Рішення

від 05.02.2025 по справі 547/1270/24

СЕМЕНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

СЕМЕНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Шевченка, 41а, селище Семенівка, Кременчуцький район, Полтавська область, 38200

тел. (05341) 9 17 39, факс (05341) 9 17 39, 9 15 37,

e-mail: inbox@sm.pl.court.gov.ua, web: https://sm.pl.court.gov.ua

ідентифікаційний код 02886143

Справа №547/1270/24

Провадження №2/547/100/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2025 року с-ще Семенівка, Полтавська область

Семенівський районний суд Полтавської області, головуючий суддя В.Ф.Харченко, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДВК Агро" про стягнення заборгованості зі сплати орендної плати за договором оренди землі, пені, інфляційних витрат за прострочення внесення орендної плати, стягнення моральної шкоди, розірвання договору оренди землі,

представник позивача ОСОБА_1 адвокат С.С.Лисенко,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2024 року представник позивача ОСОБА_1 адвокат С.С.Лисенко звернулася до Семенівського районного суду Полтавської області із позовом до відповідача ТОВ "ДВК Агро" про стягнення з останнього на користь позивача 30680,75 грн з яких: 26100,00 грн заборгованість за 2021, 2022 і 2023 роки зі сплати щорічної орендної плати 8700,00 грн по договору оренди землі б/н від 04.11.2020, 3628,10 грн інфляційне збільшення, 952,65 грн штрафні санкції. Також просить стягнути 9000,00 грн моральної шкоди та розірвати договір оренди землі б/н від 04.11.2020.

В обґрунтування позову зазначає, що за договором оренди землі б/н від 04.11.2020 відповідач користується належною позивачеві на праві власності земельною ділянкою кадастровий номер 5324584600:00:002:0125, площею 2,0га. Строк оренди 15 років. Щорічна орендна плата складає 8700,00 грн і підлягає щорічній індексації, сплачується не пізніше 31 грудня звітного року. У разі несвоєчасної сплати орендної плати орендар сплачує орендодавцеві 0,01 % пені за кожен день прострочення. Відповідач не сплатив позивачеві орендну плату за користування землею у 2021, 2022 і у 2023 роках, тому виникли вказані заборгованості.

Ухвалою від 23.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду і відкрито провадження у справі, відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; запропоновано відповідачеві, зокрема, у 15-денний строк скласти і подати відзив на позов; витребувано у відповідача докази сплати орендної плати.

29.11.2024 і 24.12.2024 відповідач копію ухвали суду від 23.12.2024, інформацію щодо розгляду справи, копію позовної заяви з додатками отримав в свій електронний кабінет і на свою електронну пошту, що є їх належним врученням відповідачеві (а.с.34, 35).

Відповідач в установлений судом строк письмовий відзив на позов з посиланням на докази, якими він обґрунтовується, до суду не надав.

Станом на 05.02.2025 суд не отримував відзив на позов чи будь-яких заяв, клопотань тощо від відповідача.

Вказані обставини не перешкоджають розгляду справи по суті.

Відповідно до ст. 13 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК) суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК).

Вивчивши письмову заяву позивача по суті справи (позовну заяву), вивчивши наявні у справі дані і докази, суд встановив таке.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності позивач із 22.10.2020 є власником земельної ділянки кадастровий номер 5324584600:00:002:0125, площею 2,0 га (а.с. 18).

Згідно договору оренди землі б/н від 04.11.2020 позивач передав вказану земельну ділянку сільськогосподарського призначення в оренду відповідачеві на строк 15 років; орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 8700,00 грн в рік не пізніше 31 грудня поточного року, крім оплати орендної плати за перший рік використання; у разі несвоєчасної сплати орендної плати у визначені строки справляється пеня у розмірі 0,01 % від несплаченої суми за кожен день прострочення тощо (а.с.19-21).

Отже між сторонами укладено договір оренди землі.

Оренда землі це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (ст. 1 Закону України "Про оренду землі").

Договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 1 Закону України "Про оренду землі").

Орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно доПодаткового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди (ч.ч. 1-3 ст. 21 Закону України "Про оренду землі").

Орендна плата справляється у грошовій формі (ч. 2 ст. 22 Закону України "Прооренду землі").

Орендар земельної ділянки зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку (абз. 7 ч. 2 ст. 25 Закону України "Про оренду землі").

У разі невиконання зобов`язань за договором оренди землі сторони несуть відповідальність згідно із законом та договором (ст. 36 Закону України "Прооренду землі").

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору (ст.526 Цивільного кодексу України даліЦК).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди (п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 611 ЦК).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. (ч.ч. 1, 2 ст. 612 ЦК).

Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2)доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі (ч.ч. 1-3 ст. 22 ЦК).

Неустойкою (штрафом,пенею)є грошовасума абоінше майно,які боржникповинен передатикредиторовіуразі порушенняборжником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.ч. 1, 3 ст. 549 ЦК).

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (ч. 1 ст. 550 ЦК).

Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч.ч. 1, 2 ст. 551 ЦК).

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК).

Щодо орендної плати та пов`язаних з цим розрахунків інфляційних втрат і пені

За умовами вказаного договору оренди землі 8700,00 грн щорічної орендної плати має бути сплачено за 2021 рік не пізніше 21.12.2021, за 2022 рік не пізніше 31.12.2022, за 2023 рік не пізніше 31.12.2023.

Позивач стверджує, що не отримав орендну плату за 2021, 2022 і за 2023 роки.

Такий довод не оспорено відповідачем, доказів сплати орендної плати судові не надано.

Відтак позовні вимоги у цій частині є законними і обґрунтованими. Суд задовольняє цю частину позовних вимог і стягує заборгованість з орендної плати за 2021, 2022 і за 2023 роки у загальній сумі 26100,00 грн (8700,00 3).

Відповідач не оспорив та не спростував складений позивачем розрахунок інфляційних втрат у загальній сумі 3628,10 грн і пені 952,65 грн за період 01.01.2021 31.12.2023.

Проте термін сплати орендної плати за 2021 рік складає 31.12.2021, а не вказаний у розрахунках термін 01.01.2021. Відтак суд зменшує зазначені позивачем інфляційні втрати 3628,10 грн і пені 952,65 грн на, відповідно, 871,33 грн і 317,55 грн.

Всього суд стягує з відповідача 2756,77 грн інфляційних втрат (3628,10 - 871,33) і 635,10 грн пені (952,65 - 317,55), а з урахуванням орендної плати 29491,87 грн (26100,00 + 2756,77 + 635,10).

Щодо розірвання договору оренди землі.

Судом встановлено, що відповідачем не виплачено позивачеві орендну плату за 2021, 2022 і 2023 роки за договором оренди землі від 04.11.2020.

Згідно з ч. 1 ст. 21 Закону України від "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно доПодаткового кодексу України).

Згідно з абз. 7 ч. 2 ст. 25 Закону України від "Про оренду землі" орендар зобов`язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Пунктом "д" частини 1 статті 141 ЗК України встановлено, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають саме систематичної (двата більше випадків) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки.

Ураховуючи те, що судом встановлено систематичну несплату відповідачем орендної плати за 2021, 2022 і 2023 роки, позовні вимоги в частині розірвання договору оренди землі від 04.11.2020 також підлягають задоволенню.

Щодо моральної шкоди

Пунктом 5ПостановиПленумуВерховного СудуУкраїни№ 4від31.03.1995 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" роз`яснено, що скільки питання відшкодування моральної шкоди регулюються законодавчими актами, введеними у дію в різні строки, суду необхідно в кожній справі з`ясовувати характер правовідносин сторін і встановлювати якими правовими нормами вони регулюються, чи допускає відповідне законодавство відшкодування моральної шкоди при даному виді правовідносин, коли набрав чинності законодавчий акт, що визначає умови і порядок відшкодування моральної шкоди в цих випадках, та коли були вчинені дії, якими заподіяно цю шкоду.

Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті (ч. 1 ст. 1167 ЦК).

Вказана підстава стягнення моральної шкоди перебуває у підрозділі 2 "Недоговірні зобов`язання" книги п`ятої "Зобов`язальне право" ЦК.

Натомість у цій справі спір між сторонами виник щодо неналежного виконання договору оренди землі у частині несплати орендної плати, як неналежного виконання договірного зобов`язання. Не з недоговірного зобов`язання.

Водночас у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.09.2020 у справі №216/3521/16-ц викладена правова позиція, що виходячи з положень статей 16 і 23 ЦК та змісту права на відшкодування моральної шкоди в цілому як способу захисту суб`єктивного цивільного права, компенсація моральної шкоди повинна відбуватися у будь-якому випадку її спричинення право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди виникає внаслідок порушення права особи незалежно від наявності спеціальних норм цивільного законодавства. Моральна шкода за порушення цивільно-правового договору як спосіб захисту суб`єктивного цивільного права може бути компенсована і в тому разі,якщо це прямо не передбачено законом або тим чи іншим договором, і підлягає стягненню на підставі статей 16 та 23 ЦК і статей 4 та 22 Закону "Прозахист прав споживачів" навіть у тих випадках, коли умовами договору право на компенсацію моральної шкоди не передбачено.

Верховний Суд у постанові від 01.03.2023 у справі № 496/1691/19 зазначив, що тлумачення статті 23 ЦК свідчить, що вона є нормою, яка має поширюватися на будь-які цивільно-правові відносини, в яких тій чи іншій особі було завдано моральної шкоди. Це, зокрема, підтверджується тим, що законодавець вживає формулювання "особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав". Тобто можливість стягнення компенсації моральної шкоди ставиться в залежність не від того, що це передбачено нормою закону або положеннями договору, а від порушення цивільного права особи (див. ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13.11.2019 в справі №216/3521/16-ц, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16.06.2022 у справі №569/20510/19).

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди (ч.1, п. 9 ч. 2 ст. 16 ЦК).

Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкодаполягає,з-поміжіншого,удушевнихстражданнях,якихфізичнаособа зазналаузв`язкузпротиправноюповедінкою щодонеїсамої . Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 23 ЦК).

Відтак суд частково задовольняє позов у частині стягнення 6500,00 грн моральної шкоди, а не вказані у позові 9000,00 грн.

Щодо судових витрат

Відповідно до ч. 2 ст. 133 ЦПК розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивач є особою з ІІ групою інвалідності, що підтверджено довідкою МСЕ № 0221118 від 31.03.2004, видана безстроково (а.с. 17).

Від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - особи з інвалідністю I та II груп у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав (п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір").

Отже позивач звільнений від сплати судового збору.

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір").

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" станом на 01.01.2024 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3028,00 грн.

Отже належна до сплати сума судового збору із ініційованої позивачем позовної вимоги майнового характеру складає 1211,20 грн ((30680,76 + 9000,00 1,0 % ? 3028,00 0,4), від сплати якої звільнено позивача.

А належна до сплати сума судового збору із позовної вимоги немайнового характеру (розірвання договору оренди землі), від сплати якого звільнено позивача, складає 1211,20 грн (3028,00 0,4).

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч.ч. 1, 6 ст. 141 ЦПК).

Отже, з урахуванням часткового задоволенні позовної вимоги майнового характеру і повного задоволення позовної вимоги немайнового характеру суд стягує з відповідача в дохід держави 2309,80 грн судового збору ((1211,20 ? (30680,76 + 9000,00) (26100,00 + 2756,77 + 635,10 + 6500,00) + 1211,20).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1-5, 10-13, 48, 49, 76-83, 89, 174, 209, 211, 223, 258, 259, 264, 265, 272-274, 280-284, 351, 352, 354, 355 ЦПК,суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити позов частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДВК Агро" на користь ОСОБА_2 29491,87 грн, що пов`язані з несплатою орендної плати за 2021, 2022 і за 2023 роки за договором оренди землі б/н від 04.11.2020, відмовивши у стягненні більшої суми 30680,75 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДВК Агро" на користь ОСОБА_2 6500,00 грн моральної шкоди, відмовивши у стягненні більшої суми 9000,00 грн.

Розірвати договір оренди землі б/н від 04.11.2020, що укладений між ОСОБА_2 і Товариством з обмеженою відповідальністю "ДВКАгро" щодо оренди земельної ділянки площею 2,0 га, кадастровий номер 5324584600:00:002:0125 на строк 15 років.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДВК Агро" 2309,80грн судового збору на користь держави.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку учасниками справи до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "ДВК Агро" (місцезнаходження: Полтавська обл., Кременчуцький р-н, Семенівська ТГ, с.Новий Калкаїв, вул. вул. Гагаріна, 31; ідентифікаційний код 41256598).

Суддя В.Ф.Харченко