Рішення

від 28.01.2025 по справі 523/2913/24

СУВОРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 523/2913/24

Провадження №2/523/1373/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" січня 2025 р. м.Одеса

Суворовський районний суд міста Одеси

у складі головуючої - судді: Кремер І.О.,

з участю секретаря судового засідання: Іванченко В.О.,

з участю - представника позивача - Дмитрієвої Т.П., представника відповідача - ОСОБА_5, представника третьої особи - Тимошевської Ю.Й.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 24 в місті Одеса в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 523/2913/24 за позовною заявою органу опіки та піклування Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради до ОСОБА_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору служби у справах дітей Одеської міської ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

Орган опіки та піклування Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору служби у справах дітей Одеської міської ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів. Обґрунтовуючи вимоги даного позову вказує на те, що відповідачка ОСОБА_1 є матір?ю малолітньої дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та малолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебувають на обліку як внутрішньо переміщені особи. Згідно з Витягом електронної обліково-статистичної картки дитини, ОСОБА_2 перебувала у службі справах дітей Соледарської міської ради на обліку дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах через ухиляння батьків, осіб, які їх замінюють, від виконання своїх обов`язків із 03.04.2020 року по 29.12.2022 року.

Так, 29.01.2024 року до служби у справах дітей Одеської міської ради в телефонному режимі надійшла інформація про те, що за адресою: АДРЕСА_2 в неблагополучній родині проживає малолітня дитина ОСОБА_2 , мати зловживає спиртними напоями, не здійснює нагляд за дитиною, погрожує вчинити самогубство. В подальшому, 29.01.2024 року було проведено оцінку рівня безпеки малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що було складено відповідний акт. Так, у акті вказано про те, що зі слів дитини її мати постійно перебуває в стані алкогольного сп`яніння, дитина має алергічний дерматит та педикульоз, мати має ознаки алкогольного сп`яніння та поводить себе неадекватно, дитина в занедбаному стані, в 12 год. 46 хв. ще спить, нічого не їла, на вигляд на тілі дитини висипи. Висновок щодо рівня безпеки дитини - дуже небезпечно.

Малолітню дитину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було доставлено до КНП «Міська дитяча лікарня № 2 Одеської міської ради», з метою проведення медичного обстеження, після встановлення діагнозу, та отримання рекомендацій лікаря, відповідно до п. 31 «Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини», затвердженою постановою КМУ № 866 від 24.09.2008 року, малолітню дитину тимчасово влаштовано до КУ «Центр соціально-психологічної реабілітації для дітей Одеської міської ради Одеської області».

В подальшому, Розпорядженням Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради № 87р від 31.01.2024 року малолітня дитини ОСОБА_2 відібрана у матері ОСОБА_4 , та поміщена до державного закладу.

У зв`язку з вищевикладеним, а також тим, що ОСОБА_1 ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, просить суд задовольнити даний позов та ухвалити рішення, яким:

?Позбавити батьківських прав гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відносно малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

?Стягнути з гр. ОСОБА_1 аліменти у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) на користь та на утримання малолітньої дитини ОСОБА_2 до досягнення нею повноліття.

Суд констатує, що 16.04.2024 року представником відповідачки ОСОБА_5 було надано відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні даного позову в повному обсязі. Обґрунтовуючи свої заперечення щодо поданого позову представник відповідачки вказує на те, що відповідачка не згодна з тим, що розкидані речі та брудна постільна білизна, оскільки такі завжди знаходились у чистому вигляді. Вдома завжди є м`ясо та супи. Дитина завжди спала до обіду. Сусіди навмисно сказали неправду. Відповідачка пройшла обстеження, та не згодна з тим, що вона вживала спиртні напої.

Ухвалою судді про прийняття цивільної справи до свого провадження та відкриття провадження по справі від 26.02.2024 року було постановлено проводити розгляд справи у в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 14.05.2024 року було постановлено закрити підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача органу опіки та піклування Пересипської районної адмінінстрації Одеської міської ради - Дмитрієва Т.П. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, наведених у позовній заяві. Просила суд задовольнити даний позов та ухвалити рішення, яким позбавити батьківських прав гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відносно малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стягнути з гр. ОСОБА_1 аліменти у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) на користь та на утримання малолітньої дитини ОСОБА_2 до досягнення нею повноліття.

Представник відповідачки ОСОБА_1 - ОСОБА_5 в судовому засіданні проти позову заперечив в повному обсязі з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву. Просив суд відмовити в задоволенні даного позову в повному обсязі.

Відповідачка ОСОБА_1 в останнє судове засідання не з`явилась, будучи належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи. Однак, у попередньому судовому засіданні ОСОБА_1 підтвердила той факт, що вона має алкогольну залежність, неодноразово проходила процедуру кодування від алкогольних напоїв. Також, пояснила, що вона хоче виправитись як мати, при спілкуванні із психологом останній порадив їй розпочати нове життя. Також підтвердила той факт, що вона тричі була притягнута до адміністративної відповідальності, за доглядом дитини не слідкувала за браком часу.

Представник третьої особи служби у справах дітей Одеської міської ради - Тимошевська Ю.Й. в судовому засіданні пояснила, що малолітня дитина в сім`ї матері не має належного догляду, після того як дитину відібрали із сім`ї мати не змінилась, остання вживає алкогольні напої, перебування дитини із матір`ю загрожує її життю.

Допитаний у попередньому судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_6 пояснив, що він проживає у комунальній квартирі поруч із родиною ОСОБА_1 . За час проживання малолітньої дитини разом із матір`ю, у даній комунальній квартирі, дитина була дуже залякана. Більшість часу дитина сиділа на кухні, щоб не заходити до кімнати, оскільки в родині були постійні сварки. Одного разу, ОСОБА_6 запросив дитину до себе, щоб вона виспалась. Дитина казала, що їй важко жити у даній родині. З приводу відповідачки пояснив, що йому важко проживати поруч із нею, оскільки в родині постійно вживають алкогольні напої та сваряться. ОСОБА_1 постійно сварилась із дитиною, своїм співмешканцем та матір`ю. Щодня ОСОБА_6 спостерігає ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння. Окрім цього, свідок пояснив, що ОСОБА_1 малолітньою дитиною не займалась, дитина завжди неохайна та недоглянута.

Допитана у попередньому судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_7 пояснила, що із ОСОБА_1 знайома особисто та була присутня під час вилучення малолітньої ОСОБА_2 від матері. Під час вилучення дитини із родини, дитина спала на брудній постілі, біля ліжка стояв тазик із сечею, мати перебувала в стані алкогольного сп`яніння. Через деякий час, прокинулась дитина та пояснила, що вона не хоче проживати разом із матір`ю та ховається від останньої в шафі та під ковдрою. Дитина хотіла їсти, однак їжі за місце мешкання дитини не було. Дівчинку кормили сусіди, в неї немає друзів. Окрім того, при розмові із дитиною, та пояснила, що вона була свідком статевих відносин між мамою та її співмешканцем. Даний факт на дитину дуже негативно вплинув, зокрема, на її психологічне здоров`я.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідачки, представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, надавши оцінку наявним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу окремо шляхом їх всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно приписів ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

По справі встановлено, що ОСОБА_2 народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьками є ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , що підтверджується наявною в матеріалах справи копією Свідоцтва про народження Серії НОМЕР_1 від 18.04.2016 року.

Відповідно до Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України № 00016560388 від 18.04.2016 року, ОСОБА_2 народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 , відомості про батька внесені відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України.

Так, 29.01.2024 року було проведено оцінку рівня безпеки малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що було складено відповідний акт.

Так, у акті вказано про те, що зі слів дитини її мати постійно перебуває в стані алкогольного сп`яніння, дитина має алергічний дерматит та педикульоз, мати має ознаки алкогольного сп`яніння та поводить себе неадекватно, дитина в занедбаному стані, в 12 год. 46 хв. ще спить, нічого не їла, на вигляд на тілі дитини висипи. Висновок щодо рівня безпеки дитини - дуже небезпечно..

На підставі вищевказаного акту малолітня дитина була вилучена із родини.

Судом встановлено, що Розпорядженням Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради № 87р від 31.01.2024 року малолітня дитини ОСОБА_2 відібрана у матері ОСОБА_4 , та поміщена до державного закладу.

І. Висновок суду щодо позовної вимоги про позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав відносно малолітньої дитини.

З наявного в матеріалах справи висновку органу опіки та піклування Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради від 22.04.2024 року № 01-05-3/89вх, орган опіки та піклування Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради вважає доцільним позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відносно її малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Також вищевказаним висновком встановлено, що 29.01.2024 року до служби у справах дітей Одеської міської ради в телефонному режимі надійшла інформація про те, що за адресою: АДРЕСА_2 в неблагополучній родині проживає малолітня дитина ОСОБА_2 , мати зловживає спиртними напоями, не здійснює нагляд за дитиною, погрожує вчинити самогубство.

Співробітниками служби спільно із представниками Відділу поліції №3 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області, фахівцями Центру соціальних служб Одеської міської ради, мобільною бригадою соціально-психологічної допомоги особам, які постраждали від домашнього насильства, 29.01.2024 року, невідкладно здійснений виїзд за адресою: АДРЕСА_2 , під час якого з`ясовано, що в квартирі знаходилась малолітня ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мати дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та співмешканець матері ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Малолітня дитина спала в ліжку закутана, на неодноразові спроби розбудити її не реагувала, не дивлячись на обідній час. Мати дитини перебувала у стані схожому на алкогольне сп`яніння, з різким запахом спиртного, поводила себе неадекватно.

Родина проживає в гуртожитку, займає дві кімнати, в приміщеннях сморід, антисанітарія, на підлозі валяються речі та одяг, всюди безлад, постільна білизна брудна, на кухні залишки їжі, багато брудного посуду. У дитини є окрема кімната, але відсутній одяг по сезону.

Мати, ОСОБА_4 надала письмові пояснення, в яких зазначила, що проживає за адресою: АДРЕСА_2 із 31.12.2023 року разом з донькою та співмешканцем ОСОБА_8 . Малолітня ОСОБА_2 не відвідує навчальний заклад, не перебуває на обліку в дитячій поліклініці, так як вони були у Федеративній Республіці Німеччині, проживали в таборі для біженців, потім повернулися до України. На теперішній час, ОСОБА_1 не працює, отримує гроші як внутрішньо переміщена особа на себе та дитину. ОСОБА_1 повідомила, що має ще старшу доньку ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка проживає у м. Харків.

Малолітня ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прокинувшись, розповіла, що не висипається через матір, бо вона часто вживає спиртні напої, скандалить. Дитина зазначила, що хоче їсти, бо давно не їла, в неї дуже свербить голова та тіло, вона не пам`ятає, коли милась. Зовнішньо у дитини по всьому тілу висипи.

Спеціалістами служби у справах дітей була викликана бригада швидкої медичної допомоги для огляду малолітньої дитини, та за результатами огляду лікарем встановлено, що у дівчинки алергічний дерматит та педикульоз.

Відповідно до п.п. 5, 9 Порядку забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі дітей, які постраждали від жорстокого поводження, затвердженого постановою КМУ № 585 від 01.06.2020 року, проведено оцінку рівня безпеки малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що складено відповідний акт.

Згідно акту проведення оцінки рівня безпеки дитини встановлено, що дитина має зовнішні ознаки недогляду та занедбаності, а саме: поруч з дитиною відчувається неприємний запах, дівчинка була одягнута в брудний одяг, спостерігався низький рівень гігієни дитини, у зв`язку із недоглядом та занедбаністю. Дитина не забезпечена належним харчуванням, одягом, який відповідає віку та сезону. Мати, ОСОБА_1 має ознаки алкогольного сп`яніння та поводить себе неадекватно, у зв`язку з чим, перебування малолітньої ОСОБА_2 разом з матір`ю ОСОБА_1 негативно впливає на її життя, стан здоров`я, розвиток дитини та призводить до неналежного рівня задоволення її індивідуальних потреб відповідно до віку, загрожує її життю та здоров`ю. Висновок щодо рівня безпеки дитини - дуже небезпечно.

Малолітню дитину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було доставлено до КНП «Міська дитяча лікарня № 2 Одеської міської ради», з метою проведення медичного обстеження, після встановлення діагнозу, та отримання рекомендацій лікаря, відповідно до п. 31 «Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини», затвердженою постановою КМУ № 866 від 24.09.2008 року, малолітню дитину тимчасово влаштовано до КУ «Центр соціально-психологічної реабілітації для дітей Одеської міської ради Одеської області».

Зі слів сусідів, ОСОБА_1 веде асоціальний спосіб життя, зловживає спиртними напоями, вчиняє сварки, не здійснює належний нагляд за малолітньою донькою. Дитина ходить брудна, з неприємним запахом тіла, не миється, постійно голодна та просить їсти, часто ночує у сусідів.

Зі слів сусідів по квартирі ОСОБА_6 та ОСОБА_10 , ОСОБА_1 кожного дня вживає алкогольні напої, а малолітня ОСОБА_2 вночі знаходиться на загальній кухні або в коридорі, не хоче йти додому. ОСОБА_1 поводиться з дитиною дуже грубо, кричить нецензурною лайкою. Сусіди неодноразово намагалися поговорити з ОСОБА_1 , але вона відразу скандалить, поводить себе неадекватно. Сусіди телефонували старшій доньці ОСОБА_9 , але вона не може забрати сестру до себе.

Зі слів сусідки ОСОБА_11 , малолітня ОСОБА_2 розповідала, що давно знає про статеві відносини між чоловіком і жінкою, мати вступає в такі відносини із дядьком ОСОБА_12 та змушує доньку дивитись на це.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та малолітня ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебувають на обліку як внутрішньо переміщені особи, зареєстровані за адресою: АДРЕСА_3 , фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_4 .

Згідно з Витягом електронної обліково-статистичної картки дитини, ОСОБА_2 перебувала у службі справах дітей Соледарської міської ради на обліку дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах через ухиляння батьків, осіб, які їх замінюють, від виконання своїх обов`язків із 03.04.2020 року по 29.12.2022 року.

ОСОБА_13 , яка є матір`ю ОСОБА_1 та бабусею малолітньої ОСОБА_2 , на теперішній час знаходиться в будинку-інтернаті для людей похилого віку у Вінницькій області.

В телефонній розмові ОСОБА_13 повідомила, що її донька ОСОБА_1 і раніше не виконувала батьківські обов`язки належним чином, зловживала алкоголем, поводила себе неадекватно. Родичі намагалися оформити ОСОБА_1 на лікування до психіатричного закладу, але з початком військової агресії Росії, остання виїхала з малолітньою донькою ОСОБА_2 до Федеративної Республіки Німеччини. Також зазначила, що її донька ОСОБА_1 постійно знущалась над нею, била її. ОСОБА_13 вважає, що малолітню ОСОБА_2 необхідно забрати від матері.

За інформацією веб-сайту Судова влада України, ОСОБА_1 неодноразово притягувалася до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 КпАП України.

Розпорядженням Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради № 87р від 31.01.2024 року малолітня дитини ОСОБА_2 відібрана у матері ОСОБА_4 , та поміщена до державного закладу, але це є тимчасовим засобом захисту прав та інтересів малолітньої ОСОБА_2 .

Окрім того, в матеріалах справи наявні письмові пояснення третьої особи служби у справах дітей Одеської міської ради від 26.03.2024 року, з яких вбачається, що фахівцями із соціальної роботи відділу соціальної роботи Центру соціальних служб Одеської міської ради у Пересипському районі здійснено вихід 26.02.2024 за адресою проживання ОСОБА_1 , а саме: АДРЕСА_2 та складений Акт оцінки потреб сім`ї/особи.

Під час відвідування вдома знаходилась мати, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , бабуся ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та співмешканець матері ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . На момент відвідування мати ОСОБА_1 мала незадовільний емоційний стан, поводилась нервово, говорила про намір суїциду, сварилася з матір`ю. ОСОБА_1 повідомила, що її доньку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вилучили через невиконання нею батьківських обов`язків і доставили до КУ «Центр соціальнопсихологічної реабілітації дітей» Одеської міської ради в Одеській області.

Додатково було з`ясовано, що ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою, але на обліку в Управлінні соціального захисту населення у м. Одеса не перебуває, наразі не працює, не має доходу і живе за рахунок пенсії матері. Має конфлікти з сусідами.

Фахівцями соціальної роботи Центру соціальних служб Одеської міської ради у Пересипському районі з матір`ю ОСОБА_1 було проведено профілактичну бесіду щодо виконання батьківських обов`язків, попереджено про відповідальність за неналежне їх виконання, а також щодо способів уникнення конфліктів. Проінформовано про перелік соціальних послуг та порядок їх отримання. Запропоновано допомогу у оформленні заяви щодо отримання соціальної послуги соціальний супровід. ОСОБА_1 повідомила, що найближчим часом звернеться до ЦСС ОМР у Пересипському районі з відповідним пакетом документів.

Відповідно до характеристики, наданої КУ «Центр соціальнопсихологічної реабілітації дітей Одеської міської ради Одеської області», причинами потрапляння малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до вищезазначеного центру є антиморальний образ життя матері ОСОБА_1 , в будівлі повна антисанітарна обстановка, мати вживала спиртні напої, через що дівчинка могла тікати з дому, у малолітньої є захворювання шкіри, через недбалість матері. Мовленнєвий розвиток відповідає віку, когнітивний розвиток середньому, не відповідає рівню освіти та пізнавальним функціям.

Зі слів психіатра під час проходження огляду дитини, лікарем було вказано про неможливість матері виконувати свої обов`язки, у зв`язку з потьмаренням особистості матері. Соціально-побутові навички на стадії формування, частіш за все на зауваження реагує спокійно з розумінням.

Згідно з листом, наданим КУ «Центром соціально-психологічної реабілітації дітей Одеської міської ради Одеської області» від 20.03.2024 №116, малолітня ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі направлення Служби у справах дітей Одеської міської ради, була зарахована у вищезазначений Центр. ОСОБА_2 зарахована до 1-Г класу Одеського ліцею №28, та на теперішній час проходить комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку особи.

Відповідно до листа, наданого КНП «Дитяча міська поліклініка №2» Одеської міської ради від 19.02.2024 №108 з`ясовано, що малолітня ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_5 , не перебуває під спостереженням у вищезазначеному закладі, декларація на медичне обслуговування не укладена з жодним з лікарів-педіатрів закладу.

У зв`язку з тим, що протягом тривалого часу мати свідомо не займається вихованням дитини, не піклується про її фізичний і духовний розвиток, навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання, не сприяє засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі, не створює умов для отримання нею освіти та вказані факти свідчать саме про винну, усвідомлену поведінку з боку матері по відношенню до дитини.

Згідно приписів ч.ч. 1, 2 ст. 171 СК України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном.

Відповідно до ст. 1 Європейської конвенції про здійснення прав дітей від 25.01.1996 року, яка набула чинності для України 01.04.2007 року предметом цієї Конвенції є підтримка прав дітей, надання дітям процесуальних прав та сприяння здійсненню ними цих прав шляхом забезпечення становища, при якому діти особисто або через інших осіб чи органи проінформовані та допущені до участі в розгляді судовим органом справ, що їх стосуються.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 11 липня 2017 року у справі "М. С. проти України", заява № 2091/13, суд зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (параграф 76).

При визначенні способів участі у вихованні дитини членами сім`ї судами необхідно крізь призму врахування найкращих інтересів дитини встановлювати та надавати належну правову оцінку всім обставинам справи, які мають значення для правильного вирішення спору.

Отже, при розгляді справ щодо участі у вихованні дитини суди, насамперед, мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків та інших членів сім`ї на виховання дитини і обов`язком батьків та інших членів сім`ї діяти в її інтересах.

Суд констатує, що в матеріалах справа наявна Стенограма - розшифровка опитування дитини, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за клопотанням служби у справах дітей Одеської міської ради, психологом, ОСОБА_14 , заступником директора Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз, у пристуності: психолога КУ «Центр соціально-психологічної реабілітації дітей Служби у справах дітей Одеської міської ради Одеської області» - Новицького І.; головного спеціаліста територіального відділу Служби у справах дітей Одеської міської ради у Пересипському районі - Просвірної М.Я.; головного спеціаліста відділу забезпечення діяльності органу опіки та піклування Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради - Дмитрієвої Т.П. від 18.04.2024 року.

Так, із вищевказаної стенограми вбачається, що малолітня дитина ОСОБА_2 була заслухана спеціалістом, а саме психологом.

Під час бесіди із психологом, малолітня ОСОБА_2 пояснила, що її матір зловживає алкогольними напоями. Окрім цього, дитина вказала на те, що неодноразово була свідком аморальної поведінки своєї матері, а саме - остання вступала в інтимні стосунки із своїм співмешканцем на очах дитини, а іноді, це відбувалось на одному ліжку із дитиною. Також ОСОБА_2 пояснила, що співмешканець матері часто застосував до останньої фізичну силу, а саме бив матір. На питання спеціаліста щодо того, із ким саме дитина має бажання жити, ОСОБА_2 пояснила, що хоче щоб її забрала її старша сестра.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.

Згідно принципів, закріплених ч. 3 ст. 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до ст. 8 ЗУ «Про охорону дитинства» зазначено, що кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Статтею 11 ЗУ «Про охорону дитинства» передбачено, що сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Згідно приписів ст. 12 ЗУ «Про охорону дитинства», виховання в сім`ї є першоосновою розвитку дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Ухилення від виконання юридичного обов`язку - виконання батьківських обов`язків по вихованню дитини - це завжди акт свідомої поведінки, оскільки особа має реальну можливість виконати його, але не вчиняє відповідних дій, що в судовому засіданні було судом достовірно встановлено, виходячи з наданих суду доказів.

Відповідно до ст.150 СК України, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав і свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватись про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Статтею ст. 141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України. Зокрема, пунктом 2 частини першої статті 164 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до п.п.15, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст.164 Сімейного кодексу України. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права.

Статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Так, Європейський суд з прав людини (рішення у справі "Хант проти України" від 07.12.2006, рішення у справі Olsson V. Sweden (№2) від 27.11.1992) нагадує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

Виходячи з наведеного, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який застосовується при наявності негативного впливу батьків (одного з батьків) на розвиток дитини.

Під час розгляду даної справи суд дійшов обґрунтованого висновку, що таке втручання спрямоване на захист прав і свобод малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно, воно має законну мету у розумінні пункту 2 статті 8 Конвенції.

Статтею 9 Конвенції про права дитини встановлено, що держави - учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини. Держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

При цьому, встановленні під час розгляду даної справи обставини переконують суд у тому, що відповідачка ОСОБА_1 взагалі не має бажання виконувати батьківські функції щодо своєї малолітньої дитини. Докази протилежного у матеріалах справи відсутні.

Таким чином, зазначені обставини дають суду обґрунтовані підстави для переконання, що між відповідачкою та дитиною втрачено родинні зв`язки та розуміння її вікових психологічних особливостей. Мати дитиною не цікавиться, не піклується про її фізичний і духовний розвиток, підготовку до самостійного життя, не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не виявляє інтересу до дитини, що розцінюється судом як свідоме нехтування своїми обов`язками.

Крім того, така поведінка матері суперечить принципам Декларації прав дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959 (принцип 6), в якій проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона має, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

Вказані принципи відповідачка, як мати, нехтує, оскільки ухиляється від виконання своїх обов`язків батьків по вихованню малолітньої дитини.

З врахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку про те, що відповідачка тривалий час ухилялась від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини, не займається її вихованням, не піклується, матеріально не забезпечує, під час розгляду справи не проявила інтересу до стану її здоров`я, не цікавиться фізичним, моральним і духовним розвитком малолітньої дитини, а тому суд вважає, що ОСОБА_1 слід позбавити батьківських прав відносно малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до приписів ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов`язків щодо її виховання, однак, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

Суд звертає увагу відповідачки на те, що відповідно до ч. 1 ст. 169 СК України, мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

В такому разі, судом буде перевірено, наскільки змінилася поведінка особи, позбавленої батьківських прав, та обставини, що були підставою для позбавлення батьківських прав, і постановляє рішення відповідно до інтересів дитини (ч. 4 ст. 169 Сімейного кодексу України).

ІІ. Висновок суду щодо позовної вимоги про стягнення аліментів.

Відповідно до ч. 3 ст. 166 СК при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

У статті 180 СК України встановлено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з частиною третьою статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до статті 184 СК України якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.

За положеннями частини другої статті 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно ст. 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути менше, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

А тому, суд приходить до переконання, що позовні вимоги в частині стягнення з ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої дитини в розмірі 1/4 частина з усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку підлягають задоволенню.

Згідно приписів ст. 191 ч. 1 аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

На підставі п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України рішення в частині стягнення з відповідачів в користь аліментів за один місяць з моменту звернення з позовом до суду підлягає негайному виконанню.

Керуючись ст.ст. 164, 166, 170, 182, 183 СК України, керуючись ст. ст. 4, 12, 19, 81, 141, 247, 263-265, 280-282, 354, 430 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву органу опіки та піклування Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради до ОСОБА_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору служби у справах дітей Одеської міської ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав відносно її малолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 21 лютого 2024 року та до досягнення дитиною повноліття.

Учасники справи:

Позивач: Орган опіки та піклування Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради, місцезнаходження: 65025, м. Одеса, пр-т. Добровольського, 106.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНКОПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Третя особа: Служба у справах дітей Одеської міської ради, місцезнаходження: 65017, м. Одеса, вул. Косовська, 2Д.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 05 лютого 2025 року.

Суддя Суворовського

районного суду м. Одеси: І.О. Кремер