Ухвала

від 05.02.2025 по справі 755/12451/24

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/12451/24

Провадження №: 2/755/2903/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" лютого 2025 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Гаврилової О.В.,

за участю секретаря - Зілінської М.В.,

розглянувши в підготовчому засіданні, в залі суду, в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва усну заяву представника позивача (відповідача за зустрічним позовом) ОСОБА_1 - адвоката Сидоренка Ігоря Олександровича про відвід судді Гаврилової О.В., подану в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спадкового майна та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спадщини, -

в с т а н о в и в :

В провадженні Дніпровського районного суду міста Києва знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спадкового майна та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спадщини.

05 лютого 2025 року представник позивача (відповідача за зустрічним позовом) ОСОБА_1 - адвокат Сидоренка І.О. усно заявив відвід судді Гавриловій О.В., обґрунтувавши тим, що головуючою у справі суддею Гавриловою О.В. чиняться штучні перепони у врегулюванні спору між сторонами. Також представник позивача не згоден із ухвалою суду про відмову в задоволенні клопотання про долучення доказів, з чого, на його думку, вбачається упередженість судді. Крім того, за доводами представника позивача, він може припустити, що представник відповідача читає лекції в школі суддів, працювала на керівних посадах у Верховному Суді України, що не виключає її впливу, знайома з колишнім Головою Верховного Суду та була помічником колишнього Голови Верховного Суду України.

Позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Войтовський С.В. у підготовчому засіданні підтримали усну заяву про відвід судді.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник - адвокат Майстренко Л.О. в підготовчому засіданні заперечувала проти задоволення заяви про відвід, з підстав необґрунтованості останньої.

Суд, вислухавши доводи заявника та думки учасників справи, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Відповідно до частин 1-3, 7 ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу. Питання про відвід вирішується невідкладно.

Відповідно до ч. 1 ст. 34 ЦПК України, цивільні справи у судах першої інстанції розглядаються одноособово суддею, який є головуючим і діє від імені суду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Статтею 36 ЦПК України передбачено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

В той же час, належних доказів і переконливих аргументів, які б підтверджували наявність обставин, визначених у ст. 36, 37 ЦПК України, які б унеможливлювали участь судді Гаврилової О.В. у розгляді даної справи, заявником не наведено.

У рішенні від 09.11.2006 року по справі «Білуха проти України» Європейського Суду з прав людини (далі ЄСПЛ) зазначено, що відповідно до сталої практики Суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями.

Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.

Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності («Фей проти Австрії» (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 та 30; «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-ХІІ). У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду («Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. United Kingdom), від 10 червня 1996 року, п. 38).

Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного («Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), пункт 43).

У рішенні від 10 грудня 2009 р. у справі «Мироненко та Мартенко проти України» ЄСПЛ дійшов висновку, що український суд не був безстороннім за об`єктивним критерієм.

На обґрунтування свого висновку ЄСПЛ звернув увагу на те, що, застосовуючи об`єктивний критерій, слід з`ясувати, чи існують, окрім самої поведінки судді, певні факти, які можуть бути підставою для сумніву в його безсторонності.

Тобто, при визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді, позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими.

Змагальність судового процесу та покладення на суд обов`язку здійснювати цивільне судочинство об`єктивно та неупереджено є передумовою того, що рішення по суті справи може бути ухвалено як на користь позивача, так і відповідача, що не свідчить про зацікавленість або упередженість судді.

Висловлена заявником незгода з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу, що прямо визначено ч. 4 ст.36 ЦПК України.

Що ж стосується сумнівів представника позивача в неупередженості та об`єктивності головуючого у справі, слід зазначити, що за вимогами ч.3 та ч. 4 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим, а заявник зобов`язаний надати докази упередженості судді у випадку наявності обставин, що викликають сумніви в неупередженості або об`єктивності судді.

У § 81 рішення у справі «Салов проти України» (заява № 65518/01) Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що «неупередженість» в сенсі статті 6 Конвенції має визначатися суб`єктивною оцінкою на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто жоден із членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивною оцінкою - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які законні сумніви з цього приводу (рішення у справах «Bulut v. Austria» від 22 лютого 1996 року, Reports 1996-II, с. 256, § 31 та «Thomann v. Switzerland» від 10 червня 1996 року, Reports 1996-III, с. 815, § 30). У межах об`єктивної оцінки має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо неупередженості судів.

Для відведення судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість та необ`єктивність. Крім того, обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними. Відвід повинен бути вмотивований - з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо він не вмотивований, це є підставою для відмови у його задоволенні.

Наведені заявником доводи щодо здійснення представником іншої сторони викладацької та іншої професійної діяльності, в тому числі й обіймання нею певних посад, жодним чином не можуть свідчити про те, що суддя прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи чи вказувати на інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Таким чином, усі дії головуючого під час розгляду даної справи в повній мірі відповідають завданням та засадам цивільного судочинства, спрямовані на забезпечення захисту прав усіх учасників справи.

За вказаних обставин, перевіривши наведені представником позивача (відповідача за зустрічним позовом) ОСОБА_1 - адвоката Сидоренка Ігоря Олександровича підстави для відводу головуючого у справі, суд приходить до висновку про необґрунтованість заявленого відводу, у зв`язку з чим у задоволенні усної заяви про відвід судді слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись статтями 36, 37, 40, 260, 353, 354 ЦПК України, суд-

п о с т а н о в и в:

Визнати усну заяву представника позивача (відповідача за зустрічним позовом) ОСОБА_1 - адвоката Сидоренка Ігоря Олександровича про відвід судді Гаврилової О.В. - необґрунтованою.

У задоволенні усної заяви представника позивача (відповідача за зустрічним позовом) ОСОБА_1 - адвоката Сидоренка Ігоря Олександровича про відвід судді Гаврилової О.В., поданої в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спадкового майна та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спадщини - відмовити.

Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Повний текст ухвали суду складено 05 лютого 2025 року.

Суддя: