеси в інтересах держави в особі КНП «Міська клінічна лікарня №1» ОМР про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_6 коштів у сумі 86 844,18 грн. у рахунок відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_9 , суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною 3 ст. 1206 ЦК України передбачено, якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину та судових витрат» від 07.07.1995 встановлено, що сума коштів, що підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, з урахуванням кількості ліжко-днів, проведених ним у стаціонарі, та щоденної вартості його лікування. Витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного державного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоров`я або на рахунок юридичної особи, якій належить останній.

Згідно положень ч. 1 ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Враховуючи викладене, позов прокурора підлягає задоволенню повністю, оскільки винуватість ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, внаслідок якого було завдано шкоди здоров`ю потерпілої ОСОБА_9 та в подальшому наступила її смерть, підтверджено дослідженими у ході розгляду справи доказами, а розмір витрат на стаціонарне лікування останньої у сумі 86 844,18 грн. обґрунтований та документально підтверджений довідкою-рахунком КНП «Міська клінічна лікарня №1» ОМР № 20 від 29.05.2024.

Вирішуючи цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 до обвинуваченого ОСОБА_6 про відшкодування моральної шкоди в сумі 2 000 000 грн., суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому (ч. 1 ст. 129 КПК України.)

Відповідно до положень ст. 23 ЦК України моральна шкода серед іншого полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї.

Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України визначено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

В ході судового розгляду судом визнано доведеним, вчинення обвинуваченим ОСОБА_6 кримінального правопорушення, внаслідок якого настала смерть ОСОБА_9 - доньки цивільної позивачки (потерпілої) ОСОБА_4 , у зв`язку з чим остання, безперечно зазнала значних душевних страждань.

За даних обставин зазначений позов ґрунтується на передбачених законом підставах.

При визначені розміру моральної шкоди, яка підлягає стягненню з обвинуваченого на користь цивільного позивача ОСОБА_4 , суд виходить з роз`яснень наданих у п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», згідно з якими розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому, суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Отже, з урахуванням викладеного, обставин справи, наданих і досліджених у судовому засіданні доказів, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог про відшкодування моральної шкоди завданої кримінальним правопорушенням на суму 1 000 000 грн. При цьому з урахуванням часткового відшкодування ОСОБА_6 під час судового розгляду у добровільному порядку на користь ОСОБА_4 200 000 грн., цивільний позов в інтересах останньої підлягає частковому задоволенню на суму 800 000 грн.

Керуючись ст.ст. 176-179, 374 КПК України, суд вважає за необхідне, до набрання вироком суду законної сили, обрати обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжний захід у виді особистого зобов`язання, з покладенням обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України.

Зважаючи на прийняті судом рішення про задоволення позову прокурора та часткового задоволення позову ОСОБА_4 , з урахування положень ч. 4 ст. 174 КПК України, підстави для скасування арешту накладеного на майно обвинуваченого ОСОБА_6 , а саме: автомобіль «Chevrolet Bolt EV», p.н. НОМЕР_1 ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 23.04.2024 (справа № 522/5828/24) - відсутні.

Питання речових доказів вирішується судом у відповідності до положень ст. 100 КПК України, зокрема: автомобіль «Chevrolet Bolt EV», p.н. НОМЕР_1 , після набрання вироком законної сили, підлягає поверненню власнику (законному володільцю).

Документально підтвердженніпроцесуальні витрати,пов`язані іззалученням експертівдля проведеннясудових експертизу кримінальномупровадженні,а саме:судової інженерно-транспортноїекспертизи №СЕ-19/115-24/6226-ITвід 15.04.2024в сумі3029,12грн;судової експертизитехнічного станутранспортного засобу№ СЕ-19/115-24/6197-ITвід 08.05.2024 -3029,12грн.,що підтверджуєтьсяданими довідокМиколаївського НДЕКЦ МВСта загальнівитрати напроведення судовоїкомп`ютерно-технічноїта автотехнічноїекспертизи №24-2193в сумі21203,84грн.,що підтверджується актамиздачі-прийманнявисновків експертівОНДІСЕ №№24-2193/1,24-2193/2,а всьогов сумі27262,08 грн., а також витрати на залучення спеціаліста Комунальної установи «Центр інтегрованої системи відеоспостереження та відео аналітики міста Одеси (Центр-«077»)» (код за ЄДРПОУ 23211998) у сумі 240, 99 грн. підлягають стягненню з обвинуваченого, згідно з приписами ст.ст. 118,124 КПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 100,118,124,174,286,349,368, 370, 374, 375, 532 КПК України, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 (два) роки.

До набрання вироком законної сили обрати ОСОБА_6 запобіжний захід у виді особистого зобов`язання, зобов`язавши з`являтися за кожною вимогою до суду, а також поклавши обов`язок, передбачений ч. 5ст. 194 КПК України, - повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Цивільний позов прокурора Приморської окружної прокуратури м. Одеси - задовольнити повністю, стягнути з ОСОБА_6 на користь КНП «Міська клінічна лікарня № 1» ОМР, код за ЄДРПОУ 01998986 (р/р № НОМЕР_10 в ТВБВ філії Одеського ОУ АТ «Ощадбанк», МФО 328845) в якості відшкодування витрат на стаціонарне лікування ОСОБА_9 грошові кошти в сумі 86 844,18 грн.

Цивільний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_6 задовольнити частково, стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 , РНОКПП: НОМЕР_11 , в якості відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, грошові кошти в сумі 800000 грн.

Речові докази:

-автомобіль маркиChevroletBoltEV,реєстраційний номер НОМЕР_4 повернути власнику (законному володільцю);

- DVD-R диск, об`ємом 4.7 GB з відеозаписами ДТП, наданий КУ «Центр-077» зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів для проведення судових експертиз у кримінальному провадженні у загальній сумі 27262,08 грн.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь Комунальної установи «Центр інтегрованої системи відеоспостереження та відеоаналітики міста Одеси (Центр - «077»)» (код за ЄДРПОУ 23211998) процесуальні витрати за залучення спеціалістів у сумі 240,99 грн.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положеньч. 3 ст. 349 КПК України.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити прокурору та обвинуваченому. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя ОСОБА_1