Ухвала

від 05.02.2025 по справі 120/1283/25

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Вінниця

05 лютого 2025 р.Справа № 120/1283/25

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Слободонюк Михайло Васильович, розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Млин Вінниці" до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

30.01.2025 до суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Млин Вінниці" до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Частиною першою статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що після одержання позовної заяви суддя з`ясовує, серед іншого, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 цього Кодексу. Водночас, вказані положення поширюються на всі випадки звернення до адміністративного суду з позовною заявою, а їх недотримання свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам закону.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з огляду на наступне.

1. Відповідно до вимог пунктів 4, 5 частини 5 статті 160 КАС України у позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, яким позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Зміст позову складають два елемента - підстава та предмет позову. Підставою адміністративного позову є юридичні факти, на яких позивач обґрунтовує свої позовні вимоги до відповідача, тобто юридичні факти, з наявністю або відсутністю яких закон пов`язує виникнення, зміну або припинення правовідносин. Зазначення підстави позову сприяє встановленню спірних правовідносин та можливості прийняття справи до провадження суду. Предметом позову є та конкретна матеріально-правова вимога до відповідача, яка випливає із спірного матеріального публічно-правового відношення та з приводу якої адміністративний суд має прийняти рішення.

При цьому необхідно врахувати, що способи захисту порушених прав фізичної та юридичної особи у сфері публічно-правових відносин визначаються статтею 5 КАС України.

Так, згідно із частиною першою вказаної статті кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю

Наведене узгоджується з повноваженнями суду при вирішенні справи. Зокрема, відповідно до п.п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень, визнання протиправними дій/бездіяльності суб`єкта владних повноважень та зобов`язання вчинити певні дії.

При цьому суд вказує на те, що рішення суду завжди спрямоване на захист конкретного суб`єктивного права, а тому зміст позовних повинен формулюватись максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.

Отже, предмет судового розгляду (зміст позовних вимог), який досліджується судом, має бути чітким та зрозумілим.

Крім того варто зазначити, що обов`язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав, на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено саме на позивача, саме для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що міститься в статті 160 КАС України.

Цей обов`язок не може бути перекладено на суд, оскільки саме позивач є зацікавленим в ефективному захисті своїх прав та ефективному здійснені судочинства за його позовною заявою.

Так, за змістом позовних вимог позивач просить суд визнати протиправним анулювання ІНФОРМАЦІЯ_2 відстрочки від призову на військову службу на період мобілізації та на воєнний час працівникам ТОВ "Млин Вінниці", яке викладено у листі № 15312 від 21.11.2024.

Водночас суд звертає увагу на те, що обраний позивачем спосіб захисту не є достатньо конкретизованим в розумінні ч. 1 ст. 5 КАС України, оскільки не зовсім зрозуміло, що саме оскаржує позивач: дії відповідача щодо анулювання його працівникам відстрочки від призову чи рішення про анулювання відстрочки, про яке згадується в листі № 15312 від 21.11.2024?

Формулювання позовних вимог як "визнання протиправним анулювання...., яке викладене у листі № 15312 від 21.11.2024" надає суду можливість припустити, що позивач мабуть вважає згаданий вище лист відповідача № 15312 від 21.11.2024 саме тим рішенням, яке порушує його права.

Втім, ознайомившись із копією цього листа, який долучений позивачем до позовних матеріалів, стає зрозумілим, що такий лист оформлений не як рішення про анулювання відстрочки, а являється лише повідомленням, яке адресоване ІНФОРМАЦІЯ_3 до ТОВ "Млин Вінниця" про необхідність вилучення у працівників товариства посвідчення про бронювання. Тобто, такий лист вочевидь не є тим індивідуальним актом в розумінні п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України, який може бути предметом судового оскарження (який можливо оскаржити до суду та скасувати).

Будь-яких доказів про те, що відповідачем дійсно прийнято рішення про анулювання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації для працівників позивача, як і доказів, що позивач вживав заходи щодо отримання у відповідача такого рішення позовні матеріали не містять.

Окремо слід звернути увагу, що заявлена позивачем вимога під № 3 про зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_3 зняти з розшуку працівників ТОВ "Млин Вінниці" не містить під собою жодного нормативно-правового обґрунтування. В позовній заяві не міститься посилання на будь-який правовий акт яким, по-перше, передбачено можливість перебування таких осіб в розшуку (не зрозуміло в якому саме) та відповідні підстави для цього, а по-друге, не вказано мотиви та норми права, які передбачають можливість припинення такого розшуку за рішенням суду.

Суд іще раз наголошує, що позовні вимоги повинні формулюватись у такий спосіб, який виключає можливість неоднозначного їх розуміння або тлумачення та такі вимоги повинні логічно випливати з обставин, що свідчать про факти порушень права, за захистом якого особа звернулась до суду, та бути підтверджені відповідними доказами.

Відтак, з метою усунення даного недоліку позивачеві слід уточнити прохальну частину заявленого позову, а саме визначитись із предметом оскарження та, як наслідок, - належним способом захисту порушених прав згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України, тобто уточнити та/чи конкретизувати зміст позовних вимог.

2. У відповідності до ч. 4 ст. 161 КАС України, яка кореспондується із положеннями ч. 2 ст. 79 КАС України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Отже, аналіз наведених норм вказує, що КАС України покладає на позивача обов`язок додати до позовної заяви всі докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Так, виходячи із обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, даний спір фактично спрямований на захист прав працівників ТОВ "Млин Вінниця" щодо їхньої відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Втім, в порушення вищенаведених правових приписів, позивачем на підтвердження викладених у позовній заяві обставин взагалі не надано жодних доказів того, що вказані ним в позові особи є працівниками ТОВ «Млин Вінниці», тобто перебувають з ним у трудових відносинах, мають відповідні відстрочки від призову на військову службу, які пов`язані із їхньою трудовою діяльність на цьому підприємстві та які були оформлені у встановленому законом порядку, а також докази, що підтверджують анулювання раніше оформлених відстрочок відповідачем.

Отже, в порядку усунення цього недоліку позивачу необхідно надати до позовної заяви відповідні докази на підтвердження своїх вимог.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160, 161 КАС України, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене та враховуючи невідповідність поданого позову вимогам закону, позовну заяву ТОВ "Млин Вінниці" належить залишити без руху з наданням позивачу строку для усунення виявлених судом недоліків, зазначених у цій ухвалі.

Керуючись ст. ст. 160, 161, 169, 256, 293 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Млин Вінниці" до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, - залишити без руху.

Встановити позивачу 7-ми денний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви, зазначених в мотивувальній частині ухвали суду.

Копію даної ухвали направити позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

СуддяСлободонюк Михайло Васильович