Рішення

від 04.02.2025 по справі 587/4673/24

СУМСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 587/4673/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2025 року Сумський районний суд Сумської області під головуванням судді Степаненка О.А., за участю секретаря судового засідання Бузової Т.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Терешківської сільської ради Сумського району про встановлення факту належності правовстановлюючого документу та визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування.

Встановив:

Позивач звернулася до суду з даним позовом мотивуючи його тим, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_2 . 21 листопада 1996 року ОСОБА_2 все своє майно заповів свої дочці ОСОБА_1 . Після її звернення до нотаріальної контори для отримання свідоцтва про право на спадщину, нотаріусом Сумської райдержнотконтори було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 19.03.2024 року, через те, що у поданих до оформлення оригіналах державних актів на право приватної власності на землю прізвище власника вказане як ОСОБА_2 , замість вірного ОСОБА_3 .

В судове засідання позивач не з`явилась, від неї надійшла письмова заява про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала повністю.

Представник відповідача до суду не з`явився, належним чином був повідомлений про час розгляду у суді.

Суд вважає за можливе справу розглянути у відсутності сторін, в порядку ч.3 ст.211 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справ суд вважає, що позов підлягає повному задоволенню.

В суді встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_2 ( а.с.7)

Відповідно до заповіту від 21.11.1996 року ОСОБА_2 все своє майно заповів дочці ОСОБА_1 ( а.с.6).

Згідно довідки № 127 від 04.12.2024 року виданої виконкомом Садівської сільської ради Сумського району ОСОБА_1 на момент смерті батька ОСОБА_2 21.05.2013 року вони були зареєстровані разом та проживали однією сім`єю у АДРЕСА_1 ( а.с.11)

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 21.02.2000 року спадкоємцем майна ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 є її чоловік ОСОБА_2 ( а.с.15).

Разом у Державних актах на право приватної власності на землю серії ІІІ СМ № 000502 та ІІІ-СМ № 000501 прізвище власника вказано ОСОБА_3 ( а.с.13-14)

Відповідно до пункту 3.1. Листа Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (згідно із статтею 392 Цивільного кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 1298 ЦК України, свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.

Відповідно вимог ст. 49 Закону України «Про нотаріат» та п.1 глави 13 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, якщо, зокрема, не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії.

Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» при розгляді цих справ, судом перевіряється наявність обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальних дій, зокрема відмови у видачі свідоцтва про спадщину.

Згідно абзацу 3 пункту 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.

За змістом ст. 392 Цивільного Кодексу України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до положень статті 1216 Цивільного кодексу України, спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно із вимогами статті 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до положень частини 1 статті 1220 Цивільного кодексу України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до частини 3 статті 1223 ЦК України, право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 396 ЦК України, в разі відсутності документів на право власності власник може вимагати визнання права власності в судовому порядку.

Згідно п.6 ч.1 ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Згідно з роз`ясненнями, які містяться в п.12 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року «Про встановлення фактів, що мають юридичне значення», при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я по батькові, місце і час народження якої зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали, суд повинен запропонувати заявникові надати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.

Відповідно до листа ВСУ 01.01.2012 р. «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» коли установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, відповідно до п.6 ч.1 ст.256 ЦПК України громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа. Проте сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту. Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.

Таким чином, оцінюючи досліджені по справі докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та достатності в їх сукупності, суд приходить до висновку, що правовстановлюючі документи, які дають право власності на земельні ділянки належать ОСОБА_2 , а також, що у вказаних правовстановлюючих документах прізвище спадкодавця вказане невірно, тобто помилка, яка сталася не може бути усунута іншим шляхом, ніж звернення до суду та перешкоджає спадкоємцю в реалізації його права на спадщину.

При цьому, суд вважає, що заявник позбавлений можливості у позасудовому порядку встановити факт належності правовстановлюючого документу.

Також суд вважає, що необхідно визнати за ОСОБА_1 право власності на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Терешківської сільської ради Сумського району площею 3,5163га, кадастровий номер 5924787900:01:00:236, площею 0,3250 з кадастровим номером 5924787900:04:00:061, площею 3,5162га, з кадастровим номером 5924787900:01:00:235 площею 0,3250га з кадастровим номером 5924787900:04:00:060, у порядку спадкування за заповітом після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На підставі наведеного, керуючись , ст. ст. 10-13, 81, 89, 200, 263, 265, 268 ЦПК України, 328, 368, 384, 392 суд ЦК України,

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Встановити факт належності державних актів серії Ш-СМ № 000501 та серії Ш-СМ № 000502 про право приватної власності на земельні ділянки, то розташовані на території Терешківської сільської ради, загальною площею 3,84 га та відповідно площею 3, 84 га виданих на прізвище ОСОБА_2 , як таких, що належать ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , рнокпп НОМЕР_1 право власності на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Терешківської сільської ради Сумського району площею 3,5163га, кадастровий номер 5924787900:01:00:236, площею 0,3250 з кадастровим номером 5924787900:04:00:061, площею 3,5162га, з кадастровим номером 5924787900:01:00:235 площею 0,3250га з кадастровим номером 5924787900:04:00:060, у порядку спадкування за заповітом після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ..

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сумського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя О.А.Степаненко