Рішення

від 30.01.2025 по справі 372/1430/24

ОБУХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 372/1430/24

Провадження № 2-145/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 січня 2025 року Обухівський районний суд Київської області

в складі:

головуючого судді Тиханського О.Б.,

за участю секретаря Денисенко Ю.С.,

представника позивача Чимериса Т.П.,

представника відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи: Головне управління Держгеокадастру в м. Києві та Київській області, Державний реєстратор Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області Тютюн Дмитро Сергійович, ОСОБА_4 про скасування державної реєстрації земельних ділянок,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 звернулась до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом скасування державної реєстрації. Обґрунтовуючи позов, зазначила, що позивачу ОСОБА_2 на праві приватної власності належать земельні ділянки з кадастровими номерами 3223151000:04:026:0068 площею 0,1000 га та 3223151000:04:023:0076 площею 0,2250 га, які розташовані за адресою: Київська область, Обухівський район, с. Плюти.

Оскільки, земельні ділянки з кадастровими номерами 3223151000:04:026:0068 та 3223151000:04:023:0076 вибули з власності їх законного володільця ОСОБА_2 поза її волею, та передані у власність іншим особам завдяки зміні їх кадастрових номерів на підставі наказів Головного Управління Держземагентства у Київській області від 02.06.2014р., незаконно, а Головним Управлінням Держземагентства у Київській області здійснено невиправдане втручання в право власності позивача на спірні земельні ділянки, якою жодних вимог Закону не порушено, у законний спосіб набуто право власності на ці земельні ділянки на підставі цивільно-правових договорів, ОСОБА_2 звернулася до суду за захистом своїх майнових прав.

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 02.08.2022 витребувано із чужого незаконного володіння ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 земельні ділянки, які розташовані в селі Плюти Обухівського району Київської області площею 0,1000 га з кадастровим номером 3223151000:04:026:0068 та площею 0,2250 га з кадастровим номером 3223151000:04:023:0076.

Після набрання судовим рішенням законної сили, позивачка звернулась з виконавчим листом №372/4752/21 від 16.02.2023р. до приватного виконавця щодо примусового виконання рішення суду.

Позивач зазначає, що ОСОБА_3 з січня 2023 року по 21 лютого 2024 року добровільно рішення суду не виконувала. Навпаки, чинила перешкоди у виконанні рішення суду, неодноразово безпідставно оскаржуючи виконавчі дії, винесені приватним виконавцем постанови, не сплачуючи виконавчі та інші витрати, пов`язані з примусовим виконанням рішення суду. Такі дії мали на меті затягнути в часі виконання рішення суду і унеможливити проведення державної реєстрації речового права власності на земельні ділянки площею 0,1000 га з кадастровим номером 3223151000:04:026:0068 та площею 0,2250 га з кадастровим номером 3223151000:04:023:0076 в селі Плюти Обухівського району Київської області за її власником ОСОБА_2 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Державному земельному кадастрі.

Так, ОСОБА_3 , умисно ігноруючи рішення суду, яке набрало законної сили 26 січня 2023 року у справі №372/4752/21, видаючи себе за власника земельних ділянок, за сприяння посадових осіб Київської обласної філії Центру ДЗК та Головного управління Держгеокадастру у місті Києві та Київській області, в період з 04.08.2023 по 16.08.2023 провела об`єднання земельних ділянок, які були витребувані та повернені ОСОБА_2 з земельними ділянками, які розташовані поруч, що призвело до присвоєння нових кадастрових номерів об`єднаним ділянкам, внесення відомостей про такі ділянки до Державного земельного кадастру і, як наслідок, надало можливість провести державну реєстрацію речових прав на новостворені земельні ділянки з кадастровими номерами 3223151000:04:023:0117 площею 0,3375 га та 3223151000:04:026:0101 площею 0,2000 га за ОСОБА_3 .

Позивач стверджує, що дії ОСОБА_3 щодо утворення нових земельних ділянок з кадастровими номерам 3223151000:04:026:0101 та 3223151000:04:023:0117 шляхом їх об`єднання з суміжними ділянками та проведення державної реєстрації речового права на них, зумовлюють неможливість провести власнику і фактичному володільцю земельних ділянок з кадастровими номерами 3223151000:04:026:0068 та 3223151000:04:023:0076 ОСОБА_2 державну реєстрацію свого речового права на власні земельні ділянки.

Враховуючи зазначене, для забезпечення позивачу реальної та безперешкодної можливості реалізувати усі правомочності власника щодо земельних ділянок із кадастровими номерами 3223151000:04:026:0068 та 3223151000:04:023:0076, позивач просить усунути перешкоди у користуванні ними шляхом скасування рішень державного реєстратора Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області Тютюн Дмитра Сергійовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 68930271 від 16.08.2023 та індексний номер 68930160 від 16.08.2023 та здійснених на їх підставі в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державних реєстрацій права власності ОСОБА_3 на підставі ст..152 Земельного кодексу України, ст.16 Цивільного кодексу України та ст..27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а також скасувати державну реєстрацію земельної ділянки від 08 серпня 2023 з присвоєнням кадастрового номеру 3223151000:04:023:0117 в Державному земельному кадастрі з одночасним скасуванням кадастрового номеру 3223151000:04:023:0117 на земельну ділянку та скасувати державну реєстрацію земельної ділянки від 08 серпня 2023 з присвоєнням кадастрового номеру 3223151000:04:026:0101 в Державному земельному кадастрі з одночасним скасуванням кадастрового номеру 3223151000:04:026:0101 на земельну ділянку.

11 серпня 2023 року постановою про закінчення виконавчого провадження приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Пилипчука Віталія Григоровича ВП №71661170 було закінчене шляхом виконання. Земельні ділянки площею 0,1000 га з кадастровим номером 3223151000:04:026:0068 та площею 0,2250 га з кадастровим номером 3223151000:04:023:0076 в селі Плюти Обухівського району Київської області були фактично повернуті її власниці - ОСОБА_2 і, наразі, перебувають у її розпорядженні та використанні фактично.

В зв`язку з цим, позивачем в рамках даного позову не заявляються жодні вимоги щодо витребування з чужого незаконного володіння майна.

В квітні 2024 року позивач подала заяву про зміну предмета позову, в якій просила позовні вимоги викласти у наступній редакції:

«Скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (Державному реєстрі прав) державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на земельну ділянку з кадастровим номером 3223151000:04:026:0101, номер відомостей про речове право №51414761 від 16.08.2023, та рішення державного реєстратора Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області Тютюн Дмитра Сергійовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 68930271 від 18.08.2023р. з одночасним припиненням права власності ОСОБА_3 на земельну ділянку (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2783152632231) площею 0,20 га з кадастровим номером 3223151000:04:026:0101 та закриттям відповідного розділу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;

Скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (Державному реєстрі прав) державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на земельну ділянку з кадастровим номером 3223151000:04:023:0117, номер відомостей про речове право №51414685 від 16.08.2023р., та рішення державного реєстратора Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області Тютюн Дмитра Сергійовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 68930160 від 18.08.2023р. з одночасним припиненням права власності ОСОБА_3 на земельну ділянку (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2783148232231) площею 0,3375 га з кадастровим номером 3223151000:04:023:0117 та закриттям відповідного розділу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;

Скасувати державну реєстрацію земельної ділянки від 08 серпня 2023 року з присвоєнням кадастрового номеру 3223151000:04:026:0101 в Державному земельному кадастрі з одночасним скасуванням кадастрового номеру 3223151000:04:026:0101 на земельну ділянку площею 0,20 га, розташовану за адресою: Київська область, Обухівський район, Українська міська рада;

Скасувати державну реєстрацію земельної ділянки від 08 серпня 2023 року з присвоєнням кадастрового номеру 3223151000:04:023:0117 в Державному земельному кадастрі з одночасним скасуванням кадастрового номеру 3223151000:04:023:0117 на земельну ділянку площею 0,3375 га, розташовану за адресою: Київська область, Обухівський район, Українська міська рада».

Крім цього, у даній заяві подано клопотання про залучення до участі у справі третю особу, ОСОБА_4

15.05.2024 представником відповідача надано відзив на позовну заяву, відповідно до якого, вважає позов безпідставним, оскільки спір з приводу зазначених земельних ділянок вже вирішено в справі № 372/4752/21. Задоволення позову про витребування майна є підставою для внесення відповідного запису до державного реєстру прав. Позивач ОСОБА_2 після отримання рішення суду про витребування на свою користь земельних ділянок, отримавши в подальшому відмову у кадастрового реєстратора, фактично зімітувала спір, якого насправді не існує. Також зазначила, що факт об`єднання Семенець В.О. своїх земельних ділянок жодним чином не перешкоджає ОСОБА_2 виконати рішення у справі № 372/4752/21. У позивача була можливість зареєструвати право власності на зазначені ділянки з 26.01.2023 по 16.08.2023. Крім того, саме по собі рішення ОСОБА_3 про об`єднання власних земельних ділянок було абсолютно законним, оскільки жодних обтяжень на об`єднуванні земельні ділянки не було. В зв`язку з викладеним, проти позову представник відповідача заперечує в повному обсязі та просить відмовити в його задоволенні.

13.06.2024 третьою особою ОСОБА_4 надано пояснення, в яких зазначено, що ОСОБА_4 є власником земельної ділянки з кадастровим номером 3223151000:04:026:0067 площею 0,10 га з цільовим призначенням для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) в с. Плюти Обухівського району Київської області. Після складення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) у 2003 році та отримання рішення № РВ-0500088302024 від 05.02.2024 про відмову у внесені відомостей (змін до них) до державного земельного кадастру, земельна ділянка, яка належить на праві власності ОСОБА_4 на 100% має перетин (накладку) на земельну ділянку за кадастровим номером 3223151000:04:026:0101, яка зареєстрована як приватна власність відповідачки у даній справі. Таким чином, права ОСОБА_4 на пряму залежать від результату розгляду даної справи і у випадку задоволення позовних вимог призведуть до можливості провести державну реєстрацію власного речового права на землю, яке було порушено ОСОБА_3 шляхом проведення об`єднання земельних ділянок з кадастровими номерами 3223151000:04:023:0102 та 3223151000:04:026:0069 і утворення земельної ділянки за кадастровим номером 3223151000:04:026:0101. В зв`язку з викладеним позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.

Ухвалою суду від 19.03.2024 року відкрито провадження у цивільній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Протокольною ухвалою суду від 25.04.2024 року до участі в справі залучено третю особу, яке не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача ОСОБА_4 .

Протокольною ухвалою суду від 12.06.2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засідання представник позивача ОСОБА_5 уточнені позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві та заяві про уточнення позову. Пояснив, що позивач є законним власником земельних ділянок з кадасторовими номерами 3223151000:04:026:0068 та 3223151000:04:023:0076. Дії відповідача ОСОБА_3 щодо утворення нових земельних ділянок з кадастровими номерам 3223151000:04:026:0101 та 3223151000:04:023:0117 шляхом їх об`єднання з суміжними ділянками та проведення державної реєстрації речового права на них, зумовлюють неможливість провести ОСОБА_2 державну реєстрацію свого речового права на власні земельні ділянки.

Представник відповідача ОСОБА_1 в судовому засіданні проти позовних вимог заперечила в повному обсязі, посилаючись на необґрунтованість. Пояснила, що дії відповідача щодо обєднання власних земельних ділянок жодним чином не перешкоджають позивачу щодо виконання рішення суду у справі № 372/4752/21. Крім того, позивачем при звернені до суду з вказаним позовом обрано не вірний спосіб захисту, оскільки в даному випадку має бути пред`явлено негаторний позов.

Представник третьої особи Головного управління Держгеокадастру в м. Києві та Київській області Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, пояснення, заяв, клопотань суду не надав.

Третя особа Державний реєстратор Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області Тютюн Дмитро Сергійович в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, пояснення, заяв, клопотань суду не надав.

Третя особа ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, надав суду пояснення, в яких просив позов задовольнити.

Вислухавши представників сторін, дослідивши докази, подані сторонами, повно і всебічно оцінивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено,що ОСОБА_2 на праві приватної власності належать на підставі посвідчених приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Забігайлом С.Ю. договорів дарування земельних ділянок від 18.06.2011р., які зареєстровані відповідно за реєстровими номерами 3278 та 3280, земельні ділянки з кадастровими номерами 3223151000:04:026:0068 площею 0,1000 га, та 3223151000:04:023:0076 площею 0,2250 га, які розташовані за адресою: Київська область, Обухівський район, с. Плюти.

Між сторонами цієї справи, а саме ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вирішувався судовий спір щодо вищезазначених земельних ділянок.

Так, в грудні 2021 року позивач ОСОБА_2 звернулась до суду з позовною заявою до відповідачки ОСОБА_3 в якій просила витребувати на свою користь з незаконного володіння від ОСОБА_3 земельні ділянки: з кадастровим номером 3223151000:04:026:0069, площею 0,1000 га, розташовану за адресою: Київська область, Обухівський район, Українська міська рада, яка перетинається з земельною ділянкою з кадастровим номером 3223151000:04:026:0068, що перебуває у приватній власності ОСОБА_2 ; з кадастровими номерами 3223151000:04:026:0070, площею 0,1125 га, та 3223151000:04:023:0099, площею 0,1125 га, розташовані за адресою: Київська область, Обухівський район, Українська міська рада, які перетинаються з площами співпадіння по 50% кожна з земельною ділянкою з кадастровим номером 3223151000:04:023:0076, що перебуває у приватній власності ОСОБА_2 .

Позовна заяваобґрунтовувалась тим,що на виконання вимог закону та маючи намір зареєструвати належні на праві власності земельні ділянки в Державному земельному кадастрі, ведення якого розпочато з моменту набрання чинності Закону України «Про Державний земельний кадастр» з 01.01.2013р., позивач на свою заяву до Головного управління Держгеокадастру у Київській області про внесення відомостей до Державного земельного кадастру отримала від державного земельного реєстратора Відділу в Обухівському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області Рішення про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру від 23.05.2019р. за № РВ-3201806632019 з підстав перетину ділянки з кадастровим номером 3223151000:04:026:0068 з ділянкою 3223151000:04:026:0069, та від 23.05.2019р. за № РВ-3201806642019 з підстав перетину ділянки з кадастровим номером 3223151000:04:023:0076 з ділянками 3223151000:04:026:0070 та 3223151000:04:023:0099 з площами співпадіння по 50 % кожна.

Після отримання Рішень позивачу стало відомо, що кінцевими власниками земельних ділянок з кадастровими номерами 3223151000:04:026:0069 та 3223151000:04:026:0070 стала ОСОБА_6 , а з кадастровим номером 3223151000:04:023:0099 став ОСОБА_7 .

Між тим, ОСОБА_2 як власник земельних ділянок з кадастровими номерами 3223151000:04:026:0068 та 3223151000:04:023:0076, волю на відчуження цих земельних ділянок не виявляла, жодного відповідного рішення з цього приводу не існує, право власності позивача на зазначені земельні ділянки в установленому законом порядку відповідно до вимог ст. 140 Земельного кодексу України не припинено.

Повне співпадіння меж земельних ділянок з кадастровим номером 3223151000:04:026:0068 з ділянкою 3223151000:04:026:0069, та з кадастровим номером 3223151000:04:023:0076 з ділянками 3223151000:04:026:0070 та 3223151000:04:023:0099 також підтверджено даними Проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для індивідуального садівництва 8 громадянам (у тому числі ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ) в адміністративних межах Української міської ради Обухівського району Київської області, копіями Поземельних книг з кадастровими номерами 3223151000:04:026:0069, 3223151000:04:026:0070 та 3223151000:04:023:0099, Державними актами про право власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 3223151000:04:026:0068 та 3223151000:04:026:0070, а також Рішеннями державного земельного реєстратора Відділу в Обухівському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру від 23.05.2019р. за № РВ-3201806632019 та від 23.05.2019р. за № РВ-3201806642019.

20.06.2019р. ОСОБА_2 зверталась до Обухівського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , Головного управління Держгеокадастру у Київській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Київській області), ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 про визнання незаконними та скасування наказів, визнання договорів купівлі-продажу недійсними, скасування державної реєстрації права власності та витребування земельної ділянки з чужого володіння (справа №372/2253/19).

Позов було вмотивовано тим, що позивач з 18.06.2011р. є власником земельних ділянок з кадастровими номерами 3223151000:04:026:0068 та 3223151000:04:023:0076, які в 2014 році в порушення норм законодавства шляхом присвоєння цим земельним ділянкам інших кадастрових номерів 3223151000:04:026:0069, 3223151000:04:026:0070, 3223151000:04:023:0099 перейшли у власність ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 20.08.2020р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 02.02.2021р. у справі № 372/2253/19 у задоволенні позову відмовлено.

ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , розуміючи, що постанова суду апеляційної інстанції позивачем буде оскаржена в касаційному порядку, відчужили спірні земельні ділянки ОСОБА_3 , а саме, 10.02.2021р. - з кадастровим номером 3223151000:04:023:0099, та 12.02.2021р. - з кадастровими номерами 3223151000:04:026:0069, 3223151000:04:026:0070.

Згідно Інформаційної довідки № 284321264 від 11.11.2021р. державна реєстрація земельних ділянок з кадастровими номерами 3223151000:04:026:0069, 3223151000:04:026:0070, 3223151000:04:023:0099 за ОСОБА_3 здійснена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чорнєй Вітою Володимирівною 12.02.2021р., 12.02.2021р. та 10.02.2021р. відповідно на умовах укладення посвідчених цими же датами приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чорнєй В.В. договорів купівлі-продажу земельної ділянки за 24.11.2014р. за реєстровими номерами 268, 267, 260 відповідно.

Постановою Верховного Суду від 16.06.2021р. постанову Київського апеляційного суду від 02.02.2021р. скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постановою Київського апеляційного суду від 14.09.2021р. апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Обухівського районного суду Київської області від 20.08.2020р. скасовано та ухвалено нове судове рішення. Позов задоволено частково.

Визнано незаконними та скасовано накази про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність, видані ГУ Держземагентства у Київській області на ім`я ОСОБА_8 , який зареєстрований 02.06.2014р. за №10-1378/15-14сг, на ім`я ОСОБА_9 , який зареєстрований 02.06.2014р. за №10-1377/15-14сг, на ім`я ОСОБА_10 , який зареєстрований 02.06.2014р. за №10- 1380/15-14сг.

Визнано договори купівлі-продажу земельних ділянок за кадастровими номерами 3223151000:04:026:0069 та 3223151000:04:026:0070 від 24 листопада 2014 року, посвідчені та зареєстровані приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ярощук В.Ю. за №1718 та №1722 та договір купівлі-продажу земельної ділянки за кадастровим номером 3223151000:04:023:0099 від 11.06.2015р., посвідчений та зареєстрований приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Саєнко Е.В. за № 1952, недійсними.

Скасовано державну реєстрацію права власності на земельну ділянку за кадастровим номером 3223151000:04:026:0069, площею 0,1000 га, розташовану за адресою: Київська область, Обухівський район, Українська міська рада, зареєстровану за ОСОБА_6 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ярощук В.Ю. 24.11.2014р. за номером запису 7807165.

Скасовано державну реєстрацію права власності на земельну ділянку за кадастровим номером 3223151000:04:026:0070, площею 0,1125 га, розташовану за адресою: Київська область, Обухівський район, Українська міська рада, зареєстровану за ОСОБА_6 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ярощук В.Ю. 24.11.2014р. за номером запису 7807393.

Скасовано державну реєстрацію права власності на земельну ділянку за кадастровим номером 3223151000:04:023:0099, площею 0,1125 га, розташовану за адресою: Київська область, Обухівський район, Українська міська рада, зареєстровану за ОСОБА_7 приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Саєнко Е. В. 11.06.2015р. за номером запису 10003604.

Скасовано державну реєстрацію в Державному земельному кадастрі земельних ділянок: з кадастровим номером 3223151000:04:026:0069, площею 0,1000 га, здійснену державним кадастровим реєстратором Петриком Д. О. 14 квітня 2014 року, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_8 , 16 травня 2015 року державним кадастровим реєстратором Заєць К.А. внесені відомості про зміну зареєстрованого права власності на земельну ділянку за ОСОБА_6 ; з кадастровим номером 3223151000:04:026:0070, площею 0,1125 га, здійснену державним кадастровим реєстратором Петриком Д. О. 14 квітня 2014 року, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_9 , 16 травня 2015 року державним кадастровим реєстратором Заєць К. А. внесені відомості про зміну зареєстрованого права власності на земельну ділянку за ОСОБА_6 ; з кадастровим номером 3223151000:04:023:0099, площею 0,1125 га, здійснену державним кадастровим реєстратором Петриком Д.О. 14 квітня 2014 року, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_10 , 17 грудня 2015 року державним кадастровим реєстратором Заєць К.А. внесені відомості про зміну зареєстрованого права власності на земельну ділянку за ОСОБА_7 . В іншій частині позовних вимог відмовлено.

На стадіях апеляційного та касаційного розгляду справи, позивач з огляду на вимоги ст. 51 ЦПК України не мала процесуальної можливості заявити клопотання про залучення до участі в справі співвідповідача ОСОБА_3 , тому позовні вимоги щодо витребування земельних ділянок із незаконного володіння від ОСОБА_3 у цій справі не заявлялися.

06.10.2021р. ОСОБА_2 на виконання зазначеної постанови Київського апеляційного суду від 14.09.2021р. у справі № 372/2253/19 на підставі частини четвертої ст. 9, частини шостої ст. 16, частини десятої ст. 24 Закону України «Про державний земельний кадастр», звернулася до Головного управління Держгеокадастру у Київській області із заявою, в якій просила: скасувати державну реєстрацію та кадастрові номери земельних ділянок 3223151000:04:026:0069, 3223151000:04:026:0070, 3223151000:04:023:0099; зареєструвати земельні ділянки за кадастровими номерами 3223151000:04:026:0068 та 3223151000:04:023:0076, права власності на які підтверджуються Державними актами на право власності на земельну ділянку та нотаріально посвідченими Договорами дарування земельної ділянки.

Листом від 22.10.2021р. № Б-1663/0-2621/6-21 Головне управління Держгеокадастру у Київській області повідомлено ОСОБА_2 , що за інформацією Відділу № 4 Управління в Обухівському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області (далі - Відділ) відповідно до програмного забезпечення ведення Державного земельного кадастру (ДЗК) за інформацією про зареєстровані речові права, що надійшли 12.02.2021 в порядку інформаційного взаємообміну від суб`єктів реєстрації речових прав на нерухоме майно, земельні ділянки з кадастровими номерами: 3223151000:04:026:0069, 3223151000:04:026:0070, 3223151000:04:023:0099 обліковуються за ОСОБА_3 . Інформація про скасування права власності за гр. ОСОБА_3 на земельні ділянки з кадастровими номерами: 3223151000:04:026:0069, 3223151000:04:026:0070, 3223151000:04:023:0099 у відповідності до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в порядку інформаційного обміну до Державного земельного кадастру не надходила, у зв`язку з чим скасувати державну реєстрацію вищевказаних ділянок не має можливості.

За таких обставин ОСОБА_2 позбавлена можливості у правовий спосіб відновити порушене право власності на належні їй земельні ділянки за вказаним судовим рішенням та вимушена звертатися повторно до суду загальної юрисдикції з відповідною заявою про відновлення порушеного права.

Рішенням Обухівського районного суду Київської області № 372/4752/21 від 02 серпня 2022 року, позов задоволено частково та витребувано із чужого незаконного володіння ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 земельні ділянки, які розташовані в селі Плюти Обухівського району Київської області площею 0,1000 га з кадастровим номером 3223151000:04:026:0068 та площею 0,2250 га з кадастровим номером 3223151000:04:023:0076. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Постановою Київськогоапеляційного суду№ 372/4752/21 від 26.01.2023, рішення Обухівського районного суду Київської області від 02 серпня 2022 року - залишено без змін.

Положеннями ч. 4 ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовне певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростованні особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені. Таке узгоджується із постановою Верховного суду від 11 грудня 2019 року у справі № 320/4938/17.

Преюдиційні факти- це факти, встановленні рішенням чи вироком суду, що набрали законної сили.

Преюдиційність грунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і визначається його суб`єктивними і об`єктивними межами, за якими сторони та інші особи. Які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішенням у такій справі правовідносини.

Суб`єктивними межами є те, що у двох справах беруть участь одні й ті самі особи чи їх правонаступники, чи хоча б одна особа, щодо якої встановлено ці обставини. Об`єктивні межі стосуються обставин, встановлених рішенням суду.

Преюдиційні обставини не потребують доказування, якщо одночасно виконуються такі умови: обставина встановлена судовим рішенням; судове рішення набрало законної сили; у справі беруть участь ті самі особи, які брали участь у попередній справі, чи хочаб одна особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Не потребують доказуванню обставини, встановленні рішенням суду, тобто ті обставини, щодо яких мав місце спір і які були предметом судового розгляду. Не має преюдиційного значення оцінка судом конкретних обставин справи, які сторонами не оспорювалися, мотиви судового рішення, правова кваліфікація спірних правовідносин. Преюдиційне значення можуть мати ті факти, щодо наявності або відсутності яких виник спір, і які, зокрема зазначені у резолютивній частині рішення.

Преюдиційні обставини є обов`язковими для суду, який розглядає справу.

У постановіоб`єднаної палатиКасаційного цивільногосуду ускладі ВерховногоСуду від18.04.2018року усправі №753/11000/14-ц,провадження №61-11сво17, зазначено, що преюдиціальність обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акту, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Отже, обставини встановленні рішенням суду у справі № 372/4752/21 не доказуються при розгляді цієї справи.

Отже судами встановлено, що позивачці ОСОБА_2 на праві приватної власності належать на підставі посвідчених приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Забігайлом С.Ю. договорів дарування земельних ділянок від 18.06.2011р., які зареєстровані відповідно за реєстровими номерами 3278 та 3280, земельні ділянки з кадастровими номерами 3223151000:04:026:0068, площею 0,1000 га, та 3223151000:04:023:0076, площею 0,2250 га, які розташовані за адресою: Київська область, Обухівський район, с. Плюти.

Земельні ділянки з кадастровими номерами 3223151000:04:026:0068 та 3223151000:04:023:0076, що належать позивачу, є сформованими ще з моменту присвоєння їм кадастрових номерів, тобто з 12.08.2010р., а після набрання чинності з 01.01.2013р. Закону України«Про Державнийземельний кадастр» і ведення з 01.01.2013р. Державного земельного кадастру, інформацію про ці земельні ділянки не внесено до Державного земельного кадастру саме з вини Головного управління Держземагенства в Київській області, правонаступником якого на теперішній час є Головне управління Держгеокадастру у Київській області, в якого була наявна вся технічна документація на зазначені земельні ділянки та Поземельна книга на сформовані земельні ділянки всього Обухівського району Київської області, чим порушено законні права позивача на належні їй на праві власності земельні ділянки.

При наявності достовірних відомостей про належність на праві власності позивачу земельних ділянок з кадастровими номерами 3223151000:04:026:0068 та 3223151000:04:023:0076, Головним управлінням Держземагенства у Київській області ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 незаконно надано у власність ці ж самі земельні ділянки з присвоєнням їм інших кадастрових номерів - 3223151000:04:026:0069, 3223151000:04:026:0070, 3223151000:04:023:0099, та 14.04.2014р. здійснено їх державну реєстрацію.

При повному співпадінні меж зазначених земельних ділянок, їх площі, міри ліній по периметру, координат поворотних точок меж земельних ділянок, Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області при видачі наказів щодо надання їх у власність громадянам ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та внесенні до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки спотворено дані про фактичне місце їх розташування.

Зокрема, за даними Державних актів на право власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 3223151000:04:026:0068 та 3223151000:04:026:0070, ці земельні ділянки розташовані у с. Плюти Обухівського району Київської області, тоді як за даними Поземельних книг на земельні ділянки з кадастровими номерами 3223151000:04:026:0069, 3223151000:04:026:0070 та 3223151000:04:023:0099, останні розташовані в адміністративних межах Української міської ради Обухівського району Київської області.

Кадастрові номери земельних ділянок 3223151000:04:026:0068 та 3223151000:04:023:0076, що належать позивачу на праві власності, не скасовані, але цим земельним ділянкам органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, незаконно присвоєні інші кадастрові номери з метою завуальованого незаконного вилучення із власності позивача належних їй на праві власності земельних ділянок без припинення її права власності на ці земельні ділянки.

Таким чином, маючи достовірні дані про власника земельних ділянок з кадастровими номерами 3223151000:04:026:0068 та 3223151000:04:023:0076, їх межі розташування, всі інші відомості щодо цих земельних ділянок, Головним управлінням Держземагенства у Київській області ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 безпідставно надані у власність земельні ділянки з присвоєнням інших кадастрових номерів 3223151000:04:026:0069, 3223151000:04:026:0070, 3223151000:04:023:0099 та здійснено 14.04.2014р. державну реєстрацію земельних ділянок з кадастровими номерами 3223151000:04:026:0069, 3223151000:04:026:0070, 3223151000:04:023:0099 на вже сформованих інших земельних ділянках з кадастровими номерами 3223151000:04:026:0068 та 3223151000:04:023:0076 без зміни їх меж, які були самостійними об`єктами цивільних прав позивача та належним чином 01.08.2011р. зареєстровані в Поземельній книзі на праві власності за позивачем.

Крім того, Головне Управління Держгеокадастру у Київській області при прийнятті наказів про затвердження документації із землеустрою та надання земельних ділянок у власність ОСОБА_8 з кадастровим номером 3223151000:04:026:0069, ОСОБА_9 з кадастровим номером 3223151000:04:026:0070, ОСОБА_10 з кадастровим номером 3223151000:04:023:0099, межі яких повністю співпадають з межами земельних ділянок з кадастровими номерами 3223151000:04:026:0068 та 3223151000:04:023:0076 щодо їх дислокації із суміжними земельними ділянками із зазначенням контурів, координат поворотних точок, геометричних параметрів, і відносяться до земель комунальної власності, вийшло за межи своїх повноважень та незаконно надало їх у власність переліченим особам шляхом безпідставної зміни їх цільового призначення, а саме змінивши їх категорію з земель комунальної власності на землі сільськогосподарського призначення державної власності.

Належні на праві власності позивачу земельні ділянки з кадастровими номерами 3223151000:04:026:0068 та 3223151000:04:023:0076, які розташовані за адресою: Київська область, Обухівський район, с. Плюти, відносяться до земель комунальної власності.

Земельні ділянки з кадастровими номерами 3223151000:04:026:0068 та 3223151000:04:023:0076 вибули з власності їх законного володільця ОСОБА_2 поза її волею, та передані у власність іншим особам завдяки зміні їх кадастрових номерів на підставі наказів Головного Управління Держземагентства у Київській області від 02.06.2014р., незаконно, а Головним Управлінням Держземагентства у Київській області здійснено невиправдане втручання в право власності позивача на спірні земельні ділянки, якою жодних вимог Закону не порушено, у законний спосіб набуто право власності на ці земельні ділянки на підставі цивільно-правових договорів.

Накази Головного Управління Держземагентства у Київській області від 02.06.2014р. про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність громадянам ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 за №10-1378/15-14сг, №10-1377/15-14сг, №10- 1380/15-14сг, відповідно до яких здійснено протиправне вилучення земельних ділянок із власності позивача ОСОБА_2 , є незаконними як такі, що прийняті за відсутності волевиявлення власника - ОСОБА_2 .

Тому ці накази не створюють правових наслідків незалежно від того, чи були вони скасовані судовим рішенням в іншій справі.

20.06.2019р. позивач ОСОБА_2 зверталась до Обухівського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , Головного управління Держгеокадастру у Київській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Київській області), ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 про визнання незаконними та скасування наказів, визнання договорів купівлі-продажу недійсними, скасування державної реєстрації права власності та витребування земельної ділянки з чужого володіння (справа №372/2253/19)

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 20.08.2020р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 02.02.2021р. у справі № 372/2253/19 у задоволенні позову відмовлено.

В подальшому вказані рішення були скасовані, а тому ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , до їх скасування, розуміючи, що постанова суду апеляційної інстанції позивачем буде оскаржена в касаційному порядку, відчужили спірні земельні ділянки ОСОБА_3 , а саме, 10.02.2021р. - з кадастровим номером 3223151000:04:023:0099, та 12.02.2021р. - з кадастровими номерами 3223151000:04:026:0069, 3223151000:04:026:0070.

Згідно Інформаційної довідки № 284321264 від 11.11.2021р. державна реєстрація земельних ділянок з кадастровими номерами 3223151000:04:026:0069, 3223151000:04:026:0070, 3223151000:04:023:0099 за ОСОБА_3 здійснена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чорнєй Вітою Володимирівною 12.02.2021р., 12.02.2021р. та 10.02.2021р. відповідно на умовах укладення посвідчених цими же датами приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чорнєй В.В. договорів купівлі-продажу земельної ділянки за 24.11.2014р. за реєстровими номерами 268, 267, 260 відповідно.

Листом від 22.10.2021р. № Б-1663/0-2621/6-21 Головне управління Держгеокадастру у Київській області повідомлено ОСОБА_2 , що за інформацією Відділу № 4 Управління в Обухівському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області (далі - Відділ) відповідно до програмного забезпечення ведення Державного земельного кадастру (ДЗК) за інформацією про зареєстровані речові права, що надійшли 12.02.2021 в порядку інформаційного взаємообміну від суб`єктів реєстрації речових прав на нерухоме майно, земельні ділянки з кадастровими номерами: 3223151000:04:026:0069, 3223151000:04:026:0070, 3223151000:04:023:0099 обліковуються за ОСОБА_3 . Інформація про скасування права власності за гр. ОСОБА_3 на земельні ділянки з кадастровими номерами: 3223151000:04:026:0069, 3223151000:04:026:0070, 3223151000:04:023:0099 у відповідності до Закону України«Про державнуреєстрацію речовихправ нанерухоме майнота їхобтяжень» в порядку інформаційного обміну до Державного земельного кадастру не надходила, у зв`язку з чим скасувати державну реєстрацію вищевказаних ділянок не має можливості.

Оскільки позивачем доведено всі юридичні факти, які визначені статтями 387 і 388 ЦК України, зокрема: законність набуття права власності ОСОБА_2 на спірні земельні ділянки, які вибули з її володіння поза її волею, відсутність правових підстав у громадян ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 для отримання за наказами Головного управління Дерземагенства у Київській області у власність земельних ділянок, межі яких повністю співпадали з межами належних на праві власності позивачу земельних ділянок, реєстрація яких в установленому законом порядку здійснена в Поземельній книзі, та добросовісність набуття права власності спірних земельних ділянок громадянами ОСОБА_11 і ОСОБА_7 за нотаріально посвідченими договорами купівлі-продажу, які в свою чергу відчужили спірні земельні ділянки відповідачу ОСОБА_3 , наявними є передбачені ст.ст. 387 і 388ЦК України підстави для витребування від ОСОБА_3 як останнього набувача на користь позивача ОСОБА_2 спірних земельних ділянок із незаконного володіння.

Оскільки земельні ділянки з кадастровими номерами 3223151000:04:026:0068 та 3223151000:04:023:0076 Головним Управлінням Держгеокадастру у Київській області не були внесені до Державного земельного кадастру згідно із Законом України «Про Державний земельний кадастр», на Публічній кадастровій карті ці земельні ділянки не були відображені як такі, що знаходяться у приватній власності, що і створило умови для незаконного заволодіння ними іншими особами.

Таким чином, суд вважав можливим витребувати із чужого незаконного володіння ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 земельні ділянки, які розташовані в селі Плюти Обухівського району Київської області площею 0,1000 га з кадастровим номером 3223151000:04:026:0068 та площею 0,2250 га з кадастровим номером 3223151000:04:023:0076, тобто задовольнив позов частково.

Отже, враховуючи, що суд задовольнив позовні вимоги ОСОБА_2 і витребував із чужого незаконного володіння ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 земельні ділянки, які розташовані в селі Плюти Обухівського району Київської області площею 0,1000 га з кадастровим номером 3223151000:04:026:0068 та площею 0,2250 га з кадастровим номером 3223151000:04:023:0076, після набрання судовим рішенням законної сили, позивачка звернулась з виконавчим листом №372/4752/21 від 16.02.2023р. до приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Пилипчука В.Г. щодо примусового виконання рішення суду.

25 квітня 2023 року приватним виконавцем Пилипчуком В.Г. було відкрито виконавче провадження № АСВП: 71661170 з виконання виконавчого листа № 372/4752/21 виданого 16.02.2023 року Обухівським районним судом Київської області про витребування із чужого незаконного володіння ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 земельних ділянок, які розташовані в с. Плюти, Обухівського р-ну Київської області площею 0,1000 га з кадастровим номером 3223151000:04:026:0068 та площею 0,2250 га з кадастровим номером 3223151000:04:023:0076, та винесено відповідну постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №71661170.

В рамках виконачого провадження приватним виконавцем винесено з 25 квітня 2023 року по 27 квітня 2023 року постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження; про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі в виконавчому провадженні; про стягнення з боржника основної; про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження.

27 квітня 2023 року приватним виконавцем в м. Києві Пилипчуком В.Г., за відсутності боржниці складено Акт вилучення та передачі майна стягувану, згідно з яким вилучено у боржника та передано стягувану земельні ділянки, розташовані в селі Плюти Обухівського району Київської області площею 0,1000 га з кадастровим номером 3223151000:04:026:0068 та площею 0,2250 га з кадастровим номером 3223151000:04:023:0076, які належали боржнику.

27 квітня 2023 року приватним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №71661170.

Не погоджуючись з вказаними діями та рішеннями приватного виконавця, ОСОБА_3 було їх оскаржено в судовому порядку.

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 18 липня 2023 року задоволено скаргу ОСОБА_3 та скасовано ряд постанов приватного виконавця, зокрема, й про відкриття виконавчого провадження.

На виконання вказаної ухвали, приватним виконавцем було 02 серпня 2023 року винесено постанову про скасування постанов, винесених з 25 квітня 2023 року по 27 квітня 2023 року у виконавчому провадженні ВП №71661170.

03 серпня 2023 року приватний виконавець Пилипчук В.Г. виніс постанови про відкриття виконавчого провадження №71661170 та про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, а 07 серпня 2023 року про призначення спеціаліста для участі у виконавчому провадженні.

08 серпня 2023 року приватним виконавцем в м. Києві Пилипчуком В.Г. складено Акт вилучення та передачі майна стягувану, згідно з яким вилучено у ОСОБА_3 та передано ОСОБА_2 земельні ділянки, розташовані в селі Плюти Обухівського району Київської області площею 0,1000 га з кадастровим номером 3223151000:04:026:0068 та площею 0,2250 га з кадастровим номером 3223151000:04:023:0076.

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 23 серпня 2023 року провадження у справі в частині вимог про визнання неправомірними і скасування постанов приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Пилипчука В.Г. у виконавчому провадженні ВП №71661170 від 03 серпня 2023 року про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, від 11 серпня 2023 року про стягнення з боржника основної винагороди, про визначення додаткових витрат - закрито. Скаргу ОСОБА_3 в іншій частині задоволено частково та скасовано постанови від 03 серпня 2023 року про відкриття виконавчого провадження тапро призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні; від 07 серпня 2023 року про призначення спеціаліста для участі у виконавчому провадженні; від 11 серпня 2023 року про закінчення виконавчого провадження. А також, визнано неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Пилипчука В.Г. щодо складення акту вилучення та передачі майна стягувачу від 08 серпня 2023 року у виконавчому провадженні ВП №71661170. В задоволенні інших вимог скарги відмовлено.

Постановою Київського апеляційного суду від 21.02.2024р. ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 23 серпня 2023 року в частині часткового задоволення скарги поданої ОСОБА_3 щодо визнання неправомірними і скасування постанов приватного виконавця виконавчого округу м.Києва ПилипчукаВ.Г.ВП № 71661170: від 03 серпня 2023 року про відкриття виконавчого провадження;від 03 серпня 2023 року про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні; від 07 серпня 2023 року про призначення спеціаліста для участі у виконавчому провадженні; від 11 серпня 2023 року про закінчення виконавчого провадження, а також в частині визнання неправомірними дій приватного виконавця виконавчого округу м.Києва ПилипчукаВ.Г.щодо складення акту вилучення та передачі майна стягувачу від 08 серпня 2023 року у виконавчому провадженні ВП 71661170, скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення, про залишення скарги ОСОБА_3 без задоволення. Ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 23 серпня 2023 року у частині закриття провадження у справі за скаргою ОСОБА_3 на дії та рішення приватного виконавця в частині вимог про визнання неправомірними і скасування постанов приватного виконавця виконавчого округу м.Києва ПилипчукаВ.Г.ВП №71661170 від 03 серпня 2023 року про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, від 11 серпня 2023 року про стягнення з боржника основної винагороди, про визначення розміру додаткових витрат, залишити без змін.

Постановою Київського апеляційного суду від 07.02.2024р. Ухвалу Обухівського районного суду від 18 липня 2023 року було скасовано та прийнято постанову, якою вирішено закрити провадження у справі за скаргою ОСОБА_3 в частині: визнання неправомірною та скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Пилипчука Віталія Григоровича про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження ВП №71661170 від 25 квітня 2023 року; визнання неправомірною та скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Пилипчука Віталія Григоровича про стягнення з боржника основної винагороди ВП №71661170 від 27 квітня 2023 року; визнання неправомірною та скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Пилипчука Віталія Григоровича про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження ВП №71661170 від 27 квітня 2023 року; роз`яснено ОСОБА_3 право на звернення до суду в цій частині з адміністративним позовом в порядку, визначеному КАС України. В іншій частині скаргу ОСОБА_3 про визнання неправомірними рішень, дій та скасування постанов приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пилипчука Віталія Григоровича, стягувач ОСОБА_2 , боржник- ОСОБА_3 , заінтересована особа: приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Пилипчук Віталій Григорович залишити без задоволення.

11 серпня 2023 року Постановою про закінчення виконавчого провадження приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Пилипчука Віталія Григоровича ВП №71661170 було закінчене шляхом виконання. Земельні ділянки площею 0,1000 га з кадастровим номером 3223151000:04:026:0068 та площею 0,2250 га з кадастровим номером 3223151000:04:023:0076 в селі Плюти Обухівського району Київської області були фактично повернуті її власниці - ОСОБА_2 і, наразі, перебувають у її розпорядженні та використанні фактично.

Відповідно до ч. 1ст. 4 ЦПК України- кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно дост. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Ефективність судового захисту прав та інтересів особи в судочинстві включає ефективність розгляду та вирішення справи, ефективність способу захисту, ефективність судового рішення та ефективність його виконання.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абз. 10 п. 9 мотивувальної частини рішення КСУ від 30 січня 2003р. № 3- рп/2003).

Право на судовий захист як вид державного захисту прав і свобод людини і громадянина передбачає і конкретні гарантії ефективного поновлення в правах шляхом здійснення правосуддя; відсутність такої можливості обмежує це право, яке за змістом ч. 2 ст. 64 Конституції України не може бути обмежено навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану (абз. 15 п. 3 мотивувальної частини Рішення КСУ від 7 травня 2002 р. № 8-рп/2002).

Остаточним вирішенням правового спору між позивачем та відповідачами можна буде вважати постановлення судового рішення, що відповідає змісту порушеного права/інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам, а також забезпечить його виконання без необхідності повторного звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту.

При обранні способу захисту також необхідно враховувати специфіку реєстрації прав на землю, а також юридичні наслідки за судовим рішенням у справі №372/4752/21.

Згідно з положеннями статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Позивачці на праві приватної власності належать на підставі посвідчених приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Забігайлом С.Ю. договорів дарування земельних ділянок від 18.06.2011р., які зареєстровані відповідно за реєстровими номерами 3278 та 3280, земельні ділянки з кадастровими номерами 3223151000:04:026:0068 площею 0,1000 га, та 3223151000:04:023:0076 площею 0,2250 га, які розташовані за адресою: Київська область, Обухівський район, с. Плюти.

Факт належності особам, які відчужили позивачу зазначені земельні ділянки (дарувальникам), та державної реєстрації земельних ділянок в установленому законом порядку на момент їх виділення первісним власникам встановлено також Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 02.08.2022р. по справі №372/4752/21, яке було залишено без змін Постановою Київського апеляційного суду від 26.01.2023р. та Ухвалою Верховного Суду від 30.03.2023р.

Отже, спірні земельні ділянки набуті позивачем у власність та позивач має безумовне право на їх державну реєстрацію.

За змістом статті 41 Конституції України та статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю та мирно володіти своїм майном; право приватної власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Відповідно до частини першої статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону (ч.1,2 ст. 319 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Так само, у відповідності до ст.153 ЗК України власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до ст.152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Враховуючи, що державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, право власності позивача на спірну земельну ділянку гарантується.

Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16ЦК України визначено способи захисту цивільних прав та інтересів, в тому числі визнання права; визнання правочину недійсним, відновлення становища, яке існувало до порушення. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

З`ясовуючи характер спірних правовідносин, судом встановлено, що з ухваленням рішення у справі №372/4752/21 спір між сторонами не вичерпано, а звернення до суду ОСОБА_2 з даним позовом викликано тим, що в даних ДЗК були збережені записи про відповідача ОСОБА_3 , як власника земельних ділянок з кадастровими номерами 3223151000:04:026:0069, 3223151000:04:026:0070, 3223151000:04:023:0099, на підставі цих записів відповідачем було здійснено об`єднання земельних.

Так, з витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-9932548732024 від 07.03.2024, вбачається, що земельні ділянки з кадастровими номерами 3223151000:04:023:0097, 3223151000:04:026:0070, 3223151000:04:023:0099, на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок були об`єднані в земельну ділянку з кадастровим номером 3223151000:04:023:0117, площею 0,3375 га

З витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-9932549152024 від 07.03.2024, земельні ділянки з кадастровими номерами 3223151000:04:023:0102, 3223151000:04:026:0069, на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок були об`єднані в земельну ділянку з кадастровим номером 3223151000:04:026:0101, площею 0,2 га.

Таким чином, ОСОБА_3 , всупереч рішенню суду, яке набрало законної сили у справі №372/4752/21 про витребування з її чужого незаконного володіння земельних ділянок з кадастровими номерами 3223151000:04:026:0068, та 3223151000:04:023:0076 на користь ОСОБА_2 , провела об`єднання земельних ділянок, які були витребувані та повернені гр. ОСОБА_2 з земельними ділянками, які розташовані поруч, що призвело до присвоєння нових кадастрових номерів об`єднаним ділянкам, внесення відомостей про такі ділянки до Державного земельного кадастру і, як наслідок, надало можливість провести державну реєстрацію речових прав на новостворені земельні ділянки з кадастровими номерами 3223151000:04:023:0117 площею 0,3375 га та 3223151000:04:026:0101 площею 0,2000 га за ОСОБА_3 .

Як вбачається з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №368990874 від 07.03.2024р., 16 серпня 2023 року державним реєстратором Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області Тютюн Дмитром Сергійовичем, ухвалено рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на земельну ділянку кад.номер 3223151000:04:023:0117 площею 0,3375га за ОСОБА_3 , індексний номер 68930160 від 18.08.2023р.; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2783148232231.

Як вбачається з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №368991171 від 07.03.2024р., 16 серпня 2023 року державним реєстратором Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області Тютюн Дмитром Сергійовичем ухвалено рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на земельну ділянку кад.номер 3223151000:04:026:0101 площею 0,2 га за ОСОБА_3 , індексний номер 68930271 від 18.08.2023р.; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2783152632231.

З метою реалізації правомочностей власника землі та внесення відповідних відомостей до Державного земельного кадастру і проведення державної реєстрації речового права в ДРРПНМ на власні земельні ділянки після їх витребування від ОСОБА_3 , позивачкою ОСОБА_2 05.02.2024р. було замовлено у ФОП ОСОБА_12 складення Технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) гр. ОСОБА_2 код.02.01-для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою: Київська область, Обухівський район, с.Плюти 3223151000:04:023:0076, 3223151000:04:026:0068.

26 лютого 2024 року Державним кадастровим реєстратором Відділу №5 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області було розглянуто заяву про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру від 23.02.2024р. (реєстраційний номер ЗВ-9701043452024) та ухвалено рішення №РВ-0500125292024 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру в зв`язку з 100%-им перетином (накладкою) земельної ділянки 3223151000:04:026:0068 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223151000:04:026:0101.

04 березня 2024 року Державним кадастровим реєстратором Відділу №4 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області було розглянуто заяву про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру від 23.02.2024р. (реєстраційний номер ЗВ-9701043602024) та ухвалено рішення №РВ-1800297012024 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру в зв`язку з 100%-им перетином (накладкою) земельної ділянки 3223151000:04:023:0076 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223151000:04:023:0117.

Судом відхиляються доводи відповідача, що рішення ОСОБА_3 про об`єднання власних земельних земельних ділянок було законним, жодних обтяжень на об`єднуванні земельні ділянки не було, а сам факт об`єднання земельних ділянок не перешкоджає ОСОБА_2 виконати рішення у справі № 372/4752/21.

Так, право власності ОСОБА_2 на земельні ділянки не було зареєстровано через наявність в ДЗК відомостей про зареєстровані права ОСОБА_3 як власника земельних ділянок з кадастровими номерами 3223151000:04:026:0101 та 3223151000:04:023:0117.

Дії гр. ОСОБА_3 щодо утворення нових земельних ділянок з кадастровими номерам 3223151000:04:026:0101 та 3223151000:04:023:0117 шляхом їх об`єднання з суміжними ділянками та проведення державної реєстрації речового права на них, зумовлюють неможливість провести власнику і фактичному володільцю земельних ділянок з кадастровими номерами 3223151000:04:026:0068 та 3223151000:04:023:0076 ОСОБА_2 державну реєстрацію свого речового права на власні земельні ділянки.

Пункт 1 ч.1ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначає, що державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката.

Згідно зістаттею 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєструречових прав на нерухоме майно.

За змістом наведеної норми державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. При дослідженні судом обставин існування в особи права власності, необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскількисама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає.

Крім того, згідно положення ч.2 ст.12 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», відповідно до яких записи, що містяться у Державному реєстрі прав, повинні відповідати відомостям, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії. У разі їх невідповідності пріоритет мають відомості, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії. Отже законодавцем врегульована правова ситуація у разі невідповідності відомостей, що внесені та містяться уДержавному реєстрі речових прав на нерухоме майно, наявним чинним та нескасованим правовстановлюючим документами.

До подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 24.02.2021 у справі №367/4613/18-ц, від 24.01.2020 у справі №910/10987/18, від 20.02.2018 у справі № 917/553/17.

У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц зазначається висновок про те, щовідомості державного реєстру прав на нерухомість презюмуються правильними, доки не доведено протилежне, тобто державна реєстрація права за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права, але створює спростовувану презумпцію права такої особи (постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі №48/340 (провадження №12-14звг19, пункт 6.30), від 12.03.2019 у справі №911/3594/17 (провадження №12-234гс18, пункт 4.17), від 19.01.2021 у справі №916/1415/19 (провадження №12-80гс20, пункт 6.13)). Наявність у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, відомостей про право іпотеки чи іншого речового права створює презумпцію належності права особі, яка ним володіє внаслідок державної реєстрації (b uchbesitz (нім. - книжкове володіння) (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.01.2021 у справі №522/1528/15-ц (провадження № 14-67цс20, пункт 70)) -п.61.Тому заволодіння нерухомим майном шляхом державної реєстрації права власності на нього ще не означає, що такий володілець набув право власності (права володіння, користування та розпорядження) на це майно. Власник, якого незаконно, без відповідної правової підстави, позбавили володіння нерухомим майном шляхом державної реєстрації права власності на це майно за іншою особою, не втрачає право володіння нерухомим майном.» - п.64.

Отже, на підставі вищенаведеного суд приходить до висновку, що під час об`єднання земельних ділянок з кадастровими номера 3223151000:04:023:0097, 3223151000:04:026:0070, 3223151000:04:023:0099, на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок в земельну ділянку з кадастровим номером 3223151000:04:023:0117, площею 0,3375 га; та земельних ділянок з кадастровими номерами 3223151000:04:023:0102, 3223151000:04:026:0069, в земельну ділянку з кадастровим номером 3223151000:04:026:0101, площею 0,2 га, в ДЗК містилася недостовірна інформація про те, що власником спірних земельних ділянок є ОСОБА_3 , що жодним чином не свідчить про набуття нею права власності (права володіння, користування та розпорядження) на спірні земельні ділянки.

При вирішенісудового споруу справі№372/4752/21досліджувались обставини законності набуття права власності ОСОБА_2 на спірні земельні ділянки, які вибули з її володіння поза її волею, відсутність правових підстав у громадян ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 для отримання за наказами Головного управління Дерземагенства у Київській області у власність земельних ділянок, межі яких повністю співпадали з межами належних на праві власності ОСОБА_2 земельних ділянок, реєстрація яких в установленому законом порядку здійснена в Поземельній книзі, та добросовісність набуття права власності спірних земельних ділянок громадянами ОСОБА_11 і ОСОБА_7 за нотаріально посвідченими договорами купівлі-продажу, які в свою чергу відчужили спірні земельні ділянки відповідачу ОСОБА_3 , та наявності передбачених ст.ст. 387 і 388 ЦК України підстав для витребування від ОСОБА_3 як останнього набувача на користь позивача ОСОБА_2 спірних земельних ділянок із незаконного володіння.

При розгляді цієї справи наведені вище обставини, які встановлені рішенням у справі №372/4752/21 відповідачем не спростовано.

Стаття 193 ЗК України визначає поняття Державного земельного кадастру, відповідно до якого це єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах кордонів України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами, меліоративні мережі та складові частини меліоративних мереж.

Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у Державному земельному кадастрі в порядку, встановленому Законом (стаття 202 ЗК України).

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про Державний земельний кадастр» державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

Частиною 4 ст. 24 Закону України Про Державний земельний кадастр визначено, що державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі: поділу чи об`єднання земельних ділянок;якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника; ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень). В разі скасування - кадастровий номер земельної ділянки не може бути присвоєний іншій земельній ділянці, а інформація про скасовані кадастрові номери земельних ділянок зберігається у Державному земельному кадастрі постійно.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі № 367/2022/15-ц (п. 56) зроблено правовий висновок, відповідно до якого формування земельних ділянок їх володільцем, зокрема внаслідок поділу та/або об`єднання, з присвоєнням їм кадастрових номерів, зміною інших характеристик не впливає на можливість захисту права власності чи інших майнових прав у визначений цивільним законодавством спосіб.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (див., зокрема, пункт 57 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, пункт 89 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18, пункт 55 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.06.2021 у справі № 334/3161/17), Постанови Великої Палати Верховного Суду від 25 січня 2022 року у справі № 143/591/20 (пункт 8.31), від 18 січня 2023 року у справі № 488/2807/17 (пункт 86).

У певних випадках спосіб захисту імперативно «прив`язаний» до певного складу правопорушення. У таких випадках можна стверджувати, що спосіб захисту визначений законом (встановлений законом), тобто термін «встановлений законом» означає не просто те, що він названий в законі (наприклад, є в переліку статті 16 ЦК України, статті 20 Господарського кодексу України), а те, що спосіб захисту за його змістом кореспондує конкретному правопорушенню. У цих випадках положення частини першої статті 5ГПК України (аналогічне - у частині першій статті 5 ЦПК України) вимагає, щоб суд застосував саме такий спосіб захисту. (див. пункти 98, 99 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 листопада 2023 року у справі №916/1174/22).

Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи. Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де схожі предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (такий правовий висновок викладено в пункті60 постанови Великої Палати Верховного Суду від23.06.2020 усправі №696/1693/15-ц).

При цьому на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то в такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими (такий правовий висновок наведено в пункті 39 постанови Великої Палати Верховного Суду від12.10.2021 у справі №233/2021/19, п.34 постанови Верховного Суду від19.03.2024 у справі №915/1439/21).

Як зазначивВерховний Судв постановівід 18вересня 2019року усправі №688/4167/16-цу випадку коли позивач стверджує про порушення свого права власника нерухомого майна особою, яка володіє ним шляхом державної реєстрації за собою права власності (права користування) цієї спірної частини, право позивача може бути захищено шляхом подання позову про витребування нерухомості з володіння, усунення перешкод у користуванні майном (статті 387, 388, 391, 396 ЦК України) чи іншим способом відповідно до закону.

Також в своїй Постанові від 04 квітня 2024 року по справі №753/20662/17 Верховний Суд зазначив, що «…Державна реєстрація речових прав виконує важливу функцію інформування третіх осіб про права та обтяження на майно, а у випадках, встановлених законом, з такою реєстрацією пов`язується виникнення прав на нерухоме майно (абзац третій частини другої статті 331 ЦК України).

Державна реєстрація права за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права, але створює спростовувану презумпцію права такої особи (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 02 липня 2019 року у справі № 48/340 (провадження № 12-14звг19), від 12 березня 2019 року у справі № 911/3594/17 (провадження № 12-234гс18, від 19 січня 2021 року у справі №916/1415/19 (провадження № 12-80гс20)).

Згідно з частиною другою статті 26Закону України«Про державнуреєстрацію речовихправ нанерухоме майнота їхобтяжень» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин та зміни предмету позову) у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», який набрав чинності з 16 січня 2020 року, статтю 26Закону України«Про державнуреєстрацію речовихправ нанерухоме майнота їхобтяжень» викладено у новій редакції.

Відповідно до частини третьої статті 26Закону України«Про державнуреєстрацію речовихправ нанерухоме майнота їхобтяжень» (у редакції, чинній з 16 січня 2020 року) відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункт 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Згідно з абзацом 2 частини третьої статті 26Закону України«Про державнуреєстрацію речовихправ нанерухоме майнота їхобтяжень» (у редакції, чинній на час ухвалення рішення судом першої інстанції) у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються.

Відповідно до абзацу 3 частини третьої статті 26Закону України«Про державнуреєстрацію речовихправ нанерухоме майнота їхобтяжень» (у редакції, чинній на час ухвалення рішення судом першої інстанції) у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

За змістом наведеної норми у чинній редакції та редакції, яка діяла на час ухвалення судового рішення судом першої інстанції, на відміну від положень частини другої статті 26Закону України«Про державнуреєстрацію речовихправ нанерухоме майнота їхобтяжень» у попередній редакції, яка передбачала такі способи судового захисту порушених прав як скасування записів про проведену державну реєстрацію прав та скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, наразі способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав; визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; скасування державної реєстрації прав.

Таким чином, у розумінні наведеної норми права у чинній редакції, на відміну від частини другої статті 26Закону України«Про державнуреєстрацію речовихправ нанерухоме майнота їхобтяжень» у попередній редакції, ефективними способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є зокрема скасування рішення державного реєстратора щодо державної реєстрації прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав….»

У постанові Верховного Суду від 30 листопада 2022 року у справі № 656/241/19-ц зазначено, що «у частині другій статті 26Закону України«Про державнуреєстрацію речовихправ нанерухоме майнота їхобтяжень» (у редакції, чинній до 16 січня 2020 року) унормовано порядок внесення записів до Державного реєстру прав, змін до них та їх скасування. Так, за змістом зазначеної норми, у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав. […] Згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», який набрав чинності з 16 січня 2020 року, статтю 26Закону України«Про державнуреєстрацію речовихправ нанерухоме майнота їхобтяжень» викладено у новій редакції. Так, відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини третьої статті 26Закону України«Про державнуреєстрацію речовихправ нанерухоме майнота їхобтяжень» (у редакції, чинній із 16 січня 2020 року) відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. […] Отже, у розумінні положень наведеної норми у чинній редакції (яка діяла на час ухвалення судових рішень у цій справі), на відміну від положень частини другої статті 26Закону України«Про державнуреєстрацію речовихправ нанерухоме майнота їхобтяжень» у попередній редакції, яка передбачала такі способи судового захисту порушених прав як скасування записів про проведену державну реєстрацію прав та скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, наразі способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав; судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; судове рішення про скасування державної реєстрації прав. […] Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала про те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам…».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 грудня 2022 року у справі №914/2350/18 (914/608/20) (зазначено, що з урахуванням конкретних обставин справи та положень абзаців другого та третього частини третьої статті 26Закону №1952-IV задоволення вимоги про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності може призвести до відновлення порушених прав особи без застосування додаткових способів захисту, таких як поновлення права власності (за умови, якщо суд, задовольнивши таку позовну вимогу, вирішить тим самим спір про право, наявний між сторонами). На підставі викладеного Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для відступу від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 жовтня 2021 року у справі №545/1883/20, про те, що задоволення вимоги про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності призведе до відновлення порушених прав позивача і не потребує для застосування додаткових способів захисту, таких як поновлення права власності.

На час пред`явлення даного позову згідно із Законом України«Про внесеннязмін додеяких законодавчихактів Українищодо удосконаленнямеханізму протидіїрейдерству» № 2255-IX від 12.05.2022, який набрав чинності з 26 липня 2022 року, ч.3 статті 26Закону України«Про державнуреєстрацію речовихправ нанерухоме майнота їхобтяжень» в редакції згідно з Законом «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення непорушності майнових прав» №3103-ІХ від 03.05.2023р., який набрав чинності 22 липня 2023 року викладено у новій редакції:

«… 3.Відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню, крім випадків, передбачених пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав, що здійснюється державним реєстратором або, у випадку скасування рішення Міністерства юстиції України, прийнятого відповідно до пункту 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, посадовою особою Міністерства юстиції України. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

Державна реєстрація прав у випадках, передбачених цією частиною, проводиться у порядку, визначеному цим Законом, крім випадку визнання її вчиненою з порушенням цього Закону та анулювання рішення державного реєстратора про державну реєстрацію на підставі рішення Міністерства юстиції України, що виконується посадовою особою Міністерства юстиції України відповідно до статті 37 цього Закону.»

Згідно правового висновку, викладеного Великою Палатою Верховного Суду в п.72 постанови від 23.06.2020р. у справі №680/214/16, спір про скасування рішення щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно треба розглядати як спір, пов`язаний із порушенням цивільних прав позивача на нерухоме майно іншою особою, за якою зареєстроване речове право на це майно. Належним відповідачем у такій справі є особа, право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснено аналогічний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (аналогічні правові висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі №823/2042/16 (п.36), від 16.01.2019 у справі №755/9555/18 (п.25), від 21.08.2019 у справі №805/2857/17-а, від 15.01.2020 у справі №587/2326/16-ц (п.24), від 26.02.2020 у справі №287/167/18-ц (п.52).

У випадку, якщо позовні вимоги або одна з них не узгоджується з нормою права, позивач просить суд застосувати принцип jura novit curia («суд знає закони»), визначити, яку мету переслідує позивач, і для вирішення спору застосувати належні приписи юридичних норм (правовий висновок викладений в постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц (пункти 83, 144), від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15 (пункт 7.43), від 04 вересня 2019 року у справі № 265/6582/16-ц (пункт 44), від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 101), від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17 (пункт 84), від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (пункт 8.1), від 08 червня 2021 року у справі № 662/397/15-ц, від 15 червня 2021 року у справі № 904/5726/19 (пункт 6.56-6.58), від 07 вересня 2022 року

Враховуючи викладене, для забезпечення ефективного захисту права власника щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 3223151000:04:026:0068 та 3223151000:04:023:0076 необхідним є задоволення позовних вимог щодо скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_3 як власника земельних ділянок з кадастровими номерами 3223151000:04:026:0101 та 3223151000:04:023:0117.

Такий спосіб судового захисту, як скасування судом державної реєстрації прав на нерухоме майно у практичному аспекті зможе забезпечити і гарантувати позивачу відновлення порушеного права (висновок Касаційного цивільного суду Верховного Суду у справі № 450/441/19 від 17.08.2022 року).

Щодо судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає за можливе стягнути судові витрати за сплату судового збору з відповідача в розмірі 4844,80 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 82, 89, 141, 258, 259, 263,268, 352, 354ЦПК України, ст.ст.3,152,153Земельного КодексуУкраїни, ст.ст.16,20, 317,319,321,328, 334 Цивільного Кодексу України, суд, Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно»,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи: Головне управління Держгеокадастру в м. Києві та Київській області, Державний реєстратор Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області Тютюн Дмитро Сергійович, ОСОБА_4 про скасування державної реєстрації земельних ділянок задовольнити.

Скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (Державному реєстрі прав) державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на земельну ділянку з кадастровим номером 3223151000:04:026:0101, номер відомостей про речове право №51414761 від 16.08.2023, та рішення державного реєстратора Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області Тютюн Дмитра Сергійовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 68930271 від 18.08.2023р. з одночасним припиненням права власності ОСОБА_3 на земельну ділянку (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2783152632231) площею 0,20 га з кадастровим номером 3223151000:04:026:0101 та закриттям відповідного розділу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (Державному реєстрі прав) державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на земельну ділянку з кадастровим номером 3223151000:04:023:0117, номер відомостей про речове право №51414685 від 16.08.2023р., та рішення державного реєстратора Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області Тютюн Дмитра Сергійовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 68930160 від 18.08.2023р. з одночасним припиненням права власності ОСОБА_3 на земельну ділянку (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2783148232231) площею 0,3375 га з кадастровим номером 3223151000:04:023:0117 та закриттям відповідного розділу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Скасувати державну реєстрацію земельної ділянки від 08 серпня 2023 року з присвоєнням кадастрового номеру 3223151000:04:026:0101 в Державному земельному кадастрі з одночасним скасуванням кадастрового номеру 3223151000:04:026:0101 на земельну ділянку площею 0,20 га, розташовану за адресою: Київська область, Обухівський район, Українська міська рада.

Скасувати державну реєстрацію земельної ділянки від 08 серпня 2023 року з присвоєнням кадастрового номеру 3223151000:04:023:0117 в Державному земельному кадастрі з одночасним скасуванням кадастрового номеру 3223151000:04:023:0117 на земельну ділянку площею 0,3375 га, розташовану за адресою: Київська область, Обухівський район, Українська міська рада.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 4844,80 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разіподання апеляційноїскарги рішення,якщо йогоне скасовано,набирає законноїсили післяповернення апеляційноїскарги,відмови увідкритті чизакриття апеляційногопровадження абоприйняття постановисуду апеляційної інстанції занаслідками апеляційногоперегляду.

Повний текстрішення складено05.02.2024.

Суддя О.Б. Тиханський